Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«агальн≥ положенн€ €к≥сного анал≥зу неорган≥чних речовин




ћетоди €к≥сного анал≥зу

–озр≥зн€ють х≥м≥чн≥, ф≥зико-х≥м≥чн≥ та ф≥зичн≥ методи €к≥сного анал≥зу. ‘≥зичн≥ та ф≥зико-х≥м≥чн≥ методи базуютьс€ на вим≥рюванн≥ певного параметру системи, €кий Ї функц≥Їю складу ц≥Їњ системи. Ќаприклад, застосовуючи полуменевий анал≥з шл€хом внесенн€ проби досл≥джуваноњ системи у полумТ€ пальника, за характером забарвленн€ полумТ€ можна попередньо встановити на€вн≥сть певного х≥м≥чного елемента.

” багатьох випадках точку екв≥валентност≥ при взаЇмод≥њ досл≥джуваноњ речовини та реагенту можна визначити не ≥ндикаторним способом, а шл€хом вим≥рюванн€ електропров≥дност≥ розчину (кондуктометричний спос≥б) або потенц≥алу платинового електрода, зануреного в цей розчин (потенц≥ометричний спос≥б), зм≥ною ≥нтенсивност≥ забарвленн€ розчин≥в при х≥м≥чн≥й взаЇмод≥њ одних речовин з ≥ншими (колориметричний спос≥б); €кщо реагуюч≥ речовини утворюють осад, то њх концентрац≥њ можна визначити за зм≥ною мутност≥ розчину, €ка утворюЇтьс€ в результат≥ взаЇмод≥њ цих речовин (нефелометричний спос≥б); зм≥на сили струму в залежност≥ в≥д зм≥ни прикладеноњ напруги п≥д час електрол≥зу досл≥джуваного розчину на ртутному електрод≥ даЇ можлив≥сть визначити €к €к≥сний склад цього розчину, так ≥ концентрац≥ю даного виду йон≥в у ньому, оск≥льки кожен вид йон≥в маЇ певний, властивий т≥льки йому в≥дновний потенц≥ал (пол€рограф≥чний спос≥б) та ≥н.

ƒл€ проведенн€ €к≥сний анал≥тичних реакц≥й досл≥джувана речовини маЇ бути спочатку розчинена. ƒл€ €к≥сного ви€вленн€ компонент≥в сум≥ш≥ придатн≥ не будь-€к≥ реакц≥њ, а лише т≥, €к≥ супроводжуютьс€ певним анал≥тичним сигналом: зм≥ною забарвленн€ розчину, вид≥ленн€м чи розчиненн€м осаду, вид≥ленн€м газ≥в ≥ ≥нше. Ќайчаст≥ше застосовуютьс€ анал≥тичн≥ реакц≥њ, €к≥ супроводжуютьс€ зм≥ною забарвленн€ розчину чи утворенн€м осаду. “ак≥ реакц≥њ називають реакц≥€ми ви€вленн€.

ƒл€ розчиненн€ досл≥джуваного обТЇкта застосовуютьс€ р≥зн≥ розчинники: вода, розчини кислот та луг≥в, орган≥чн≥ розчинники. якщо досл≥джувана система €вл€Ї собою йонн≥ сполуки, то при розчиненн≥ њњ у пол€рних розчинниках у розчин≥ зТ€вл€ютьс€

сольватован≥ йони, €к≥ пот≥м за допомогою певних анал≥тичних реакц≥й ≥ ви€вл€ють.

јле реакц≥њ ви€вленн€ йона ще не забезпечують достов≥рн≥сть проведеного досл≥дженн€. ўе треба провести одну чи дек≥лька реакц≥й ≥дентиф≥кац≥њ, €к≥ п≥дтверджують правильн≥сть ви€вленн€.

ƒл€ розд≥ленн€ складноњ сум≥ш≥ йон≥в у розчин≥ застосовують реакц≥њ осадженн€, за допомогою €ких в≥дд≥л€Їтьс€ одна група йон≥в в≥д ≥нших або один йон в≥д ≥нших.

” залежност≥ в≥д к≥лькост≥ досл≥джуваних речовин, обТЇму розчину та техн≥ки виконанн€ окремих операц≥й анал≥зу методи €к≥сного анал≥зу под≥л€ють на грам-метод, сантиграм-метод, м≥л≥грам-метод, м≥крограм-метод, нанограм-метод.

«а грам-методом маса досл≥джуваноњ речовини становить 1-10г або обТЇм розчину 10-100см3.

«а сантиграм-методом Ц 0,05-0,5г або 1-10см3.

«а м≥л≥грам-методом дл€ досл≥дженн€ беретьс€ 1Ј10Ц3-1Ј10Ц6г речовини або обТЇми розчину в≥д 1Ј10Ц1 до 1Ј10Ц4см3.

ћ≥крограм-метод дозвол€Ї досл≥джувати маси речовин пор€дку 1Ј10Ц6-1Ј10Ц9г або м≥крок≥лькост≥ розчин≥в 1Ј10Ц4-1Ј10Ц6см3.

Ќанограм-метод називаЇтьс€ субм≥кроанал≥зом ≥ даЇ можлив≥сть досл≥джувати речовини масою 1Ј10Ц9-1Ј10Ц12г. ƒл€ проведенн€ такого анал≥зу необх≥дн≥ спец≥альн≥ умови та обладнанн€.

” €к≥сному анал≥з≥ йон≥в досл≥джуваноњ системи часто застосовуЇтьс€ м≥крокристалоскоп≥чний метод ≥з застосуванн€м м≥кроскопа.

ƒл€ цього на предметне скло м≥кроскопа наноситьс€ краплина досл≥джуваного розчину, пор€д наноситьс€ краплина реагенту, а пот≥м за допомогою скл€ноњ палички ц≥ краплини зТЇднуютьс€. ¬≥дбуваЇтьс€ х≥м≥чна реакц≥€. Ќайчаст≥ше при цьому утворюютьс€ кристали певноњ форми та кольору, €к≥ ≥ розгл€дають п≥д м≥кроскопом.

якщо реакц≥њ ви€вленн€ йон≥в характеризуютьс€ високою чутлив≥стю, то можна застосовувати крапельний метод анал≥зу. «а цим методом реакц≥њ виконуютьс€ з краплинами досл≥джуваних розчин≥в та реагент≥в. јнал≥з можна проводити на фарфоров≥й пластинц≥, годинниковому скл≥ або на ф≥льтрувальному папер≥. «а цим методом можна ви€вити дуже мал≥ к≥лькост≥ йон≥в.

“ак званий анал≥з Ђсухимї шл€хом проводитьс€ з твердими речовинами. Ќайчаст≥ше застосовуЇтьс€ п≥рох≥м≥чний анал≥з. «а цим методом досл≥джуваний обТЇкт вноситьс€ у полумТ€ пальника. ѕри цьому можлив≥ два вар≥анти анал≥зу: отриманн€ забарвлених перлин та забарвленн€ полумТ€.

ѕри внесенн≥ у безбарвне полумТ€ пальника летких сполук багатьох метал≥в полумТ€ забарвлюЇтьс€ у р≥зн≥ кольори, характерн≥ дл€ певного х≥м≥чного елемента.

«абарвленн€ залежить в≥д розжарених пар≥в в≥льних метал≥в, €к≥ зв≥льн€ютьс€ в результат≥ терм≥чного розкладу њх солей при внесенн≥ у полумТ€ пальника.

 раще розкладаютьс€ летк≥ сол≥ Ц хлориди, карбонати, н≥трати. Ќелетк≥ сол≥ Ц борати, сил≥кати, фосфати та ≥н. Ц перед внесенн€м њх у полумТ€ змочують концентрованою хлоридною кислотою дл€ переведенн€ у летк≥ хлориди.

“ак, наприклад, за на€вност≥ Ќатр≥ю полумТ€ забарвлюЇтьс€ у жовтий кол≥р;  ал≥ю Ц у ф≥олетовий; –уб≥д≥ю та ÷ез≥ю Ц у рожево-ф≥олетовий; Ћ≥т≥ю та —тронц≥ю Ц у карм≥ново-червоний; Ѕар≥ю Ц у зелений;  альц≥ю Ц у цегл€но-червоний;  упруму та Ѕору Ц у блакитний чи зелений; ѕлюмбуму Ц у бл≥до-блакитний кол≥р.

ѕ≥рох≥м≥чний €к≥сний анал≥з застосовуЇтьс€ дл€ попереднього ви€вленн€ йон≥в або дл€ п≥дтвердженн€ ви€вленн€.

ћетод отриманн€ забарвлених перлин ірунтуЇтьс€ на тому, що р€д солей та оксид≥в метал≥в при розчиненн≥ у розтопленому натр≥й-амон≥й фосфат≥ (NaNH4HPO4Ј4H2O) або бур≥ (Na2B4O7Ј10H2O) утворюють скл€н≥ кульки (перлини), €к≥ в залежност≥ в≥д характеру металу мають певне забарвленн€. —постер≥гаючи њх забарвленн€, можна встановити, €к≥ х≥м≥чн≥ елементи знаход€тьс€ у досл≥джуван≥й систем≥. “ак, наприклад, за на€вност≥ ’рому утворюютьс€ перлини смарагдово-зеленого кольору,  обальту Ц ≥нтенсивно син≥, ћангану Ц ф≥олетово-аметистов≥, ‘еруму Ц жовто-бур≥, Ќ≥колу Ц червоно-бур≥.

“ехн≥ка утворенн€ забарвлених перлин пол€гаЇ у наступному. Ќа к≥нц≥ платиновоњ дротинки робл€ть вушко. ¬ушко внос€ть у полумТ€ газового пальника, а пот≥м розжарене вушко занурюють в плавень, наприклад, буру. „астина плавн€ розплавл€Їтьс€ б≥л€ гар€чоњ дротинки ≥ прилипаЇ до нењ. ƒротинку з кристалами бури внос€ть у безбарвне полумТ€ пальника. ”творюЇтьс€ безбарвна перлина. √ар€чою перлиною торкаютьс€ до досл≥джуваноњ речовини, а пот≥м розжарюють до повного розчиненн€ твердоњ досл≥джуваноњ речовини. ѕерлина забарвлюЇтьс€ у певний кол≥р. ¬≥дм≥чають кол≥р перлини в гар€чому ≥ холодному станах

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 666 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2018 - | 1995 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.