Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤≤≤. —истема тестових завдань. 1. Ќ≥мецька класична ф≥лософ≥€ вид≥л€Їтьс€ в окремий етап розвитку новоЇвропейськоњ ф≥лософ≥њ внасл≥док того,що:




 

1. Ќ≥мецька класична ф≥лософ≥€ вид≥л€Їтьс€ в окремий етап розвитку новоЇвропейськоњ ф≥лософ≥њ внасл≥док того,що:

а) вона розвивалась в окремому Ївропейському рег≥он≥;

б) вона включала у св≥й зм≥ст пров≥дну проблематику вс≥Їњ попередньоњ Ївропейськоњ ф≥лософ≥њ;

в) вона запровадила принципово нову парадигму ф≥лософствуванн€ у пор≥вн€нн≥ ≥з попередньою Ївропейськоњ ф≥лософ≥Їю;

г) вона перша запровадила у ф≥лософ≥ю системну форму виразу њњ зм≥сту;

д) вона була найб≥льш теоретичною ≥з вс≥х попередн≥х форм Ївропейськоњ ф≥лософ≥њ.

 

2. ѕринцип активност≥, розроблений н≥мецькою класичною ф≥лософ≥Їю, за своњм зм≥стом передбачав:

а) доведенн€ того,що людина знаЇ лише те та тою м≥рою, €кою м≥рою вона д≥Ї активно;

б) доведенн€ залежност≥ предмета п≥знанн€ в≥д д≥€льност≥ субТЇкта п≥знанн€;

в) те ж саме,що й Ђкоперн≥канський переворотї ≤.  анта у ф≥лософ≥њ;

г) вихованн€ у людини активноњ соц≥альноњ позиц≥њ;

д) побудову теор≥њ, зг≥дно €коњ субстанц≥€ водночас постаЇ й субТЇктом св≥тового процесу.

 

3. ѕринцип розвитку(€к ≥ теор≥€ розвитку) був найб≥льш продуктивно розроблений:


а) ≤.  антом;

б) …. ‘≥хте;

в) ‘. Ўелл≥нгом;

г) √. √егелем.

 

4. ¬ д≥€льност≥ ≤.  анта вид≥л€ють так≥ етапи:

а) доантрополог≥чний та антрополог≥чний;

б) демократичний та п≥сл€демократичний;

в) етичний та п≥сл€ етичний;

г) докритичний та критичний;

д) природничий та антрополог≥чний.

 

5. «г≥дно ≥з твердженн€м ≤.  анта, предмет та р≥ч-у-соб≥ сп≥вв≥днос€тьс€ таким чином:

а) вони Ї тотожними;

б) м≥ж ними немаЇ н≥чого сп≥льного;

в) предмет постаЇ синтезом в≥дчутт≥в,викликаних речами-в-соб≥,та форм розсудку;

г) предмет неп≥знаваний,а р≥ч-в-соб≥ сприймаЇтьс€ в≥дчутт€ми;

д) у сфер≥ речей-в-соб≥ д≥Ї принцип причинност≥,а в предметн≥й сфер≥ пануЇ свобода.

 

6. ” ф≥лософ≥њ ≤.  анта:

а) розсудок оперуЇ категор≥€ми (апр≥орними формами ≥нтелектуальноњ д≥€льност≥), а розум Ц ≥де€ми;

б) розум оперуЇ категор≥€ми, а розсудок Ц ≥де€ми.

 

7. ¬каж≥ть, €ким проблемам переважно були присв€чен≥ основн≥ твори ≤.  анта:

а) Ђ ритика чистого розумуї - п≥знанн€, етика, естетика, наука, метаф≥зика, онтолог≥€, лог≥ка;

б) Ђ ритика здатност≥ судженн€ї - п≥знанн€, етика, естетика, наука, метаф≥зика, онтолог≥€, лог≥ка.

в) Ђ ритика здатност≥ судженн€ї - п≥знанн€, етика, естетика, наука, метаф≥зика, онтолог≥€, лог≥ка.

 

8. Ђ атегоричний ≥мперативї ≤.  анта Ц це Ї:

а) виведений на основ≥ вимог розуму всезагальний закон людськоњ моральноњ повед≥нки;

б) закон застосуванн€ категор≥й розсудку до даних чуттЇвого досв≥ду.

 

9. Ђƒ≥€ти, д≥€ти ≥ ще раз д≥€ти Ц ось в чому наше призначенн€!ї ÷€ теза була запроваджена:

а) ≤.  антом;

б) …. ‘≥хте;

в) ‘. Ўелл≥нгом;

г) √. √егелем.

 

10.Ќазв≥ть ≥мТ€ представника н≥мецькоњ класичноњ ф≥лософ≥њ, €кий виводив ус≥ окресленн€ св≥тобудови ≥з д≥€льност≥ Ђяї: а) √.√егель; б) ‘.Ќ≥цше; в)  . ћаркс; г) ј. Ўопенгауер; д) …. ‘≥хте.

 

 

11. ‘≥лософ≥ю √. √егел€ можна характеризувати такими рисами:

а) системн≥сть;

б) пануванн€ лог≥ки;

в) динам≥зм, пануванн€ ≥дењ розвитку;

г) всеохопн≥сть;

д) матер≥ал≥стична позиц≥€.

 

12. ѕрац€, в €к≥й √. √егель виклав основн≥ складов≥ свого вченн€ на основ≥ розгортанн€ життЇвого циклу јбсолютноњ ≥дењ, називаЇтьс€:

а) Ђƒосв≥д про людське п≥знанн€ї;

б) Ђћетаф≥зикаї;

в) Ђ—в≥т €к вол€ та у€вленн€ї;

г) Ђ‘еноменолог≥€ духуї;

д) Ђћ≥ркуванн€ про методї.

 

13. ќбер≥ть вар≥анти правильноњ характеристики гегел≥вського розум≥нн€ вих≥дноњ засади св≥ту:

а) јбсолютна ≥де€;

б) субстанц≥€ Ц субТЇкт;

в) всеохоплююча сутн≥сть, що розвиваЇтьс€;

г) процес, що характеризуЇтьс€ визр≥ванн€м та вир≥шуванн€м внутр≥шн≥х суперечностей;

д) матер≥ально-природний процес, що породжуЇ духовне.

 

14.«а √. √егелем ≥снуЇ три р≥вн≥ п≥знавальноњ д≥€льност≥ св≥домост≥:

а) чутт€, розсудок та розум;

б) в≥дчутт€, мисленн€ та досв≥д;

в) чутт€, рефлекс≥€ чутт≥в та рефлекс≥€ рефлекс≥њ;

г) прост≥ ≥дењ,складн≥ ≥дењ та ≥нтуњц≥€;

д) формальна основа, реальна основа та абсолютна основа.

 

15. ” своњй ф≥лософськ≥й концепц≥њ √. √егель намагавс€ довести, що причинами руху та розвитку постають:

а) божественн≥ енерг≥њ,що пронизують створений св≥т;

б) зовн≥шн≥ взаЇмод≥њ речей;

в) внутр≥шн≥ суперечност≥ абсолютноњ ≥дењ;

г) св≥тов≥ ≥нформац≥йн≥ процеси;

д) взаЇмод≥€ м≥кро-, макро- та мегапроцес≥в;

16. «г≥дно з √. √егелем,кожна суперечн≥сть проходить так≥ етапи свого визр≥ванн€:

а) тотожн≥сть, в≥дм≥нн≥сть, протилежн≥сть та протир≥чч€;

б) Їдн≥сть, конфл≥кт, синтез;

в) бутт€, сутн≥сть, пон€тт€.

17. «а √. √егелем,сутн≥сть протир≥чч€ пол€гаЇ в тому, що воно Ї Їдн≥стю протилежних визначень предмета,визначень, що охоплюють граничн≥ про€ви даного предмета ≥, таким чином, подають його ц≥л≥сно, через внутр≥шн≥й рух та напругу:

а) “ак; б) Ќ≥.


 

18. ≤з запропонованих вар≥ант≥в вибер≥ть т≥ формулюванн€, що передають зм≥ст вих≥дних принцип≥в д≥алектичноњ лог≥ки √. √егел€:

а) тотожн≥сть мисленн€ ≥ бутт€;

б) тотожн≥сть протилежностей;

в) Їдн≥сть початку та принципу;

г) Їдн≥сть я та не-я;

д) синтез матер≥алу чутт€ та категор≥й розсудку.

 

19. —кладовими ф≥лософськоњ системи √. √егел€ постають:

а) лог≥ка, ф≥лософ≥€ природи, ф≥лософ≥€ духу, науковченн€;

б) критика чистого розуму, критика практичного розуму та критика здатност≥ судженн€;

в) феноменолог≥€ духу, лог≥ка, ф≥лософ≥€ природи, ф≥лософ≥€ духу, етика та естетика;

г) етика, естетика, монадолог≥€, феноменолог≥€ духу.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2319 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2031 - | 1989 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.