1. Завдання фармакогнозії на сучасному етапі. Роль фармакогнозії в практичній діяльності провізора.
2. Організація заготівлі лікарської рослинної сировини (ЛРС); правила зберігання сировини в залежності від різних морфологічних груп і хімічного складу.
3. Основні напрямки наукових досліджень в області вивчення лікарських рослин (ЛР). Методи виявлення нових ЛР, роль наукових і навчальних закладів.
4. Сировинна база лікарських рослин в Україні, їх раціональне використання.
5. Товарознавчий аналіз ЛРС: приймання ЛРС, відбір проб для аналізу, встановлення тотожності, чистоти та доброякісності сировини. Що таке партія сировини?
6. Визначення поняття “полісахариди”. Їх класифікація, фізичні та хімічні властивості, локалізація. Виділення із лікарської рослинної сировини та якісні реакції.
7. Вуглеводи. Глюкозамін. Мед.
8. Крохмаль. Будова крохмального зерна. Структура амілози та амілопектину. Сировинні джерела отримання крохмалю. Застосування його.
9. Інулін. Будова. Сировина, яка містить інулін. Якісне визначення, використання.
10. Слиз. Хімічний склад. Фізичні властивості. Локалізація та походження в рослинах. ЛР та ЛРС, які містять слиз. Біологічна дія.
11. Камеді. Походження в рослинах. Будова. Класифікація. Сировинні джерела отримання. Застосування.
12. Пектини. Будова. Виділення із лікарської рослинної сировини. Препарати, їх застосування. ЛР та ЛРС, які містять пектини.
13. Визначення поняття “ліпіди”. Їх класифікація. Фізичні та хімічні властивості ліпідів. Зберігання.
14. Визначення типів жирних олій.
15. Визначення фізичних та хімічних показників жирних олій. Їх аналітичне значення.
16. Ліпоїди: бджолиний віск, спермацет, ланолін, фосфоліпіди. Сировинні джерела отримання. Будова. Застосування.
17. Визначення понять “протеїни і білки”. Сировина тваринного походження: яди змій, медична п’явка. Продукти бджолівництва.
18. Визначення поняття «лектини». ЛР та ЛРС, які містять лектини.
19. Визначення поняття “ферменти”. Ферментні препарати рослинного і тваринного походження.
20. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, які містять органічні кислоти.
21. Визначення поняття “вітаміни”. Розповсюдження їх у рослинному світі. Вплив фаз вегетації і умов зростання на накопичення вітамінів у рослинах. Класифікація вітамінів. Визначення вмісту аскорбінової кислоти. Шляхи використання сировини, яка містить вітаміни.
22. Визначення поняття “глікозиди”. Типи класифікацій. Глікозинолати (тіоглікозиди) та ціаногенні глікозиди.
23. Визначення понять “ізопреноїди і терпеноїди”. Класифікація. Біосинтез. Правило Ружички. Розповсюдження біологічно активних речовин ізопреноїдної структури в рослинному світі.
24. Визначення поняття “іридоїди”. Хімічна будова. Класифікація. Якісні реакції на іридоїди, хроматографічний аналіз. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, які містять іридоїди та інші гіркоти.
25. Визначення поняття “ефірні олії”. Розповсюдження, локалізація. Вплив онтогенетичних і зовнішніх факторів на накопичення в рослинах. Мінливість хімічного складу. Роль олій в життєдіяльності рослин.
26. Хімічний склад ефірних олій. Класифікація моно- і сесквітерпенів за продуктами гідрування. Типи сполук. Фізичні та хімічні властивості ефірних олій. Методи визначення вмісту ефірної олії у лікарській рослинній сировині. Методи отримання ефірних олій. Зберігання лікарської рослинної сировини, яка містить ефірні олії. Методи аналізу ефірних олій: ТШХ, визначення фізичних та хімічних показників якості. Їх аналітичне значення.
27. ЛР та ЛРС, які містять монотерпеноїди; сесквітерпеноїди, сесквітерпенові лактони та сполуки ароматичного ряду. Препарати їх застосування.
28. Поняття про дитерпеноїди, смоли і бальзами. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, які містять дитерпеноїди, смоли і бальзами.
29. Визначення поняття “стероїди”. Класифікація стероїдів. Фізичні, хімічні та біологічні властивості стероїдів. Якісні реакції. Природні джерела гормональних препаратів.
30. Визначення поняття “сапоніни”. Фізичні, хімічні та біологічні властивості сапонінів. Класифікація залежно від будови сапогеніну. Якісні реакції.
31. ЛР та ЛРС, які містять тритерпенові та стероїдні сапоніни. Препарати. Шляхи використання.
32. Визначення поняття “кардіостероїди і кардіоглікозиди”. Хімічна будова. Класифікація. Фізичні та хімічні властивості. Біологічна стандартизація лікарської рослинної сировини. Якісні реакції, хроматографічний аналіз. Зв’язок фармакологічних властивостей з хімічною будовою.
33. ЛР та ЛРС, які містять кардіоглікозиди. Шляхи використання. Техніка безпеки під час роботи з лікарською рослинною сировиною, яка містить кардіоглікозиди.
ЗАВДАННЯ 3. За гербарним зразком визначити лікарську рослину. Написати українські та латинські назви рослини, родини і сировини, вказати географічне поширення, діючі речовини, біологічну дію та застосування.
Алтея лікарська
Подорожник великий
Подорожник блошиний
Підбіл звичайний (мати-й-мачуха)
Льон звичайний
Персик звичайний
Рицина звичайна
Соняшник однорічний
Соя щетиниста
Шипшина корична
Нагідки лікарські
Обліпиха крушино видна
Смородина чорна
Горобина звичайна
Кропива дводомна
Кукурудза звичайна
Грицики звичайні
Журавлина болотна
Гірчиця сарептська
Лаванда колоскова
Евкаліпт прутовидний
Меліса лікарська
Шавлія лікарська
Валеріана лікарська
Аніс звичайний
Чебрець звичайний
Бобівник трилистий
Тирлич жовтий
Золототисячник гарний
Кульбаба лікарська
Аїр тростиновий
Кмин звичайний
Арніка гірська
Калина звичайна
Ялиця сибірська
Жовтушник сивіючий
Чемерник червонуватий
М’ята перцева
Коріандр посівний
Фенхель звичайний
Ялівець звичайний
Деревій звичайний
Полин гіркий
Багно звичайне
Чебрець повзучий
Материнка звичайна
Береза повисла
Тополя чорна
Хміль звичайний
Липа серце листа
Туя західна
Солодка гола
Астрагал шерстистоквітковий
Хвощ польовий
Аралія маньчжурська
Ортосифон тичинковий
Заманиха висока
Діоскорея ніппонська
Якірці сланкі
Синюха блакитна
Мильянка лікарська
Гіркокаштан звичайний
Наперстянка пурпурова
Наперстянка шерстиста
Наперстянка великоквіткова
Строфант комбе
Горицвіт весняний
Конвалія травнева
ЗАВДАННЯ 4. За мнемо картами мікроскопічних ознак ЛРС визначити вид лікарської рослини. Написати українські та латинські назви сировини, рослини та родини, вказати основні діагностичні ознаки, за якими проведено ідентифікацію, застосування ЛРС.
Корінь алтеї
Листок подорожника
Листок підбілу
Насіння льону
Плід шипшини
Листок кропиви
Трава грициків
Кора калини
Трава хвоща
Трава споришу
Корені кульбаби
Листки м’яти перцевої
Листки шавлії
Кореневище з коренями валеріани
Листки деревію
Плоди фенхелю
Листки материнки
Плоди анісу
Листки евкаліпту
Листки полину гіркого
Кореневище аїру
Плоди ялівцю
Листки чебрецю
Супліддя хмелю
Листки бобівника трилистого
Корені оману
Корінь солодки
Трава хвощу польового
Листки конвалії
Трава жовтушника
Листки наперстянки пурпурової, шерстистої, великоквіткової
Трава горицвіту весняного
ЗАВДАННЯ 5. Назвати хімічну структуру діючих речовин, клас речовин, методи виділення, ідентифікація, кількісне визначення. Вказати рослинні джерела, локалізацію в органах рослин, фармакологічну дію.
Інулін
Арахідонова кислота
Холестирин
Ергостерин
Аскорбінова кислота (вітамін С)
Пангамова кислота (вітамін В15)
Ретинол (вітамін А)
Ергокальциферол (вітамін D2)
Філохінон (вітамін К1)
Токоферол (вітамін Е)
Нікотинова кислота
Тіамін (вітамін В1)
Рибофлавін (вітамін В2)
Синігрін
Амігдалін
Остол
Гарпагід
Ліналоол
Цитраль
Ментол
Карвакрол
Анетол
Ванілін
Борнілізовалеріанат
1,8 – цинеол
Карвон
Камфора
Борнеол
Хамазулен
Алантолактон
Тимол
Гліциретинова кислота
Протоесцигенін
Діосгенін
Дазіантогенін
Гекогенін
Дигітоксин
Пурпуреаглікозиди А і В
Ланатозиди А і В
К-строфантин-β
Адонітоксин
Конвалозид
Еризимозид
Гітоксин
ЗАВДАННЯ 6. Вказати фармакологічну дію та склад лікарських препаратів на основі рослинної сировини.
Мукалтін
Плантаглюцид
Лівіан
Лінетол
Оліметин
Цистенал
Есенціале
Холосас
Каротолін
Ліпохромін
Калефлон
Арфазетин
Олазоль
Гіпозоль
Глюкорибін
Рифлан
Алохол
Фітон – СД
Поліфітол – 1
Валокормід
Корвалдін
Еспол
Ледин
Флора
Дигітоксин
Кордигіт
Дигоксин
Целанід
Корглікон
Екдистен
Стрепсілс оригінал
Алантон
Пектусин
Уролесан
Лівіан
Вікалін
Гербогастрин
Інгаліпт
Каметон
Сальвін
Гевкамен
Ефкамон
Хлорофіліпт
Піносол
Пробесан
Рекутан
Анітос
Ротокан
Оліметин
Гліцирам
Сапарал
Трибуспонін
Фітолізин
ПоліспонінКраплі Зеленіна
Строфантин К
Адонізид
Кардіовален
Адоніс-бром
Валокормід
ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Державна фармакопея України / Державне підприємство ’’Науково-експертний фармакопейний центр’’. – 1-е вид. Доповнення 2. – Харків: РІРЕГ, 2008. с. 544
2. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
3. Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. – Харків:Прапор,2000. - С.704.
4. Муравьева Д. А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991.
5. Фармакогнозия. Атлас / Н.И. Гринкевич, Е.Я. Ладыгиной.- М.: Медицина, 1989.
6. Государственная фармакопея СССР.- 10-е, 11-е изд. – М.: Медицина,1987. – Вып.1; 1990. – Вып.2.
7. Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
8. Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.
9. Долгова А.А., Ладыгина Е.Я. Руководство к практическим занятиям по фармакогнозии. – М.: Медицина,1977.
Додаткова
10. Карденолиды и буфадиенолиды / И.Ф. Макаревич, Э.П. Кемертелидзе, С.Г. Кисличенко и др. – Тбилиси: Мецниереба, 1975.
11. Комиссаренко А.Н., Кисличенко В.С., Ковалева А.М., Ковалев В.Н., Ковалев С.В. Общая характеристика кардиостероидов. Методы обнаружения, выделения и анализа сердечных гликозидов: Учебное пособие.-Харьков,1997.-89с.
12. Вотчал Б.Е., Слуцкий М.Е. Сердечные гликозиды.-М.: Медицина, 1979.-200с.
ТЕМА: Фенольні сполуки.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Фенольні сполуки дуже поширені в рослинному світі. До речовин фенольної природи відносяться ароматичні сполуки (С6), які в молекулі містять бензольне ядро з однією чи кількома гідроксильними групами. За будовою вуглецевого скелету їх ділять на різні групи. Природні глікозиди, в яких агліконами виступають прості феноли, ди- або тримери їх, мають назву фенологлікозиди. Лігнани – димери фенілпропанових сполук (С6-С3)2, ксантони – похідні (С6-С1-С6). Сполуки фенольних груп проявляють протимікробну, противірусну, дезинфікуючу, адаптогенну, антигельмінтну та протипухлинну дію.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
· правила і терміни заготівлі, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує прості феноли, лігнани, ксантони;
· хімічний склад ЛРС, метод виділення арбутину з ЛРС та виявлення з допомогою якісних реакцій;
· використання ЛРС, що вміщує прості феноли, лігнани, ксантони в медицині та фармації.
ВМІТИ:
· встановити тотожність лікарських рослин, що вміщують прості феноли, лігнани, ксантони за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків) та відрізняти їх від морфологічно подібних видів;
· встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками;
· ідентифікувати ЛРС за мікроскопічними ознаками та визначником.
