Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕрактика њњ форми ≥ роль в житт≥ людини




ѕрактика в переклад≥ з грецького означаЇ "активн≥сть", "д≥€льн≥сть". ѕрактика Ч це д≥€льн≥сть, за допомогою €коњ людина зм≥нюЇ, перетворюЇ св≥т. Ћюдина €к сусп≥льна, матер≥альна ≥стота, що над≥лена св≥дом≥стю, зм≥нюЇ д≥йсний св≥т у трьох вим≥рах: 1) матер≥ально; 2) на певному конкретно-≥сторичному етап≥ розвитку сусп≥льства та за допомогою ≥ в межах в≥дпов≥дних сусп≥льних в≥дносин; 3) св≥домо. ѕоза цими моментами неможливе людське перетворенн€ св≥ту, але кожний з них, уз€тий розр≥знено, або просте перерахуванн€ њх не вичерпують сутност≥ практики €к ф≥лософськоњ категор≥њ.

ѕрактика Ї основою п≥знанн€. ¬ процес≥ п≥знанн€ субЇкт, вступаючи у сферу нев≥домого змушений застосовувати т≥ знанн€, засоби п≥знанн€, €к≥ вироблен≥ попередн≥ми покол≥нн€ми, ≥ поширювати њх на €к≥сно нов≥ об'Їкти ≥ нов≥ умови. ¬ результат≥ сам прогресивний розвиток науки може породжувати заблудженн€. ѕроте в процес≥ освоЇнн€ нових €вищ п≥знанн€ долаЇ заблудженн€, знанн€, €кими керуЇтьс€ людина в своњй життЇд≥€льност≥, завжди Ї неповними, обмеженими певним р≥внем дос€гнутого наукою в даний час, "на-сьогодн≥". јле практична д≥€льн≥сть не може чекати, поки будуть одержан≥ б≥льш глибок≥ знанн€, ≥ пост≥йно п≥ддавати сумн≥ву њхню ≥стинн≥сть. ” протилежному раз≥ вона взагал≥ не могла б функц≥онувати ≥ розвиватис€. ѕрактика потребуЇ негайного застосуванн€ ус≥х на€вних знань €к ц≥лком повних, досконалих, €к н≥бито вони Ї об'Їктивно ≥стинними.

ќтже, на кожному конкретно ≥сторичному етап≥ розвитку людське знанн€ самою практикою орган≥зовуЇтьс€ в завершену систему, €ка маЇ дати ц≥лком адекватн≥ в≥дпов≥д≥ на вс≥ або майже вс≥ питанн€, розв'€занн€ €ких забезпечуЇ функц≥онуванн€ та розвиток життЇд≥€льност≥ людини ≥ сусп≥льства. ѕроте багато з них з часом демонструють свою обмежен≥сть, а при де€ких обставинах нав≥ть стають гальмом на шл€ху розвитку п≥знанн€ та практики. јле все ж на певному конкретно-≥сторичному етап≥ розвитку практика виступаЇ по в≥дношенню до на€вного знанн€ в абсолютизуюч≥й функц≥њ. —аме через цю абсолютизуючу функц≥ю самоњ практики заблудженн€ ≥ Ї пост≥йним ≥ нев≥д'Їмним супутником ≥стини в процес≥ п≥знанн€.

ѕ≥знанн€ зд≥йснюЇтьс€ через Їдн≥сть та боротьбу Ц ≥стини та заблудженн€, джерелом њхнього сп≥в≥снуванн€ Ї практика, оск≥льки саме вона Ї основою п≥знанн€ в ц≥лому, а, значить ≥ його результат≥в.

÷е положенн€ на перший погл€д суперечить ≥ншому фундаментальному положенню сучасноњ матер≥ал≥стичноњ гносеолог≥њ про практику €к критер≥й ≥стини. «давалос€ б, ≥стина ≥ т≥льки вона маЇ бути продуктом вив≥реного практикою процесу п≥знанн€. «аблудженн€ ж, нав≥ть коли воно з'€вл€Їтьс€ в раз≥ нерозвинутост≥ самого п≥знанн€, маЇ в≥дразу ж ви€вл€тис€ практикою ≥ виключатис€ з подальшого функц≥онуванн€ в систем≥ знанн€. ѕроте в д≥йсност≥ все в≥дбуваЇтьс€ по-≥ншому. ¬се стане зрозум≥ло, €кщо не абсолютизувати практики €к критер≥ю ≥стини, а враховувати, що в своњй критер≥альн≥й функц≥њ вона Ї д≥алектичною Їдн≥стю абсолютного та в≥дносного. ÷е по€снюЇтьс€ ≥сторичним характером практики та багатогранн≥стю њњ про€в≥в

¬≥дносн≥сть практики €к критер≥ю ≥стини пов'€зана з де€кими особливост€ми взаЇмозв'€зку м≥ж теоретичними знанн€ми та практикою.  оли мова йде про те, що те чи ≥нше знанн€ п≥дтверджуЇтьс€ практикою, мають, €к правило, на уваз≥, що д≥€льн≥сть зд≥йснювана зг≥дно з даними знанн€ми, дала оч≥куваний результат або що дане знанн€ без суперечностей по€снюЇ вс≥ на€вн≥ факти даноњ теор≥њ. ѕроте вс€ складн≥сть пол€гаЇ в тому, що заблудженн€ в цьому план≥ може бути не менш "доказовим", н≥ж ≥стина. ¬заЇмозв'€зок теоретичногс знанн€ ≥ реальноњ д≥њ маЇ складний ≥ опосередкований характер. ≤стина, справд≥, несуперечливо по€снюЇ науков≥ факти ≥, реал≥зуючись у д≥њ, даЇ корисний ефект. јле це не означаЇ, що справедливим буде ≥ протилежне твердженн€: з корисного ефекту неодм≥нно вит≥каЇ ≥стинн≥сть того чи ≥ншого положенн€. «аблудженн€ не меншою м≥рою, н≥ж ≥стина, може давати ≥ даЇ корисний ефект, особливо, коли це не стосуЇтьс€ сусп≥льнозначущих ц≥лей ≥ потреб у њх загально≥сторичному значенн≥, коли ставитьс€ мета дос€гненн€ корисного ефекту.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 837 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2297 - | 2146 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.