Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“≈ћј: ѕ≥дсумковий контроль засвоЇнн€ практичних навичок модул€ 1




ј “”јЋ№Ќ≤—“№: п≥дсумковий контроль засвоЇнн€ практичних навичок дозволить оц≥нити р≥вень знань студент≥в про макро- та м≥кроскоп≥чн≥ ознаки л≥карських рослин, ареали проростанн€, терм≥ни збиранн€, умови загот≥вл≥ та збер≥ганн€ Ћ–—, вм≥ст Ѕј–, методи њх €к≥сного та к≥льк≥сного визначенн€ в досл≥джуван≥й сировин≥, б≥олог≥чну д≥ю л≥карських рослин, ф≥топрепарати та њх застосуванн€ в медицин≥, €к≥ вони набули в процес≥ лабораторних зан€ть, при вивченн≥ лекц≥йного матер≥алу та самоп≥дготовки, що будуть надал≥ необх≥дн≥ пров≥зору у фармацевтичн≥й практиц≥.

Ќј¬„јЋ№Ќ≤ ÷≤Ћ≤:

«Ќј“»:

Ј назви л≥карських рослин (Ћ–), сировини ≥ родини на латинськ≥й та украњнськ≥й мовах;

Ј життЇв≥ форми та морфолог≥чн≥ ознаки Ћ–;

Ј ареал, еколого-ф≥тоценотичн≥ умови зростанн€ та райони культури Ћ– (джерела сировинноњ бази);

Ј ф≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥, њх класиф≥кац≥ю та х≥м≥чну структуру;

Ј х≥м≥чний склад Ћ–—, локал≥зац≥ю у сировин≥, вплив природних фактор≥в на њх нагромадженн€;

Ј л≥карськ≥ засоби, €к≥ отримують ≥з сировини та застосуванн€ њх в медицин≥;

Ј правила збиранн€, суш≥нн€ та збер≥ганн€ Ћ–—, а також правила техн≥ки безпеки при робот≥ з сировиною.

¬ћ≤“»:

Ј визначати фенофазу збиранн€ Ћ–—;

Ј розп≥знавати Ћ– ≥ в≥др≥зн€ти ботан≥чно близьк≥ до них види;

Ј застосовувати рац≥ональн≥ способи збиранн€ ≥ збер≥ганн€ Ћ–—;

Ј проводити первинну обробку Ћ–—;

Ј проводити анал≥з Ћ–— за зовн≥шн≥ми та м≥кроскоп≥чними ознаками ≥ визначати њњ тотожн≥сть;

Ј проводити ви€вленн€ серцевих гл≥козид≥в за допомогою €к≥сних реакц≥й ≥ хроматограф≥њ;

Ј визначати к≥льк≥сний вм≥ст серцевих гл≥козид≥в в Ћ–—.

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя

1.  ласиф≥кац≥€ пол≥сахарид≥в в залежност≥ в≥д складу та структури цукр≥в.

2. ‘≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ пол≥сахарид≥в.

3. ћетоди вид≥ленн€, €к≥сний та к≥льк≥сний анал≥з пол≥сахарид≥в.

4. ѕоширенн€ в рослинному св≥т≥ та локал≥зац≥€ в рослинах крохмалю, ≥нул≥ну, слиз≥в, камед≥, пектинових речовин.

5. Ўл€хи застосуванн€ в медицин≥ Ћ–—, що вм≥щуЇ пол≥сахариди.

6. “ипи класиф≥кац≥й в≥там≥н≥в.

7. ћетоди к≥льк≥сного визначенн€ в≥там≥н≥в в Ћ–—.

8. ѕоширенн€ в рослинному св≥т≥ та локал≥зац≥€ в рослинах в≥там≥н≥в —, ј,  , ≈.

9. Ћ≥п≥ди, њх класиф≥кац≥€, б≥олог≥чн≥ функц≥њ вищих жирних кислот.

10. ‘≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥ жир≥в. «г≥ркненн€, висиханн€, г≥дроген≥зац≥€.

11. “ипи жирних ол≥й та рослини, €к≥ њх нагромаджують.

12. ƒосл≥дженн€ жир≥в.  ислотне, еф≥рне, йодне число, число омиленн€.

13. ’арактеристика т≥о- та ц≥аногл≥козид≥в, б≥олог≥чна д≥€ та застосуванн€.

14. Ќазв≥ть методики к≥льк≥сного визначенн€ еф≥рних ол≥й в залежност≥ в≥д њх ф≥зичних властивостей.

15. як≥ групи х≥м≥чних сполук можна ви€вити в еф≥рних ол≥€х за допомогою €к≥сних реакц≥й?

16. ќхарактеризуйте за родинами м≥сц€ накопиченн€ еф≥рних ол≥й в рослинах.

17. як≥ Ї фармакопейн≥ методи встановленн€ справжност≥ та добро€к≥сност≥ еф≥рних ол≥й?

18. „ому при визначенн≥ кислотного числа дл€ розчиненн€ еф≥рноњ ол≥њ рекомендуЇтьс€ використовувати нейтрал≥зований етиловий спирт?

19. « €кою метою в еф≥рних ол≥€х визначаЇтьс€ еф≥рне число до ≥ п≥сл€ ацетилюванн€?

20. ¬каж≥ть х≥м≥чний склад лист€ м'€ти, плод≥в кор≥андру, плод≥в фенхелю, лист€ евкал≥пту, лист€ шавл≥њ, трави чебрецю звичайного, трави материнки, кв≥т≥в лаванди, кореневища з корен€ми валер≥ани, кореневища ањру.

21. Ќазв≥ть л≥карськ≥ засоби, €к≥ готуютьс€ з еф≥роол≥йноњ сировини, њх фармаколог≥чну д≥ю та застосуванн€ в медицин≥.

22.  ласиф≥кац≥€ сапон≥н≥в за х≥м≥чною структурою.

23. ѕоширенн€ в рослинному св≥т≥, локал≥зац≥€ та б≥олог≥чн≥ функц≥њ тритерпенових сапон≥н≥в в рослинах.

24. Ўл€хи застосуванн€ в медицин≥ Ћ–—, що вм≥щуЇ тритерпенов≥ та стероњдн≥ сапон≥ни.

25. ‘≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥ сапон≥н≥в.

26. ћетоди вид≥ленн€ та досл≥дженн€ тритерпенових та стероњдних сапон≥н≥в у Ћ–—.

27. ¬изначенн€ сапон≥н≥в на основ≥ ф≥зичних властивостей (проба на п≥ноутворенн€, п≥нне число).

28. ¬изначенн€ сапон≥н≥в на основ≥ х≥м≥чних властивостей (реакц≥њ осадженн€ та утворенн€ забарвлених речовин).

29. ¬изначенн€ сапон≥н≥в на основ≥ б≥олог≥чних властивостей (гемол≥тичний та рибний ≥ндекси).

30. ’роматограф≥чний анал≥з сапон≥н≥в, вид≥лених з л≥карськоњ рослинноњ сировини.

31. ƒайте визначенн€ серцевих гл≥козид≥в. Ќапиш≥ть класиф≥кац≥ю, навед≥ть приклади.

32. –ослини €ких родин вм≥щують кард≥остероњди, в €ких органах рослин накопичуютьс€ в основному ц≥ сполуки?

33. як ви€вити серцев≥ гл≥козиди в Ћ–— у польових умовах?

34. як≥ особливост≥ загот≥вл≥ листк≥в наперст€нки (час загот≥вл≥, умови суш≥нн€, збер≥ганн€ сировини)?

35. ¬каж≥ть основн≥ анатомо-д≥агностичн≥ ознаки листка наперст€нки, трави горицв≥ту весн€ного.

36. ѕерел≥ч≥ть рослини, у €ких суцв≥тт€м Ї односторонн€ китиц€.

37. Ќазв≥ть можлив≥ дом≥шки до листк≥в конвал≥њ та њх в≥дм≥нн≥ д≥агностичн≥ ознаки.

38. яка група серцевих гл≥козид≥в про€вл€Ї р≥зко виражену кумул€тивну д≥ю?

39. ўо робл€ть ≥з сировиною, €кщо њњ реальна б≥олог≥чна активн≥сть нижча чи вища за фармакопейну?

40. ƒайте класиф≥кац≥ю серцевих гл≥козид≥в. ¬каж≥ть джерела кожноњ групи кард≥остероњд≥в.

41. ќхарактеризуйте х≥м≥чн≥ ≥ ф≥зичн≥ властивост≥ серцевих гл≥козид≥в.

42. ќбгрунтуйте ≥ опиш≥ть способи вид≥ленн€ серцевих гл≥козид≥в з рослинноњ сировини ≥ њх очищенн€ в≥д супутн≥х речовин.

43. ќпиш≥ть €к≥сн≥ реакц≥њ визначенн€ серцевих гл≥козид≥в, њх х≥м≥зм ≥ специф≥чн≥сть.

44. Ќа приклад≥ наперст€нки шерстистоњ по€сн≥ть перетворенн€ первинних гл≥козид≥в в процес≥ сушки ≥ збер≥ганн€ Ћ–—.

45. ¬каж≥ть переваги ≥ недол≥ки препарат≥в групи наперст€нки ≥ строфанту.

46. Ѕ≥олог≥чн≥ методи стандартизац≥њ л≥карськоњ сировини. як≥ Ї одиниц≥ д≥њ? ‘≥зико-х≥м≥чн≥ методи к≥льк≥сного визначенн€ кард≥остероњд≥в в рослинн≥й сировин≥. ќпиш≥ть принципи метод≥в.

47. Ќапиш≥ть будову основних агл≥кон≥в кард≥остероњд≥в групи карденол≥д≥в (диг≥токсиген≥н, г≥токсиген≥н, строфантидин), њх первинних (геноњнних) ≥ вторинних гл≥козид≥в: пурпуреагл≥козид ј ≥ Ѕ, диг≥лан≥ди (ланатозиди) ј, Ѕ ≥ —,  -строфантозид, диг≥токсин, цимарин,  -строфантин-β, адон≥токсин, конвалотоксин; х≥м≥чна будова глюкози, рамнози ≥ дезоксицукр≥в Ц диг≥токсози, цимарози. ¬каж≥ть латинськ≥ назви сировинних джерел, що вм≥щують перерахован≥ серцев≥ гл≥козиди ≥ дезоксицукри.

48. ¬каж≥ть х≥м≥чний склад ≥ л≥карськ≥ препарати рослин: наперст€нка пурпурова, великокв≥ткова, шерстиста, строфант  омбе, горицв≥т весн€ний, конвал≥€ травнева, жовтушник розлогий.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 477 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1984 - | 1948 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.