1. Німецька класична філософія виділяється в окремий етап розвитку новоєвропейської філософії внаслідок того,що:
а) вона розвивалась в окремому європейському регіоні;
б) вона включала у свій зміст провідну проблематику всієї попередньої європейської філософії;
в) вона запровадила принципово нову парадигму філософствування у порівнянні із попередньою європейської філософією;
г) вона перша запровадила у філософію системну форму виразу її змісту;
д) вона була найбільш теоретичною із всіх попередніх форм європейської філософії.
2. Принцип активності, розроблений німецькою класичною філософією, за своїм змістом передбачав:
а) доведення того,що людина знає лише те та тою мірою, якою мірою вона діє активно;
б) доведення залежності предмета пізнання від діяльності суб’єкта пізнання;
в) те ж саме,що й «коперніканський переворот» І. Канта у філософії;
г) виховання у людини активної соціальної позиції;
д) побудову теорії, згідно якої субстанція водночас постає й суб’єктом світового процесу.
3. Принцип розвитку(як і теорія розвитку) був найбільш продуктивно розроблений:
а) І. Кантом;
б) Й. Фіхте;
в) Ф. Шеллінгом;
г) Г. Гегелем.
4. В діяльності І. Канта виділяють такі етапи:
а) доантропологічний та антропологічний;
б) демократичний та післядемократичний;
в) етичний та після етичний;
г) докритичний та критичний;
д) природничий та антропологічний.
5. Згідно із твердженням І. Канта, предмет та річ-у-собі співвідносяться таким чином:
а) вони є тотожними;
б) між ними немає нічого спільного;
в) предмет постає синтезом відчуттів,викликаних речами-в-собі,та форм розсудку;
г) предмет непізнаваний,а річ-в-собі сприймається відчуттями;
д) у сфері речей-в-собі діє принцип причинності,а в предметній сфері панує свобода.
6. У філософії І. Канта:
а) розсудок оперує категоріями (апріорними формами інтелектуальної діяльності), а розум – ідеями;
б) розум оперує категоріями, а розсудок – ідеями.
7. Вкажіть, яким проблемам переважно були присвячені основні твори І. Канта:
а) «Критика чистого розуму» - пізнання, етика, естетика, наука, метафізика, онтологія, логіка;
б) «Критика здатності судження» - пізнання, етика, естетика, наука, метафізика, онтологія, логіка.
в) «Критика здатності судження» - пізнання, етика, естетика, наука, метафізика, онтологія, логіка.
8. «Категоричний імператив» І. Канта – це є:
а) виведений на основі вимог розуму всезагальний закон людської моральної поведінки;
б) закон застосування категорій розсудку до даних чуттєвого досвіду.
9. «Діяти, діяти і ще раз діяти – ось в чому наше призначення!» Ця теза була запроваджена:
а) І. Кантом;
б) Й. Фіхте;
в) Ф. Шеллінгом;
г) Г. Гегелем.
10.Назвіть ім’я представника німецької класичної філософії, який виводив усі окреслення світобудови із діяльності «Я»: а) Г.Гегель; б) Ф.Ніцше; в) К. Маркс; г) А. Шопенгауер; д) Й. Фіхте.
11. Філософію Г. Гегеля можна характеризувати такими рисами:
а) системність;
б) панування логіки;
в) динамізм, панування ідеї розвитку;
г) всеохопність;
д) матеріалістична позиція.
12. Праця, в якій Г. Гегель виклав основні складові свого вчення на основі розгортання життєвого циклу Абсолютної ідеї, називається:
а) «Досвід про людське пізнання»;
б) «Метафізика»;
в) «Світ як воля та уявлення»;
г) «Феноменологія духу»;
д) «Міркування про метод».
13. Оберіть варіанти правильної характеристики гегелівського розуміння вихідної засади світу:
а) Абсолютна ідея;
б) субстанція – суб’єкт;
в) всеохоплююча сутність, що розвивається;
г) процес, що характеризується визріванням та вирішуванням внутрішніх суперечностей;
д) матеріально-природний процес, що породжує духовне.
14.За Г. Гегелем існує три рівні пізнавальної діяльності свідомості:
а) чуття, розсудок та розум;
б) відчуття, мислення та досвід;
в) чуття, рефлексія чуттів та рефлексія рефлексії;
г) прості ідеї,складні ідеї та інтуїція;
д) формальна основа, реальна основа та абсолютна основа.
15. У своїй філософській концепції Г. Гегель намагався довести, що причинами руху та розвитку постають:
а) божественні енергії,що пронизують створений світ;
б) зовнішні взаємодії речей;
в) внутрішні суперечності абсолютної ідеї;
г) світові інформаційні процеси;
д) взаємодія мікро-, макро- та мегапроцесів;
16. Згідно з Г. Гегелем,кожна суперечність проходить такі етапи свого визрівання:
а) тотожність, відмінність, протилежність та протиріччя;
б) єдність, конфлікт, синтез;
в) буття, сутність, поняття.
17. За Г. Гегелем,сутність протиріччя полягає в тому, що воно є єдністю протилежних визначень предмета,визначень, що охоплюють граничні прояви даного предмета і, таким чином, подають його цілісно, через внутрішній рух та напругу:
а) Так; б) Ні.
18. Із запропонованих варіантів виберіть ті формулювання, що передають зміст вихідних принципів діалектичної логіки Г. Гегеля:
а) тотожність мислення і буття;
б) тотожність протилежностей;
в) єдність початку та принципу;
г) єдність Я та не-Я;
д) синтез матеріалу чуття та категорій розсудку.
19. Складовими філософської системи Г. Гегеля постають:
а) логіка, філософія природи, філософія духу, науковчення;
б) критика чистого розуму, критика практичного розуму та критика здатності судження;
в) феноменологія духу, логіка, філософія природи, філософія духу, етика та естетика;
г) етика, естетика, монадологія, феноменологія духу.
