Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈волюц≥€ у€влень про ≥стину в ≥сор≥њ ф≥лософ≥њ




 

≤́стина Ч одна з центральних категор≥й гносеолог≥њ[1], правильне в≥дображенн€ об'Їктивноњ д≥йсност≥ у св≥домост≥ людини[2], њњ у€вленн€х, пон€тт€х, судженн€х, умовиводах, теор≥€х об'Їктивноњ д≥йсност≥[3].

” сучасн≥й "натурал≥стичн≥й ф≥лософ≥њ" (ќ.ћ. остенко) пон€тт€ ≥стини визначаЇтьс€ наступним чином: ≥стина - це такий витв≥р вол≥ ≥ св≥домост≥ людини, €кий в≥дпов≥даЇ законам ћатер≥-ѕрироди. «окрема, соц≥альна ≥стина - це ≥де€, €ка в≥дпов≥даЇ "законам соц≥альноњ природи", тобто природним законам сусп≥льного житт€ людей. —аме в≥дпов≥дн≥сть соц≥альноњ ≥дењ законам соц≥альноњ природи Ї критер≥Їм соц≥альних ≥стин. ≤ншими словами, усе природне Ї ≥стинним, а неприродне - не≥стинним.

” класичн≥й ф≥лософ≥њ, оформлюютьс€ дв≥ альтернативн≥ парадигми трактуванн€ ≥стини Ч одна з них ірунтуЇтьс€ на принцип≥ кореспонденц≥њ €к в≥дпов≥дност≥ знанн€ об'Їктивному стану справ предметного св≥ту (јристотель, ‘. Ѕекон, —п≥ноза, ƒ≥дро, √ельвец≥€, √ольбах, ‘ейЇрбах та ≥н), ≥нша Ч на принцип≥ когеренц≥≥ €к в≥дпов≥дност≥ знанн€ ≥манентним характеристикам ≥деальноњ сфери: утриманн€ јбсолюту (ѕлатон, √егель ≥ ≥н), вроджених когн≥тивним структурам (јвгустин, ƒекарт), самоочевидн≥сть рац≥онал≥стичноњ ≥нтуњц≥њ (“еофраст), чуттЇвим в≥дчутт€м суб'Їкта (ём), апр≥орним формам мисленн€ ( ант), ц≥льовим установкам особистост≥ (прагматизм), ≥нтерсуб'Їктивноњ конвенц≥й (ѕуанкаре) та ≥н.

¬ некласичн≥й ф≥лософ≥њ ≥стина позбавлена об'Їктивного статусу й мислитьс€ €к форма псих≥чного стану особистост≥ ( 'Їркеіор), €к ц≥нн≥сть, що Ђне ≥снуЇ, але значитьї (–≥ккерт й у ц≥лому баденська школа неокант≥анства), феномен метамови формал≥зованих систем (“арський), спекул€тивний ≥деальний конструкт (Ќ.√артман) тощо. ” контекст≥ ф≥лософ≥њ житт€ й ф≥лософськоњ герменевтики, що дистанц≥юють по€сненн€ й розум≥нн€ €к взаЇмовиключн≥ когн≥тивн≥ стратег≥њ, феномен ≥стини ви€вл€Їтьс€ принципово несум≥сним з науковим номотетичним методом (√адамер) ≥ реал≥зуЇ себе сугубо в контекст≥ мовноњ реальност≥, що практично трансформуЇ проблему ≥стинност≥ в проблему ≥нтерпретац≥њ. ѕаралельним вектором некласичного трактуванн€ ≥стини виступаЇ позитив≥зм, у контекст≥ €кого ≥стина також трактуЇтьс€ €к феномен сугубо мовного р€ду, конституюючись у контекст≥ проблеми вериф≥ковуваност≥.

ѕостмодерна ф≥лософ≥€ уникаЇ формулюванн€ проблеми ≥стини взагал≥, оск≥льки в €кост≥ Їдиноњ й граничноњ предметност≥ в постмодерн≥зм≥ виступаЇ текст, що розгл€даЇтьс€ €к самодостатн€ реальн≥сть, сп≥вв≥дношенн€ €коњ до реальност≥ об'Їктивноњ не Ї актуальним [14]. ћ≥шель ‘уко позначаЇ статус ≥стини €к р≥д Ђефектуї, що виникаЇ в результат≥ когн≥тивного вольового зусилл€ (через процедуру фальсиф≥кац≥њ): Ђвол€ до ≥стиниЕ маЇ тенденц≥ю робити на ≥нш≥ дискурси свого роду тиск ≥ щось начебто примусовоњ д≥њї.

ѕостмодерн≥зм бачить свою програму у в≥дмов≥ в≥д Ђдзеркальноњ теор≥њ п≥знанн€ї; €кщо дл€ класичноњ ф≥лософ≥њ Ђголовними ц≥нн≥сними категор≥€миЕ Ї адекватн≥сть, правильн≥сть ≥ сама ≤стинаї (ƒжейм≥сон), то у постмодерн≥й ф≥лософ≥њ процес п≥знанн€ зазнаЇ вир≥шального Ђзрушенн€ї, що пол€гаЇ в переор≥Їнтац≥њ з ф≥гури Ђбезпристрасноњ точки зору ≥ндиферентного спостер≥гачаї до ф≥гури ЂвзаЇмод≥њ учасникаї (“улм≥н). ≤стина розгл€даЇтьс€ €к Ђсукупн≥сть правил, в≥дпов≥дно до €ких ≥стинне в≥докремлюють в≥д помилкового й зв'€зують ≥з ≥стинним специф≥чн≥ ефекти владиї (‘уко).

Ќайважлив≥шим аспектом розгл€ду ≥стини виступаЇ аспект соц≥ально-пол≥тичний: в основ≥ будь-€ких постмодерн≥стських анал≥тик ≥стини завжди лежить та презумпц≥€, що, за словами ‘уко, Ђ≥стина належить цьому св≥ту, у ньому вона виробл€Їтьс€ за допомогою численних примус≥в, ≥ в ньому вона маЇ у своЇму розпор€дженн≥ регул€рн≥ ефекти влади

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 512 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1983 - | 1948 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.