Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—амост≥йна аудиторна робота. ¬иконати лабораторн≥ роботи:




¬иконати лабораторн≥ роботи:

«ј¬ƒјЌЌя 1. ¬изначити тотожн≥сть та добро€к≥сн≥сть Ћ–—, що вм≥щуЇ кумарини та фурохромони за зовн≥шн≥ми ознаками.

ќб'Їкти анал≥зу: нас≥нн€ каштану к≥нського, плоди пастернаку пос≥вного, ам≥ велика; трава буркуну л≥карського, лист€ смок≥вниц≥ звичайноњ.

ћетодичн≥ вказ≥вки: провед≥ть вивченн€ зовн≥шн≥х ознак Ћ–—, опиш≥ть њх в протокол≥, визначте тотожн≥сть Ћ–— за визначником. ” висновку напиш≥ть латинськ≥ назви Ћ–—, рослини та родини. ¬≥дм≥тьте в≥дпов≥дн≥сть сировини вимогам јЌƒ.

«ј¬ƒјЌЌя 2. ѕриготувати вит€жку з рослинноњ сировини та провести €к≥сн≥ реакц≥≥ ви€вленн€ кумарин≥в та хромон≥в на зразках сировини.

ѕриготуванн€ вит€жки з Ћ–—, що вм≥щуЇ кумарини:

Ќаважку подр≥бненоњ сировини (3,0) пом≥щають в колбу з≥ шл≥фом на 100 мл, заливають 15 мл 95% спирту, колбу з'Їднують з≥ зворотн≥м холодильником ≥ кип'€т€ть на вод€ному огр≥внику прот€гом 20 хв. ѕ≥сл€ охолодженн€ вит€жку проф≥льтровують. ќдержана вит€жка використовують дл€ проведенн€ реакц≥й та хроматограф≥чних досл≥джень на на€вн≥сть кумарин≥в.

як≥сн≥ реакц≥њ: до 3-5 мл спиртовоњ вит€жки додають 5 крапель 5% розчину натр≥ю г≥дроксиду ≥ нагр≥вають на вод€ному огр≥внику 5-7 хв. ¬≥дм≥чають зм≥ну забарвленн€ (при на€вност≥ кумарин≥в розчин жовт≥Ї).

а) лактонна проба: 1 мл п≥длужненоњ вит€жки розвод€ть чотирикратною к≥льк≥стю води, сум≥ш нейтрал≥зують 20% розчином кислоти сульфатноњ. який продукт утворюЇтьс€ при на€вност≥ кумарин≥в? ўо в≥дбуваЇтьс€ в ход≥ реакц≥њ? Ќапиш≥ть схему реакц≥њ.

б) реакц≥њ утворенн€ азобарвник≥в:

1. до 1 мл п≥длужненоњ вит€жки додають 3-5 крапель св≥жоприготованого розчину п-н≥троан≥л≥ну (до 1 мл 0,1н. хлористоводневоњ кислоти додають 1 мл 5% розчину натр≥ю н≥триту ≥ 0,5 мл цього розчину зм≥шують з 1 мл 0,5% розчину п-н≥троан≥л≥ну). ўо спостер≥гають в результат≥ реакц≥њ? Ќапиш≥ть схему реакц≥њ.

2. до 1 мл п≥длужненоњ вит€жки додають 3-5 крапель св≥жоприготованого розчину д≥азотованоњ кислоти сульфан≥ловоњ (до 1 мл 0,1н хлористоводневоњ кислоти додають 1 мл 5% розчину натр≥ю н≥триту ≥ 0,5 мл цього розчину зм≥шують з 10 мл 0,1% розчину кислоти сульфан≥ловоњ. ¬≥дм≥чають зм≥ну забарвленн€.

в) реакц≥€ з кал≥ю г≥дроксидом на Ћ–—, що вм≥щуЇ хромони:

до 1,0 г подр≥бненоњ сировини додають 15 мл очищеноњ води ≥ кип'€т€ть на вод€ному огр≥внику 15 хв. ќдержану вит€жку ф≥льтрують через вату у фарфорову чашку ≥ випарюють. ƒо сухого залишку додають кристалик кал≥ю г≥дроксиду. ¬≥дм≥чають результат реакц≥њ, навод€ть х≥м≥зм.

«ј¬ƒјЌЌя 3. ќзнайомитис€ ≥з методикою ви€вленн€ кумарин≥в в Ћ–— методом хроматограф≥њ на папер≥ чи в тонкому шар≥ сорбенту.

«алишок спиртовоњ вит€жки (3-5 мл) випарюють до об'Їму 0,5 мл ≥ кап≥л€ром нанос€ть на л≥н≥ю старту хроматограф≥чноњ пластинки "—илуфол" або на хроматограф≥чний пап≥р. ѕаралельно на л≥н≥ю старту нанос€ть зразки в≥домих кумарин≥в та хромон≥в ("св≥дки").

ѕластинку висушують ≥ пом≥ст≥ть в камеру з системою розчинник≥в бензол-етилацетат (2:1), гексан-метанол-бензол (5:1:4) або ацетон-гексан (2:8). ѕ≥сл€ хроматографуванн€ пластинку висушують в сушильн≥й шаф≥ при температур≥ 110-1200— прот€гом 2-3 хв, оприскують 5% розчином натр≥ю г≥дроксиду.

’роматограму вивчають при денному та ”‘-св≥тл≥ до ≥ п≥сл€ обробки д≥азотованою кислотою сульфан≥ловою. ¬≥дм≥чають характер забарвленн€ ≥ флюоресценс≥њ пл€м, розраховують величини Rf кумарин≥в ≥ хромон≥в. «амальовують хроматограми, нумерують пл€ми кумарин≥в. ѕор≥внюють величини Rf, характер забарвленн€ ≥ флюоресценс≥њ пл€м досл≥джуваного вит€гу та "св≥дк≥в". ≤дентиф≥кують компоненти досл≥джуваноњ вит€жки ≥ робл€ть висновок про €к≥сний склад кумарин≥в.

ѕрим≥тка.  умарини в ”‘-св≥тл≥ мають блакитну, синю, ф≥олетову, зелену флюоресценс≥ю, €ка п≥сл€ обробки лугом п≥дсилюЇтьс€. ѕ≥сл€ оприскуванн€ хроматограм д≥азореактивом пл€ми набувають забарвленн€ в≥д цегл€но-червоного до ф≥олетового, €ке можна побачити при денному св≥тл≥.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

ќсновна:

1.  овальов ¬.ћ., ѕавл≥й ќ.I., ≤сакова “.≤. ‘армакогноз≥€ з основами б≥ох≥м≥њ рослин: ѕ≥дручник дл€ студ. вищих фармац. заклад≥в осв≥ти та фармац. факультет≥в вищих мед. заклад≥в осв≥ти ≤≤≤- ≤v р≥вн≥в акредитац≥њ / «а ред. ¬.ћ.  овальова. Ц ’.: ѕрапор; ¬ид-во Ќ‘а”, 2000,Ч— 190 Ц 212.

2. √осударственна€ фармакопе€ ———–: ¬ып. 2. ќбщие методы анализа Ћекарственное растительное сырье/ ћ« ———–. Ч XI изд., доп. Ч ћ.: ћедицина, Ч 1989. Ч — 280 Ц 281.

3. ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒержавне п≥дприЇмство ЂЌауково-експертний фармакопейний центрї. - 1-е вид. Ц’.: –≤–≈√, 2001. Ц — 13 -14.

4. ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒержавне п≥дприЇмство ЂЌауково-експертний фармакопейний центрї. - 1-е вид.Ц ƒоповненн€ 1. Ц ’.: ƒержавне п≥дприЇмство ЂЌауково-експертний фармакопейний центрї, 2004. Ц 493 с.

5. ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒержавне п≥дприЇмство ЂЌауково-експертний фармакопейний центрї. - 1-е вид.Ц ƒоповненн€ 2. Ц ’.: ƒержавне п≥дприЇмство ЂЌауково-експертний фармакопейний центрї, 2008. Ц —. 408-409, 414-417, 443-445, 490-492, 544-546, 548-550.

6. ƒержавна ‘армакопе€ ”крањни / ƒержавне п≥дприЇмство Ђ”крањнський науковий фармакопейний центр €кост≥ л≥карських засоб≥вї. Ч 1-е вид. Ч ƒоповненн€ 3. Ч ’.: ƒержавне п≥дприЇмство Ђ”крањнський науковий фармакопейний центр €кост≥ л≥карських засоб≥вї, 2009. - 280 с

7. ѕрактикум по фармакогнозии: ”чеб. пособие дл€ студ. вузов / ¬.Ќ.  овалев, Ќ.¬. ѕопова, ¬.—.  исличенко и др.; ѕод общ. ред. ¬.Ќ.  овалева. Ц ’арьков: »зд-во Ќ‘а”: «олотые страницы: ћ“ -книга, 2004. Ц —. 97 - 114.

8. јнал≥з л≥карськоњ рослинноњ сировини, що вм≥щуЇ фенольн≥ сполуки. Ќавчально-методичний пос≥бник з фармакогноз≥њ дл€ студент≥в ≤≤≤ курсу фармацевтичного факультету / ј.–. √рицик, ћ.¬. ћельник, Ћ.ћ. √рицик. Ц Ћьв≥в: ƒѕ ћ¬— ”крањни ЂЋьв≥в-≤нформ-–есурсиї, 2010. Ц 52 с.

ƒодаткова:

9. Ћ≥карськ≥ рослини: ≈нциклопедичний дов≥дник / «а ред. академ≥ка јЌ ”——– ј.ћ. √родз≥нського. Ц  .: √олов. ред. укр. рад. енциклопед≥њ ≥м. ћ.ѕ. Ѕажана, 1992. Ц 544 с.

10. ћашковский ћ.ƒ. Ћекарственные средства. Ц ћ.: ћедицина, 1986. - “. 1. - 624 с; “. 2. - 576 с.

11. √аммерман ј.‘.  урс фармакогнозии. Ц Ћ.: ћедицина, 1967. Ц 702 с.

12. ѕавлий ј.».,  овалев ¬.Ќ.,  овалева ј.ћ., ѕопова Ќ.¬., ∆уравель ».ј., »льина “.¬. ‘армакогнози€: ”чебное пособие. - ’арьков, 1994. - 268 с.

 

“≈ћј: Ћ≥гнани.

“≈ћј:  сантони.

ј “”јЋ№Ќ≤—“№: ‘енольн≥ сполуки дуже поширен≥ в рослинному св≥т≥. ƒо речовин фенольноњ природи в≥днос€тьс€ ароматичн≥ сполуки (—6), €к≥ в молекул≥ м≥ст€ть бензольне €дро з одн≥Їю чи к≥лькома г≥дроксильними групами. «а будовою вуглецевого скелету њх д≥л€ть на р≥зн≥ групи. ѕриродн≥ гл≥козиди, в €ких агл≥конами виступають прост≥ феноли, ди- або тримери њх, мають назву фенологл≥козиди. Ћ≥гнани Ц димери фен≥лпропанових сполук (—6-—3)2, ксантони Ц пох≥дн≥ (—6-—1-—6). —полуки фенольних груп про€вл€ють протим≥кробну, против≥русну, дезинф≥куючу, адаптогенну, антигельм≥нтну та протипухлинну д≥ю.

Ќј¬„јЋ№Ќ≤ ÷≤Ћ≤:

«Ќј“»:

Ј правила ≥ терм≥ни загот≥вл≥, способи первинноњ обробки, суш≥нн€ та збер≥ганн€ сировини, що вм≥щуЇ л≥гнани, ксантони;

Ј використанн€ Ћ–—, що вм≥щуЇ л≥гнани, ксантони в медицин≥ та фармац≥њ.

¬ћ≤“»:

Ј встановити тотожн≥сть л≥карських рослин, що вм≥щують л≥гнани, ксантони за зовн≥шн≥ми ознаками (за допомогою гербарних зразк≥в) та в≥др≥зн€ти њх в≥д морфолог≥чно под≥бних вид≥в;

Ј встановити тотожн≥сть Ћ–— за зовн≥шн≥ми ознаками;

Ј ≥дентиф≥кувати Ћ–— за м≥кроскоп≥чними ознаками та визначником.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 512 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1991 - | 1950 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.