Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥лософ≥€  . ћаркса та ‘. ≈нгельса




ћарксистська ф≥лософ≥€, безумовно, важливий етап в розвитку св≥товоњ ф≥лософ≥њ. ¬ процес≥ самост≥йноњ роботи доц≥льно ознайомитись з б≥ограф≥чними моментами житт€ та д≥€льност≥  арла ћаркса (1818-1883 рр.) та ‘р≥др≥ха ≈нгельса (1820-1895 рр.), €к≥ дають у€вленн€ про основн≥ напр€ми творчоњ та сусп≥льно-пол≥тичноњ д≥€льност≥ засновник≥в €к≥сно новоњ ф≥лософ≥њ, нового способу мисленн€. ћаркс ≥ ≈нгельс неодноразово згадували, що њх св≥тогл€д формувавс€ п≥д величезним впливом √егел€, згодом ‘ейЇрбаха. ÷ей фактор особливо важливий дл€ розум≥нн€ процесу становленн€ проблематики ≥дей, що розробл€ли ћаркс ≥ ≈нгельс. Ќайкраще у€вленн€ про зм≥ст марксистськоњ ф≥лософ≥њ даЇ ознайомленн€ безпосередньо з першоджерелами.

1932 року, майже через п≥встол≥тт€ п≥сл€ смерт≥ ћаркса, були вперше надрукован≥ "≈коном≥чно-ф≥лософськ≥ рукописи 1844 рр.ї ÷€ прац€ маЇ величезне значенн€ дл€ розум≥нн€ гуман≥стичних ≥дей ≥ взагал≥ комплексу ≥дей ћаркса, що продукують принципово нов≥ п≥дходи до розум≥нн€ людини та сусп≥льства. Ѕазуючись на ≥де€х ‘≥хте та √егел€ про активну д≥€льн≥сть субТЇкта, ћаркс вперше висуваЇ ≥дею д≥€льност≥ €к матер≥ально-перетворювальноњ сусп≥льноњ практики. —аме таким чином розгортаЇтьс€ погл€д на людину €к продукт саморозвитку природи ≥ сусп≥льства, в основ≥ €кого лежить людська прац€. –укописи пройн€т≥ гуман≥стичними роздумами, анал≥зом глибинних причин дегуман≥зац≥њ буржуазного сусп≥льства. ≤де€ в≥дчуженн€ людини в сусп≥льств≥, де пануЇ приватна власн≥сть, Ц головна в ц≥й робот≥ ћаркса. ¬≥н доводить, що в основ≥ будь-€кого в≥дчуженн€ лежить в≥дчуженн€ в матер≥альн≥й, економ≥чн≥й сфер≥. ÷е вже протилежна гегел≥вськ≥й точка зору, оск≥льки вона носить матер≥ал≥стичний характер. ћаркс звинувачуЇ приватну власн≥сть в тому, що вона к≥нець к≥нцем породжуЇ вс≥ форми в≥дчуженн€, тому в≥н займаЇ позиц≥ю запереченн€ приватноњ власност≥, але не такого запереченн€, коли зам≥сть багатьох власник≥в виникаЇ один власник Ц держава, €ка експлуатуЇ ≥ поневолюЇ людину. ћаркс стверджуЇ ≥дею про необх≥дн≥сть перетворенн€ Ђприватноњ власност≥ї у реальну власн≥сть кожного ≥ндив≥да, в реальне ЂприсвоЇнн€ людиноюї в≥дчуженого в≥д нењ багатства, йдетьс€ про все багатство Ц матер≥альне ≥ духовне, тому людина в≥льного сусп≥льства, де зл≥кв≥довано в≥дчужен≥сть, Ц це людина багата, багата р≥зноб≥чними потребами; ≥нтелектуально, морально ≥ ф≥зично розвинена. “обто це ун≥версальна людина, €ка живе в злагод≥ з сусп≥льством ≥ природою. ћаркс гостро критикуЇ так званий Ђказармений комун≥змї, €кий ун≥ф≥куЇ людину, спрощуЇ њњ потреби, веде до зр≥вн€л≥вки, не даЇ умов дл€ всеб≥чного розвитку особистост≥.

Ќова концепц≥€ сусп≥льно-≥сторичноњ практики, запропонована ћарксом, розкрита в його Ђ“езах про ‘ейЇрбахаї. —уть матер≥ал≥стичного розум≥нн€ ≥стор≥њ викладено в першому розд≥л≥ ЂЌ≥мецькоњ ≥деолог≥њї ћаркса ≥ ≈нгельса. «авд€ки цьому був сформульований принцип, що даЇ змогу наукового вир≥шенн€ питань розвитку сусп≥льства. ѕринцип матер≥ал≥стичного розум≥нн€ ≥стор≥њ спираЇтьс€ на визнанн€ самого факту ≥снуванн€ простих, €сних, очевидних кожн≥й людин≥ передумов њњ житт€. Ќими Ї матер≥альн≥ передумови, €к≥ створюють ≥ндив≥ди, €к≥ створен≥ попередн≥ми покол≥нн€ми людей. “аким чином складаЇтьс€ ц≥л≥сна концепц≥€ сусп≥льства, основою €кого Ї безпосередн≥й процес виробництва сусп≥льного житт€, повТ€заних з ним форм людського сп≥лкуванн€ породжених базисом пол≥тичноњ надбудови та р≥зних форм сусп≥льноњ св≥домост≥.

 онцепц≥€ практики €к основи ≥ головного зм≥сту людського житт€ даЇ п≥дставу ћарксу дл€ гостроњ критики всього попереднього матер≥ал≥зму €к метаф≥зичного, спогл€дального, €к такого, що розгл€даЇ людину поза соц≥альними умовами њњ житт€. ѕринцип революц≥йно-перетворювальноњ практики потребував адекватного методу п≥знанн€ Ц д≥алектики. ѕ≥дкреслюючи величезне значенн€ гегел≥вськоњ д≥алектики, њњ революц≥йну сутн≥сть, ћаркс зазначаЇ, що цю д≥алектику треба Ђпоставити на ногиї, тобто наповнити матер≥ал≥стичним зм≥стом. ќсновн≥ положенн€ д≥алектичного методу розкрит≥ ≈нгельсом в його прац€х Ђƒ≥алектика природиї та Ђјнти-ƒюрингї.

ћарксизм €к певна ф≥лософ≥€ ≥ сусп≥льно-пол≥тична доктрина швидко набув посл≥довник≥в ≥ попул€ризатор≥в в ™вроп≥, јмериц≥.

¬елику роль в розвитку марксизму в≥д≥грав ¬.≤.Ћен≥н (1870-1924 рр.), рос≥йський пол≥тичний д≥€ч, революц≥онер, ф≥лософ. ќсновн≥ ф≥лософськ≥ твори Ц Ђћатер≥ал≥зм ≥ емп≥р≥окритицизмї, Ђ‘≥лософськ≥ зошитиї, Ђѕро значенн€ войовничого матер≥ал≥змуї, Ђƒержава ≥ революц≥€ї, Ђ“ри джерела ≥ три складов≥ частини марксизмуї та ≥нш≥. –озгл€дав питанн€ про матер≥ю, рух, прост≥р ≥ час, обірунтував в≥дм≥нн≥сть м≥ж ф≥лософським ≥ природничим розум≥нн€ матер≥њ. «начну увагу прид≥лив проблем≥ ≥стини, њњ обТЇктивност≥, абсолютност≥ ≥ в≥дносност≥, конкретност≥. ¬елике значенн€ надавав правильному розум≥нню д≥алектичного методу, закону Їдност≥ ≥ боротьби протилежностей. ¬ прац≥ Ђƒо питанн€ про д≥алектикуї розгл€нув сутн≥сть д≥алектики €к всеб≥чноњ теор≥њ розвитку, протилежн≥сть д≥алектики ≥ метаф≥зики. ƒ≥алектика, п≥дкреслював Ћен≥н, це ≥ Ї теор≥€ п≥знанн€, оск≥льки п≥знанн€ суперечливий, складний процес, а тому св≥доме використанн€ д≥алектики надзвичайно важливе в п≥знанн≥ ≥стини.

«верн≥ть увагу на прац≥ Ћен≥на, присв€чен≥ держав≥, революц≥њ, класов≥й боротьб≥, в €ких з позиц≥й того часу анал≥зуютьс€ ≥ витлумачуютьс€ складн≥ сусп≥льн≥ проблеми. Ќе можна не зазначити, що б≥льш≥сть його праць написан≥ в гостр≥й полем≥чн≥й манер≥, в дус≥ нетерпимост≥ до будь-€ких в≥дхилень в≥д марксистських положень. ¬иступаючи проти рев≥з≥њ марксизму, Ћен≥н вважав за можливе в≥дхилитись в≥д ортодоксальних положень, мотивуючи це зм≥ною ≥сторичних обставин.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1583 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

2018 - | 1982 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.