Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќбгрунт, чому держ позики €к зас≥б покритт€ деф≥циту бюджу безпечн≥ш≥ н≥ж грошова ем≥с≥€. 8 страница




242.ƒжерела формув статут фонду п≥дпр р≥зних форм власн

‘≥ново-господарська д≥€льн п≥дпр будь-€коњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми ≥ власност≥ розпочинаЇтьс€ з формув статут фонду.

—татутний фонд це вид≥лен≥ п≥дпру або залучен≥ ним ф≥н ресурси у вигл€д≥ грош кошт≥в, матер ц≥нност≥, нематер активи, ц.п.. «а рах статут фонду п≥дпр формуЇ своњ власн≥ (основн≥ та оборотн≥) кошти.

‘ормув статут фонду держ п≥дпр, що перебуваЇ у загальнодержй або комунальн≥й держй власност≥, - це сума кошт≥в ≥ варт≥сть матер ресурс≥в, що безоплатно вид≥лен≥ державою в пост≥йне розпор€дженн€ трудового колективу п≥дпр на правах повного господарчого в≥данн€. ƒжерелом формув статут фонду держ п≥дпр Ї кошти, €к≥ належ держав≥. ¬они вид≥л€ютьс€ або з держ бюджу, або за рах ≥нш держ п≥дпр.

‘ормув статут фонду акц≥онерного товар иства. формують своњ статутн≥ фонди за рах реал≥з акц≥й шл€хом в≥дкритоњ п≥дписки на них чи купл≥-прод≥жу на фондов≥й б≥рж≥ (це стосуЇтьс€ в≥дкритих акц≥онерних товар иств) або шл€хом розпод≥лу вс≥х акц≥й м≥ж засновниками без права розповсюдженн€ акц≥й через в≥дкриту п≥дписку ≥ куп≥влю-прод≥ж на б≥рж≥ (у закритих акц≥онерних товар иствах)

јкц≥онерне товар иство зб≥льшуЇ св≥й статутний фонд за рах:

додаткового випуску акц≥й

спр€муванн€ прибутку на прир≥ст статут фонду шл€хом зб≥л-€ ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й.

‘ормув статут фонду товар иства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, товар иства з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю ≥ повного товар иства.

формують статутн≥ фонди з внеск≥в учасник≥в. ÷≥ внески оц≥нен≥ в нац≥ональн≥й валют≥, визначають частку учасник≥в у статутному фонд≥, причому у товар иствах з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю сума внеску кожного з учасник≥в €вл€Ї собою межу його в≥дпов≥дальност≥ за зобов'€занн€ми товар иства. ¬ товар иствах з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю ≥ повних товар иствах учасники в≥дпов≥дають за њхн≥ борги сумою своњх внеск≥в у статутний фонд, а €кщо сума статут фонду недостатн€ дл€ покритт€ борг≥в товар иства, то додатково ще й майном, що належить кожному учаснику.

 омандитне товар иство.

 омандитне товар иство включаЇ учасник≥в, €к≥ формують статутний фонд на засадах повного товар иства, а а також вкладник≥в, €к≥ в≥дпов≥дають за зобов'€занн€ми товар иства лише у межах свого вкладу до його статут фонду.

„астина статут фонду п≥дпр будь-€коњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми може формуватис€ за рах ≥нвестиц≥й ≥ноз юр або ф≥з ос

243.ѕор€док розпод≥лу грош надходжень п≥дпр структур в≥д реал≥з продукц≥њ, роб≥т ≥ послуг. ¬≥дм≥нност≥ м≥ж загальним ≥ чистим прибутком п≥дпр. ¬плив держ на цей розпод≥л.

” процес≥ вир-ва продукц≥њ (роб≥т, послуг) створюЇтьс€ варт≥сть, величина €коњ визнач ц≥ною реал≥з (продажу). ƒерж, використовуючи ф≥н, може ≥стотно впливна структуру ц≥ни через зм≥ну норм амортиз, в≥драхувань до ѕенс≥йного фонду та ‘онду соцго страх, регулюв оплати прац≥. ÷≥ни можуть зб≥льшуватись у звТ€зку з введенн€м акцизного збору, податку на додану варт≥сть (або зб≥л-€м њх ставок). ѕ≥д час визнач-€ ц≥ни на вироблену продукц≥ю, виконан≥ роботи та надан≥ послуги розраховуЇтьс€ розм≥р прибутку, що закладаЇтьс€ в ц≥ну реал≥з. ÷е досить важливий момент €к у функц≥онуванн≥ ф≥н п≥дпр структур, так ≥ ф≥н держ, оск≥льки розм≥р прибутку визнач ефект-ть самого процесу вир-ва, можлив≥сть його розширенн€ й удосконаленн€, а дл€ держ Ч розм≥р платеж≥в до бюджу.

–езом реал≥з продукц≥њ (роб≥т, послуг) Ї дох≥д (виручка) п≥дпр.

¬иручка в≥д реал≥з продукц≥њ (роб≥т, послуг) Ї основним джерелом в≥дшкодуванн€ авансованого у вир-во кап≥талу, його нагромадженн€, формув централ≥з ≥ децентрал≥з фонд≥в грош кошт≥в.

¬ажливим етапом у функц≥онуванн≥ ф≥н п≥дпр структур Ї розпод≥л доходу. ≤з отриманих грош дох в≥дшкодовуютьс€ матер затрати на сировину, матер≥али, паливо, електроенерг≥ю та ≥нш≥ предмети прац≥. ѕодальший розпод≥л доходу повТ€заний ≥з формувм амортизац≥йного фонду €к джерела в≥дтворенн€ основних фонд≥в ≥ нематер актив≥в. „астина грош доходу, що залишилас€, €вл€Ї собою валовий дох≥д або новостворену варт≥сть, котра використовуЇтьс€ на виплату зароб≥тноњ плати ≥ формув чистого доходу п≥дпр. „астина чистого доходу враховуЇтьс€ у соб≥вартост≥ продукц≥њ (роб≥т, послуг) €к в≥драх-€ на соц потреби (ѕенс≥йний фонд, ‘онд соцго страх, ‘онд зайн€тост≥), частина використовуЇтьс€ на сплату под та ≥нш платеж≥в до бюджу (кр≥м податку на додану варт≥сть, акцизного збору, мита, податку на прибуток).

„истий дох≥д, що залишивс€, становить заг прибуток п≥дпр, з €кого сплачуЇтьс€ податок на прибуток ≥ формуЇтьс€ чистий прибуток. «а рах чистого прибутку п≥дпр створюЇ резервний фонд, виплачуЇ див≥денди, поповнюЇ статутний фонд, стимулюЇ своњх прац≥вник≥в.

ќтже, у розпод≥л≥ прибутку п≥дпр структур можна вид≥лити два етапи. ѕерший Ч це розпод≥л загального прибутку. Ќа цьому етап≥ учасниками розпод≥лу Ї держ ≥ п≥дпр. ѕропорц≥њ розпод≥лу прибутку м≥ж державою (бюджом) ≥ п≥дпрм склад п≥д впливом таких чинник≥в, €к визнач-€ обТЇкта оподаткув, ставок податку, наданн€ под п≥льг. ”становленн€ оптимальних пропорц≥й розпод≥лу прибутку м≥ж державою ≥ п≥дпрм маЇ велике значенн€ дл€ забезпеч потреб п≥дпр ≥ формув ф≥н ресурс≥в держ, тому воно Ї одним ≥з центр у ф≥нй пол≥тиц≥ кожноњ крањни.

ƒругий етап Ч це розпод≥л ≥ використ прибутку, що перебуваЇ в розпор€дженн≥ п≥дпр п≥сл€ зд≥йсн платеж≥в до бюджу. Ќа цьому етап≥ розпод≥л прибутку може зд≥йсн через попереднЇ формув ц≥льових грош фонд≥в або спр€муванн€м кошт≥в безпосер на ф≥насув витрат. «г≥дно з прийн€тими в ” положенн€ми (стандартами) бухгалтерського обл≥ку не передбачено формув за рах прибутку р€ду ц≥льових фонд≥в, €к це мало м≥сце ран≥ше, зокрема фонду нагромадженн€ ≥ фонду спожив-€.

 

244.–озпод≥л грош надходж субТЇкт госп в≥д реал≥з продук

¬иручка в≥д реал≥з продукц≥њ, роб≥т ≥ послуг Ї основним джерелом в≥дшкодуванн€ кошт≥в на вир-во ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ, утворенн€ дох ≥ формув ф≥н ресурс≥в. «а ринковоњ ек≥ки обс€гу продажу ≥ виручц≥ прид≥л€Їтьс€ особлива увага. ¬≥д величини виручки залежить не т≥лькивнутр≥шньовиробниче в≥дшкодуванн€ витрат ≥ формув прибутку, а й своЇчасн≥сть ≥ повнота под платеж≥в, погашенн€ банк кредит≥в, €к≥ вплив на р≥вень виплачених в≥дсотк≥в, що в к≥нцевому рахунку в≥дбиваЇтьс€ на ф≥н рез≥ д≥€льн п≥дпр.

¬иручка в≥д реал≥з продукц≥њ Ч це сума кошт≥в, €к≥ над≥йшли на рах п≥дпр за реал≥зовану продукц≥ю. ¬она Ї основним джерелом грош дох ≥ ф≥н ресурс≥в п≥дпр. ¬иручка в≥д реал≥з продукц≥њ Ї ф≥н категор≥Їю, €ка виражаЇ грош в≥днос м≥ж постачальниками ≥ споживачами товар у.

—уб'Їкт госп самост≥йно визнач напр€мок використ частини прибутку, €ка залишилас€ в його розпор€дженн≥. ѕри цьому пор€док розпод≥лу ≥ використ прибутку на п≥дпр≥ ф≥ксуЇтьс€ в його статут≥, визнач положенн€м, €ке розроблюють в≥дпов≥дн≥ екон служби п≥дпр ≥ затверджуЇ його кер≥вництво.

«г≥дно ≥з статутом п≥дпр можуть використовувати прибуток, €кий залишивс€ в њх розпор€дженн≥, на поповненн€ статут кап≥талу, утворенн€ та поповненн€ резервного кап≥талу, а також спр€мовувати його на виплату див≥денд≥в та ≥нш≥ ц≥л≥. ¬≥драх-€ на формув фонд≥в п≥дпр зд≥йснюЇ лише в тому раз≥, €кщо њх створенн€ передбачене установчими документами.

245. —утн та особлив функц≥он-€ корпоративних ф≥н.

¬ивчаючи корпоративн≥ ф≥н, сл≥д вид≥лити вих≥дну категор≥ю, що розкриваЇ сутн абстрактних ф≥н в≥днос у дан≥й сфер≥. “акою категор≥Їю Ї акц≥€ Ч ф≥н кл≥тинка акц≥онерного товар иства. јкц≥онерне товар иство Ї формою п≥дприЇмництва, кап≥тал €кого спочатку формуЇтьс€ за рах продажу акц≥й.  упивши акц≥ю, ф≥з або юридична особа стаЇ власником акц≥онерного товар иства в≥дпов≥дно до суми њњ ном≥налу. ќсновною метою корпорац≥њ Ї зб≥л-€ ринковоњ вартост≥ акц≥њ в ≥нтересах њњ власника.

Ќа баз≥ акц≥њ формуЇтьс€ акц≥онерний кап≥тал корпорац≥й.

 атегор≥њ корпоративних ф≥н можна подати такою схемою:

¬их≥дна категор≥€ Ц акц≥€


јкц≥онерний кап≥тал

ѕозичковий кап≥тал

‘ункц≥онуючий кап≥тал корпорац≥њ

≤нвест в активи(реальн≥, ф≥н)

ѕрибуток

—учасна ек≥чна ринкова сист заснована на кред в≥дносах, тобто перерозпод≥л ф-њ грошей €к засобу платежу. јкц≥онерний кап≥тал корпорац≥њ доповнюЇтьс€ борговим кап≥талом, котрий розгл€даЇтьс€ €к важ≥ль Ч леверидж, на €кий спираЇтьс€ корпорац≥€ з метою розширенн€ загальноњ суми кап≥талу, необхњ њй дл€ прибуткового й ефективного функц≥он-€.

јкц≥онерний кап≥тал, а також борги корпорац≥њ, тобто непогашен≥ зобовТ€занн€, становл€ть складну категор≥ю Ч функц≥онуючий кап≥тал корпорац≥њ.  ап≥тал €к власн≥сть акц≥онерного товар иства за обс€гом менший, н≥ж його функц≥онуючий кап≥тал. ќтже, кап≥тал €к власн≥сть в≥докремлюЇтьс€ в≥д кап≥талу ф-њ.

‘ункц≥онуючий кап≥тал корпорац≥њ породжуЇ ще одну складну категор≥ю Ч ≥нвест €к абстракц≥ю ек≥чних в≥днос ≥з приводу розпод≥лу та використ кап≥талу.  орпорац≥€ вкладаЇ св≥й кап≥тал у реальн≥ ≥ ф≥н активи в≥дпов≥дно до њњ поточних ≥ перспективних план≥в з метою отриманн€ прибутку. ”с≥ розгл€нут≥ категор≥њ взаЇмозалежн≥ ≥ взаЇмообумовлен≥ та утворюють синтетичну категор≥ю ф≥н корпорац≥њ.

246.  ап≥тал корпорац≥њ, його ц≥на ≥ структура.

Ќа баз≥ акц≥њ формуЇтьс€ акц≥онерний кап≥тал корпорац≥й.

¬арт≥сть кап≥талу Ч це ц≥на, €ку корпорац≥€ маЇ платити за залученн€ кошт≥в ≥нвестор≥в ≥ кредитор≥в €к джерел ф≥насув. ¬она визнач процентною ставкою, €ку необх сплачувати за використ кап≥талу. «

погл€ду корпорац≥њ це м≥н≥мальна ставка доходу, €ку мають принести ≥нвест, щоб можна було розрахуватис€ з ≥нвесторами ≥ кредиторами.

 ап≥тал корпорац≥њ утворюЇтьс€ з окремих частин: акц≥онерного кап≥талу, що склад з оплачених акц≥й, нерозпод≥леного прибутку, резервного кап≥талу ≥ зобовТ€зань за випущеними борговими ≥нструментами.

—п≥вв≥днош складових кап≥талу корпорац≥њ €вл€Ї собою його структуру.

 орпорац≥€ формуЇ грош фонди, тобто кап≥тал, що Ї в њњ розпор€дженн≥, використовуючи внутр резерви та залучаючи зовн ф≥н ресурси.
 ап≥тал корпорац≥њ утворюЇтьс€ з окремих частин: акц≥онерного кап≥талу, що склад з оплачених акц≥й, нерозпод≥леного прибутку, резервного кап≥талу ≥ зобовТ€зань за випущеними борговими ≥нструментами.
” корпорац≥€х обчислюЇтьс€ €к сьогодн≥шн€, так ≥ майбутн€ варт≥сть кап≥талу. —ьогодн≥шню варт≥сть в≥дбиваЇ рух грош поток≥в у майбутньому ≥ навпаки, визнач-€ майбутньоњ вартост≥ дох даЇ змогу обчислити тепер≥шню варт≥сть ф≥н ресурс≥в. “обто компаунд≥нг (нарахуванн€ складних процент≥в) може перейти в дисконтуванн€ складних процент≥в ≥ навпаки.
—труктуру кап≥талу корпорац≥њ становл€ть дв≥ частини: сплачений акц≥онерний кап≥тал та зобовТ€занн€ (борги).
—учасна ек≥чна ринкова сист заснована на кред в≥дносах, тобто перерозпод≥л ф-њ грошей €к засобу платежу. јкц≥онерний кап≥тал корпорац≥њ доповнюЇтьс€ борговим кап≥талом, котрий розгл€даЇтьс€ €к важ≥ль Ч леверидж, на €кий спираЇтьс€ корпорац≥€ з метою розширенн€ загальноњ суми кап≥талу, необхњ њй дл€ прибуткового й ефективного функц≥он-€.

јкц≥онерний кап≥тал, а також борги корпорац≥њ, тобто непогашен≥ зобовТ€занн€, становл€ть складну категор≥ю Ч функц≥онуючий кап≥тал корпорац≥њ.  ап≥тал €к власн≥сть акц≥онерного товар иства за обс€гом менший, н≥ж його функц≥онуючий кап≥тал. ќтже, кап≥тал €к власн≥сть в≥докремлюЇтьс€ в≥д кап≥талу ф-њ.

‘ункц≥онуючий кап≥тал корпорац≥њ породжуЇ ще одну складну категор≥ю Ч ≥нвест €к абстракц≥ю ек≥чних в≥днос ≥з приводу розпод≥лу та використ кап≥талу.  орпорац≥€ вкладаЇ св≥й кап≥тал у реальн≥ ≥ ф≥н активи в≥дпов≥дно до њњ поточних ≥ перспективних план≥в з метою отриманн€ прибутку. ”с≥ розгл€нут≥ категор≥њ взаЇмозалежн≥ ≥ взаЇмообумовлен≥ та утворюють синтетичну категор≥ю ф≥н корпорац≥њ.

247. –оль корпорац≥й на ф≥н ринку.

 орпорац≥њ Ї одним ≥з субТЇкт≥в ф≥н ринку. ¬они виступ на ньому €к велик≥ ем≥тенти, тобто продавц≥ своњх ц≥нних папер≥в.  орпорац≥њ також Ї великими ≥нвесторами, €к≥ вкладають своњ тимчасово в≥льн≥ кошти у ф≥н активи. як ем≥тент корпорац≥€ виступ на ф≥н ринку в рол≥ позичальника-деб≥тора, €к ≥нвестор Ч позичкодавц€-кредитора. ѕри цьому загальна ринкова варт≥сть ц≥нних папер≥в, €к≥ ем≥туютьс€ корпорац≥Їю, переважаЇ ≥нвест. Ќа ф≥н ринку корпорац≥€ функц≥онуЇ €к нетто-позичальник. орпорац≥€ активно д≥Ї в ус≥х сферах ≥ сегментах ф≥н ринку: на грошму ≥ фондовому ринках, на ринку банк позичок, на первинному ≥ вторинному ринках, на б≥ржовому ≥ позаб≥ржовому ринках. ¬иб≥р ринку визнач оперативними ≥ стратег≥чними ц≥л€ми, €к≥ ставл€ть перед собою ф≥н менеджери корпорац≥й. Ќа грошму ринку корпорац≥€ виступ ем≥тентом короткострокових ц≥нних папер≥в, на ринку банк позичок Ч позичальником короткострокового кап≥талу з метою моб≥л≥зац≥њ короткострокових фонд≥в дл€ ф≥насув працюючого (оборотного) кап≥талу. Ќа фондовому ринку вона ем≥туЇ дов≠гостроков≥ ц.п. з метою ф≥насув довгострокових проект≥в перерозпод≥л.≈м≥с≥њ акц≥й ≥ обл≥гац≥й в≥дбуваютьс€ на первинному ринку через в≥дкритий продаж або за допомогою ≥нвестиц≥йних банк≥в, що Ї андеррайтерами, тобто гарантами первинного розм≥щ-€ ц≥нних папер≥в. Ќа вторинному ринку перебув в об≥гу ран≥ше випущен≥ ц.п. корпорац≥й. Ѕезпосерњ участ≥ на цьому ринку корпорац≥€ не бере, проте ф≥н менеджери пост≥йно одержують ≥нформац≥ю й анал≥зують њњ дл€ визнач-€ можливост≥ нових ем≥с≥й, структури кап≥талу, див≥дендноњ пол≥тики та викупу акц≥й, що перебув в об≥гу. ¬торин ринок ц≥нних папер≥в орган≥зовують фондов≥ б≥рж≥, а також позаб≥ржов≥ торговельн≥ сист.

248. ƒив≥дендна пол корпорац≥њ, њњ види.

ƒив≥дендна пол визнач д≥њ корпорац≥њ €к юридичноњ особи п≥д час розпод≥лу чистого прибутку м≥ж акц≥онерами ≥ кор≠порац≥Їю. «алежно в≥д власних стратег≥чних ц≥лей, акц≥онерна корпорац≥€ може застосовувати наступн≥ види див≥дендноњ пол≥тики. 1. ѕол Ђнульовогої див≥денду пол€гаЇ в невиплат≥ див≥денд≥в взагал≥. ÷е означаЇ, що компан≥€ св≥домо попереджаЇ акц≥онер≥в про Ђнульовуї див≥дендну пол≥тику, а акц≥онери п≥дтверджують свою згоду (чи незгоду) з даною пол≥тикою, голосуючи за це фактами куп≥вл≥ (чи продажу) акц≥й компан≥њ.

2. ѕол Ђ100%ї див≥денду - њњ сутн пол€гаЇ у вид≥ленн≥ 100% нерозпод≥леного прибутку на виплату див≥денд≥в. ¬ид≥ленн€ 100% чистого прибутку на виплату див≥денд≥в фактично означаЇ, що в розпор€дженн€ компан≥њ не надходить нерозпод≥лений прибуток, отриманий у даному обл≥ковому пер≥од≥. “аким чином, за даноњ обл≥ковоњ пол≥тики не в≥дбув зб≥л-€ власного кап≥талу компан≥њ. “ака пол може бути виправдана виключно дл€ п≥дпр, €к≥ обмежен≥ у зростанн≥ специф≥кою своЇњ д≥€льн.

3. ѕол ф≥ксованого див≥денду - пол€гаЇ у вид≥ленн≥ одн≥Їњ ≥ т≥Їњ самоњ абсолютноњ величини див≥денд≥в ≥з розрахунку на одну акц≥ю. ќск≥льки чистий прибуток корпорац≥њ маЇ тенденц≥ю становити р≥зну величину в р≥зних обл≥кових пер≥одах, то дл€ збереженн€ ф≥ксованоњ абсолютноњ величини див≥денду на одну акц≥ю вид≥л€ють адекватну та завжди р≥зну частину на виплату див≥денд≥в.  оли немаЇ чистого прибутку компан≥њ в даному обл≥ковому пер≥од≥, на виплату див≥денд≥в можуть скерувати нав≥ть резервний фонд компан≥њ. 4. ѕол ф≥ксованого див≥денду з прем≥альними виплатами - передбачаЇ на додаток до ф≥ксованоњ частини див≥денд≥в ще ≥ додатков≥ прем≥альн≥ виплати в т≥ пер≥оди, коли кер≥вництво компан≥Їю вир≥шить њх виплатити. ѕрем≥альн≥ кошти виплачуютьс€ тод≥, коли компан≥€ дос€гаЇ особливо позитивних ф≥н рез≥в. 5. ѕол вид≥ленн€ на див≥денди ф≥ксованого в≥дсотка з прибутку - сутн даноњ див≥дендноњ пол≥тики визнач саме методом обчисленн€ див≥денд≥в ≥з розрахунку на одну акц≥ю. ƒл€ такого обчисленн€ спочатку вир≥шують, €ку частку чистого прибутку може бути вид≥лено на виплату див≥денд≥в. ѕот≥м знаход€ть абсолютне значенн€ даноњ частки чистого прибутку. ÷е ≥ буде сума вид≥лена на виплату див≥денд≥в за акц≥€ми.

6. ѕрогресивна див≥дендна пол - передбачаЇ поступове пост≥йне зб≥л-€ див≥дендних виплат ≥з розрахунку на одну акц≥ю. ¬ процес≥ визнач-€ величини поточних див≥дендних виплат варто: встановити величину див≥дендних виплат на одну акц≥ю в аналог≥чному квартал≥ минулого року; прийн€ти р≥шенн€ стосовно темпу приросту поточних див≥дендних виплат пор≥вн€но з аналог≥чним кварталом минулого року; на основ≥ встановленого темпу приросту, визначити поточн≥ див≥дендн≥ виплати на одну акц≥ю; визначити, €ка сума грошей потр≥бна дл€ забезпеч даних поточних див≥дендних виплат; визначити, €кий в≥дсоток чистого прибутку становить сума потр≥бна дл€ забезпеч поточних див≥дендних виплат; вир≥шити остаточно, чи може акц≥онерна корпорац≥€ вид≥лити цю частину прибутку на див≥дендн≥ виплати.

7. –егресивна див≥дендна пол - передбачаЇ стале та поступове зменшенн€ див≥дендних виплат, що екв≥валентно њх приросту з в≥д'Їмним темпом.

8. ѕол негрош виплат - у цьому випадку зам≥сть пр€мих грош див≥дендних виплат використовують, €к правило, найближч≥ грош зам≥нники (випуском нових ц≥нних папер≥в, наприклад, акц≥й чи обл≥гац≥й).

9. ѕол нагромаджених кумул€тивних див≥денд≥в - у цьому випадку див≥денди оголошуютьс€, проте виплата њх в≥дкладаЇтьс€ до кращих час≥в.

249. —утн, склад та передумови виникн-€ м≥жнар ф≥н.

¬иникн-€ ≥ перерозпод≥л м≥жнар ф≥н зумовлено широким перерозпод≥литком процес≥в м≥жнародноњ ек≥чноњ ≥нтеграц≥њ, що супроводжуютьс€ глобал≥зац≥Їю ек≥чних зв'€зк≥в, широкомасштабним перем≥щенн€м кап≥тал≥в, об'Їднанн€м ф≥н ресурс≥в у св≥товому масштаб≥. ‘ункц≥онуючи в м≥жнарй сфер≥, ф≥н вплив на екон ≥нтереси учасник≥в м≥жнар зв'€зк≥в, опосередковують м≥жнар ≥нтеграц≥йний процес, спри€ю≠чи його перерозпод≥л ≥ поглибленню.

ћ≥жнар ф≥н - це сук-ть перерозпод≥льних в≥днос, що виник у зв'€зку з формувм ≥ використм на св≥товому або м≥жнародному р≥вн€х фонд≥в ф≥н ресурс≥в. “обто за допомогою м≥жнар ф≥н зд≥йсн м≥ждерж перерозпод≥л ф≥н ресурс≥в. √лобальною систою акумулюванн€ в≥льних ф≥н ресурс≥в та наданн€ њх позичальникам Ї м≥жнар ф≥н ринок.

ћ≥жнар ф≥н в≥днос €вл€ють собою досить складну систу руху грош поток≥в. ¬они можуть бути згрупован≥ за такими напр€мами:

Х взаЇмов≥днос м≥ж суб'Їктами госп р≥зних крањн; держ з юридичними ≥ ф≥зичними особами ≥нш крањн, держ з ур€дами ≥нш крањн та м≥жнародними ф≥новими орган≥зми; держ ≥ суб'Їкт≥в госп з м≥жнародними ф≥новими ≥нституц≥€ми.

” сфер≥ м≥жнар ф≥н, кр≥м нац≥ональних суб'Їкт≥в - держ, п≥дпр ≥ громад€н, вид≥л€ютьс€ наднац≥о≠нальн≥ суб'Їкти - м≥жнар орган≥зац≥њ ≥ м≥жнар ф≥н ≥нституц≥њ. ‘≥н м≥жнар орган≥зац≥й, м≥жнар ф≥н ≥нституц≥й та м≥жнар ф≥н ринок Ї складовими м≥жнар, ф≥н.

” ф-њх м≥жнар ф≥н в≥дбиваЇтьс€ основне њх призначен≠н€ Ч ефективно обслуговувати м≥ждерж рух товар ≥ послуг та перерозпод≥л грош кап≥талу м≥ж конкуруючими агентами св≥т ри≠нку, а також, своЇю чергою, вчасно подавати сигнали про стан св≥т ф≥н кон'юнктури.

250. Ќеобх-ть та призначенн€ м≥жнар ф≥н.

ћ≥жнар ф≥н - це сук-ть перерозпод≥льних в≥днос, що виник у зв'€зку з формувм ≥ використм на св≥товому або м≥жнародному р≥вн€х фонд≥в ф≥н ресурс≥в. “обто за допомогою м≥жнар ф≥н зд≥йсн м≥ждерж перерозпод≥л ф≥н ресурс≥в. √лобальною систою акумулюванн€ в≥льних ф≥н ресурс≥в та наданн€ њх позичальникам Ї м≥жнар ф≥н ринок.

ћ≥жнар ф≥н в≥днос €вл€ють собою досить складну систу руху грош поток≥в. ¬они можуть бути згрупован≥ за такими напр€мами:

Х взаЇмов≥днос м≥ж суб'Їктами госп р≥зних крањн; держ з юридичними ≥ ф≥зичними особами ≥нш крањн, держ з ур€дами ≥нш крањн та м≥жнародними ф≥новими орган≥зми; держ ≥ суб'Їкт≥в госп з м≥жнародними ф≥новими ≥нституц≥€ми.

” сфер≥ м≥жнар ф≥н, кр≥м нац≥ональних суб'Їкт≥в - держ, п≥дпр ≥ громад€н, вид≥л€ютьс€ наднац≥о≠нальн≥ суб'Їкти - м≥жнар орган≥зац≥њ ≥ м≥жнар ф≥н ≥нституц≥њ. ‘≥н м≥жнар орган≥зац≥й, м≥жнар ф≥н ≥нституц≥й та м≥жнар ф≥н ринок Ї складовими м≥жнар, ф≥н.

ўе одним важливим аспектом ек≥чноњ категор≥њ м≥жнар ф≥н Ї њхн€ сусп≥льно-ек≥чна роль, або ф-њ, €к≥ вони вик при зд≥йсненн≥ м≥жнародноњ ф≥н пол≥тики. ƒо ф-й м≥жнар ф≥н належ розпод≥льча та контрольна.

–озпод≥льча ф-њ, њњ суть пол€гаЇ у грошму розпод≥л≥ й перерозпод≥л≥ св≥т продукту через механ≥зм м≥жнар ф≥н. ћеха≠н≥зм розпод≥лу й перерозпод≥лу маЇ певн≥ об'Їктивн≥ та суб'Їктивн≥ зако≠ном≥рност≥.

ƒо об'Їктивних законом≥рностей належ так≥:

- кап≥тал обертаЇтьс€ в≥дпов≥дно до зак пропорц≥йного перерозпод≥л;

- потоки грош кошт≥в перебув у рус≥ в пошуку найвищоњ норми прибутку;

Ч отриманн€ прибутку завжди пов'€зано з ризиком.

—уб'Їктивними чинниками, що вплив на механ≥зм розпод≥лу, Ї пол≥тичн≥ й особист≥ ≥нтереси суб'Їкт≥в м≥жнар ф≥н. ќб'Їктивн≥ та суб'Їктивн≥ законом≥рност≥ можуть зб≥гатис€ або бути р≥зноспр€мова-ними.

–озпод≥льча ф-њ передбачаЇ дв≥ основн≥ рол≥ м≥жнар ф≥н: обм≥н ≥ перерозпод≥л вартост≥ м≥ж держми. ѕерша роль викону≠Їтьс€, коли на противагу грошовим потокам рухаЇтьс€ товар. ƒруга Ч ко≠ли акумулюютьс€ ≥ трансформ грош фонди м≥ж держми. ” поЇднанн≥ цих двох ролей ≥ ви€вл€Їтьс€ розпод≥льча ф-њ.

 онтрольна ф-њ. —уть њњ пол€гаЇ в тому, що у будь-€кий час ≥ на будь-€кому етап≥ Ї можлив≥сть зд≥йснювати обл≥к й анал≥з руху св≥т сусп продукту в грошй (ун≥версальн≥й, з≥ставн≥й) форм≥, оск≥ль≠ки м≥жнар ф≥н вдображ рух сусп продукту саме в грошй форм≥. «≥брану п≥д час цього обл≥ку й проанал≥зовану ≥нформац≥ю можна використовувати €к ор≥Їнтир дл€ швидкого прийн€тт€ подальших адекватних р≥шень щодо м≥жнар ф≥н, а також дл€ опрацюванн€ суб'Їктами м≥жнар ф≥н в≥днос поточноњ та стратег≥чноњ по≠л≥тики своЇњ д≥€льн. Ќа ефективну реал≥зац≥ю ц≥Їњ ф-њ вплив €к пол держ, характер ≥ р≥вень њњ ек перерозпод≥л, техн оснащенн€ процесу збиранн€ й обробки ≥нформац≥њ, так ≥ м≥ра розум≥нн€ можливост≥ практичноњ реал≥з контрольноњ ф-њ.

” ф-њх м≥жнар ф≥н в≥дбиваЇтьс€ основне њх призначен≠н€ Ч ефективно обслуговувати м≥ждерж рух товар ≥ послуг та перерозпод≥л грош кап≥талу м≥ж конкуруючими агентами св≥т ри≠нку, а також, своЇю чергою, вчасно подавати сигнали про стан св≥т ф≥н кон'юнктури.

251. ќхарактер. сутн ≥ особлив руху св≥т ф≥н поток≥в.

ћ≥жнар ф≥н в≥днос виник у звТ€зку з рухом грош поток≥в м≥ж нац субТЇктами р≥зних крањн:

- м≥ж п≥дпрми;

- м≥ж ур€дами крањн;

- м≥ж п≥дпрми й ур€дами;

- м≥ж громад€нами й ур€дами.

¬заЇмов≥днос м≥ж п≥дпрми склад в процес≥ куп≥вл≥-продажу товар ≥в. ÷≥ взаЇмов≥днос насамперед вдображ ф≥н субТЇкт≥в госп. ќднак, оск≥льки ц≥ субТЇкти належ до р≥зних крањн, то дан≥ взаЇмов≥днос вдображ рух грош поток≥в м≥ж крањнами. «абезпеч екв≥валентност≥ обм≥ну дос€гаЇтьс€ через установленн€ реального курсу валют. ¬≥дхиленн€ курсу валют в≥д реального сп≥вв≥днош м≥ж валютами веде до м≥жнародного перерозпод≥лу дох ≥ ф≥н ресурс≥в.

¬заЇмов≥днос м≥ж ур€дами р≥зних крањн виник у сфер≥ держ кредиту, коли одна крањна Ї позичальником, ≥нша Ч кредитором. јналог≥чний характер мають взаЇмов≥днос з ур€дом певноњ крањни юр ≥ ф≥з ос≥б ≥нш крањн. «а зм≥стом ц≥ вс≥ в≥днос належ до держ кредиту, а за напр€мом руху кошт≥в Ч до м≥жнар ф≥н в≥днос.

“орговельн≥ взаЇмов≥днос м≥ж субТЇктами госп р≥зних крањн охоплюють два грош потоки: надходж п≥дпру вал дох в≥д експорту товар ≥ послуг; оплата п≥дпрм товар та послуг, що ≥мпортуютьс€. Ѕанк взаЇмов≥днос Ї двосторонн≥ми: з одного боку Ч наданн€ позики позичальником кредитору, з ≥ншого Ч погашенн€ позики ≥ сплата процент≥в.

252. Ќазв м≥жн ф≥н потоки. субТЇкти м≥жнар ф≥н.

ћ≥жнар ф≥н потоки Ч це потоки ≥ноз валют чи будь-€ких ≥нш ф≥н актив≥в, зумовлен≥ ек д≥€льн субТЇкт≥в св≥т госп.

ћ≥жнар ф≥н потоки обслуговують рух товар ≥в, послуг ≥ м≥жкрањновий перерозпод≥л грош кап≥талу м≥ж конкуруючими субТЇктами св≥т ринку. ¬они дають у€вленн€ про стан конТюнктури, €ка служить ор≥Їнтиром дл€ прийн€тт€ р≥шенн€ менеджерами.

—еред фактор≥в, що вплив на рух м≥жнар ф≥н поток≥в сл≥д назвати: стан ек≥ки; структурна перебудова ек≥ки; масштабне перенесенн€ за кордон низькотехнолог≥чних виробництв; взаЇмна л≥берал≥зац≥€ торг≥вл≥ крањн Ч учасниць ¬“ќ/√ј““; розрив темп≥в ≥нфл€ц≥њ та р≥вн≥в процентних ставок м≥ж держми; зб≥л-€ масштаб≥в незбалансованост≥ м≥жнар розрахунк≥в; переважанн€ вивезенн€ кап≥талу над торг≥влею товар ами та послугами.

√рош потоки в м≥жнар ф≥нах рухаютьс€ м≥ж окремими м≥жнародними орган≥зми та ур€дами ≥ м≥ж окремими п≥дпрми та м≥жнародними ≥нститутами Ч ћ¬‘, ћЅ–– та ≥н.

–ух м≥жнар ф≥н поток≥в в≥дбув за сферами м≥жнар розрахунк≥в Ч каналами м≥жнар розрахунк≥в, до €ких належ:

Х валют-кредитне ≥ розрахункове обслуговуванн€ торг≥вл≥, включаючи торг≥влю золотом;

Х заруб≥жн≥ ≥нвест в основний та оборотний кап≥тал п≥дпр;

Х операц≥њ з ц≥нними паперами на св≥товому фондовому ринку;

Х валют операц≥њ на св≥товому валютму ринку;

Х перерозпод≥л частини нац≥онального доходу окремих крањн у вигл€д≥ членських внеск≥в у кап≥тал м≥жнар ф≥н орган≥зац≥й;

Х наданн€ ф≥н допомоги окремим крањнам, що передбачено держ бюджом крањни-донора та ≥н.

≤снуЇ класиф-€ м≥жнар ф≥н поток≥в, за такими ознаками:

за типом ек≥чноњ взаЇмод≥њ:

зовн≥шньоторговельн≥ (опосередковують торг≥влю товар ами та послугами, поточн≥ операц≥њ);

кап≥тальн≥ (кред-≥нвестиц≥йну д≥€льн);

спекул€тивн≥ (не мають звТ€зку з виробничою д≥€льн);

балансуюч≥ (ур≥вноваженн€ зовн платеж≥в ≥ розрахунк≥в крањн);

за видами ек≥чноњ д≥€льн:

розрахунки за товар и;

розрахунки за послуги;

поточн≥ та кап≥тальн≥ трансферти у грошй форм≥;

коротко-, середньо- та довгостроков≥ кредити;

пр€м≥ та портфельн≥ ≥нвест;

потоки резервних актив≥в;

за ознакою часу:

потоки короткострокового кап≥талу;

потоки середньо- та довгострокового кап≥талу.

за характером власност≥ њхн≥х джерел:

приватн≥ джерела поток≥в Ч це ресурси м≥жнар банк≥в, багатонац≥ональних корпорац≥й, ф≥з ос≥б

оф≥ц≥йн≥ джерела поток≥в Ч це ресурси ур€д≥в крањн та м≥жнар ≥ оф≥ц≥йних орган≥зац≥й.

–озпод≥л ф≥н поток≥в залежно в≥д джерел на приватн≥ та оф≥ц≥йн≥ вплив на формув валют-ф≥н поток≥в таких основних тип≥в:

валют-ф≥н потоки, спр€мован≥ з приватних джерел у приватну власн≥сть;

валют-ф≥н потоки, спр€мован≥ з оф≥ц≥йних джерел у приватну власн≥сть;

валют-ф≥н потоки, спр€мован≥ з приватних джерел в оф≥ц≥йну власн≥сть;

валют-ф≥н потоки, спр€мован≥ з оф≥ц≥йних джерел в оф≥ц≥йну власн≥сть.

ћ≥жнар ф≥н потоки функц≥он на св≥т ринках Ч територ≥альних утворенн€х, де зд≥йснюютьс€ м≥жнар ф≥н операц≥њ.

253. ѕризначенн€ та складов≥ м≥жнародного ф≥н ринку. роль у розв св≥т ек≥ки.

ћ≥жнар ф≥н ринок маЇ три складов≥: м≥жнар ринок грошей (валют ринок); м≥жнар ринок кред ресурс≥в, м≥жнар ринок ц≥нних папер≥в.

–инок кред ресурс≥в ≥ ринок ц≥нних папер≥в у ф≥нй л≥тератур≥ часто називають ринком кап≥тал≥в.

√оловне призначенн€ м≥жнародного ф≥н ринку пол€гаЇ в забезпеченн≥ перерозпод≥лу м≥ж крањнами акумульованих в≥льних ф≥н ресурс≥в дл€ сталого ек перерозпод≥л св≥т госп й одержанн€ в≥д цих операц≥й певного доходу.

ћ≥жнар валют ринки Ч це куп≥вл€ й продаж ≥ноземноњ валюти або ц≥нних папер≥в в ≥нозй валют≥ на основ≥ попиту ≥ пропозиц≥њ. ™ св≥т ≥ рег≥ональн≥ м≥жнар валют ринки. ”часниками Ї банки, банк≥рськ≥ будинки, брокерськ≥ ф≥рми, транснац корпорац≥њ. ≤нструментами вал операц≥й Ї банк перекази

¬веденн€ в об≥г Ївро означаЇ новий етап у перерозпод≥л сист м≥жнар ф≥н у ц≥лому ≥ Ївроп валютњ сист зокрема.

ћ≥жнар ринок кред ресурс≥в Ч це специф≥чна сфера руху кошт≥в м≥ж крањнами. Ѕанк ресурси на м≥жнародному ринку рухаютьс€ на загальнов≥домих принципах, а саме принципах обовТ€зкового поверненн€ кошт≥в, терм≥новост≥, платност≥ ≥ забезпеченост≥. Ќа м≥жнар кредит вплив так≥ фактори, €к плат≥жний баланс, розм≥р процентноњ ставки, вид валюти, курс валюти, р≥вень рентабельност≥ кред операц≥й та ≥н.

‘-њ: забезпечуЇ перерозпод≥л ф≥н ресурс≥в; посилюЇ процес нагромадженн€ в рамках св≥т госп; прискорюЇ процес реал≥з товар (роб≥т, послуг) у всесв≥тньому масштаб≥.

” рол≥ кредитор≥в виступ приватн≥ банки, ф≥рми, страх компан≥њ.

«алежно в≥д субТЇкта кредитуванн€ кредити под≥л на приватн≥, ур€дов≥ й кредити м≥жнар ф≥н орган≥зац≥й.  редити надаютьс€ коротко-, середньо- ≥ довготерм≥нов≥. ћ≥жнар кредити под≥л також на забезпечен≥ й банк” м≥жнарй банкй д≥€льн з метою страх поширена практика наданн€ синдиц≥йованих кредит≥в Ч це кредити, що надаютьс€ двома або б≥льше кредиторами, тобто банк синдикатами, одному позичальнику.

ћ≥жнар ринок ц≥нних папер≥в Ч це теж форма моб≥л≥зац≥њ кап≥тал≥в з метою задоволенн€ виробничих потреб. —пец≥ал≥зуЇтьс€ переважно на ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в (первинний ринок) ≥ њх куп≥вл≥-продажу (вторин ринок). ѕор€д з ринком ≥ноз обл≥гац≥й у 70-х роках ’’ ст. виник ринок Їврообл≥гац≥й Ч обл≥гац≥й у Ївровалютах. Ќайб њх випускаЇтьс€ у доларах —Ўј.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 313 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2106 - | 1914 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.065 с.