Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“а ≥ншими програмними засобами




 

 

ƒл€ створенн€ web-стор≥нок послуговуютьс€ г≥пертекстовими редакторами, наприклад, HotMetalPRO, Hot Dog Professional, Netscape Editor, webedit, HTMLWriter, HTML Assistant, HTMLed, де використовуЇтьс€ мова HTML -Hyper Text Markup Language (мова дл€ розм≥чуванн€ г≥пер-текстових документ≥в). —учасн≥ редактори, так≥ €к FrontPage, Dream Viewer, MS Word тощо, дають змогу створювати web-стор≥нки методом конструюванн€, тобто без застосуванн€ код≥в мови HTML. ¬они генерують цей код автоматично.

ћи вивчатимемо два способи створенн€ web-стор≥нки: за допомогою мови HTML; методом в≥зуального конструюванн€ засобами програм MS Word ≥ FrontPage.

–озгл€немо перший спос≥б. ƒл€ п≥дготовки html-файлу можна використати текстовий редактор NotePad чи будь-€кий ≥нший, що даЇ змогу готувати файли у текстовому формат≥. ѕ≥сл€ написанн€ html-файл потр≥бно зберегти на диску з де€кою назвою з розширенн€м назви htm чи html.

ѕриклад 1. —труктуру html-файлу продемонструЇмо за допомогою тексту, де де€ка особа розпов≥даЇ про себе:

<HTML> <!-÷е файл filel.htm -->

<HEAD>

<TITLE> Ќазва в≥кна web-стор≥нки </TITLE>

</HEAD>

<BODY параметри>

<!Чƒал≥ йде текст, наприклад, такий.->

ћене звати —в≥тлана. ћен≥ 16 рок≥в.

я хочу стати web-дизайнером.

÷е мо€ перша web-стор≥нка. “ут € можу писати будь-€кий текст, наприклад, про себе ≥ моњ ≥нтереси. ѕ≥зн≥ше € навчус€ вставл€ти фотограф≥њ, картинки, звук, в≥деозображенн€ шл€хом посиланн€ на в≥дпов≥дн≥ граф≥чн≥, звуков≥ чи в≥деофайли. я збережу цей файл на диску ≥ в≥дкрию його у браузер≥. ћо€ стор≥нка ще не красива ≥ не ц≥кава. јле скоро € навчус€ робити ц≥кав≥ web-стор≥нки.

я розташую файл на сервер≥, ≥ мою стор≥нку зможуть побачити в р≥зних к≥нц€х св≥ту.

</BODY>

</HTML>

¬≥дкривши такий файл у браузер≥, побачимо web-стор≥нку, де в≥домост≥ про цю особу будуть розм≥щен≥ дещо ≥накше, н≥ж у файл≥: увесь текст розм≥щений в одному абзац≥ вир≥вн€ний до л≥вого краю, немаЇ абзацного в≥дступу.

—лужбов≥ слова, наведен≥ великими л≥терами, вивчати-мемо дал≥. њх можна писати також малими л≥терами.

 оманди мови HTML називаютьс€ тегами. “еги бувають одинарними ≥ парними. Ѕ≥льш≥сть тег≥в парн≥, €к, наприклад, тег означенн€ html-файлу: HTML>... </HTML>. “ак≥ теги називаютьс€ ≥накше контейнерами.  онтейнер може м≥стити текст та ≥нш≥ теги.

ѕарн≥ теги позначають початок ≥ к≥нець област≥ д≥њ в≥дпов≥дноњ команди. “еги записують у кутових дужках. “ег, що в≥дкриваЇ область д≥њ, маЇ косу риску. Ќе забувайте њњ писати, ≥накше тег працюватиме неправильно.

“ег може м≥стити параметри, €к≥ користувач записуЇ у першому блоц≥ тега через пропуск чи з нового р€дка, наприклад, <BODY TEXT="red">...</BODY>. Ќечислов≥ значенн€ параметр≥в прийн€то записувати у лапках.

” середин≥ пари тег≥в <HEAD>...</HEAD> описують за-головок документа. √оловна частина заголовка документа - заголовок Windows-в≥кна, €кий пишуть у середин≥ пари тег≥м <TITLE>...</TITLE>. ≤нш≥ елементи заголовка вивчатимемо п≥зн≥ше.

“ег <!-- текст --> позначаЇ коментар. “екст у середин≥ цього тега виводитис€ на екран не буде.  оментар можна писати також у середин≥ парного тега <COMMENT> текстовий коментар </COMMENT>.

«ауваженн€. ” багатьох книжках зам≥сть слова параметр вживають терм≥н атрибут, а одинарний чи парний теги називають елементом, наприклад, елемент BODY тощо, ≤

5. ≈лемент (тег) BODY. ” середин≥ пари тег≥в <BODY паЂ| paMeTpn>...</BODY> записують увесь текст стор≥нки. ÷ей текст в≥дображатиметьс€ у в≥кн≥ браузера.

ўоб на екран≥ в≥добразити звичайним способом стандартний текст, жодного програмуванн€ не потр≥бно - достатньо набрати потр≥бний текст. якщо ж дизайнер хоче подати текст спец≥ально, щоб в≥н вигл€дав €кнайкраще, до тексту застосовують теги форматуванн€. ” цьому, зокрема, ≥ пол€гаЇ суть програмуванн€ мовою HTML.

–озгл€немо головн≥ параметри тега BODY:

 

BACKGROUND = "d:\myweb\picturel.ipj" «адаЇ шл€х до картинки

дл€ тла

BGCOLOR = "white" «адаЇ б≥лий кол≥р тла, €кщо не використовуЇтьс€ тло-картинка

BGPROPERTIES = "fixed" ‘онове зображенн€ не прокручуЇтьс€

TEXT = "black" «адаЇ кол≥р тексту (тут чорний) на стор≥нц≥

≤нш≥ параметри, що стосуютьс€ способ≥в в≥дображен≥ г≥перпосилань (LINK, VLINK, ALINK), вивчатимемо п≥зн≥ше

6. ‘орматуванн€ тексту дл€ web-стор≥нок. –озгл€немо теги, €к≥ використовують дл€ форматуванн€ тексту.

“еги форматуванн€ символ≥в тексту (вони парн≥):

 

<¬> текст </¬> “овстий шрифт тексту

<≤> текст </≤> Ўрифт - курсив

<SUB> текст </SUB> Ќижн≥й ≥ндекс. Ќаприклад, щоб отримати вираз Ќ2ќ, пишуть H<SUB>2</SUB>0

<SUP> текст </SUP> ¬ерхн≥й ≥ндекс, наприклад, Iа вулиц€,а2

<BIG> текст </BIG> ¬™Ћ» »… шрифт

<SMALL> текст </SMALL> ћалий шрифт

<EM> текст </≈ћ> ¬иокремлений курсивом текст (те саме, що тег ≤)

<B> <I> текст </≤х/¬> “овстий курсив. ÷ей

приклад демонструЇ застосуванн€ принципу вкладенн€ тег≥в

“еги дл€ розм≥щенн€ тексту (вони одинарн≥):

<–> ÷ей тег означаЇ початок нового абзацу. …ого можна записувати в к≥нц≥ попереднього. Ќаступне п≥сл€ тега <–> реченн€ починатиметьс€ з нового, вир≥вн€ного до л≥вого краю, абзацу без в≥дступу. ћ≥ж абзацами буде порожн≥й р€док. «ауважимо, що тег <–> може викорис-товуватис€ €к парний: <–> текст абзацу </–>

<BR> Ќаступний за цим тегом текст буде наведено у новому р€дку без пропуску р€дка

<HR> ” р€дку буде проведена горизонтальна л≥н≥€

7. «аголовки ≥ теги вир≥внюванн€. «аголовок - окремий вид абзацу. ™ ш≥сть вид≥в заголовк≥в, €к≥ в≥др≥зн€ютьс€ розм≥рами символ≥в:

 

“еги –езультат на екран≥

<Ќ1>«аголовок 1</Ќ1> «аголовок 1

<Ќ2>«аголовок 2</Ќ2> «аголовок 2

<Ќ«>«аголовок 3</Ќ3> «аголовок 3

<Ќ4>«аголовок 4</Ќ4> «аголовок 4

<Ќ5>«аголовок 5</Ќ5> «аголовок 5

<Ќ6>«аголовок 6</Ќ6> «аголовок 6

«аголовок за замовчуванн€м вир≥внюЇтьс€ до л≥вого краю в≥кна. якщо вир≥внюванн€ заголовка чи ≥ншого елемента стор≥нц≥ потр≥бно задати €вно, то використовують теги вир≥внюванн€:

 

<CENTER> елемент </CENTER> ¬ир≥внюванн€ до центру

<LEFT> елемент </LEFT> ¬ир≥внюванн€ до л≥вого краю

<RIGHT> елемент </RIGHT> ¬ир≥внюванн€ до правого краю

«ауваженн€. “еги заголовк≥в не варто використовувати дл€ створенн€ звичайних абзац≥в з р≥зними розм≥рами шрифту.

ѕриклад 2. –озгл€ньте зразок форматуванн€ тексту ƒЋя web-стор≥нки з розпов≥ддю де€коњ особи про себе.

<HTML> <!-÷е файл file2.htm ->

<HEAD>

<TITLE> My web-page </TITLE>

</HEAD>

<BODY BGCOLOR ="yellow" TEXT = "navy">

<CENTER><H1 >ѕрив≥т!</Ќ1 >

<H2> ћене звуть —в≥тлана </Ќ2> </CENTER>

<HR>

<H3> ћен≥ 16 рок≥в </Ќ«>

<Ќ4> я хочу стати web-дизайнером </Ќ4>

<HR>

÷е мо€ <¬>друга</¬> спроба створити web-стор≥нку. я

вже вм≥ю користуватис€ заголовками, вставл€ти л≥н≥њ, форматувати текстов≥ абзаци. ѕ≥зн≥ше € навчус€ вставл€ти <1>фотограф≥њ, картинки, звук, в≥деозображенн€</1> шл€хом посиланн€ на в≥дпов≥дн≥

граф≥чн≥, звуков≥ чи в≥део файли.

 

 

‘оруми

 

 

‘орум Ч ≥нтернет-ресурс, попул€рний вид сп≥лкуванн€ в ≥нтернет≥. Ќа форум≥ створюютьс€ теми дл€ сп≥лкуванн€, що робить його кращим за чат. ¬с≥, кого ц≥кавить певна ≥нформац≥€, можуть зручно й швидко перегл€нути њњ на форум≥. Ќа форум≥ Ї адм≥н≥стратори (власники форуму) та модератори (обслуговуючий персонал, €кий стежить за виконанн€м установлених правил ≥ пор€дку). ‘оруми можуть бути присв€чен≥ програмному забезпеченню, автомоб≥л€м, футбольн≥й команд≥ ≥ т. д.

[ред.]

¬еб-форум

 

¬еб-форум Ч це клас веб-застосунк≥в дл€ орган≥зац≥њ сп≥лкуванн€ в≥дв≥дувач≥в веб-сайту. “ерм≥н в≥дпов≥даЇ значенню початкового пон€тт€ Ђфорумї. ‘орум пропонуЇ наб≥р розд≥л≥в дл€ обговоренн€. –обота форуму пол€гаЇ у створенн≥ користувачами тем у розд≥лах ≥ можлив≥стю обговоренн€ всередин≥ цих тем. ќкремо вз€та тема, по сут≥, €вл€Ї собою тематичну гостьову книгу. Ќайпоширен≥ше д≥ленн€ веб-форуму: розд≥ли→теми→пов≥домленн€.

 

«вично пов≥домленн€ несуть ≥нформац≥ю Ђавтор-тема-зм≥ст-дата/часї. ѕов≥домленн€ та вс≥ в≥дпов≥д≥ на нього створюЇ г≥лку (тему, тред, трЇд, топ≥к, топ). ¬≥дхиленн€ в≥д початковоњ теми обговоренн€ часто заборонене правилами повед≥нки форуму. «а дотриманн€м правил сл≥дкують модератори та адм≥н≥стратори Ч учасники, над≥лен≥ можлив≥стю редагувати, перем≥щати та видал€ти чуж≥ пов≥домленн€ у визначеному розд≥л≥ чи тем≥, а також контролювати доступ до них ≥нших учасник≥в.

 

Ќа форумах може застосовуватис€ надзвичайно гнучке розмежуванн€ доступу до пов≥домлень. “ак, на одних форумах створенн€ нових пов≥домлень доступн≥ будь-€ким випадковим в≥дв≥дувачам, на ≥нших Ч необх≥дна попередн€ реЇстрац≥€ (найб≥льш поширений вар≥ант) Ч ц≥ та ≥нш≥ форуми називають в≥дкритими. «астосовуЇтьс€ ≥ зм≥шаний вар≥ант Ч коли де€к≥ теми можуть бути доступн≥ до запису вс≥х в≥дв≥дувач≥в, а ≥нш≥ Ч т≥льки зареЇстрованим учасникам.  р≥м в≥дкритих, ≥снують закрит≥ форуми, доступ до €ких визначаЇтьс€ персонально дл€ кожного учасника адм≥н≥страторами форуму. Ќа практиц≥ також нер≥дко зустр≥чаЇтьс€ вар≥ант, коли де€к≥ розд≥ли форуму загальнодоступн≥, а решта доступна т≥льки вузькому колу учасник≥в.

 

ѕ≥д час реЇстрац≥њ учасники форуму можуть створювати проф≥л≥ Ч стор≥нки з в≥домост€ми про даного учасника. ” своЇму проф≥л≥ учасник форуму може пов≥домити ≥нформац≥ю про себе, налаштувати св≥й аватар або п≥дпис, що буде автоматично додаватис€ до його пов≥домлень. ѕ≥дпис може бути статичним текстом або м≥стити граф≥чн≥ зображенн€, в тому числ≥ так зван≥ юзербари.

 

 

„ати

 

„ат (англ. chat Ч "балачка") Ч зас≥б дл€ швидкого обм≥ну текстовими пов≥домленн€ми м≥ж користувачами ≥нтернету у режим≥ реального часу. «азвичай, п≥д словом Ђчатї маЇтьс€ на уваз≥ ≥нтернет-ресурс з можливост€ми чату, чат-програма, р≥дше - сам процес обм≥ну текстовими пов≥домленн€ми.«м≥ст [сховати]

1 ¬иди

2 ≤стор≥€ виникненн€

3 ѕрограмне забезпеченн€ дл€ обм≥ну пов≥домленн€ми (чату)

4 ƒив≥тьс€ також

 

¬иди

«а способом реал≥зац≥њ функц≥оналу чати под≥л€ютьс€ на:

¬еб-чати або чати на HTTP - розм≥щен≥ на веб-стор≥нц≥, що дл€ виводу ≥нформац≥њ оновлюЇтьс€ з певною заданою пер≥одичн≥стю;

„ати на IRC - спец≥ал≥зований протокол дл€ чат≥в;

„ати на сторонн≥х протоколах - наприклад на протокол≥ ICQ;

„ат-програми дл€ обм≥ну даними в локальн≥й мереж≥ (Vypress Chat, Network Assistant). „асто мають розширений функц≥онал - можлив≥сть передач≥ файл≥в, спов≥щень, оголошень.

 

«а сферою застосуванн€м чати под≥л€ютьс€ на:

all2all Ч групова комун≥кац≥€;

p2p Ч персональн≥ комун≥кац≥њ (наприклад, ICQ, Jabber, Skype, Yahoo! Messenger, AOL Instant Messenger, Hamachi) Ч дл€ особистого сп≥лкуванн€;

b2b Ч д≥лов≥ (робота в групах);

b2c Ч споживацьк≥ (п≥дтримка кл≥Їнт≥в компан≥њ на корпоративному сайт≥).

 

 


јвтозам≥на символ≥в

 

јвтозам≥на використовуЇтьс€ в Word дл€ виправленн€ де€ких типових помилок при введенн≥ тексту, дл€ зам≥ни певноњ групи символ≥в на ≥нших, дл€ швидкого введенн€ спец≥альних символ≥в, €ких немаЇ на клав≥атур≥, п≥дстановки заголовноњ букви зам≥сть р€дковоњ спочатку пропозиц≥њ.

ѕризначенн€ прапорц≥в у верхн≥й частин≥ в≥кна:

 

ѕоказати кнопки можливостей автозам≥ни (Show Autocorrect Options buttons) Ч в≥дображуЇ невелике синЇ в≥кно. ѕ≥сл€ п≥дведенн€ покажчика миш≥ до тексту, введеного в результат≥ автозам≥ни, в≥кно набуваЇ вигл€ду кнопки, список €коњ, що розкриваЇтьс€, м≥стить команди, що дозвол€ють в≥дмовитис€ в≥д автозам≥ни або в≥дкрити д≥алогове в≥кно јвтозам≥на (AutoCorrect Options). Ќа мал. 5.2 €к приклад показаний список, що розкриваЇтьс€, отриманий п≥сл€ автозам≥ни символ≥в (R) на Ѓ.

¬иправл€ти ƒв≥ ѕрописн≥ букви на початку слова (Correct TWo INitial CApitals) - автоматично виправл€Ї помилкове введенн€ двох прописних букв п≥др€д на початку слова. ƒруга прописна буква зам≥нюЇтьс€ на р€дкову.

 

–обити перш≥ букви пропозиц≥й прописними (Capitalize first letter of sentences) Ч автоматично зам≥нюЇ р€дкову букву на прописну на початку реченн€.

–обити перш≥ букви в≥чок таблиць прописними (Capitalize first letter of table cells) Ч автоматично зам≥нюЇ першу р€дкову букву, введену в елемент таблиц≥, на прописну.

ѕисати назви дн≥в з прописноњ букви (Capitalize names of days) Ч автоматично зам≥нюЇ р€дкову букву на прописну при введенн≥ дн≥в тижн€ (наприклад, monday зам≥нюЇтьс€ на Monday в≥дпов≥дно до правил, прийн€тих в англ≥йськ≥й мов≥).

¬иправл€ти розкладку клав≥атури (Correct keyboard setting) Ч забезпечуЇ автоматичне перемиканн€ розкладки клав≥атури.

”сувати насл≥дки випадкового натисненн€ cAPS LOCK (Correct accidental usage of'cAPS LOCK key) Ч дозвол€Ї уникнути по€ви прописних букв в середин≥ слова унасл≥док випадкового натисненн€ клав≥ш≥ Caps Lock. Ќаприклад, на початку реченн€ слово  ќћѕ'ё“≈– автоматично зам≥нюЇтьс€ на  омп'ютер, а режим введенн€ прописних букв (при клав≥ш≥ Caps Lock, що натискуЇ) автоматично в≥дключаЇтьс€.

 

 

ћал. 5.2  нопка можливостей автозам≥ни

 

јвтозам≥на запускаЇтьс€ п≥сл€ введенн€ заданих символ≥в ≥ натисненн€ клав≥ш≥ ѕропуск або ¬веденн€.

 

јвтоматизац≥€ ввода спец≥альних символ≥в

 

 

”становка на вкладц≥ јвтозам≥на (AutoCorrect) прапорц€ «ам≥нювати при введенн≥ (Replace text as you type) (див. мал. 5.1) дозвол€Ї автоматизувати введенн€ р€ду спец≥альних символ≥в: ©, Ѓ, ©,<-,-> ≥ тому под≥бне ƒл€ введенн€ символу © досить ввести (с), дл€ введенн€ Ѓ Ч:(. ÷≥ символи Ї в таблиц≥ —имвол≥в (Symbols) проте використанн€ можливостей вкладки јвтозам≥на (AutoCorrect) прискорюЇ њх введенн€.

 

јвтоматизац≥€ введенн€ фрагмент≥в тексту ≥ малюнк≥в, що повторюютьс€

 

 

якщо вам доводитьс€ багато раз≥в вводити один ≥ той же текст, наприклад, номер банк≥вського рахунку ви можете використовувати автозам≥ну, з тим, аби п≥сл€ набору певного поЇднанн€ символ≥в, наприклад, ннн, з'€вл€вс€ необх≥дний фрагмент.

јби автоматизувати вставку тексту або малюнка, виконаЇте наступн≥ д≥њ:

 

—твор≥ть малюнок або введ≥ть фрагмент тексту, €кий ви хочете пом≥щати в документи. ¬иконаЇте необх≥дне форматуванн€.

¬ид≥лите створений малюнок або введений текст. ƒл€ збереженн€ форматуванн€ абзацу разом з елементом включите у вид≥лений фрагмент символ абзацу.

¬ибер≥ть команду ѕараметри јвтозам≥ни (AutoCorrect Options) у меню —ерв≥с (Tools). ¬≥дкрийте вкладку јвтозам≥на.

ѕереконаЇтес€, що встановлений прапорець «ам≥нювати при введенн≥ (Replace text as you type). ¬ид≥лений елемент буде представлений в пол≥ на (With).

ƒл€ збереженн€ тексту без вих≥дного форматуванн€ встановите перемикач в положенн€ звичайний текст (Plain text). ƒл€ збереженн€ тексту разом з вих≥дним форматуванн€м встановите перемикач в положенн€ форматований текст (Formatted text). ѕеремикач недоступний, €кщо в документ≥ н≥чого не вид≥лено.

” пол≥ зам≥нити (Replace) введ≥ть ≥м'€ елементу списку автозам≥ни, €ке зам≥нюватиметьс€ автоматично при введенн≥. ≤м'€ елементу списку може м≥стити два-три ≥ б≥льш за символи. Ќе можна використовувати приводи, оск≥льки вони автоматично зам≥нюватимутьс€ фрагментом тексту або малюнком

Ќатискуйте кнопки ƒодати (Add) ≥ ќ .

 

 

Ќадал≥ при введенн≥ ≥мен≥ елементу списку з клав≥атури ≥ натисненн€ клав≥ш≥ ѕропуск в документ≥ з'€вл€тиметьс€ в≥дпов≥дний фрагмент тексту або малюнок.

якщо ви хочете посилати листи, на €ких буде змальована емблема вашоњ ф≥рми, то вид≥лите емблему ф≥рми ≥ введ≥ть њњ у вигл€д≥ елементу списку в д≥алогове в≥кно јвтозам≥на п≥д €ким-небудь ≥м'€м, наприклад, Ђфирї. Ќадал≥, кожного разу п≥сл€ того, €к ви введете Ђфирї в документ ≥ натискуватимете клав≥шу пропуск, це поЇднанн€ символ≥в буде автоматично зам≥нено емблемою ф≥рми. х

«ручно використовувати абрев≥атуру ф≥рми або установи дл€ вставки його повноњ назви. якщо вам часто доводитьс€ писати ћосковський автомоб≥льний завод ≥мен≥ ≤.ј. Ћ≥хачева, то можна використовувати абрев≥атуру «≤Ћ дл€ введенн€ повноњ назви. јналог≥чним чином за допомогою д≥алогового в≥кна јвтозам≥на можна автоматизувати введенн€ складних кореспондентських рахунк≥в в банках або часто використовуваних адрес. ѕ≥сл€ скануванн€ вашого п≥дпису ≥ створенн€ в≥дпов≥дного нею елементу списку зам≥на, ви зможете вводити св≥й п≥дпис з клав≥атури комп'ютера. ѕроте прийм≥ть заходи, аби ваш п≥дпис не зм≥г поставити сторонн≥й.

 

Ѕ≥л€даление/переименование елементу списку автозам≥ни

 

 

ƒл€ видаленн€ елементу списку автозам≥ни вид≥лите його ≥м'€ в списку ≥ натискуйте кнопку ¬идалити (Delete). јби зм≥нити елемент списку, створ≥ть новий малюнок або наб≥р символ≥в, вид≥лите його, введ≥ть з клав≥атури символи, що ран≥ше використалис€, €к≥ повинн≥ зам≥нюватис€ на знов створений елемент. Ќа екран≥ в≥дображуватиметьс€ д≥алогове в≥кно јвтозам≥на.  нопка внизу списку набере нового вигл€ду: на н≥й буде написано «ам≥нити (Replace). Ќатискуйте цю кнопку, а пот≥м в новому д≥алоговому в≥кн≥ п≥дтвердите правильн≥сть зам≥ни, натискуЇ кнопку “ак (Yes).

 

¬≥дм≥на зм≥н, виконаних за допомогою аналогового в≥кна јвтозам≥на

 

 

¬иправленн€, вироблен≥ за допомогою д≥алогового в≥кна јвтозам≥на, можна в≥дм≥нити, натискуЇ клав≥ш≥ Ctrl+Z або команду ¬≥дм≥нити (Undo) у меню ѕравка (Edit). —л≥д враховувати, що јвтозам≥на автоматично додаЇ в список нов≥ виключенн€, запам'€товуючи правки, зроблен≥ користувачем. якщо ви не згодн≥ з цим, то можете в≥дключити автоматичне додаванн€ в конкретних випадках. Ќатискуйте кнопку ¬иключенн€ (Exceptions) на вкладц≥ јвтозам≥на ≥ зн≥м≥ть, наприклад, прапорець јвтоматично додавати слова в список (Automatically add words to list) на вкладц≥ ѕерша буква (First letter) або додайте на ц≥й вкладц≥ в список скороченн€, що зак≥нчуютьс€ крапкою, п≥сл€ €кого першу букву наступного слова не потр≥бно перетворювати в прописну.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 428 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2018 - | 1995 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.056 с.