Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћокальн≥ ≥ глобальн≥ мереж≥




 

 

ƒл€ класиф≥кац≥њ комп'ютерних мереж використовуютьс€ р≥зн≥ ознаки, але част≥ше за все мереж≥ д≥л€ть на типи по територ≥альн≥й ознац≥, тобто по величин≥ територ≥њ, €ку покриваЇ мережа. ≤ дл€ цього Ї вагом≥ причини, оск≥льки в≥дм≥нност≥ технолог≥й локальних ≥ глобальних мереж дуже значн≥, незважаючи на њх пост≥йне зближенн€.

1.4.1. ќсобливост≥ локальних, глобальних ≥ м≥ських мереж

 

ƒо локальних мереж Local Area Networks (LAN) в≥днос€ть мереж≥ комп'ютер≥в, зосереджен≥ на невелик≥й територ≥њ (звичайно в рад≥ус≥ не б≥льше за 1-2 км). ” загальному випадку локальна мережа €вл€Ї собою комун≥кац≥йну систему, що належить одн≥й орган≥зац≥њ. „ерез коротк≥ в≥дстан≥ в локальних мережах Ї можлив≥сть використанн€ в≥дносно дорогих високо€к≥сних л≥н≥й зв'€зку, €к≥ дозвол€ють, застосовуючи прост≥ методи передач≥ даних, дос€гати високих швидкостей обм≥ну даними пор€дку 100ћб≥т/c. ” зв'€зку з цим послуги, що надаютьс€ локальними мережами, в≥др≥зн€ютьс€ широкою р≥зноман≥тн≥стю ≥ звичайно передбачають реал≥зац≥ю в режим≥ on-line.

 

√лобальн≥ мереж≥ Wide Area Networks (WAN) об'Їднують комп'ютери, що територ≥ально розосередилис€, €к≥ можуть знаходитис€ в р≥зних м≥стах ≥ крањнах. ќск≥льки прокладка високо€к≥сних л≥н≥й зв'€зку на велик≥ в≥дстан≥ обходитьс€ дуже дорого, в глобальних мережах часто використовуютьс€ вже ≥снуюч≥ л≥н≥њ зв'€зку, спочатку призначен≥ зовс≥м дл€ ≥нших ц≥лей. Ќаприклад, багато €к≥ глобальн≥ мереж≥ будуютьс€ на основ≥ телефонних ≥ телеграфних канал≥в загального призначенн€. „ерез низьк≥ швидкост≥ таких л≥н≥й зв'€зку в глобальних мережах (дес€тки к≥лоб≥т в секунду) наб≥р послуг, що надаютьс€ звичайно обмежуЇтьс€ передачею файл≥в, переважно не в оперативному, а в фоновому режим≥, з використанн€м електронноњ пошти. ƒл€ ст≥йкоњ передач≥ дискретних даних по не€к≥сних л≥н≥€х зв'€зку застосовуютьс€ методи ≥ обладнанн€, ≥стотно в≥дм≥нн≥ в≥д метод≥в ≥ обладнанн€, характерних дл€ локальних мереж. як правило, тут застосовуютьс€ складн≥ процедури контролю ≥ в≥дновленн€ даних, оск≥льки найб≥льш типовий режим передач≥ даних по територ≥альному каналу зв'€зку пов'€заний з≥ значними спотворенн€ми сигнал≥в.

 

ћ≥ськ≥ мереж≥ (або мереж≥ мегапол≥с≥в) Metropolitan Area Networks (MAN) Ї менш поширеним типом мереж. ÷≥ мереж≥ з'€вилис€ пор≥вн€но недавно. ¬они призначен≥ дл€ обслуговуванн€ територ≥њ великого м≥ста мегапол≥са. ” той час €к локальн≥ мереж≥ найкращим образом п≥дход€ть дл€ розд≥ленн€ ресурс≥в на коротких в≥дстан€х ≥ широкомовних передач, а глобальн≥ мереж≥ забезпечують роботу на великих в≥дстан€х, але з обмеженою швидк≥стю ≥ небагатим набором послуг, мереж≥ мегапол≥с≥в займають де€ке пром≥жне положенн€. ¬они використовують цифров≥ маг≥стральн≥ л≥н≥њ зв'€зку, часто оптичноволоконн≥, з швидкост€ми в≥д 45 ћб≥т/с, ≥ призначен≥ дл€ зв'€зку локальних мереж в масштабах м≥ста ≥ з'Їднанн€ локальних мереж з глобальними. ÷≥ мереж≥ спочатку були розроблен≥ дл€ передач≥ даних, але зараз вони п≥дтримують ≥ так≥ послуги, €к видеоконференц≥њ ≥ ≥нтегральну передачу голосу ≥ тексту. –озвиток технолог≥њ мереж мегапол≥с≥в зд≥йснювавс€ м≥сцевими телефонними компан≥€ми. ≤сторично склалос€ так, що м≥сцев≥ телефонн≥ компан≥њ завжди волод≥ли слабими техн≥чними можливост€ми ≥ через це не могли залучити великих кл≥Їнт≥в. ўоб подолати свою в≥дстал≥сть ≥ зайн€ти г≥дне м≥сце в св≥т≥ локальних ≥ глобальних мереж, м≥сцев≥ п≥дприЇмства зв'€зку зайн€лис€ розробкою мереж на основ≥ самих сучасних технолог≥й, наприклад технолог≥њ комутац≥њ осередк≥в SMDS або ATM. ћереж≥ мегапол≥с≥в Ї сусп≥льними мережами, ≥ тому њх послуги обход€тьс€ дешевше, н≥ж побудова власноњ (приватноњ) мереж≥ в межах м≥ста.

1.4.2. ¬≥дм≥нност≥ локальних мереж в≥д глобальних

 

–озгл€немо основн≥ в≥дм≥нност≥ локальних мереж в≥д глобальних б≥льш детально. ќск≥льки останн≥м часом ц≥ в≥дм≥нност≥ стають все менш пом≥тними, то будемо вважати, що в даному розд≥л≥ ми розгл€даЇмо мереж≥ к≥нц€ 80-х рок≥в, коли ц≥ в≥дм≥нност≥ ви€вл€лис€ вельми виразно, а сучасн≥ тенденц≥њ зближенн€ технолог≥й локальних ≥ глобальних мереж будуть розгл€нут≥ в наступному розд≥л≥, в прот€жн≥сть, €к≥сть ≥ спос≥б прокладки л≥н≥й зв'€зку.  лас локальних обчислювальних мереж по визначенню в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д класу глобальних мереж невеликою в≥дстанню м≥ж вузлами мереж≥. ÷е в принцип≥ робить можливим використанн€ в локальних мережах €к≥сних л≥н≥й зв'€зку: коакс≥ального кабелю, витоњ пари, оптичноволоконого кабелю, €к≥ не завжди доступн≥ (через економ≥чн≥ обмеженн€) на великих в≥дстан€х, властивих глобальним мережам. ” глобальних мережах часто застосовуютьс€ вже ≥снуюч≥ л≥н≥њ зв'€зку (телеграфн≥ або телефонн≥), а в локальних мережах вони прокладаютьс€ заново.

—кладн≥сть метод≥в передач≥ ≥ обладнанн€. ” умовах низькоњ над≥йност≥ ф≥зичних канал≥в в глобальних мережах потр≥бн≥ б≥льш складн≥, н≥ж в локальних мережах, методи передач≥ даних ≥ в≥дпов≥дне обладнанн€. “ак, в глобальних мережах широко застосовуютьс€ модул€ц≥€, асинхронн≥ методи, складн≥ методи контрольного п≥дсумовуванн€, квотуванн€ ≥ повторна передача спотворених кадр≥в. « ≥ншого боку, €к≥сн≥ л≥н≥њ зв'€зку в локальних мережах дозволили спростити процедури передач≥ даних за рахунок застосуванн€ немодульованих сигнал≥в ≥ в≥дмови в≥д обов'€зкового п≥дтвердженн€ отриманн€ пакету.

Ўвидк≥сть обм≥ну даними. ќдн≥Їю з головних в≥дм≥нностей локальних мереж в≥д глобальних Ї на€вн≥сть високошвидк≥сних канал≥в обм≥ну даними м≥ж комп'ютерами, швидк≥сть €ких (10,16 ≥ 100 ћб≥т/с) пор≥вн€нна з швидкост€ми роботи пристроњв ≥ вузл≥в комп'ютера диск≥в, внутр≥шн≥х шин обм≥ну даними ≥ т. п. «а рахунок цього у користувача локальноњ мереж≥, п≥дключеного до вид≥леного ресурсу (наприклад, диску сервера), що розд≥л€Їтьс€, складаЇтьс€ враженн€, що в≥н користуЇтьс€ цим диском, €к УсвоњмФ. ƒл€ глобальних мереж типов≥ набагато б≥льш низьк≥ швидкост≥ передач≥ даних 2400, 9600, 28800, 33600 б≥т/с, 56 ≥ 64  б≥т/с ≥ т≥льки на маг≥стральних каналах до 2 ћб≥т/с.

–≥зноман≥тн≥сть послуг. Ћокальн≥ мереж≥ надають, €к правило, широкий наб≥р послуг це р≥зн≥ види послуг файловоњ служби, послуги друку, послуги служби передач≥ факсим≥льний пов≥домлень, послуги баз даних, електронна пошта ≥ ≥нш≥, в той час €к глобальн≥ мереж≥ в основному надають поштов≥ послуги ≥ ≥нод≥ файлов≥ послуги з обмеженими можливост€ми передачу файл≥в з публ≥чних арх≥в≥в в≥ддалених сервер≥в без попереднього перегл€ду њх зм≥сту.

ќперативн≥сть виконанн€ запит≥в. „ас проходженн€ пакету через локальну мережу звичайно становить дек≥лька м≥л≥секунд, час же його передач≥ через глобальну мережу може дос€гати дек≥лькох секунд. Ќизька швидк≥сть передач≥ даних в глобальних мережах утрудн€Ї реал≥зац≥ю служб дл€ режиму on-line, €кий Ї звичайним дл€ локальних мереж.

–озд≥ленн€ канал≥в. ” локальних мережах канали зв'€зку використовуютьс€, €к правило, сп≥льно в≥дразу дек≥лькома вузлами мереж≥, а в глобальних мережах ≥ндив≥дуально.

¬икористанн€ методу комутац≥њ пакет≥в. ¬ажливою особлив≥стю локальних мереж Ї нер≥вном≥рний розпод≥л навантаженн€. ¬≥дношенн€ п≥кового навантаженн€ до середньоњ може становити 100:1 ≥ нав≥ть вище. “акий траф≥к звичайно називають пульсуючим. „ерез цю особлив≥сть траф≥ка в локальних мережах дл€ зв'€зку вузл≥в застосовуЇтьс€ метод комутац≥њ пакет≥в, €кий дл€ пульсуючого траф≥ка ви€вл€Їтьс€ набагато б≥льш ефективним, н≥ж традиц≥йний дл€ глобальних мереж метод комутац≥њ канал≥в. ≈фективн≥сть методу комутац≥њ пакет≥в пол€гаЇ в тому, що мережа загалом передаЇ в одиницю часу; б≥льше даних своњх абонент≥в. ” глобальних мережах метод комутац≥њ пакет≥в також використовуЇтьс€, але нар≥вн≥ з ним часто застосовуЇтьс€ ≥ метод комутац≥њ канал≥в, а також некомутован≥ канали €к успадкован≥ технолог≥њ некомп'ютерних мереж.

ћасштабован≥сть. У ласичн≥Ф локальн≥ мереж≥ волод≥ють поганою масштабован≥сттю через жорстк≥сть базових тополог≥й, що визначають спос≥б п≥дключенн€ станц≥й ≥ довжину л≥н≥њ. ѕри використанн≥ багатьох базових тополог≥й характеристики мереж≥ р≥зко пог≥ршаютьс€ при дос€гненн≥ певноњ меж≥ по к≥лькост≥ вузл≥в або прот€жност≥ л≥н≥й зв'€зку. √лобальним же мережам властива хороша масштабован≥сть, оск≥льки вони спочатку розробл€лис€ з розрахунку на роботу з дов≥льними тополог≥€ми.

1.4.3. “енденц≥€ до зближенн€ локальних ≥ глобальних мереж

 

якщо брати до уваги вс≥ перерахован≥ вище в≥дм≥нност≥ локальних ≥ глобальних мереж, то стаЇ зрозум≥лим, чому так довго могли ≥снувати розд≥льно два сп≥втовариства фах≥вц≥в, що займаютьс€ цими двома видами мереж. јле за останн≥ роки ситуац≥€ р≥зко зм≥нилас€.

 

‘ах≥вц≥ з локальних мереж, перед €кими встали задач≥ об'Їднанн€ дек≥лькох локальних мереж, розташованих в р≥зних, географ≥чно в≥ддалених один в≥д одного пунктах, були вимушен≥ почати освоЇнн€ чужого дл€ них св≥ту глобальних мереж ≥ телекомун≥кац≥й. “≥сна ≥нтеграц≥€ в≥ддалених локальних мереж не дозвол€Ї розгл€дати глобальн≥ мереж≥ у вигл€д≥ Учорного €щикаФ, що €вл€Ї собою т≥льки ≥нструмент транспортуванн€ пов≥домлень на велик≥ в≥дстан≥. “ому все, що пов'€зано з глобальними зв'€зками ≥ в≥ддаленим доступом, стало предметом повс€кденного ≥нтересу багатьох фах≥вц≥в з локальних мереж.

 

« ≥ншого боку, прагненн€ п≥двищити пропускну спроможн≥сть, швидк≥сть передач≥ даних, розширити наб≥р ≥ оперативн≥сть служб, ≥ншими словами, прагненн€ пол≥пшити €к≥сть послуг, що надаютьс€ все це примусило фах≥вц≥в з глобальних мереж звернути пильну увагу на технолог≥њ, що використовуютьс€ в локальних мережах.

 

“аким чином, в св≥т≥ локальних ≥ глобальних мереж €вно нам≥тилос€ рушенн€ назустр≥ч один одному, €ке вже сьогодн≥ привело до значного поЇднанн€ технолог≥й локальних ≥ глобальних мереж.

 

ќдним з ви€в≥в цього зближенн€ Ї по€ва мереж масштабу великого м≥ста (MAN), що займають пром≥жне положенн€ м≥ж локальними ≥ глобальними мережами. ѕри досить великих в≥дстан€х м≥ж вузлами вони волод≥ють €к≥сними л≥н≥€ми зв'€зку ≥ високими швидкост€ми обм≥ну, нав≥ть б≥льш високими, чим в класичних локальних мережах. як ≥ у раз≥ локальних мереж, при побудов≥ MAN вже ≥снуюч≥ л≥н≥њ зв'€зку не використовуютьс€, а прокладаютьс€ наново.

 

«ближенн€ в методах передач≥ даних в≥дбуваЇтьс€ на платформ≥ оптичноњ цифровоњ (немодульованоњ) передач≥ даних по оптичноволоконих л≥н≥€х зв'€зку. „ерез р≥зке пол≥пшенн€ €кост≥ канал≥в зв'€зку в глобальних мережах почали в≥дмовл€тис€ в≥д складних ≥ надм≥рних процедур забезпеченн€ коректност≥ передач≥ даних. ѕрикладом можуть служити мереж≥ Frame Relay. ” цих мережах передбачаЇтьс€, що спотворенн€ б≥т≥в в≥дбуваЇтьс€ наст≥льки р≥дко, що помилковий пакет просто знищуЇтьс€, а вс≥ проблеми, пов'€зан≥ з його втратою, вир≥шуютьс€ програмами прикладного р≥вн€, €к≥ безпосередньо не вход€ть до складу мереж≥ Frame Relay.

 

«а рахунок нових мережевих технолог≥й ≥, в≥дпов≥дно, нового обладнанн€, розрахованого на б≥льш €к≥сн≥ л≥н≥њ зв'€зку, швидкост≥ передач≥ даних у вже ≥снуючих комерц≥йних глобальних мережах нового покол≥нн€ наближаютьс€ до традиц≥йних швидкостей локальних мереж (в мережах Frame Relay зараз доступн≥ швидкост≥ 2 ћб≥т/с), а в глобальних мережах ATM ≥ перевершують њх, дос€гаючи 622 ћб≥т/с.

 

¬насл≥док служби дл€ режиму on-line стають звичайними ≥ в глобальних мережах. Ќайб≥льш €скравий приклад г≥пертекстова ≥нформац≥йна служба World Wide Web, що стала основним постачальником ≥нформац≥њ в мереж≥ Internet. ѓњ ≥нтерактивн≥ можливост≥ перевершили можливост≥ багатьох аналог≥чних служб локальних мереж, так що розробникам локальних мереж довелос€ просто запозичити цю службу у глобальних мереж. ѕроцес перенесенн€ служб ≥ технолог≥й з глобальних мереж в локальн≥ набув такого масового характеру, що з'€вивс€ нав≥ть спец≥альний терм≥н intranet-технолог≥њ (intra внутр≥шн≥й), вказуючи застосуванн€ служб зовн≥шн≥х (глобальних) мереж у внутр≥шн≥х локальних.

 

Ћокальн≥ мереж≥ переймають у глобальних мереж ≥ транспортн≥ технолог≥њ. ¬с≥ нов≥ швидк≥сн≥ технолог≥њ (Fast Ethernet, Gigabit Ethernet, l00VG-AnyLAN) п≥дтримують роботу по ≥ндив≥дуальних л≥н≥€х зв'€зку нар≥вн≥ з традиц≥йними дл€ локальних мереж л≥н≥€ми, що розд≥л€ютьс€. ƒл€ орган≥зац≥њ ≥ндив≥дуальних л≥н≥й зв'€зку використовуЇтьс€ спец≥альний тип комун≥кац≥йного обладнанн€ комутатори.  омутатори локальних мереж сполучаютьс€ м≥ж собою по ≥Їрарх≥чн≥й схем≥, под≥бно тому, €к це робитьс€ в телефонних мережах: Ї комутатори нижнього р≥вн€, до €ких безпосередньо п≥дключаютьс€ комп'ютери мереж≥, комутатори наступного р≥вн€ з'Їднують м≥ж собою комутатори нижнього р≥вн€ ≥ т. д.  оммутатори б≥льш високих р≥вн≥в волод≥ють, €к правило, б≥льшою продуктивн≥стю ≥ працюють з б≥льш швидк≥сними каналами, ущ≥льн€ючи дан≥ нижн≥х р≥вн≥в.  омутатори п≥дтримують не т≥льки нов≥ протоколи локальних мереж, але ≥ традиц≥йн≥ Ethernet ≥ Token Ring.

 

” локальних мережах останн≥м часом прид≥л€Їтьс€ така ж велика увага методам забезпеченн€ захисту ≥нформац≥њ в≥д несанкц≥онованого доступу, €к ≥ в глобальних мережах. “ака увага зумовлена тим, що локальн≥ мереж≥ перестали бути ≥зольованими, част≥ше за все вони мають вих≥д у Увеликий мирФ через глобальн≥ зв'€зки. ѕри цьому часто використовуютьс€ т≥ ж методи шифруванн€ даних, аутентификац≥€ користувач≥в, зведенн€ захисних бар'Їр≥в, що обер≥гають в≥д проникненн€ в мережу ззовн≥.

 

≤ нарешт≥, з'€вл€ютьс€ нов≥ технолог≥њ, спочатку призначен≥ дл€ обох вид≥в мереж. Ќайб≥льш €скравим представником нового покол≥нн€ технолог≥й Ї технолог≥€ ATM, €ка може служити основою не т≥льки локальних ≥ глобальних комп'ютерних мереж, але ≥ телефонних мереж, а також широкомовних в≥деомереж, об'Їднуючи все ≥снуюч≥ типи траф≥ка в одн≥й транспортн≥й мереж≥.

¬исновки

 ласиф≥куючи мереж≥ по територ≥альн≥й ознац≥, розр≥знюють локальн≥ (LAN), глобальн≥ (WAN) ≥ м≥ськ≥ (MAN) мереж≥...

LAN зосереджен≥ на територ≥њ не б≥льше за 1-2 км; побудован≥ з використанн€м дорогих високо€к≥сних л≥н≥й зв'€зку, €к≥ дозвол€ють, застосовуючи прост≥ методи передач≥ даних, дос€гати високих швидкостей обм≥ну даними пор€дку 100 ћб≥т/с. ѕослуги, що надаютьс€ в≥др≥зн€ютьс€ широкою р≥зноман≥тн≥стю ≥ звичайно передбачають реал≥зац≥ю в режим≥ on-line.

WAN об'Їднують комп'ютери, що розосередилис€ на в≥дстан≥ сотень ≥ тис€ч к≥лометр≥в. „асто використовуютьс€ вже ≥снуюч≥ не дуже €к≥сн≥ л≥н≥њ зв'€зку. Ѕ≥льш низьк≥, н≥ж в локальних мережах, швидкост≥ передач≥ даних (дес€тки к≥лоб≥т в секунду) обмежують наб≥р послуг, що надаютьс€ передачею файл≥в, переважно не в оперативному, а в фоновому режим≥, з використанн€м електронноњ пошти. ƒл€ ст≥йкоњ передач≥ дискретних даних застосовуютьс€ б≥льш складн≥ методи ≥ обладнанн€, чим в локальних мережах.

MAN займають пром≥жне положенн€ м≥ж локальними ≥ глобальними мережами. ѕри досить великих в≥дстан€х м≥ж вузлами (дес€тки к≥лометр≥в) вони волод≥ють €к≥сними л≥н≥€ми зв'€зку ≥ високими швидкост€ми обм≥ну, ≥нод≥ нав≥ть б≥льш високими, н≥ж в класичних локальних мережах. як ≥ у раз≥ локальних мереж, при побудов≥ MAN вже ≥снуюч≥ л≥н≥њ зв'€зку не використовуютьс€, а прокладаютьс€ наново.


ћова HTML ≥ Web-дизайн

 

ћова HTML (HyperText Markup Language Ц мова розм≥тки г≥пертексту) €вл€Ї собою

 

стандартну мову, призначену дл€ створенн€ г≥пертекстових документ≥в в середовищ≥ WWW (World Wide Web Ц ¬сесв≥тн€ павутина). HTML Ц документи (або Web-документи) можна перегл€дати веб-браузерами р≥зних тип≥в. якщо документ створений з використанн€м HTML, веб-браузер може ≥нтерпретувати HTMLдл€ вид≥ленн€ р≥зних елемент≥в документу ≥ њх обробки.

 

ќсновною перевагою HTML €вл€Їтьс€ те, що документ може бути перегл€нутий на веб-браузерах р≥зних тип≥в ≥ на р≥зних платформах. HTML Ч один ≥з найб≥льш простих мов створенн€ веб-стор≥нок. HTML-документи можуть бути створен≥ за допомогою любого текстового редактора чи спец≥ал≥зованих HTML-редактор≥в ≥ конвертер≥в. HTML-документ Ч це звичайний файл у формат≥ ASCII. Ќа його основ≥ лежать спец≥ал≥зован≥ дескриптори (теги), €к≥ ≥ визначають правила форматуванн€ даних.  од програми написаний на мов≥ HTML Ц звичайний текстовий файл, тому найпрост≥ше його писати у простому Ѕлокнот≥ Ч стандартна Windows-програма. ѕрикладом програми, написаноњ на мов≥ HTML в блокнот≥, показано на рисунку1.  од програми написаний в простому Ѕлокнот≥ стандартно збер≥гаютьс€ у формат≥.txt, дл€ того щоб зберегти це у вигл€д≥ Web-стор≥нки нам потр≥бно зам≥сть формату txt написати.html. ≤м'€ HTML-документу сл≥д писати латинськими л≥терами без проб≥л≥в. “акож на п≥дтримку мови HTML було створено сер≥ю мов програмуванн€, таких €к Java, JavaScript, Perl, PHP ≥ т. д. « допомогою €ких стало можливо створенн€ динам≥чних веб-стор≥нок, включаючих форм, таблиц≥, фрейми та ≥нш≥ елементи.

 

ќснова WWW Ц мова програмуванн€ HTML (Hyper Text Marker Language). HTML

Ї п≥дмножиною б≥льш складноњ мови SGML.

 

ћова HTML використовуЇ спец≥альн≥ опц≥њ-теги, що ввод€тьс€ в текстов≥

документи та показують, €ким чином ≥нформац≥€ повинна виводитис€ на

екран. ¬с≥ документи HTML Ц суто текстов≥. Web-броузери, наприклад

Netscape, зчитують документи HTML та визначають, €ким чином виводити ту

≥нформац≥ю, €ка в них м≥ститьс€.

 

“еги визначають, €ку частину тексту необх≥дно в≥дтворити б≥льш жирним

шрифтом (у вигл€д≥ заголовку), €ким повинен бути формат броузер≥в, де

розм≥щувати граф≥ку та €ким чином посилатис€ на ≥нш≥ Web-стор≥нки.

 

Web Ц це дещо б≥льше, н≥ж повТ€зан≥ м≥ж собою за допомогою посилань

тис€ч≥ р≥зноман≥тних документ≥в. Web використовуЇ власний спос≥б звТ€зку

Ц протокол HTTP (Hyper Text Transfer –rotocol) Ц це протокол Internet,

що дозвол€Ї двом компТютерам сп≥лкуватис€ м≥ж собою у визначен≥й форм≥.

 

¬икористовуючи Web, HTML та HTTP можливо включити в розроблюван≥

Web-стор≥нки наступн≥ Internet-серв≥си: UseNet, FTP, Gopher, WAIS,

Telnet та ≈-mail.

 

Ќа в≥дм≥ну в≥д телебаченн€, WWW Ц це додаткове середовище.  ористувач≥

визначають, €кий ≥з Web-вузл≥в вони в≥дв≥дають, €к довго вони будуть

вивчати ≥нформац≥ю ≥ куди вони в≥дправл€тьс€ дал≥. Ѕ≥льш того,

Web-стор≥нки часто ведуть д≥алог з користувачем. —истема Web Ц це

≥нки часто ведуть д≥алог з користувачем. —истема Web Ц це

розпод≥лена ≥нформац≥йна система. Web-сервери розташован≥ по всьому

св≥т≥, ≥ не ≥снуЇ основного центрального Web-сервера. “ому, коли один ≥з

сервер≥в виходить з ладу, ≥нший продовжуЇ працювати.

 

ƒл€ доступу до Web необх≥дне спец≥альне п≥дключенн€ до Internet, що

виконуЇтьс€ по технолог≥њ Укл≥Їнт-серверФ. «ТЇднанн€ за протоколом SLIP

(Serial Line Internet Protocol) або PPP (Point-to-Point –rotocol)

дозвол€Ї користувачам Internet завантажувати необх≥дну њм ≥нформац≥ю в

своњ компТютери, щоб в наступний раз њњ не потр≥бно було шукати.

«ТЇднанн€ SLIP/––– дозвол€ють нав≥ть виконувати дек≥лька завдань

одночасно: прогл€дати Web, отримувати електронну пошту та читати новини.

“ому необх≥дно, щоб ваш Internet-провайдер (ISP) надавав вам доступ

SLIP/–––. Ѕагато провайдер≥в включають у постачанн€ кл≥Їнтського

програмного забезпеченн€ так≥ протоколи. Ќа платформах –— часто

вживаЇтьс€ кл≥Їнтська програма WinSock (Windows Socket). ћожна знайти

таку програму за адресою: http://www.shareware.com. ƒл€ передач≥ великих

обс€г≥в ≥нформац≥њ потр≥бен швидкий модем: 14400 бод або 28800 бод.

≤нформац≥€ про модеми знаходитьс€ за адресою http://www.use.com.

 

≤нша можлив≥сть Ц отримати у ваш≥й телефонн≥й компан≥њ ISDN Ц карту

цифровоњ мереж≥ ≥нтегрованих послуг (Integrated Service Digital

Network).  оли ви бажаЇте користуватис€ Internet довгий час, це виг≥дно:

адже зТЇднанн€ по ISDN даЇ швидк≥сть до 128000 бод.

 

«а дек≥лька останн≥х рок≥в мова HTML зазнала великих зм≥н: в≥д верс≥њ

2.0 до верс≥њ 4.0. јле незабаром зТ€вл€тьс€ нов≥ розширенн€ HTML, €к≥

дозвол€ть прост≥ше ≥нтегрувати мультимед≥йн≥ файли з великою гнучк≥стю

при компонуванн≥ стор≥нки.

 

«араз починають використовувати нове розширенн€ HTML. ÷е концепц≥€

таблиц≥ каскадних стил≥в (cascading style sheets Ц CSS). CSS дозвол€Ї

керувати певними атрибутами шрифту тексту на ваш≥й Web-стор≥нц≥ та

зробити поданн€ ≥нформац≥њ значно б≥льш р≥зноман≥тним.

 

Ќа арену WWW виходить також мова VRML (Virtual Reality Modeling Language

Ц мова моделюванн€ в≥ртуальноњ реальност≥). VRML дозвол€Ї створити в Web

≥нтерактивн≥ трьохвим≥рн≥ св≥ти.

 

 

¬еб-дизайн (от англ. Web design) Ч отрасль веб-разработки и разновидность дизайна, в задачи которой входит проектирование пользовательских веб-интерфейсов дл€ сайтов или веб-приложений. ¬еб-дизайнеры проектируют логическую структуру веб-страниц, продумывают наиболее удобные решени€ подачи информации, а также занимаютс€ художественным оформлением веб-проекта. ¬ результате пересечени€ двух отраслей человеческой де€тельности грамотный веб-дизайнер должен быть знаком с последними веб-технологи€ми и обладать соответствующими художественными качествами.

 

¬еб-дизайн Ч вид графического дизайна, направленный на разработку и оформление объектов информационной среды интернета, призванный обеспечить им высокие потребительские свойства и эстетические качества. ѕодобна€ трактовка отдел€ет веб-дизайн от веб-программировани€, подчеркивает специфику предметной де€тельности веб-дизайнера, позиционирует веб-дизайн как вид графического дизайна[1].

 

ѕредлагаетс€ более кратка€ формулировка:

ƒизайн веб-ресурса (веб-дизайн) Ч спроектированна€ структура веб-ресурса, отличающа€с€ оригинальностью применени€ цветовых и технических решений, обеспечивающа€ эстетическое воспри€тие и удобство пользовани€ веб-ресурсом.

 

¬ насто€щее врем€ услуги веб-дизайна предоставл€ют как специальные компании, так и частные лица (веб-дизайнеры или веб-мастера, €вл€ющиес€ фрилансерами).

 

¬еб-дизайнер Ч сравнительно молода€ професси€, и профессиональное образование в области веб-дизайна в –оссии пока не распространено. ¬ св€зи с увеличением спроса на интернет, растет и спрос на дизайн сайтов, увеличиваетс€ количество веб-дизайнеров.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1154 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

2048 - | 2001 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.055 с.