Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕобудова д≥аграм на основ≥ таблиць




 

ѕобудову д≥аграми полегшуЇ ћайстер д≥аграм. ¬≥н розбиваЇ процес створенн€ д≥аграми на дек≥лька крок≥в.

ƒл€ в≥дображенн€ д≥алогового в≥кна ћайстер д≥аграм (Chart Wizard) можна скористатис€ контекстним меню, клацнувши правою кнопкою миш≥ €рличок робочого аркуша ≥ вибравши в меню команду ƒодастьї (Insert). «'€витьс€ д≥алогове в≥кно ¬ставка (Insert) у €кому на вкладц≥ «агальн≥ (General) вид≥лите значок ƒ≥аграма (Chart) ≥ натискуйте кнопку ќ .

јби в≥дображувати на д≥аграм≥ назви стовпц≥в ≥ р€дк≥в, включите њх у вид≥лений д≥апазон в≥чок. ƒл€ вид≥ленн€ дек≥лькох несум≥жних д≥апазон≥в утримуйте клав≥шу Ctrl.

ƒокумент, створений в текстовому процесор≥ може включати в себе зовс≥м р≥зн≥ об'Їкти, наприклад, таблиц≥, малюнки, д≥аграми. —творенн€ ≥ редагуванн€ таких об'Їкт≥в може зд≥йснюватись без виходу з Word '97 по м≥сцю розташуванн€ об'Їкта в документ≥. ѕри цьому можуть використовуватись не т≥льки власн≥ засоби Word '97, але ≥ засоби ≥нших прикладних програм Windows.

 

 

–едактор текст≥в Word X

 

ƒл€ роботи з текстом на персональному комп'ютер≥ використовуютьс€ спец≥альн≥ програмн≥ засоби, €к≥ називаютьс€ текстовими редакторами або текстовими процесорами. ≤снуЇ багато р≥зних текстових редактор≥в, €к≥ р≥зн€тьс€ за своњми можливост€ми - в≥д простих стандартних ≥ навчальних (типу Notepad) до потужних ≥ багатофункц≥ональних програмних засоб≥в (видавнич≥ системи, €к≥ використовуютьс€ дл€ п≥дготовки до друку книг, журнал≥в ≥ газет - Adobe InDesign, Quark’press тощо).

 

Ќайб≥льш в≥дом≥ текстов≥ редактори Ц це Microsoft Word дл€ Windows, WordPad, Lexicon.

 

ћенш в≥дом≥, але дуже практичн≥ - Caditor, Emacs, Crimson Editor, Context, Komodo Edit, jedit.

ќсновне призначенн€ текстових редактор≥в - створенн€ текстових файл≥в, редагуванн€, перегл€данн€ њх на дисплењ компТютера, зм≥на формату текстового документа, в≥дправленн€ на друк.

 

“екст, €кий вводитьс€ за допомогою клав≥атури у програму, в≥дтворюЇтьс€ на мон≥тор≥ комп'ютера в робоч≥й област≥ редактора.

 

 урсор - спец≥альний значок, €кий вказуЇ на те м≥сце екрана, де користувач саме в цей момент продовжуЇ роботу (набираЇ текст, зм≥нюЇ символи тощо) за допомогою редактора.

ћайже у вс≥х текстових редактор≥в Ї граф≥чний ≥нтерфейс, €кий дозвол€Ї показувати на екран≥ меню команд керуванн€ редактором - виклик допомоги, форматуванн€ тексту, меню друку. “аке меню часто маЇ форму п≥ктограм, €к≥ вказують на потр≥бну команду.

 

ћожливост≥ текстових редактор≥в.

ћожливост≥ багатьох сучасних текстових редактор≥в дозвол€ють виконувати так≥ д≥њ ≥ операц≥њ:

1. наб≥р тексту ≥з клав≥атури

2. виправленн€ символ≥в, вр≥занн€ нових зам≥сть старих

3. вр≥занн€ ≥ видаленн€ груп символ≥в у межах р€дк≥в, не набираючи заново весь р€док, а зрушуючи частину њњ вл≥во/вправо в режим≥ вставки

4. коп≥юванн€ фрагмент≥в тексту при використанн≥ певноњ частини пам'€т≥ комп'ютера - так званого Ђбуферу обм≥нуї, €кий призначений дл€ тимчасового збер≥ганн€ скоп≥йованих фрагмент≥в тексту

5. видаленн€ одного або к≥лькох р€дк≥в, коп≥юванн€ ≥ перем≥щенн€ њх в ≥нше м≥сце

6. збереженн€ набраного тексту у вигл€д≥ текстового файлу на диску або на ≥ншому запамТ€товуючому пристроњ

7. форматуванн€ тексту

8. зм≥на шрифт≥в, розм≥ру, кольору, використанн€ п≥дкресленн€ або застосуванн€ р≥зного написанн€ букв (курсивного, нап≥вжирного)

9. в≥дправленн€ п≥дготовленого тексту на принтер

 

Ѕезл≥ч редактор≥в тексту (прим≥ром, Microsoft Word) мають також режим орфограф≥чного контролю. ” такому випадку текстовий редактор збер≥гаЇ в соб≥ досить великий словник. «авд€ки таким можливост€м можна проводити автоматичний пошук орфограф≥чних помилок у текст≥ ≥ проводити њх виправленн€.

 

“екстов≥ редактор Microsoft Word.

ѕерш≥ верс≥њ Microsoft Word були створен≥ в 1993-1994 рр. корпорац≥Їю Microsoft. ¬≥дтод≥ ≥ по сьогодн≥ цей редактор тексту залишаЇтьс€ найпопул€рн≥шим ≥з ус≥х ≥снуючих (хоча ≥ не безкоштовним). ƒана програма захищена законом про авторськ≥ права ≥ м≥жнародними угодами

Microsoft Word - найпотужн≥ший текстовий процесор, спр€мований на виконанн€ вс≥х процес≥в обробки тексту: в≥д набору ≥ верстки, до перев≥рки орфограф≥њ, вставки граф≥ки ≥ роздрук≥вки.

Word працюЇ з безл≥ччю шрифт≥в, ≥з двадц€ть одн≥Їю мовою св≥ту.

 

« особливо корисних властивостей Word можна вид≥лити:

автокорекц≥€ тексту по заданих межах

автоперен≥с сл≥в ≥ виправленн€ њх правопису

збереженн€ тексту у встановлений пром≥жок часу

включенн€ в текст об'Їкт≥в граф≥ки ≥ ауд≥омодул≥в.

на€вн≥сть шаблон≥в, €к≥ дозвол€ють миттЇво створити розклад, автоб≥ограф≥ю, д≥ловий лист, календар.

 

“акож, Word ум≥Ї шукати задане слово або фрагмент тексту, може зам≥нювати його на ≥нший.

Ќа€вн≥сть закладки в текст≥, автоматичного включенн€ в текст дати й часу створенн€ тексту робить Word практичним ≥ корисним засобом дл€ зручного процесу редагуванн€ електронних документ≥в.

ƒл€ приховуванн€ тексту в≥д небажаних ос≥б можна встановити пароль на документ.

 

 


–обота з колонтитулами

 

 олонтитули - це текст або граф≥чн≥ зображенн€, €к≥ повторюютьс€ зверху або знизу на кожн≥й стор≥нц≥ документу. “ому колонтитули в≥дпов≥дно под≥л€ютьс€ на ¬ерхн≥й та нижн≥й колонтитул. ћожна також можна передбачити р≥зн≥ верхн≥ ≥ нижн≥ колонтитули дл€ парних та непарних стор≥нок, а також дл€ першоњ стор≥нки документу. ƒл€ цього у в≥кн≥ ѕараметры страни-цы потр≥бно вибрати закладку ћакет ≥ встановити в≥дпов≥дн≥ опц≥њ.

 

ƒл€ того, щоб добавити в документ колонтитули, потр≥бно в пункт≥ меню ¬ид вибрати команду  олонтитулы. Word перейде в режим розм≥тки стор≥нки, €кщо в≥н перебував в ≥ншому режим≥ перегл€ду, то на екран з'€витьс€ панель ≥нструмент≥в  олонтитулы.

 

 

1 ¬ставити авто текст - вставивши в колонтитул елемент автотексту з полем шаблону. ѕри цьому в≥дкриваЇтьс€ меню, де можна вибрати номера стор≥нок, автора документа, ≥м'€ документу, ≥м'€ файлу ≥з шл€хом до нього, час останнього роздрукуванн€ та модиф≥кац≥њ документа ≥ т. д.

 

 

 олонтитулом називаЇтьс€ однаковий дл€ групи стор≥нок текст ≥ граф≥чн≥ зображенн€, розташован≥ поза основним текстом документа. ” колонтитул≥ зазвичай наводитьс€ ≥нформац≥€ допом≥жного характеру: назва документа або глави, пр≥звища автор≥в, даЇтьс€ коротка анотац≥€.  олонтитули дозвол€ють читачев≥ краще ≥ швидше ор≥Їнтуватис€ в книз≥.

” колонтитул вход€ть пор€дков≥ номери стор≥нок, €к≥ називають колонцифрами. ¬ерхн≥й колонтитул розташовуЇтьс€ над основним текстом вс≥х стор≥нок розд≥лу, нижн≥й колонтитул розташовуЇтьс€ нижче за основний текст., «а допомогою колонтитулу можна створити в документ≥ спец≥альн≥ ефекти, наприклад, пом≥стити на кожн≥й стор≥нц≥ прозор≥ вод€н≥ знаки, через €к≥ буде видний текст документа.

 

—в≥дом≥сть колонтитулу

 

 

 нопки панел≥ ≥нструмент≥в  олонтитули (Header and Footer) дозвол€ють перейти в≥д одного колонтитулу до ≥ншого, вставити автотекст, номер стор≥нки, загальну к≥льк≥сть стор≥нок, вставити поле дати ≥ часу (мал. 10.2). ¬веденн€, редагуванн€ ≥ оформленн€ тексту колонтитулу виконуЇтьс€ так само, €к ≥ при введенн≥ тексту в документ. ќбласть документа, де розташований текст, не доступна. ” в≥кн≥ документа основний текст дан бл€клим кольором.

јби почати працювати з колонтитулами, дв≥ч≥ клацн≥ть область ран≥ше створених колонтитул≥в. ¬вед≥ть в область колонтитулу, обмежену пунктирною рамкою, текст, таблицю або граф≥ку. ƒл€ завершенн€ роботи з колонтитулом дв≥ч≥ клацн≥ть область основного тексту.

«а допомогою панел≥ ≥нструмент≥в ‘орматуванн€ (Formatting) або команд з меню ‘ормат (Format) можна форматувати символи, вир≥внювати текст по л≥вому або правому краю, зм≥нювати ≥нтервал м≥ж р€дками ≥ абзацами ≥ так дал≥  урсор при натисненн≥ клав≥ш≥ Tab перем≥щаЇтьс€ по ф≥ксованих позиц≥€х: вл≥во, центр ≥ управо.


–обота з таблиц€ми

 

 

Miсrosoft Word 2000 Ц текстовий редактор, програма дл€ створенн€ й редагуванн€ текстових документ≥в.

 

ƒл€ уставленн€ в документ таблиц≥ необх≥дно установити курсор у м≥сц≥, де повинна починатис€ таблиц€ та в меню “аблица вибрати пункт ƒобавить, пот≥м “аблица. ” д≥алоговому в≥кн≥, що з'€вилос€, сл≥д увести число стовпц≥в ≥ р€дк≥в, ≥ натиснутиќK. ƒл€ уставленн€ таблиц≥ також можна натиснути кнопку. ” в≥кн≥, що розкрилос€, розт€гнути вид≥ленн€ на необх≥дне число в≥чок ≥ натиснути клав≥шу миш≥. ”с≥ команди дл€ роботи з таблиц€ми знаход€тьс€ у меню “аблица.

 

ѕересуванн€ по таблиц≥ зд≥йснюЇтьс€ за допомогою покажчика миш≥ або клав≥шами: á, â, ß, à, Tab (на в≥чко праворуч), Shift+Tab (на в≥чко л≥воруч).  ожне в≥чко таблиц≥ розгл€даЇтьс€ €к абзац, ≥ дан≥ у в≥чках форматуютьс€ €к абзаци тексту. ƒл€ роботи з таблиц€ми зручно користуватис€ панеллю ≥нструмент≥в “аблицы и границы, €ку можна вивести на екран за допомогою кнопки.

 

ѕри наведенн≥ покажчика миш≥ на верхню л≥н≥ю таблиц≥, в≥н перетворюЇтьс€ в чорну стр≥лку. якщо в цей момент натиснути мишею, то вид≥литьс€ один стовпець. ѕересуваючи мишею чорну стр≥льцю, можна вид≥лити в≥дразу дек≥лька стовпц≥в. –€дки таблиц≥ вид≥л€ютьс€ €к р€дки звичайного тексту. ƒл€ вид≥ленн€ дек≥лькох сум≥жних в≥чок необх≥дно натиснути мишею в одне в≥чко фрагменту й розт€гнути вид≥ленн€ на ≥нш≥.

 

 оли курсор уведенн€ знаходитьс€ у таблиц≥, на координатних л≥н≥йках зТ€вл€ютьс€ позначки меж стовпц≥в ≥ р€дк≥в. ѕри пересуванн≥ цих позначок зм≥нюютьс€ розм≥ри в≥дпов≥дних стовпц≥в ≥ р€дк≥в. «а допомогою прихованого перел≥ку можна вибрати тип вир≥внюванн€ тексту у в≥чках.  нопка слугуЇ дл€ зм≥ни напр€мку розташуванн€ тексту у вид≥лених в≥чках.

 

ўоб об'Їднати дек≥лька в≥чок в одне, сл≥д вид≥лити њх ≥ викликати команду ќбъединить €чейки меню “аблица або натиснути кнопку на панел≥ “аблицы и границы. ƒл€ розд≥ленн€ в≥чка на дек≥лька в≥чок сл≥д вибрати пункт –азбить €чейки меню “аблица або натиснути кнопку.

 

ƒл€ додаванн€ елемент≥в таблиц≥ (р€дк≥в, стовпц≥в, в≥чок) необх≥дно вид≥лити елементи, на м≥сц≥ €ких необх≥дно уставити нов≥ та в меню “аблица вибрати команду ƒобавить, пот≥м Ц потр≥бний пункт (—толбцы слева, —толбцы справа, —троки выше, —троки ниже, ячейки). ƒл€ видаленн€ елемент≥в таблиц≥ сл≥д вид≥лити њх та у меню “аблица вибрати пункт ”далить, пот≥м Ц потр≥бний пункт (“аблица, —толбцы, —троки, ячейки).

 

«а замовчанн€м л≥н≥њ с≥тки таблиц≥ мають товщину 0,5 пт. «м≥нити товщини та вигл€ду л≥н≥й с≥тки можна дек≥лькома способами.

 

≤ спос≥б:

 

вид≥лити в≥чка, обрамленн€ €ких потр≥бно зм≥нити;

 

у прихованому перел≥ку “ип линии на панел≥ “аблицы и границы вибрати тип л≥н≥њ;

 

у прихованому перел≥ку “олщина линии Ц товщину л≥н≥њ;

 

€кщо натиснути кнопку, зТ€витьс€ пал≥тра кольор≥в, в €к≥й можна вибрати кол≥р обрамленн€;

 

в≥дкрити прихований перел≥к ≥ вибрати вигл€д обрамленн€.

 

≤≤ спос≥б:

 

у прихованих перел≥ках панел≥ “аблицы и границы вибрати тип, товщину ≥ кол≥р л≥н≥њ;

 

натиснути кнопку;

 

покажчиком миш≥, €кий матиме вигл€д ол≥вц€, вказати початок л≥н≥њ та розт€гнути до њњ к≥нц€

 

п≥сл€ натисканн€ кнопки покажчиком миш≥ можна стирати л≥н≥њ обрамленн€.

 

ўоб залити в≥чка кольором необх≥дно вид≥лити њх ≥ у прихованому перел≥ку вибрати кол≥р.

 

“аблиц€ складаЇтьс€ з ком≥рок, €к≥ згрупован≥ по р€дкам та стовпц€м. Ќижче наводитьс€ один ≥з можливих приклад≥в використанн€ таблиц≥.

ѕерем≥щенн€ у наступну ком≥рку

Ќатисн≥ть клав≥шу TAB. якщо курсор знаходитьс€ в останн≥й ком≥рц≥ таблиц≥, натисканн€ ц≥Їњ клав≥ш≥ добавл€Ї до таблиц≥ новий р€док

 

ѕерем≥щенн€ у попередню ком≥рку

Ќатисн≥ть клав≥ш≥ SHIFT+TAB

 

ѕерем≥щенн€ у попередн≥й або наступний р€док

Ќатисн≥ть клав≥шу —“–≤Ћ ј ”¬≈–’ або —“–≤Ћ ј ”Ќ»«

 

ѕерем≥щенн€ у першу ком≥рку р€дка

Ќатисн≥ть клав≥ш≥ ALT+HOME або ALT+7 на цифров≥й панел≥

 

ѕерем≥щенн€ в останню ком≥рку р€дка

Ќатисн≥ть клав≥ш≥ ALT+END або ALT+1 на цифров≥й панел≥

 

ѕерем≥щенн€ у першу ком≥рку стовпц€

Ќатисн≥ть клав≥ш≥ ALT+PAGE UP або ALT+9 на цифров≥й панел≥

 

ѕерем≥щенн€ в останню ком≥рку стовпц€

Ќатисн≥ть клав≥ш≥ ALT+PAGE DOWN або ALT+3 на цифров≥й панел≥

 

ѕочаток нового абзацу

Ќатисн≥ть клав≥шу ENTER

 

ƒобавленн€ нового р€дка у к≥нц≥ таблиц≥

Ќатисн≥ть клав≥шу TAB у к≥нц≥ останнього р€дка

 

ƒобавленн€ тексту перед таблицею на початку документа

Ќатисн≥ть клав≥шу ENTER у початку першоњ ком≥рки

 

 

¬ид≥ленн€ елемент≥в таблиц≥

–езультат

ƒ≥€

 

¬ид≥ленн€ ком≥рки

”станов≥ть покажчик на л≥вий край ком≥рки та натисн≥ть кнопку миш≥

 

¬ид≥ленн€ р€дка

”станов≥ть покажчик л≥воруч в≥д р€дка та натисн≥ть кнопку миш≥

 

¬ид≥ленн€ стовпц€

”станов≥ть покажчик на верхн≥й л≥н≥њ с≥тки стовпц€ та натисн≥ть кнопку миш≥

 

¬ид≥ленн€ дек≥лькох ком≥рок, р€дк≥в або стовпц≥в

”тримуючи кнопку миш≥, перем≥щуйте покажчик по ком≥рц≥, р€дку або стовпцю, або вид≥л≥ть одну ком≥рку, р€док або стовпець, а пот≥м, утримуючи клав≥шу SHIFT, вид≥л≥ть наступну ком≥рку, р€док або стовпець

 

¬ид≥ленн€ тексту в наступн≥й ком≥рц≥

Ќатисн≥ть клав≥шу TAB

 

¬ид≥ленн€ тексту в попередн≥й ком≥рц≥

Ќатисн≥ть клав≥ш≥ SHIFT+TAB

 

¬ид≥ленн€ вс≥Їњ таблиц≥

ѕерейд≥ть у таблицю, а пот≥м натисн≥ть клав≥ш≥ ALT+5 на цифров≥й панел≥ при вимкнутому режим≥ NUM LOCK

 

 

ѕорада. ўоб вид≥лити р€док, стовпець або всю таблицю, перейд≥ть у таблицю та використайте одну з команд Ђ¬ыделитьї (меню Ђ“аблицаї) або використайте потр≥бн≥ гар€ч≥ клав≥ш≥.

 

≈лементи таблиц≥, що не друкуютьс€

 

—имволи ком≥рок Ћ≥н≥њ с≥тки —имволи р€дк≥в

 

”творенн€ та видаленн€ таблиць

 

”творенн€ таблиц≥

 

≤снуЇ можлив≥сть утворити порожню таблицю, а пот≥м заповнити ком≥рки, або перетворити ≥снуючий текст у таблицю. ћожна також вибрати одну з таблиць, що пропонуЇтьс€ майстром таблиць, або утворити таблицю з ≥снуючих зовн≥шн≥х вих≥дних даних, наприклад, електронноњ таблиц≥ або бази даних ≥з Microsoft Excel або Microsoft Access. ¬казан≥ застосуванн€ автоматично формують таблицю.

 

”творенн€ порожньоњ таблиц≥

 

¬станов≥ть курсор у позиц≥ю, куди треба вставити таблицю. Ќатисн≥ть кнопку стандартноњ панел≥ ≥нструмент≥в Ч Ђ¬ставить таблицуї. ¬ибер≥ть потр≥бну к≥льк≥сть р€дк≥в та стовпц≥в.

 

ѕеретворенн€ тексту в таблицю

 

¬изначить м≥сц€, де необх≥дно розд≥лити текст на р€дки та стовпц≥, шл€хом вставки розд≥л€ючих символ≥в у текст. Ќаприклад, використовуйте символи табул€ц≥њ дл€ в≥докремленн€ стовпц≥в та символи абзацу Ч дл€ в≥докремленн€ р€дк≥в. ¬ид≥л≥ть текст, €кий треба перетворити. ¬ибер≥ть команду Ђѕреобразовать в таблицу.їу меню Ђ“аблицаї. «адайте потр≥бн≥ параметри.

 

¬веденн€ зовн≥шн≥х вих≥дних даних у таблицю

 

¬ибер≥ть команду ЂЅаза данных.ї у меню Ђ¬ставкаї. Ќатисн≥ть кнопку Ђѕолучить данныеї, а пот≥м вибер≥ть джерело даних. Ќатисн≥ть кнопку ЂOKї. Ќатисн≥ть кнопку Ђќтбор записейї, а пот≥м вибер≥ть потр≥бн≥ записи.

 

ѕеретворенн€ таблиц≥ у текст

 

ѕри перетворенн≥ таблиц≥ у текст можна визначити символ, €кий буде служити розд≥льником у перетвореному текст≥. ÷е може бути кома, символ табул€ц≥њ, символ абзацу або ≥нш≥й символ. ¬ид≥л≥ть р€дки таблиц≥, €к≥ необх≥дно перетворити в абзаци. ¬ибер≥ть команду Ђѕреобразовать в текст.їу меню Ђ“аблицаї. ¬ груп≥ Ђ–азделительї встанов≥ть потр≥бний перемикач або введ≥ть символ, €кий буде використаний €к розд≥лювач ком≥рок. –€дки розд≥л€ютьс€ символами абзацу.

 

ѕерем≥щенн€ та коп≥юванн€ елемент≥в таблиц≥

 

¬ид≥л≥ть ком≥рки, р€дки або стовпц≥, €к≥ треба перем≥стити або скоп≥ювати. ƒл€ перем≥щенн€ або коп≥юванн€ тексту на нове м≥сце без зм≥ни вже присутнього там тексту, вид≥л≥ть т≥льки текст без символу ком≥рки. ƒл€ перем≥щенн€ вид≥леного фрагменту перет€гн≥ть його на нове м≥сце. ƒл€ коп≥юванн€ вид≥леного фрагменту перет€гн≥ть його на нове м≥сце, утримуючи натиснутою клав≥шу CTRL.

 

¬идаленн€ таблиц≥ або елемент≥в таблиц≥

 

≤снуЇ можлив≥сть видаленн€ одн≥Їњ або дек≥лькох ком≥рок, р€дк≥в, стовпц≥в, або ц≥лоњ таблиц≥. ћожна також видалити ум≥ст ком≥рок, не видал€ючи самих ком≥рок.

 

¬идаленн€ таблиц≥ разом з ум≥стом. ¬ид≥л≥ть таблицю. Ќатисн≥ть кнопку стандартноњ панел≥ ≥нструмент≥в Ч Ђ”далить в буферї.

 

¬идаленн€ ком≥рок ≥з таблиц≥. ¬ид≥л≥ть ком≥рки, €к≥ треба видалити, включаючи символи ком≥рок. ¬ибер≥ть команду Ђ”далить €чейки.їу меню Ђ“аблицаї. ”станов≥ть перемикач, що в≥дпов≥даЇ необх≥дному параметру.

 

¬идаленн€ р€дк≥в або стовпц≥в ≥з таблиц≥. ¬ид≥л≥ть р€дки або стовпц≥, €к≥ треба видалити. ѕри видаленн≥ р€дк≥в уключ≥ть у вид≥лений фрагмент символ р€дка. ¬ибер≥ть команду Ђ”далить строкиїабо Ђ”далить столбцыїу меню Ђ“аблицаї.

 

¬идаленн€ ум≥сту таблиц≥. ¬ид≥л≥ть елемент, €кий треба видалити. Ќатисн≥ть клав≥шу DEL.

 

«м≥на таблиц≥

 

ƒобавленн€ ком≥рок у таблицю

 

¬ид≥л≥ть праворуч в≥д м≥сц€ вставки ст≥льки ком≥рок (включаючи символи ком≥рок), ск≥льки треба вставити њх у таблицю. Ќатисн≥ть кнопку стандартноњ панел≥ ≥нструмент≥в Ч Ђ¬ставить таблицуї. ”станов≥ть потр≥бн≥ параметри.

ƒобавленн€ р€дк≥в або стовпц≥в у таблицю

 

¬ид≥л≥ть р€док нижче м≥сц€, куди треба вставити новий р€док, або стовпець праворуч в≥д м≥сц€, куди треба вставити новий стовпець. ¬ид≥л≥ть ст≥льки р€дк≥в або стовпц≥в, ск≥льки треба вставити њх у таблицю. Ќатисн≥ть кнопку стандартноњ панел≥ ≥нструмент≥в Ч Ђ¬ставить таблицуї. –€док буде вставлений над вид≥леним р€дком, а стовпець Ч л≥воруч в≥д вид≥леного стовпц€.

 

«ауваженн€. ƒл€ добавленн€ р€дка у к≥нц≥ таблиц≥ встанов≥ть курсор в останню ком≥рку останнього р€дка та натисн≥ть клав≥шу TAB. ƒл€ добавленн€ стовпц€ праворуч в≥д останнього стовпц€ встанов≥ть курсор праворуч в≥д найправ≥шого стовпц€ таблиц≥. ¬ибер≥ть команду Ђ¬ыделить столбецїу меню Ђ“аблицаї, а пот≥м натисн≥ть кнопку стандартноњ панел≥ ≥нструмент≥в Ч Ђ¬ставить таблицуї.

 

–озбитт€ таблиц≥ або вставка тексту перед таблицею

 

ƒл€ розбитт€ таблиц≥ на дв≥ частини вид≥л≥ть р€док, €кий буде першим у нов≥й таблиц≥. ƒл€ вставки тексту перед таблицею вид≥л≥ть њњ перш≥й р€док. ¬ибер≥ть команду Ђ–азбить таблицуїу меню Ђ“аблицаї.

 

‘орматуванн€ таблиц≥

 

ƒобавленн€ та видаленн€ обрамленн€ й заливки

 

ƒл€ автоматичного добавленн€ обрамленн€ та заливки вид≥л≥ть таблицю та вибер≥ть команду Ђјвтоформат.ї у меню Ђ“аблицаї. Ќарешт≥, вибер≥ть потр≥бний формат ≥з списку Ђ‘орматыї.

 

ƒл€ добавленн€ обрамленн€ та заливки у ручному режим≥ до вс≥Їњ таблиц≥ або њњ частини вид≥л≥ть в≥дпов≥дне, а пот≥м вибер≥ть команду Ђќбрамление и заливка.ї у меню Ђ‘орматї та задайте потр≥бн≥ параметри.

 

ƒл€ видаленн€ обрамленн€ та заливки вид≥л≥ть таблицю, а пот≥м вибер≥ть команду Ђјвтоформат.їу меню Ђ“аблицаї. «≥ списку Ђ‘орматыї вибер≥ть ЂЌетї.

 

«м≥на ширини стовпц€ таблиц≥

 

¬ид≥л≥ть стовпець, ширину €кого треба зм≥нити. ¬ибер≥ть команду Ђ¬ысота и ширина €чейки.ї у меню Ђ“аблицаї, а пот≥м Ч вкладку Ђ—толбецї. ƒл€ визначенн€ точноњ ширини стовпц€, введ≥ть число у пол≥ ЂЎирина столбцаї. ƒл€ встановленн€ ширини стовпц€ у в≥дпов≥дност≥ з його ум≥стом натисн≥ть кнопку Ђјвтоподборї.

 

«ауваженн€. ћожна зм≥нювати ширину стовпц€, пересуваючи границ≥ стовпц€ усередин≥ самоњ таблиц≥ або, перем≥щуючи маркери стовпц€ на горизонтальн≥й л≥н≥йц≥.

 

ѕорада. ўоб побачити величину ширини стовпц€, встанов≥ть покажчик миш≥ на горизонтальну л≥н≥йку та натисн≥ть кнопку миш≥, утримуючи натиснутою клав≥шу ALT.

 

«м≥на висоти р€дка таблиц≥

 

«а умовчанн€м висота р€дка встановлюЇтьс€ в залежност≥ в≥д ум≥сту ком≥рок та заданих ≥нтервал≥в перед та п≥сл€ абзацу. ¬исоту р€дк≥в можна зм≥нювати, але вс≥ ком≥рки одного р€дка будуть мати однакову висоту.

 

ƒл€ виконанн€ д≥њ вид≥л≥ть р€док, висоту €кого треба зм≥нити. ¬ибер≥ть команду Ђ¬ысота и ширина €чейки.ї у меню Ђ“аблицаї, а пот≥м Ч вкладку Ђ—трокаї. ƒл€ встановленн€ ширини стовпц€ у в≥дпов≥дност≥ з його ум≥стом вибер≥ть параметр Ђјвтої з≥ списку Ђ¬ысота строкиї.

 

ƒл€ визначенн€ точноњ ширини р€дка вибер≥ть параметр Ђ“очної з≥ списку Ђ¬ысота строкиї та введ≥ть число в пол≥ Ђ«начениеї. якщо ум≥ст перевищуЇ ф≥ксовану висоту р€дка, нижн€ його частина буде в≥др≥зана.

 

ƒл€ визначенн€ точноњ ширини р€дка можна також вибрати параметр Ђћинимумї з≥ списку Ђ¬ысота строкиї та ввести число у пол≥ Ђ«начениеї. якщо ум≥ст перевищуЇ ф≥ксовану висоту р€дка, то вона буде зм≥нена так, щоб ум≥ст пом≥щавс€ у ком≥рц≥.

 

«ауваженн€. ¬исоту р€дка можна зм≥нювати за допомогою вертикальноњ л≥н≥йки у режим≥ розм≥тки стор≥нки. ¬ибер≥ть команду Ђ–азметка страницыї у меню Ђ¬идї. ѕересуньте на вертикальн≥й л≥н≥йц≥ маркер р€дка.

 

«м≥на ≥нтервалу м≥ж стовпц€ми таблиц≥

 

ѕерейд≥ть у таблицю. ¬ибер≥ть команду Ђ¬ысота и ширина €чейки.їу меню Ђ“аблицаї, а пот≥м Ч вкладку Ђ—толбецї. ”вед≥ть потр≥бне число в поле Ђ»нтервал между столбцамиї.

 

¬ир≥внюванн€ таблиц≥ або р€дк≥в таблиц≥ на стор≥нц≥

 

¬ид≥л≥ть таблицю або р€дки, €к≥ необх≥дно вир≥вн€ти. ¬ибер≥ть команду Ђ¬ысота и ширина €чейки.ї у меню Ђ“аблицаї, а пот≥м Ч вкладку Ђ—трокаї. ƒл€ вир≥внюванн€ таблиц≥ або вид≥лених р€дк≥в вибер≥ть один ≥з трьох параметр≥в з≥ списку Ђ¬ыравниваниеї: Ђѕо левому краюї, Ђѕо правому краюї або Ђѕо центруї. ƒл€ визначенн€ точного в≥дступу в≥д л≥вих пол≥в увед≥ть число у пол≥ Ђќтступ слеваї.

 

¬≥дображенн€ с≥тки таблиц≥

 

¬ибер≥ть команду Ђ—еткаї у меню Ђ“аблицаї.

 

¬ставка символу табул€ц≥њ у ком≥рку таблиц≥

 

Ќатисн≥ть клав≥ш≥ CTRL+TAB.

 

ќбТЇднанн€ дек≥лькох ком≥рок таблиц≥ в одну

 

≤снуЇ можлив≥сть злитт€ двох або б≥льше ком≥рок одного р€дка в одну ком≥рку. Ќаприклад, необх≥дно злити дек≥лька ком≥рок в одну дл€ утворенн€ заголовка таблиц≥, що в≥дноситьс€ до дек≥лькох стовпц≥в. «литт€ ком≥рок можливе лише по горизонтал≥. ¬ид≥л≥ть ком≥рки, призначен≥ дл€ злитт€. ¬ибер≥ть команду Ђќбъединить €чейкиї у меню Ђ“аблицаї.

 

–озбитт€ одн≥Їњ ком≥рки таблиц≥ на дек≥лька

 

¬ид≥л≥ть ком≥рки, призначен≥ дл€ розбитт€. ¬ибер≥ть команду Ђ–азбить €чейкиїу меню Ђ“аблицаї. ”вед≥ть к≥льк≥сть стовпц≥в, на €ку треба розбити кожну ком≥рку. “екст ком≥рки розбиваЇтьс€ у залежност≥ в≥д к≥лькост≥ символ≥в абзацу, що знаход€тьс€ у н≥й. якщо у ком≥рц≥ м≥ститьс€ лише один символ абзацу, то весь текст, що знаходитьс€ у н≥й, пом≥щаЇтьс€ у найл≥в≥шу з нових ком≥рок, а решта залишаютьс€ порожн≥ми. якщо у ком≥рц≥ м≥ст€тьс€ б≥льше одного символу абзацу, то абзаци розпод≥л€ютьс€ пор≥вну м≥ж ком≥рками.

 

ѕовторенн€ заголовку таблиц≥ на кожн≥й стор≥нц≥

 

¬ид≥л≥ть р€дки тексту, включаючи першу, €к≥ будуть використовуватись €к заголовок таблиц≥. ¬ибер≥ть команду Ђ«аголовкиї у меню Ђ“аблицаї.

 

«ауваженн€. «аголовки будуть автоматично повторен≥ лише у випадку автоматичного розриву стор≥нок. ѕри примусовому розрив≥ стор≥нок усередин≥ таблиц≥ повторенн€ не буде зроблене. ѕовторен≥ заголовки таблиц≥ можна бачити лише у режим≥ розм≥тки стор≥нки.

 

—ортуванн€ даних у таблиц≥

 

¬ид≥л≥ть стовпц≥, по €ким треба провести впор€дкуванн€ таблиц≥. ¬ибер≥ть команду Ђ—ортировкаї у меню Ђ“аблицаї, а пот≥м Ч потр≥бний спос≥б сортуванн€.

 

¬иконанн€ розрахунк≥в у таблиц≥

 

¬ид≥л≥ть ком≥рку, в €ку треба пом≥стити результати розрахунк≥в. ¬ибер≥ть команду Ђ‘ормула.ї у меню Ђ“аблицаї. якщо у пол≥ Ђ‘ормулаї пропонуЇтьс€ не та формула, €ку треба використати, видал≥ть њњ. ¬ибер≥ть потр≥бну формулу з≥ списку Ђ¬ставить функциюї. Ќаприклад, дл€ додаванн€ чисел вибер≥ть SUM. ƒл€ посиланн€ на ком≥рки таблиц≥ введ≥ть њх у дужках у формулу. Ќаприклад, дл€ посиланн€ на ком≥рки A1 та B4 введ≥ть a1;b4. ” пол≥ Ђ‘ормат числаї введ≥ть формат дл€ чисел. Ќаприклад, дл€ виводу чисел у вигл€д≥ в≥дсотк≥в увед≥ть 0,00%. –езультат обчисленн€ зТ€вл€Їтьс€ в обран≥й ком≥рц≥ у вигл€д≥ пол€. ѕри зм≥н≥ посилань на ком≥рки дл€ поновленн€ результату обчислень вид≥л≥ть потр≥бне поле та натисн≥ть клав≥шу F9.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 682 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2440 - | 2024 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.147 с.