Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—ерв≥си, протоколи та адресац≥€ ресурс≥в (служби) ≤нтернет




 

 

—ерв≥си, протоколи та адресац≥€ ресурс≥в.

 

1. —ерв≥си (служби) ≤нтернет. ѕ≥д час пересиланн€ ≥нформац≥њ у мереж≥ один комп'ютер робить запит (комп'ютер-кл≥Їнт), а ≥нший - надаЇ в≥дпов≥дь (комп'ютер-сервер). “ак≥ комп'ютери в≥др≥зн€ютьс€ м≥ж собою, зокрема, встановленим програмним забезпеченн€м. ѕрограми, €к≥ зд≥йснюють запит, називають кл≥Їнтами, а €к≥ опрацьовують запит ≥ надають в≥дпов≥дь - серверами. ћ≥ж цими програмами маЇ бути однозначна в≥дпов≥дн≥сть, вони повинн≥ розум≥ти одна одну. ѕара програм - дл€ кл≥Їнта - та сервера - утворюють службу ≤нтернет.

 

≤снують ун≥версальн≥ та спец≥ал≥зован≥ служби ≤нтернет. —пец≥ал≥зован≥ служби доступн≥ вузькому колу користувач≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в. ”н≥версальн≥ служби може використовувати кожний. ќсновне програмне забезпеченн€ дл€ роботи з ун≥версальними службами входить до комплекту операц≥йних систем. ƒо основних служб належать:

 

o WWW або WEB-служба;

 

o електронна пошта (e-mail);

 

o служба новин UseNet;

 

o служба пересиланн€ файл≥в м≥ж комп'ютерами FTP;

 

o служба Gopher;

 

o служба Telnet;

 

o служба WAP.

 

—лужба WWW (World Wide Web або WEB-служба) вважаЇтьс€ найб≥льш попул€рною. ÷е система в≥дображенн€ та обм≥ну ≥нформац≥Їю. ¬она надаЇ доступ майже до вс≥х вид≥в ресурс≥в мереж≥.

 

≈лектронна пошта (e-mail) даЇ змогу користувачам обм≥нюватись листами-пов≥домленн€ми. ќдночасно з текстовими пов≥домленн€ми можна передавати файли в р≥зних форматах: граф≥ку, звук тощо.

 

—лужбу UseNet називають службою новин або телеконференц≥Їю. ѕринципи роботи служби новин схож≥ до роботи електронноњ пошти, однак у UseNet пов≥домленн€ направл€ютьс€ не конкретн≥й людин≥, а так, щоб њх м≥г отримати кожний, хто виконаЇ п≥дписку на т≥ чи ≥нш≥ новини.

 

јдресац≥€ ресурс≥в ≤нтернет. ѕересиланн€ ≥нформац≥њ в мереж≥ зд≥йснюЇтьс€ за принципом "запит - в≥дпов≥дь". «а допомогою одного комп'ютера - кл≥Їнта - формують запит ≥ звертаютьс€ до ≥ншого комп'ютера - серверу - за потр≥бною ≥нформац≥Їю. «апит м≥стить адресу комп'ютера, на €кому знаходитьс€ потр≥бна ≥нформац≥€ (њњ називають ресурсом), тобто шл€х до ресурсу та адресу кл≥Їнта.  олись комп'ютер≥в, п≥д'Їднаних до ≤нтернет, було небагато, ≥ кожний з них мав своЇ ≥м'€. в мереж≥. ÷≥ ≥мена записувались у спец≥альн≥ файли, €к≥ пост≥йно розсилала серверам орган≥зац≥€ InterNIC (Network Information Center).

 

 оли к≥льк≥сть комп'ютер≥в дос€гла певноњ критичноњ меж≥, робота з такими файлами ускладнилас€. “ому ≤нтернет вир≥шили умовно под≥лити на зони.  ожному комп'ютеру надали номер, €кий складаЇтьс€ з чотирьох чисел, кожне з €ких менше н≥ж 256. „исла розмежован≥ крапками. “ак≥ адреси називаютьс€ IP-адресами. ќсь приклади адрес:

 

124.178.65.12; 193.131.45.112; 193.101.48.96.29.

 

 ожна така адреса складаЇтьс€ з двох частин. ƒо першоњ частини можуть належати в≥д одного до трьох чисел зл≥ва. ÷€ частина визначаЇ адресу мереж≥, до €коњ входить комп'ютер, ≥ називаЇтьс€ ≥дентиф≥катором мереж≥. ƒо другоњ частини входить ≥нша група чисел адреси. ¬они визначають у певний пром≥жок часу конкретний комп'ютер у мереж≥ ≥ називаютьс€ ≥дентиф≥катором вузла.

 

ƒл€ адм≥н≥струванн€ (керуванн€) мережею така система адресац≥њ зручна, а ось дл€ користувач≥в - н≥. Ќе зручно пост≥йно пам'€тати набори цифр, њх можна легко переплутати, кр≥м того, вони можуть зм≥нюватис€. “ому пор€д з IP-адресац≥Їю була введена ≥нша система ≥мен - доменна система. ¬она даЇ змогу поставити у в≥дпов≥дн≥сть IP-адрес≥ де€ке ≥м'€, зручне користувачам. ƒл€ цього мережу умовно под≥лили на так зван≥ домени (тематичн≥ частини). ƒомени побудували так, щоб за назвами можна було визначити њхнЇ призначенн€, належн≥сть, форми обслуговуванн€ та ф≥нансуванн€. “ак, спочатку в —≤Ћј були створен≥ ш≥сть домен≥в:

 

com комерц≥йн≥ компан≥њ, net провайдери, edu осв≥тн≥ орган≥зац≥њ, mil в≥йськов≥ орган≥зац≥њ, gov державн≥ орган≥зац≥њ, org сусп≥льн≥ орган≥зац≥њ.

 

ƒомен com призначений дл€ обслуговуванн€ р≥зноман≥тних комерц≥йних орган≥зац≥њ, edu - дл€ ћ≥н≥стерства осв≥ти —Ўј, a mil - дл€ в≥йськового комплексу.

 

 оли ≤нтернет вийшов на м≥жнародний р≥вень, ≥снуючих домен≥в стало недостатньо. Ѕуло вир≥шено створити додатково домени за територ≥альним принципом, тобто дл€ держав, наприклад:

 

uа ”крањна

 

uk ¬еликобритан≥€

 

ru –ос≥€

 

fr ‘ранц≥€

 

са  анада

 

jp япон≥€

 

ch  итай

 

it ≤тал≥€.

 

ƒомени другого р≥вн€ (Iviv, kiev, narod, microsoft тощо) може отримати будь-€ка особа або орган≥зац≥€. ѕ≥сл€ придбанн€ домену другого р≥вн€ його власник може розпод≥л€ти (продавати) домени третього р≥вн€ ≥ т. д. ƒовг≥ ≥мена (адреси) вважаютьс€ непрестижними ≥ сол≥дн≥ компан≥њ ними не користуютьс€.

 

Ќа противагу IP-адресам, доменн≥ адреси читають справа нал≥во. ƒоменне ≥м'€ в числове можна перевести за допомогою спец≥альноњ програми ping.

 

≤нтернет складаЇтьс€ з тис€ч≥ р≥зних мереж, кожна з €ких може працювати за своњми правилами, використовувати р≥зноман≥тн≥ протоколи та системи адресац≥й. ƒл€ обм≥ну ≥нформац≥Їю м≥ж такими мережами служать спец≥альн≥ служби.

 

—лужба FTP призначена дл€ пересиланн€ файл≥в м≥ж комп'ютерами. ÷€ служба даЇ змогу швидко та €к≥сно пересилати файли великих розм≥р≥в, зокрема, програми, звуков≥ та в≥део файли т а ≥н.

 

—лужба Gopher даЇ змогу шукати, отримувати та в≥дображати потр≥бну ≥нформац≥ю у текстовому формат≥. ÷е давн€ служба ≥ сьогодн≥ вона майже не розвиваЇтьс€.

 

—лужбу Telnet використовують дл€ в≥ддаленого доступу до ресурс≥в ≥нших комп'ютер≥в.

 

ќстанн≥м часом попул€рними стали нов≥ служби ≤нтернет: ≥нтерактивний чат, ауд≥о- ≥ в≥део конференц≥њ, де користувач≥ можуть сп≥лкуватис€ в режим≥ реального часу тощо.

 

ѕротоколи ≤нтернет. —укупн≥сть правил взаЇмод≥њ кл≥Їнта та серверу, називають протоколом. «вичайному користувачев≥ не обов'€зково знати його зм≥ст, але варто ор≥Їнтуватись, €кий протокол використовуЇ та чи ≥нша служба. –озгл€немо основн≥ протоколи мереж≥ ≤нтернет.

 

Ќа початку 70-х рок≥в розроблено спец≥альний протокол м≥жмережноњ взаЇмод≥њ, €кий назвали протоколом “—–/≤– (Transfer Control Protocol/internet Protocol).

 

TCP (Transfer Control Protocol) - протокол управл≥нн€ пересиланн€м даних. ¬≥н визначаЇ правила розбитт€ ≥нформац≥њ на пакети певного розм≥ру та формату, њх доставки до адресата певними маршрутами й об'Їднанн€ пакет≥в в Їдине ц≥ле,

 

IP (Internet Protocol) - протокол м≥жмережевоњ взаЇмод≥њ. ¬≥н даЇ можлив≥сть коректно пересилати ≥нформац≥ю м≥ж комп'ютерами, €к≥ мають р≥зну арх≥тектуру та р≥зн≥ операц≥йн≥ системи.

 

HTTP (Hyper Text Transfer Protocol) - протокол служби WWW. ÷е протокол пересиланн€ ≥ в≥дображенн€ г≥пертексту, тобто Web-стор≥нок. ¬≥н даЇ змогу за допомогою спец≥альних програм - броузер≥в - отримувати ≥ перегл€дати Web-стор≥нки.

 

« розвитком моб≥льного зв'€зку значно зросла роль електронних пов≥домлень. ѕротокол WAP надаЇ доступ до серв≥с≥в ≤нтернет користувачам моб≥льних телефон≥в, пейджер≥в, електронних органайзер≥в, що використовують р≥зн≥ стандарти зв'€зку.

 

 омп'ютери, €к≥ називають шлюзами, встановлюють на виход≥ кожноњ мереж≥. Ўлюзи перекладають внутр≥шн≥ мережн≥ адреси комп'ютер≥в в адреси ≤нтернет.

 

¬исновок.  ожний комп'ютер, п≥д'Їднаний до ≤нтернет, маЇ свою адресу. ≤снуЇ два способи написанн€ адрес: текстово-доменний (domain) ≥ числовий (IP адреси), м≥ж €кими Ї однозначна в≥дпов≥дн≥сть.

 

 

ѕриЇднанн€ до мереж≥ ≤нтернет.

 

ƒл€ роботи в мереж≥ ≤нтернет необх≥дно:

 

o ф≥зично приЇднати комп'ютер до одного з вузл≥в мереж≥;

 

o одержати пост≥йну або тимчасову IP-адресу;

 

o установити ≥ настроњти програмне забезпеченн€ - програми-кл≥Їнти тих серв≥с≥в, послугами €ких Ї нам≥р скористатис€.

 

ќрган≥зац≥йно доступ до мереж≥ користувач≥ д≥стають через провайдер≥в.

 

- орган≥зац≥€ (юридична особа), що надаЇ послуги приЇднанн€ користувач≥в до мереж≥ ≤нтернет.

 

ѕровайдер маЇ пост≥йно вв≥мкнений продуктивний сервер, сполучений з ≥ншими вузлами каналами з в≥дпов≥дною пропускною здатн≥стю, ≥ засоби дл€ одночасного п≥дключенн€ к≥лькох користувач≥в (багатоканальний телефон, багатопортова плата ≥ т. ≥н.). ѕровайдери робл€ть под≥бну послугу на догов≥рн≥й основ≥, найчаст≥ше ор≥Їнтуючись на час роботи користувача або обс€г даних, €к≥ пересилаютьс€ по мереж≥. ѕри укладенн≥ договору провайдер пов≥домл€Ї кл≥Їнту вс≥ атрибути, необх≥дн≥ дл€ п≥дключенн€ та настроЇнн€ з'Їднанн€ (≥дентиф≥катори - login, парол≥, номери телефон≥в тощо).

 

«азвичай користувач≥ навчальних заклад≥в, великих орган≥зац≥й, ф≥рм, п≥дприЇмств приЇднуютьс€ до ≤нтернету через свою Ћќћ. Ќа один ≥з комп'ютер≥в локальноњ мереж≥ покладаЇтьс€ виконанн€ функц≥й proxy - сервера - управл≥нн€ локальною мережею ≥ "посередництво" м≥ж комп'ютерами користувач≥в та мережею ≤нтернет (proxy - представник, дов≥рена особа). ¬с≥ техн≥чн≥ й орган≥зац≥йн≥ питанн€ щодо взаЇмод≥њ з провайдером вир≥шуЇ адм≥н≥стратор мереж≥. ƒл€ користувач≥в розробл€Їтьс€ ≥нструкц≥€ з перел≥ком д≥й, €к≥ треба виконати дл€ приЇднанн€ до мереж≥ ≤нтернет.

 

“ехн≥чно дл€ приЇднанн€ до комп'ютера провайдера необх≥дн≥ ѕ , в≥дпов≥дне програмне забезпеченн€ ≥ модем - пристр≥й, що перетворюЇ цифров≥ сигнали в≥д комп'ютера на сигнали дл€ передаванн€ по телефонних л≥н≥€х ≥ навпаки.

 

 омп'ютери провайдера можуть виконувати функц≥њ хост-машини або звертатис€ до потужн≥ших хост-машин дл€ доступу до глобальних ресурс≥в ≤нтернету через високопродуктивний канал передаванн€ даних - маг≥страль. ’ост-машина (в≥д англ, host; - господар) - це комп'ютер, що виконуЇ мережн≥ функц≥њ, реал≥зуючи повний наб≥р протокол≥в ус≥х семи р≥вн≥в модел≥ OSI, або завданн€ користувача (програми, розрахунки).

 

 

—лужба FTP

 

—лужба FTP - файл транспорт протокол.

Ќа серверах всемирной сети хранитс€ множество файлов, представл€ющих массовый интерес. Ёто программы, архивы, справочные документы. Ёти файлы могут хранитьс€ как на обычных Web-узлах, содержащих Web-страницы, так и на специальных узлах FTP (www.Neosoft.ru), содержащих только файлы. » в том и в другом случае дл€ загрузки файла из »нтернета используют гиперссылки. “акие гиперссылки указывают не на Web-страницу, а на файл, хран€щийс€ на Web-узле или в архиве FTP. Ёто может быть файл любого типа, хот€ общеприн€тыми считаютс€ архивы в формате.ZIP или самораспаковывающиес€ архивы (.≈’≈). ƒл€ загрузки файла следует щелкнуть на соответствующей гиперссылке. «агрузка и сохранение файлов несколько отличаетс€ от загрузки Web-страниц, поскольку в этом случае используетс€ другой протокол передачи данных - протокол ftp (файл-транспорт-прокол). ¬ частности, перед загрузкой файла необходимо сообщить программе дополнительную информацию. ƒл€ приема файлов по протоколу FTP обозреватель Internet Explorer запускает ћастер загрузки файла. ѕервое, что надо сделать, Ч это выбрать, следует ли открыть указанный файл или сохранить его на локальном диске. “ак как »нтернет следует рассматривать как ненадежный источник непроверенных данных, рекомендуетс€ никогда не открывать файл непосредственно, а всегда сохран€ть его на диске. ≈го можно будет открыть впоследствии, после прин€ти€ необходимых мер предосторожности. ѕеред сохранением файла на диске ћастер предлагает выбрать папку и задать им€ файла. ƒл€ файлов, прин€тых из »нтернета, рекомендуетс€ использовать специальную папку. ’од загрузки файла отображаетс€ в специальном диалоговом окне. ¬ большинстве случаев это окно позвол€ет оценить продолжительность загрузки и отказатьс€ от нее, если врем€ загрузки окажетс€ неприемлемым. ќбозреватель Internet Explorer позвол€ет производить одновременную загрузку нескольких файлов, хот€ надо понимать, что при приеме нескольких файлов скорость приема каждого файла пропорционально снижаетс€. ¬о врем€ приема файлов по протоколу FTP можно продолжать просмотр Web-страниц. ƒл€ "закачки" информации на FTP-сервер необходима специальна€ программа FTP-клиент (например встроенный FTP-клиент в программе Windows Commander), а также допуск на FTP-сервер, который организует администратор сервера.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 718 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

2007 - | 1975 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.