Характеристика ключових глобальних проблем сучасності

Глобальні проблеми, якщо їх своєчасно не вирішити, можуть перетворитися не тільки в гальма розвитку суспільства, але й у вибухівку, яка спроможна підірвати основи його існування. І. Фролов

Екологічна загроза

Взаємовідносини людини, суспільства і природи споконвіку були непростими. Але особливо вони загострилися

наприкінці XX ст., коли людство опинилося над екологічною прірвою. Необхідність усвідомлення і подолання ситуації, що склалася, ставить екологічну проблему фактично на перше місце в ієрархії глобальних проблем сучасності, визначає їх динаміку. "Екологічна небезпека і ядерна загроза, — як зазначив професор Девід Сузукі, — рівною мірою смертоносні для людства. Різниця лише в тому, що загроза ядерної війни — це все ще загроза, а екологічна криза — реальність".

Наведемо лише деякі дані, які відображають трагізм екологічного стану планетарних систем:

1. Різке погіршення повітряного басейну планети. За даними ООН, в атмосферу щорічно викидається 15 млрд т двооксиду вуглецю, 150 млн т двооксиду сірки, 50 млн т оксиду азоту, 700 тис. т фреонів, 100 тис. т токсичних хімікатів, 500 т свинцю, 10 тис. т ртуті.

2. Катастрофічне зменшення кисню (на 10 млрд т щорічно — цього вистачило б. для дихання кількох мільярдів людей). 80 % кисню постачає в атмосферу морський фітопланктон, 20 % — тропічні ліси (які нещадно винищуються) та інша рослинність. Але його рівновага порушена антропогенними чинниками: споживачів кисню безліч, а виробників — жодного. А промисловість, наприклад, СІЛА, Японії, Німеччини взагалі живе за рахунок інших, бо споживає кисню більше, ніж його утворюється на територіях цих країн. Або, скажімо, лише один сучасний пасажирський реактивний літак протягом 8 годин польоту поглинає 50-75 т кисню, викидаючи при цьому в атмосферу десятки тонн вуглекислого газу.

3. Загроза зміни енергетичного балансу планети. Концентрація вуглекислого газу в атмосфері за останні півстоліття зросла на 20 %, внаслідок чого він повністю оперізав земну кулю. Виникла реальна загроза зміни клімату із підвищенням температури. Це призведе до танення полярних льодовиків і затоплення значних прибережних масивів.

4. Значно зросла запиленість в містах і одночасно зменшилась освітленість планети.

5. Природному фотосинтезу перешкоджає нафтова плівка, яка постійно утворюється на поверхні морів та океанів унаслідок аварій на транспортних судах.

6. У повітрі циркулюють створені людиною отруйні речовини, які призводять до мутагенного забруднення. Так, якщо в 1936-1960 pp. у світі було зареєстровано 4 % народжених з цієї причини неповноцінних дітей, у 1972 р. — 6 %, то у 1980 р. — 10,5 %, а у 1990 р. - близько 13 %.

7. Спостерігається зменшення озонового шару Землі як наслідок потрапляння в верхні шари атмосфери окислів азоту та хлорорганічних сполук, які і розкладають озон. Цьому сприяють польоти висотних літаків, запуск космічних кораблів, особливо на твердому паливі, і застосування так званих фреонів у холодильниках, рефрижераторах, в аерозольних упаковках для лаків, фарб, дезодорантів тощо. Особливу стурбованість викликає озонова дірка в Антарктиді, яка досягла розмірів 10 млн кв. км і рухається у бік Південної півкулі. Помічено зменшення озону і над Арктикою на 6 % (варто пам'ятати, що зменшення озонового шару лише на 1 % призводить до посилення ультрафіолетового випромінювання на 2 % і зростання захворюваності на рак шкіри і катаракту очей на 5-6 %). Небезпека посилення ультрафіолетового випромінювання і в тому, що воно вражає все живе, викликаючи різні мутації У рослин, тварин і людей.

8. Велику загрозу становлять кислотні дощі, які утворюються внаслідок взаємодії атмосферної вологи з продуктами неповного згоряння палива на ТЕЦ, промислових підприємствах, в автомобільних двигунах. Сірчана і азотна кислоти у вигляді дрібних краплин переносяться на величезні відстані і випадають кислотними дощами. Внаслідок цього гинуть ліси, комахи, тварини, руйнуються будівлі, виводяться із сівозмін ґрунти. Так, тільки в Швеції через підвищення кислотності води 18 тис. озер затруєно, у половині з них риба зникла цілком, в інших — на межі вимирання, а в Норвегії в 1750 із 5000 озер риба загинула повністю. У Швейцарії засихає третина лісів. За оцінками експертів, викиди сірчаного ангідриду складають 150 млн т, що становить для Європи 46,6 кг сірки на кожну людину за рік. Загалом збитки від кислотних дощів складають понад 4 % валового національного продукту.

9. Значної шкоди завдає отруйний тютюновий дим. Підраховано, що він забруднює повітря в сотні тисяч разів більше, ніж будь-який металургійний чи хімічний комбінат. Той, хто палить сигарети, вдихає повітря, забруднення якого в сотні разів перевищує гранично припустимі межі. Вважають, що тютюновий дим шкідливіший у 4 рази, ніж гази безпосередньо з вихлопної труби автомобіля. Це й не дивно, адже цей дим містить близько 200 особливо отруйних речовин. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), від хвороб, спричинених палінням, помирає щорічно 1,5 млн, а витрати на лікування, пов'язані з цим злом, сягають 100 млрд доларів щорічно. Але, на жаль, цигарки й надалі залишаються майже скрізь єдиним дозволеним для продажу продуктом, використання якого спрямоване на вбивство споживача.

10. Наступ пустель. Нині пустелі займають близько ЗО %

земної суші, а в деяких країнах Африки вони сягають до 50 % території. Через бездумне вирубування лісів та розорювання степів пустелі наступають із швидкістю 6 млн га на рік.

11. Дедалі гострішого характеру набуває проблема "водного голоду". Запаси води на Землі значні, але понад 96 % її — це солоні води Світового океану. З усіх запасів прісної води 70 % сконцентровані в льодовиках Антарктиди, Гренландії та на гірських вершинах, ще ЗО % становлять підземні води. На річки й озера припадає лише 0,02 % всієї гідросфери. Якщо у стародавні часи душове споживання води становило 12-18 л на добу, то сьогодні у розвинутих країнах воно сягнуло до 400 л. Якщо загальне споживання води у цьому столітті зросло в 7 разів, то на промислові потреби — в 21 раз і передбачається, що до кінця століття зросте ще в 1,5 разу. Особливо потерпають від водного голоду слаборозвинуті країни. За даними ВООЗ, 80 % інфекційних захворювань (малярія, тиф, трахома та ін.), якими вражено понад 1 млрд людей, пов'язані з невирішеністю водних проблем. Нині 1,3 млрд жителів фактично не мають доступу до питної води, а 1,7 млрд жителів вживають забруднену воду, що "і призводить часто (близько 1 млн щорічно) до смертельних наслідків. Подібних аргументів можна навести безліч.

Підраховано, що 80 % хвороб екологічно зумовлені, тяжкі і нерідко невиліковні. Структура захворювань безпосередньо залежить від якісного складу викидів і виду промисловості. Так, кольорова металургія вражає передовсім серцево-судинну систему, чорна металургія — органи дихання, накопичення пестицидів у продуктах — органи травлення, обміну речовин, крові, хімічна промисловість спричинює алергійно-астматичні захворювання.

Усвідомлюючи катастрофічний стан усіх екосистем — атмосфери, гідросфери, літосфери й біосфери,— людство робить відчайдушні спроби змінити ситуацію на краще. Створені національні і міжнаціональні природоохоронні органи, проведені сотні тисяч наукових конференцій, прийняті і ратифіковані міжнародні конвенції з екологічних проблем, виділяються під ці програми значні кошти, але ці потуги поки що замалі. Людству знадобилася вся його історія, щоб усвідомити і визнати екологічні пріоритети, але йому ще не вдалося відшукати шляхи екологічно безпечного, збалансованого розвитку. Тому нині не тільки країни, а й цілі регіони оголошені зонами суцільного екологічного лиха.