Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсоблив бюджу ™вроп —оюзу




Ѕюдж ™— формуЇтьс€ за рах надходжень в≥д крањн —оюзу. ”с≥ дох под≥л на дв≥ групи: внески крањн-член≥в та дох бюджу ™—. ¬нески кожноњ крањни до бюджу визнач залежно в≥д р≥вн€ њњ ек перерозпод≥л, €кий в≥дображаЇтьс€ у виробленому ¬Ќѕ. —пециф≥кою бюджу ™— €к ланки м≥жнар ф≥н Ї на€вн≥сть власних дох. ƒо них належ, по-перше, мито ≥ с\г под, €кими обкладаютьс€ продукти, що ≥мпортуютьс€ з крањн, €к≥ не Ї членами —оюзу. ѕо-друге, важливе м≥сце займаЇ ѕƒ¬, €кий установлюЇтьс€ за Їдиною дл€ вс≥х крањн ставкою в≥дносно ун≥ф≥кованого в ус≥х крањнах обТЇкта оподаткув (ставка податку не може перевищувати 1,4%). ”становлено л≥м≥т бюджу ™— Ч в≥н не може перевищувати 1,2 % загального обс€гу ¬Ќѕ —оюзу.

¬идатки бюджу ™— под≥л на адм≥н≥стративн≥ (ї 5%) та операц≥йн≥ (до 95%). ќперац≥йн≥ видатки склад з ф≥насув с≥льського госп (до 50%), структурних перетворень в ек≥ц≥ крањн —оюзу, наукових досл≥джень ≥ осв≥ти, зовн≥шньоњ д≥€льн (реструктуризац≥€ ек≥ки крањн ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи та п≥дготовка њх до вступу в ™—, наданн€ техн≥чноњ ≥ гуман≥тарноњ допомоги).

Ѕюдж ™— розробл€Їтьс€ ™вропейською ком≥с≥Їю ≥ затверджуЇтьс€ ™вропейським парламентом. ¬иконуЇ бюдж ф≥н управл ™вроп ком≥с≥њ, €ке перебуваЇ п≥д подв≥йним контролем Ч з боку ѕалати аудитор≥в ≥ ™вропарламенту. ƒо складу ѕалати аудитор≥в вход€ть 15 член≥в, €к≥ перев≥р€ють надходж дох ≥ ф≥насув видатк≥в.

258. ѕод пол ™вроп —оюзу.

¬ межах ™вроп —оюзу крањни-члени здеб≥льшого сам≥ несуть в≥дпов≥дальн≥сть за проведенн€ податк пол≥тики. ¬одночас перерозпод≥л Ївроп ек≥чноњ ≥нтеграц≥њ законом≥рно зумовив перерозпод≥л концепц≥њ м≥ждержавноњ податк ун≥ф≥кац≥њ та гармон≥зац≥њ. ѕод ун≥ф≥кац≥€ (зведенн€ до Їдиноњ форми, сист, Їдиних норматив≥в) Ч введенн€ обов'€зкових однакових юр норм ≥ правил у сфер≥ оподаткув ≥ формув на ц≥й основ≥ Їдиноњ податк сист. Ќатом≥сть под гармон≥зац≥€ (приведенн€ в стан в≥дпов≥дност≥, злагодженост≥) Ч виробленн€ загальноњ стратег≥њ держав у сфер≥ под правов≥днос на в≥дпов≥дному етап≥ ≥нтеграц≥йноњ взаЇмод≥њ, що передбачаЇ координац≥ю податк пол≥тики, систтизац≥ю та ун≥ф≥кац≥ю окремих под ≥ под сист крањн, €к≥ вход€ть до м≥жнар рег угруповань. ¬≥дпов≥дно под гармон≥зац≥€ базуЇтьс€ на таких принципах:

Ч забезпеч нейтральност≥ под з позиц≥й умов конкуренц≥њ на Їдиному ринку, ≥ншими словами, недискрим≥нац≥йний под режим дл€ вс≥х його учасник≥в;

Ч усуненн€ под (митного) контролю на внутр кордонах сп≥втовар иства;

Ч виключенн€ можливост≥ подв≥йного оподаткув прибутку компан≥й, €к≥ зд≥йснюють д≥€льн у двох або б≥льше крањнах ™—;

Ч зведенн€ до м≥н≥муму можливост≥ ухиленн€ в≥д сплати под;

Ч ≥снув-€ гарант≥њ надходж в≥дпов≥дних дох у бюджи крањн-учасниць.

ќтже, ун≥ф≥ковану наднац≥ональну податкову систу ™— можна представити у вигл€д≥ такоњ класиф≥кац≥њ платеж≥в, що стали основним джерелом ф≥насув сп≥льного бюджу сп≥втовар иства:

1. —\г под

2. ћита, ст€гнут≥ в ™—, €к≥ вик переважно протекц≥он≥стську ф-ю ≥ мають дв≥ основн≥ форми: антидемп≥нгов≥ та компенсац≥йн≥ мита.

3. ѕƒ¬ (в≥дсотков≥ в≥драх-€), €кий Ї найб≥льш перспективним з погл€ду ф≥насув д≥€льн ™—.

4. ѕрибутковий податок з ф≥з ос≥б, €к≥ працюють в апарат≥ ™—.

–азом з тим, незважаючи на посиленн€ ≥нтеграц≥йних тенденц≥й, под пол крањн ™вросоюзу дос≥ характер. суттЇвими нац особливост€ми, що не даЇ п≥дстав спод≥ватис€ на проведенн€ повноњ ун≥ф≥кац≥њ Ївроп оподаткув нав≥ть у дуже в≥ддален≥й перспектив≥.

259. ќхарактер.ф≥н ™—. √армон≥зац≥€ под сист крањн ™—?

Ѕюдж ™— формуЇтьс€ за рах надходжень в≥д крањн —оюзу. ¬с≥ дох под≥л на дв≥ групи; внески крањн-член≥в та дох бюджу ™—. ¬нески кожноњ крањни до бюджу визнач залежно в≥д р≥вн€ њњ ек перерозпод≥л, €кий в≥дображаЇтьс€ у виробленому ¬¬ѕ. —пециф≥кою бюджу ™— €к ланки м≥жнар ф≥н Ї на€вн≥сть власних дох. ƒо них належ, по-перше, мита ≥ с\г под, €кими обкладаютьс€ продукти, що ≥мпортуютьс€ з крањн, €к≥ не Ї членами —оюзу. ѕо-друге, важливе м≥сце займаЇ ѕƒ¬, €кий встановлюЇтьс€ за Їдиною дл€ вс≥х крањн ставкою по в≥дношенню до ун≥ф≥кованоњ в ус≥х крањнах бази оподаткув.
√армон≥зац≥€ под сист крањн ™— означаЇ виробленн€ загальноњ стратег≥њ держав у сфер≥ под правов≥днос на в≥дпов≥дному етап≥ ≥нтеграц≥йноњ взаЇмод≥њ, що передбачаЇ координац≥ю податк пол≥тики, систтизац≥ю та ун≥ф≥кац≥ю окремих под ≥ под сист крањн, €к≥ вход€ть до м≥жнар рег угруповань. ¬≥дпов≥дно под гармон≥зац≥€ передбачаЇ приведенн€ у в≥дпов≥дн≥сть структури под сист, пор€дку ст€гненн€ основних вид≥в под у вс≥х крањнах сп≥втовар иства, ≥ базуЇтьс€ на таких принципах:
Ч забезпеч нейтральност≥ под з позиц≥й умов конкуренц≥њ на Їдиному ринку, ≥ншими словами, недискрим≥нац≥йний под режим дл€ вс≥х його учасник≥в;
Ч усуненн€ под (митного) контролю на внутр кордонах сп≥втовар иства;
Ч виключенн€ можливост≥ подв≥йного оподаткув прибутку компан≥й, €к≥ зд≥йснюють д≥€льн у двох або б≥льше крањнах ™—;
Ч зведенн€ до м≥н≥муму можливост≥ ухиленн€ в≥д сплати под;
Ч ≥снув-€ гарант≥њ надходж в≥дпов≥дних дох у бюджи крањн-учасниць

260. ‘-њ ≥ напр€ми д≥€льн ћ≥жнародного валют фонду.

ћ≥жнар валют фонд Ї пров≥дним св≥товим ф≥новим ≥нститутом, €кий маЇ

статус спец≥ал≥зованоњ установи ќќЌ.

ƒ≥€льн ћ¬‘ охоплюЇ три основн≥ напр€ми: кредитуванн€, з метою наданн€

ф≥н допомоги крањнам; регулюв м≥жнар вал в≥днос; пост≥йний

нагл€д за св≥товою ек≥кою.

 редитуванн€ включаЇ кредитуванн€ дл€ потреб вир≥внюванн€ плат≥жного балансу,

компенсац≥йне ф≥насув та допомогу найб≥дн≥шим крањнам. ‘≥н операц≥њ, €к≥

Ї основним напр€мом д≥€льн, ћ¬‘ зд≥йснюЇ т≥льки з оф≥ц≥йними органами крањн Ч

член≥в ‘онду. ƒругим основним напр€мом д≥€льн ћ¬‘ Ї регулюв вал

взаЇмов≥днос. ѕри цьому ћ¬‘ установлюЇ певн≥ валют обмеж. “ак, крањни Ч

члени ‘онду не можуть без його згоди вводити обмеж за платежами ≥ переказами

з поточних м≥жнар операц≥й, використовувати дискрим≥нац≥йн≥ валют засоби,

застосовувати систу к≥лькох вид≥в вал курс≥в. Ѕудучи пров≥дною м≥жнародною

ф≥н ≥нституц≥Їю, ћ¬‘ зд≥йснюЇ пост≥йний нагл€д ≥ спостереженн€ за св≥товою

ек≥кою. ¬≥н формуЇ значний масив ≥нформац≥њ €к у ц≥лому по св≥тй ек≥ц≥, так ≥

в розр≥з≥ окремих крањн.

261. ’арактер бюджу ќќЌ.

Ѕюдж ќќЌ формуЇтьс€ за рах внеск≥в крањн. –озм≥р внеск≥в визнач залежно в≥д р≥вн€ ек перерозпод≥л крањни. ¬ основ≥ розрахунк≥в лежить норматив платеж≥в, €кий залежить в≥д обс€г≥в ¬Ќѕ даноњ крањни.

«а видатками бюдж ќќЌ под≥л€Їтьс€ на дв≥ частини: адм≥н≥стративн≥ та накладн≥ витр ≥ програмн≥ видатки. јдм≥н≥стративн≥ та накладн≥ видатки нин≥ становл€ть 38%, програмн≥ Ч 62%. ѕоставлено завданн€ скоротити адм≥н≥стративн≥ витр до 25%, що дасть змогу вив≥льнен≥ кошти спр€мувати на соц-екон програми.

¬идатки бюджу ќќЌ плануютьс€ в розр≥з≥ окремих п≥дрозд≥л≥в та орган≥зац≥й. ѕри цьому також вид≥л€ютьс€ адм≥н≥стративн≥ й накладн≥ витр та кошториси на окрем≥ програми, що викс€ даним п≥дрозд≥лом. ‘≥насув з бюджу ќќЌ окремих крањн зд≥йсн через реал≥зац≥ю на њх територ≥њ в≥дпов≥дних програм, а не у форм≥ пр€мого вид≥ленн€ кошт≥в. ¬ 2010 роц≥ бюдж ќќЌ становив 5 млрд 160 млн $

262. √рупа —в≥т банку: склад, завданн€, сфери д≥€льн.

√рупа —в≥т банку включаЇ до свого складу чотири м≥жнар ф≥н ≥нституц≥њ: ћ≥жнар банк реконструкц≥њ та перерозпод≥л (ћЅ––); ћ≥жнародну асоц≥ац≥ю перерозпод≥л (MAP); ћ≥жнародну ф≥н корпорац≥ю (ћ‘ ) та ЅагатостороннЇ агентство гарантуванн€ ≥нвестиц≥й (Ѕј√≤) ≥ спец≥ал≥зовану структуру Ч ћ≥жнар центр з урегулюв ≥нвестиц≥йних конфл≥кт≥в (ћ÷”≤ ).

—ерцевиною групи Ї ћЅ–– - учасниками банку можуть бути лише крањни Ч члени ћ¬‘. ќсновною метою д≥€льн банку Ї спри€нн€ перерозпод≥л ек≥ки крањн Ч член≥в ћЅ–– шл€хом наданн€ довгострокових кредит≥в та гарантуванн€ приватних ≥нвестиц≥й.

Ќапр€ми д≥€льн ћЅ–– визнач його завданн€ми саме €к банку реконструкц≥њ та перерозпод≥л.  редитуванн€ зд≥йсн у двох формах Ч систн≥ позики та ≥нвест кредити.

—истн≥ позики надаютьс€ ур€дам окремих крањн п≥д програми макроек≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ та ≥нституц зм≥ни. ≤нвесткредити видаютьс€ п≥д конкретн≥ ≥нвест проекти. ќсновними напр€мами ≥нвестиц≥йного кредитуванн€ Ї галуз≥ ≥нфраструктури (енергетика, транспорт, звТ€зок), а також с≥льське госп, охорона здоровТ€ та осв≥та.. ћј– надаЇ безпроцентн≥ кредити найб≥дн≥шим крањнам св≥ту на терм≥н до 50 рок≥в.  ошти ћј– форм за рах внеск≥в ек≥чно перерозпод≥линених крањн.  редити спр€мовуютьс€ на реал≥зац≥ю проект≥в перерозпод≥л ≥ програм перебудови ек≥ки. ћ‘  надаЇ кредити високорентабельним п≥дпрм крањн, що перерозпод≥лив без гарант≥й ур€д≥в в≥дпов≥дних крањн. Ѕј√≤ було засновано з метою спри€нн€ крањнам, що перерозпод≥лив, у залученн≥ ≥ноз ≥нвестиц≥й на основ≥ страх ≥нвестор≥в в≥д специф≥чних ризик≥в. ћ÷”≤  виконуЇ ф-њ з урегулюв спор≥в м≥ж ур€дами окремих крањн та њх ≥нвесторами.

263.«авданн€ ≥ сфери д≥€льн ™вроп центр банк, ™≤Ѕ, ™Ѕ––

™вроп центр банк (™÷Ѕ) Ч головний елемент ™вроп сист центр банк≥в, €кий €к юридична особа виконуЇ основн≥ ф-њ, радить нац≥ональним держм та наддерж органам щодо господарчоњ оц≥нки ухвали закон≥в та ≥нш правових норм ™вроп —оюзу, а також висловлюЇ свою думку щодо грошњ, ц≥новоњ пол≥тики в≥дпов≥дним органам. ƒ≥€льн ™÷Ѕ ірунтуЇтьс€ на засад≥ незалежних в≥д нац≥ональних держав та наддерж орган≥в ухвал, що передбачаЇ передус≥м брак примусу в покриванн≥ њхн≥х внутр ≥ зовн борг≥в. Ќайвищий орган ™÷Ѕ Ч ”правл≥нська рада, до €коњ вход€ть члени правл≥нн€ ™÷Ѕ та кер≥вники центр банк≥в крањн-учасниць.

™вроп ≥нвест банк (™≤Ѕ) Ч держ ф≥ново-кредитна установа ™вроп —оюзу дл€ ф≥насув перерозпод≥л в≥дсталих Ївроп рег≥он≥в у форм≥ довготерм≥нових кредит≥в. ћета наданн€ кредит≥в дл€ спорудженн€ та реконструкц≥њ об'Їкт≥в, €к≥ становл€ть ≥нтерес дл€ крањн ™— та асоц≥йованих держав.  ер≥вн≥ органи ™вроп ≥нвестиц≥йного банку Ч –ада керуючих, ƒиректорат ≥ ѕравл≥нн€. ƒо –ади керуючих вход€ть м≥н≥стри ф≥н крањн ™—. ¬она визнач загальну кредитну пол≥тику, розгл€даЇ ≥ затверджуЇ р≥чн≥ баланси, вносить зм≥ни до статут кап≥талу. ћ≥сцезнаходженн€ ™вроп ≥нвестиц≥йного банку Ч Ћюксембург.

™вроп банк реконструкц≥њ та перерозпод≥л (™вробанк, ™Ѕ––) Ч м≥жнар ф≥ново-кредитний ≥нститут, €кий надаЇ допомогу крањнам в≥д ÷ентральноњ ™вропи до  ожна крањна-член представлена у –ад≥ керуючих та –ад≥ директор≥в Ѕанку. ™Ѕ–– працюЇ лише на комерц≥йних засадах. Ќа в≥дм≥ну в≥д ћ¬‘, надаЇ т≥льки ц≥л кредити п≥д конкретн≥ проекти приватним ≥ держ структурам на потреби перерозпод≥л ек≥ки. 60% позичкових засоб≥в спр€мовуютьс€ у приватний ≥ 40% - у держ сектор.  р≥м ц≥льових кредит≥в ™Ѕ–– зд≥йснюЇ пр€м≥ ≥нвест, а також надаЇ техн≥чну допомогу (консультац≥њ, курси навчанн€ банк≥р≥в та менеджер≥в, доп в орган≥зац≥њ сист розпод≥лу продовольства). —пец≥альних кошт≥в дл€ наданн€ техн≥чноњ допомоги ™Ѕ–– не маЇ, а залучаЇ ≥нш≥ ресурси, в тому числ≥ ≥з створених у крањнах ™— спец≥альних фонд≥в, м≥жнар орган≥зац≥й.

264.¬алют курс: ≥стор≥€, методи його встановленн€.

¬алю́тний курс Ц вираз ц≥ни грошњ одиниц≥ одн≥Їњ крањни в грош одиниц€х ≥ншоњ. ÷е сп≥вв≥днош, за €ким одна валюта обм≥нюЇтьс€ на ≥ншу, або "ц≥на" грошњ одиниц≥ одн≥Їњ крањни, що визначена в грош одиниц€х ≥нш крањн. ¬≥н Ї формою св≥т ц≥ни кред-паперових грошей. ¬становленн€ курсу називаЇтьс€ котируванн€м валюти. ѕри котируванн≥ валют зазначають курс продавц€, за €ким банки продають валюту, ≥ курс покупц€, за €ким вони њњ купують. —творенн€ м≥жнар вал сист маЇ свою ≥стор≥ю. ѓњ початком сл≥д уважати утворенн€ вал блок≥в. ”творенн€ вал блок≥в в≥дбулось на початку 30-х pp. XX ст. ќдним ≥з перших (у 1931 р.) виник стерл≥нговий блок, €кий очолила ¬еликобритан≥€. ” 1933 р. виник доларовий блок, до складу €кого вв≥йшли —Ўј,  анада ≥ крањни Ћатинськоњ јмерики. ќсобливе м≥сце займав валют блок, €кий отримав назву Ђзолотого блокуї. ¬≥н виник у 1933 р. в склад≥ ‘ранц≥њ, Ѕельг≥њ, Ќ≥дерланд≥в, Ўвейцар≥њ ≥ приЇднаних до них дещо п≥зн≥ше ≤тал≥њ та ѕольщ≥. ќсоблив≥стю цього блоку було те, що в його межах було зроблено спробу зберегти золотомонетний стандарт. Ќа баз≥ цих блок≥в у к≥нц≥ 1930-х pp. склались валют зони. Ќовим етапом у перерозпод≥л м≥жнар вал в≥днос стало п≥дписанн€ в 1944 р. значною к≥льк≥стю крањн валютњ угоди, €ка отримала назву Ѕреттон-¬удськоњ.

–озр≥зн€ють так≥ види вал курс≥в:

‘≥ксований валют курс - оф≥ц≥йно встановлене сп≥вв≥днош м≥ж нац валютами, засноване на визначених у законодавчому пор€дку вал паритетах.  урс, €кий коливаЇтьс€ - це валют курс, що в≥льно зм≥нюЇтьс€ п≥д впливом попиту й пропозиц≥њ. ѕлаваючий курс - р≥зновид валют курсу, що коливаЇтьс€, €кий вимагаЇ використ ринкового механ≥зму валют регулюв. ÷ей курс передбачаЇ певну свободу вибору окремими крањнами режиму валют курсу.

‘≥ксац≥€ валют курсу зд≥йсн або в≥дпов≥дно до золотого паритету, або за м≥жнародною угодою. ѕри класичному золотому стандарт≥, тобто при в≥льному розм≥н≥ валют на золото в центральному банку, валют курс встановлювавс€ в пропорц≥€х до њх золотого вм≥сту.

ќсновним пон€тт€м, створеним дл€ по€сненн€ вал курс≥в Ї паритет куп≥вельноњ спроможност≥, дл€ формулюванн€ €кого зазвичай привертають так званий закон одн≥Їњ ц≥ни: ц≥на товар у в одн≥й крањн≥ повинна бути р≥вна ц≥н≥ товар у в ≥нш≥й крањн≥; а оск≥льки ц≥ ц≥ни виражаютьс€ в р≥зних валютах, це сп≥вв≥днош ц≥н ≥ визнач курс обм≥ну одн≥Їњ валюти на ≥ншу.

265. —утн ф≥н менеджу. ќхарактер. завданн€ ф≥н менеджу.

‘≥н менедж Ц це процес управл формувм, розпод≥лом ≥ використм ф≥н ресурс≥в господарюючого субТЇкта та оптим≥зац≥њ обороту його грош кошт≥в. ‘≥н менедж Ц це сист принцип≥в, засоб≥в та форма орган≥зац≥њ грош в≥днос п≥дпр, спр€мована на управл його ф≥ново-господарською д≥€льн, в €ку вход€ть:

- розробленн€ ≥ реал≥з ф≥н пол≥тики п≥дпр;

- ≥нформац≥йне забезпеч (складанн€ ≥ анал≥з ф≥н зв≥тност≥ п≥дпр);

- оц≥нка ≥нвестиц≥йних проект≥в ≥ формув Упортфел€Ф ≥нвестиц≥й;

- поточне ф≥н планув та контроль.

√оловною метою ф≥н менеджу Ї забезпеч максим≥зац≥њ добробуту власник≥в п≥дпр в поточному та перспективному пер≥од≥, рац≥ональне використ ресурс≥в дл€ створенн€ ринковоњ вартост≥, здатноњ покрити вс≥ витр, повТ€зан≥ з використм ресурс≥в, ≥ забезпечити прийн€тний р≥вень дох на умовах, адекватних ризику вкладник≥в кап≥талу. ¬ процес≥ реал≥з своЇњ головноњ мети ф≥н менедж направлений на вир≥шенн€ наступних основних задач:

1) «абезпеч формув достатнього обс€гу ф≥н ресурс≥в в≥дпов≥дно з задачами перерозпод≥л п≥дпр в майбутньому пер≥од≥.

2) «абезпеч найб≥льш ефективного використ сформованого обс€гу ф≥н ресурс≥в у розр≥з≥ основних напр€мк≥в д≥€льн п≥дпр. 3) ќптим≥зац≥€ грош об≥гу.

4) «абезпеч максим≥зац≥њ прибутку п≥дпр з найменшим р≥внем ф≥н ризику.

5) «абезпеч м≥н≥м≥зац≥њ р≥вн€ ф≥н ризику при оч≥куваному р≥вн≥ прибутку.

6) «абезпеч пост≥йноњ ф≥н р≥вноваги п≥дпр в процес≥ його перерозпод≥л.

266. Ѕюджний менедж, його сутн ≥ структурн≥ елементи.

Ѕюджний менедж Ч це сук-ть взаЇмопов'€заних д≥й (управл≥нських ф-й), прийом≥в, метод≥в, що направлен≥ на керуванн€ бюджи ресурсами ≥ в≥дносами, €к≥ виник в процес≥ руху бюджних поток≥в. Ѕюджний менедж повинен дати в≥дпов≥дь на питанн€ Ч €к ефективно керувати цим рухом ≥ в≥дносами.

можна вид≥лити так≥ структурн≥ елементи бюдж менеджу: - стратег≥чне планув. ‘-њ планув реал≥з стратег≥њ Ч поточне бюдж планув та орган≥з викон-€ розроблених план≥в Ч викон-€ бюджу покладаютьс€ на органи вик влади ≥ оперативного управл бюджом ≥ викс€ ними в рамках бюдж процесу.- ќрган≥з викон-€ бюджу. ¬икон-€ бюджу. ÷€ стад≥€ бюдж процесу включаЇ заходи з викон-€ дох≥дноњ ≥ видатковоњ частин кожного ≥з бюдж≥в, що вход€ть до складу зведеного бюджу. ќрган≥з викон-€ бюджу, таким чином, одна з найважлив≥ших складових бюдж менеджу.

- ќбл≥к викон-€ бюджу. «наченн€ обл≥ку дл€ усп≥шного викон-€ затвердженого бюджу велике. ћ≥сце обл≥ку викон-€ бюджу в бюдж менедж≥ визнач м≥сцем обл≥ку в сист≥ управл. ¬≥д прийн€тт€ своЇчасних ≥ правильних р≥шень з питань планув ≥ викон-€ бюджу залежить ефект-ть управл≥нськоњ д≥€льн.  онтроль за викон-€м бюджу Ї одним ≥з основних напр€мк≥в ф≥н контролю. ¬≥н зд≥йсн на вс≥х етапах бюдж процесу. ¬ процес≥ бюдж планув важливу роль в≥д≥граЇ попередн≥й контроль, а також поточний. ¬казаний контроль зд≥йснюють абсолютно вс≥ учасники бюдж процесу (органи управл, а також п≥дпр, орган≥зац≥њ та установи). ѕоточний контроль зд≥йсн ≥ в процес≥ викон-€ бюджу. ÷ей контроль зд≥йснюють €к органи державноњ влади та управл, так ≥ спец≥ал≥зован≥ служби ф≥н контролю Ч ѕод адм≥н≥страц≥€,  онтрольно-рев≥з≥йна служба, ƒерж казначейство. јудиторська палата ≥ аудиторськ≥ ф≥рми, –ахункова палата. ¬ крањнах з перерозпод≥линутими ринковими в≥дносами такий контроль зд≥йсн також ≥ безпосер громад€нами €к в пр€м≥й форм≥, так ≥ в посередн≥й.

267. Ѕюджетуванн€ €к сучасна технолог≥€ бюдж менеджу.

Ѕюджетуванн€ Чце специф≥чна форма бюдж менеджу, його важлива складова, пов'€зана з розробкою та анал≥зом бюдж≥в, окремих кошторис≥в ≥ держ програм на основ≥ альтернативних вар≥ант≥в.Ќа сьогодн≥шн≥й день вважаЇтьс€, що найсучшою, найб≥льш прогресивною й ефективною формою бюджуванн€ Ї програмно-ц≥льове бюджуванн€.

ѕрограмно-ц≥льовий метод у бюдж процес≥ передбачаЇ складанн€ ≥ викон-€ бюджу в розр≥з≥ бюдж програм.

Ќеобхю умовою ефективного бюджуванн€ Ї запровадженн€ наступних заход≥в:

1. –озробка ч≥ткоњ сист держ програмних ≥ прогнозних документ≥в; 2. «д≥йсн поступових структурних зм≥н, передус≥м у соц-культурн≥й сфер≥, з метою забезпеч рац≥онального використ бюджних кошт≥в;

3. —творенн€ сист оц≥нюванн€ резивност≥ бюджних програм на основ≥ безпосередн≥х показник≥в њх викон-€ та ефективност≥ д≥€льн бюджних установ ≥ орган≥зац≥й, що надають бюдж послуги, за к≥нцевими резами...

268. ѕод менедж, його сутн ≥ складов≥

. ѕод менедж-сук-ть д≥й, прийом≥в, метод≥в орган≥зац≥њ под в≥днос ≥ руху под надходжень з метою формув доходноњ частини бюджу та забезпеч впливу под на перерозпод≥л соц-ек житт€ сусп≥льства. —кладовими под менеджу Ї: законотворча д≥€льн, планув под, адм≥н≥струванн€ под -д≥€льн контролюючих орган≥в з орган≥зац≥њ сплати под ≥ контролю за платежами. ¬ процес≥ законотворчоњ д≥€льн визнач принципи оподаткув, встановлюютьс€ види под ≥ обовФ€зкових платеж≥в та њх елементи (платники, обФЇкт, ставки, п≥льги), розробл€Їтьс€ пор€док розрахунк≥в з бюджом. ѕланув под -цей вид д≥€льн передбачаЇ визнач-€ сум под та обовФ€зкових платеж≥в, €к≥ мають над≥йти щороку до бюджу дл€ ф≥насув видатк≥в.  онтроль за дотриманн€м под законодавства зд≥йсн шл€хом проведенн€ камеральних, документальних та тематичних перев≥рок. «аконотворча д≥€льн та планув под належ до стратег≥чного управл в сфер≥ податк д≥€льн, а под контроль-до оперативного.

¬с≥ складов≥ под менеджу знаход€тьс€ у певному взаЇмозвФ€зку, наприклад: законотворча д≥€льн ≥ под контроль: - в законодавств≥, дискус≥йн≥ питанн€ призвод€ть до суперечок м≥ж подц€ми ≥ платниками в процес≥ проведенн€ перев≥рок. ¬ рез≥ в одних випадках несправедливо караютьс€ платники, а в ≥нш недораховуютьс€ належн≥ суми до бюджу. «аконотворча д≥€льн вплив на пошук шл€х≥в з боку платника зниженн€ под т€гар€. ÷е в≥дбув у раз≥ встановленн€ високого р≥вн€ оподаткув. –≥вень оподаткув за оф≥ц≥йною статистикою не дос€гаЇ 30%.

269. ”правл ф≥н-ми: обТЇкти ≥ субТЇкти. ф-њ орган≥в управл ф≥н-ми загальнодерж р≥вн€.

”правл ф≥н-ми Ц це сук-ть форм ≥ метод≥в ц≥леспр€мованого впливу держ на формув ≥ використ централ≥з ≥ децентрал≥з ф≥н. ресурс≥в, що знаход€тьс€ в розпор€дженн≥ держ орган≥в управл. ќбТЇкт- централ≥зован≥ ≥ децентрал≥зован≥ фонди ф≥н ресурс≥в, що створ ≥ використ в ус≥х ланкахф≥н сист. —убТЇкт Ч держ (в особ≥ законодавчих ≥ виконавчих, у тому числ≥ ф≥н, орган≥в), ф≥н служби п≥дпр, орган≥зац≥й, установ, м≥н≥стерств ≥ в≥домств. ћ≥н≥стерство ф≥н (заг кер≥вництво вс≥Їю ф≥н систою крањни). ‘-њми:виробленн€ основ ≥ напр€м≥в ф≥н пол≥тики держ;орган≥з бюдж процесу; зд≥йсн заход≥в з моб≥л≥зац≥њ кошт≥в через систу держ кредиту та управл держ боргом;орган≥з функц≥он-€ ринку держ ц≥нних папер≥в. ƒерж контрольно-рев≥з≥йна служба спец≥ал≥зуЇтьс€ на зд≥йсненн≥ ф≥н контролю. ƒерж казначейство створено з метою забезпеч повного ≥ своЇчасного викон-€ ƒерж бюджу. ƒерж под адм≥н≥страц≥€. ‘-њ: розробленн€ проект≥в под законодавства; обл≥к платник≥в под та надходжень њх до бюджу. –ахункова палата ” створена з метою зд≥йсн позав≥домчого контролю за складанн€м ≥ викон-€м бюджу держ, анал≥зу бюджноњ пол≥тики держ, контролю у сфер≥ держ кредиту. јудиторська палата, хоча ≥ не Ї ф≥новим органом, орган≥з незалежний ф≥н контроль. ¬она видаЇ л≥ценз≥њ юридичним ≥ ф≥зичним особам на право зд≥йсн аудиторськоњ д≥€льн ЌЅ” - в≥н зд≥йснюЇ ем≥с≥ю грошей, €к≥ Ї ≥нструментом ф≥н в≥днос, ≥ регул грош об≥г у крањн≥. ѕроводить реЇстрац≥ю комерц≥йних банк≥в ≥ видаЇ л≥ценз≥њ на окрем≥ види банк операц≥й. ƒерж ком≥с≥€ з ц≥нних папер≥в та фонд ринку орган≥з функц≥он-€ ринку ц≥нних папер≥в. ѕроводить реЇстрац≥ю випуску ц≥нних папер≥в та регул њх кругооб≥г. ѕенс≥йний фонд виконуЇ ф-њ нарахуванн€ пенс≥й ≥ зд≥йсн њх виплат. ћаЇ в≥дпов≥дн≥ повноваженн€ з контролю за повнотою ≥ своЇчасн≥стю сплати внеск≥в п≥дпр до фонду. ‘онди соцго страх та ” держ ≥нновац≥йна компан≥€ вик аналог≥чн≥ ф-њ в≥дносно в≥дпов≥дних ц≥льових фонд≥в.

270. ¬ чому пол€гаЇ сутн управл ф≥н-ми? Ќазв органи, €к≥ зд≥йснюють заг управл ф≥н-ми в ”, ф-њ.

”правл ф≥н-ми Ц це сук-ть форм ≥ метод≥в ц≥леспр€мованого впливу держ на формув ≥ використ централ≥з ≥ децентрал≥з ф≥н. ресурс≥в, що знаход€тьс€ в розпор€дженн≥ держ орган≥в управл.

ќргани вик влади, що зд≥йснюють управл ф≥н-ми, под≥л€ють на:

1) органи управл загальноњ компетенц≥њ ( ааб.ћ≥н, м≥сц держ адм≥н≥страц≥њ, органи м≥сц самовр€дуванн€);

2) органи управл спец≥альноњ (галузевоњ) компетенц≥њ: - дл€ €ких ф≥н д≥€льн Ї основною ≥ €к≥ створен≥ спец≥ально дл€ зд≥йсн ф≥н д≥€льн (ћ≥н≥стерство ф≥н, ƒерж под адм≥н≥страц≥€ та ≥н.).

«начними повноваженн€ми в галуз≥ управл ф≥н-ми над≥лений  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”. ¬≥н забезпечуЇ: проведенн€ ф≥н, ц≥новоњ, ≥нвестиц≥йноњ ≥ податк пол≥тики; розробленн€ проекту «ак про ƒерж бюдж ”; викон-€ затвердженого ƒерж бюджу ”; наданн€ зв≥ту про викон-€ ƒерж бюджу ”.

Ќа ћ≥н≥стерство ф≥н в ” покладен≥ завданн€ загального кер≥вництва вс≥Їю систою ф≥н крањни. ќсновними його ф-њми Ї:

 розробка напр€мк≥в ф≥н пол≥тики держ та заход≥в щодо њх реал≥з;

 орган≥з бюдж процесу;

 управл держ боргом;

 регулюв ф≥н д≥€льн суб'Їкт≥в госп;

 орган≥з функц≥он-€ ринку ц≥нних папер≥в;

 забезпеч перерозпод≥л м≥жнар ф≥н в≥днос.

ƒо складу ћ≥н≥стерства ф≥н вход€ть два в≥докремлених п≥дрозд≥ли:  онтрольно-рев≥з≥йна служба ≥ ƒерж казначейство, на €ких покладено ф-њ контролю.

–ахункова палата,  ом≥тет нагл€ду за страх д≥€льн, також зд≥йснюють переважно ф-њ контролю.

Ќац банк ”. ¬≥н зд≥йснюЇ:

 ем≥с≥ю грошей

 регулюв грош об≥гу в ”;

 орган≥зац≥ю ефективного функц≥он-€ кредњ сист;

 проведенн€ м≥жбанк розрахунк≥в;

 орган≥зац≥ю касового викон-€ бюджу;

 проведенн€ м≥жнар розрахунк≥в держ;

 валютне регулюв ≥ встановленн€ оф≥ц≥йного курсу валют.

ѕенс≥йний фонд та ‘онд соцго страх- ¬они створен≥ з метою ф≥н забезпеч реал≥з соц гарант≥й в ”.

271. ¬ чому пол€гаЇ сутн управл ф≥н-ми? Ќазв органи, €к≥ зд≥йснюють оперативне управл ф≥н-ми в ”, њх ф-њ.

”правл ф≥н-ми, €к ≥ будь-€кою ≥ншою систою, включаЇ дв≥ основн≥ складов≥: органи управл та форми ≥ методи управл≥нськоњ д≥€льн. ” св≥тй теор≥њ ≥ практиц≥ широкого визнанн€ набув ф≥н менедж €к наука про управл ф≥н д≥€льн. «м≥ст ф≥н менеджу визнач ф-њми управл: розробленн€ стратег≥њ, планув тактики реал≥з стратег≥њ, орган≥з викон-€ розроблених план≥в, обл≥к ≥ контроль.

ќсновним завданн€м орган≥в управл ф≥н систою Ї забезпеч злагодженост≥ у функц≥онуванн≥ окремих сфер ≥ ланок ф≥н в≥днос. ÷е дос€гаЇтьс€ ч≥тким розмежуванн€м ф-й ≥ повноважень м≥ж ф≥новими органами та ≥нституц≥€ми.

–озр≥зн€ють стратег≥чне (або заг) ≥ оперативне управл ф≥н-ми.

ќперативне управл ф≥н-ми зд≥йснюють ћ≥н≥стерство ф≥н ”, дирекц≥њ позабюджних фонд≥в, страх орган≥зац≥й, ф≥н служби м≥н≥стерств, п≥дпр та орган≥зац≥й ≥ т.п.

ћ≥н≥стерство ф≥н бере участь у розробленн≥ балансу ф≥н ресурс≥в, орган≥з роботу з≥ складанн€ проекту держ бюджу, контролюЇ випуск ≥ об≥г ц≥нних папер≥в, бере участь у робот≥ орган≥в управл фондових б≥рж. ” сист≥ ћ≥н≥стерства ф≥н функц≥он держ контрольно-рев≥з≥йна служба ≥ ƒерж под адм≥н≥страц≥€ ”, њх очолюють голови, €к≥ затверджуютьс€  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”. ќсновне завданн€ контрольно-рев≥з≥йноњ служби - зд≥йсн держ контролю за використм кошт≥в ≥ матер ц≥нностей, њхн≥м збереженн€м, станом та достов≥рн≥стю бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥. ƒерж под адм≥н≥страц≥€ головним завданн€м вважаЇ забезпеч в≥дпов≥дност≥ законодавства про под, повний обл≥к ус≥х платник≥в под, зд≥йсн контролю ≥ забезпеч правильност≥ розрахунку й сплати под, контроль за законн≥стю зд≥йсн вал операц≥й.

ƒерж казначейство зд≥йснюЇ оперативне управл видатками держ бюджу.  азначейство також збираЇ, обробл€Ї й анал≥зуЇ ≥нформац≥ю про стан держ ф≥н, надаЇ найвищим законодавчим ≥ виконавчим органам державноњ влади зв≥тн≥сть про ф≥н операц≥њ ур€ду ≥ стан бюджноњ сист.

272. ƒовед≥ть необх-ть управл ф≥новими потоками та роль вищих держ орган≥в закон ≥ вик влади

‘≥н забезпеч покритт€ потреби п≥дпр у кап≥тал≥, а також дотриманн€ своЇчасност≥ викон-€ поточних зобов'€зань суб'Їкта госп залежить в≥д його можливост≥ та спроможност≥ формувати у визначений момент часу необх фонд грош кошт≥в ≥з заданою абсолютною величиною, к≥льк≥сним вираженн€м такоњ характеристики п≥дпр Ї р≥вень його л≥кв≥дност≥ (€к можлив≥сть швидкого формув фонду грош кошт≥в без значних ф≥н втрат) та платоспроможност≥ (€к можлив≥сть своЇчасного та повного погашенн€ зобов'€зань).

≤з вище сказаного випливаЇ, що п≥дтриманн€ належного р≥вн€ платоспроможност≥ та л≥кв≥дност≥ суб'Їкта госп дос€гаЇтьс€ шл€хом в≥дпов≥дноњ орган≥зац≥њ руху грош поток≥в у час≥ та простор≥ - управлм грошовими потоками п≥дпр. —ук-ть метод≥в та форм, що використ суб'Їктом госп дл€ орган≥зац≥њ руху грош кошт≥в у час≥ та простор≥ в≥дпов≥дно до визначених критер≥њв та ц≥лей, будемо називати модель управл грошовими потоками п≥дпр.

–оль вищих держ орган≥в закон ≥ вик влади. ¬ерховна –ада ” затверджуЇ ƒерж бюдж ” та зд≥йснюЇ контроль за його викон-€м в особ≥ –ахунковоњ палати, визнач засади внутр ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики в сфер≥ ф≥н.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ” забезпечуЇ проведенн€ ф≥н, ≥нвестиц≥йноњ та податк пол≥тики, пол≥тики у сферах прац≥ ≥ зайн€тост≥ насел-€, соцго захисту, осв≥ти, науки, культури, охорони природи, еколог≥чноњ безпеки ≥ природокорист-€. ћ≥н≥стерство ф≥н ” зд≥йснюЇ управл держ внутрм ≥ зовнм боргом; зд≥йснюЇ контроль за випуском ≥ об≥гом ц≥нних папер≥в бере участь в робот≥ кер≥вних орган≥в фондових б≥рж. √оловним завданн€м ƒержавноњ податк адм≥н≥страц≥њ Ї: зд≥йсн контролю за додержанн€м под законодавства, правильн≥стю обчисленн€, повнотою ≥ своЇчасн≥стю сплати под ≥ збор≥в. √оловним завданн€м ƒержавноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби Ї: зд≥йсн держ контролю за витрачанн€м кошт≥в ≥ матер ц≥нностей в м≥н≥стерствах, в≥домствах, держ ком≥тетах, держ фондах, бюджних установах, а також на п≥дпрх ≥ орган≥зх, €к≥ отримують кошти з бюдж≥в ус≥х р≥вн≥в. ќсновними завданн€ми ƒерж казначейства Ї: орган≥з викон-€ ƒерж та м≥сцевих бюдж≥в ” ≥ зд≥йсн контролю за ними; управл на€вними коштами ƒерж бюджу ”, у тому числ≥, в ≥нозй валют≥, та коштами держ позабюджних фонд≥в у межах видатк≥в, визначених на в≥дпов≥дний пер≥од; ф≥насув видатк≥в ƒерж бюджу ”; обл≥к та касове викон-€ ƒерж бюджу ” та м≥сцевих бюдж≥в; зд≥йсн управл держ внутрм ≥ зовнм боргом в≥дпов≥дно до чинного законодавства; розпод≥л в≥драхувань в≥д загальнодерж под, збор≥в та обовТ€зкових платеж≥в за нормативами, затвердженими ¬ерховною –адою ”, м≥ж р≥зними р≥вн€ми бюджноњ сист; зд≥йсн контролю за надходжми та використм кошт≥в держ позабюджних фонд≥в. ќсновним завданн€м –ахунковоњ палати Ї: наданн€ кредит≥в та зд≥йсн операц≥й з розм≥щ-€ золотого резерву ≥ резерву в ≥нозй валют≥.

273.ќбгр, чому ћ≥н ф≥н ” займ центр м≥сце в управл ф≥н дер

ћ≥н≥стерство ф≥н ” (ћ≥нф≥н) Ї центральним органом вик влади, д≥€льн €кого спр€мовуЇтьс€ та координуЇтьс€  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”.

ћ≥нф≥н Ї головним органом у сист≥ центр орган≥в вик влади ≥з забезпеч реал≥з Їдиноњ державноњ ф≥н, бюджноњ, податк, митноњ пол≥тики, пол≥тики у сфер≥ держ внутр≥шнього ф≥н контролю, випуску та проведенн€ лотерей, розробленн€ та вир-во голограф≥чних захисних елемент≥в.

ќсновними завданн€ми ћ≥нф≥ну Ї:

1.забезпеч реал≥з Їдиноњ державноњ ф≥н, бюджноњ, податк, митноњ пол≥тики, пол≥тики у сфер≥ держ внутр≥шнього ф≥н контролю та зд≥йсн контролю за њњ проведенн€м ƒержавною податковою адм≥н≥страц≥Їю, ƒержмитслужбою, √олов –”, ƒерж казначейством;

2.забезпеч концентрац≥њ ф≥н ресурс≥в на пр≥оритетних напр€мах соц-ек перерозпод≥л ”;

3.зд≥йсн заход≥в з п≥двищенн€ ефективност≥ управл держи ф≥н-ми;

4.проведенн€ разом з ≥ншими органами вик влади анал≥зу ф≥ново-ек становища держ, перспектив њњ подальшого перерозпод≥л;

5.п≥дготовка проекту ќсновних напр€м≥в бюджноњ пол≥тики на наступний бюджний пер≥од;

6.розробленн€ в установленому пор€дку проекту «ак про ƒерж бюдж ” на в≥дпов≥дний р≥к, прогнозних показник≥в зведеного бюджу ”, орган≥з роботи, пов'€заноњ ≥з складенн€м та викон-€м ƒерж бюджу ”, координац≥€ д≥€льн учасник≥в бюдж процесу;

7.удосконаленн€ м≥жбюджних в≥днос;

8.зд≥йсн в межах своњх повноважень контролю за дотриманн€м бюдж законодавства;

9.розробленн€ стратег≥њ ф≥насув держ бюджу;

10.забезпеч зд≥йсн держ запозичень, наданн€ держ гарант≥й, погашенн€ та обслуговуванн€ держ боргу;

11.удосконаленн€ метод≥в ф≥н ≥ бюдж планув;

12.зд≥йсн держ регулюв бухгалтерського обл≥ку та ф≥н зв≥тност≥ в ”, розробленн€ стратег≥њ перерозпод≥л нац≥ональноњ сист бухгалтерського обл≥ку, визнач-€ Їдиних методолог≥чних засад бухгалтерського обл≥ку та складенн€ ф≥н зв≥тност≥, обов'€зкових дл€ вс≥х юр ос≥б незалежно в≥д орган≥зац≥йно-правовоњ форми, форми власност≥ та п≥дпор€дкуванн€ (кр≥м банк≥в та бюджних установ), а також ф≥з ос≥б - п≥дприЇмц≥в;

274.‘≥н механ≥зм: елементи. ¬заЇмозвТ€зок м≥ж ф механ≥змом ≥ ф пол≥тикою

‘≥н механ≥зм Ч сук-ть ф≥н ме≠тод≥в ≥ форм, ≥нструмент≥в та важел≥в впливу на соц-екон перерозпод≥л сусп≥льства.

—труктурна побудова ф≥н механ≥зму:

‘≥н забезпеч реал≥зуЇтьс€ на основ≥ в≥дпов≥дноњ сист ф≥насув, €ке може зд≥йсн у трьох формах: самоф≥насув, кредитуванн€, зовн≥шнЇ ф≥насув. –≥зн≥ форми ф≥н забезпеч використ на практиц≥ одночасно через установленн€ оптимального дл€ даного етапу перерозпод≥л сусп≥льства сп≥вв≥днош м≥ж ними.

—амоф≥насув €вл€Ї собою забезпеч потреб простого ≥ розширеного в≥дтворенн€ вир-во за рах власних кош≠т≥в юр ≥ ф≥з ос≥б.

 редитуванн€ €к форма ф≥н забезпеч пол€гаЇ у тимчасовому використанн≥ позичених ресурс≥в. якщо самоф≥насув Ч це вих≥дна форма ф≥н забезпеч, то кре≠дитуванн€, особливо в умовах ринковоњ ек≥ки, Ї головною, пров≥дною формою

«овн≥шнЇ ф≥насув. ¬оно пол€гаЇ у вид≥ленн≥ кошт≥в певним суб'Їктам на без≠поворотн≥й ≥ безоплатн≥й основ≥. ÷е може бути держ ф≥насув з бюджу чи держ фонд≥в ц≥льового призначенн€, надходж кошт≥в в≥д громадських та доброчинних фонд≥в ≥ орган≥зац≥й даноњ крањни та з-за кордону, гранти в≥д м≥жнар орган≥зац≥й.

‘≥н регулюв пол€гас у регламентуванн≥ розпод≥ль≠них в≥днос у сусп≥льств≥ й на окремих п≥дпрх. ќск≥льки ф≥н €вл€ють собою розпод≥льн≥ й перерозпод≥льн≥ в≥днос, то ф≥н методи регулюв, по сут≥, Ї методами розпод≥лу. ≤сн два методи розпод≥лу дох: сальдовий ≥ нормативний.

” будь-€кому механ≥зм≥ управл ірунтуЇтьс€ на використанн≥ в≥дпов≥дних важел≥в. —ук-ть важел≥в становить систу управл≥нн € ф≥новим механ≥змом

‘≥н пол - це комплекс держ за≠ход≥в, що забезп ефективне функц≥он-€ ф≥н ≥ ф≥н сист.

÷е, у свою чергу, стимулюЇ перерозпод≥л матер≥ального вир-во ≥ створюЇ екон грунт дл€ зд≥йсн державою покладених на нењ ф-й ≥ завдань.

‘≥н пол охоплюЇ широкий комплекс заход≥в:

- розробку загальноњ концепц≥њ ф≥н пол≥тики, визнач-€ њњ основних напр€м≥в, ц≥лей ≥ головних завдань;

- створенн€ адекватного ф≥н механ≥зму;

- управл ф≥н д≥€льн держ та субТЇкт≥в госп.

‘≥н пол Ї складовою частиною ек≥чноњ пол≥тики держ. ¬ н≥й конкретизуютьс€ головн≥напр€ми перерозпод≥л ек≥ки; визнач заг обс€г ф≥н ресурс≥в, њхн≥ джерела, шл€хи використ; розробл€ютьс€ механ≥зми регулюв ≥ стимул-€ соц-ек≥чних процес≥в ф≥новими методами.

‘≥н пол - в≥дносно самост≥йна сфера д≥€льн ƒерж. ѕри њњ розробц≥ варто виходити з конкретних особли≠востей ≥сторичного перерозпод≥л сусп≥льства, враховувати специф≥ку внутр≥шнього ≥ м≥жнародного становища, реальн≥ екон ≥ ф≥н можливост≥ крањни. ѕри проведенн≥ ф≥н пол≥≠тики особливо важливим Ї забезпеч њњ взаЇмозв'€зку з ≥ншими складовими частинами ек≥чноњ пол≥тики - кредю, ц≥но≠вою, грошю.

√оловними ц≥л€ми ф≥н пол≥тики Їмоб≥л≥зац≥€ й ефек≠тивне використ ф≥н ресурс≥в, регулюв ек≥чних ≥ соц процес≥в, стимул-€ пров≥дних напр€м≥в перерозпод≥л продуктивних сил.

275. —утн та методи ф≥н планув ≥ прогнозуванн€.

‘≥н планув €вл€Ї собою процес розробленн€ ≥ затвердженн€ ф≥н план≥в €к засобу збалансуванн€ ф≥н потреб ≥ можливостей. ‘≥н план того чи ≥ншого субТЇкта в≥дображаЇ його ф≥н д≥€льн, тобто про≠цес формув дох ≥ зд≥йсн витрат. ” ф≥н плануванн≥ використовуЇтьс€ балансовий метод. (дл€ кожноњ статт≥ витрат зазначаютьс€ конкретн≥ джерела покритт€.) —уть нормативного способу пол€гаЇ в т≥м, що на основ≥ встановлених ф≥н норм та техн≥ко-ек≥чних норматив≥в розраховуЇтьс€ потреба суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥€льн у ф≥н ресурсах та визнач джерела цих ресурс≥в. «а використ розрахунково-анал≥тичного методу планов≥ показники розраховуютьс€ на п≥дстав≥ анал≥зу фактичних ф≥н показник≥в, €к≥ берутьс€ за базу, та њх зм≥ни в плановому пер≥од≥.

ѕрогноз же по сам≥й своњй сут≥ маЇ альтернативний, вар≥антний зм≥ст. –озробка прогноз≥в грунтуЇтьс€ на прогностичних методах, а планув спираЇтьс€ на б≥льш строг≥ ≥ точн≥ методи балансових та ≥нш розрахунк≥в. ћета ф≥н прогнозуванн€ - оптим≥зац≥€ розпод≥лу ≥ використ сусп продукту, а в к≥нцевому п≥дсумку Ц п≥двищенн€ ефективност≥ вир-во.

√рупи метод≥в прогнозуванн€: субТЇктивн≥ (експертн≥) методи визнач-€ прогнозних показник≥в;каузальне прогнозуванн€;методи екстрапол€ц≥њ.

 аузальний (причинний) метод прогнозуванн€ побудований на визначенн≥ майбутн≥х планових показник≥в на основ≥ оц≥нки причинно-насл≥дкових звТ€зк≥в з ≥ншими показниками. Ќаприклад, прогнозний обс€г деб≥торськоњ заборгованост≥ визнач на основ≥ даних про строки оплати готовоњ продукц≥њ; прогноз вир-во робитьс€ виход€чи з ≥нформац≥њ про обс€ги реал≥з, прогнозна величина затрат Ч в≥д обс€г≥в вир-во.

екстрапол€ц≥€ Ч поширенн€ к≥льк≥сних (статистичних) висновк≥в щодо ≥снуючих тенденц≥й, одержаних у рез≥ вивченн€ впливу минулих под≥й на майбутн≥ (прогнозн≥) пер≥оди.

ћетоди екстрапол€ц≥њ використовують за в≥дносно стаб≥льного перерозпод≥л п≥дпр (чи окремих показник≥в його д≥€льн) або за на€вност≥ сезонних чи цикл≥чних коливань з ч≥тко вираженим трендом. ѕ≥д трендом (в≥д англ. trend Ч напр€м, тенденц≥€) розум≥ють тривалу тенденц≥ю зм≥ни ек≥чних показник≥в в ек прогнозуванн≥.

ƒо основних методолог≥чних прийом≥в, що використ за субТЇктивного методу прогнозуванн€, належ так≥: ≥ндив≥д опитуванн€; мозкова атака; розробка сценар≥њв.

276. ќбгрунт, чому ф≥н планув ≥ прогнозуванн€ пос≥дають центр м≥сце у ф≥н менедж≥.

‘≥н планув €вл€Ї собою процес розробленн€ ≥ затвердженн€ ф≥н план≥в €к засобу збалансуванн€ ф≥н потреб ≥ можливостей. ‘≥н план того чи ≥ншого субТЇкта в≥дображаЇ його ф≥н д≥€льн, тобто про≠цес формув дох ≥ зд≥йсн витрат. ѕершим завданн€м за посл≥довн≥стю ≥ значущ≥стю Ї визнач-€ реальних обс€г≥в дох. ƒругим важливим завданн€м ф≥н планув Ї оптим≥зац≥€ витрат. “рет≥м завданн€м Ї збалансуванн€ дох ≥ видатк≥в. ‘≥н план ≥ за формою, ≥ за зм≥стом Ї балансом дох та видатк≥в. «м≥ст координуючоњ рол≥ плану пол€гаЇ у на€вност≥ добре детал≥зованих ≥ взаЇмопов'€заних ц≥льових установок, що дисципл≥нують оперативну перспективну д≥€льн п≥дпр.

‘≥н прогнозуванн€ допомагаЇ визначити ≥мов≥рний обс€г реал≥з, соб≥варт≥сть продукц≥њ загалом ≥ по важливих статт€х, потребу в джерелах ф≥насув, грош потоки. ѕрогнозуванн€, €к один ≥з метод≥в управл не повинен зводитис€ т≥льки до розрахунку ор≥Їнтир≥в, що мають к≥льк≥сне вираженн€. ѕ≥д ним також потр≥бно розум≥ти метод пошуку оптимальних д≥й дл€ п≥дпр. ” цьому значенн≥ прогнозуванн€ т≥сно повТ€зано з перспективним анал≥зом, оск≥льки остаточний вар≥ант д≥й вибираЇтьс€ п≥сл€ розгл€ду та приймаЇтьс€ п≥сл€ пор≥вн€льного анал≥зу р≥зних вар≥ант≥в, зокрема ≥ альтернативних.

ћета ф≥н прогнозуванн€ - оптим≥зац≥€ розпод≥лу ≥ використ сусп продукту, а в к≥нцевому п≥дсумку Ц п≥двищенн€ ефективност≥ вир-во.

277¬иди ф≥н план≥в. як≥ розробл€ют на загальнодерж р≥вн≥?

‘≥н план Ч це план формув ≥ використ ф≥н ресурс≥в.

вс≥ ф≥н плани под≥л на дв≥ велик≥ групи Ч зведен≥ та ≥ндив≥д. ” свою чергу, зведен≥ ф≥н плани под≥л на загальнодерж, плани окре≠мих господарських об'Їднань (промислово-ф≥н груп, концерн≥в, асоц≥ац≥й) ≥ територ≥альн≥. ≤ндив≥д Ч це ф≥н плани окремих п≥дпр структур. «а тривал≥стю д≥њ розр≥зн€ють:-перспективн≥ ф≥н плани (на пер≥од понад один р≥к);-поточн≥ (на один р≥к);-оперативн≥ (на квартал, м≥с€ць).

–озгл€немо детальн≥ше де€к≥ види ф≥н план≥в.

Ѕаланс дох ≥ витрат п≥дпр Ч це ≥ндив≥дуальний поточний ф≥н план, розраховуЇтьс€ на р≥к з розбивкою по кварталах. ≤ндив≥д ф≥н плани р≥зн€тьс€ м≥ж собою залежно в≥д форм власност≥, вид≥в д≥€льн, типу орган≥зац≥й, метод≥в управл.

ѕлат≥жний календар Ч це оперативний ф≥н план. √оловна мета його складанн€ Ч спрогнозувати ф≥н стан п≥дпр на певну дату, на в≥дм≥ну в≥д балансу дох ≥ ви≠датк≥в, €кий склад на певний пер≥од.

Ѕ≥знес-план Ч план реал≥з певного проекту або угоди. ÷е не суто ф≥н план, але в≥н м≥стить розд≥ли, в €ких наводи≠тьс€ розрах ф≥н показник≥в, таких €к затрати, прибу≠ток, рентабельн≥сть, терм≥н окупност≥ затрат.

Ѕюджи, €к ф≥н плани на р≥вн≥ держ або њњ окремих територ≥альних п≥дрозд≥л≥в, завжди мають дв≥ частини Ч дох≥дну ≥ видаткову. ‘≥н планув зводитьс€ до розробки, затвердженн€ та викон-€ лише р≥чних бюдж≥в, а на загальнодержавному р≥вн≥ - до розробки балансу ф≥н ресурс≥в крањни, проекту зведеного бюджу ” та де€ких ≥нш показник≥в.

278.ѕо€сн в≥дм≥нност≥ м≥ж кошторис дох ≥ видатк≥в бюджних установ ≥ баланс дох ≥ витрат п≥дпр.

 ошторис дох ≥ видатк≥в бюджноњ установи, орган≥зац≥њ - Ї основним плановим документом, €кий п≥дтверджуЇ повноваженн€ щодо отриманн€ дох та зд≥йсн видатк≥в, визнач обс€г ≥ спр€муванн€ кошт≥в дл€ викон-€ нею своњх ф-й та дос€гненн€ ц≥лей, визначених на р≥к в≥дпов≥дно до бюджних призначень.  ошторис бюджних установ маЇ так≥ складов≥ частини: заг фонд, €кий м≥стить обс€г надходжень ≥з загального фонду бюджу та розпод≥л видатк≥в за повною ек класиф≥кац≥Їю видатк≥в на викон-€ бюджною установою основних ф-й або розпод≥л наданн€ кредит≥в з бюджу за класиф≥кац≥Їю кредитуванн€ бюджу;

спец фонд, €кий м≥стить обс€г надходжень ≥з спец≥ального фонду бюджу на конкретну мету та њх розпод≥л за повною ек класиф≥кац≥Їю видатк≥в на зд≥йсн в≥дпов≥дних видатк≥в зг≥дно ≥з законодавством, а також на реал≥зац≥ю пр≥оритетних заход≥в, пов'€заних з викон-€м установою основних ф-й, або розпод≥л наданн€ кредит≥в з бюджу зг≥дно ≥з законодавством за класиф≥кац≥Їю кредитуванн€ бюджу. ‘орма кошторису затверджуЇтьс€ ћ≥нф≥ном.

Ѕаланс дох ≥ витрат п≥дпр Ц це ф≥н план п≥дпр, служить дл€ прогнозуванн€ ф≥н в≥днос, формув ≥ використ грош дох. —клад з наступних розд≥л≥в: дох ≥ надходж засоб≥в, витр ≥ в≥драх-€ засоб≥в, банк взаЇмини, взаЇмини з бюджом ≥ позабюджи фондами.

279. ‘≥н стимули: њх види ≥ роль.

‘≥н стимули передбачають застос-€ €к матер≥аль≠ного заохоченн€, так ≥ ек≥чних санкц≥й. ƒо стимул≥в належ: бюдж ф≥насув ефективних напр€м≥в перерозпод≥л народного госп (в тому числ≥ дотац≥њ п≥дпрм, д≥€льн €ких маЇ важливе значенн€ дл€ ек≥ки), ф≥насув п≥дготовки ≥ переп≥дготовки кадр≥в, спец≥≠альн≥ ф≥н п≥льги (п≥льги щодо под та можлив≥сть про≠веденн€ прискореноњ амортиз). ¬загал≥, у широкому розум≥нн≥ стимули вклю≠чають ≥ санкц≥њ. –озмежуванн€ цих пон€ть маЇ на мет≥ розр≥знити напр€ми д≥њ важел≥в. —тимули матер≥ал≥зують ф≥н заохо≠ченн€, а санкц≥њЧ покаранн€. ‘≥н санк≠ц≥њ - особлив≥ форми орган≥зац≥њ ф≥н в≥днос, покликан≥ посилити матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть суб'Їкт≥в госп щодо викон-€ вз€тих зобов'€зань (догов≥рних умов, сплати под ≥ збор≥в). ¬ умовах ринку роль ф≥н санкц≥й значно зростаЇ. Ќайб≥льш поширеними серед них Ї штраф ≥ пен€.

ЎтрафЧ це зас≥б матер≥ального впливу на винних у пору≠шенн≥ законодавства, угод або чинних правил. ЌакладаЇтьс€, €к правило, в тверд≥й грошй сум≥.

ѕен€Ч застосовуЇтьс€ у раз≥ несвоЇчасного викон-€ грош зобов'€зань ≥ нараховуЇтьс€ за кожен день простроченн€. –озм≥р пен≥ встановлюЇтьс€ в процентах в≥д суми простроченого платежу.

280. ќбгрунт необх-ть ф≥н санкц≥й. як≥ ≥сн њх види?

‘≥н санкц≥њ Ц це засоби держ примусу, передбачен≥ ф≥ново-правововими нормами, що покладають на правопорушник≥в додатков≥ обт€гненн€ у вигл€д≥ впливу на њх ф≥н стан. под≥л на:

- правов≥дновлювальн≥, реал≥з €ких спр€мована на усуненн€ шкоди, запод≥€ноњ протиправними д≥€нн€ми ф≥новим ≥нтересам держ, примусове викон-€ невиконаних ф≥н обовТ€зк≥в, а також на в≥дновленн€ порушених ф≥скальних (бюджних) прав держ.

- каральн≥ (штрафн≥), реал≥з €ких спр€мована на попередженн€ ф≥н правопорушенн€, а також на виправленн€ ≥ перевихованн€ порушник≥в ф≥н законодавства. ¬они встановлюютьс€ за ф≥н правопорушенн€ з метою покаранн€ правопорушника, а також попередженн€ нових правопорушень.

ѕравова природа зазначених санкц≥й (заход≥в) потребуЇ додаткового досл≥дженн€ в контекст≥ вид≥ленн€ специф≥чних властивостей, що в≥др≥зн€ють або виокремлюють передбачен≥ Ѕюдж кодексом ” санкц≥њ (заходи), €к спец≥альн≥, в межах ф≥ново-правових. ”€вл€Їтьс€ можливим вид≥лити наступн≥ њх особлив:

1) ѓх завданн€м Ї охорона прав та ≥нтерес≥в держ ≥ тому вони можуть бути визначен≥ €к правоохоронн≥ санкц≥њ.

2) ¬они мають односторонн≥й характер. ÷≥ заходи застосовуютьс€ уповноваженою особою безпосер в позасудовому пор€дку ≥ тому, на нашу думку вони мають оперативний характер.

3) «астос-€ уповноваженою особою санкц≥й (заход≥в) спричин€Ї невиг≥дн≥ насл≥дки дл€ розпор€дника або одержувача кошт≥в.

4) —анкц≥њ (заходи) можуть застосовуватис€ по в≥дношенню до установ та орган≥зац≥й, €к≥ п≥дпор€дкован≥ в≥дпов≥дним органам державноњ вик влади ≥ ф≥нуютьс€ за рах держ або м≥сцевих бюдж≥в шл€хом перерахуванн€ передбач в≥дпов≥дними актами грош сум цим ж уповноваженими органами.

¬насл≥док встановленн€ Ѕюдж кодексом ” певноњ чисельност≥ санкц≥й (заход≥в) за порушенн€ бюдж законодавства њх можна об'Їднати у дв≥ групи.

ѕерша група Ц санкц≥њ (заходи), €к≥ пов'€зан≥ з викон-€м уповноваженою особою певних д≥й, насл≥дком €ких не Ї пр€мий (безпосередн≥й) вплив на ф≥н стан розпор€дника або одержувача бюджних кошт≥в.

281. ‘≥н контроль:призначенн€. обТЇкти ≥

‘≥н контроль €к одна ≥з ф-й управл ф≥н-ми €вл€Ї собою особливу д≥€льн щодо перев≥рки формув й використ фонд≥в ф≥н ресурс≥в у процес≥ створенн€, розпод≥лу та спожив-€

¬¬ѕз метою оц≥нюванн€ обірунтованост≥ й ефективност≥ прийн€тт€ р≥шень ≥ рез≥в њх викон-€.

ќбТЇктом Ї процеси формув й використ фонд≥в ф≥н ресурс≥в. —убТЇкт контролю Ч це нос≥й контрольних ф-й щодо обТЇкта контролю. ¬≥н, €к правило, визнач законодавством держ, нормативно-правовими актами субТЇк≠т≥в ф≥н д≥€льн.

«алежно в≥д субТЇкт≥в, €к≥ зд≥йснюють контроль, розр≥зн€ють так≥ види ф≥н контролю: загальнодерж, мун≥ципальний, в≥домчий, внутр≥шньогосподарський, громадський ≥ ауди≠торський.

—убїЇктами загальнодерж контролю Ї:¬ерховна –ада,–ахункова палата ¬– ”, ѕрезидент ”,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”

¬≥д ур€ду ф≥н контроль зд≥йснюють ћ≥н≥стерство ф≥н, ƒерж контрольно-рев≥з≥йна служба, ƒерж казначейство, а також ƒерж под адм≥н≥страц≥€ ћ≥нф≥ну ƒерж казначейства ƒерж под адм≥н≥страц≥€

ќбТЇктом мун≥ципального контролю Ї м≥сц бюджи, позабюдж фонди, господарсько-ф≥н д≥€льн п≥дпр ≥ орган≥зац≥й комунальноњ власност≥.

—убТЇктами в≥домчого ф≥н контролю Ї контрольно-рев≥≠з≥йн≥ служби галузевих м≥н≥стерств, в≥домств та ≥нш вищих орган≥в управл.

¬нутр≥шньогосподарський ф≥н контроль зд≥йсн еки службами п≥дпр, орган≥зац≥й, установ (бухгалтер≥€, ф≥н в≥дд≥л). ќбТЇкт контролю Ч господарська ≥ ф≥н д≥€льн самого п≥дпр та його структурних п≥дрозд≥л≥в.

√ромадський ф≥н контроль зд≥йснюють громадськ≥ орган≥зац≥њ (парт≥њ, рухи, профсп≥лков≥ орган≥зац≥њ).

282. —убТЇкти держ ф≥н контролю в ”, њх ф-њ.

‘≥н контроль €к одна ≥з ф-й управл ф≥н-ми €вл€Ї собою особливу д≥€льн щодо перев≥рки формув й використ фонд≥в ф≥н ресурс≥в у процес≥ створенн€, розпод≥лу та спожив-€

¬¬ѕз метою оц≥нюванн€ обірунтованост≥ й ефективност≥ прийн€тт€ р≥шень ≥ рез≥в њх викон-€.

ќбТЇктом Ї процеси формув й використ фонд≥в ф≥н ресурс≥в. —убТЇкт контролю Ч це нос≥й контрольних ф-й щодо обТЇкта контролю. ¬≥н, €к правило, визнач законодавством держ, нормативно-правовими актами субТЇк≠т≥в ф≥н д≥€льн.

«алежно в≥д субТЇкт≥в, €к≥ зд≥йснюють контроль, розр≥зн€ють так≥ види ф≥н контролю: загальнодерж, мун≥ципальний, в≥домчий, внутр≥шньогосподарський, громадський ≥ ауди≠торський.

—убїЇктами загальнодерж контролю Ї:¬ерховна –ада,–ахункова палата ¬– ”, ѕрезидент ”,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”

¬≥д ур€ду ф≥н контроль зд≥йснюють ћ≥н≥стерство ф≥н, ƒерж контрольно-рев≥з≥йна служба, ƒерж казначейство, а також ƒерж под адм≥н≥страц≥€ ћ≥нф≥ну ƒерж казначейства ƒерж под адм≥н≥страц≥€

ќбТЇктом мун≥ципального контролю Ї м≥сц бюджи, позабюдж фонди, господарсько-ф≥н д≥€льн п≥дпр ≥ орган≥зац≥й комунальноњ власност≥.

—убТЇктами в≥домчого ф≥н контролю Ї контрольно-рев≥≠з≥йн≥ служби галузевих м≥н≥стерств, в≥домств та ≥нш вищих орган≥в управл.

¬нутр≥шньогосподарський ф≥н контроль зд≥йсн еки службами п≥дпр, орган≥зац≥й, установ (бухгалтер≥€, ф≥н в≥дд≥л). ќбТЇкт контролю Ч господарська ≥ ф≥н д≥€льн самого п≥дпр та його структурних п≥дрозд≥л≥в. √ромадський ф≥н контроль зд≥йснюють громадськ≥ орган≥зац≥њ (парт≥њ, рухи, профсп≥лков≥ орган≥зац≥њ).

283. ’арактер вид≥в, форм ≥ метод≥в ф≥н контролю.

¬иди ф≥н контролю:визначають сп≥вв≥днош контролюючого ≥ п≥дконтрольного субТЇкт≥в(«алежно в≥д взаЇмозвТ€зку обТЇкта контролю Ч ф≥н д≥€льн, ≥ субТЇкта Ч органу контролю вид≥л€ють). 1. ¬нутр контроль Ч контрольно-рев≥з≥йн≥ в≥дд≥ли, управл. метою €кого Ї перев≥рка доц≥льност≥ та обірунтованост≥ окремих ф≥н операц≥й, њх в≥дпов≥дност≥ ф≥нй стратег≥њ ≥ тактиц≥ даного субТЇкта.2. «овн контроль: ћетою цього контролю Ї перев≥рка в≥дпов≥дност≥ ф≥н д≥€льн чинному ф≥н законодавству. ÷ей контроль за ознакою субТЇкт≥в його зд≥йсн под≥л€Їтьс€ на держ, в≥домчий, внутр≥шньокорпоративний, незалежний ≥ сусп, за ознакою субТЇкт≥в його зд≥йсн зовн контроль под≥л€Їтьс€ на:1) ƒерж 2) ¬≥домчий та внутр≥шньокорпоративний 3) Ќезалежний 4) —усп.

‘орми ф≥н контролю: 1)ѕопередн≥й - зд≥йсн до початку руху грош поток≥в. мета Ч перев≥рити доц≥льн≥сть ≥ над≥йн≥сть даноњ ф≥н операц≥њ, ви€вити р≥вень ризику, що повТ€заний з нею, та передбачити конкретн≥ способи його хеджуванн€, зТ€сувати в≥дпов≥дн≥сть даноњ операц≥њ чинному ф≥н законодавству, ≥нтересам п≥дпр чи ф≥зичноњ особи.;2) ѕоточний- зд≥йсн у процес≥ руху грош поток≥в. мета Ч забезпечити реальн≥сть проходженн€ грош поток≥в, реал≥зац≥ю њх адресност≥ й ц≥льового призначенн€ та дотриманн€ встановлених терм≥н≥в проведенн€ ф≥н операц≥й;3) Ќаступний - проводитьс€ п≥сл€ зд≥йсн ф≥н операц≥й та за п≥дсумками ф≥н д≥€льн за певний пер≥од. Ќаступний контроль даЇ повну ≥ вичерпну ≥нформац≥ю про ф≥н д≥€льн €к кожного субТЇкта, так ≥ сусп≥льства у ц≥лому. ћетоди ф≥н контролю - це сук-ть прийом≥в та способ≥в його зд≥йсн: 1) –ев≥з≥€ - метод комплексного контролю ус≥Їњ ф≥н ≥ господарськоњ д≥€льн п≥дпр та орган≥зац≥й стосовно њњ в≥дпов≥дност≥ чинному законодавству. «а зм≥стом види рев≥з≥й: ‘актична та документальна; «а часом проведенн€ види рев≥з≥й: ѕланова та позапланова; «алежно в≥д пер≥оду д≥€льн, €кий анал≥зуЇтьс€: ¬иб≥ркова та повна; «алежно в≥д обТЇкта д≥€льн, €кий перев≥р€Їтьс€:  омплексна та тематична.2) ѕерев≥рка- це обстеженн€ ≥ вивченн€ окремих д≥л€нок ф≥ново-господарськоњ д≥€льн п≥дпр, установ, орган≥зац≥й чи њх п≥дрозд≥л≥в. 3) ќбстеженн€- ознайомленн€ з окремими напр€мами ф≥н д≥€льн з метою ви€вленн€ проблем та шл€х≥в њх удосконаленн€, але на в≥дм≥ну в≥д перев≥рки проводитьс€ по значно ширшому колу показник≥в.4) ≤нспекц≥€- ÷е перев≥рка стану ф≥н п≥дпр на м≥сц€х, що пер≥одично зд≥йсн представниками держ та њњ окремих орган≥в. 5) спостереженн€ - це заг ознайомленн€ з≥ станом ф≥н д≥€льн бюджноњ установи, п≥дпр, в≥домства.

284.Ќезал (аудиторський) контроль: в≥дм≥н в≥д держ ф контр

- це профес≥йний незалежний ф≥н контроль.

ќсновне завданн€ аудиторського контролю - отриманн€ обТЇктивноњ ≥нформац≥њ про ф≥н стан субТЇкта, €кий перев≥р€ють, в≥дпов≥дност≥ його господарськоњ д≥€льн чинному законодавству. ¬ такому контрол≥ зац≥кавлен≥ €к держ, так ≥ п≥дприЇмц≥, в≥н даЇ змогу поЇднувати њх ≥нтереси без додаткового навантаженн€ на бюдж. јудиторська д≥€льн в ” регултьс€ «аконом ” "ѕро аудиторську д≥€льн". јудит в ” зд≥йснюють €к ф≥з особи (аудитори), так ≥ юридичн≥ особи (аудиторськ≥ ф≥рми). јудиторська перев≥рка може бути добров≥льною (≥н≥ц≥ативною, проведеною за р≥шенн€м самого субТЇкта госп) ≥ обовТ€зковою.

ƒержа́вний контро́ль Ч одна з форм зд≥йсн державноњ влади, що забезпечуЇ дотриманн€ закон≥в ≥ ≥нш правових акт≥в, що видаютьс€ органами держ. «д≥йсн держ контролю - одна з важливих ф-й держ управл. …ого призначенн€ пол€гаЇ у спри€нн≥ реал≥з ф≥н пол≥тики держ, забезпеченн≥ процесу формув ≥ ефективного використ ф≥н ресурс≥в у вс≥х ланках ф≥н сист. «алежно в≥д того, на €кому р≥вн≥ та стосовно чого розгл€даЇтьс€, контроль може бути охарактеризований €к форма чи вид д≥€льн, €к принцип, €к ф-њ. «алежно в≥д критер≥ю, €кий Ї визначальним при класиф≥кац≥њ, вид≥л€ють наступн≥ види контролю: ќрган≥зац≥йн≥ взаЇмозв'€зки контролюючого ≥ п≥дконтрольного об'Їкту: зовн (парламентський, президентський, судовий), внутр,





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 345 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2273 - | 2085 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.171 с.