Біля 2 г подрібненої сировини (точна наважка), просіяної через сито з розміром отворів 0,2 мм, помістіть в колбу місткістю 150 мл, додайте 20 мл 3 % ацетонового розчину азотної кислоти і суміш залишіть на 1 год при частому і сильному збовтуванні.
Витяжку відфільтруйте в циліндр місткістю 100 мл. Порошок кореня в колбі промийте 10 мл ацетону і фільтруйте через той же фільтр. У колбу із сировиною долийте ще 20 мл ацетону, яким одночасно змийте порошок з фільтра і суміш кип'ятіть зі зворотним холодильником на водяній бані протягом 5 хв. Витяжку відфільтруйте через той же фільтр у той же циліндр. Екстракцію гарячим ацетоном повторіть в такий спосіб ще два рази. Порошок кореня промивайте ацетоном доти, поки об'єм рідини в циліндрі не досягне 100 мл. Рідину з циліндра вилийте в стакан місткістю 200 мл. Циліндр сполосніть 40 мл спирту, який вилийте в ту ж склянку. Далі по краплях при інтенсивному помішуванні додайте розчин концентрованого амонію гідроксиду до появи рясного світло-жовтого осаду (рн 8,3 – 8,6 визначте потенціометрично або по порозовінню вологого фенолфталеїнового паперу). Осад разом з матковою рідиною перенесіть на фільтр, поміщений у лійку Бюхнера, і рідину відсмокчіть. Склянку і фільтр з осадом промийте 50 мл ацетону в 3-4 прийоми. Осад з фільтром кількісно переважте в склянку, в якій проводилося осадження, і розчинить в 50 мл води. Отриманий розчин кількісно перенесіть у мірну колбу місткістю 250 мл. Фільтр кілька разів промийте невеликими порціями води, приєднуючи їх до основної витяжки. Об'єм витяжки доведіть водою до мітки (розчин А). Кількісне визначення проводьте одним з нижче поданих методів.
1. До 100 мл розчину А додайте 20 мл попередньо нейтралізованого по тимолфталеїну розчину формальдегіду, перемішайте протягом 2 хв, титруйте при тому ж індикаторі 0,1 н розчином натрію гідроксиду до зміни жовтого забарвлення розчину в зеленувате, порівнюючи забарвлення титруємої частини розчину з забарвленням частини розчину А, який залишився.
1 мл 0,1 н. розчину натрію гідроксиду відповідає 0,0274 г гліциризинової кислоти.
2. 10 мл розчину А помістіть в мірну колбу місткістю 500 мл і доведіть розчин до мітки (розчин Б).
Оптична густина розчину Б визначається за спектрофотометрі при довжині хвилі 258 нм у кюветі з товщиною шару 1 см, застосовуючи в якості контрольного розчину воду.
Вміст гліциризинової кислоти у відсотках (X) обчисліть за формулою:
Х = (Д х 822 х 250 х 500 х 100) / (а х б х 11000 х 1000), де
Д - оптична густина розчину Б;
а - наважка сировини в грамах;
б - кількість мл розчину А, використаного для готування розчину Б;
822 - молекулярна маса гліциризинової кислоти;
11000 - молекулярний показник поглинання.
Підсумковий контроль і захист виконаної роботи проводиться на підставі перевірки правильності оформлення протоколу, результатів реакцій, пропонованих студентом разом із протоколом, а також шляхом виявлення набутих практичних навичок усним опитуванням студента методик виконаних досліджень, трактування отриманих результатів, а також по мнемокартах хімічної структури сапонінів.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
2. Фармакогнозия: Учебное пособие / А.И. Павлий, В.Н. Ковалев, А.М. Ковалева и др. – Х.: Б.и., 1994. – 269 с.
3. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 548 с.
4. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – 556 с.
5. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2004. – 493 с.
6. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
7. Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.
8. Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
Додаткова
9. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / А.М. Гродзінського. – К.: Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 1992.
10. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР. – М.: Изд-во ГУГК, 1980.
11. Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1985.
