Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—амост≥йна позааудиторна робота




¬ивчити теоретичний матер≥ал до теми:

ѕон€тт€ про серцев≥ гл≥козиди, њх класиф≥кац≥ю. ќсобливост≥ структури агл≥кону ≥ вуглеводного компоненту. ‘≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥. –озповсюдженн€ в рослинному св≥т≥. ќсобливост≥ нагромадженн€ серцевих гл≥козид≥в у л≥карських рослинах. ќсобливост≥ загот≥вл≥, суш≥нн€ ≥ збер≥ганн€ сировини, що вм≥щуЇ серцев≥ гл≥козиди. јнал≥з сировини (б≥олог≥чна стандартизац≥€, х≥м≥чн≥ методи). Ѕудова та класиф≥кац≥€ серцевих гл≥козид≥в. ќсобливост≥ структури агл≥кону ≥ вуглеводного компоненту. ‘≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥ кард≥остероњд≥в. ћетоди вид≥ленн€ та досл≥дженн€ рослинноњ сировини. –еакц≥њ ≥дентиф≥кац≥њ на стероњдне €дро, бутенол≥дне к≥льце, вуглеводний компонент. ћетоди к≥льк≥сного визначенн€ серцевих гл≥козид≥в (б≥олог≥чна стандартизац≥€, ф≥зико-х≥м≥чн≥ методи). «вТ€зок м≥ж х≥м≥чною будовою ≥ фармаколог≥чною д≥Їю серцевих гл≥козид≥в.

ѕереробка Ћ–—, шл€хи використанн€ в медичн≥й практиц≥. –езультати наукових досл≥джень л≥карських рослин, що вм≥щують серцев≥ гл≥козиди.

ќб'Їкти вивченн€:

1. ќф≥цинальн≥ Ћ– ≥ Ћ–—: наперст€нка пурпурова, великокв≥ткова ≥ шерстиста (лист€), горицв≥т весн€ний (трава), конвал≥€ травнева (трава, лист€, кв≥ти), жовтушник розлогий (трава), строфант  омбе (нас≥нн€).

2. Ћ–, що використовуютьс€ в гомеопат≥њ: кендир конопл€ний, конвал≥€ травнева, наперст€нка пурпурова, строфант  омбе.

3. Ћ– ≥ Ћ–— народноњ медицини: наперст€нка ≥ржава (листки) Ц Digitalis ferruginea, обв≥йник грецький (кора) Ц Periploca graeca, олеандр звичайний (лист€) Ц Nerium oleander, чемерник червонуватий (кореневища з корен€ми) - Helleborus purpurascens, ваточник с≥р≥йський (лист€) - Asclepias syriaca, секуринега мечовидна (нас≥нн€) - Securinega securidata, сирен≥€ сиза (трава, нас≥нн€) - Syrenia cana, бруслина Ївропейська (нас≥нн€) - ≈uonymus eurоpea, в'€з≥ль барвистий (трава, нас≥нн€) - —оronilla vаг≥а.

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя

1. ƒайте визначенн€ серцевих гл≥козид≥в. Ќапиш≥ть класиф≥кац≥ю, навед≥ть приклади.

2. –ослини €ких родин вм≥щують кард≥остероњди, в €ких органах рослин накопичуютьс€ в основному ц≥ сполуки?

3. як ви€вити серцев≥ гл≥козиди в Ћ–— у польових умовах?

4. як≥ особливост≥ загот≥вл≥ листк≥в наперст€нки (час загот≥вл≥, умови суш≥нн€, збер≥ганн€ сировини)?

5. ¬каж≥ть основн≥ анатомо-д≥агностичн≥ ознаки листка наперст€нки, трави горицв≥ту весн€ного.

6. ѕерел≥ч≥ть рослини, у €ких суцв≥тт€м Ї односторонн€ китиц€.

7. Ќазв≥ть можлив≥ дом≥шки до листк≥в конвал≥њ та њх в≥дм≥нн≥ д≥агностичн≥ ознаки.

8. яка група серцевих гл≥козид≥в про€вл€Ї р≥зко виражену кумул€тивну д≥ю?

9. ўо робл€ть ≥з сировиною, €кщо њњ реальна б≥олог≥чна активн≥сть нижча чи вища за фармакопейну?

10. ƒайте класиф≥кац≥ю серцевих гл≥козид≥в. ¬каж≥ть джерела кожноњ групи кард≥остероњд≥в.

11. ќхарактеризуйте х≥м≥чн≥ ≥ ф≥зичн≥ властивост≥ серцевих гл≥козид≥в.

12. ќбгрунтуйте ≥ опиш≥ть способи вид≥ленн€ серцевих гл≥козид≥в з рослинноњ сировини ≥ њх очищенн€ в≥д супутн≥х речовин.

13. ќпиш≥ть €к≥сн≥ реакц≥њ визначенн€ серцевих гл≥козид≥в, њх х≥м≥зм ≥ специф≥чн≥сть.

14. Ќа приклад≥ наперст€нки шерстистоњ по€сн≥ть перетворенн€ первинних гл≥козид≥в в процес≥ сушки ≥ збер≥ганн€ Ћ–—.

15. ¬каж≥ть переваги ≥ недол≥ки препарат≥в групи наперст€нки ≥ строфанту.

16. Ѕ≥олог≥чн≥ методи стандартизац≥њ л≥карськоњ сировини. як≥ Ї одиниц≥ д≥њ? ‘≥зико-х≥м≥чн≥ методи к≥льк≥сного визначенн€ кард≥остероњд≥в в рослинн≥й сировин≥. ќпиш≥ть принципи метод≥в.

17. Ќапиш≥ть будову основних агл≥кон≥в кард≥остероњд≥в групи карденол≥д≥в (диг≥токсиген≥н, г≥токсиген≥н, строфантидин), њх первинних (геноњнних) ≥ вторинних гл≥козид≥в: пурпуреагл≥козид ј ≥ Ѕ, диг≥лан≥ди (ланатозиди) ј, Ѕ ≥ —,  -строфантозид, диг≥токсин, цимарин,  -строфантин-β, адон≥токсин, конвалотоксин; х≥м≥чна будова глюкози, рамнози ≥ дезоксицукр≥в Ц диг≥токсози, цимарози. ¬каж≥ть латинськ≥ назви сировинних джерел, що вм≥щують перерахован≥ серцев≥ гл≥козиди ≥ дезоксицукри.

18. ¬каж≥ть х≥м≥чний склад ≥ л≥карськ≥ препарати рослин: наперст€нка пурпурова, великокв≥ткова, шерстиста, строфант  омбе, горицв≥т весн€ний, конвал≥€ травнева, жовтушник розлогий.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 647 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

2045 - | 1857 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.