Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—амост≥йна аудиторна робота. ¬иконати лабораторн≥ роботи:




¬иконати лабораторн≥ роботи:

«ј¬ƒјЌЌя 1. ¬изначити тотожн≥сть ≥ добро€к≥сн≥сть ц≥лоњ Ћ–— за зовн≥шн≥ми ознаками:

Ј вивчити ≥ описати зовн≥шн≥ ознаки сировини;

Ј визначити тотожн≥сть Ћ–— за визначником ≥ пор≥вн€ти њњ з описом зг≥дно јЌƒ;

Ј сформулювати висновок про тотожн≥сть, вказати в≥д €коњ рослини походить, написати латинську ≥ украњнську назви Ћ–—, рослини ≥ родини.

ќб'Їкти анал≥зу: листки наперст€нки пурпуровоњ, листки наперст€нки шерстистоњ, нас≥нн€ строфанту, трава горицв≥ту весн€ного, трава, листки, кв≥ти конвал≥њ, трава жовтушника лакфеолевидний.

«ј¬ƒјЌЌя 2. ¬изначити тотожн≥сть ≥ добро€к≥сн≥сть подр≥бненоњ Ћ–— за зовн≥шн≥ми ≥ м≥кроскоп≥чними ознаками:

Ј вивчити ≥ описати зовн≥шн≥ ознаки подр≥бненоњ Ћ–—;

Ј виготовити м≥кропрепарат, вивчити м≥кроскоп≥чну будову, встановити та замалювати д≥агностичн≥ ознаки;

Ј визначити тотожн≥сть подр≥бненоњ Ћ–— за визначником;

Ј зробити висновок про тотожн≥сть Ћ–—, вказати в≥д €коњ рослини походить, до €коњ родини належить на латинськ≥й ≥ украњнськ≥й мовах;

ќб'Їкти анал≥зу: листки наперст€нки пурпуровоњ, листки конвал≥њ, трава горицв≥ту весн€ного ≥ жовтушника розлогого.

’арактерн≥ м≥кроскоп≥чн≥ д≥агностичн≥ ознаки ц≥лоњ та подр≥бненоњ Ћ–—.

ћ≥кропрепарат листка наперст€нки пурпуровоњ: кл≥тини еп≥дерм≥су звивистост≥нн≥, продихи переважно на нижн≥й сторон≥ листка (аномоцитний тип). ѕростих волоск≥в багато, особливо на нижн≥й сторон≥, 2-8-кл≥тинн≥, з≥ слабобородавчастою кутикулою ≥ тонкими ст≥нками, окрем≥ кл≥тини волоска часто спадаютьс€. √оловчаст≥ волоски двох тип≥в: з двокл≥тинною головкою на коротк≥й однокл≥тинн≥й н≥жц≥ ≥ з однокл≥тинною кулевидною або овальною головкою на довг≥й багатокл≥тинн≥й н≥жц≥.

ћ≥кропрепарат листка конвал≥њ: кл≥тини еп≥дерм≥су пр€мост≥нн≥, вит€гнут≥ по довжин≥ листка. ѕродихи занурен≥, округл≥, ор≥Їнтован≥ по довжин≥ листка, оточен≥ 4 кл≥тинами еп≥дерм≥су (тетраперигенний тип). ѕ≥д верхн≥м еп≥дерм≥сом видно кл≥тини пал≥садноњ тканини, вит€гнут≥ по ширин≥ листка (УлежачаФ пал≥садна тканина). √убчата тканина пухка ≥ складаЇтьс€ з розгалужених кл≥тин, вит€гнутих по ширин≥ листка. ¬ окремих кл≥тинах мезоф≥лу видно пучки тонких раф≥д ≥ крупн≥ голчаст≥ кристали (стилоњди) оксалату кальц≥ю.

ћ≥кропрепарат листка горицв≥ту весн€ного: кл≥тини еп≥дерм≥су велик≥ з сильнозвивистими ст≥нками, трохи вит€гнут≥ по довжин≥ дольки. —т≥нки кл≥тин верхнього еп≥дерм≥су ≥нод≥ мають вервицепод≥бн≥ потовщенн€, кутикула поздовжньоскладчаста. ѕродихи т≥льки на нижн≥й сторон≥, велик≥, овальн≥, злегка виступають над поверхнею листка, ор≥Їнтован≥ вздовж пластинки листка (аномоцитний тип). «р≥дка зустр≥чаютьс€ однокл≥тинн≥ волоски двох тип≥в: довг≥, стр≥чковидн≥ ≥з заокругленою верх≥вкою, звужен≥ б≥л€ основи; коротк≥ булавовидн≥ волоски, р≥зко звужен≥ б≥л€ м≥сц€ прикр≥пленн€. ¬с≥ волоски ≥з сп≥рально-складчастою кутикулою, прикр≥плен≥ до дуже маленькоњ округлоњ кл≥тини еп≥дерм≥су.

ћ≥кропрепарат листка жовтушника розлогого: кл≥тини верхнього еп≥дерм≥су злегка звивист≥ або багатокутн≥, нижнього Ц звивистост≥нн≥. —т≥нки кл≥тин верхнього еп≥дерм≥су б≥л€ основи волоск≥в мають вервицепод≥бн≥ потовщенн€. ѕродихи др≥бн≥, овальн≥, на нижн≥й сторон≥ њх значно б≥льше, (навколопродиховий комплекс ан≥зоцитного типу). ќднокл≥тинн≥, розгалужен≥, грубобородавчаст≥, дво-пТ€тик≥нцев≥ волоски покривають листок з обох стор≥н. ‘орма волоск≥в р≥зноман≥тна, на верхньому боц≥ переважають трик≥нцев≥, а на нижн≥й, особливо по головн≥й жилц≥ ≥ б≥л€ основи листка, - б≥льш≥сть волоск≥в двок≥нцев≥. ¬олосок в≥д еп≥дермальноњ (материнськоњ) кл≥тини перегородкою не в≥дд≥лений.

«ј¬ƒјЌЌя 3. ќзнайомитис€ з приготуванн€м вит€жки ≥з рослинноњ сировини та њњ очисткою. √отову очищену вит€жку з Ћ–—, що вм≥щуЇ серцев≥ гл≥козиди студенти отримують на зан€тт≥ в≥д лаборанта, €ку отримували наступним чином:

5г пов≥тр€но-сухоњ сировини пом≥щали в колбу з притертим корком, заливали 50мл 70% розчину етанолу (метанолу) ≥ залишали на 24 години дл€ екстракц≥њ серцевих гл≥козид≥в. ¬одно-спиртову вит€жку в≥дф≥льтровували через кусочок вати, спирт в≥д≥гнали п≥д вакуумом. ¬одний залишок перенесли в д≥лильну л≥йку ≥ провели очистку шл€хом збовтуванн€ з 10 мл вуглецю (IV) хлоридом. ≤з очищеноњ вит€жки серцев≥ гл≥козиди дв≥ч≥ (по 10 мл) екстрагували сум≥шшю етилового або ≥зопроп≥лового спирту ≥ хлороформу у сп≥вв≥дношенн≥ (1:3). —пиртово-хлороформну вит€жку в≥дф≥льтрували через паперовий ф≥льтр з нанесеним на нього шаром безводного сульфату натр≥ю. ‘≥льтр промивали 5мл екстрагенту ≥ промивну р≥дину приЇднали до основного ф≥льтрату. « одержаноњ вит€жки в≥д≥гнали розчинник до об'Їму 5-10 мл, залишок перенесли у фарфорову чашку ≥ випарили досуха. —ухий залишок розчинили в 5 мл спирту. ќдержана вит€жка готова дл€ досл≥дженн€ на на€вн≥сть серцевих гл≥козид≥в.

«ј¬ƒјЌЌя 4. ѕровести ви€вленн€ серцевих гл≥козид≥в у вит€жц≥ за допомогою €к≥сних реакц≥й.

≤. –еакц≥њ ви€вленн€ пТ€тичленного лактонного к≥льц€ серцевих гл≥козид≥в:

1. –еакц≥€ ЅальЇ. ƒо 1 мл досл≥джуваного розчину додайте 0,5 мл 1% розчину п≥криновоњ кислоти ≥ 5 крапель 10% розчину натр≥ю г≥дроксиду. «аф≥ксуйте в протокол≥ результат реакц≥њ.

2. –еакц≥€ Ћегал€. ƒо 1 мл вит€жки додайте р≥вний об'Їм 1 % розчину натр≥ю н≥тропрусиду ≥ 2-3 крапл≥ 10% розчину натр≥ю г≥дроксиду. ¬м≥ст проб≥рки перем≥шайте ≥ спостер≥гайте зм≥ну забарвленн€.

3. –еакц≥€ –озенгейма. ƒо 1 мл спиртового екстракту додайте 1 мл 90%-го розчину трихлороцтовоњ кислоти в метанол≥ (або етанол≥). ¬≥дм≥тьте зм≥ну забарвленн€.

II. –еакц≥€ ви€вленн€ стероњдного €дра.

  1. –еакц≥€ Ћ≥бермана-Ѕурхарда. 1 мл вит€жки випар≥ть в чашц≥ досуха. «алишок розчин≥ть в 0,5 мл оцтового анг≥дриду, перенес≥ть в суху проб≥рку ≥ обережно по ст≥нках проб≥рки нашаруйте 0,5 мл концентрованоњ с≥рчаноњ кислоти. —постер≥гайте по€ву забарвленого к≥льц€ на меж≥ шар≥в двох р≥дин. –еакц≥ю виконуйте п≥д вит€жною шафою ≥ з обережн≥стю!
  2. –еакц≥€ –аймонда. ƒо 1 мл спирто-водного екстракту додайте 0,5 мл м-дин≥тробензолу (3%-й розчин м-дин≥тробензолу в бензол≥) ≥ перем≥шайте. ƒодайте 2-3 краплини спиртового розчину кал≥ю г≥дроксиду.

≤≤≤. –еакц≥€ ви€вленн€ дезоксицукр≥в.

1. –еакц≥€  еллера- ≥л≥ан≥. 1 мл досл≥джуваноњ вит€жки випарте в чашц≥ досуха. «алишок розчин≥ть в 0,5 мл концентрованоњ оцтовоњ кислоти, €ка вм≥щуЇ 3% розчин хлориду зал≥за (III) ≥ перенес≥ть в суху проб≥рку. ѕ≥сл€ чого обережно по ст≥нках нашаровуйте 0,5 мл концентрованоњ с≥рчаноњ кислоти, €ка вм≥щуЇ 3% розчин хлориду зал≥за (III). –еакц≥ю виконуйте п≥д вит€жною шафою, дотримуйтесь правил техн≥ки безпеки.

–езультати реакц≥й опиш≥ть в протокол≥.

«ј¬ƒјЌЌя 5. ѕровести ви€вленн€ серцевих гл≥козид≥в у вит€жц≥ за допомогою хроматограф≥њ.

Ќа стартову л≥н≥ю хроматограф≥чноњ пластинки з тонким шаром сил≥кагелю  —  або хроматограф≥чного паперу нанес≥ть з м≥кроп≥петки 0,02 мл вит€жки ≥ розчин≥в в≥рог≥дних вз≥рц≥в серцевих гл≥козид≥в (св≥дки). ѕластинки з нанесеними речовинами пом≥ст≥ть у хроматограф≥чну камеру, насичену одн≥Їю з систем розчинник≥в: етилацетат-хлороформ (90:10); етилацетат-метанол (80:5); хлороформ-метанол-формам≥д (18:19:1). ѕ≥сл€ п≥дн€тт€ фронту розчинник≥в на висоту 10-12 см, хроматограму п≥дсуш≥ть у сушильн≥й шаф≥ при температур≥ 50-60∞—. ¬исушен≥ пластинки оприскуйте (п≥д вит€жкою) ≥з пульверизатора посл≥довно 0,2% розчином хлорам≥ну-“ ≥ 25% спиртовим розчином трихлороцтовоњ кислоти, п≥сл€ чого нагр≥йте прот€гом 5 хв при температур≥ 120∞— (нагр≥ванн€ проводьте п≥д т€гою у вит€жн≥й шаф≥!). ¬ирахуйте величини Rf пл€м гл≥козид≥в досл≥джуваноњ вит€жки ≥ пор≥вн€йте з Rf "св≥дк≥в". «роб≥ть висновки про њх ≥дентичн≥сть.

«ј¬ƒјЌЌя 6. “еоретично роз≥брати б≥олог≥чний метод к≥льк≥сного визначенн€ серцевих гл≥козид≥в у сировин≥ за ƒ‘ XI, “. 2.-—. 253-256, 300-303, 314-317.

ѕ≥дсумковий контроль та захист виконаноњ роботи. ѕроводитьс€ на основ≥ перев≥рки правильност≥ оформленн€ протоколу, результат≥в реакц≥њ, представлених студентом разом з протоколом, ви€вленн€ отриманих практичних навик≥в шл€хом усного опитуванн€ студента методик виконанн€ досл≥д≥в, трактовки отриманих результат≥в, а також за мнемокартами х≥м≥чноњ структури серцевих гл≥козид≥в.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

ќсновна

2.  овальов ¬.ћ., ѕавл≥й ќ.I., ≤сакова “.≤. ‘армакогноз≥€ з основами б≥ох≥м≥њ рослин: ѕ≥дручник дл€ студ. вищих фармац. заклад≥в осв≥ти та фармац. факультет≥в вищих мед. заклад≥в осв≥ти ≤≤≤- ≤v р≥вн≥в акредитац≥њ / «а ред. ¬.ћ.  овальова. Ц ’.: ѕрапор; ¬ид-во Ќ‘а”, 2000,Ч703 с.

3. √осударственна€ фармакопе€ ———–: ¬ып. 2. ќбщие методы анализа Ћекарственное растительное сырье/ ћ« ———–. Ч XI изд., доп. Ч ћ.: ћедицина, Ч 1989. Ч 400 с.

4. ћуравьева ƒ.ј. ‘армакогнози€. - ћ.: ћедицина, 1991. - —. 226-251.

5. ƒолгова ј.ј., Ћадыгина ≈.я. –уководство к практическим зан€ти€м по фармакогнозии. -ћ.: ћедицина, 1977. - —. 90-118.

6. —правочник по заготовках лекарственных растений / ƒ.—. »вашин, «.‘. атина, ».«. –ыбачук и др. Ц  иев: ”рожай,1989. Ц 280с.

7.  омиссаренко ј.Ќ.,  исличенко ¬.—.,  овалева ј.ћ.,  овалев ¬.Ќ.,

8.  овалев —.¬. ќбща€ характеристика кардиостероидов. ћетоды обнаружени€, выделени€ и анализа сердечных гликозидов: ”чебное пособие.-’арьков,1997.-89с.

9. ¬отчал Ѕ.≈., —луцкий ћ.≈. —ердечные гликозиды.-ћ.: ћедицина, 1979.-200с.

10. ћакаревич ».‘.,  емертелидзе ≈.ѕ.,  исличенко —.“. и др.  арденолиды и буфадиенолиды.-“билиси: ћецниереба, 1975.-226с.

11. ћакаревич ».‘.,  емертелидзе ≈.ѕ. “рансформированые сердечные гликозиды и агликоны и их биологическа€ активность.-“билиси: ће≠цниереба, 1984.-253с.

12. ‘армакогнози€. јтлас. / ѕод ред. Ќ.». √ринкевич, ≈.я.Ћадыгиной. - ћ.:ћедицина, 1989. - —. 270-295.

13. Ћекарственные растени€: —прав. пособие / ѕод ред. Ќ.». √ринкевич. -ћ.: ¬ысш. шк., 1991.-398с.

14. √осударственна€ фармакопе€ ———–: ¬ып. 2.-XI изд. ћ.: ћедицина, 1989.- —. 253-257, 300-303, 314-318.

15. ѕравила сбора и сушки лекарственных растений (сборник инструкций).- ћ.:ћедицина, 1985.-—. 71, 145.

16. ѕавлий ј.».,  овалев ¬.Ќ.,  овалева ј.ћ., ѕопова Ќ.¬., ∆уравель ».ј., »льина “.¬. ‘армакогнози€: ”чебное пособие. - ’арьков, 1994.-268с.

17. ћала€ Ћ.“., ћакаревич ».‘., овганко Ќ.¬., √орб ё.√. —ердечные гликозиды. - ’арьков: ќснова, 1996.-464с.

18. Ѕотанико-фармакогностический словарь: —правочное пособие /  .‘. Ѕлинова, Ќ.ј.Ѕорисова, √.Ѕ. √ортинский и др. -ћ.: ¬ысш. шк., 1990.-272с.

19. ѕопова Ќ.¬., »льина “.¬.,  овалев ¬.Ќ., ѕавлий ј.»., Ћекарственные растени€ мировой и отечественной медицины: —правочное пособие. -’арьков, 1995.-96с

20. —олодовниченко Ќ.ћ., ∆уравльов ћ.—.,  овальов ¬.ћ. Ћ≥карська рослинна сировина та ф≥топрепарати: ѕос≥бник з фармакогноз≥њ. Ц ’.: ¬ид-во Ќ‘ј”: «олот≥ стор≥нки, 2001. Ц 408 с.

21. ƒодаткова

22.  арденолиды и буфадиенолиды / ».‘. ћакаревич, Ё.ѕ.  емертелидзе, —.√.  исличенко и др. Ц “билиси: ћецниереба, 1975.

23. √енкина √.Ћ., јбубакиров Ќ. ., Ўакиров “.√. ћетоды определени€ сердечных гликозидов. Ц “ашкент: ‘ан, 1985.

24. ћашковский ћ.ƒ. Ћекарственные средства. Ц ћ.: ћедицина, 1985.

25. Ћ≥карськ≥ рослини: ≈нциклопедичний дов≥дник / ¬≥дп. ред. ј.ћ. √родз≥нський. -  .: √олов. ред. ”–≈, 1989. - 544с.

26. ќпределитель высших растений ”краины / ƒоброчаева ƒ.Ќ. и др. -  .:

27. Ќаукова думка, 1987. - 548с.

28. —правочник по заготовкам лекарственных растений / »вашин ƒ.—. и др. -  .: ”рожай, 1986. - 280с.

29. —околов —.я., «амотаев ».ѕ. —правочник по лекарственным растени€м.-ћ.: ћедицина, 1988.-464с.

30. –астительные лекарственные средства / ћаксютина Ќ.ѕ. и др.- .:«доров'€, 1985.-280с.

31. Ќикитин ј.ј., ѕанкова ».ј. јнатомический атлас полезных и некоторых €довитых растений.-Ћ.: Ќаука, 1982.-325с.

32. “урова ј.ƒ., —апожникова ≈.Ќ. Ћекарственные растени€ ———– и их применение. -ћ.: ћедицина, 1984.-304с.

33. —ало Ћ.ѕ. Ћекарственные растени€. / аталог/. - ћ.: ћедицина, 1985.-256с.

34.  архут ¬.¬. ∆ива аптека. - .: «доров'€, 1992.-312с.

35.  омиссаренко ј.Ќ.,  овалева ј.ћ.,  овалев —.¬., „аусов ¬.¬. Ћипотропна€ активность карденолидов // ѕровизор. -1999. -є 6.-—.46-47.

36. «оз ».√.,  омиссаренко Ќ.‘., „ерных Ќ.ј. Ѕуфадиенолидкарде-нолидосодержащие растени€ флоры ———– // –астительные ресурсы.-1966.-“.2, вып.«.-—.453-465.

37. «оз ».√.,  омиссаренко Ќ.‘., „ерных Ќ.ј. Ѕуфадиенолидкарде-нолидосодержащие растени€ флоры ———– // –астительные ресурсы.-1967.- “.«, ¬ып.2.-—.275-287.

38. «оз ».√.,  омиссаренко Ќ.‘., „ерных Ќ.ј. Ѕуфадиенолидкарде-нолидосодержащие растени€ флоры ———– // –астительные ресурсы.-1968.- “.4, вып.1.-—.112-125.

39. –астительные ресурсы ———–. ÷ветковые растени€, их химический состав, использование.-Ћ.: Ќаука 1984;1986;1987;1988;1990;1991;1993.

40. –астительные ресурсы –осии и сопредельных государств: ÷ветковые растени€, их химический состав, использование.-—пб.: Ќаука, 1994; 1996.

41. Ќосаль ≤.ћ. ¬≥д рослини - до людини: –озпов≥д≥ про л≥кувальн≥ та л≥карськ≥ рослини ”крањни.- .: ¬еселка, 1995.-606с.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 471 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

2053 - | 1870 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.022 с.