Обгрунт, чому держ позики як засіб покриття дефіциту бюджу безпечніші ніж грошова емісія. 8 страница

242.Джерела формув статут фонду підпр різних форм власн

Фіново-господарська діяльн підпр будь-якої організаційно-правової форми і власності розпочинається з формув статут фонду.

Статутний фонд це виділені підпру або залучені ним фін ресурси у вигляді грош коштів, матер цінності, нематер активи, ц.п.. За рах статут фонду підпр формує свої власні (основні та оборотні) кошти.

Формув статут фонду держ підпр, що перебуває у загальнодержй або комунальній держй власності, - це сума коштів і вартість матер ресурсів, що безоплатно виділені державою в постійне розпорядження трудового колективу підпр на правах повного господарчого відання. Джерелом формув статут фонду держ підпр є кошти, які належ державі. Вони виділяються або з держ бюджу, або за рах інш держ підпр.

Формув статут фонду акціонерного товар иства. формують свої статутні фонди за рах реаліз акцій шляхом відкритої підписки на них чи куплі-продіжу на фондовій біржі (це стосується відкритих акціонерних товар иств) або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права розповсюдження акцій через відкриту підписку і купівлю-продіж на біржі (у закритих акціонерних товар иствах)

Акціонерне товар иство збільшує свій статутний фонд за рах:

додаткового випуску акцій

спрямування прибутку на приріст статут фонду шляхом збіл-я номінальної вартості акцій.

Формув статут фонду товар иства з обмеженою відповідальністю, товар иства з додатковою відповідальністю і повного товар иства.

формують статутні фонди з внесків учасників. Ці внески оцінені в національній валюті, визначають частку учасників у статутному фонді, причому у товар иствах з обмеженою відповідальністю сума внеску кожного з учасників являє собою межу його відповідальності за зобов'язаннями товар иства. В товар иствах з додатковою відповідальністю і повних товар иствах учасники відповідають за їхні борги сумою своїх внесків у статутний фонд, а якщо сума статут фонду недостатня для покриття боргів товар иства, то додатково ще й майном, що належить кожному учаснику.

Командитне товар иство.

Командитне товар иство включає учасників, які формують статутний фонд на засадах повного товар иства, а а також вкладників, які відповідають за зобов'язаннями товар иства лише у межах свого вкладу до його статут фонду.

Частина статут фонду підпр будь-якої організаційно-правової форми може формуватися за рах інвестицій іноз юр або фіз ос

243.Порядок розподілу грош надходжень підпр структур від реаліз продукції, робіт і послуг. Відмінності між загальним і чистим прибутком підпр. Вплив держ на цей розподіл.

У процесі вир-ва продукції (робіт, послуг) створюється вартість, величина якої визнач ціною реаліз (продажу). Держ, використовуючи фін, може істотно впливна структуру ціни через зміну норм амортиз, відрахувань до Пенсійного фонду та Фонду соцго страх, регулюв оплати праці. Ціни можуть збільшуватись у зв’язку з введенням акцизного збору, податку на додану вартість (або збіл-ям їх ставок). Під час визнач-я ціни на вироблену продукцію, виконані роботи та надані послуги розраховується розмір прибутку, що закладається в ціну реаліз. Це досить важливий момент як у функціонуванні фін підпр структур, так і фін держ, оскільки розмір прибутку визнач ефект-ть самого процесу вир-ва, можливість його розширення й удосконалення, а для держ — розмір платежів до бюджу.

Резом реаліз продукції (робіт, послуг) є дохід (виручка) підпр.

Виручка від реаліз продукції (робіт, послуг) є основним джерелом відшкодування авансованого у вир-во капіталу, його нагромадження, формув централіз і децентраліз фондів грош коштів.

Важливим етапом у функціонуванні фін підпр структур є розподіл доходу. Із отриманих грош дох відшкодовуються матер затрати на сировину, матеріали, паливо, електроенергію та інші предмети праці. Подальший розподіл доходу пов’язаний із формувм амортизаційного фонду як джерела відтворення основних фондів і нематер активів. Частина грош доходу, що залишилася, являє собою валовий дохід або новостворену вартість, котра використовується на виплату заробітної плати і формув чистого доходу підпр. Частина чистого доходу враховується у собівартості продукції (робіт, послуг) як відрах-я на соц потреби (Пенсійний фонд, Фонд соцго страх, Фонд зайнятості), частина використовується на сплату под та інш платежів до бюджу (крім податку на додану вартість, акцизного збору, мита, податку на прибуток).

Чистий дохід, що залишився, становить заг прибуток підпр, з якого сплачується податок на прибуток і формується чистий прибуток. За рах чистого прибутку підпр створює резервний фонд, виплачує дивіденди, поповнює статутний фонд, стимулює своїх працівників.

Отже, у розподілі прибутку підпр структур можна виділити два етапи. Перший — це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держ і підпр. Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджом) і підпрм склад під впливом таких чинників, як визнач-я об’єкта оподаткув, ставок податку, надання под пільг. Установлення оптимальних пропорцій розподілу прибутку між державою і підпрм має велике значення для забезпеч потреб підпр і формув фін ресурсів держ, тому воно є одним із центр у фінй політиці кожної країни.

Другий етап — це розподіл і використ прибутку, що перебуває в розпорядженні підпр після здійсн платежів до бюджу. На цьому етапі розподіл прибутку може здійсн через попереднє формув цільових грош фондів або спрямуванням коштів безпосер на фінасув витрат. Згідно з прийнятими в У положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку не передбачено формув за рах прибутку ряду цільових фондів, як це мало місце раніше, зокрема фонду нагромадження і фонду спожив-я.

244.Розподіл грош надходж суб’єкт госп від реаліз продук

Виручка від реаліз продукції, робіт і послуг є основним джерелом відшкодування коштів на вир-во і реалізацію продукції, утворення дох і формув фін ресурсів. За ринкової екіки обсягу продажу і виручці приділяється особлива увага. Від величини виручки залежить не тількивнутрішньовиробниче відшкодування витрат і формув прибутку, а й своєчасність і повнота под платежів, погашення банк кредитів, які вплив на рівень виплачених відсотків, що в кінцевому рахунку відбивається на фін резі діяльн підпр.

Виручка від реаліз продукції — це сума коштів, які надійшли на рах підпр за реалізовану продукцію. Вона є основним джерелом грош дох і фін ресурсів підпр. Виручка від реаліз продукції є фін категорією, яка виражає грош віднос між постачальниками і споживачами товар у.

Суб'єкт госп самостійно визнач напрямок використ частини прибутку, яка залишилася в його розпорядженні. При цьому порядок розподілу і використ прибутку на підпрі фіксується в його статуті, визнач положенням, яке розроблюють відповідні екон служби підпр і затверджує його керівництво.

Згідно із статутом підпр можуть використовувати прибуток, який залишився в їх розпорядженні, на поповнення статут капіталу, утворення та поповнення резервного капіталу, а також спрямовувати його на виплату дивідендів та інші цілі. Відрах-я на формув фондів підпр здійснює лише в тому разі, якщо їх створення передбачене установчими документами.

245. Сутн та особлив функціон-я корпоративних фін.

Вивчаючи корпоративні фін, слід виділити вихідну категорію, що розкриває сутн абстрактних фін віднос у даній сфері. Такою категорією є акція — фін клітинка акціонерного товар иства. Акціонерне товар иство є формою підприємництва, капітал якого спочатку формується за рах продажу акцій. Купивши акцію, фіз або юридична особа стає власником акціонерного товар иства відповідно до суми її номіналу. Основною метою корпорації є збіл-я ринкової вартості акції в інтересах її власника.

На базі акції формується акціонерний капітал корпорацій.

Категорії корпоративних фін можна подати такою схемою:

Вихідна категорія – акція

Акціонерний капітал

Позичковий капітал

Функціонуючий капітал корпорації

Інвест в активи(реальні, фін)

Прибуток

Сучасна екічна ринкова сист заснована на кред відносах, тобто перерозподіл ф-ї грошей як засобу платежу. Акціонерний капітал корпорації доповнюється борговим капіталом, котрий розглядається як важіль — леверидж, на який спирається корпорація з метою розширення загальної суми капіталу, необхї їй для прибуткового й ефективного функціон-я.

Акціонерний капітал, а також борги корпорації, тобто непогашені зобов’язання, становлять складну категорію — функціонуючий капітал корпорації. Капітал як власність акціонерного товар иства за обсягом менший, ніж його функціонуючий капітал. Отже, капітал як власність відокремлюється від капіталу ф-ї.

Функціонуючий капітал корпорації породжує ще одну складну категорію — інвест як абстракцію екічних віднос із приводу розподілу та використ капіталу. Корпорація вкладає свій капітал у реальні і фін активи відповідно до її поточних і перспективних планів з метою отримання прибутку. Усі розглянуті категорії взаємозалежні і взаємообумовлені та утворюють синтетичну категорію фін корпорації.

246. Капітал корпорації, його ціна і структура.

На базі акції формується акціонерний капітал корпорацій.

Вартість капіталу — це ціна, яку корпорація має платити за залучення коштів інвесторів і кредиторів як джерел фінасув. Вона визнач процентною ставкою, яку необх сплачувати за використ капіталу. З

погляду корпорації це мінімальна ставка доходу, яку мають принести інвест, щоб можна було розрахуватися з інвесторами і кредиторами.

Капітал корпорації утворюється з окремих частин: акціонерного капіталу, що склад з оплачених акцій, нерозподіленого прибутку, резервного капіталу і зобов’язань за випущеними борговими інструментами.

Співвіднош складових капіталу корпорації являє собою його структуру.

Корпорація формує грош фонди, тобто капітал, що є в її розпорядженні, використовуючи внутр резерви та залучаючи зовн фін ресурси.
Капітал корпорації утворюється з окремих частин: акціонерного капіталу, що склад з оплачених акцій, нерозподіленого прибутку, резервного капіталу і зобов’язань за випущеними борговими інструментами.
У корпораціях обчислюється як сьогоднішня, так і майбутня вартість капіталу. Сьогоднішню вартість відбиває рух грош потоків у майбутньому і навпаки, визнач-я майбутньої вартості дох дає змогу обчислити теперішню вартість фін ресурсів. Тобто компаундінг (нарахування складних процентів) може перейти в дисконтування складних процентів і навпаки.
Структуру капіталу корпорації становлять дві частини: сплачений акціонерний капітал та зобов’язання (борги).
Сучасна екічна ринкова сист заснована на кред відносах, тобто перерозподіл ф-ї грошей як засобу платежу. Акціонерний капітал корпорації доповнюється борговим капіталом, котрий розглядається як важіль — леверидж, на який спирається корпорація з метою розширення загальної суми капіталу, необхї їй для прибуткового й ефективного функціон-я.

247. Роль корпорацій на фін ринку.

Корпорації є одним із суб’єктів фін ринку. Вони виступ на ньому як великі емітенти, тобто продавці своїх цінних паперів. Корпорації також є великими інвесторами, які вкладають свої тимчасово вільні кошти у фін активи. Як емітент корпорація виступ на фін ринку в ролі позичальника-дебітора, як інвестор — позичкодавця-кредитора. При цьому загальна ринкова вартість цінних паперів, які емітуються корпорацією, переважає інвест. На фін ринку корпорація функціонує як нетто-позичальник.Корпорація активно діє в усіх сферах і сегментах фін ринку: на грошму і фондовому ринках, на ринку банк позичок, на первинному і вторинному ринках, на біржовому і позабіржовому ринках. Вибір ринку визнач оперативними і стратегічними цілями, які ставлять перед собою фін менеджери корпорацій. На грошму ринку корпорація виступ емітентом короткострокових цінних паперів, на ринку банк позичок — позичальником короткострокового капіталу з метою мобілізації короткострокових фондів для фінасув працюючого (оборотного) капіталу. На фондовому ринку вона емітує довгострокові ц.п. з метою фінасув довгострокових проектів перерозподіл.Емісії акцій і облігацій відбуваються на первинному ринку через відкритий продаж або за допомогою інвестиційних банків, що є андеррайтерами, тобто гарантами первинного розміщ-я цінних паперів. На вторинному ринку перебув в обігу раніше випущені ц.п. корпорацій. Безпосерї участі на цьому ринку корпорація не бере, проте фін менеджери постійно одержують інформацію й аналізують її для визнач-я можливості нових емісій, структури капіталу, дивідендної політики та викупу акцій, що перебув в обігу. Вторин ринок цінних паперів організовують фондові біржі, а також позабіржові торговельні сист.

248. Дивідендна пол корпорації, її види.

Дивідендна пол визнач дії корпорації як юридичної особи під час розподілу чистого прибутку між акціонерами і корпорацією. Залежно від власних стратегічних цілей, акціонерна корпорація може застосовувати наступні види дивідендної політики. 1. Пол «нульового» дивіденду полягає в невиплаті дивідендів взагалі. Це означає, що компанія свідомо попереджає акціонерів про «нульову» дивідендну політику, а акціонери підтверджують свою згоду (чи незгоду) з даною політикою, голосуючи за це фактами купівлі (чи продажу) акцій компанії.

2. Пол «100%» дивіденду - її сутн полягає у виділенні 100% нерозподіленого прибутку на виплату дивідендів. Виділення 100% чистого прибутку на виплату дивідендів фактично означає, що в розпорядження компанії не надходить нерозподілений прибуток, отриманий у даному обліковому періоді. Таким чином, за даної облікової політики не відбув збіл-я власного капіталу компанії. Така пол може бути виправдана виключно для підпр, які обмежені у зростанні специфікою своєї діяльн.

3. Пол фіксованого дивіденду - полягає у виділенні однієї і тієї самої абсолютної величини дивідендів із розрахунку на одну акцію. Оскільки чистий прибуток корпорації має тенденцію становити різну величину в різних облікових періодах, то для збереження фіксованої абсолютної величини дивіденду на одну акцію виділяють адекватну та завжди різну частину на виплату дивідендів. Коли немає чистого прибутку компанії в даному обліковому періоді, на виплату дивідендів можуть скерувати навіть резервний фонд компанії. 4. Пол фіксованого дивіденду з преміальними виплатами - передбачає на додаток до фіксованої частини дивідендів ще і додаткові преміальні виплати в ті періоди, коли керівництво компанією вирішить їх виплатити. Преміальні кошти виплачуються тоді, коли компанія досягає особливо позитивних фін резів. 5. Пол виділення на дивіденди фіксованого відсотка з прибутку - сутн даної дивідендної політики визнач саме методом обчислення дивідендів із розрахунку на одну акцію. Для такого обчислення спочатку вирішують, яку частку чистого прибутку може бути виділено на виплату дивідендів. Потім знаходять абсолютне значення даної частки чистого прибутку. Це і буде сума виділена на виплату дивідендів за акціями.

6. Прогресивна дивідендна пол - передбачає поступове постійне збіл-я дивідендних виплат із розрахунку на одну акцію. В процесі визнач-я величини поточних дивідендних виплат варто: встановити величину дивідендних виплат на одну акцію в аналогічному кварталі минулого року; прийняти рішення стосовно темпу приросту поточних дивідендних виплат порівняно з аналогічним кварталом минулого року; на основі встановленого темпу приросту, визначити поточні дивідендні виплати на одну акцію; визначити, яка сума грошей потрібна для забезпеч даних поточних дивідендних виплат; визначити, який відсоток чистого прибутку становить сума потрібна для забезпеч поточних дивідендних виплат; вирішити остаточно, чи може акціонерна корпорація виділити цю частину прибутку на дивідендні виплати.

7. Регресивна дивідендна пол - передбачає стале та поступове зменшення дивідендних виплат, що еквівалентно їх приросту з від'ємним темпом.

8. Пол негрош виплат - у цьому випадку замість прямих грош дивідендних виплат використовують, як правило, найближчі грош замінники (випуском нових цінних паперів, наприклад, акцій чи облігацій).

9. Пол нагромаджених кумулятивних дивідендів - у цьому випадку дивіденди оголошуються, проте виплата їх відкладається до кращих часів.

249. Сутн, склад та передумови виникн-я міжнар фін.

Виникн-я і перерозподіл міжнар фін зумовлено широким перерозподілитком процесів міжнародної екічної інтеграції, що супроводжуються глобалізацією екічних зв'язків, широкомасштабним переміщенням капіталів, об'єднанням фін ресурсів у світовому масштабі. Функціонуючи в міжнарй сфері, фін вплив на екон інтереси учасників міжнар зв'язків, опосередковують міжнар інтеграційний процес, сприяючи його перерозподіл і поглибленню.

Міжнар фін - це сук-ть перерозподільних віднос, що виник у зв'язку з формувм і використм на світовому або міжнародному рівнях фондів фін ресурсів. Тобто за допомогою міжнар фін здійсн міждерж перерозподіл фін ресурсів. Глобальною систою акумулювання вільних фін ресурсів та надання їх позичальникам є міжнар фін ринок.

Міжнар фін віднос являють собою досить складну систу руху грош потоків. Вони можуть бути згруповані за такими напрямами:

• взаємовіднос між суб'єктами госп різних країн; держ з юридичними і фізичними особами інш країн, держ з урядами інш країн та міжнародними фіновими організми; держ і суб'єктів госп з міжнародними фіновими інституціями.

У сфері міжнар фін, крім національних суб'єктів - держ, підпр і громадян, виділяються наднаціональні суб'єкти - міжнар організації і міжнар фін інституції. Фін міжнар організацій, міжнар фін інституцій та міжнар фін ринок є складовими міжнар, фін.

У ф-їх міжнар фін відбивається основне їх призначення — ефективно обслуговувати міждерж рух товар і послуг та перерозподіл грош капіталу між конкуруючими агентами світ ринку, а також, своєю чергою, вчасно подавати сигнали про стан світ фін кон'юнктури.

250. Необх-ть та призначення міжнар фін.

Міжнар фін - це сук-ть перерозподільних віднос, що виник у зв'язку з формувм і використм на світовому або міжнародному рівнях фондів фін ресурсів. Тобто за допомогою міжнар фін здійсн міждерж перерозподіл фін ресурсів. Глобальною систою акумулювання вільних фін ресурсів та надання їх позичальникам є міжнар фін ринок.

Ще одним важливим аспектом екічної категорії міжнар фін є їхня суспільно-екічна роль, або ф-ї, які вони вик при здійсненні міжнародної фін політики. До ф-й міжнар фін належ розподільча та контрольна.

Розподільча ф-ї, її суть полягає у грошму розподілі й перерозподілі світ продукту через механізм міжнар фін. Механізм розподілу й перерозподілу має певні об'єктивні та суб'єктивні закономірності.

До об'єктивних закономірностей належ такі:

- капітал обертається відповідно до зак пропорційного перерозподіл;

- потоки грош коштів перебув у русі в пошуку найвищої норми прибутку;

— отримання прибутку завжди пов'язано з ризиком.

Суб'єктивними чинниками, що вплив на механізм розподілу, є політичні й особисті інтереси суб'єктів міжнар фін. Об'єктивні та суб'єктивні закономірності можуть збігатися або бути різноспрямова-ними.

Розподільча ф-ї передбачає дві основні ролі міжнар фін: обмін і перерозподіл вартості між держми. Перша роль виконується, коли на противагу грошовим потокам рухається товар. Друга — коли акумулюються і трансформ грош фонди між держми. У поєднанні цих двох ролей і виявляється розподільча ф-ї.

Контрольна ф-ї. Суть її полягає в тому, що у будь-який час і на будь-якому етапі є можливість здійснювати облік й аналіз руху світ сусп продукту в грошй (універсальній, зіставній) формі, оскільки міжнар фін вдображ рух сусп продукту саме в грошй формі. Зібрану під час цього обліку й проаналізовану інформацію можна використовувати як орієнтир для швидкого прийняття подальших адекватних рішень щодо міжнар фін, а також для опрацювання суб'єктами міжнар фін віднос поточної та стратегічної політики своєї діяльн. На ефективну реалізацію цієї ф-ї вплив як пол держ, характер і рівень її ек перерозподіл, техн оснащення процесу збирання й обробки інформації, так і міра розуміння можливості практичної реаліз контрольної ф-ї.

251. Охарактер. сутн і особлив руху світ фін потоків.

Міжнар фін віднос виник у зв’язку з рухом грош потоків між нац суб’єктами різних країн:

- між підпрми;

- між урядами країн;

- між підпрми й урядами;

- між громадянами й урядами.

Взаємовіднос між підпрми склад в процесі купівлі-продажу товар ів. Ці взаємовіднос насамперед вдображ фін суб’єктів госп. Однак, оскільки ці суб’єкти належ до різних країн, то дані взаємовіднос вдображ рух грош потоків між країнами. Забезпеч еквівалентності обміну досягається через установлення реального курсу валют. Відхилення курсу валют від реального співвіднош між валютами веде до міжнародного перерозподілу дох і фін ресурсів.

Взаємовіднос між урядами різних країн виник у сфері держ кредиту, коли одна країна є позичальником, інша — кредитором. Аналогічний характер мають взаємовіднос з урядом певної країни юр і фіз осіб інш країн. За змістом ці всі віднос належ до держ кредиту, а за напрямом руху коштів — до міжнар фін віднос.

Торговельні взаємовіднос між суб’єктами госп різних країн охоплюють два грош потоки: надходж підпру вал дох від експорту товар і послуг; оплата підпрм товар та послуг, що імпортуються. Банк взаємовіднос є двосторонніми: з одного боку — надання позики позичальником кредитору, з іншого — погашення позики і сплата процентів.

252. Назв міжн фін потоки. суб’єкти міжнар фін.

Міжнар фін потоки — це потоки іноз валют чи будь-яких інш фін активів, зумовлені ек діяльн суб’єктів світ госп.

Міжнар фін потоки обслуговують рух товар ів, послуг і міжкраїновий перерозподіл грош капіталу між конкуруючими суб’єктами світ ринку. Вони дають уявлення про стан кон’юнктури, яка служить орієнтиром для прийняття рішення менеджерами.

Серед факторів, що вплив на рух міжнар фін потоків слід назвати: стан екіки; структурна перебудова екіки; масштабне перенесення за кордон низькотехнологічних виробництв; взаємна лібералізація торгівлі країн — учасниць ВТО/ГАТТ; розрив темпів інфляції та рівнів процентних ставок між держми; збіл-я масштабів незбалансованості міжнар розрахунків; переважання вивезення капіталу над торгівлею товар ами та послугами.

Грош потоки в міжнар фінах рухаються між окремими міжнародними організми та урядами і між окремими підпрми та міжнародними інститутами — МВФ, МБРР та ін.

Рух міжнар фін потоків відбув за сферами міжнар розрахунків — каналами міжнар розрахунків, до яких належ:

• валют-кредитне і розрахункове обслуговування торгівлі, включаючи торгівлю золотом;

• зарубіжні інвест в основний та оборотний капітал підпр;

• операції з цінними паперами на світовому фондовому ринку;

• валют операції на світовому валютму ринку;

• перерозподіл частини національного доходу окремих країн у вигляді членських внесків у капітал міжнар фін організацій;

• надання фін допомоги окремим країнам, що передбачено держ бюджом країни-донора та ін.

Існує класиф-я міжнар фін потоків, за такими ознаками:

за типом екічної взаємодії:

зовнішньоторговельні (опосередковують торгівлю товар ами та послугами, поточні операції);

капітальні (кред-інвестиційну діяльн);

спекулятивні (не мають зв’язку з виробничою діяльн);

балансуючі (урівноваження зовн платежів і розрахунків країн);

за видами екічної діяльн:

розрахунки за товар и;

розрахунки за послуги;

поточні та капітальні трансферти у грошй формі;

коротко-, середньо- та довгострокові кредити;

прямі та портфельні інвест;

потоки резервних активів;

за ознакою часу:

потоки короткострокового капіталу;

потоки середньо- та довгострокового капіталу.

за характером власності їхніх джерел:

приватні джерела потоків — це ресурси міжнар банків, багатонаціональних корпорацій, фіз осіб

офіційні джерела потоків — це ресурси урядів країн та міжнар і офіційних організацій.

Розподіл фін потоків залежно від джерел на приватні та офіційні вплив на формув валют-фін потоків таких основних типів:

валют-фін потоки, спрямовані з приватних джерел у приватну власність;

валют-фін потоки, спрямовані з офіційних джерел у приватну власність;

валют-фін потоки, спрямовані з приватних джерел в офіційну власність;

валют-фін потоки, спрямовані з офіційних джерел в офіційну власність.

Міжнар фін потоки функціон на світ ринках — територіальних утвореннях, де здійснюються міжнар фін операції.

253. Призначення та складові міжнародного фін ринку. роль у розв світ екіки.

Міжнар фін ринок має три складові: міжнар ринок грошей (валют ринок); міжнар ринок кред ресурсів, міжнар ринок цінних паперів.

Ринок кред ресурсів і ринок цінних паперів у фінй літературі часто називають ринком капіталів.

Головне призначення міжнародного фін ринку полягає в забезпеченні перерозподілу між країнами акумульованих вільних фін ресурсів для сталого ек перерозподіл світ госп й одержання від цих операцій певного доходу.

Міжнар валют ринки — це купівля й продаж іноземної валюти або цінних паперів в інозй валюті на основі попиту і пропозиції. Є світ і регіональні міжнар валют ринки. Учасниками є банки, банкірські будинки, брокерські фірми, транснац корпорації. Інструментами вал операцій є банк перекази

Введення в обіг євро означає новий етап у перерозподіл сист міжнар фін у цілому і європ валютї сист зокрема.

Міжнар ринок кред ресурсів — це специфічна сфера руху коштів між країнами. Банк ресурси на міжнародному ринку рухаються на загальновідомих принципах, а саме принципах обов’язкового повернення коштів, терміновості, платності і забезпеченості. На міжнар кредит вплив такі фактори, як платіжний баланс, розмір процентної ставки, вид валюти, курс валюти, рівень рентабельності кред операцій та ін.

Ф-ї: забезпечує перерозподіл фін ресурсів; посилює процес нагромадження в рамках світ госп; прискорює процес реаліз товар (робіт, послуг) у всесвітньому масштабі.

У ролі кредиторів виступ приватні банки, фірми, страх компанії.

Залежно від суб’єкта кредитування кредити поділ на приватні, урядові й кредити міжнар фін організацій. Кредити надаються коротко-, середньо- і довготермінові. Міжнар кредити поділ також на забезпечені й банкУ міжнарй банкй діяльн з метою страх поширена практика надання синдиційованих кредитів — це кредити, що надаються двома або більше кредиторами, тобто банк синдикатами, одному позичальнику.

Міжнар ринок цінних паперів — це теж форма мобілізації капіталів з метою задоволення виробничих потреб. Спеціалізується переважно на емісії цінних паперів (первинний ринок) і їх купівлі-продажу (вторин ринок). Поряд з ринком іноз облігацій у 70-х роках ХХ ст. виник ринок єврооблігацій — облігацій у євровалютах. Найб їх випускається у доларах США.