Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќбгрунт, чому держ позики €к зас≥б покритт€ деф≥циту бюджу безпечн≥ш≥ н≥ж грошова ем≥с≥€. 7 страница




Ќеприбуткова д≥€льн ірунтуЇтьс€ на таких принципах: господарська ≥ юридична в≥дособлен≥сть; самоокупн≥сть; ф≥н в≥дпов≥дальн≥сть.

 ошторисне ф≥насув пол€гаЇ у забезпеченн≥ витрат за рах зовн≥шнього ф≥насув.  ошторисне ф≥насув може зд≥йснюватис€ за двома напр€мами: з бюджу ≥ з централ≥з фонд≥в корпоративних обТЇднань чи фонд≥в п≥дпр. ”станови, €к≥ ф≥нуютьс€ з бюджу на основ≥ кошторису, називаютьс€ бюджи. Ќа внутр≥шньому кошторисному ф≥н-≥ перебув в≥дособлен≥ п≥дрозд≥ли п≥дпр ≥ орган≥зац≥й, €к правило, соцго призначенн€.

«д≥йсн за такими принципами: планов≥сть; ц≥льовий характер вид≥лених кошт≥в; вид≥ленн€ кошт≥в залежно в≥д фактичних показник≥в д≥€льн установи; п≥дзв≥тн≥сть.

¬ид≥ленн€ кошт≥в залежно в≥д фактичних показник≥в д≥€льн установи означаЇ, що ф≥насув зд≥йсн за кошторисом, однак виход€чи не з планових, а з фактичних значень оперативно-с≥тьових показник≥в.

ѕ≥дзв≥тн≥сть передбачаЇ зв≥тн≥сть орган≥зац≥й ≥ установ, що перебув на кошторисному ф≥н-≥, перед ф≥нуючими орган≥зми.

231.  ошторисне ф≥насув: сутн, принципами зд≥йсн.

 ошторисне ф≥насув означаЇ вид≥ленн€ кошт≥в з бюджу на основ≥ спец≥ального планового документа Ц кошторису. ¬оно охоплюЇ так≥ напр€ми видатк≥в, €к соц≥альна сфера, соц≥альне забезпеч, фундаментальн≥ досл≥дженн€, оборона, управл. « погл€ду бюджних установ воно Ї формою ц≥льового, безповоротного ≥ безоплатного ф≥насув. ѕрац≥вники даних установ отримують на ц≥й основ≥ своњ первинн≥ дох.
« позиц≥й споживач≥в сусп послуг у соцй сфер≥, це так зван≥ безплатн≥ послуги, що хар вторинн≥ дох користувач≥в даними послугами.

Ќайпоширен≥шою формою бюдж ф≥насув Ї кошторисне ф≥насув. ¬ид≥ленн€ грош кошт≥в з бюдж≥в р≥зних р≥вн≥в установам ≥ орган≥зм соц-культурноњ сфери, оборони, органам держ управл в≥дбув на основ≥ планового документа Ц кошторису дох ≥ видатк≥в.  ошторис Ц це основний плановий документ, що п≥дтверджуЇ повноваженн€ щодо отриманн€ дох та зд≥йсн видатк≥в, визнач обс€г ≥ спр€муванн€ кошт≥в дл€ викон-€ ними своњх ф-й та дос€гненн€ ц≥лей, визначених на р≥к в≥дпов≥дно до бюджних призначень.

 ошторисне ф≥насув може зд≥йснюватис€ за двома напр€мами: з бюджу ≥ з централ≥з фонд≥в корпоративних обТЇднань чи фонд≥в п≥дпр. ”станови, €к≥ ф≥нуютьс€ з бюджу на основ≥ кошторису, називаютьс€ бюджи. Ќа внутр≥шньому кошторисному ф≥н-≥ перебув в≥дособлен≥ п≥дрозд≥ли п≥дпр ≥ орган≥зац≥й, €к правило, соцго призначенн€.

 ошторисне ф≥насув зд≥йсн за такими принципами:

Ч планов≥сть;

Ч ц≥льовий характер вид≥лених кошт≥в;

Ч вид≥ленн€ кошт≥в залежно в≥д фактичних показник≥в д≥€льн установи;

Ч п≥дзв≥тн≥сть.

ѕланов≥сть означаЇ, що ф≥насув зд≥йсн на п≥дстав≥ й у межах установленого плану. ѕлановим документом Ї кошторис (зв≥дси ≥ назва методу).  ошторис Ч це документ, у €кому розрахован≥ й затверджен≥ планов≥ витр на в≥дпов≥дний плановий пер≥од (м≥с€ць, квартал, р≥к) чи в≥дпов≥дн≥ заходи.

—утн ц≥льового хар-ру кошторисного ф≥насув пол€гаЇ в тому, що вид≥лен≥ кошти можуть бути спр€мован≥ т≥льки на ц≥л≥, передбачен≥ кошторисом.

¬ид≥ленн€ кошт≥в залежно в≥д фактичних показник≥в д≥€льн установи означаЇ, що ф≥насув зд≥йсн за кошторисом, однак виход€чи не з планових, а з фактичних значень оперативно-с≥тьових показник≥в. ќтже, ф≥насув зд≥йсн не автоматично за планом, а з урахуванн€м реальних потреб.

ѕ≥дзв≥тн≥сть передбачаЇ зв≥тн≥сть орган≥зац≥й ≥ установ, що перебув на кошторисному ф≥н-≥, перед ф≥нуючими орган≥зми. ѕри цьому встановлена в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ принцип≥в ≥ правил кошторисного ф≥насув.

232ќхаракт ф≥н п≥дпр структур та принципи комерц д≥€льн.

‘≥н п≥дпр структур Ч це р≥зноман≥тн≥ фонди ф≥н ресурс≥в, €к≥ створ й викор. задл€ зд≥йсн вир-ва ≥ реал≥з продукц≥њ, роб≥т ≥ послуг у р≥зних галуз€х ек≥ки. —пециф≥ка ф≥н п≥дпр. ≥ орган≥зац≥й пол€гаЇ в тому, що за њхньою допомогою моб≥л≥зуютьс€ кошти й створ фонди ф≥н. ресурс≥в дл€ обслуговуванн€ процесу вир-ва продукц≥њ, виконанн€ роб≥т ≥ наданн€ послуг.
‘≥н п≥дпр структур, обслуговуючи процес створенн€ новоњ вартост≥, зд≥йснюють первинний його розпод≥л на фонди нагромадженн€, спожив-€, в≥дновленн€ матер елемент≥в процесу вир-ва.
« початком виробничого процесу за допомогою ф≥н шл€хом списанн€ на затрати в грошй форм≥ вартост≥ використаних ќ«, об≥гових кошт≥в у форм≥ вартост≥ сировини, матер≥ал≥в, енерг≥њ, транспортних витрат визнач соб≥варт≥сть виробленоњ про-дукц≥њ, виконаних роб≥т або наданих послуг.
ѕри визначенн≥ ц≥ни на вироблену продукц≥ю, виконан≥ роботи та надан≥ послуги за допомогою ф≥н розраховуЇтьс€ розм≥р чистого доходу в форм≥ прибутку. ÷е дуже важливий момент у функц≥онуванн≥ ф≥н п≥дпр структур. ¬ажливим етапом у функц≥онуванн≥ ф≥н п≥дпр структур Ї формув фонд≥в ф≥н. ресурс≥в при розпод≥л≥ виручки в≥д реал≥зованоњ продукц≥њ, виконаних роб≥т та наданих послуг.
ѕри функц≥онуванн≥ ф≥н п≥дпр структур встановлюютьс€ в≥дпов≥дн≥ екон в≥днос та взаЇмозв'€зки при створенн≥ та використанн≥ фонд≥в ф≥н ресурс≥в €к у межах одного п≥дпр м≥ж п≥дпрм ≥ його прац≥вниками, так ≥ м≥ж окремими п≥дпрми, а також м≥ж п≥дпрми ≥ банками. «азначен≥ в≥днос ≥ взаЇмозв'€зки визначають сутн ≥ зм≥ст ф≥н п≥дпр структур.
ќрган≥з та функц≥онуванн€ ф≥н п≥дпр структур грунтуЇтьс€ на в≥дпов≥дних принципах:
1. —амоокупн≥сть затрат (беззбитков≥сть) ≥ прибутков≥сть - вимагаЇ точного обл≥ку й з≥ставленн€ витрат ≥ рез≥в, повного в≥дшкодуванн€ соб≥вартост≥ продукц≥њ, одержанн€ прибутку.
2. —амоф≥насув - його суть не т≥льки у самоокупност≥ витрат, а й у закр≥пленн≥ частини одержаного прибутку за п≥дпрм у його повне розпор€дженн€. ƒжерелом ф≥насув п≥дпр Ї прибуток, амортизац≥йн≥ в≥драх-€, кошти, €к≥ одержан≥ в≥д продажу ц≥нних папер≥в, пайових та ≥нш внеск≥в громад€н.
3. ћатер≥альна зац≥кавлен≥сть у к≥нцевих резах прац≥ - передбачаЇ подоланн€ все ще ≥снуючоњ "зр≥вн€л≥вки" в оплат≥ прац≥, створенн€ умов дл€ заохоченн€ ≥н≥ц≥ативи, п≥дприЇмливост≥, дос€гненн€ найкращих к≥нцевих рез≥в.
4. √рош контроль за д≥€льн п≥дпр.  ошти п≥дпр перебув на розрахунковому рахунку в банку за м≥сцем њх реЇстрац≥њ або в ≥ншому банку за його згодою. Ѕанк зд≥йснюЇ вс≥ види розрахунк≥в п≥дпр, банк ≥ касов≥ операц≥њ. якщо п≥дпр не виконуЇ систтично своњ зобов'€занн€ за розрахунками, то може бути оголошене банком неплатоспроможним, тобто банкрутом.
5. ѕовна ек≥чна в≥дпов≥дальн≥сть за к≥нцев≥ рези госп, викон-€ своњх догов≥рних зобов'€зань. ќсновною формою реал≥з цього принципу Ї екон санкц≥њ - вилученн€ незаконно одержаних дох, в≥дшкодуванн€ збитк≥в, штрафи, пен≥, зменшенн€ або позбавленн€ прем≥й.
6. √осподарська самост≥йн≥сть у межах, передбач законодавством - передбачаЇ самост≥йне формув п≥дпр програми д≥€льн; залученн€ матер.-техн, ф≥н. та трудових ресурс≥в; встановленн€ ц≥н на продукц≥ю та послуги; в≥льне розпор€дженн€ прибутком, що залишаЇтьс€ п≥сл€ сплати под, збор≥в та ≥н. платеж≥в; зд≥йсн зовн≥шньоек. д≥€льн, використ п≥дприЇм належноњ йому частки валют виторгу на св≥й розсуд.

233. ‘≥н ресурси п≥дпр, њх склад ≥ джерела формув.

‘≥н ресурси Ц грош дох ≥ надходж, що знаход€тьс€ в розпор€джен≥ субЇкт≥в госп ≥ призначен≥ дл€ викон-€ його ф≥н зобов€зань, зд≥йсн витрат ≥з розширеного в≥дтворенн€ ≥ матер≥ального стимул-€ прац≥.

¬они форм, €к правило, за рах р≥зних джерел: власних, позичених та залучених.

ѕри цьому власн≥ джерела ф≥насув п≥дпр форм за рах власного кап≥талу, амортизац≥йн≥ в≥драх-€, бюдж асигнуванн€, надходж ≥з держ ц≥льових фонд≥в ≥ централ≥з...

ƒо складу власного кап≥талу (власних ф≥н ресурс≥в) кр≥м статут (пайового) включають також додатковий вкладений кап≥тал, ≥нший додатковий кап≥тал, резервний, нерозпод≥лений прибуток, ц≥льове ф≥насув та ≥н.

јмортизац≥йн≥ в≥драх-€ €вл€ють собою специф≥чний вид ц≥льових ф≥н ресурс≥в. ” кругооб≥гу кошт≥в вони вдображ перенесену на готову продукц≥ю варт≥сть основних засоб≥в, њх знос у процес≥ експлуатац≥њ.

Ѕюдж асигнуванн€ можуть надаватис€ п≥дпрм (€к правило, держ) у таких формах:

Ч бюдж ≥нвест;

Ч бюдж кредити;

Ч держ дотац≥њ;

Ч держ субсид≥њ.

Ѕюдж ≥нвест €вл€ють собою вид≥ленн€ кошт≥в на перерозпод≥л вир-ва, насамперед у вигл€д≥ кап≥тальних вкладень.

Ѕюдж кредити Ї формою ф≥н допомоги п≥дпрм у раз≥ скрутного ф≥н стану.

ƒерж дотац≥њ Ч це вид≥ленн€ кошт≥в з бюджу на покритт€ збитк≥в п≥дпр, €к правило, у тому раз≥, коли збитков≥сть Ї насл≥дком певноњ пол≥тики держ.

ƒерж субсид≥њ Ч це вид≥ленн€ кошт≥в з бюджу субТЇк≠там п≥дприЇмницькоњ д≥€льн на вир≥шенн€ певних завдань у межах р≥зних держ програм.

Ќадходж з держ ц≥льових фонд≥в за своњм зм≥стом ≥дентичн≥ бюдж асигнуванн€м. ¬они зд≥йснюютьс€ у форм≥ держ ≥нвестиц≥й ≥ субсид≥й, кредит≥в.

Ќадходж з централ≥з фонд≥в вдображ внутр≥шньокорпоративний перерозпод≥л ф≥н ресурс≥в

ƒо складу залучених ф≥н ресурс≥в включають кредиторську заборгован≥сть за товар и (роботи, послуги), а також вс≥ види поточних зобов'€зань п≥дпр за розрахунками:

Х суму аванс≥в, отриманих в≥д юр ≥ ф≥з ос≥б у рах подальших поставок продукц≥њ, викон-€ роб≥т, наданн€ послуг;

Х суму заборгованост≥ п≥дпр з ус≥х вид≥в платеж≥в до бюджу, включаючи под, утримуван≥ з дох прац≥вник≥в;

Х заборгован≥сть за внесками в позабюдж фонди, фонд соцго страх, до ѕенс≥йного фонду, з≥ страх майна п≥дпр та ≥ндив≥дуального страх його прац≥вник≥в;

Х заборгован≥сть п≥дпр з виплати див≥денд≥в його засновникам;

Х суму вексел≥в, €к≥ видало п≥дпр постачальникам, п≥др€дникам у рах забезпеч поставок продукц≥њ, викон-€ роб≥т, наданн€ послуг.

ƒо складу позикових ф≥н ресурс≥в вход€ть довго- ≥ короткостроков≥ кредити банк≥в, а також ≥нш≥ довгостроков≥ ф≥н зобов'€занн€, пов'€зан≥ ≥з залученн€м позикових кошт≥в (кр≥м кредит≥в банк≥в), на €к≥ нараховуютьс€ в≥дсотки, та ≥н.

234. ‘≥н ресурси субТЇкт≥в госп: склад ≥ структура. ƒжерела ресурс≥в новостворюваних п≥дпр.

‘≥н ресурси Ч це сума кошт≥в, спр€мованих в основн≥ та оборотн≥ засоби

п≥дпр. ‘≥н ресурси класифс€: за кругооб≥гом; за використм; за

правом власност≥. «а кругооб≥гом розр≥зн€ють початков≥ ф≥н ресурси, тоб≠то т≥, з

€кими п≥дпр починаЇ свою д≥€льн ≥ €к≥ концентруютьс€ у статутному фонд≥,

≥ прирощен≥ Ч отриман≥ п≥дпрм у рез≥ його д≥€льн у форм≥ чистого

доходу Ч прибутку.

«а характером використ вид≥л€ють матер≥ал≥зован≥ ф≥н ресурси Ч вкладен≥

в основн≥ засоби, €к≥ пост≥йно забезп виробничий процес, ≥ т≥, що перебув

в об≥гу, обслуговуючи окремий виробничий цикл Ч оборотн≥ кошти. ќск≥льки

основн≥ засоби пост≥йно зношуютьс€, то дл€ њх оновленн€ встановлен≥ амортизац≥йн≥

в≥драх-€.

«а правом власност≥ ф≥н ресурси под≥л€ють на власн≥ кошти п≥дприЇмницькоњ

структури (приватний, пайовий чи акц≥онерний кап≥тал), надан≥ безоплатно державою з

бюджу чи фонд≥в ц≥льового призначенн€ та позичен≥ Ч отриман≥ кредити.

 онкретними видами ф≥н ресурс≥в, €к≥ перебув у розпор€дженн≥ п≥дпр,

Ї: амортизац≥йн≥ в≥драх-€, оборотн≥ кошти, прибуток, бюдж асигнуванн€,

надходж з ц≥льових фонд≥в, надходж з централ. корпоративних фонд≥в, кредити.

ѕочатков≥ ф≥н ресурси, €к≥ формують статутний фонд, спр€мовуютьс€ в основн≥ та

оборотн≥ фонди. ” процес≥ використ ќ‘ формуЇтьс€ такий вид ф≥н ресурс≥в,

€к амортизац≥йн≥ в≥драх-€ ≠ вдображ перенесену на готову продукц≥ю варт≥сть

основних засоб≥в, њх знос у процес≥ експлуатац≥њ. «а ек сутн≥стю амортизац≥йн≥

в≥драх-€ мають забезпечити просте в≥дтворенн€ основних засоб≥в. ЌараховуЇтьс€

амортиз щом≥с€чно, а використовуЇтьс€ в≥дпов≥дно до установлених план≥в, через

оплату витрат безпосер з поточ рахунку.

ќборотн≥ кошти €вл€ють собою ту частину ф≥н ресурс≥в, €ка пост≥йно перебуваЇ

в об≥гу. ¬они спр€мовуютьс€ на придбанн€ сировини, основних ≥ допом≥жних матер≥ал≥в,

нап≥вфабрикат≥в та ≥нш елемент≥в виробничих запас≥в. ƒо них належ також

залишки грош кошт≥в п≥дпр. Ѕюдж асигнуванн€ можуть надаватис€

п≥дпрм (€к правило, держ) у таких формах: бюдж ≥нвест; бюдж

кредити; держ дотац≥њ; держ субсид≥њ.

Ѕюдж ≥нвест €вл€ють собою вид≥ленн€ кошт≥в на перерозпод≥л вир-ва,

насамперед у вигл€д≥ кап≥тальних вкладень. ¬они спр€мовуютьс€ у пр≥оритетн≥ галуз≥ й

проекти, €к≥ визначають перерозпод≥л ек≥ки крањни загалом.

Ѕюдж кредити Ї формою ф≥н допомоги п≥дпрм у раз≥ скрутного

ф≥н стану. ƒерж дотац≥њ Ч це вид≥ленн€ кошт≥в з бюджу на покритт€

збитк≥в п≥дпр. ƒерж субсид≥њ Ч це вид≥ленн€ кошт≥в з бюджу субТЇк≠там

п≥дприЇмницькоњ д≥€льн на вир≥шенн€ певних завдань у межах р≥зних держ

програм.

 редити €вл€ють собою ф≥н ресурси, €к≥ тимчасово перебув у розпор€дженн≥

п≥дпр (€к правило, на тимчасов≥ чи сезонн≥ потреби, а також потреби, €к≥

мають цикл≥чний характер). ѕрибуток Ї формою ф≥н ресурс≥в, зароблених

п≥дпрм у рез≥ його господарськоњ д≥€льн. ¬≥н спр€мовуЇтьс€ насамперед

на перерозпод≥л вир-ва.

235. ‘≥н ресурси субТЇкт≥в госп: склад та джерела (на р≥вн≥ п≥дпр структур ≥ бюджних установ).

‘≥н ресурси Ц це грош дох та надходж, що знаход€тьс€ в розпор€дженн≥ —√ ≥ призначен≥ дл€ викон-€ його ф≥н зобовТ€зань, зд≥йсн витрат ≥з розширеного в≥дтворенн€ та матер≥ального стимул-€ працюючих.

√рупи ф≥н ресурс≥в: 1) власн≥; 2) залучен≥ (викор обмежений терм≥н, передбачають њх повернен≥сть та сплату

«а правом власност≥ ф≥н ресурси под≥л€ють на власн≥ кошти п≥дприЇмницькоњ структури (залежно в≥д форми власност≥ це приватний, пайовий чи акц≥онерний кап≥тал), надан≥ безоплатно державою з бюджу чи фонд≥в ц≥льового призначенн€ або корпоративними формувми з централ≥з фонд≥в та позичен≥ Ч отриман≥ кредити.

ƒо складу власного кап≥талу (власних ф≥н ресурс≥в) кр≥м статут (пайового) включають також додатковий вкладений кап≥тал, ≥нший додатковий кап≥тал, резервний, нерозпод≥лений прибуток, ц≥льове ф≥насув та ≥н.

ƒо складу залучених ф≥н ресурс≥в включають кредиторську заборгован≥сть за товар и (роботи, послуги), а також вс≥ види поточних зобов'€зань п≥дпр за розрахунками.

ƒо складу позикових ф≥н ресурс≥в вход€ть довго- ≥ короткостроков≥ кредити банк≥в, а також ≥нш≥ довгостроков≥ ф≥н зобов'€занн€, пов'€зан≥ ≥з залученн€м позикових кошт≥в (кр≥м кредит≥в банк≥в), на €к≥ нараховуютьс€ в≥дсотки, та ≥н.

ƒжерела формув ф≥н ресурс≥в р≥зноман≥тн≥. ¬они залеж в≥д форми власност≥, на основ≥ €коњ створюЇтьс€ п≥дпр. “ак, при створенн≥ держ п≥дпр ф≥н ресурси форм за рах бюджних кошт≥в, кошт≥в вищих орган≥в управл, ≥нш аналог≥чних п≥дпр п≥д час њх реорган≥зац≥њ. ѕри створенн≥ колект п≥дпр вони форм за рах пайових (часткових) внеск≥в засновник≥в, добров≥льних внеск≥в юр ≥ ф≥з ос≥б. ”с≥ ц≥ внески (кошти) Ї статутним (первинним) кап≥талом ≥ акумулюютьс€ у статутному фонд≥ створ п≥дпр.

ƒостатн≥й обс€г ф≥н ресурс≥в, њх ефективне використ визначають ст≥йкий ф≥н стан п≥дпр: платоспроможн≥сть, ф≥н ст≥йк≥сть, л≥кв≥дн≥сть. ” цьому зв'€зку найважлив≥шим завданн€м п≥дпр Ї пошук резерв≥в зб≥л-€ власних ф≥н ресурс≥в ≥ найб≥льш ефективне њх використ з метою п≥двищенн€ ефективност≥ роботи п≥дпр загалом.

236.¬ чому пол€г особлив ф≥н в≥днос на п≥дпрх р≥зних форм власност≥? вплив галузев≥ фактори на ф≥н субТЇкт≥в госп?

ѕри функц≥онуванн≥ ф≥н господар суб'Їкт≥в встановлюютьс€ в≥дпов≥дн≥ екон в≥днос та взаЇмозв'€зки. ‘≥н в≥днос виражають суть ф≥н €к в≥днос, що обслуговують рух вартост≥ валового внутр≥шнього продукту. ’арактер ф≥н в≥днос на п≥дпр≥ пов'€зана з вид≥ленн€м њх об'Їкт≥в та суб'Їкт≥в.
ќб'Їктом ф≥н в≥днос на п≥дпр≥ Ї варт≥сть виготовленоњ продукц≥њ, виконаних роб≥т, наданих послуг, €к≥ формують виручку, а в процес≥ розпод≥лу - фонди спожив-€, в≥дшкодуванн€ витрат ≥ прибуток, що Ї необхю умовою забезпеч безперервност≥ вир-ва. ќкр≥м того, об'Їктом ф≥н в≥днос на п≥дпр≥ Ї вс≥ грош надходж та нагромадженн€, тобто ф≥н ресурси п≥дпр.
—уб'Їктами ф≥н в≥днос п≥дпр виступ держ, саме п≥дпр, його роб≥тники та службовц≥, власники та акц≥онери (учасники), ≥нвестори, ф≥ново-банк установи, ≥нш≥ п≥дпр та ≥нш≥ контрагенти. ѕри цьому вс≥ ф≥н в≥днос п≥дпр можна згрупувати на зовн та внутр.
—фера зовн ф≥н в≥днос п≥дпр включаЇ в≥днос:

 м≥ж п≥дпрм ≥ державою - з приводу перерозпод≥лу власних ф≥н ресурс≥в в рамках законодавства про оподаткув, соцго страх, формув загальнодерж ц≥льових та позабюджних фонд≥в; з приводу використ наданих держ фонд≥в грош кошт≥в, викон-€ держ ≥нвестиц≥йних програм;

 м≥ж п≥дпрм ≥ його акц≥онерами- з приводу використ отриманого прибутку, нарахуванн€ та виплати див≥денд≥в, ре≥нвест прибутку, напр€мк≥в вкладенн€ кап≥талу;

 м≥ж п≥дпрм ≥ його постачальниками та покупц€ми - з приводу викон-€ господарських договор≥в та зобов'€зань, реал≥з продукц≥њ (роб≥т, послуг), отриманн€ виручки, зд≥йсн плат≥жних розрахунк≥в;

 м≥ж п≥дпрм ≥ ф≥ново-кредитними установами - з приводу обслуговуванн€ своњх платеж≥в, отриманн€ та поверненн€ кредит≥в, сплати процент≥в за корист-€ ними, депозитарноњ д≥€льн, страх платеж≥в та отриманн€ страх в≥дшкодувань у раз≥ настанн€ страх випадку, ≥нвестиц≥йних вкладень ≥ отриманн€ дох по ним.
—ист внутр ф≥н в≥днос п≥дпр включаЇ наступн≥ в≥днос:

 м≥ж п≥дпрм ≥ його засновниками (власниками)- з приводу формув —татут кап≥талу, його використ, отриманн€ частини прибутку на вкладений кап≥тал, напр€мк≥в виробничого та ≥ншого вкладенн€ ф≥н ресурс≥в п≥дпр;

 м≥ж п≥дпрм ≥ його структурними п≥дрозд≥ламиЧ з приводу розпод≥лу ф≥н ресурс≥в на ф≥насув формув необоротних ≥ оборотних актив≥в;

 усередин≥ самого п≥дпр - з приводу розпод≥лу прибутку, що залишаЇтьс€ в його розпор€дженн≥, напр€мк≥в його використ;

 м≥ж п≥дпрм ≥ його прац≥вниками - з приводу формув фонду оплати прац≥, матер≥ального заохоченн€ та стимул-€, використ частини ф≥н ресурс≥в на виплату матер≥альноњ допомоги, ф≥насув соц-культурних заход≥в.
¬ умовах ринку з'€вились принципово нова група ф≥н в≥днос. ј саме:

 в≥днос, що пов'€зан≥ з банкрутством п≥дпр та призупиненн€м його поточних платеж≥в;

 в≥днос, що виник при злитт≥ та поглинанн≥, а також розпод≥л≥ самого п≥дпр.
Ќеобх п≥дкреслити, що ф≥н в≥днос на п≥дпр≥ мають суперечливий характер. ј саме, кожний њх суб'Їкт прагне отримати €комога б≥льше в≥д розпод≥лу ф≥н ресурс≥в, що можливе т≥льки за рах ≥нш суб'Їкт≥в. ƒл€ вир≥шенн€ цього протир≥чч€ необх збалансуванн€ ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в ф≥н в≥днос на баз≥ зб≥л-€ дох та оптим≥зац≥њ розпод≥лу ф≥н ресурс≥в, ефективного њх використ.

237.ќсоблив орган≥зац≥њ ≥ функц≥он-€ ф≥н п≥дпр р≥зних форм власност≥ та вид≥в д≥€льн. ¬≥дм≥нност≥ у джерелах формув ф≥н ресурс≥в п≥дпр структур ≥ бюджних установ.

¬ основ≥ ф≥н д≥€льн п≥дпр лежить зд≥йсн витрат ≥ формув дох. ¬итр забезпс€ за рах ф≥н ресурс≥в, €к≥ перебув у розпор€дженн≥ п≥дпр. ѕ≥дсумки ф≥н д≥€льн в≥дображ у ф≥н резах Ч прибутках чи збитках. ” такий спос≥б формуЇтьс€ ланцюг, що в≥дображаЇ механ≥зм ф≥н д≥€льн п≥дпр: ф≥н ресурси Ѓ витр Ѓ дох Ѓ ф≥н рези Ѓ зб≥л-€ (зменшенн€) ф≥н ресурс≥в.

‘≥н ресурси форм за рах власних та зовн джерел. ¬ласн≥ ресурси концентруютьс€ у статутному фонд≥. ƒжерела утворенн€ статут фонду залеж в≥д форми власност≥:

приватна власний кап≥тал п≥дприЇмц€;
акц≥онерна акц≥онерний кап≥тал;
колективна (сп≥льна) внески засновник≥в;
держ асигнуванн€ з бюджу та з централ≥з фонд≥в.

«овнми джерелами ф≥н ресурс≥в п≥дпр Ї кошти, що надход€ть з бюджу, ц≥льових та централ≥з корпоративних фонд≥в, €к правило, на безповоротн≥й основ≥, а також кредити, що надаютьс€ банками за плату на поворотн≥й основ≥.

238. ќсоблив ф≥н неприбуткових установ ≥ орган≥зац≥й.

ƒобров≥льн≥ громадськ≥ формув, що об'Їднують громад€н на основ≥ Їдност≥ ≥нтерес≥в, уподобань Ї некомерц≥йними орган≥зми.

ƒох громадських орган≥зац≥й форм здеб≥льшого за рах вступних та членських внеск≥в, надходжень в≥д належних њм комерц≥йних структур, в≥д проведенн€ платних заход≥в, добров≥льних та спонсорських пожертвувань ф≥з та юр ос≥б.

ƒобров≥льн≥ пожертвуванн€ надаютьс€ неприбутковим орган≥зм, дох €ких форм виключно з добров≥льних пожертвувань чи з бюджних асигнувань. —тавитьс€ вимога ц≥льового використ пожертвувань лише на проведенн€ еколог≥чноњ, оздоровчоњ, аматорськоњ, культурноњ, осв≥тньоњ, рел≥г≥йноњ, наукњ та благод≥йноњ д≥€льн. ѕол≥тичним парт≥€м заборонено отримувати кошти ≥ майно в≥д:- ≥ноз держав, м≥жнар орган≥зац≥й, ≥ноз громад€н ≥ ос≥б без громад€нства;- держ орган≥в ≥ п≥дпр (кр≥м випадк≥в, передбач законодавством);- п≥дпр, створених на основ≥ зм≥шаноњ форми власност≥, в €ких частка держ або ≥ноземного учасника Ї б≥льшою 20%;- нелегал≥зованих об'Їднань громад€н;- анон≥мних пожертвувач≥в.

¬идатки громадських формувань пов'€зан≥ ≥з необх≥дн≥стю ф≥насув витрат зг≥дно статутноњ д≥€льн та њњ перерозпод≥л, витрат на оплату прац≥ штатного управл≥нського апарату, адм≥н≥стративно-господарських витрат, проведенн€м культурно-масових заход≥в.

ќск≥льки громадськ≥ орган≥зац≥њ - це некомерц≥йн≥ орган≥зац≥њ, вони не сплачують податку на прибуток. ƒ≥€льн зазначених орган≥зац≥й регламентуЇтьс€ виключно њх статутом.

ѕрофес≥йн≥ сп≥лки - найчисельн≥ш≥ самод≥€льн≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ, метою д≥€льн €ких Ї захист ≥нтерес≥в та прав громад€н, що об'Їднуютьс€ за профес≥йною ознакою. ƒ≥€льн профсп≥лкових орган≥зац≥й забезпечуЇтьс€ за рах:

- вступних ≥ членських внеск≥в њњ член≥в;

- дох в≥д господарськоњ, комерц та ≥ншоњ д≥€льн належних њм п≥дпр ≥ орган≥зац≥й;

- благод≥йних внеск≥в;

- - кошт≥в, що надход€ть в≥д п≥дпр за колективними договорами.

ѕрофсп≥лков≥ орган≥зац≥њ мають право збер≥гати в≥льн≥ кошти у банках, мати власн≥сть у вигл€д≥ будинк≥в, готел≥в, обладнанн€ та ≥ншого майна.

 ошти, що надход€ть первинним профсп≥лковим орган≥зм, витрачаютьс€ зг≥дно з кошторисом на:культурно-виховну роботу; ф≥зичну культуру ≥ спорт; матер≥альну допомогу членам профсп≥лок; адм≥н≥стративно-госп та орган≥зац≥йн≥ витр; прем≥юванн€ профактиву.

ѕрофес≥йн≥ сп≥лки не сплачують под, а п≥дпор€дкован≥ њм комерц≥йн≥ орган≥зац≥њ сплачують њх на загальних умовах.

ќсоблив≥сть ф≥н доброчинних фонд≥в в тому, що у джерелах формув кошт≥в переважають добров≥льн≥ пожертвуванн€ та спонсорськ≥ внески. ƒерж може надавати допомогу та додатков≥ п≥льги.

ƒох доброчинних фонд≥в форм за рах:

- внеск≥в член≥в фонд≥в;

- благод≥йних внеск≥в ≥ пожертвувань ф≥з та юр ос≥б;

- кошт≥в, що передаютьс€ на догов≥рних засадах ф≥зичними та юридичними особами дл€ ф≥насув конкретних програм, €к≥ в≥дпов≥дають завданн€м фонду;

- кредит≥в та ≥нш позик;

- частини дох в≥д д≥€льн створених благод≥йними фондами суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва в межах, передбач њхн≥ми установчими документами.

 ошти доброчинних фонд≥в витрачаютьс€: на благод≥йницьку д≥€льн зг≥дно статуту (вид≥ленн€ стипенд≥й обдарованим д≥т€м, орган≥зац≥ю спортивних змагань, ол≥мп≥йських та параол≥мп≥йських ≥гор); оплату прац≥ штатним прац≥вникам; адм≥н≥стративно-госп та ≥нш≥ видатки.

239. ќсоблив ф≥н установ ≥ орган≥зац≥й соцњ сфери.

”станови, €к≥ ф≥нуютьс€ з бюджу (школи, л≥карн≥, пол≥кл≥н≥ки, установи культури, дит€ч≥ дошк≥льн≥ установи, держ органи влади й управл), називаютьс€ бюджи. ѓх ф≥н д≥€льн повТ€зана з кошторисним ф≥насувм, що пол€гаЇ у забезпеченн≥ витрат за рах зовн≥шнього ф≥насув.  ошторисне ф≥насув застосовуЇтьс€ у тих сферах, де важко забезпечити самоокупн≥сть ≥ прибутков≥сть. ¬ окремих випадках у межах одного п≥дпр чи орган≥зац≥њ може застосовуватись одночасно кошторисне ф≥насув ≥ комерц≥йна д≥€льн. Ќекомерц≥йними орган≥зми Ї також добров≥льн≥ громадськ≥ формув, що обТЇднують громад€н на основ≥ Їдност≥ ≥нтерес≥в, уподобань. ¬они под≥л на дв≥ групи:

1) пол≥тичн≥ парт≥њ;

2) громадськ≥ орган≥зац≥њ.

√ромадськ≥ орган≥зац≥њ та пол≥тичн≥ парт≥њ волод≥ють майном ≥ коштами, необх≥дними дл€ зд≥йсн њхньоњ статутноњ д≥€льн. ћайно ≥ кошти можуть надаватис€ засновниками, учасниками, державою, п≥дпрми й орган≥зми. ќбТЇднанн€ громад€н мають можлив≥сть проводити необх≥дну господарську та ≥ншу комерц≥йну д≥€льн через створенн€ комерц≥йних установ ≥ орган≥зац≥й з≥ статусом юридичноњ особи, виступати засновниками п≥дпр.

ƒох пол≥тичних парт≥й та громадських орган≥зац≥й форм за рах вступних та членських внеск≥в, надходжень в≥д належних њм комерц≥йних структур, в≥д проведенн€ платних заход≥в, добров≥льних та спонсорських пожертвувань ф≥з та юр ос≥б.

¬идатки громадських формувань повТ€зан≥ ≥з необх≥дн≥стю ф≥насув витрат на статутну д≥€льн та њњ перерозпод≥л, оплату прац≥ штатного управл≥нського апарату, адм≥н≥стративно-госп затрати, проведенн€ культурно-масових заход≥в.

ќск≥льки громадськ≥ орган≥зац≥њ та пол≥тичн≥ парт≥њ Ч це некомерц≥йн≥ орган≥зац≥њ, вони не сплачують податку на прибуток.

ƒ≥€льн профсп≥лкових орган≥зац≥й забезпечуЇтьс€ за рах:

вступних ≥ членських внеск≥в њњ член≥в; дох в≥д господарськоњ, комерц та ≥ншоњ д≥€льн належних њм п≥дпр ≥ орган≥зац≥й; благод≥йних внеск≥в; кошт≥в, що надход€ть њм в≥д власник≥в або уповноважених ними орган≥в за колективними договорами.

 ошти, що надход€ть первинним профсп≥лковим орган≥зм, витрачаютьс€ зг≥дно з кошторисом на: культурно-виховну роботу; ф≥зичну культуру ≥ спорт; матер≥альну допомогу членам профсп≥лок; адм≥н≥стративно-госп та орган≥зац≥йн≥ витр; прем≥юванн€ профактиву.

ƒоброчинн≥ фонди, можуть ма≠ти у власност≥ кошти, майно, майнов≥ права, необх≥дн≥ дл€ зд≥йсн статутноњ д≥€льн.

‘≥н доброчинних фонд≥в мають особлив орган≥зац≥њ, що зумовлен≥ в≥дсутн≥стю держ втручанн€, наданн€ допомоги ≥ додаткових п≥льг, переважанн€ добров≥льних пожертвувань спонсорських внеск≥в у джерелах формув кошт≥в.

ƒох доброчинних фонд≥в: внеск≥в член≥в фонд≥в; благод≥йних внеск≥в ≥ пожертвувань ф≥з та юр ос≥б; кошт≥в, що передаютьс€ на догов≥рних засадах ф≥зичними та юридичними особами дл€ ф≥насув конкретних програм, €к≥ в≥дпов≥дають завданн€м фонду; кредит≥в та ≥нш позик; дох в≥д д≥€льн фонд≥в; частини дох, в≥д д≥€льн створених благод≥йними фондами субТЇкт≥в п≥дприЇмництва в межах, передбач њхн≥ми установчими документами.

240.ќхарак дох ≥ видатки п≥дпр, ознаки, за €кими групуют

¬итр п≥дпр - ф≥н категор≥€, що характер в грошй та матерй формах оц≥нку господарськоњ д≥€льн (п≥дготовка, орган≥з й зд≥йсн процес≥в вир-ва та реал≥з продукц≥њ, товар ≥в), ф≥н й соцњ д≥€льн.

«а напр€мами ф≥насув витр можна под≥лити на:

- вир-во ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ;

- в≥дтворенн€ основних засоб≥в;

- операц≥йн≥ заходи;

- соц ц≥л≥.

«а джерелами ф≥насув витр под≥л на:

- забезпечен≥ власними ф≥новими ресурсами;

- покрит≥ позиченими коштами;

- зд≥йснен≥ за рах залучених кошт≥в.

« точки зору ф≥н д≥€льн до витрат належ ус≥ реально понесен≥ витр. « позиц≥њ оподаткув витр под≥л на т≥, що в≥днос€тьс€ на соб≥варт≥сть, ≥ т≥, що зд≥йснюютьс€ за рах прибутку. ≤з цих позиц≥й до валових витрат в≥днос€ть лише т≥ витр п≥дпр, без €ких процес вир-ва й реал≥з неможливий.

ƒох п≥дпр можна под≥лити на так≥ групи:

¬≥д основноњ (операц≥йноњ) д≥€льн - виручка в≥д реал≥з продукц≥њ, товар ≥в, роб≥т, послуг;

ѕрибуток - найважлив≥ша ф≥н категор≥€, що в≥дображаЇ позитивний ф≥н рез господарськоњ д≥€льн п≥дпр, характер ефект-ть вир-ва ≥ в к≥нцевому рахунку св≥дчить про обс€г та €к≥сть виробленоњ продукц≥њ, стан продуктивност≥ прац≥, р≥вень соб≥вартост≥. ¬≥н Ї джерелом не лише забезпеч внутр≥шньогосподарських потреб п≥дпр, а й формув бюджних ресурс≥в держ.

ќск≥льки одержаний прибуток (збиток) Ї ≥нтегральним показником, то на нього мають вплив р≥зн≥ фактори:

1. ћакроекон (зовн):

природн≥ умови; держ регулюв ц≥н, тариф≥в, в≥дсотк≥в, под ставок ≥ п≥льг;

ринкова кон'юнктура.

2. ћ≥кроекон (внутр):

- обс€ги вир-ва; - соб≥варт≥сть продукц≥њ; - р≥вень ефективност≥ використ виробничих ресурс≥в п≥дпр; - €к≥сть продукц≥њ; - р≥вень орган≥зац≥њ прац≥;

- ефект-ть використ ф≥н ресурс≥в. ѕри зд≥йсненн≥ ф≥ново-господарськоњ д≥€льн ц≥- фактори перебув у т≥сному взаЇмозв'€зку та взаЇмозалежност≥.

“акий фактор впливу, €к соб≥варт≥сть залежить, у свою чергу, в≥д двох основних фактор≥в: структури складових витрат; ц≥н на ресурси.

÷≥ни на продукц≥ю, послуги, роботи п≥дпр залеж в≥д таких складових:

соб≥вартост≥ вир-ва; €кост≥ продукц≥њ; ц≥н конкурент≥в; каналу просуванн€ на ринок.

241.ƒжерела формув власних, залучених ≥ запозичених ф≥н ресурс≥в п≥дпр.¬≥дм≥нност≥ м≥ж залученими ≥ запозиченими

«а правом власност≥ ф≥н ресурси под≥л€ють на: власн≥ кошти п≥дприЇмницькоњ структури(власн≥ ф≥н ресурси);залучен≥ кошти;позиков≥ ф≥н ресурси (запозичен≥ ф≥н ресурси).ѕерв≥сне формув ф≥н ресурс≥в в≥дбув п≥д час створенн€ господарських субТЇкт≥в. ”творенн€ власного ф≥н кап≥талу може в≥дбуватис€ за рах зовн ≥ внутр джерел власних кошт≥в. ƒо зовн джерел належ кошти, що форм за рах особистих внеск≥в ≥ за рах можливостей ф≥н ринку. ÷е кошти засновник≥в, що вкладаютьс€ у статутний кап≥тал, кошти, що надход€ть за рах випуску акц≥й ≥ пайов≥ внески учасник≥в. “акож до зовн джерел належ кошти, що форм у пор€дку розпод≥лу та перерозпод≥лу ф≥н ресурс≥в у масштабах ек≥чноњ сист держ - це страх в≥дшкодуванн€, ф≥н ресурси держ ≥ м≥сцевих бюдж≥в, що використ на безповоротн≥й основ≥ та ≥нша безплатна ф≥н доп. ƒо внутр джерел в≥днос€тьс€ ф≥н ресурси, €к≥ форм в процес≥ виробничо-ф≥н д≥€льн п≥дпр - це прибуток та амортизац≥йн≥ в≥драх-€. ” процес≥ своЇњ д≥€льн п≥дпр може додатково залучати ф≥н ресурси через випуск ≥ розм≥щ-€ акц≥й ≥ обл≥гац≥й, з бюджу чи держ фонд≥в ц≥льового призначенн€, зцентрал≥з корпоративних фонд≥в, через отриманн€ страх сум за умови настанн€ в≥дпов≥дного страх випадку. «алучен≥ ф≥н ресурси за характером використ под≥бн≥власним, оск≥льки п≥сл€ њх надходж вони переход€ть у розпор€дженн€ п≥дпр. –азом з тим ≥сн певн≥ обмеж у њх використанн≥, адже так≥ кошти мають здеб≥льшого ц≥льовий характер, (передбачають њхнЇ поверненн€ та сплату дох ≥нвестора). Ѕюдж асигнуванн€ можуть надаватис€ п≥дпрм (€к правило, держ) у таких формах 1) Ѕюдж ≥нвест- вид≥ленн€ кошт≥в на перерозпод≥л вир-ва, насамперед у вигл€д≥ кап≥тальних вкладень. ¬они спр€мовуютьс€ у пр≥оритетн≥ галуз≥ й проекти, €к≥ визначають перерозпод≥л ек≥ки крањни в ц≥лому.2) ƒерж дотац≥њ Ч це вид≥ленн€ кошт≥в з бюджу на покритт€ збитк≥в п≥дпр, €к правило, у тому раз≥, коли збитков≥сть Ї насл≥дком певноњ пол≥тики держ, наприклад ц≥новоњ.3) ƒерж субсид≥њ Ч це вид≥ленн€ кошт≥в з бюджу субТЇктам п≥дприЇмницькоњ д≥€льн на вир≥шенн€ певних завдань у рамках р≥зного роду держ програм. Ќадходж з держ ц≥льових фонд≥в за своњм зм≥стом ≥дентичн≥ бюдж асигнуванн€м. ¬они зд≥йснюютьс€ у форм≥ держ ≥нвестиц≥й ≥ субсид≥й. ÷≥ надан≥ ресурси мають ц≥льовий характер, що вплив ≥з сутност≥ даних фонд≥в. ѕозичковий кап≥тал також формуЇтьс€ ≥з зовн ≥ внутр джерел. ƒо зовн позикових кошт≥в належ кредити банк≥в, обл≥гац≥йн≥ позики, позики небанк кред установ. ƒо внутр джерел створенн€ позикового кап≥талу в≥днос€тьс€ заборгован≥сть за майно в оренд≥, реструктуризований борг за кредити, в≥дстрочена под заборгован≥сть, кредити не сплачен≥ у строк, кредиторська заборгован≥сть строк сплати €коњ ще не настав, прострочена кредиторська заборгован≥сть. ѕозиков≥ кошти залучаютьс€ на певний час ≥ на поворотн≥й основ≥. ƒо позикових ф≥н ресурс≥в в≥днос€ть: 1) банк кредит. …ого необх-ть визнач характером кругооб≥гу основних ≥ оборотних засоб≥в. 2) бюджний кредит, €кий д≥Ї на тих самих принципах, щой банк.3) комерц≥йний кредит Ч це придбанн€ товар чи отриманн€послуг з в≥дстроченн€ оплати. ѕод≥бна угода оформл€Їтьс€ спец≥альним борговим зобовТ€занн€мЧ комерц≥йним векселем. редитуванн€ на в≥дм≥ну в≥д бюджних асигнувань зд≥йсн з дотриманн€м принцип≥в поворотност≥, строковост≥, платност≥, забезпеченост≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 302 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1980 - | 1945 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.074 с.