ІІІ. Система тестових завдань. 1. Німецька класична філософія виділяється в окремий етап розвитку новоєвропейської філософії внаслідок того,що:

 

1. Німецька класична філософія виділяється в окремий етап розвитку новоєвропейської філософії внаслідок того,що:

а) вона розвивалась в окремому європейському регіоні;

б) вона включала у свій зміст провідну проблематику всієї попередньої європейської філософії;

в) вона запровадила принципово нову парадигму філософствування у порівнянні із попередньою європейської філософією;

г) вона перша запровадила у філософію системну форму виразу її змісту;

д) вона була найбільш теоретичною із всіх попередніх форм європейської філософії.

 

2. Принцип активності, розроблений німецькою класичною філософією, за своїм змістом передбачав:

а) доведення того,що людина знає лише те та тою мірою, якою мірою вона діє активно;

б) доведення залежності предмета пізнання від діяльності суб’єкта пізнання;

в) те ж саме,що й «коперніканський переворот» І. Канта у філософії;

г) виховання у людини активної соціальної позиції;

д) побудову теорії, згідно якої субстанція водночас постає й суб’єктом світового процесу.

 

3. Принцип розвитку(як і теорія розвитку) був найбільш продуктивно розроблений:

а) І. Кантом;

б) Й. Фіхте;

в) Ф. Шеллінгом;

г) Г. Гегелем.

 

4. В діяльності І. Канта виділяють такі етапи:

а) доантропологічний та антропологічний;

б) демократичний та післядемократичний;

в) етичний та після етичний;

г) докритичний та критичний;

д) природничий та антропологічний.

 

5. Згідно із твердженням І. Канта, предмет та річ-у-собі співвідносяться таким чином:

а) вони є тотожними;

б) між ними немає нічого спільного;

в) предмет постає синтезом відчуттів,викликаних речами-в-собі,та форм розсудку;

г) предмет непізнаваний,а річ-в-собі сприймається відчуттями;

д) у сфері речей-в-собі діє принцип причинності,а в предметній сфері панує свобода.

 

6. У філософії І. Канта:

а) розсудок оперує категоріями (апріорними формами інтелектуальної діяльності), а розум – ідеями;

б) розум оперує категоріями, а розсудок – ідеями.

 

7. Вкажіть, яким проблемам переважно були присвячені основні твори І. Канта:

а) «Критика чистого розуму» - пізнання, етика, естетика, наука, метафізика, онтологія, логіка;

б) «Критика здатності судження» - пізнання, етика, естетика, наука, метафізика, онтологія, логіка.

в) «Критика здатності судження» - пізнання, етика, естетика, наука, метафізика, онтологія, логіка.

 

8. «Категоричний імператив» І. Канта – це є:

а) виведений на основі вимог розуму всезагальний закон людської моральної поведінки;

б) закон застосування категорій розсудку до даних чуттєвого досвіду.

 

9. «Діяти, діяти і ще раз діяти – ось в чому наше призначення!» Ця теза була запроваджена:

а) І. Кантом;

б) Й. Фіхте;

в) Ф. Шеллінгом;

г) Г. Гегелем.

 

10.Назвіть ім’я представника німецької класичної філософії, який виводив усі окреслення світобудови із діяльності «Я»: а) Г.Гегель; б) Ф.Ніцше; в) К. Маркс; г) А. Шопенгауер; д) Й. Фіхте.

 

 

11. Філософію Г. Гегеля можна характеризувати такими рисами:

а) системність;

б) панування логіки;

в) динамізм, панування ідеї розвитку;

г) всеохопність;

д) матеріалістична позиція.

 

12. Праця, в якій Г. Гегель виклав основні складові свого вчення на основі розгортання життєвого циклу Абсолютної ідеї, називається:

а) «Досвід про людське пізнання»;

б) «Метафізика»;

в) «Світ як воля та уявлення»;

г) «Феноменологія духу»;

д) «Міркування про метод».

 

13. Оберіть варіанти правильної характеристики гегелівського розуміння вихідної засади світу:

а) Абсолютна ідея;

б) субстанція – суб’єкт;

в) всеохоплююча сутність, що розвивається;

г) процес, що характеризується визріванням та вирішуванням внутрішніх суперечностей;

д) матеріально-природний процес, що породжує духовне.

 

14.За Г. Гегелем існує три рівні пізнавальної діяльності свідомості:

а) чуття, розсудок та розум;

б) відчуття, мислення та досвід;

в) чуття, рефлексія чуттів та рефлексія рефлексії;

г) прості ідеї,складні ідеї та інтуїція;

д) формальна основа, реальна основа та абсолютна основа.

 

15. У своїй філософській концепції Г. Гегель намагався довести, що причинами руху та розвитку постають:

а) божественні енергії,що пронизують створений світ;

б) зовнішні взаємодії речей;

в) внутрішні суперечності абсолютної ідеї;

г) світові інформаційні процеси;

д) взаємодія мікро-, макро- та мегапроцесів;

16. Згідно з Г. Гегелем,кожна суперечність проходить такі етапи свого визрівання:

а) тотожність, відмінність, протилежність та протиріччя;

б) єдність, конфлікт, синтез;

в) буття, сутність, поняття.

17. За Г. Гегелем,сутність протиріччя полягає в тому, що воно є єдністю протилежних визначень предмета,визначень, що охоплюють граничні прояви даного предмета і, таким чином, подають його цілісно, через внутрішній рух та напругу:

а) Так; б) Ні.

 

18. Із запропонованих варіантів виберіть ті формулювання, що передають зміст вихідних принципів діалектичної логіки Г. Гегеля:

а) тотожність мислення і буття;

б) тотожність протилежностей;

в) єдність початку та принципу;

г) єдність Я та не-Я;

д) синтез матеріалу чуття та категорій розсудку.

 

19. Складовими філософської системи Г. Гегеля постають:

а) логіка, філософія природи, філософія духу, науковчення;

б) критика чистого розуму, критика практичного розуму та критика здатності судження;

в) феноменологія духу, логіка, філософія природи, філософія духу, етика та естетика;

г) етика, естетика, монадологія, феноменологія духу.