Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“≈ћј: ћакро- ≥ м≥кроелементи. ќрган≥чн≥ кислоти. √люкозинолати (т≥огл≥козиди) ≥ ц≥аногенн≥ гл≥козиди.  онтроль зм≥стового модулю є1




ј “”јЋ№Ќ≤—“№: √л≥козиди Ц форма природних орган≥чних сполук, молекули €ких складаютьс€ з цукровоњ та нецукровоњ частин, що з'Їднан≥ м≥ж собою через гетероатом кисню, азоту, с≥рки чи вуглецю. “≥огл≥козиди впливають на ÷Ќ—, завд€ки чому збуджуютьс€ дихальний та вазомоторний центри, стимулюЇтьс€ серцева д≥€льн≥сть, посилюЇтьс€ секрец≥€ шлункового соку; ц≥аногл≥козиди ви€вл€ють седативну та знеболюючу д≥ю.

ѕрепарати, що м≥ст€ть т≥огл≥козиди, застосовуютьс€ у медичн≥й практиц≥ €к подразнююч≥ засоби, при застудних захворюванн€х, пневмон≥њ, ревматизм≥. «нанн€ даноњ теми необх≥дн≥ дл€ усп≥шного засвоЇнн€ де€ких розд≥л≥в проф≥льних дисципл≥н, фармаколог≥њ та фармакотерап≥њ.

Ќј¬„јЋ№Ќ≤ ÷≤Ћ≤:

«Ќј“»:

  • правила ≥ терм≥ни збору, способи первинноњ обробки, суш≥нн€ та збер≥ганн€ сировини, що вм≥щуЇ макро- ≥ м≥кроелементи, орган≥чн≥ кислоти, т≥о- та ц≥аногенн≥ гл≥козиди;
  • х≥м≥чний склад, властивост≥ орган≥чних кислот, т≥о- та ц≥аногенних гл≥козид≥в, методи вид≥ленн€ њх з Ћ–— та ви€вленн€ за допомогою €к≥сних реакц≥й;
  • використанн€ Ћ–—, що вм≥щуЇ макро- ≥ м≥кроелементи, орган≥чн≥ кислоти, т≥о- та ц≥аногенн≥ гл≥козиди в медицин≥ та фармац≥њ.

¬ћ≤“»:

  • встановити тотожн≥сть л≥карських рослин, що вм≥щують орган≥чн≥ кислоти, т≥о- та ц≥аногенн≥ гл≥козиди за зовн≥шн≥ми ознаками (за допомогою гербарних зразк≥в);
  • встановити тотожн≥сть Ћ–— за зовн≥шн≥ми ознаками;
  • ≥дентиф≥кувати Ћ–— за визначником.

«ј¬ƒјЌЌя ƒЋя —јћќ—“≤…Ќќѓ ѕќ«јј”ƒ»“ќ–Ќќѓ –ќЅќ“»

¬ивчити теоретичний матер≥ал до теми:

 ласиф≥кац≥€ гл≥козид≥в. “≥о- та ц≥аногенн≥ гл≥козиди, поширенн€ њх в рослинному св≥т≥, локал≥зац≥€ в органах рослин.

Ќазв≥ть на латинськ≥й та украњнськ≥й мов≥ рослини, Ћ–— та њх родини, що вм≥щують орган≥чн≥ кислоти, гл≥козиди ≥ негл≥козидн≥ сполуки с≥рки.. ќпиш≥ть зовн≥шн≥й вигл€д л≥карських рослин: г≥рчиц€ сарептська, часник городн≥й, цибул€ городн€, мигдаль г≥ркий.

ќхарактеризуйте зовн≥шн≥ ознаки Ћ–—, що вм≥щуЇ т≥о- та ц≥аногенн≥ гл≥козиди. ¬каж≥ть фенофази, методи збору, способи суш≥нн€, первинноњ обробки та правила збер≥ганн€ Ћ–—: нас≥нн€ г≥рчиц≥ сарептськоњ, цибулини часнику, цибул≥, нас≥нн€ мигдалю г≥ркого.

¬каж≥ть способи використанн€ та застосуванн€ Ћ–—, що вм≥щуЇ т≥о- та ц≥аногенн≥ гл≥козиди ≥ л≥карських препарат≥в з нењ в медицин≥ та фармац≥њ.

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя

  1.  ласиф≥кац≥€ пол≥сахарид≥в в залежност≥ в≥д складу та структури цукр≥в.
  2. ‘≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ пол≥сахарид≥в.
  3. ћетоди вид≥ленн€, €к≥сний та к≥льк≥сний анал≥з пол≥сахарид≥в.
  4. ѕоширенн€ в рослинному св≥т≥ та локал≥зац≥€ в рослинах крохмалю, ≥нул≥ну, слиз≥в, камед≥, пектинових речовин.
  5. Ўл€хи застосуванн€ в медицин≥ Ћ–—, що вм≥щуЇ пол≥сахариди.
  6. “ипи класиф≥кац≥й в≥там≥н≥в.
  7. ћетоди к≥льк≥сного визначенн€ в≥там≥н≥в в Ћ–—.
  8. ѕоширенн€ в рослинному св≥т≥ та локал≥зац≥€ в рослинах в≥там≥н≥в —, ј,  .
  9. Ћ≥п≥ди, њх класиф≥кац≥€, б≥олог≥чн≥ функц≥њ вищих жирних кислот.
  10. ‘≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥ жир≥в. «г≥ркненн€, висиханн€, г≥дроген≥зац≥€.
  11. “ипи жирних ол≥й та рослини, €к≥ њх нагромаджують.
  12. ƒосл≥дженн€ жир≥в.  ислотне, еф≥рне, йодне число, число омиленн€.
  13. ’арактеристика т≥о- та ц≥аногл≥козид≥в, б≥олог≥чна д≥€ та застосуванн€.
  14. —пособи одержанн€ жир≥в. ƒжерела одержанн€ жир≥в рослинного та тваринного походженн€.
  15. ¬изначенн€ тип≥в жирних ол≥й. ¬изначенн€ ф≥зичних та х≥м≥чних показник≥в жирних ол≥й. ѓх анал≥тичне значенн€.
  16. ¬изначити пон€тт€ Ђгл≥козидиї. “ипи класиф≥кац≥њ.
  17. ‘≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥ гл≥козид≥в. ћетоди к≥льк≥сного визначенн€ гл≥козид≥в.
  18. ¬изначенн€ пон€тт€ Ђглюкозинолатиї. ‘≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ т≥огл≥козид≥в (глюкозинолат≥в).
  19. ¬изначенн€ пон€тт€ Ђц≥аногл≥козидиї. ¬ластивост≥, поширенн€ та застосуванн€.
  20.  рохмаль. Ѕудова крохмального зерна. —труктура ам≥лози та ам≥лопектину.
  21. ≤нул≥н. Ѕудова. —ировина, €ка м≥стить ≥нул≥н. як≥сне визначенн€, використанн€.
  22.  амед≥.  ласиф≥кац≥€ та х≥м≥чна будова. ‘≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥. «агот≥вл€.
  23. ѕектини, пектинов≥ речовини. ‘≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥.
  24. —лиз. ’≥м≥чний склад. Ћокал≥зац≥€ та походженн€ в рослинах.
  25. Ћ≥поњди: бджолиний в≥ск, спермацет, ланол≥н, фосфол≥п≥ди. —ировинн≥ джерела.
  26. ¬изначенн€ пон€тт€ "гл≥козиди".
  27. “ипи класиф≥кац≥й гл≥козид≥в.
  28. ‘≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ т≥о- та ц≥аногенних гл≥козид≥в
  29. —клад≥ть ≥нструкц≥ю дл€ збиранн€ та сушки плод≥в мигдалю та нас≥нн€ г≥рчиц≥ сарептськоњ.
  30. ƒайте характеристику зовн≥шн≥м ознакам Ћ–—: нас≥нн€ мигдалю, г≥рчиц≥ сарептськоњ; кв≥ти бузини.
  31. «астосуванн€ т≥о- та ц≥аногенних гл≥козид≥в у фармац≥њ та медицин≥.




ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 709 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

2131 - | 1882 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.