Розглядаючи соціальну структуру як сукупність соціальних груп, що різняться своїм становищем у суспільстві, соціологія має відповісти на питання: як відрізняти ці групи одна від одної?
Інструментом у досягненні цього є теорія соціальної стратифікації. Її було створено на початку 40-х років XX ст., американськими соціологами Т. Парсонсом, Р.Мертоном, К.Девісом, У.Муром та іншими, які вважали, що соціальну стратифікацію спричинив розподіл функцій у суспільстві. На їх думку, соціальна стратифікація забезпечує виокремлення впорядкованої сукупності соціальних верств, що відрізняється одна від одної певними важливими для даного суспільства ознаками: характером власності, розміром прибутку, обсягом влади, престижем, національними чи іншими рисами.
Соціальна верства — сукупність індивідів, зайнятих економічно й соціально рівноцінними видами праці, які отримують приблизно рівну матеріальну та моральну винагороду.
Соціальна стратифікація означає процес, який безперервно триває у суспільстві, і результат цього процесу. Вона є не лише методом виявлення верств даного суспільства, але й „портретом” цього суспільства. Простратифікувавши все населення країни за тими чи іншими критеріями, можна виділити страти (верстви), з яких це населення складається. Тому стратифікація — риса будь-якого суспільства: рабовласницького, феодального, капіталістичного, соціалістичного. Вона наявна в усіх державах, тому що ті чи інші верстви наявні в будь-якому суспільстві, у будь-якій країні. Вони були в минулому, є нині, залишаться в майбутньому.
Соціальна стратифікація — процес соціального витворення, внаслідок якого верстви, групи, класи виявляються нерівними між собою і групуються в ієрархічно розміщені страти з рівним престижем, власністю та владою.
Соціальна стратифікація означає не просто різне становище у суспільстві окремих індивідів, родин чи цілих країн, а саме нерівне їх становище. При цьому дуже важливим є вирішення теорією соціальної стратифікації проблеми соціальної мобільності, зокрема методів зміни особистістю, групою свого соціального становища. Виділяють два основних шляхи здобуття ними певного рангу: аскрипція і досягнення.
Аскрипція — просування соціальними „сходинками" завдяки зовнішнім, незалежним від індивіда, групи, властивостям (соціальному становищу, фізичним даним та ін).
Досягнення — здобуття індивідом, групою певного статусу завдяки безпосередньо власним успіхам.
Класова й стратифікаційна моделі соціальної структури не заперечують одна одну. В останні роки у світовій соціологічній літературі поняття „класи” посідає таке ж визначене місце, як і поняття „страти”, й обидва вони використовуються як у національних, так і в міжнародних дослідженнях.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Суспільство, країна, держава; ознаки суспільства (спільна територія, загальноприйнята система норм і цінностей, здатність підтримувати й постійно відновлювати високу інтенсивність внутрішніх взаємозв’язків, забезпечувати стійкість соціальних утворень, автономність); соціальна система; суспільство як система (соціальні дії та взаємодії, соціальні зв’язки та соціальні відносини, соціальні цінності та норми); рівні аналізу суспільства; макрорівень (суспільство в цілому), мезорівень (спільності, інститути, організації), мікрорівень (індивіди); принципи суспільства (цілісність, стійкість, динамізм, відкритість, саморозвиток); інтеракція; стадії розвитку суспільства (доіндустріальна, індустріальна, постіндустріальна), соціальна структура суспільства; типи соціальних спільностей (соціально-класові; соціально-професійні; соціально-демографічні; соціально-територіальні; соціально-етнічні); соціальна нерівність; форми стратифікації: економічна, професійна, політична; флуктуація; типи стратифікації – одномірна стратифікація та багатомірна стратифікація; критерії стратифікації: доход, багатство, влада, престижність професії, освіта, тип житла; соціальна мобільність.
Контрольні запитання і завдання
1. Дайте визначення суспільства.
2. Порівняйте поняття „країна”, „держава”, „суспільство”.
3. Назвіть основні ознаки суспільства.
4. Що таке соціальна система?
5. Назвіть три рівні аналізу суспільства як системи.
6. Назвіть головні елементи суспільства.
7. Які головні принципи суспільства?
8. Дайте визначення поняття інтеракція.
9. Які типології суспільства є найпоширенішими в соціології?
10. Назвіть формації, які за К.Марксом, пройшло людство в історичному розвитку.
11. Які три стадії всесвітньої історії називає Д.Белл?
12. Розкрийте зміст виразу „суспільство є наслідком дії індивідів”.
13. Основні стадії еволюції суспільства.
14. Модель українського суспільства.
15. Визначте сутність поняття „соціальна структура суспільства”.
16. Охарактеризуйте основні складові соціальної структури суспільства.
17. Розкрийте сутність теорії соціальної стратифікації.
18. Які особливості еволюції соціально-класової структури властиві українському суспільству на рубежі ХХ – ХХІ ст.?
19. Визначте основні суттєві риси феномену „середнього класу”, його соціальні функції.
20. У чому полягає сутність соціальної мобільності? Назвіть її види.
ТЕСТИ
Тест 1. соціальний інститут – це:
а) навчальний заклад, де навчається структура міжособових стосунків;
б) сукупність сталих форм життєдіяльності, ролей та статусів, спрямованих на задоволення певних потреб;
в) сукупність соціальних умов життєдіяльності людини, які впливають на її свідомість та поведінку.
Тест 2. Інституціоналізація – це:
а) навчання в інституті;
б) соціальний обмін;
в) вироблення оптимальної соціальної політики.
Тест 3. Визначальною умовою появи соціальних інститутів виступає:
а) соціальна мобільність;
соціальна потреба;
соціальна стратифікація.
Тест 4. Необхідною умовою функціонування соціального інституту є:
а) регулювання соціальних відносин між різними соціальними групами, розв’язання соціальних проблем, забезпечення ефективного впровадження соціальних резерів виробництва;
б) виконання індивідами своїх соціальних ролей, засноване на здійсненні очікуваних дій та дотримання зразків (норм) поведінки;
в) процес соціального відтворення, внаслідок якого верстви, групи, класи виявляються нерівними між собою та групуються в ієрархічно розміщені страти.
Тест 5. Завдяки соціальним інститутам здійснюється _________ індивідів.
а) урбанізація;
б) соціалізація;
в) стигматизація.
Тест 6. Соціальна спільнота - це:
а) об’єднання людей, яке має закріплену спільну територію, спільні культурні цінності та соціальні норми, які характеризуються усвідомленням соціокультурної ідентичності;
б) сукупність індивідів, зайнятих економічно і соціально рівноцінними видами праці, які відповідно отримують приблизно однакову матеріальну і моральну винагороди;
в) сукупність людей, об’єднана відносно стійкими соціальними зв’язками, відносинами, яка має загальні ознаки, що надають їй неповторної своєрідності.
Тест 7. Спільна діяльність людей породжує складну систему соціальних зв’язків, яка згуртовує індивідів у єдине соціальне ціле - ________ і через неї в соціальну систему.
а) соціальну страту;
б) соціальну спільноту;
в) соціальну верству.
Тест 8. Масова соціальна спільнота – це:
а) група людей, між якими майже відсутні емоційні зв’язки і їх взаємодія зумовлена прагненням досягти певної мети;
б) сукупність індивідів, яких об’єднують певні спільні погляди, схильності, смаки тощо;
в) група людей, між якими існують прямі контакти, що відображають різні аспекти їх особистостей.
Тест 9. Соціальна група – це:
а) сукупність індивідів, яких об’єднують певні спільні погляди, схильності, смаки тощо;
б) сукупність індивідів, яка існує реально, фіксується емпірично, характеризується відносною цілісністю, є самостійним суб’єктом історичної та соціальної дії, поведінки;
в) група людей, між якими майже відсутні емоційні зв’язки і їх взаємодія зумовлена прагненням досягти певної мети.
Тест 10. Соціальна структура – це:
а) об’єднання людей, яке має закріплену спільну територію, спільні культурні цінності та соціальні норми, які характеризуються усвідомленням соціокультурної ідентичності;
б) сукупність індивідів, зайнятих економічно і соціально рівноцінними видами праці, які відповідно отримують приблизно однакову матеріальну і моральну винагороду;
в) сукупність соціальних, соціально-демографічних, професійно-кваліфікаційних, територіальних та етнічних спільнот, пов’язаних між собою відносно сталими стосунками.
Тест 11. Маргіналізація – це:
а) процес зміни постійного місця проживання індивідів чи соціальних груп, їх переміщення в інший регіон чи іншу, країну, а також переселення із села в місто або навпаки;
б) втрата особистістю об’єктивної приналежності до даної соціальної групи без наступного входження до іншої, а також втрата особистістю норм та цінностей відповідної субкультури;
в) процес зміни постійного місця проживання індивідів чи соціальних груп, їх переміщення за межі даного суспільства.
