Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—пос≥б та форми ≥снуванн€ матер≥њ




ћи н≥коли не спотер≥гали матер≥альноњ системи, €ка б не знаходилас€ хоча б в €комусь рус≥, а була б у стан≥ абсолютного спокою. Ќа ц≥й п≥дстав≥ ц≥лком слушним Ї висновок про те, що рух Ї нев≥д'Їмна, атрибутивна характеристика матер≥њ, њњ всезагальна ≥ необх≥дна властив≥сть. ћатер≥€ не ≥снуЇ ≥накше, н≥ж в рус≥, тому рух Ї спос≥б ≥снуванн€ матер≥њ.'–ух Ч це зм≥на загалом.

ќск≥льки матер≥€ Ї абсолютною, рух €к атрибут матер≥њ також Ї абсолютним. –азом з тим" матер≥€ завжди ≥снуЇ у конкретних формах," внасл≥док "чого рух про€вл€Їтьс€ -через конкретн≥ форми (види) матер≥њ. –ух взагал≥ Ч це абстракц≥€, €ка в д≥йсност≥ реально неснуЇ; реальне ≥снуванн€ мають конкретн≥ форми руху.

¬ основу вид≥ленн€ форм руху покладен≥ так≥ основн≥ прицнипи: а) субстратний, що пов'€зуЇ певну форму руху ≥з специф≥чним матер≥альним нос≥Їм.  ожна форма руху маЇ свою матер≥альну основу;

2) функц≥ональний, у в≥дпов≥дност≥ з €ким форма руху повинна мати своњ власн≥ законом≥рност≥, в≥дм≥нн≥ в≥д законом≥рностей ≥нших форм руху.

” сучасн≥й науков≥й картин≥ св≥ту вид≥л€Їтьс€ чимало форм руху. —еред них найпоширен≥шими Ї так≥: механ≥чний, тепловий, електромагн≥тний, х≥м≥чний, грав≥тац≥йний, геолог≥чний, б≥олог≥чний, соц≥альний. ’оча кожна форма руху Ї в≥дносно самост≥йною, але вс≥ вони пов'€зан≥ м≥ж собою, њх взаЇмозв'€зок ви€вл€Їтьс€ в тому, що одн^ 'юрма руху при певних умовах переходить в ≥ншу; окр≥м того, ми руху виникають на основінижчих ≥ включають њх у себе в зн≥тому вид≥.

–ух Ї способом ≥сн≥ванн€, матер≥њ, а прост≥р ≥ час виступають формами њњ ≥снуванн€. ѕрост≥р ≥ час постають загальними принципами орган≥зац≥њ будь-€кого об'Їкта д≥йност≥. ƒоповнюючи один одного, прост≥р ≥ час функц≥онують €к ун≥версальн≥ форми орган≥зац≥њ всього розмањтт€ неск≥нченого св≥ту.

ѕрост≥р Ч це об'Їктивна форма ≥снуванн€ матер≥њ, €ка характеризуЇ м≥сцезнаходженн€ ≥ сп≥в≥снуванн€ об'Їкта з ≥ншими об'Їктами.

–азом з тим, в д≥йност≥ кожне матер≥альне утворенн€ Ї процесом, в ньому в≥дбуваютьс€ певн≥ зм≥ни; окр≥м того, одне €вище приходить на зм≥ну ≥ншому. ƒл€ характеристики саме цього аспекту матер≥њ у ф≥лософ≥њ вироблено пон€тт€ часу. „ас Ч це об'Їктивна форма ≥снуванн€ матер≥њ, €ка характеризуЇ посл≥довн≥сть розгортанн€ матер≥альних систем, тривал≥сть њх бутт€, швидк≥сть та ≥нтенсивн≥сть процес≥в. „ас, отже, в≥дображаЇ процесуальн≥сть бутт€.

ѕрост≥р ≥ час мають €к спор≥днен≥, так ≥ в≥дм≥нн≥ ознаки. —п≥льними властивост€ми простору ≥ часу Ї об'Їктивн≥сть, всезагальн≥сть ≥ неск≥нченн≥сть. –азом з тим прост≥р ≥ час розр≥зн€ютьс€ за своњми властивост€ми. „ас ви€вл€Ї себе €к тривал≥сть, посл≥довн≥сть ≥снуванн€ та зм≥ни стану об'Їкт≥в; в≥н Ї одном≥рним, асиметричним (тобто спр€мований в≥д минулого до майбутнього), незворотн≥м.

рост≥р характеризуЇтьс€ прот€жн≥стю, трим≥рн≥стю та симетричн≥стю.

ѕрост≥р ≥ час, €к форми ≥снуванн€ матер≥њ, взаЇмопов'€зан≥ м≥ж собою. ¬ епоху Ќового часу прост≥р ≥ час розгл€далис€ €к абсолютно' самост≥йн≥ ≥ не пов'€зан≥ м≥ж собою та ≥з матер≥Їю феномени. «а такими у€вленн€ми прост≥р Ч це пустота, вм≥стилище т≥л; час Ч це р≥вном≥рна тривал≥сть. XX ст. внесло принципов≥ зм≥ни в у€ленн€ про суть простору ≥ часу та њх взаЇмозв'€зок м≥ж собою та матер≥Їю. “еор≥€ в≥дносност≥ обгрунтувала, що властивост≥ простору ≥ часу залежать в≥д швидкост≥ руху матер≥альних систем, в≥д субстанц≥йно-структурних ' особливостей об'Їкт≥в. ¬и€вилос€, що загальн≥ властивост≥ простору ≥ часу набувають специф≥чного виразу в залежност≥ в≥д природи систем:

чим складн≥шим Ї той чи ≥нший об'Їкт, тим складн≥ших властивостей Ї ≥ форми його ≥снуванн€. ќсобливо принципових в≥дм≥нностей набувають соц≥альн≥ види простору ≥ часу.

ћатер≥ал≥стичне розум≥нн€ ≥стор≥њ Ч ф≥лософське вченн€ про ≥сторичний процес, що грунтуЇтьс€ на визнанн≥ вир≥шальноњ рол≥ сусп≥льного матер≥ального виробництва у формуванн≥, поступ≥ та функц≥онуванн≥ соц≥уму ≥ розгл€даЇ ≥стор≥ю €к прогресивний природно-≥сторичний процес зм≥ни конкретно-≥сторичних тип≥в сусп≥льства. ¬перше у св≥домо продуман≥й, посл≥довн≥й ≥ системн≥й форм≥ ћ.р.≥. було розроблене  . ћарксом ≥ ‘. ≈нгельсом, хоч еп≥зодичн≥, спорадичн≥ й непосл≥довн≥ спроби тлумаченн€ ≥стор≥њ з позиц≥њ матер≥ал≥стичних св≥тогл€дних засад зустр≥чалис€ й ран≥ше.

¬≥д р≥зноман≥тних галузей спец≥альних соц≥альних ≥ гуман≥тарних наук ћ.р.≥. в≥др≥зн€Їтьс€ тим, що вивчаЇ не €кийсь елемент, етап чи зр≥з, а сусп≥льство загалом €к повну системну ц≥л≥сн≥сть.  атегор≥€ Ч сусп≥льно-економ≥чна формац≥€ Ч означаЇ, з одного боку, сусп≥льство €к ц≥л≥сну ≥ водночас внутр≥шньо структуровану систему конкретно-≥сторичного характеру; з ≥ншого Ч систему динам≥чну, лаб≥льну, таку, що пост≥йно перебуваЇ у стан≥ не лише структурних, а й темпоральних зм≥н, характеризуЇтьс€ ≥сторичною повторюван≥стю, але не зводитьс€ до нењ, уособлюючи Їдн≥сть повторюваност≥ й неповторност≥.

ћ.р.≥. тлумачитьс€ €к наука: про найзагальн≥ш≥ закони ≥ руш≥йн≥ сили розвитку сусп≥льства, про умови та форми њхньоњ д≥њ у тих чи ≥нших сусп≥льно-економ≥чних формац≥€х. ÷€ неузгоджен≥сть зумовлюЇ одну з основних суперечностей ћ.р.≥., що ≥снуЇ в ≥мпл≥цитн≥й форм≥ ≥, €к правило, не усв≥домлюЇтьс€, однак ≥стотно порушуЇ його ц≥л≥сн≥сть.

ќсобливост≥:

- у сфер≥ матер≥ального виробництва багатоман≥тн≥сть економ≥чних процес≥в зводитьс€ до протиставленн€ сусп≥льноњ чи державноњ власност≥ приватн≥й, багатоукладн≥сть розгл€даЇтьс€ €к €вище небажане, €ке п≥дл€гаЇ ел≥м≥нац≥њ;

- у сфер≥ соц≥альн≥й соц≥альна структура зводитьс€ по сут≥ до сп≥вв≥дношенн€ клас≥в, ≥нш≥ ж сп≥льноти, прошарки, об'Їднанн€, страти та групи тлумачатьс€ в найкращому раз≥ €к утворенн€ марг≥нальноњ природи;

- у сфер≥ пол≥тичн≥й увага зосереджуЇтьс€ на ≥нституал≥зованих, парт≥йнодержавних структурах, та й вони розгл€даютьс€ передус≥м не €к соц≥окультурн≥ феномени, а €к знар€дд€ класового примусу й пануванн€;

- у сфер≥ духовного житт€ в≥дбуваЇтьс€ переор≥Їнтац≥€ багатовим≥рних ви€в≥в духовност≥ лише в одну, ≥деолог≥чну площину, до того ж Ч з настановленн€м на пануванн€ одноњ ≥ Їдиноњ ≥деолог≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 913 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2443 - | 2026 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.