Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 иЇво-ћогил€нська јкадем≥€, њњ просв≥тницький вплив на ф≥лософську думку украњнського, рос≥йського та ≥нших народ≥в




¬идатну роль у духовному в≥дродженн≥ украњнського народу за час≥в –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ в≥д≥грала  иЇво-ћогил€нська јкадем≥€, ще була заснована в 1632 р. ƒовгий час јкадем≥€ була осередком профес≥йноњ д≥€льност≥ в галуз≥ науки ≥ ф≥лософ≥њ не т≥льки в ”крањн≥, вона задовольн€ла осв≥тн≥ потреби –ос≥њ, Ѕ≥лорус≥њ. ¬ процес≥ вивченн€ матер≥ал≥в про д≥€льн≥сть јкадем≥њ зверн≥ть увагу на терм≥ни навчанн€, структуру гуман≥тарноњ п≥дготовки, джерела, €к≥ вивчали студенти. ќсобливе значенн€ мало вивченн€ мов, що в≥дкривало доступ до ознайомленн€ мовою ориг≥налу з прац€ми грецьких, римських автор≥в. Ќайпопул€рн≥шим предметом серед студент≥в була риторика, €ка формувала високу культуру лог≥чного мисленн€. ‘≥лософ≥€ вивчалась 2-3 роки, причому професори використовували в своњх лекц≥€х ≥дењ найвидатн≥ших мислител≥в, €к античност≥, середньов≥чч€, так ≥ Ќового часу. —еред д≥€ч≥в јкадем≥њ ’”≤≤-’”≤≤ ст. пров≥дне м≥сце в розвитку ф≥лософськоњ думки пос≥дали ….  ононович-√орбацький, ≤. √≥зель, ≤. √ал€товський, —. яворський, √. Ѕужинський, ‘. ѕрокопович, Ћ. Ѕарановський та ≥н.

‘еофан ѕрокопович (1677-1736 рр.) - це один з найб≥льш €скравих д≥€ч≥в јкадем≥њ, професор ≥ ректор, €кий перебував у т≥сних стосунках з ѕетром ≤. ¬≥н мав значний вплив на формуванн€ ф≥лософських ≥ сусп≥льно-пол≥тичних погл€д≥в ј.  антимира, ћ. Ћомоносова. ƒ≥€льн≥сть ѕрокоповича в јкадем≥њ позначилась на р≥вн≥ орган≥зац≥њ й викладанн€ б≥льшост≥ предмет≥в. ≤ хоч за своњми погл€дами в≥н був ≥деал≥стом рел≥г≥йного іатунку, проте велику увагу прид≥л€в природознавству, математиц≥, викладав ≥дењ, €к≥ не зб≥гались з христи€нським в≥ровченн€м, ѕрокопович зближуЇ ≥ ототожнюЇ бога з природою. Ђѕ≥д природою, - пише в≥н в ф≥лософському курс≥ ЂЌатурф≥лософ≥€ї, - розум≥ю Ѕогаї. ѕовне визначенн€ природи сходитьс€ з богом в≥дносно природних речей, в €ких в≥н з необх≥дн≥стю ≥снуЇ ≥ €к≥ в≥н рухаЇ. « цього випливаЇ, що це визначенн€ не т≥льки природи, але воно, зрозум≥ло, стосуЇтьс€ матер≥њ ≥ форми. ѕрокопович стверджуЇ, що н≥ матер≥€, н≥ форма, вз€т≥ окремо, не Ї т≥лом або субстанц≥Їю. “≥льки поЇднуючись, вони утворюють т≥ло, €ке Ї њх Їдн≥стю, завершен≥стю. –еально матер≥€ ≥ форма ≥снують лише в ц≥й Їдност≥, а ѓх под≥л можливий т≥льки в абстракц≥њ. ÷≥ погл€ди, €к≥ п≥дтримували ≥нш≥ професори, протисто€ли погл€дам том≥ст≥в ≥ зближувались з позиц≥€ми ф≥лософ≥в епохи ¬≥дродженн€.  ритика погл€д≥в том≥ст≥в проводитьс€ у двох напр€мах: по-перше, ѕрокопович не погоджуЇтьс€ а розТЇднанн€м сутност≥ (essentia) ≥ ≥снуванн€ (existentia), вважаючи њх Їдиними ≥ непод≥льними; по-друге, заперечуЇ те, що матер≥€ отримуЇ св≥й початок в≥д форми. ¬≥н виходить з думки, що сутн≥сть не може ≥снувати без того, суттю чого вона Ї. —утн≥сть ≥ ≥снуванн€ становл€ть визначен≥сть природного т≥ла ≥ нев≥дд≥льн≥ в≥д нього та одне в≥д одного.  ритика том≥зму, спр€мована проти применшенн€ значенн€ матер≥њ, проти схоластики, в≥ддзеркалювала потреби боротьби проти ун≥њ та католицизму.

ѕрогресивн≥ погл€ди ѕрокоповича повТ€зан≥ з розвитком природознавства ≥, хоч зони набули пантењстичноњ форми, проте мають велике св≥тогл€дне значенн€. ‘ормулюванн€ ћ.¬.Ћомоносовим закон≥в збереженн€ матер≥њ ≥ руху виникло саме завд€ки ≥де€м ѕрокоповича.

—воЇр≥дн≥ погл€ди на живе розвивав ‘еофан ѕрокопович. ¬≥н казав, що все живе маЇ принаймн≥ три властивост≥: вегетативн≥сть, €ка включаЇ живленн€, р≥ст, розмноженн€ (притаманна рослинам, тваринам ≥ людин≥), чуттЇв≥сть, €ка Ї у тварин ≥ людини та розумн≥сть, €ка властива т≥льки людин≥. «в≥дси в≥н розвиваЇ погл€ди на процес п≥знанн€, €к≥ зближують його з Ћокком, оск≥льки стверджуЇ, що Ђкольори, смак, запахи не можна в≥днести до першочергових властивостейї. –азом з тим, в≥н в≥дхил€Ї принцип Ђвродженихї знань.

«верн≥ть увагу на сусп≥льно-пол≥тичн≥ та етичн≥ погл€ди мислител€, зокрема його ≥дењ про людське щаст€, €ке дос€гаЇтьс€ лише ≥з задоволенн€м духовних ≥ т≥лесних потреб людини. ¬ основ≥ етичноњ концепц≥њ лежить розум≥нн€ людини €к вершини макрокосму. –озвиваючи гуман≥стичн≥ ≥дењ, ѕрокопович звеличував ≥ реаб≥л≥тував у людин≥ те, що принижувалось середньов≥чний теолог≥чним св≥тогл€дом: свободу людського розуму, красу т≥ла ≥ почутт≥в; в≥н заперечував, що т≥ло людини Ї лише джерелом гр≥ха ≥ зла, оск≥льки в≥д природи воно добре ≥ прекрасне. ‘.ѕрокопович - видатна ф≥гура в ”крањн≥ ≥ –ос≥њ за час≥в ѕетра ≤; мислитель, рел≥г≥йний ≥ осв≥тн≥й д≥€ч. ¬≥н п≥дтримував вс≥ починанн€ ѕетра ≤, спр€мовуючи своњ сили на зм≥цненн€ рос≥йськоњ ≥мпер≥њ. јле не можна однозначно оц≥нити його д≥€льн≥сть щодо пол≥тики репрес≥й ѕетра ≤.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 532 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

2223 - | 1984 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.