Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕролема в≥дчуженн€ в ф≥лософ≥њ марксизму




 атегор≥€ "в≥дчуженн€" у ф≥лософ≥њ та економ≥чн≥й теор≥њ в≥дображаЇ соц≥альний процес, €кий характеризуЇтьс€ перетворенн€м д≥€льност≥ людини та њњ результат≥в на пан≥вну над нею самост≥йну силу, а особистост≥ Ч на об'Їкт експлуатац≥њ та ман≥пулюванн€, стих≥йн≥стю сусп≥льного розвитку, в≥дсутн≥стю контролю за умовами, засобами ≥ продуктами прац≥, пануванн€м матер≥ал≥зованоњ прац≥ над працею живою. ¬перше цю категор≥ю опрацювали у своњх творах теоретики "сусп≥льного договору" Ч “. √оббс, ∆.-∆. –уссо, а також √. √егель, Ћ. ‘ейербах та ≥н.

 . ћаркс звернув увагу на суперечливий характер прац≥, €ка може принести людин≥ ≥ задоволенн€, ≥ стражданн€. «алежить це не ст≥льки в≥д зм≥сту прац≥, ск≥льки в≥д сукупност≥ сусп≥льних в≥дносин, у €ких вона зд≥йснюЇтьс€. ¬≥дчуженою прац€ стаЇ лише тод≥, коли засоби виробництва не належать роб≥тников≥, продукт прац≥ Ї власн≥стю господар€ цих засоб≥в, а в процес≥ прац≥ сам роб≥тник належить власников≥ засоб≥в виробництва.

«а ћарксом, за в≥дчуженн€м прац≥ неминуче настаЇ пол≥тичне, духовне ≥ соц≥альне в≥дчуженн€, тобто обезлюдненн€ людини, основн≥ причини €кого в≥н вбачав у пануванн≥ приватноњ власност≥, у потворному сусп≥льному под≥л≥ прац≥, що доводить людину до стану функц≥њ в стих≥йному характер≥ сусп≥льного руху. ÷≥ та ≥нш≥ положенн€  . ћаркс п≥зн≥ше поглиблено досл≥див у головн≥й прац≥ Ч " ап≥тал≥". Ќе вс≥ вони витримали перев≥рку часом, однак поЇднанн€ в "–укописах" реального п≥дходу до конкретноњ д≥йсност≥ з ос€гненн€м далеких горизонт≥в сусп≥льного розвитку по€снюЇ неослабний до них ≥нтерес.

Ќаприк≥нц≥ серпн€ 1844 р. у ѕариж≥ в≥дбулас€ зустр≥ч ћаркса з ‘р≥др≥хом ≈нгельсом, п≥д час €коњ ви€вилась ц≥лковита Їдн≥сть њх погл€д≥в. « того часу розпочалас€ њх справжн€ дружба ≥ майже 40-л≥тн€ сп≥впрац€. ѕершим њњ плодом стала книга "—в€те с≥мейство" (1845). ѕ≥зн≥ше з'€вилас€ "Ќ≥мецька ≥деолог≥€". ” цих прац€х вони сформулювали ≥дею, що сусп≥льне бутт€ визначаЇ сусп≥льну св≥дом≥сть, вказали на основну роль способу виробництва в житт≥ сусп≥льства, на ≥сторичну зм≥нн≥сть сусп≥льного устрою, €ка п≥дготовлена зм≥ною способ≥в виробництва. —л≥д п≥дкреслити принципов≥ в≥дм≥нност≥ цих та ≥нших роб≥т ћаркса й ≈нгельса. ѕерша з них пол€гаЇ в критичн≥й спр€мованост≥ анал≥зу ф≥лософськоњ спадщини. јвтори критично подолали ≥деал≥зм √егел€ й антрополог≥чний матер≥ал≥зм ‘ейербаха, збер≥гаючи рац≥ональн≥ аспекти њхньоњ ф≥лософ≥њ. ƒруга в≥дм≥нн≥сть Ч посл≥довн≥сть, тобто розвиток, уточненн€, обірунтуванн€ в наступних прац€х ≥дей та положень, висловлених чи зазначених у попередн≥х прац€х.

ќсновний зм≥ст "—в€того с≥мейства" Ч критика суб'Їктивного ≥деал≥зму младогегель€нц≥в ≥, зрештою, гегел≥вського ≥деал≥зму та ≥деал≥зму взагал≥, але водночас ≥ розробленн€ матер≥ал≥стичноњ д≥алектики: закону Їдност≥ ≥ боротьби протилежностей, сп≥вв≥дношенн€ одиничного ≥ загального та ≥н. ” прац≥ розвинен≥ також ≥дењ "≈коном≥чно-ф≥лософських рукопис≥в 1844 року" про визначальну роль у житт≥ сусп≥льства матер≥ального виробництва, про в≥дчуженн€, ≥ розроблен≥ нов≥ Ч про роль народних мас ≥ особистостей в ≥стор≥њ, про виробнич≥ в≥дносини, про ≥стор≥ю €к д≥€льн≥сть людини, що маЇ певну мсту, та ≥н. ” "Ќ≥мецьк≥й ≥деолог≥њ"  . ћаркс ≥ ‘. ≈нгельс знову звернулись до критики ≥деал≥зму младогегель€нц≥в, але вже у зв'€зку з розробленн€м, головним чипом, концепц≥њ матер≥ал≥стичного розум≥нн€ ≥стор≥њ. ” прац≥ вперше визначаютьс€ передумови такого розум≥нн€. ќсновою ≥стор≥њ Ї люди, њх д≥€льн≥сть ≥ матер≥альн≥ умови житт€. ƒ≥€льн≥сть людини маЇ дв≥ сторони Ч виробництво (ставленн€ людей до природи) ≥ сп≥лкуванн€ (ставленн€ людей одне до одного); виробництво ≥ сп≥лкуванн€ взаЇмозумовлюютьс€, але визначальним Ї виробництво. ѕодальший анал≥з ц≥Їњ взаЇмод≥њ прив≥в њх, уперше в ≥стор≥њ ф≥лософськоњ думки, до д≥алектики продуктивних сил ≥ виробничих в≥дносин. ¬она, у свою чергу, стала основою анал≥зу загальноњ структури сусп≥льства: продуктивних сил, виробничих та ≥нших сусп≥льних в≥дносин, пол≥тичноњ ≥ юридичноњ надбудови, форм сусп≥льноњ св≥домост≥, а також загальноњ законом≥рност≥ њњ ≥сторичного розвитку.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 595 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2226 - | 2094 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.