Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒодаванн€ номер≥в стор≥нок




 

ƒл€ уставленн€ номер≥в стор≥нок необх≥дно викликати команду Ќомера страниц меню ¬ставка, що викликаЇ в≥кно Ќомера страниц (мал.1).

 

” пол≥ ѕоложение сл≥д вибрати розташуванн€ номера на стор≥нц≥:

 

 

¬верху страницы Ц номер стор≥нки розташовуЇтьс€ угор≥ (уставл€Їтьс€ в верхн≥й колонтитул);

 

¬низу страницы Цномер стор≥нки розташовуЇтьс€ унизу (уставл€Їтьс€ в нижн≥й колонтитул).

 

” пол≥ ¬ыравнивание Ц розташуванн€ номера стор≥нки в≥дносно пол≥в стор≥нки:

 

—лева Ц номер стор≥нки розташовуЇтьс€ у л≥вого краю стор≥нки;

 

ќт центра Ц номер стор≥нки розташовуЇтьс€ по центр≥ стор≥нки;

 

—права Цномер стор≥нки розташовуЇтьс€ у правого краю стор≥нки;

 

¬нутри Ц номер стор≥нки розташовуЇтьс€ з внутр≥шнього краю листа (доступний, т≥льки €кщо документ маЇ дзеркальн≥ пол€);

 

—наружи Ц номер стор≥нки розташовуЇтьс€ у зовн≥шнього краю листа (доступна, €кщо документ маЇ дзеркальн≥ пол€).

 

якщо зн€ти прапорець Ќомер на первой странице, то на перш≥й стор≥нц≥ номер не буде проставлений.

 

 нопка ‘ормат викликаЇ д≥алогове в≥кно ‘ормат номера страницы (мал.2), в €кому задаЇтьс€ формат нумерац≥њ. ” пол≥ перел≥ку ‘ормат номера вибираЇтьс€тип нумерац≥њ (арабськ≥ ≥ римськ≥ цифри або л≥тери латинськоњ абетки).

 

ћал.2

 

” рамц≥ Ќумераци€ страниц установлюЇтьс€ початок нумерац≥њ:

 

продолжить Цнумерац≥€ стор≥нок поточного розд≥лу починаЇтьс€ з числа, наступного за номером останньоњ стор≥нки попереднього розд≥лу;

 

начать с Цнумерац≥€ починаЇтьс€ з числа, зазначеного у пол≥ праворуч.

 

якщо ув≥мкнути прапорець ¬ключить номер главы, до номеру стор≥нки буде доданий номер глави або розд≥лу документа. ” пол≥ перел≥куначинаетс€ со стил€ необх≥дно зазначити, €кий стиль форматуванн€ в≥дпов≥даЇ р≥вню глав, номера €ких будуть використан≥. ћожна вибрати один ≥з стил≥в заголовк≥в «аголовок1. «аголовок9. ” пол≥разделитель задаЇтьс€ розд≥льник м≥ж номером стор≥нки й номером глави. ”становивши ус≥ параметри, сл≥д натиснути OK, п≥сл€ чого знову з'€вл€Їтьс€ в≥кно Ќомера страниц. “ут також необх≥дно натиснути OK ≥ ус≥ стор≥нки документа будуть пронумерован≥.

 

 

 оманди ћеню

 

документ≥, а також завершити роботу з редактором формул.

 

÷≥ команди доступн≥ т≥льки у тому випадку, €кщо редактор формул був

запущений €к окреме застосуванн€ або п≥сл€ вид≥ленн€ формули була

вибрана команда Ђѕравка | ќбъект ‘ормула | ќткрытьї.

 

 оманда ƒ≥€

 

Ђќбновитьї ѕоновленн€ формули в документ≥ без закритт€ в≥кна редактора

формул

 

Ђ¬ыход и возврат в документї «акритт€ вс≥х в≥кон редактора формул,

завершенн€ роботи з ним та поновленн€ формули в документ≥ (€кщо до нењ

були внесен≥ зм≥ни)

 

 оманди меню Ђѕравкаї

 

ћеню Ђѕравкаї м≥стить команди, призначен≥ дл€ зм≥ни формул. «а допомогою

цих команд можна перем≥щати або коп≥ювати елементи формул,

використовуючи буфер обм≥ну.

 

 оманда ƒ≥€

 

Ђќтменитьї ¬≥дм≥на останньоњ виконаноњ д≥њ. якщо останньою операц≥Їю

була в≥дм≥на, то виб≥р ц≥Їњ команди приводить до в≥дбудови скасованоњ

д≥њ. якщо в≥дм≥на операц≥њ неможлива, команда у меню стаЇ недоступною

 

Ђ¬ырезатьї ¬идаленн€ вид≥лених елемент≥в формули ≥з занесенн€м њх до

буферу обм≥ну. ѕопередн≥й ум≥ст буферу обм≥ну губитьс€ та не

в≥дбудовуЇтьс€ нав≥ть п≥сл€ вибору команди Ђќтменить удаление в буферї

 

Ђ опироватьї  оп≥юванн€ вид≥лених елемент≥в формули до буферу обм≥ну.

ѕопередн≥й ум≥ст буферу обм≥ну губитьс€ та не в≥дбудовуЇтьс€ нав≥ть

п≥сл€ вибору команди Ђќтменить копирование в буферї

 

Ђ¬ставитьї ¬ставка ум≥сту буферу обм≥ну в формулу в позиц≥ю курсору або

зам≥сть вид≥леного фрагменту. якщо буфер обм≥ну м≥стить щось, кр≥м

формули, на екран≥ з(€витьс€ пов≥домленн€ про помилку

 

Ђ”далитьї ¬идаленн€ вид≥лених елемент≥в формули без занесенн€ до буферу

обм≥ну. ”м≥ст буферу обм≥ну не зм≥нюЇтьс€ при виконанн≥ ц≥Їњ команди

 

Ђ¬ыделить всеї ¬ид≥ленн€ вс≥Їњ формули, в тому числ≥ њњ елемент≥в, що

знаход€тьс€ за межами в≥кна

 

 оманди меню Ђ¬идї

 

ћеню Ђ¬идї м≥стить команди, €к≥ визначають вигл€д в≥кна редактора формул

та вигл€д формул, що розташован≥ в ньому.

 

 оманди зм≥ни масштабу (Ђ100%ї, Ђ200%ї, Ђ400%ї та Ђћасштабї) доступн≥

лише у тому випадку, €кщо редактор формул був запущений €к окреме

застосуванн€ або п≥сл€ вид≥ленн€ формули була вибрана команда Ђѕравка |

ќбъект ‘ормула | ќткрытьї.

 

 оманда ƒ≥€

 

Ђ100%ї ¬≥дображенн€ формули в поточному в≥кн≥ такого розм≥ру, €кий вона

буде мати в документ≥ або при виведенн≥ на друк

 

Ђ200%ї ¬≥дображенн€ формули у два рази б≥льше звичайного розм≥ру.

 оманда не впливаЇ на розм≥р формули в документ≥

 

Ђ400%ї ¬≥дображенн€ формули в чотири рази б≥льше звичайного розм≥ру.

 орисна при прогл€данн≥ др≥бних символ≥в або при точному регулюванн≥

≥нтервал≥в та розм≥р≥в.  оманда не впливаЇ на розм≥р формули в документ≥

 

Ђћасштабї ”правл≥нн€ в≥дображенн€м формули в поточному в≥кн≥

 

Ђѕанель инструментовї ¬≥дображенн€ або приховуванн€ панел≥ ≥нструмент≥в

редактора формул

 

Ђќбновитьї ѕоновленн€ формули у поточному в≥кн≥ з≥ збереженн€м поточного

масштабу.  орисна дл€ приведенн€ екрана в пор€док

 

Ђѕоказать всеї ¬ключенн€ та виключенн€ в≥дображенн€ де€ких спец≥альних

 

енн€ та виключенн€ в≥дображенн€ де€ких спец≥альних

символ≥в на екран≥, в тому числ≥ символ≥в табул€ц≥њ та пропуск≥в

 

 оманди меню Ђ‘орматї

 

ћеню Ђ‘орматї призначено дл€ контролю за розташуванн€м формули та њњ

елемент≥в. ѕерш≥ п(€ть команд в≥дпов≥дають за горизонтальне вир≥внюванн€

елемент≥в у купках та матриц€х. ƒл€ використанн€ команд вир≥внюванн€

курсор або вид≥лений фрагмент повинен розташовуватись у купц≥ або

матриц≥. ƒл€ вир≥внюванн€ стовпц≥в матриц≥ служить команда Ђћатрицаї.

 

ѕрим≥тка.  упкою називають розташован≥ по вертикал≥ одна п≥д одною

формули або елементи формул. ”творити купку можна встановивши курсор у

к≥нц≥ пол€ та натиснувши клав≥шу ENTER. ѕри цьому нижче поточного пол€

в≥дкриваЇтьс€ ще одне. ѕ≥сл€ заповненн€ нового пол€ натисн≥ть клав≥шу

ENTER знову ≥ так дал≥ до формуванн€ купки потр≥бного розм≥ру.

 

 оманда ƒ≥€

 

Ђѕо левому краюї ѕерем≥щенн€ р€дк≥в по горизонтал≥ дл€ њх вир≥внюванн€

по крайньому л≥вому символу

 

Ђѕо центруї ѕерем≥щенн€ р€дк≥в по горизонтал≥ дл€ вир≥внюванн€ њх

центр≥в

 

Ђѕо правому краюї ѕерем≥щенн€ р€дк≥в по горизонтал≥ дл€ њх вир≥внюванн€

по крайньому правому символу

 

Ђ¬ыровн€ть по =ї ѕерем≥щенн€ р€дк≥в по горизонтал≥ дл€ њх вир≥внюванн€

по знакам = та ≥ншим знакам р≥вност≥ або нер≥вност≥ з розташуванн€м њх

один п≥д одним

 

Ђ¬ыровн€ть по,ї ѕерем≥щенн€ р€дк≥в по горизонтал≥ з розташуванн€м

дес€ткових ком в них одна п≥д одною

 

Ђћатрицаї ƒозвол€Ї зм≥нити утворену матрицю. ƒл€ використанн€ ц≥Їњ

команди сл≥д або розташувати курсор усередин≥ ц≥Їњ матриц≥, або вид≥лити

њњ. ѕ≥сл€ цього треба дати в≥дпов≥д≥ у в≥кн≥ д≥алогу такому самому, що ≥

при утворенн≥ матриц≥

 

Ђ»нтервалї ƒозвол€Ї визначити розташуванн€ елемент≥в формули

 

 оманди меню Ђ—тильї

 

 ожна з команд меню Ђ—тильї служить дл€ присвоЇнн€ визначеного стилю або

шрифту вид≥лен≥й груп≥ символ≥в у формул≥ або дл€ контролю за

присвоЇнн€м стил≥в та шрифт≥в кожному символу, що вводитьс€. Ѕудь-€кий

стиль або шрифт можна застосовувати напр€мки, використовуючи команду

Ђƒругойї, або перевизначити вбудований стиль, використовуючи команду

Ђќпределитьї.

 

 

 оманда ƒ≥€

 

Ђћатематическийї ¬ б≥льшост≥ випадк≥в сл≥д використовувати саме цей

стиль тому, що в ньому розр≥зн€ютьс€ функц≥њ та зм≥нн≥, а њх

форматуванн€ виконуЇтьс€ по-р≥зному

 

Ђ“екстї ¬иб≥р цього стилю полегшуЇ введенн€ звичайного тексту в формулу.

¬ цьому стил≥ зам≥сть ≥нтервал≥в, що автоматично вставл€ютьс€, дл€

вставки пропуск≥в використовуЇтьс€ клав≥ша ѕ–ќѕ”— 

 

Ђ‘ункци€ї ÷€ команда служить дл€ присвоЇнн€ посл≥довност≥ символ≥в стилю

Ђ‘ункци€ї, €кщо редактор формул не розп≥знав ≥мен≥ ц≥Їњ функц≥њ

 

Ђѕеременна€ї ÷€ команда служить дл€ присвоЇнн€ посл≥довност≥ символ≥в

стилю Ђѕеременна€ї, €кщо редактор формул розп≥знав помилково цю

посл≥довн≥сть €к ≥м(€ функц≥њ

 

Ђ√реческийї —имволам нижнього рег≥стру присвоюЇтьс€ стиль L.C. Greek, а

верхнього рег≥стру Ч U.C. Greek

 

Ђћатрица-векторї ÷ей стиль присвоюЇтьс€ об(Їктам типу матриц€-вектор

 

Ђƒругойї ƒозвол€Ї присвоњти форматуванн€ символ≥в або шрифт напр€мки

 

Ђќпределитьї ƒозвол€Ї визначити стил≥ дл€ використанн€ њх у формулах

 

ƒозвол€Ї визначити стил≥ дл€ використанн€ њх у формулах

 

 оманди меню Ђ–азмерї

 

 ожна з команд меню Ђ–азмерї дозвол€Ї присвоњти визначений тип розм≥ру

або вид≥лен≥й груп≥ символ≥в, або символам, €к≥ будуть введен≥ пот≥м.

 

 оманда ƒ≥€

 

Ђќбычныйї ѕрисвоЇнн€ звичайного розм≥ру символам

 

Ђ рупный индексї ѕрисвоЇнн€ розм≥ру крупного ≥ндексу

 

Ђћелкий индексї ѕрисвоЇнн€ розм≥ру др≥бного ≥ндексу

 

Ђ рупный символї ѕрисвоЇнн€ розм≥ру крупного символу

 

Ђћелкий символї ѕрисвоЇнн€ розм≥ру др≥бного символу

 

Ђƒругойї ƒозвол€Ї присвоњти конкретний розм≥р символам

 

Ђќпределитьї ƒозвол€Ї зм≥нити визначенн€ перших п(€ти розм≥р≥в,

перерахованих у меню

 

 ористуванн€ автотекстом

 

 оманда јвтотекст дозвол€Ї автоматизувати вставку в документи часто використовуваних сл≥в, фраз або граф≥чних елемент≥в. як елемент автотексту використовуютьс€ поштов≥ адреси, стандартн≥ пункти договору, найменуванн€ товар≥в, що в≥дпускаютьс€, або малюнки, адреси електронноњ пошти, список персональних даних з адресноњ книги Outlook.  ожен текстовий або граф≥чний елемент, що збер≥гаЇтьс€ у вигл€д≥ елементу автотексту, отримуЇ своЇ ун≥кальне ≥м'€. ¬веденн€ ≥мен≥ елементу забезпечуЇ вставку автотексту в документ.

Word пропонуЇ €к ≥м'€ елементу перш≥ слова вид≥леного фрагмента. ¬и можете ввести ≥нше ≥м'€ елементу. ƒл€ збереженн€ елементу разом з його форматуванн€м включите символ абзацу у вид≥лений фрагмент.

 

ћал. 5.4 ƒ≥алогове в≥кно, використовуване дл€ створенн€ елементу автотексту

 

Word м≥стить готовий наб≥р елемент≥в автотексту: що часто зустр≥чаютьс€ вделовой листуванню слова ≥ вираженн€ типа ” в≥дпов≥дь на, дов≥дков≥ в≥домост≥ про в≥дкритий файл: ƒата створенн€, ≤м'€ файлу, ѕовне ≥м'€ файлу ≥ тому под≥бне ƒл€ вставки елементу автотексту введ≥ть в документ дек≥лька перших символ≥в його ≥мен≥. ¬исв≥титьс€ п≥дказка з елементом автотексту. Ќатискуйте клав≥шу Enter або F3, аби прийн€ти пропозиц≥ю або продовжите введенн€.

–оботу з автотекстом полегшуЇ панель ≥нструмент≥в јвтотекст (AutoText) (мал. 5.6). ѓњ можна в≥дображувати наступними способами:

1. ¬ибрати в меню ¬игл€д (View) команди ѕанел≥ ≥нструмент≥в (Toolbars), јвтотекст (AutoText).

2. Ќатискувати кнопку ѕанель (Show Toolbar) у д≥алоговому в≥кн≥ јвтозам≥ни (Autocorrect) на вкладц≥ јвтотекст (AutoText) (див. мал. 5.5).

 

 

јвтотекст ≥ автозам≥на Ч дуже зручн≥ засоби, €к≥ збережуть вам багато часу. ¬они зв'€зан≥ м≥ж собою, але у них р≥зн≥ ц≥л≥.

 

Х јвтозам≥на шукаЇ помилки набору ≥ правопису, що часто зустр≥чаютьс€, у вашому документ≥ ≥ автоматично виправл€Ї њх, €к т≥льки вони з'€вл€ютьс€. Ќаприклад, ви можете вказати, що слово в≥негрет завжди потр≥бно зам≥нювати на вен≥грет.

 

Х јвтотекст дозвол€Ї визначити ≥ зберегти текстов≥ блоки, що часто використовуютьс€, и/или граф≥чн≥ об'Їкти ≥ вставл€ти њх в документ у м≥ру потреби. Ќаприклад, ви можете вказати €к елемент автотексту своЇ повне ≥м'€ ≥ адресу ≥ вставл€ти його в документ за допомогою всього лише дек≥лькох клав≥ш.

 

¬изначенн€ елементу автозам≥ни

 

≈лемент автозам≥на виконуЇ дв≥ основн≥ функц≥њ. ќдна з них ви€вл€Ї помилки у використовуванн≥ прописних букв (наприклад, ви, можливо, пост≥йно забуваЇте писати пропозиц≥ю з прописноњ букви). ƒруга функц≥€ пов'€зана з виправленн€м орфограф≥чних помилок ≥ додаванн€м спец≥альних символ≥в. “аким чином, автозам≥на може автоматично зам≥нювати тект на текст ≥ -> на символ стр≥лки. ” Word Ї безл≥ч елемент≥в автозам≥ни, що використовуютьс€ за умовчанн€м, Ч ви можете доповнити цей список своњми елементами.

 

“екст автозам≥ни може бути звичним текстом, €кий в≥дформатуЇ так само, €к ≥ текст абзацу, в €кий в≥н буде вставлений, або ж текстом, що збер≥гаЇ власне форматуванн€. ƒл€ того, щоб створити елемент автозам≥ни, виконайте наступне.

 

1. якщо ви хочете зберегти параметри форматуванн€ разом з текстом, вид≥л≥ть текст, що в≥дформатуЇ, в документ≥. якщо ви хочете створити текст автозам≥ни у вигл€д≥ окремого абзацу, переконайтес€, що вид≥лили спец≥альний символ к≥нц€ абзацу. якщо ж ви хочете створити елемент автозам≥ни у вигл€д≥ звичного тексту, вид≥л€ти його необов'€зково.

 

2. ¬ибер≥ть команду —ерв≥с -> јвтозам≥на дл€ в≥дкритт€ д≥алогового в≥кна јвтозам≥на (мал. 15. 1).

 

3. ¬вед≥ть текст, €кий повинен бути зам≥нений в пол≥ «ам≥нити. ÷е той текст, €кий буде зам≥нений, €кщо ви наберете його в документ≥.

 

4. якщо ви вид≥лили текст документа на першому кроц≥, в≥н вже буде виведений в текстовому пол≥ Ќа. ≤накше набер≥ть потр≥бний текст в пол≥ Ќа.

 

5. ¬ибер≥ть перемикач ‘орматований текст, €кщо хочете зберегти форматуванн€ зам≥нюючого тексту, або «вичний текст дл€ вставки тексту без форматуванн€.

 

6.  лацн≥ть на кнопц≥ ƒодати. якщо зам≥нюючий текст, т≥льки що визначений вами, вже внесений в список, Word запитаЇ, чи хочете ви зам≥нити його. якщо так Ч клацн≥ть на кнопц≥ “ак, ≥накше Ч на кнопц≥ ЌемаЇ.

 

7.  лацн≥ть на кнопц≥ ќ .

 

¬ процес≥ редагуванн€ документа автозам≥на вибираЇ т≥льки ц≥л≥ слова. Ќаприклад, €кщо ви набираЇте документ. Word не зам≥нить його словом документ до тих п≥р, поки ви не введете п≥сл€ нього пропуск, крапку або не натиснете €ку-небудь ≥ншу клав≥шу, вказуючу на к≥нець слова.

 

ћал. 15. 1. ƒ≥алогове в≥кно јвтозам≥на

 

«м≥на параметр≥в автозам≥ни

 

ѕараметри автозам≥ни можна м≥н€ти так, щоб вони задовольн€ли вашим потребам. ƒл€ цього потр≥бно зробити наступне.

 

1. ¬ибер≥ть команду —ерв≥с -> јвтозам≥на, щоб в≥дкрити д≥алогове в≥кно јвтозам≥на (див. мал. 15. 1).

 

2. ¬иконайте що-небудь з нижчеперерахованого (залежно в≥д того, що вам потр≥бно).

 

Х ƒл€ зм≥ни д≥й автозам≥ни по виправленню прописних букв встанов≥ть або зн≥м≥ть три верхн≥ прапорц€ д≥алогового в≥кна.

 

Х ўоб зробити можливою або, навпаки, недоступною автоматичну зам≥ну тексту, встанов≥ть або зн≥м≥ть прапорець «ам≥нювати при введенн≥.

 

Х ƒл€ знищенн€ елементу автозам≥ни вид≥лите його в списку, в≥дредагуйте текст в пол≥ Ќа ≥ клацн≥ть на кнопц≥ «ам≥нити.

 

Х ƒл€ зм≥ни тексту автозам≥ни вибер≥ть його в списку ≥ клацн≥ть на кнопц≥ ¬идалити.

 

3.  лацн≥ть на кнопц≥ ќ .

 

Word дозвол€Ї набудувати так≥ функц≥њ автозам≥ни: ”сувати дв≥ прописн≥ букви на початку слова ≥ –обити перш≥ букви пропозиц≥й прописними.

 

Х «вично ≥н≥ц≥али ≥ ≥нш≥ абрев≥атури складаютьс€ з двох прописних букв ≥ б≥льш, тому автозам≥ну можна в≥дм≥нити в таких випадках.

 

Х Word зм≥нюЇ на прописну першу букву пропозиц≥њ, виход€чи з того, що попередн€ пропозиц≥€ зак≥нчуЇтьс€ крапкою або ≥ншим символом к≥нц€ пропозиц≥њ. ѕроте може вийти, що пропозиц≥€ м≥стить скороченн€ з крапкою (наприклад, див.), ≥ ви зовс≥м не збираЇтес€ писати наступне слово з прописноњ букви. ” Word Ї список абрев≥атур, €к≥ за умовчанн€м ≥гноруютьс€, ви можете зм≥нити його.

 

ќт €к набудувати параметри виправленн€ прописних букв.

 

1. ¬ибер≥ть команду —ерв≥с -> јвтозам≥на дл€ в≥дкритт€ д≥алогового в≥кна јвтозам≥на.

 

2.  лацн≥ть на кнопц≥ ¬иключенн€, щоб в≥дкрити д≥алогове в≥кно ¬иключенн€ при автозам≥н≥.

 

3.  лацн≥ть на кор≥нц≥ вкладки ƒв≥ ѕрописн≥, пот≥м введ≥ть абрев≥атуру, €ку потр≥бно ≥гнорувати, в текстове поле не зам≥нювати ≥ клацн≥ть на кнопц≥ ƒодати. ¬ид≥л≥ть невживане вами скороченн€ ≥з списку ≥ клацн≥ть на кнопц≥ ¬идалити, щоб видалити його ≥з списку.

 

4.  лацн≥ть на кор≥нц≥ вкладки ѕерша буква ≥ введ≥ть абрев≥атуру, €ку сл≥д ≥гнорувати, в текстове поле не зам≥нювати прописною буквою п≥сл€, пот≥м клацн≥ть на кнопц≥ ƒодати. ¬ид≥л≥ть абрев≥атуру в списку ≥ клацн≥ть на кнопц≥ ¬идалити дл€ видаленн€ њњ ≥з списку.

 

5.  лацн≥ть на кнопц≥ ќ , щоб повернутис€ в д≥алогове в≥кно јвтозам≥на.

 

ѕом≥тьте, що автозам≥на працюЇ т≥льки з текстом, €кий ви набираЇте. ѕри в≥дкритт≥ вже створеного документа автозам≥на не виправл€Ї помилки в ньому.

 

—творенн€ елементу автотексту

 

Word дозвол€Ї збер≥гати будь-€кий текст ≥ малюнки у вигл€д≥ пойменованого елементу автотексту. ѕот≥м ви легко зможете вставити малюнок або текст в документ, набравши або вид≥ливши ≥м'€ в≥дпов≥дного йому елементу.

 

 

ќсновне в≥кно

 

ѕ≥сл€ запуску Word у систем≥ Windows на екран≥ зТ€вл€Їтьс€ головне в≥кно Word, фрагменти €кого з в≥дпов≥дними по€сненн€ми навод€тьс€ нижче. «ауважимо лише, що Word маЇ потужн≥ засоби настройки системи ≥ тому вигл€д головного в≥кна може бути суттЇво ≥ншим.

 

«аголовок редактора разом ≥з ≥менем документа, що редагуЇтьс€

√оловне меню редактора

—тандартна панель ≥нструмент≥в

ѕанель форматуванн€

Ћ≥н≥йка

 

 нопка звичайного режиму

 нопка режиму розм≥тки

 нопка режиму структури

√оризонтальна смуга прокрутки

–€док стану

 

 

≈лементи в≥кна Word

 

 

ѕ≥сл€ запуску текстового процесора на екран≥ в≥дображуЇтьс€ в≥кно додатка (мал. 3.1). ¬≥дкритий документ в≥дображуЇтьс€ в робочоњ зони в≥кна додатка. ≈лементи в≥кна Word загальн≥ дл€ вс≥х додатк≥в Office були розгл€нут≥ в глав≥ 2 (см, мал. 2.1).

 

ћал. 3.1. ≈лементи в≥кна Word, використовуван≥ дл€ перегл€ду документа:

1 Ч в≥шка розбитт€ в≥кна на частини; 2 Ч кнопка перем≥щенн€ документа у в≥кн≥ на один р€док вгору; 3 Ч б≥гунок вертикальна смуга прокрутки; 4 Ч кнопка перем≥щенн€ документа у в≥кн≥ на один р€док вниз; 5 Ч кнопка перем≥щенн€ документа у в≥кн≥ до попереднього об'Їкту; 6 Ч кнопка вибору об'Їкту переходу; 7 Ч кнопка перем≥щенн€ документа у в≥кн≥ до наступного об'Їкту; 8 Ч кнопка «вичайний режим, 9 Ч кнопка веб-сервер-документ; 10 Ч кнопка –ежим розм≥тки; 11 Ч кнопка –ежим структури; 12 Ч кнопка –ежим читанн€; 13 Ч кнопка зсуву документа у в≥кн≥ вл≥во; 14 Ч горизонтальна смуга прокрутки, 15 Ч кнопка зсуву документа у в≥кн≥ управо

 

 

¬≥шка розбитт€ в≥кна на частини

 

 

Ќад вертикальною смугою прокрутки розташована в≥шка розбитт€ в≥кна на частини 1 (маркер розд≥ленн€). ѓњ використанн€ розгл€нуте нижче в ц≥й глав≥, в розд≥л≥ Ђ–озд≥ленн€ в≥кна на дв≥ частиниї.

 

—муги прокрутки

 

 

ѕрокрутка (scrolling) Ї електронним екв≥валентом читанн€ документа, що скачав в рулон, на в≥дм≥ну в≥д перевертанн€ стор≥нок книги.  лацанн€ мишею на кнопц≥, розташован≥й на к≥нц≥ смуги прокрутки, перем≥щаЇ вм≥ст в≥кна Microsoft Word на один р€док. ѕ≥сл€ клацанн€ кнопки 2 документ перем≥щаЇтьс€ на один р€док вниз, кнопки 4 Ч на один р€док вгору.

ќдин з найшвидших способ≥в переходу на потр≥бну стор≥нку документа Ч перем≥щенн€ б≥гунка (3) вертикальноњ л≥н≥йки прокрутки вгору або вниз, утримуючи такою, що натискуЇ кнопку миш≥. ѕор€д з б≥гунком висв≥чуЇтьс€ заголовок розд≥лу, що перегл€даЇтьс€, ≥ номер стор≥нки, €ка в≥дображуватиме на екран≥, €кщо в≥дпустити кнопку миш≥ (мал. 3.2).

 

ћал. 3.2 Ќомер стор≥нки ≥ заголовок, €к≥ висв≥чуютьс€ поруч

 

Ќатискуйте кнопку 6 Ч ¬иб≥р об'Їкту переходу (Select Browse Object) (див. мал. 3.1) ≥ пор€д з нею в≥дображуватиметьс€ в≥кно (мал. 3.3), що дозвол€Ї задати об'Їкт, в≥дносно €кого виробл€тиметьс€ перем≥щенн€ у в≥кн≥ документа п≥сл€ натисненн€ кнопки 5 або 7. ћожна не клацати мишачу кнопку вибору об'Їкту переходу (6), а натискувати поЇднанн€ клав≥ш Alt+Ctrl+Home.

 

ћал. 3.3  нопок, що дозвол€ють вибрати типа об'Їкт≥в, м≥ж €кими виробл€тиметьс€ перем≥щенн€: 1 Ч пол€, 2 Чконцевые виноски, 3 Ч виноски, 4 Ч прим≥тки, 5 Ч розд≥ли, 6 Ч стор≥нки, 7 Ч перейти, 8 Ч знайти, 9 Ч виправленн€, 10Чзаголовки, 11 Ч малюнки, 12 Ч таблиц≥

 

ƒл€ перегортанн€ документа натискуйте кнопку (1) ≥з зображенн€м стор≥нки, дл€ перем≥щенн€ м≥ж малюнками Ч кнопку (11) ≥з зображенн€м малюнка. јби перем≥щатис€ в≥д одного заголовка в документ≥ до ≥ншого, €к об'Їкт переходу сл≥д вибрати «аголовки (Heading) (9). Ќатискуючи кнопки попередн≥й ≥ наступний об'Їкт, ви зможете швидко перем≥щатис€ м≥ж стор≥нками, розд≥лами, прим≥тками, малюнками, заголовками, таблиц€ми ≥ тому под≥бне

 нопки 8 Ч 12 на горизонтальн≥й смуз≥ прокрутки використовуютьс€ дл€ швидкого переходу в р≥зн≥ режими перегл€ду документа (див. дал≥ в ц≥й глав≥ розд≥л Ђ–ежими перегл€ду документаї).

 

–€док стану

 

 

” р€дку стану в≥дображуЇтьс€ ≥нформац≥€ про положенн€ курсора, включен≥ ≥ндикатори, мову введенн€. Ќа мал. 3.4 показана р€док стану (Status bar) при перегл€д≥ документа в режим≥ розм≥тки. ƒл€ њњ в≥дображенн€ на екран≥ необх≥дно вибрати в меню ¬игл€д (View) команду –€док стану (Status Bar).

 

ћал. 3.4. –€док стану

 

ѕризначенн€ елемент≥в р€дка стану розгл€нуте нижче:

1 Ч —тор. номер (Page number) Ч номер поточноњ стор≥нки, в≥дпов≥дно до схеми лог≥чноњ нумерац≥њ, що показуЇтьс€ у в≥кн≥;

2 Ч –азд. номер (Section number) Ч номер розд≥лу стор≥нки, що показуЇтьс€ у в≥кн≥;

3 Ч Ќомер/номер (number/number) Ч номер поточноњ стор≥нки ≥ загальна к≥льк≥сть стор≥нок документа, грунтуючись на д≥йсному або ф≥зичному л≥чильнику;

4 Ч Ќа (At) Ч в≥дстань по вертикал≥ в≥д курсора до верхнього краю аркуша. якщо курсор знаходитьс€ поза в≥кном, то значенн€ не в≥дображуЇтьс€;

5 Ч Cт. (Ln) Ч к≥льк≥сть р€дк≥в в≥д курсора до верхнього краю стор≥нки. якщо курсор знаходитьс€ поза в≥кном, то значенн€ не в≥дображуЇтьс€;

6 Ч  ≥л (Col) Ч к≥льк≥сть символ≥в в≥д л≥вого пол€ до курсора. ¬раховуютьс€ пропуски ≥ символи табул€ц≥њ. якщо курсор знаходитьс€ поза в≥кном, то значенн€ не в≥дображуЇтьс€;

7 Ч «јѕ (REC) Ч ≥ндикатор режиму запису макросу (macro recorder status). ѕодв≥йне клацанн€ ≥ндикатора включаЇ або вимикаЇ запис 'макросу. яскрав≥ букви св≥дчать про включенн€ режиму, бл€кл≥ Ч про виключенн€. ѕри вимкненому запис≥ макросу цей ≥ндикатор недоступний;

8 Ч ≤—ѕ– (TRK) Ч ≥ндикатор режиму запису виправлень (track changes status). ѕодв≥йне клацанн€ ≥ндикатора включаЇ або вимикаЇ цей режим. ƒетальн≥ше цей режим розгл€нутий в глав≥ 4, в розд≥л≥ Ђ¬несенн€ до документа виправленьї;

9 Ч ¬ƒЋ (≈’“) Ч ≥ндикатор режиму вид≥ленн€ (extend selection mode status). ѕри включеному режим≥ вид≥ленн€ натисненн€ на клав≥ш≥ перем≥щенн€ курсора наводить до вид≥ленн€ фрагмента. ≤ндикатор режиму вид≥ленн€ включаЇтьс€ клав≥шею F8, вимикаЇтьс€ клав≥шею Esc або клацанн€м миш≥ ≥ндикатора. ѕодв≥йне клацанн€ ≥ндикатора включает/выключает, вказаний режим;

10 Ч «јћ (OVR) Ч ≥ндикатор режиму зам≥ни (overtype mode status). якщо режим зам≥ни символ≥в активний, то символ, що вводитьс€ з клав≥атури, зам≥нюЇ символ, розташований на м≥сц≥ розташуванн€ курсора. –ежим зам≥ни включаетс€/выключаетс€ подв≥йним клацанн€м ≥ндикатора або клав≥шею Insert;

11 Ч ≥ндикатор мови Ч висв≥чуЇ п≥дказку про використовувану мову, наприклад, рос≥йський (–ос≥€) (Russian (Rus)). ѕодв≥йне клацанн€ ≥ндикатора в≥дкриваЇ д≥алогове в≥кно ћова (Language)що дозвол€Ї пом≥тити вид≥лений текст, €к рос≥йський (–ос≥€), англ≥йський (—Ўј) ≥ т.д.;

12 Ч ќрфограф≥€ (Spelling and Grammar Status). ¬ процес≥ перев≥рки правопису на значку в≥дображуЇтьс€ перо, що пересуваЇтьс€ по книз≥. якщо помилок не знайдено, то з'€вл€Їтьс€ значок перев≥рки. якщо була знайдена помилка, то з'€вл€Їтьс€ знак X червоного кольору. јби перейти до наступного слова, що м≥стить помилку, дв≥ч≥ клацн≥ть значок.

” р€дку стани можуть в≥дображуватис€:

 

≥ндикатор режиму фонового збереженн€ (background save status). ѕри збереженн≥ документа у фоновому режим≥ з'€вл€Їтьс€ пульсуючий значок диска;

≥ндикатор режиму фонового друку (background print status). «начок принтера в≥дображуЇтьс€ п≥д час друку документа. „исло пор€д ≥з значком принтера показуЇ номер друкованоњ стор≥нки.

 

ѕодв≥йне клацанн€ р€дка стану в област≥ елемент≥в 1 Ч6 в≥дкриваЇ д≥алогове в≥кно «найти ≥ зам≥нити (Find and Replace) з в≥дкритою вкладкою ѕерейти (Go To) (див. главу 4, розд≥л Ђѕошук символ≥в, фрагмент≥в тексту ≥ параметр≥в форматуванн€ї).

ƒл€ в≥дображенн€ на екран≥ р€дка стану вибер≥ть в меню —ерв≥с (Tools) команду ѕараметри (Options) у д≥алоговому в≥кн≥ ѕараметри (Options) в≥дкрийте вкладку ¬игл€д (View) клацнувши њњ €рличок, ≥ в груп≥ ѕоказувати (Show) встановите прапорець р€док стану (Status Bar) (див. главу 11, мал. 11.2).

 

√оризонтальна ≥ вертикальна л≥н≥йки

 

 

√оризонтальна л≥н≥йка (ruler) маЇ вигл€д смуги, розташованоњ у верхн≥й частин≥ в≥кна документа нижче за панель ≥нструмент≥в (мал. 3.5). якщо ви знаходитес€ в режим≥ розм≥тки, то видно друга вертикальна л≥н≥йка б≥л€ л≥вого кордону в≥кна (режим розм≥тки розгл€нутий нижче).

«ображенн€ л≥н≥йок з'€вл€Їтьс€ або зникаЇ п≥сл€ вибору команди Ћ≥н≥йка (Ruler) у меню ¬игл€д (View).

√оризонтальна л≥н≥йка використовуЇтьс€ дл€ завданн€ нестандартного розм≥ру полий стор≥нки, ширини колонок ≥ стовпц≥в, в≥дступ≥в абзац≥в, позиц≥й табул€ц≥њ абзацу, в €кому знаходитьс€ курсор. (“очн≥ше ц≥ параметри встановлюютьс€ за допомогою в≥кон д≥алогу.) ¬ертикальна л≥н≥йка дозвол€Ї контролювати розм≥ри верхнього ≥ нижнего полий стор≥нки ≥ висоту р€дк≥в в таблиц≥.

Ќа л≥н≥йках видно дв≥ област≥: затемнена Ч що позначаЇ пол€ ≥ св≥тла Ч область розташуванн€ тексту на аркуш≥. ƒл€ зм≥ни розм≥ру пол€ в режим≥ розм≥тки стор≥нки встановите курсор на л≥н≥йц≥ на меж≥ пол€ Ч в≥н набере вигл€ду двонаправленоњ стр≥лки <->. ѕри перем≥щенн≥ кордону областей мишею утримуйте т≥й, що натискуЇ кнопку миш≥. –озташуванн€ тексту на стор≥нц≥ при цьому м≥н€Їтьс€. ƒл€ в≥дображенн€ чисельного значенн€ розм≥ру пол€ стор≥нки при перем≥щень на л≥н≥йц≥ меж≥ тексту мишею натискуйте клав≥шу Alt. ”становка позиц≥й табул€ц≥й з використанн€м л≥н≥йок, видаленн€ маркер≥в табул€ц≥њ розгл€нуте в глав≥ 6, в розд≥лах Ђ‘орматуванн€ абзацуї ≥ Ђ“абул€ц≥€ї.

 

ћал. 3.5 ¬≥дображенн€ чисельного значенн€ розм≥ру верхнього пол€ стор≥нки

 

Ќа л≥н≥йц≥ можна встановити одну з наступних одиниць вим≥ру: дюйми (inches), пункти (points), сантиметри (centimeters) або списи (picas). (—п≥вв≥дношенн€ м≥ж цими одиниц€ми приведене в глав≥ 6, в розд≥л≥ Ђ¬икористанн€ р≥зних шрифт≥в дл€ оформленн€ документаї)

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 610 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2022 - | 1963 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.13 с.