Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ формуванн€ ф≥лософськоњ думки в культур≥  ињвськоњ –ус≥




–озгл€нуто —хвалено

на зас≥данн≥ кафедри ф≥лософ≥њ на зас≥данн≥ вченоњ ради

протокол є 4 буд≥вельного факультету

в≥д 22 листопада 2010 р. протокол є 3

в≥д 22 грудн€ 2010 р.

 

 

« ћ ≤ — “

 

 

¬ступ...............................................................................................................2

 

ћетодичн≥ вказ≥вкиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..ЕЕ3

 

ќсновн≥ категор≥њ та пон€тт€ЕЕЕЕЕЕ.Е.........................................12

 

—истема тестових завдань...........................................................................12

 

¬икористанн€ першоджерел в опрацюванн≥ теми...................................17

 

«авданн€ дл€ творчоњ роботи ЕЕЕЕЕ..ЕЕ..ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.38

 

—писок рекомендованоњ л≥тератури...........................................................39

 

 

¬ — “ ” ѕ

 

ƒан≥ методичн≥ вказ≥вки призначен≥ допомогти студентам, €к≥ вивчають курс ф≥лософ≥њ, закр≥пити, поглибити та перев≥рити своњ знанн€ з теми Ђ”крањнська ф≥лософська думкаї. « ц≥Їю метою до методичних вказ≥вок включено словникову роботу, тестов≥ та творч≥ завданн€, уривки з першоджерел ≥ проблемно-пошуков≥ завданн€ до них. “аке поЇднанн€ завдань дозвол€Ї покращити та вдосконалити набут≥ знанн€. ќсобливоњ уваги потребують завданн€ з опрацюванн€ першоджерел, адже вони дозвол€ють студенту залучитис€ до д≥алогу з автентичною ф≥лософською думкою, в≥дчути особливий стиль ф≥лософськоњ мови та неповторну глибину ф≥лософських текст≥в. «авданн€, що подаютьс€ до наведених уривк≥в, спр€мован≥ на глибоке осмисленн€ думок автор≥в, пробудженн€ ≥нтересу до самост≥йного ф≥лософуванн€ та бажанн€ самост≥йно продовжити ф≥лософську осв≥ту.

ћета вивченн€ теми:

- визначити м≥сце украњнськоњ ф≥лософ≥њ в ≥стор≥њ св≥товоњ ф≥лософ≥њ та њњ роль у розвитку украњнськоњ культури;

- вид≥лити основн≥ етапи розвитку украњнськоњ ф≥лософ≥њ та ≥дейний здобуток на кожному з етап≥в;

- ознайомитись з творч≥стю найв≥дом≥ших украњнських ф≥лософ≥в;

- зТ€сувати зм≥ст пров≥дних категор≥й украњнськоњ ф≥лософ≥њ та можливост≥ њх використанн€ в сучасному ф≥лософському дискурс≥;

- ви€вити пров≥дн≥ тенденц≥њ сучасного стану розвитку украњнськоњ ф≥лософ≥њ.

 


—»—“≈ћј «ј¬ƒјЌ№ ƒќ ќѕ–ј÷ё¬јЌЌя “≈ћ»

Ђ” –јѓЌ—№ ј ‘≤Ћќ—ќ‘—№ ј ƒ”ћ јї

 

 

≤. ћетодичн≥ вказ≥вки.

ѕрочитайте конспект лекц≥њ та вид≥л≥ть основн≥ ≥дењ украњнськоњ ф≥лософ≥њ.

 

ќсобливост≥ формуванн€ ф≥лософськоњ думки в культур≥  ињвськоњ –ус≥.

¬ сучасн≥й л≥тератур≥ найб≥льш поширеною Ї точка зору, зг≥дно з €кою початок ≥стор≥њ в≥тчизн€ноњ думки ведетьс€ з ’-’≤≤ стол≥тт€, тобто пер≥оду формуванн€ могутньоњ держави -  ињвськоњ –ус≥. ƒв≥ важлив≥ обставини радикальним чином вплинули на своЇр≥дн≥сть цього процесу - проникненн€ христи€нства в культуру  ињвськоњ –ус≥, €ке прийшло на зм≥ну давньословТ€нському м≥фолог≥чному пантеону з шести бог≥в на чол≥ з ѕеруном та засвоЇнн€ греко-римськоњ та в≥зант≥йськоњ ф≥лософськоњ думки. «агальна спр€мован≥сть ф≥лософськоњ думки в культур≥  ињвськоњ –ус≥ визначалась суворими ≥деолог≥чними та пол≥тичними завданн€ми побудови м≥цноњ централ≥зованоњ держави. ѕоширенн€ христи€нства, €ке пов'€зують а розвитком письменност≥ ≥ осв≥ченост≥ на –ус≥, позитивно вплинуло на п≥двищенн€ загального культурного р≥вн€ народу, залученн€ його культурних верств до надбань Ївропейськоњ, насамперед античноњ ф≥лософськоњ та соц≥ально-пол≥тичноњ думки. –азом з тим сл≥д п≥дкреслити своЇр≥дн≥сть, ориг≥нальн≥сть в≥тчизн€ноњ ф≥лософськоњ думки того пер≥оду, €ка спираЇтьс€ на особливост≥ св≥тогл€дних позиц≥й, культури ≥ традиц≥й народу. ќстанню характеризуЇ певна Ђдуальн≥стьї, паралельне ≥снуванн€ Ђкнижноњї ≥ народноњ культур, що ведуть м≥ж собою ≥нтенсивний д≥алог.

«авд€ки створенню перекладноњ л≥тератури, зокрема окремих б≥бл≥йних книг, текст≥в отц≥в церкви, уривк≥в текст≥в античних та елл≥н≥стичних автор≥в в≥дбувавс€ творчий процес засвоЇнн€ важливих св≥тогл€дних ≥дей, формуванн€ п≥дход≥в до розум≥нн€ св≥ту, його п≥знанн€. —л≥д звернути увагу на значенн€ твор≥в ≤оанна ƒамаск≥на, його визначенн€ ф≥лософ≥њ, €ке обірунтовуЇ думку: ф≥лософ≥€ Ї любов'ю до мудрост≥ - ≥стина ж мудрост≥ Ї Ѕог. ќтже, любов до Ѕога Ї ≥стинною ф≥лософ≥Їю.

Ќа перше м≥сце за своњм св≥тогл€дним ≥ ф≥лософським значенн€м сл≥д поставити тв≥р кињвського митрополита ≤лар≥она Ђ—лово про «акон ≥ Ѕлагодатьї, що написаний в пер≥од кн€з≥вства ярослава ћудрого, в≥домого своњми культурними ≥ просв≥тницькими починанн€ми. ÷ей тв≥р водночас Ї по мТ€ткою красномовноњ культури, публ≥цистики, моральноњ пропов≥д≥. ¬≥н складаЇтьс€ з трьох частин, в €ких з≥ставл€ютьс€ «акон ≥ Ѕлагодать, описуЇтьс€ поширенн€ христи€нства на –ус≥ ≥ висловлюЇтьс€ под€ка кн€зю та його сину ярославу. ѕерша частина Ї своЇр≥дним Ђ‘≥лософсько-≥сторичним вступомї, що витлумачуЇ смисл св≥товоњ ≥стор≥њ.

јнал≥з першого питанн€ ц≥Їњ теми неможливий без зверненн€ до л≥тописних джерел, зокрема знаменитоњ Ђѕов≥ст≥ временних л≥тї монаха  иЇво-ѕечерського монастир€ Ќестора, через €ку проходить ≥де€ Їдност≥ руських земель, засуджуЇтьс€ кн€з≥вська м≥жусобна боротьба, обірунтовуЇтьс€ необх≥дн≥сть згуртуванн€ вс≥х сил перед зовн≥шн≥ми ворогами. ÷≥каво в≥дзначити, що монах не т≥льки ретельно, з хронолог≥чною посл≥довн≥стю описуЇ под≥њ, €к≥ в≥дбувалис€ р≥к у р≥к, але морал≥зуЇ з приводу нещасливих под≥й, вбачаючи в них кару божу за гр≥хи людськ≥.

ƒл€ ф≥лософськоњ традиц≥њ  ињвськоњ –ус≥ характерною Ї етична спр€мован≥сть, €ка виразно звучить в Ђѕовчанн≥ї видатного державного д≥€ча ≥ мислител€ кн€з€ ¬олодимира ћономаха. ћономах даЇ своЇр≥дну настанову володарю держави, суть €коњ пот€гаЇ в тому, що разом з отриманн€м влади зростаЇ м≥ра в≥дпов≥дальност≥, що моральний борг кн€з€ - завжди залишатись справедливим. ћ≥рою справедливост≥ Ї знанн€, отже, володар повинен вм≥ти все, бо ≥накше в≥н стане залежним в≥д ≥нших. ¬ твор≥ ћономаха виразно звучить принципово нова думка про св≥тську роль держави, роль загальногромадськоњ справи, незалежноњ в≥д церкви. ¬ настанов≥ ћономаха досить ч≥тко вимальовуЇтьс€ думка про ≥ндив≥дуальну в≥дпов≥дальн≥сть особистост≥ перед сусп≥льством ≥ Ѕогом, стверджуЇтьс€ перевага добра над злом. Ќастанови ћономаха значною м≥рою звернен≥ до душ≥, морал≥ особи, €ка повинна мати страх божий у серц≥, пам'€тати про т€жк≥сть гр≥ха, творити добро ≥ справедлив≥сть.

«латоустом, що прославив себе красномовн≥стю, називали в  ињвськ≥й –ус≥  ирила “уровського (близько 1130-1182 рр.), Їпископа у “уров≥. …ого пропов≥д≥ звернен≥ до людини, характеризуютьс€ €скрав≥стю стилю ≥ мови, символ≥чн≥стю й ориг≥нальн≥стю думки. …ого знаменита притча про сл≥пого ≥ кульгавого розкриваЇ ≥дею Їдност≥ морально чистоњ душ≥ ≥ здорового людського т≥ла. —л≥пець ≥ кульгавий - це алегоричне тлумаченн€ людських вед душ≥ ≥ т≥ла, €к≥, об'Їднуючись, твор€ть зло. јле ц€ притча виходить далеко за меж≥ морал≥ ≥ повед≥нки особистост≥, оск≥льки Їпископ кн€з≥вства “уровського ганьбить пол≥тику, що будуЇтьс€ на обман≥ ≥ злочин≥. «в≥дси випливаЇ пост≥йна, €к рефрен в п≥зн≥й в≥тчизн€н≥й ф≥лософськ≥й думц≥, ≥де€ боротьби добра ≥ зла, що визначають смисл людськоњ ≥стор≥њ.  ирило “уровський виступаЇ не т≥льки €к морал≥ст, але й добрий психолог, що вм≥Ї зачепити людей за живе, закликаючи приборкати людську гординю, зв≥льнитись в≥д порок≥в, знайти душевний спок≥й.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 677 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

2047 - | 1862 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.