Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


’≥м≥€ та електрорад≥оматер≥али




’≥м≥€ та електрорад≥оматер≥али

ћ≈“ќƒ»„Ќ≤ ¬ ј«≤¬ »

ƒќ ¬» ќЌјЌЌя ЋјЅќ–ј“ќ–Ќ»’ –ќЅ≤“

 

 

 ињв 2011


ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ—¬≤“» ≤ Ќј” » ” –јѓЌ», молод≥ та спорту ” –јѓЌ»

Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќ»… “≈’Ќ≤„Ќ»… ”Ќ≤¬≈–—»“≈“ ” –јѓЌ»

Ђ »ѓ¬—№ »… ѕќЋ≤“≈’Ќ≤„Ќ»… ≤Ќ—“»“”“ї

 

’≥м≥€ та електрорад≥оматер≥али

 

ћетодичн≥ вказ≥вки

до виконанн€ лабораторних роб≥т

дл€ студент≥в напр€м≥в п≥дготовки

6.050903 "“елекомун≥кац≥њ", 6.050803 Ујкустотехн≥каФ

ус≥х форм навчанн€

 

 

 ињв

Ќ““” Ђ ѕ≤ї


’≥м≥€ та електрорад≥оматер≥али. ћетодичн≥ вказ≥вки до виконанн€ лабораторних роб≥т ус≥х форм навчанн€ за напр€мками п≥дготовки: 6.050903 "“елекомун≥кац≥њ", 6.050803 Ујкустотехн≥каФ / (¬икл. ќ.ќ. ƒовженко, ƒ.ј. Ўмиг≥н Ц  .: Ќ“”” У ѕ≤Ф, 2011 23 с.

 

¬икладач≥: ƒовженко ќлександр ќлександрович, асистент

Ўмиг≥н ƒенис јндр≥йович, асистент

 


ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –јЅќ“ј є ≤

¬изначенн€ питомого опору р≥зних пров≥дник≥в.

I. ћета роботи

ѕерев≥рити досл≥дним шл€хом величини питомих опор≥в пров≥дник≥в р≥зного складу. ќтримати навички дл€ роботи з вим≥рювальними приладами, вживаними при вим≥рах опору пров≥дник≥в.

II.  оротк≥ теоретичн≥ в≥домост≥.

” звукотехн≥чн≥й апаратур≥ широке застосуванн€ знаход€ть пров≥дников≥ матер≥али низького ≥ високого опору. ÷≥ матер≥али в≥днос€тьс€ до твердих пров≥дник≥в. ƒо них в≥днос€тьс€ метали ≥ њх сплави.

ћетали високоњ пров≥дност≥ (ср≥бло, м≥дь, алюм≥н≥й, зал≥зо, золото та ≥н.) використовують дл€ виготовленн€ дрот≥в, м≥кро - провод≥в, покритт≥в, що провод€ть, ≥ пл≥вок, р≥зних струмопров≥дних деталей. ¬они використовуютьс€ €к основа в контактних матер≥алах.

—плави високого опору застосовуютьс€ при виготовленн≥ резистор≥в ≥ резистивних елемент≥в р≥зних тип≥в призначенн€, а також р≥зноман≥тних електронагр≥вних елемент≥в ≥ тому под≥бне.

ћетали високоњ пров≥дност≥ ≥ високого опору в≥др≥зн€ютьс€ один в≥д одного величиною електричного опору.

” перших воно дуже незначне, в других навпаки, велике. ўоб пор≥внювати м≥ж собою матер≥али по електричному опору ≥ правильно њх вибирати ввели таке пон€тт€, €к питомий оп≥р. ¬оно визначаЇтьс€ по наступн≥й формул≥.

, (1)

де R - електричний оп≥р зразка пров≥дника (ќм); S - площа поперечного перер≥зу пров≥дника (); - довжина пров≥дника (м).

¬≥д величини питомого опору пров≥дника залежить оп≥р, розм≥ри ≥ вага деталей, основу €ких складаЇ цей пров≥дник.

III. ѕрилади ≥ приладд€.

” лабораторну роботу вход€ть: м≥ст пост≥йного струму, зразки пров≥дник≥в, намотан≥ в один шар на котушках, ≥ штангенциркуль.

як м≥ст пост≥йного струму використовуЇтьс€ м≥ст типу ћ ”- 48 або ун≥версальний м≥ст.

IV. ѕор€док виконанн€ роботи.

I. ¬ивчити пор€док роботи моста пост≥йного струму при вим≥р≥ опору пров≥дник≥в (опис пор€дку роботи приведений на корпус≥ вим≥рювального моста).

2. ѕо черз≥ п≥дключити до вим≥рювального моста зразки пров≥дник≥в, вим≥р€ти њх опори шл€хом ур≥вноваженн€ моста. ”р≥вноваженн€ моста (ћ ”- 48) виробл€Їтьс€ зм≥ною еталонного опору, починаючи ≥з старших декад, за допомогою магазину еталонних опор≥в.

”р≥вноваженн€ ф≥ксуЇтьс€ стр≥лочним гальванометром при положенн≥ стр≥лки в середин≥ шкали приладу на початку натисненн€м кнопкою "грубо", а пот≥м по м≥р≥, зменшенн€ в≥дхиленн€ стр≥лки гальванометра в≥д середнього положенн€ кнопкою "точно".

3. ¬изначити довжину ≥ площу поперечного перер≥зу зразк≥в пров≥дник≥в. ƒл€ цього, знаючи число витк≥в W котушок ≥з зразками пров≥дник≥в, €ке вказане на каркасах котушок, за допомогою м≥крометра вим≥р€ти д≥аметр дроту ≥ витк≥в намотуванн€ ≥ висоту намотуванн€ h. “од≥ довжина пров≥дника буде р≥вна

 

(2)

д≥аметр пров≥дника

(3)

≥ площа поперечного перер≥зу пров≥дника

(4)

4. ѕ≥драхувати питомий оп≥р пров≥дник≥в по формул≥ (1), використовуючи формули (2), (3) ≥ (4).

5. –езультати вим≥р≥в ≥ обчислень записати в таблицю.

 

“абл.1

є п/п R (ќм) W   d (мм) S
           

6. «а величиною питомого опору визначити матер≥ал пров≥дника.

V.  онтрольн≥ питанн€.

1. ўо таке питомий оп≥р пров≥дника?

2. як користуватис€ мостом пост≥йного струму при вим≥ри опору пров≥дник≥в?

3. « €ким питомим опором сл≥д використовувати пров≥дники при виготовленн≥ дрот€них опор≥в?

4. ƒе використовуютьс€ пров≥дники високоњ пров≥дност≥ ≥ сплави високого опору?

 

 

Ћ≥тература

1.  азарновский ƒ.¬. »спытание радиотехнических материалов и деталей. -ћ.: √осэнергоиздат, 1963, 292 с., ил.

2. Ћахтин ё.ћ., Ћеонтьева ¬.ѕ. ћатериаловедение. 2-е изд., перераб. и доп. -ћ.: ћашиностроение, 1980. -493 с., ил.

3. Ѕогородицей ».ѕ., ѕасынков ¬.¬., “ареев Ѕ.ћ. Ёлектротехнические материалы. -ћ.: Ёнерги€, 1977. - 587 с с., ил.

4. Ѕогородицкий Ќ.ѕ., ѕасынков ¬.¬. ћатериалы в радиоэлектронике. -ћ.: √осзнергоиздат, 1961, 352 с, ил.

 

ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –јЅќ“ј є2

¬изначенн€ д≥електричноњ проникност≥ р≥зних д≥електрик≥в

I. ћета роботи

ѕерев≥рити досв≥дченим шл€хом значенн€ д≥електричноњ проникност≥ де€ких матер≥ал≥в. ѕридбанн€ навичок дл€ роботи з вим≥рювальними приладами.

II.  оротк≥ теоретичн≥ в≥домост≥.

ќдн≥Їю з найважлив≥ших характеристик д≥електрика Ї його в≥дносна д≥електрична проникн≥сть або просто д≥електрична проникн≥сть.

ƒ≥електрик, включений в електричний ланцюг, можна розгл€дати €к конденсатор визначений за м≥стк≥сть.

«ар€д вс€кого конденсатора можна виразити

ƒл€ вакуума , дл€ випробовуваного конденсатора .

ќск≥льки д≥електрична проникн≥сть виражаЇ в≥дношенн€ зар€д≥в конденсатор≥в з цим д≥електриком до конденсатора, де д≥електриком служить вакуум, то

 

як сл≥д, з формули д≥електрична проникн≥сть Ї безрозм≥рною величиною, €ка показуЇ в ск≥льки раз≥в зб≥льшуЇтьс€ м≥стк≥сть конденсатора, €кщо зам≥сть д≥електрика - вакууму поставити випробовуваний д≥електрик.

«наченн€ д≥електричноњ проникност≥ буваЇ у б≥льшост≥ д≥електрик≥в пор€дку одиниць, дек≥лька дес€тк≥в, ≥ дуже р≥дко б≥льше 100. Ќайб≥льшу д≥електричну проникн≥сть мають де€к≥ сегнетокерам≥чн≥ матер≥али котр≥ в певних умовах можуть мати дуже високе значенн€ - близько дес€тк≥в тис€ч. «наченн€ досл≥джуваного д≥електрика можна визначити, вим≥рюючи дв≥ч≥ м≥стк≥сть розб≥рного конденсатора: коли м≥ж обкладанн€ми цей д≥електрик

() ≥ коли м≥ж ними пов≥тр€ (). «ам≥на вакууму пов≥тр€м даЇ малу похибку (сот≥ дол≥ в≥дсотка).

¬икористовуючи дл€ вим≥ру плоск≥ (пластинчат≥) зразки д≥електрик≥в ≥ електроди у вигл€д≥ диска з д≥аметром, нехтуючи неоднор≥дн≥стю пол€ по кра€х, можна застосувати дл€ обчисленн€ формулу м≥сткост≥ плоского конденсатора

не удаючись до двократного вим≥ру м≥сткост≥. « вираженн€ (1) отримаЇмо

 

де - Їмн≥сть диска з випробовуваним д≥електриком (п‘); h - товщина д≥електрика (см); 2 - д≥аметр вим≥рювального електроду (см).

III. ѕрилади ≥ приладд€.

ƒл€ вим≥ру д≥електричноњ проникност≥ використовуютьс€ м≥ст зм≥нного струму типу Ќ»≈-I або ун≥версальний м≥ст, зразки д≥електрик≥в, лабораторний макет з регульованими по висот≥ дисковими електродами €к вим≥рювальна л≥н≥йка.

IV. ѕор€док виконанн€ роботи.

1. ¬ивчити роботу моста зм≥нного струму при вим≥р≥ м≥сткост≥. ѕодати живленн€ на м≥ст Ќ»≈ - 1 ≥ не п≥дключаючи макет ручкою "установка" на прилад≥ встановити стр≥лку приладу (при положенн≥ перемикача "множник" в положенн≥ " ") на " ".

2. ѕо черз≥ вставл€ючи ≥ затискаючи м≥ж електродами зразки д≥електрик≥в вим≥р€ти за допомогою моста Їмн≥сть зразк≥в з р≥зними д≥електриками. —в≥дченн€ моста в≥дл≥чувати за шкалою " "

3. ¬им≥р€ти за допомогою л≥н≥йки д≥аметр диск≥в плоского конденсатора ≥ м≥крометром товщини зразк≥в д≥електрик≥в.

4. ѕ≥драхувати д≥електричну проникн≥сть д≥електрик≥в по формул≥ (2).

є п/п r h

5. –езультати вим≥р≥в, обчислень ≥ матер≥ал д≥електрик≥в записати таблицю

“аблиц€ 1.

 

 

V.  онтрольн≥ питанн€

1. ўо називаЇтьс€ в≥дносною д≥електричною проникн≥стю д≥електрика?

2. як визначаЇтьс€ в≥дносна д≥електрична проникн≥сть на практиц≥?

3.як залежить м≥стк≥сть конденсатора в≥д властивостей д≥електрика?

4. як користуватис€ мостом зм≥нного струму при вим≥р≥ м≥сткост≥?

5. ” €ких одиниц€х вим≥рюЇтьс€ м≥стк≥сть конденсатора?

VI. Ћ≥тература

1. Ѕогородицкий ».ѕ., ѕасынков ¬.¬., “ареев Ѕ.ћ. Ёлектротехнические материалы. -ћ.: Ёнерги€, 1977. -587 с., ил.

2. Ѕогородицкий ….ѕ., ѕасынков ¬.¬. ћатериалы в радиоэлектронике. -ћ.: √осэнергоиздат, 1961. -346 с., ил.

 

ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –јЅќ“ј є 3

¬изначенн€ тангенса кута втрат конденсатор≥в з р≥зними д≥електриками в д≥апазон≥ звукових частот

I. ћета роботи.

ѕерев≥рити досв≥дченим шл€хом значенн€ тангенса кута втрат конденсатор≥в з р≥зними д≥електриками. ѕридбанн€ навичок дл€ роботи з вим≥рювальними приладами.

II.  оротк≥ теоретичн≥ в≥домост≥.

ƒ≥електричними втратами називають потужн≥сть, що розс≥юЇтьс€ в ≥золюючому матер≥ал≥ п≥д впливом прикладеноњ до д≥електрика напруги зм≥нного струму.

«разок ≥золюючого матер≥алу про нанесеними електродами може бути представлений у вигл€д≥ схеми: паралельною або посл≥довною (див.мал.1а,б).

якщо напруга ≥ струм зм≥нюютьс€ за синусоњдальним законом

(), те сп≥вв≥дношенн€ в ланцюз≥ можуть зображатис€ за допомогою векторних д≥аграм (см. рис. ≤ в, г).

–ис. 1 а, б, в, г.

 ут, доповнюючий зрушенн€ фаз м≥ж струмом ≥ напругою до , називаЇтьс€ кутом д≥електричних втрат .

ƒл€ посл≥довноњ схеми

дл€ паралельноњ схеми

¬им≥рюванн€ можна виробл€ти за допомогою ун≥версального моста ≈7- 4. —прощена схема моста маЇ вигл€д

–ис.2

” перше плече 1-2 включаЇтьс€ вим≥рювана м≥стк≥сть . ƒруге плече 2-3 "множник" ≥ третЇ плече 3-4 "в≥дл≥к" - Ї в≥дл≥ками дл€ величини м≥сткост≥ з≥бран≥ з секц≥онованих опор≥в.

„етверте плече служить дл€ компенсац≥њ зрушенн€ фаз за на€вност≥ втрат у вим≥рюваному конденсатор≥. ÷е плече м≥стить зм≥нний оп≥р, градуйований у величинах .

”мова р≥вноваги моста при вим≥р≥ м≥сткост≥

Ќапруга, частотою 100 (1000 √ц) п≥дставл€Їтьс€ в д≥агональ 1-3 в≥д генератора вмонтованого в самому прилад≥ ≈7- 4.

ƒо вих≥дноњ д≥агонал≥ п≥дключений ≥ндикатор.

IV. ѕор€док виконанн€ роботи

1. ¬ивчити роботу ун≥версального моста при вим≥р≥ м≥сткост≥ ≥

¬им≥р м≥сткост≥ ≥ ун≥версальним мостом ≈7- 4 проводитьс€ таким чином:

а) вим≥руючу Їмн≥сть п≥дключити до затискач≥в "— - L -R ";

б) поставити перемикач " —, L, , " в положенн€ —;

в) поставити перемикач "Q, ", в положенн€ ;

г) поставити перемикач "„ј—“ќ“ј Ќ" в положенн€ 1000;

д) ручкою "„”“Ћ»¬. ≤Ќƒ» ј“ќ–ј" встановите стр≥лку приладу в межах 2/3 шкали;

е) ручкою перемикача "ћножник" добийтес€ м≥н≥мального св≥дченн€ приладу;

 

ж) поступово зб≥льшуючи чутлив≥сть до максимальноњ, але так, щоб стр≥лка приладу залишалас€ в межах шкали, ручками, об'Їднаними написом "¬≥дл≥к" ≥ ручкою "‘аза", добийтес€ найменшого св≥дченн€ на покажчику р≥вноваги;

 

3) вироб≥ть в≥дл≥к вим≥рюваноњ величини м≥сткост≥ ≥ тангенса кута втрат.

2. ѕо черз≥, п≥дключаючи за допомогою щуп≥в конденсатора з р≥зними д≥електриками, вим≥р€ти за допомогою моста м≥стк≥сть ≥ вказаних конденсатор≥в.

3. –езультати вим≥р≥в, тип конденсатора ≥ тип д≥електрика записати в таблицю.

“аблиц€ 1.

є п/п “ип конденсатора ¬еличина емкости “ип диэлектрика
         

V.  онтрольн≥ питанн€

1.ўо розум≥ють п≥д д≥електричними втратами?

2.ўо розум≥ють п≥д тангенсом кута д≥електричних втрат?

3.Ќамалюйте векторн≥ д≥аграми струм≥в ≥ напруги при посл≥довн≥й ≥ паралельн≥й схем≥ зам≥щенн€ Їмност≥ з д≥електриком, €кщо напруга ≥ струм зм≥нюютьс€ за синусоњдальним законом.

4. ѕро що св≥дчить зб≥льшенн€ д≥електрика в конденсатор≥?

VI. Ћ≥тература

1. Ѕогородицкий ».ѕ., ѕасынков ¬.¬., “ареев Ѕ.ћ. Ёлектротехнические материалы. -ћ.: Ёнерги€, 1977. -587 с., ил.

2. Ѕогородицкий ….ѕ., ѕасынков ¬.¬. ћатериалы в радиоэлектронике. -ћ.: √осэнергоиздат, 1961. -346 с., ил.

ЋјЅ0–ј“0–Ќј –јЅќ“ј є 4

ƒосл≥дженн€ €вища односторонньоњ пров≥дност≥ р≥зних нап≥впров≥дник≥в

I. ћета роботи.

¬ивчити €вище односторонньоњ пров≥дност≥ у нап≥впров≥дник≥в. ѕридбанн€ навичок дл€ роботи з вим≥рювальними приладами.

II.  оротк≥ теоретичн≥ в≥домост≥.

–ечовини розр≥зн€ють по њх здатност≥ проводити електричний струм. ÷€ здатн≥сть, у свою чергу, характеризуЇтьс€ величиною питомого опору чи питомою електричною пров≥дн≥стю . Ќап≥впров≥дники займають пром≥жне положенн€ м≥ж пров≥дниками ≥ д≥електриками по питом≥й пров≥дност≥, €ка коливаЇтьс€ в≥д до см/м.

≈лектропров≥дн≥сть нап≥впров≥дник≥в в сильн≥й м≥р≥ залежить в≥д зовн≥шн≥х енергетичних д≥й, а також в≥д р≥зних дом≥шок, ≥нод≥ в н≥кчемних к≥лькост€х.

Ќа€вн≥сть у нап≥впров≥дник≥в двох тип≥в електропров≥дност≥ -електронноњ n ≥ електронно-д≥рковоњ р дозвол€Ї отримати нап≥впров≥дников≥ вироби з р-n переходом. —юди в≥днос€тьс€ р≥зн≥ типи €к потужних, так ≥ малопотужних випр€мл€ч≥в, п≥дсилювач≥в, генератор≥в.

ѕодальший розвиток електрон≥ки твердого т≥ла дозвол€Ї перейти в≥д дискретних нап≥впров≥дникових прилад≥в до утворенн€ ц≥лих функц≥ональних елемент≥в в одному кристал≥. ÷ей напр€м називаЇтьс€ м≥кроелектрон≥кою.

«а допомогою енергетичних д≥аграм ц≥Їњ теор≥њ твердого т≥ла можна судити про матер≥ал, €кий в≥дноситьс€ до пров≥дник≥в, д≥електрик≥в або нап≥впров≥дник≥в. ¬ перших забороненоњ зони практично немаЇ, вона зливаЇтьс€ з в≥льною зоною, в≥льн≥ електрони легко переход€ть з одн≥Їњ зони в ≥ншу нав≥ть при слабких напругах електричного пол€. ” других, тобто в д≥електриках, заборонена зона велика ≥ електронна пров≥дн≥сть в≥дсутн€. ” нап≥впров≥дник≥в заборонена зона вужча ≥ електрон њњ долаЇ при зовн≥шн≥х енергетичних д≥€х.

ƒл€ б≥льшост≥ нап≥впров≥дникових прилад≥в використовуютьс€ дом≥шков≥ нап≥впров≥дники. “ому в практиц≥ важливе значенн€ мають також нап≥впров≥дников≥ матер≥али, у €ких велика заборонена зона. ” робочому ≥нтервал≥ температур постачальниками в≥льних нос≥њв зар€ду виступають дом≥шки, €к≥ Ї сторонн≥ми атомами. якщо за в≥дсутност≥ зовн≥шн≥х енергетичних д≥й дом≥шков≥ р≥вн≥ розташован≥ в заборонен≥й зон≥ б≥л€ "дна" зони пров≥дност≥, то струми дом≥шки називають донорами, Ќап≥впров≥дник про такою дом≥шкою маЇ концентрац≥ю д≥рок, що з'€вилис€ за рахунок переходу електрон≥в з валентноњ зони в зону пров≥дност≥ ≥ його називають нап≥впров≥дник" n -типа. ≤нш≥ дом≥шки розташовуютьс€ у стел≥ валентноњ зони. “акий нап≥впров≥дник матиме концентрац≥ю

III. ѕрилади ≥ приладд€.

ƒл€ досл≥дженн€ €вища односторонньоњ пров≥дност≥ р≥зних нап≥впров≥дник≥в використовуютьс€ макет з набором нап≥впров≥дникових д≥од≥в ≥ з опором навантаженн€ R =1 кќм; джерело пост≥йного струму з плавним регулюванн€м напруги в≥д ѕро ¬ до 15 ¬ при струм≥ споживанн€ до 100 мј ≥ ступ≥нчастим або плавним регулюванн€м напруги до 100 ¬; вольтметр пост≥йного струму з межами вим≥ру напруги в≥д 0 до I ¬, в≥д 0 - 3 ¬, в≥д 0 до 100 ¬; вольтметр пост≥йного струму з межами вим≥ру напруги в≥д 0 до I ¬; в≥д 0 - 3 ¬, в≥д 0 - 30 ¬, клас вольтметр≥в не г≥рше 2,5%.

 

IV. ѕор€док виконанн€ роботи

I. ѕо черз≥ при виконанн≥ роботи в≥дпов≥дно до рис.1 з≥брати схему; дл€ кожного з на€вних на макет≥ д≥од≥в.

Ѕез дужок на рис.1 показана пол€рн≥сть джерела живленн€ при пр€мому включенн≥ д≥ода, в дужках пол€рн≥сть при зворотному включенн≥ д≥ода.

–ис.1

2. ѕ≥сл€ перев≥рки кер≥вником, включити схему ≥ зн€ти залежн≥сть напруги UR в≥д Uва при пр€мому включенн≥ д≥ода, зм≥нюючи Uвх в≥д 0 до 15 ¬. –езультаты занести в табл. 1.

“абл. 1

Uвх   0,5   1,5          
UR                  

 

3. «м≥нити пол€рн≥сть джерела живленн€ ≥ зн€ти залежн≥сть UR в≥д Uвх при зворотному включень д≥ода, вим≥рюванн€ Uвх в≥д 0 до Ц100 ¬. –езультати занести в табл.2.

“абл.2

Uвх   -10 -20 -30 -40 -50 -60 -80 -100
UR                  

4. ¬казан≥ вище вим≥ри провести дл€ кожного типу д≥ода, розташованого на макет≥.

5. ƒл€ визначенн€ опору д≥од≥в при пр€мому ≥ зворотньому включенн≥ ≥ побудови вольт-амперноњ характеристики д≥од≥в провести наступн≥ розрахунки:

а) пад≥нн€ напруги на д≥од≥ Uд = Uвх - UR;

б) оск≥льки оп≥р R кал≥бруЇтьс€ ≥ дор≥внюЇ 1 кќм, то св≥дченн€ вольтметра V2 в≥дпов≥датиме струму через д≥од в мј, наприклад, €кщо U2 = 5 ¬, то струм, що прот≥каЇ через д≥од Iд = 5 мј або U2 =,- 0,01 ¬, то Iд = - 0,01 мј;

в) оп≥р д≥ода Rд визначаЇтьс€ по формул≥ .

6. –езультати розрахунк≥в дл€ кожного типу д≥од≥в записати в таблиц≥.3 в≥дпов≥дно до таблиц≥ 1 ≥ 2.

“абл.3

є п/п Iд пр Uд пр Rд пр Iд обр Uд обр Rд обр
             

 

7. Ќа узагальненому граф≥ку побудувати вольт-амперн≥й характеристики, тобто залежн≥сть у пр€мому ≥ зворотному включенн≥ д≥ода дл€ кожного типу д≥ода.

V.  онтрольн≥ питанн€

1. ” чому пол€гаЇ €вище односторонньоњ пров≥дност≥ нап≥впров≥дник≥в?

2. ќпиш≥ть пр€ме ≥ зворотне включенн€ д≥од≥в.

3. ѕо€сните х≥д вольт-амперной характеристики д≥од≥в.

4. який тип д≥од≥в маЇ б≥льше пр€мий й зворотн≥й оп≥р, назв≥ть його матер≥ал?

VI. Ћ≥тература

1. Ѕогородицкий ».ƒ., ѕасынков ¬.¬. ћатериалы в радиоэлектрони≠ке. -ћ.: √осэнергоиздат, 1961. -346 е., ил.

 

ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –јЅќ“ј є 5

ƒосл≥дженн€ характеристик магн≥тних матер≥ал≥в,

вживаних в звукотехн≥ц≥.

I. ÷≥ль роботи.

¬ивчити, методики вим≥ру характеристик р≥зних матер≥ал≥в, вживаних в звукотехн≥чн≥й апаратур≥. ѕридбанн€ навичок роботи з вим≥рювальними приладами.

II.  оротк≥ теоретичн≥ в≥домост≥.

як магн≥тн≥ матер≥али техн≥чне значенн€ мають феромагн≥тн≥ речовини ≥ феромагн≥тн≥ з'Їднанн€ (ферити).

ћагн≥тн≥ властивост≥ матер≥ал≥в обумовлен≥ внутр≥шн≥ми прихований≠ными формами руху електричних зар€д≥в, що Ї елементарними круговими струмами. “акими круговими струмами €в≠л€ютс€: обертанн€ електрон≥в навколо власних осей - електрон≠н≥ спини й орб≥тальне обертанн€ електрон≥в в атомах. ‘еромагн≥тн≥ властивост≥ матер≥ал≥в при нагр≥ванн≥ спостер≥гати лише до де€коњ температури - точкою  юр≥, пот≥м кот≠рий матер≥ал переходить з феромагн≥тного в парамагн≥тне стани. ƒл€ зал≥за . ƒо ц≥Їњ температури феромагне≠тик складаЇтьс€ з домен≥в спонтанно намагн≥чених до насиченн€. “ак, магн≥тн≥ моменти сп≥н≥в спр€мован≥ в р≥зн≥ боки, то загальний магн≥тний момент дор≥внюЇ нулю.

ѕри намагн≥ченн≥ матер≥алу в≥дбуваЇтьс€ зм≥на ор≥Їнтац≥њ вектор≥в намагн≥ченн€ домен≥в.

ќдн≥й з основних характеристик магн≥тних матер≥ал≥в €в≠л€Їтс€ магн≥тна проникн≥сть (чи в≥дносна магн≥тна про≠никн≥сть)

- це в≥дношенн€ величини ≥ндукц≥њ ¬ до в≥дпов≥дного значенню напруженост≥ магн≥тного пол€ Ќ в ц≥й точц≥ кривоњ намагн≥ченн€, д≥лене на магн≥тну проникн≥сть вакууму гн/м, т.д.

ƒл€ магн≥тних матер≥ал≥в характерне €вище г≥стерезису, €ке пол€гаЇ в тому, що п≥сл€ намагн≥ченн€ при зменшенн≥ напруженост≥ пол€ Ќ величина ≥ндукц≥њ зменшуватиметьс€ пов≥льно не по основн≥й крив≥й намагн≥ченн€ мал. 1 ≥ при Ќ = 0 в матер≥ал≥ збережетьс€ залишкова ≥ндукц≥€ ¬0

ƒл€ того, щоб розмагн≥тити матер≥ал в≥дпов≥дно до рис.1 необх≥дно прикласти у зворотному напр€м≥ напружен≥сть магн≥тного пол€ Ќ, Ќс - коерцитивна сила.

ћатер€ли з малою Ќс ≥ великою називаютс€ магн≥то-м€гк≥. ћатер€ли з великою Ќс ≥ меньший - магн≥то-тверд≥.

–озр≥зн€ють дек≥лька тип≥в магн≥то - м€гких матер≥ал≥в, проте найб≥льшого поширенн€ набули листова електротехн≥чна сталь марок Ё11, Ё12, Ё21, Ёј«1, Ё310, Ё330, Ё1100, Ё«100 ≥ ≥нш≥, пермалой, магн≥то-м'€к≥ ферити типу 6000 Ќћ, 700 Ќћ, 2000 ЌЌ, 600 ЌЌ ≥ ≥нш≥. ¬еликого поширенн€ набули ферр≥ти з пр€мокутною петлею г≥стерезису (ѕѕ√). ћагн≥тод≥електрики останн≥м часом використовуютьс€ р≥дко.

III. ѕрилади ≥ приладд€.

” лабораторну роботу вход€ть: макет з котушками ≥ндуктив≠ност≥ на магн≥тних сердечниках р≥зних вид≥в ≥з зразками сердеч≠ник≥в, генератор звукових частот, магазин еталонних м≥сткостей, електронний вольтметр зм≥нного струму в д≥апазон≥ звукових частот; обмежувальний оп≥р

кќм, з'Їднуван≥ пров≥дники ≥ штангенциркуль (вим≥рювальн≥ л≥н≥йка).

≤V. ѕор€док виконанн€ роботи

1. ѕо черз≥ при виконанн≥ роботи у в≥дпов≥дност≥ c рис.2 з≥брати схему дл€ кожноњ з на€вноњ на макет≥ котушки ≥ндук≠тивност≥

2. ѕ≥сл€ перев≥рки кер≥вником, включити схему, устано≠вити на виход≥ генератора де€кий р≥вень напруги, при до≠тором св≥дченн€ вольтметра в≥др≥зн€ютьс€ в≥д нульового, на шкал≥ 0-1 ¬.

3. «м≥нюючи частоту генератора, визначити резонансн≥ час≠тоти

f01, f02, f03 контур≥в, що складаютьс€ з котушок ≥ндук≠тивност≥ , , с в≥домим числом витк≥в W ≥ набраною в≥домою еталонною м≥стк≥стю —. ѕри знаходженн≥ резо≠нансна у раз≥ р≥зкого зростанн€ напруги на контур≥ переключ≥ть вольтметр на ширшу межу вим≥ру напруги. –езонансна частоти контура визначаЇтьс€ по максимальному доки≠занию вольтметра.

4. «наючи резонансн≥ частоти контур≥в з вираженн€

(1)

набуде значень ≥ндуктивност≥ котушки

, (2)

де - ≥ндуктивн≥сть котушки (√н); — - Їмн≥сть контура (‘); f0 - частота (√ц). ѕо формул≥ (2) визначити ≥ндуктивност≥ котушок з сердеч≠никами.

5. ¬изначити магн≥тну проникн≥сть сердечник≥в котушок. Ќа практиц≥ магн≥тну проникн≥сть визначають по наступн≥й формул≥

 

(3)

де - ≥ндуктивн≥сть котушки з сердечником, - ≥ндук≠тивн≥сть тоњ ж котушки, но без сердечника.

“ак €к котушки виконан≥ у вигл€д≥ торроида, то ≥ндуктивн≥сть котушки без сердечника розраховують по формул≥:

, (4)

де W - число витк≥в; D - середн≥й д≥аметр котушки (см); d - д≥аметр витка (см) рис.3

–исунок 3.

«а розташованими на макет≥ зразками сердечник≥в, на €ких намотан≥ в≥дпов≥дн≥ котушки за допомогою штангенциркул€ або, л≥н≥йки вим≥р€ти д≥аметри D ≥ d. ѕо формул≥ (3) використовуючи формули (2) ≥ (4) визначити магн≥тну проникн≥сть сердечник≥в котушок.

6. «а величиною магн≥тноњ проникност≥ визначити матер≥в≠€скраво-червоний сердечник≥в котушок ≥ндуктивност≥.

7. ƒан≥ вим≥р≥в ≥ обчислень записати в таблицю 4.

“абл.1

є п/п f0 (√ц) (√н) D (см) d (см) W Lв (√н) ћатериал
                 

V.  онтрольн≥ питанн€

1. як визначаЇтьс€ магн≥тна проникн≥сть теоретично ≥ на практиц≥?

2. ” чому пол€гаЇ €вище г≥стерезису дл€ магн≥тних матер≥ал≥в?

3. ўо таке магнитом€гкие ≥ магнитотвердые матер≥али?

4. ” чому пол€гаЇ €вище резонансу дл€ паралельного коливального контура?

 

 

VI. Ћ≥тература

1. Ѕогородицкий ».ѕ., ѕасынков ¬.¬., “ареев Ѕ.ћ* Ёлектротехни≠ческие

материалы. ЦЋ.:Ёнерги€, 1977. -587 е., ил.

2. ѕреображенский A.A. “еори€ магнетизма, магнитные материалы и элементы. -ћ.: ¬ысша€ школа, 1976. -288 с.г ил.

3.  ифер ».». »спытание ферромагнитных материалов. -ћ.:Ёнерги€, 1962. -544 е., ил..

 

ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –јЅќ“ј є 6

¬изначенн€ температурного коеф≥ц≥Їнта питомого опору матер≥ал≥в

I. ћета роботи.

¬ивчити методику визначенн€ температурного коеф≥ц≥Їнта питомого опору матер≥алу. ѕридбанн€ навичок дл€ роботи з вим≥рювальними приладами.

II.  оротк≥ теоретичн≥ в≥домост≥.

ƒл€ оц≥нки зм≥ни параметра матер≥алу, при зб≥льшенн≥ температури довк≥лл€ на 1∞C, вводитьс€ пон€тт€ темпера≠турного коеф≥ц≥Їнта.

[град-1],

де х - даний параметр; - швидк≥сть зм≥ни цього параметра в≥д зм≥ни температури. “емпературний коеф≥ц≥Їнт буваЇ: д≥електрик≥в - , конденсатор≥в - “ —, оп≥р - TKR, ≥ндуктивн≥сть Ц TKL.

“емпературний коеф≥ц≥Їнт параметр≥в у б≥льшост≥ матер≥ал≥в буваЇ позитивного знаку, тобто параметр зб≥льшуЇтьс€ при зростанн≥ температури. ѕроте Ї конденсатори з конденсаторноњ керам≥ки, у €ких цей коеф≥ц≥Їнт маЇ в≥дЇмний знак, тобто параметр зменшуЇтьс€ при зростанн≥ температури.

¬икористовуючи в коливальному контур≥ елементи з протилежними температурними коеф≥ц≥Їнтами можна стаб≥л≥зувати часто≠ту контура.

ѕри вибор≥ матер≥алу завжди враховують стаб≥льн≥сть його па≠раметра при зм≥н≥ температури, оск≥льки в≥д цього в сильн≥й м≥р≥ залежатиме ст≥йк≥сть роботи усього пристрою, де використовуЇтьс€ цей матер≥ал.

«наченн€ температурного коеф≥ц≥Їнта питомого опору р≥зних матер≥ал≥в можна п≥драховувати виход€чи з виразу:

(1)

де R0 Ц оп≥р матер≥ала при нормальн≥й температур≥ t0, Rt Ц оп≥р матер≥ала при р≥зн≥й температур≥. « виразу (1) дл€ получимо:

. (2)

 

 

III. ѕрилади ≥ приладд€

” лабораторну роботу вход€ть: термостат, термометр з шка≠лою в≥д 0∞ до 100∞—, м≥ст пост≥йного струму, макет ≥з зразками пров≥дник≥в, намотан≥ на котушках, опори пров≥дник≥в.

≤V. ѕор€док виконанн€ роботи

1. ¬ивчити пристр≥й термостата.

2. ¬им≥р€ти оп≥р пров≥дник≥в при нормальн≥й тем≠ператур≥ (температур≥ в лаборатор≥њ) за допомогою моста пост≥йного струму (див. лаброботу є I).

3. ѕом≥стити котушки в термостат ≥ п≥ддаючи њх нагр≥ванню визначити величину опору пров≥дник≥в Rt при темпера≠тур≥ в термостат≥ t1 = 40∞—; t2 = 60∞—; t3 = 80∞—. ¬им≥р опору пров≥дник≥в проводити шл€хом почергового п≥дключенн€ вивод≥в пров≥дник≥в з термостата до моста пост≥йного струму.

4. ¬ичислити значенн€ температурного коеф≥ц≥Їнта питомого опору

за формулою (2).

5. ƒан≥ вим≥р≥в ≥ обчислень записати в таблицю.

“абл.2

є: п/п t0 R0 t1 R1 t2 R2 t3 R3 ћате- риал
                           

¬ таблиц≥ - средн≥й температурний коеф≥≠ц≥Їнт питомого опору дл€ кожного матер≥ала про≠в≥дника.

6. ѕо дл€ кожного зразка пров≥дник≥в визначити мат≥≠р≥ал, з €кого виконаний пров≥дник ≥ занести в таблицю.

V.  онтрольн≥ питанн€

1. ўо називаЇтьс€ температурним коеф≥ц≥Їнтом питомого опору матер≥ал≥в?

2. –озкаж≥ть пристр≥й ≥ принцип д≥њ термостата.

3. як визначаЇтьс€ температурний коеф≥ц≥Їнт питомого опору на практиц≥?

4. як вим≥рюЇтьс€ оп≥р ѕров≥дника за допомогою моста пост≥йного струму?

VI. Ћ≥тература

I. Ѕогородицкий ».Ќ., ѕасынков ¬.¬., “ареев Ѕ.ћ. Ёлектротехни≠ческие материалы.:Ёнерги€, 1977.-587 е., ил.

 

ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –јЅќ“ј є 7

¬изначенн€ пЇзомодул€ пол€ризованою пЇзокерам≥кою

I. ћета роботи.

¬ивчити методику експериментального визначенн€ пьезомоду≠л€ пол€ризованоњ пЇзокерам≥ки. ѕридбанн€ навичок дл€ роботи з вим≥рювальними приладами.

II.  оротк≥ теоретичн≥ в≥домост≥.

ѕ'Їзоелектричний ефект пол€гаЇ у виникненн≥ електричноњ пол€ризац≥њ в кристал≥ д≥електрика при його розт€гу або стискуванн≥, тобто на протилежних гран€х пластинки з'€вл€ютьс€ р≥знойменн≥ пов'€зан≥ зар€ди.

ќдиницею вим≥ру п'Їзоефекту Ї пЇзомодуль, €кий чисельно дор≥внюЇ зар€ду, що виникаЇ на одиниц≥ поверхн≥ пЇзоелектрика при додатку до нього одиниц≥ тиску.

ƒл€ ≥зотропного т≥ла, до €кого в≥днос€ть кристал сегнетоелектрика, ≥снуЇ залежн≥сть м≥ж напругою t ≥ дефор≠мац≥Їю r

,

що в≥доме п≥д назвою закону √уку.

ѕ'Їзоефект Ї л≥н≥йним ефектом, тобто, що у випадку, наприклад, пр€мого п'Їзоефекту механ≥чна напруга t викликаЇ пропорц≥йну ним величину електричноњ пол€ризац≥њ P

,

де d коеф≥ц≥Їнт пропорц≥йност≥, званий пьезо≠електричним модулем.

ќкр≥м механ≥чноњ напруги, пол€ризац≥€ може бути викликана механ≥чними деформац≥€ми кристала r

,

де е - ще один пЇзоелектричний коеф≥ц≥Їнт. «в'€зок м≥ж коеф≥ц≥Їнтами d ≥ e можна найти через закон √ука:

,

де ю - модуль ёнга. ¬икористовуючи ц≥ р≥вн€нн€ можна получити формулу

,

яка звТ€зуЇ коеф≥ц≥Їнт е з модулем ёнга ю.

ќб'Їм пЇзоелектрика певноњ геометричноњ форми з нанесеними металевими електродами, утворюЇ резонатор.

” п'Їзоелектричному резонатор≥ можуть бути збуджен≥ ре≠зонансн≥ електричн≥ коливанн€ за рахунок прикладеного до нього зм≥нного електричного пол€.

” електричному ланцюз≥ зм≥нного струму на частотах, близьких до резонансних, п'Їзоелектричний резонатор поводитьс€ €к посл≥довно-паралельний коливальний контур, схема €кого представлена на малюнку. “ака схема маЇ два резонанси: посл≥довний (резонанс напруги в г≥лц≥ L, R, C) ≥ паралельний (резонанс струм≥в в контур≥ L, C, R, C0).

™мн≥сть 0 називають зазвичай статичною м≥стк≥стю резонато≠ра, а параметри L, R, C - динам≥чними. „астота резонансу може бути визначена

а частота антирезонанcа

Ќехтуванн€ опором R, що характеризуЇ втрати в резонатор≥, виправдано високою електричною добротн≥стю контура , €ка буваЇ дл€ кварцових резонатор≥в 104-108, а дл€ керам≥чних 102-104.

 

 

III. ѕрилади ≥ приладд€.

” лабораторну роботу вход€ть: макет з пЇокерам≥чним диском D ≥ обмежуючим опором Rд = 10 кќм, гене≠ратор стандартних сигнал≥в √ з частотним д≥апазоном в≥д 100 до 500 к√ц, ун≥версальний вим≥рювальний м≥ст дл€ вим≥ру м≥сткост≥, електронний вольтметр V зм≥нного струму, штангенциркуль або вим≥рювальна л≥н≥йка.

≤V. ѕор€док виконанн€ роботи

1. ¬им≥р€ти за допомогою штангенциркул€ або л≥н≥йки в≥дстань t (см) м≥ж електродами ≥ площу електроду (см2) (м≥ж дисками електрод≥в розм≥щена пЇзокерам≥ка).

2. «а допомогою ун≥версального моста вим≥р€ти м≥стк≥сть « пЇзоелемента.

3. ¬изначити д≥електричну проникн≥сть пЇзоелемен≠та по формул≥

, (1)

де Ц Їмн≥сть пЇзоелемента (‘), t (с) и (см2).

4. «≥брати схему в≥дпов≥дно до рис. 1.

–ис.1

5. ѕ≥сл€ перев≥рки кер≥вником, включити схему, устано≠вити на виход≥ генератора √ в д≥апазон≥ частот в≥д 100 до 500 к√ц де€кий р≥вень вих≥дноњ напруги, при €к≥й показанн€ вольтметра V в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д нульового ≥ р≥вне близько 1 ¬ на шкал≥ в≥д 0 до 3 ¬.

6. «м≥нюючи частоту генератора, визначити частоти резонансу fp ≥ антирезонанса fap пЇзоелемента (див. рис.2) в д≥апазон≥ в≥д 100 до 500 к√ц.

–ис.2

7. «найти модуль ёнга ю елемента по в≥дом≥й його товщин≥ t, щ≥льн≥сть 7,3 г/см3 ≥ резонансн≥й частот≥ fp по формул≥

(2)

де - швидк≥сть поширенн€ механ≥чних коливань в пЇзокерам≥ц≥.

8. ¬изначити коеф≥ц≥Їнт електромехан≥чного зв'€зку, що характеризуЇ перетворенн€ електричноњ енерг≥њ Wp, п≥дход€щоњ до пЇзоелементу, в механ≥чну енерг≥ю Wм по формул≥

(3)

9. ѕо отриманих параметрах з вираз≥в (1), (3); (2) ≥ (3) розрахувати пЇзомодуль d по формул≥

(4)

V.  онтрольн≥ питанн€

1. ” чому пол€гаЇ п'Їзоелектричний ефект?

2. ƒайте визначенн€ пЇзомодулю.

3. ƒайте визначенн€ модулю ёнга.

4. ўо таке коеф≥ц≥Їнт електромехан≥чного зв'€зку пЇзо≠елементу?

5. ќпиш≥ть €вище резонансу ≥ антирезонансу, що виникаЇ в пЇзоелемент≥.

VI. Ћ≥тература

1. Ѕогородицкий Ќ.ѕ., ѕасынков ¬.¬., “ареев Ѕ.ћ. Ёлектротехни≠ческие материалы, -ћ.:Ёнерги€, 1977, -587 с., ил.

2. √лозман ».ј. ѕьезокерамика. -ћ.:Ёнерги€, 1972. -288 с., ил.

3. ∆елудев ».—. Ёлектрические кристаллы, -изд. 2-е исправленное и дополненное. -ћ.:Ќаука, 1979. -200 е., ил.

 

ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –јЅќ“ј є 8

¬ивченн€, способ≥в обробки конструкц≥йних матер≥ал≥в стр≥чкопосувних механ≥зм≥в к≥но техн≥чних ≥ магн≥тних систем

I. ћета роботи.

¬ивчити способи обробки конструкц≥йних матер≥ал≥в ≥ њх класиф≥кац≥њ за областю використанн€.

II.  оротк≥ теоретичн≥ в≥домост≥.

≈лементи ≥ детал≥ стр≥чкопосувних механ≥зм≥в кинопроекц≥йноњ ≥ к≥нозн≥мальноњ апаратури, а також апарат≥в магн≥тного запису €к правило п≥ддають додатковою обробкою, €ка значно зб≥льшуЇ довгов≥чн≥сть роботи вказаних механ≥з≠м≥в. «б≥льшуЇтьс€ ресурс роботи механ≥зм≥в, особливо це стосуЇтьс€ стр≥чкопосувних механ≥зм≥в, що працюють в старт-стоп ре≠жим≥ јћ«, а також стац≥онарних к≥нопроекц≥йних апарат≥в, працюють в складних теплових режимах.

ƒо основних вид≥в обробки в≥днос€тьс€: цементац≥€, азотуванн€, ц≥ануванн€, боруванн€, хромуванн€ ≥ холодна про≠роб≥тка метал≥в.  ожен з перерахованих способ≥в обробки надаЇ стал≥ певн≥ властивост≥, необх≥дн≥ дл€ њњ роботи у в≥дпов≥дних режимах, а холодна обробка надаЇ виробу певноњ форми.

¬ процес≥ механ≥чноњ обробки на поверхн≥ детал≥ залишаютьс€ сл≥ди у вигл€д≥ виступ≥в, що чергуютьс€, ≥ западин р≥зних розм≥р≥в. —укупн≥сть нер≥вностей на поверхн≥ називаЇтьс€ шорстк≥стю.

III. ѕрилади ≥ приладд€.

ƒл€ вивченн€ способ≥в обробки використовуЇтьс€ лупа з багато≠кратним зб≥льшенн€м, м≥кроскоп або проф≥лометр ≥ наб≥р конст≠рукц≥йних матер≥ал≥в, €к≥ мають р≥зну обробку поверх≠н≥.

≤V. ѕор€док виконанн€ роботи

1. «а допомогою приладу зб≥льшенн€ в≥зуально розгл€нути по≠верхность сталевого виробу.

2. ¬икористовуючи проф≥лометр визначити величину нер≥вностей обробленоњ поверхн≥ або за допомогою багатократного зб≥льшенн€ визначити клас шорсткост≥ ц≥Їњ поверхн≥ певноњ базовоњ довжини.

V.  онтрольн≥ питанн€

1. як≥ бувають методи обробки конструкц≥йних матер≥ал≥в?

2. як≥ властивост≥ кожноњ з оброблюваних поверхонь ≥ призначенн€ обробки?

3. як≥ особливост≥ кожноњ обробки ≥ коли вони примен€≠ютс€, ≥ €ка пересл≥дувана мета обробки?

4. ўо таке параметри шорсткост≥ RaRz?

V≤. Ћ≥тература

1. Ћахтин ё.ћ., Ћеонтьева ¬.ѕ. ћатериаловедение. 2-е изд., перераб. и доп. -ћ.:ћашиностроение, 1980. -493 с,, ил.

2. √ќ—“ 2789-73 параметры шероховатости обработанной поверх≠ности.

 

ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –јЅќ“ј є 9

¬ивченн€ фотоелемент≥в (Ђсаморобногої та промислового виробництва)

 

I. ћета роботи.

¬изначити досл≥дним шл€хом значенн€ опор≥в фоторезистора та Ђсаморобногої фотоелемента при потрапл€нн≥ на них св≥тла р≥зних кольор≥в. ѕридбанн€ навичок роботи з вим≥рювальними приладами.

 

II.  оротк≥ теоретичн≥ в≥домост≥.

‘оторезистор - нап≥впров≥дниковий прилад, що зм≥нюЇ величину свого опору при опром≥ненн≥ св≥тлом. ѕозначенн€ на схем≥:

 

—в≥тлод≥од або св≥тловипром≥нюючий д≥од - нап≥впров≥дниковий прилад, що випром≥нюЇ некогерентне св≥тло при пропусканн≥ через нього електричного струму.

” лабораторн≥й робот≥ використовуЇтьс€ Ђсаморобнийї фотоелемент на основ≥ резистора  “838ј.

 

—хема макетноњ установки з джерелами св≥тла:

¬она м≥стить 3 св≥тлод≥оди: син≥й, червоний, зелений та амперметр 5 мј, 3 перемикач≥ та клеми подач≥ живленн€. ћаксимально допустима напруга дл€ синього ≥ зеленого св≥тлод≥од≥в - 3,5 ¬, дл€ червоного - 2,5 ¬.

”вага: не перевищуйте вказан≥ значенн€, це може призвести до виходу з ладу амперметра ≥ св≥тлод≥од≥в.

 

—хема макетноњ установки з фоторезисторами:

‘оторезистор  “838ј

 

≤≤≤. ѕрилади та обладнанн€

1. Ћабораторн≥ макети з св≥тлод≥одами та фотоелементами.

2. ¬им≥рювальний комплекс на основ≥ мультиметра.

3. ƒжерело напруги Ђ¬олнаї.

 

IV. ѕор€док виконанн€ роботи

1. ѕ≥дключити джерело напруги до клем установки. ” момент п≥дключенн€ положенн€ ручки блоку живленн€ повинне сто€ти на Ђ0ї. ѕ≥дключити вольтметр, дотримуючись пол€рност≥. ¬ключити син≥й св≥тлод≥од натисненн€м синьоњ кнопки. ѕовертаючи ручку-регул€тор блоку живленн€, дос€гти струму в 5 мј ≥ зн€ти показанн€ вольтметра. ѕровести вим≥ри опору на установц≥ з фоторезисторами на переход≥ Ђбаза-ем≥терї, Ђбаза-колекторї, Ђколектор-ем≥терї та на фоторезистор≥. ¬имкнути син≥й св≥тлод≥од.

2. –егул€тор блоку живленн€ повернути на Ђ0ї. ¬в≥мкнути червоний св≥тлод≥од, виставити значенн€ в 5 мј. Ќапруга дл€ синього ≥ червоного св≥тлод≥од≥в р≥зна. ¬им≥р€ти значенн€ напруги. ѕровести вим≥ри опору на друг≥й установц≥ аналог≥чно з проведеним досл≥дом з син≥м св≥тлод≥одом. ¬имкнути червоний св≥тлод≥од.

3. Ќалаштуванн€ ≥ вим≥р дл€ зеленого св≥тлод≥ода провести аналог≥чно описаним попередн≥м досл≥дам.

4. –езультати вим≥рювань занести до таблиц≥.

 

 

  Iд Uд UЅ≈ UЅ  U ≈ Rф д
—ин≥й              
„ервоний              
«елений              

Iд Ц струм на д≥од≥

Uд Ц напруга на д≥од≥

UЅ≈ Ц напруга Ђбаза-ем≥терї, UЅ  Ц напруга Ђбаза-колекторї, U ≈ Ц напруга Ђем≥тер-колекторї

Rф Ц оп≥р фоторезистора

д Ц потужн≥сть св≥тлод≥ода

ќбчисленн€ –д провести за формулою

5. ” висновку проанал≥зувати р≥зницю опору та напруги в≥д св≥тла.

 

VI. Ћ≥тература

 

1. ‘оторези́стор - http://ru.wikipedia.org//wiki /‘оторезистор

2. —ветодиод - http://ru.wikipedia.org/wiki/—ветодиод

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 650 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2085 - | 1831 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.336 с.