Глобальні проблеми мають різне походження і відображають різні сфери життєдіяльності людей. В одному випадку мова йде про рівень розвитку продуктивних сил, в іншому — про стан і якість навколишнього середовища; в третьому — про кардинальні питання світової політики, міжнародних відносин; в четвертому — про стосунки людей і суспільства тощо. Водночас усі вони тісно взаємопов'язані, впливають одна на одну, мають системний характер. Сферою їх дії стала вся планета, всі країни і регіони і жодна з них не може бути вирішена незалежно від шших. Наприклад, голод, злидні не можуть бути подолані без зростання продуктивності праці, продовольства, без проведення активної демографічної політики; а можливість вирішення цих проблем у свою чергу залежить від політики розрядки і роззброєння, вивільнення значних економічних ресурсів, від зміни світових економічних відносин, від освоєння багатств Світового океану. Водночас посилення воєнної небезпеки, гонка озброєнь неминуче ускладнює сировинну, енергетичну, екологічну, демографічну та інші проблеми. А конструктивне розв'язання однієї з них створює сприятливі умови для вирішення інших. Скажімо, захист навколишнього середовища тісно пов'язаний із забезпеченням населення паливно-енергетичними ресурсами, а відвернення нової світової війни неможливо відділити від освоєння космічного простору. Ось чому недооцінка навіть однієї з цих проблем недопустима, оскільки може викликати ланцюгову реакцію загострення інших.
За характером і ступенем впливу на суспільне життя глобальні проблеми не рівнозначні. Серед них можна виділити ті, які в міру свого загострення дедалі більше набувають політичного забарвлення. Зумовлені розвитком матеріального виробництва, вони постійно зазнають впливу не тільки політичних, а й економічних, науково-технічних, воєнних, ідеологічних, наці-
ональних та інших чинників, процесів, явищ, що виникають у системі міжнародних відносин. У ній під впливом глобальних проблем виникає відносно самостійна, цілісна сфера всеохоплюючих політичних зв'язків у процесі політичної діяльності. Глобальні політичні відносини формуються на міжнародній арені без єдиного центру політичної влади і являють собою рівнодіючу взаємозв'язків усіх рівноправних і суверенних держав, що розвиваються в умовах боротьби та співробітництва, незгод і компромісів, скептицизму й довіри, негативізму й конструктивізму, напруження й розрядки.
Ще однією рисою глобальних проблем можна вважати їх динамізм, можливість як збільшення, так і зменшення їх кількості, а також посилення або послаблення гостроти однієї з них.
Справді, з розвитком наукових знань, техніки і технології будуть освоюватися нові методи контролю за природними процесами, нові методи впливу на ці процеси. До кола використовуваних будуть включатися нові типи синтетичної сировини. Буде освоюватися Світовий океан і космос. І кожне з цих звершень, а їх перелік можна продовжувати до нескінченності, буде породжувати нові проблеми у стосунках між людиною і природою. З урахуванням темпів інтернаціоналізації економічних і соціально-політичних процесів немало з цих проблем з часом, певно, набудуть глобального характеру.
Разом з тим, розвиток тих самих науково-технічних знань, прогрес виробництва, розвиток міжнародного співробітництва буде сприяти вирішенню деяких із існуючих нині глобальних проблем, а також тих, котрі виникатимуть пізніше.
Таким чином, динаміка глобальних проблем буде мати суперечливий перебіг. Але ризикнемо припустити, що людство зуміє вирішити вибухонебезпечні проблеми і покладе край їх зростанню, зуміє послабити гостроту деяких з них. Але для цього важливо вчасно оцінити ті проблеми, які можуть набути глобального характеру, і своєчасно виробити реакцію суспільства на питання, що виникають у цьому зв'язку. Поки що ми увесь час запізнювалися з такою оцінкою.
До числа перешкод об'єктивного характеру слід віднести ті обставини, що по самій суті глобальні проблеми зачіпають все людство в цілому, а тому і їх вирішення передбачає дії в загальносвітовому масштабі. Слід враховувати також їх наукову, технологічну, а підчас і соціально-політичну складність, обмаль і недосконалість в низці випадків науково-технічних напрацю-вань. Ці обставини варто брати до уваги, оскільки з часом самі глобальні проблеми еволюціонізують, інколи набуваючи досить несподіваних поворотів. Так, наприклад, зміна екологічних систем під впливом виробничої діяльності людини йде значно швидшими темпами, ніж їх розвиток у природному стані. Змінюються біогеохімічні цикли, порушуються водний і енергетичний баланси, дає збої механізм регулювання чисельності популяцій і т. д. Все це породжує непередбачувані наслідки.
Стосовно чинників суб'єктивного характеру, слід зауважити, що далеко не все можливе робиться для екологізації промислового виробництва. Розроблення великих проектів не завжди супроводжується відповідним прогнозуванням наслідків техногенних перетворень, або самі прогнози не беруться до уваги. Поза увагою як проектувальників, так і виробників залишаються такі проблеми, як утилізація відходів, рекультивація земель, біологічне очищення використаних вод і т. п.
Зрозуміло, що єдиною умовою вирішення (хоча б частково) або пом'якшення гостроти глобальних проблем є об'єднання зусиль усього міжнародного співтовариства. Але, виходячи із складності глобальних проблем, їх динамічного характеру, можна припустити, що і спільні зусилля держав не так швидко приведуть до їх повсюдного і повного вирішення. Зокрема, дедалі зростаючі потреби держав у мінерально-сировинних і енергетичних ресурсах зумовлять на найближче десятиріччя загострення цих проблем, а господарська діяльність більшості країн світу поки що не дає змоги домогтись повсюдного поліпшення екологічної ситуації.
Загострення глобальних проблем сучасності підвело цивілізацію до критичної межі. Історичний процес вступив у фазу відносної непередбачуваності. Ключовими тут є відвернення екологічної катастрофи, турбота про міжнародну безпеку, демографічний вибух, наростаюча нестача продовольчих, сировинних, енергетичних та інших ресурсів.
