Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність ЛРС, що вміщує кумарини та фурохромони за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу: насіння каштану кінського, плоди пастернаку посівного, амі велика; трава буркуну лікарського, листя смоківниці звичайної.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам АНД.
ЗАВДАННЯ 2. Приготувати витяжку з рослинної сировини та провести якісні реакціі виявлення кумаринів та хромонів на зразках сировини.
Приготування витяжки з ЛРС, що вміщує кумарини:
Наважку подрібненої сировини (3,0) поміщають в колбу зі шліфом на 100 мл, заливають 15 мл 95% спирту, колбу з'єднують зі зворотнім холодильником і кип'ятять на водяному огрівнику протягом 20 хв. Після охолодження витяжку профільтровують. Одержана витяжка використовують для проведення реакцій та хроматографічних досліджень на наявність кумаринів.
Якісні реакції: до 3-5 мл спиртової витяжки додають 5 крапель 5% розчину натрію гідроксиду і нагрівають на водяному огрівнику 5-7 хв. Відмічають зміну забарвлення (при наявності кумаринів розчин жовтіє).
а) лактонна проба: 1 мл підлужненої витяжки розводять чотирикратною кількістю води, суміш нейтралізують 20% розчином кислоти сульфатної. Який продукт утворюється при наявності кумаринів? Що відбувається в ході реакції? Напишіть схему реакції.
б) реакції утворення азобарвників:
1. до 1 мл підлужненої витяжки додають 3-5 крапель свіжоприготованого розчину п-нітроаніліну (до 1 мл 0,1н. хлористоводневої кислоти додають 1 мл 5% розчину натрію нітриту і 0,5 мл цього розчину змішують з 1 мл 0,5% розчину п-нітроаніліну). Що спостерігають в результаті реакції? Напишіть схему реакції.
2. до 1 мл підлужненої витяжки додають 3-5 крапель свіжоприготованого розчину діазотованої кислоти сульфанілової (до 1 мл 0,1н хлористоводневої кислоти додають 1 мл 5% розчину натрію нітриту і 0,5 мл цього розчину змішують з 10 мл 0,1% розчину кислоти сульфанілової. Відмічають зміну забарвлення.
в) реакція з калію гідроксидом на ЛРС, що вміщує хромони:
до 1,0 г подрібненої сировини додають 15 мл очищеної води і кип'ятять на водяному огрівнику 15 хв. Одержану витяжку фільтрують через вату у фарфорову чашку і випарюють. До сухого залишку додають кристалик калію гідроксиду. Відмічають результат реакції, наводять хімізм.
ЗАВДАННЯ 3. Ознайомитися із методикою виявлення кумаринів в ЛРС методом хроматографії на папері чи в тонкому шарі сорбенту.
Залишок спиртової витяжки (3-5 мл) випарюють до об'єму 0,5 мл і капіляром наносять на лінію старту хроматографічної пластинки "Силуфол" або на хроматографічний папір. Паралельно на лінію старту наносять зразки відомих кумаринів та хромонів ("свідки").
Пластинку висушують і помістіть в камеру з системою розчинників бензол-етилацетат (2:1), гексан-метанол-бензол (5:1:4) або ацетон-гексан (2:8). Після хроматографування пластинку висушують в сушильній шафі при температурі 110-1200С протягом 2-3 хв, оприскують 5% розчином натрію гідроксиду.
Хроматограму вивчають при денному та УФ-світлі до і після обробки діазотованою кислотою сульфаніловою. Відмічають характер забарвлення і флюоресценсії плям, розраховують величини Rf кумаринів і хромонів. Замальовують хроматограми, нумерують плями кумаринів. Порівнюють величини Rf, характер забарвлення і флюоресценсії плям досліджуваного витягу та "свідків". Ідентифікують компоненти досліджуваної витяжки і роблять висновок про якісний склад кумаринів.
Примітка. Кумарини в УФ-світлі мають блакитну, синю, фіолетову, зелену флюоресценсію, яка після обробки лугом підсилюється. Після оприскування хроматограм діазореактивом плями набувають забарвлення від цегляно-червоного до фіолетового, яке можна побачити при денному світлі.
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
1. Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—С 190 – 212.
2. Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — С 280 – 281.
3. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – С 13 -14.
4. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2004. – 493 с.
5. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – С. 408-409, 414-417, 443-445, 490-492, 544-546, 548-550.
6. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 1-е вид. — Доповнення 3. — Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. - 280 с
7. Практикум по фармакогнозии: Учеб. пособие для студ. вузов / В.Н. Ковалев, Н.В. Попова, В.С. Кисличенко и др.; Под общ. ред. В.Н. Ковалева. – Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы: МТК-книга, 2004. – С. 97 - 114.
8. Аналіз лікарської рослинної сировини, що вміщує фенольні сполуки. Навчально-методичний посібник з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / А.Р. Грицик, М.В. Мельник, Л.М. Грицик. – Львів: ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси», 2010. – 52 с.
Додаткова:
9. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. академіка АН УССР А.М. Гродзінського. – К.: Голов. ред. укр. рад. енциклопедії ім. М.П. Бажана, 1992. – 544 с.
10. Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1986. - Т. 1. - 624 с; Т. 2. - 576 с.
11. Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.: Медицина, 1967. – 702 с.
12. Павлий А.И., Ковалев В.Н., Ковалева А.М., Попова Н.В., Журавель И.А., Ильина Т.В. Фармакогнозия: Учебное пособие. - Харьков, 1994. - 268 с.
ТЕМА: Лігнани.
ТЕМА: Ксантони.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Фенольні сполуки дуже поширені в рослинному світі. До речовин фенольної природи відносяться ароматичні сполуки (С6), які в молекулі містять бензольне ядро з однією чи кількома гідроксильними групами. За будовою вуглецевого скелету їх ділять на різні групи. Природні глікозиди, в яких агліконами виступають прості феноли, ди- або тримери їх, мають назву фенологлікозиди. Лігнани – димери фенілпропанових сполук (С6-С3)2, ксантони – похідні (С6-С1-С6). Сполуки фенольних груп проявляють протимікробну, противірусну, дезинфікуючу, адаптогенну, антигельмінтну та протипухлинну дію.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
· правила і терміни заготівлі, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує лігнани, ксантони;
· використання ЛРС, що вміщує лігнани, ксантони в медицині та фармації.
ВМІТИ:
· встановити тотожність лікарських рослин, що вміщують лігнани, ксантони за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків) та відрізняти їх від морфологічно подібних видів;
· встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками;
· ідентифікувати ЛРС за мікроскопічними ознаками та визначником.
