Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕерел≥к питань до модулю 1




1. «авданн€ фармакогноз≥њ на сучасному етап≥. –оль фармакогноз≥њ в практичн≥й д≥€льност≥ пров≥зора.

2. ќрган≥зац≥€ загот≥вл≥ л≥карськоњ рослинноњ сировини (Ћ–—); правила збер≥ганн€ сировини в залежност≥ в≥д р≥зних морфолог≥чних груп ≥ х≥м≥чного складу.

3. ќсновн≥ напр€мки наукових досл≥джень в област≥ вивченн€ л≥карських рослин (Ћ–). ћетоди ви€вленн€ нових Ћ–, роль наукових ≥ навчальних заклад≥в.

4. —ировинна база л≥карських рослин в ”крањн≥, њх рац≥ональне використанн€.

5. “оварознавчий анал≥з Ћ–—: прийманн€ Ћ–—, в≥дб≥р проб дл€ анал≥зу, встановленн€ тотожност≥, чистоти та добро€к≥сност≥ сировини. ўо таке парт≥€ сировини?

6. ¬изначенн€ пон€тт€ Упол≥сахаридиФ. ѓх класиф≥кац≥€, ф≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥, локал≥зац≥€. ¬ид≥ленн€ ≥з л≥карськоњ рослинноњ сировини та €к≥сн≥ реакц≥њ.

7. ¬углеводи. √люкозам≥н. ћед.

8.  рохмаль. Ѕудова крохмального зерна. —труктура ам≥лози та ам≥лопектину. —ировинн≥ джерела отриманн€ крохмалю. «астосуванн€ його.

9. ≤нул≥н. Ѕудова. —ировина, €ка м≥стить ≥нул≥н. як≥сне визначенн€, використанн€.

10. —лиз. ’≥м≥чний склад. ‘≥зичн≥ властивост≥. Ћокал≥зац≥€ та походженн€ в рослинах. Ћ– та Ћ–—, €к≥ м≥ст€ть слиз. Ѕ≥олог≥чна д≥€.

11.  амед≥. ѕоходженн€ в рослинах. Ѕудова.  ласиф≥кац≥€. —ировинн≥ джерела отриманн€. «астосуванн€.

12. ѕектини. Ѕудова. ¬ид≥ленн€ ≥з л≥карськоњ рослинноњ сировини. ѕрепарати, њх застосуванн€. Ћ– та Ћ–—, €к≥ м≥ст€ть пектини.

13. ¬изначенн€ пон€тт€ Ул≥п≥диФ. ѓх класиф≥кац≥€. ‘≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ л≥п≥д≥в. «бер≥ганн€.

14. ¬изначенн€ тип≥в жирних ол≥й.

15. ¬изначенн€ ф≥зичних та х≥м≥чних показник≥в жирних ол≥й. ѓх анал≥тичне значенн€.

16. Ћ≥поњди: бджолиний в≥ск, спермацет, ланол≥н, фосфол≥п≥ди. —ировинн≥ джерела отриманн€. Ѕудова. «астосуванн€.

17. ¬изначенн€ пон€ть Упротењни ≥ б≥лкиФ. —ировина тваринного походженн€: €ди зм≥й, медична пТ€вка. ѕродукти бджол≥вництва.

18. ¬изначенн€ пон€тт€ Ђлектиниї. Ћ– та Ћ–—, €к≥ м≥ст€ть лектини.

19. ¬изначенн€ пон€тт€ УферментиФ. ‘ерментн≥ препарати рослинного ≥ тваринного походженн€.

20. Ћ≥карськ≥ рослини та л≥карська рослинна сировина, €к≥ м≥ст€ть орган≥чн≥ кислоти.

21. ¬изначенн€ пон€тт€ Ув≥там≥ниФ. –озповсюдженн€ њх у рослинному св≥т≥. ¬плив фаз вегетац≥њ ≥ умов зростанн€ на накопиченн€ в≥там≥н≥в у рослинах.  ласиф≥кац≥€ в≥там≥н≥в. ¬изначенн€ вм≥сту аскорб≥новоњ кислоти. Ўл€хи використанн€ сировини, €ка м≥стить в≥там≥ни.

22. ¬изначенн€ пон€тт€ Угл≥козидиФ. “ипи класиф≥кац≥й. √л≥козинолати (т≥огл≥козиди) та ц≥аногенн≥ гл≥козиди.

23. ¬изначенн€ пон€ть У≥зопреноњди ≥ терпеноњдиФ.  ласиф≥кац≥€. Ѕ≥осинтез. ѕравило –ужички. –озповсюдженн€ б≥олог≥чно активних речовин ≥зопреноњдноњ структури в рослинному св≥т≥.

24. ¬изначенн€ пон€тт€ У≥ридоњдиФ. ’≥м≥чна будова.  ласиф≥кац≥€. як≥сн≥ реакц≥њ на ≥ридоњди, хроматограф≥чний анал≥з. Ћ≥карськ≥ рослини та л≥карська рослинна сировина, €к≥ м≥ст€ть ≥ридоњди та ≥нш≥ г≥ркоти.

25. ¬изначенн€ пон€тт€ Уеф≥рн≥ ол≥њФ. –озповсюдженн€, локал≥зац≥€. ¬плив онтогенетичних ≥ зовн≥шн≥х фактор≥в на накопиченн€ в рослинах. ћ≥нлив≥сть х≥м≥чного складу. –оль ол≥й в життЇд≥€льност≥ рослин.

26. ’≥м≥чний склад еф≥рних ол≥й.  ласиф≥кац≥€ моно- ≥ сескв≥терпен≥в за продуктами г≥друванн€. “ипи сполук. ‘≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ еф≥рних ол≥й. ћетоди визначенн€ вм≥сту еф≥рноњ ол≥њ у л≥карськ≥й рослинн≥й сировин≥. ћетоди отриманн€ еф≥рних ол≥й. «бер≥ганн€ л≥карськоњ рослинноњ сировини, €ка м≥стить еф≥рн≥ ол≥њ. ћетоди анал≥зу еф≥рних ол≥й: “Ў’, визначенн€ ф≥зичних та х≥м≥чних показник≥в €кост≥. ѓх анал≥тичне значенн€.

27. Ћ– та Ћ–—, €к≥ м≥ст€ть монотерпеноњди; сескв≥терпеноњди, сескв≥терпенов≥ лактони та сполуки ароматичного р€ду. ѕрепарати њх застосуванн€.

28. ѕон€тт€ про дитерпеноњди, смоли ≥ бальзами. Ћ≥карськ≥ рослини та л≥карська рослинна сировина, €к≥ м≥ст€ть дитерпеноњди, смоли ≥ бальзами.

29. ¬изначенн€ пон€тт€ УстероњдиФ.  ласиф≥кац≥€ стероњд≥в. ‘≥зичн≥, х≥м≥чн≥ та б≥олог≥чн≥ властивост≥ стероњд≥в. як≥сн≥ реакц≥њ. ѕриродн≥ джерела гормональних препарат≥в.

30. ¬изначенн€ пон€тт€ Усапон≥ниФ. ‘≥зичн≥, х≥м≥чн≥ та б≥олог≥чн≥ властивост≥ сапон≥н≥в.  ласиф≥кац≥€ залежно в≥д будови сапоген≥ну. як≥сн≥ реакц≥њ.

31. Ћ– та Ћ–—, €к≥ м≥ст€ть тритерпенов≥ та стероњдн≥ сапон≥ни. ѕрепарати. Ўл€хи використанн€.

32. ¬изначенн€ пон€тт€ Укард≥остероњди ≥ кард≥огл≥козидиФ. ’≥м≥чна будова.  ласиф≥кац≥€. ‘≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥. Ѕ≥олог≥чна стандартизац≥€ л≥карськоњ рослинноњ сировини. як≥сн≥ реакц≥њ, хроматограф≥чний анал≥з. «вТ€зок фармаколог≥чних властивостей з х≥м≥чною будовою.

33. Ћ– та Ћ–—, €к≥ м≥ст€ть кард≥огл≥козиди. Ўл€хи використанн€. “ехн≥ка безпеки п≥д час роботи з л≥карською рослинною сировиною, €ка м≥стить кард≥огл≥козиди.

«ј¬ƒјЌЌя 3. «а гербарним зразком визначити л≥карську рослину. Ќаписати украњнськ≥ та латинськ≥ назви рослини, родини ≥ сировини, вказати географ≥чне поширенн€, д≥юч≥ речовини, б≥олог≥чну д≥ю та застосуванн€.


јлте€ л≥карська

ѕодорожник великий

ѕодорожник блошиний

ѕ≥дб≥л звичайний (мати-й-мачуха)

Ћьон звичайний

ѕерсик звичайний

–ицина звичайна

—он€шник однор≥чний

—о€ щетиниста

Ўипшина корична

Ќаг≥дки л≥карськ≥

ќбл≥пиха крушино видна

—мородина чорна

√оробина звичайна

 ропива дводомна

 укурудза звичайна

√рицики звичайн≥

∆уравлина болотна

√≥рчиц€ сарептська

Ћаванда колоскова

≈вкал≥пт прутовидний

ћел≥са л≥карська

Ўавл≥€ л≥карська

¬алер≥ана л≥карська

јн≥с звичайний

„ебрець звичайний

Ѕоб≥вник трилистий

“ирлич жовтий

«олототис€чник гарний

 ульбаба л≥карська

јњр тростиновий

 мин звичайний

јрн≥ка г≥рська

 алина звичайна

ялиц€ сиб≥рська

∆овтушник сив≥ючий

„емерник червонуватий

ћТ€та перцева

 ор≥андр пос≥вний

‘енхель звичайний

ял≥вець звичайний

ƒерев≥й звичайний

ѕолин г≥ркий

Ѕагно звичайне

„ебрець повзучий

ћатеринка звичайна

Ѕереза повисла

“опол€ чорна

’м≥ль звичайний

Ћипа серце листа

“у€ зах≥дна

—олодка гола

јстрагал шерстистокв≥тковий

’вощ польовий

јрал≥€ маньчжурська

ќртосифон тичинковий

«аманиха висока

ƒ≥оскоре€ н≥ппонська

як≥рц≥ сланк≥

—инюха блакитна

ћиль€нка л≥карська

√≥ркокаштан звичайний

Ќаперст€нка пурпурова

Ќаперст€нка шерстиста

Ќаперст€нка великокв≥ткова

—трофант комбе

√орицв≥т весн€ний

 онвал≥€ травнева


«ј¬ƒјЌЌя 4. «а мнемо картами м≥кроскоп≥чних ознак Ћ–— визначити вид л≥карськоњ рослини. Ќаписати украњнськ≥ та латинськ≥ назви сировини, рослини та родини, вказати основн≥ д≥агностичн≥ ознаки, за €кими проведено ≥дентиф≥кац≥ю, застосуванн€ Ћ–—.


 ор≥нь алтењ

Ћисток подорожника

Ћисток п≥дб≥лу

Ќас≥нн€ льону

ѕл≥д шипшини

Ћисток кропиви

“рава грицик≥в

 ора калини

“рава хвоща

“рава споришу

 орен≥ кульбаби

Ћистки мТ€ти перцевоњ

Ћистки шавл≥њ

 ореневище з корен€ми валер≥ани

Ћистки дерев≥ю

ѕлоди фенхелю

Ћистки материнки

ѕлоди ан≥су

Ћистки евкал≥пту

Ћистки полину г≥ркого

 ореневище ањру

ѕлоди €л≥вцю

Ћистки чебрецю

—упл≥дд€ хмелю

Ћистки боб≥вника трилистого

 орен≥ оману

 ор≥нь солодки

“рава хвощу польового

Ћистки конвал≥њ

“рава жовтушника

Ћистки наперст€нки пурпуровоњ, шерстистоњ, великокв≥тковоњ

“рава горицв≥ту весн€ного


«ј¬ƒјЌЌя 5. Ќазвати х≥м≥чну структуру д≥ючих речовин, клас речовин, методи вид≥ленн€, ≥дентиф≥кац≥€, к≥льк≥сне визначенн€. ¬казати рослинн≥ джерела, локал≥зац≥ю в органах рослин, фармаколог≥чну д≥ю.


≤нул≥н

јрах≥донова кислота

’олестирин

≈ргостерин

јскорб≥нова кислота (в≥там≥н —)

ѕангамова кислота (в≥там≥н ¬15)

–етинол (в≥там≥н ј)

≈ргокальциферол (в≥там≥н D2)

‘≥лох≥нон (в≥там≥н  1)

“окоферол (в≥там≥н ≈)

Ќ≥котинова кислота

“≥ам≥н (в≥там≥н ¬1)

–ибофлав≥н (в≥там≥н ¬2)

—ин≥гр≥н

јм≥гдал≥н

ќстол

√арпаг≥д

Ћ≥налоол

÷итраль

ћентол

 арвакрол

јнетол

¬ан≥л≥н

Ѕорн≥л≥зовалер≥анат

1,8 Ц цинеол

 арвон

 амфора

Ѕорнеол

’амазулен

јлантолактон

“имол

√л≥циретинова кислота

ѕротоесциген≥н

ƒ≥осген≥н

ƒаз≥антоген≥н

√екоген≥н

ƒиг≥токсин

ѕурпуреагл≥козиди ј ≥ ¬

Ћанатозиди ј ≥ ¬

 -строфантин-β

јдон≥токсин

 онвалозид

≈ризимозид

√≥токсин


«ј¬ƒјЌЌя 6. ¬казати фармаколог≥чну д≥ю та склад л≥карських препарат≥в на основ≥ рослинноњ сировини.


ћукалт≥н

ѕлантаглюцид

Ћ≥в≥ан

Ћ≥нетол

ќл≥метин

÷истенал

≈сенц≥але

’олосас

 аротол≥н

Ћ≥похром≥н

 алефлон

јрфазетин

ќлазоль

√≥позоль

√люкориб≥н

–ифлан

јлохол

‘≥тон Ц —ƒ

ѕол≥ф≥тол Ц 1

¬алокорм≥д

 орвалд≥н

≈спол

Ћедин

‘лора

ƒиг≥токсин

 ордиг≥т

ƒигоксин

÷елан≥д

 оргл≥кон

≈кдистен

—трепс≥лс ориг≥нал

јлантон

ѕектусин

”ролесан

Ћ≥в≥ан

¬≥кал≥н

√ербогастрин

≤нгал≥пт

 аметон

—альв≥н

√евкамен

≈фкамон

’лороф≥л≥пт

ѕ≥носол

ѕробесан

–екутан

јн≥тос

–отокан

ќл≥метин

√л≥цирам

—апарал

“рибуспон≥н

‘≥тол≥зин

ѕол≥спон≥н рапл≥ «елен≥на

—трофантин  

јдон≥зид

 ард≥овален

јдон≥с-бром

¬алокорм≥д


Ћ≤“≈–ј“”–ј

ќсновна

1. ƒержавна фармакопе€ ”крањни / ƒержавне п≥дприЇмство ТТЌауково-експертний фармакопейний центрТТ. Ц 1-е вид. ƒоповненн€ 2. Ц ’арк≥в: –≤–≈√, 2008. с. 544

2. ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒержавне п≥дприЇмство Ђ”крањнський науковий фармакопейний центр €кост≥ л≥карських засоб≥вї. Ц 1-е вид. Ц ƒоповненн€ 3. Ц ’.: ƒержавне п≥дприЇмство Ђ”крањнський науковий фармакопейний центр €кост≥ л≥карських засоб≥вї, 2009. Ц —. 280.

3.  овальов ¬.ћ., ѕавл≥й ќ.≤., ≤сакова “.≤. ‘армакогноз≥€ з основами б≥ох≥м≥њ рослин. Ц ’арк≥в:ѕрапор,2000. - —.704.

4. ћуравьева ƒ. ј. ‘армакогнози€.- ћ.: ћедицина, 1991.

5. ‘армакогнози€. јтлас / Ќ.». √ринкевич, ≈.я. Ћадыгиной.- ћ.: ћедицина, 1989.

6. √осударственна€ фармакопе€ ———–.- 10-е, 11-е изд. Ц ћ.: ћедицина,1987. Ц ¬ып.1; 1990. Ц ¬ып.2.

7. —правочник по заготовках лекарственных растений / ƒ.—. »вашин, «.‘. атина, ».«. –ыбачук и др. Ц  иев: ”рожай,1989.

8. ѕравила сбора и сушки лекарственных растений / —борник инструкций /. Ц ћ.: ћедицина,1985.

9. ƒолгова ј.ј., Ћадыгина ≈.я. –уководство к практическим зан€ти€м по фармакогнозии. Ц ћ.: ћедицина,1977.

ƒодаткова

10.  арденолиды и буфадиенолиды / ».‘. ћакаревич, Ё.ѕ.  емертелидзе, —.√.  исличенко и др. Ц “билиси: ћецниереба, 1975.

11.  омиссаренко ј.Ќ.,  исличенко ¬.—.,  овалева ј.ћ.,  овалев ¬.Ќ.,  овалев —.¬. ќбща€ характеристика кардиостероидов. ћетоды обнаружени€, выделени€ и анализа сердечных гликозидов: ”чебное пособие.-’арьков,1997.-89с.

12. ¬отчал Ѕ.≈., —луцкий ћ.≈. —ердечные гликозиды.-ћ.: ћедицина, 1979.-200с.

 

“≈ћј: ‘енольн≥ сполуки.

ј “”јЋ№Ќ≤—“№: ‘енольн≥ сполуки дуже поширен≥ в рослинному св≥т≥. ƒо речовин фенольноњ природи в≥днос€тьс€ ароматичн≥ сполуки (—6), €к≥ в молекул≥ м≥ст€ть бензольне €дро з одн≥Їю чи к≥лькома г≥дроксильними групами. «а будовою вуглецевого скелету њх д≥л€ть на р≥зн≥ групи. ѕриродн≥ гл≥козиди, в €ких агл≥конами виступають прост≥ феноли, ди- або тримери њх, мають назву фенологл≥козиди. Ћ≥гнани Ц димери фен≥лпропанових сполук (—6-—3)2, ксантони Ц пох≥дн≥ (—6-—1-—6). —полуки фенольних груп про€вл€ють протим≥кробну, против≥русну, дезинф≥куючу, адаптогенну, антигельм≥нтну та протипухлинну д≥ю.

Ќј¬„јЋ№Ќ≤ ÷≤Ћ≤:

«Ќј“»:

Ј правила ≥ терм≥ни загот≥вл≥, способи первинноњ обробки, суш≥нн€ та збер≥ганн€ сировини, що вм≥щуЇ прост≥ феноли, л≥гнани, ксантони;

Ј х≥м≥чний склад Ћ–—, метод вид≥ленн€ арбутину з Ћ–— та ви€вленн€ з допомогою €к≥сних реакц≥й;

Ј використанн€ Ћ–—, що вм≥щуЇ прост≥ феноли, л≥гнани, ксантони в медицин≥ та фармац≥њ.

¬ћ≤“»:

Ј встановити тотожн≥сть л≥карських рослин, що вм≥щують прост≥ феноли, л≥гнани, ксантони за зовн≥шн≥ми ознаками (за допомогою гербарних зразк≥в) та в≥др≥зн€ти њх в≥д морфолог≥чно под≥бних вид≥в;

Ј встановити тотожн≥сть Ћ–— за зовн≥шн≥ми ознаками;

Ј ≥дентиф≥кувати Ћ–— за м≥кроскоп≥чними ознаками та визначником.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 695 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2300 - | 2147 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.051 с.