Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќбгрунт, чому держ позики €к зас≥б покритт€ деф≥циту бюджу безпечн≥ш≥ н≥ж грошова ем≥с≥€. 5 страница




—егментац≥€ ф≥н ринку Ц це класиф-€ потенц≥йних споживач≥в ф≥н послуг зг≥дно з њхн≥ми вимогами до перерозпод≥л ф≥н ринку. ¬она базуЇтьс€ на застосуванн≥ р≥зних критер≥њв под≥лу споживач≥в на групи, що представл€ють р≥зний за €к≥стю й обс€гом попит на окрем≥ види ф≥н актив≥в (послуг). ¬ид≥л€ють 4 основн≥ сегменти ф≥н ринку: ринок грошей, ринок кап≥тал≥в, кредитний ринок, фондовий ринок.

√рош ринок Ц ринок об≥гу грошей та короткостр кред операц≥й.

 редитний ринок Ц ринок середньо- та довгострокових кредит≥в.

‘ондовий ринок Ц ринок, на €кому в≥дбув ем≥с≥€ та куп≥вл€-продаж ц≥нних папер≥в.

¬алют ринок Ц ринок, на €кому в≥дбув куп≥вл€-продаж ≥ноземноњ валюти, а також операц≥њ з валютними ц≥нност€ми.

“акож вид≥л€ють ринок золота Ц ринок, де зд≥йснюютьс€ операц≥њ з куп≥вл≥-продажу золота дл€ його промислового використ, придбанн€ ≥ноземноњ валюти

.204. ƒовед≥ть, що повноц≥нне функц≥он-€ ф≥н ринку можливе лише в умовах ринковоњ ек≥ки.

‘≥н ринок Ч це сук-ть обм≥нно-перерозпод≥льних в≥днос, повТ€заних з процесами куп≥вл≥-продажу ф≥н ресурс≥в, необх≥дних дл€ зд≥йсн вир та ф≥н д≥€льн. ¬≥днос обм≥ну повТ€зан≥ з переданн€м одним субТЇктом ≥ншому за в≥дпов≥дну плату (проценти, див≥денди, дисконтн≥ скидки) права на тимчасове чи пост≥йне використ ф≥н ресурс≥в.

‘≥н ринок виконуЇ надзвичайно важлив≥ ф-њ в ринков≥й ек≥ц≥. ¬≥н Ї забезпечуючою структурою, насамперед дл€ ф≥н субТЇкт≥в госп, €к≥ Ї базовою сферою ф≥н сист.

‘≥н ринок Ї складовою сферою ф≥н сист т≥льки в умовах ринковоњ ек≥ки, коли переважна частина ф≥н ресурс≥в моб≥л≥зуЇтьс€ субТЇктами п≥дприЇмницькоњ д≥€льн на засадах њх куп≥вл≥-продажу. ѕо сут≥, це ≥нфраструктура ф≥н сист, €ка забезпечуЇ функц≥он-€ насамперед базовоњ сфери Ч ф≥н субТЇкт≥в госп. ¬ умовах адм≥н≥стративноњ ек≥ки ф≥н ринку практично не ≥снувало, оск≥льки формув ресурс≥в та њх перерозпод≥л зд≥йснювалис€ на директивних засадах через бюдж та банк≥вську систу. Ќав≥ть банк ресурси вид≥л€лис€ зг≥дно з планом, а не на засадах торг≥вл≥ ними. «а умов централ≥зованого формув, розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу ф≥н ресурс≥в у адм≥н≥стративному пор€дку потреби у в≥дпов≥дн≥й ≥нфраструктур≥ Ч ф≥н ринку Ч просто не було.

205. ѕередумови виникн-€ ф≥н ринку, роль уч стан в ”.

 атегор≥€ ф≥н ринок зТ€вилас€ з по€вою ф≥н ≥ в умовах подальшого перерозпод≥л товар но-грош в≥днос перетворилас€ в особливу сферу ек≥чних в≥днос. ѕерерозпод≥л товар ного вир-ва на певному етап≥ призв≥в до по€ви у його учасник≥в гостроњ потреби у додатковому кап≥тал≥, необхго дл€ подальшого розширенн€ вир-ва. ÷ей кап≥тал називаЇтьс€ ≥нвестиц≥йним кап≥талом, а в рад€нськ≥й л≥тератур≥ Ц кап≥тальн≥ вкладенн€. ¬икористовуЇтьс€ ≥нвест кап≥тал на створенн€ робочих м≥сць, придбанн€ знар€дь прац≥, основних фонд≥в, нових технолог≥й.
¬≥льн≥ грош кошти (заощадженн€) перетворюютьс€ на ≥нвест кап≥тал з моменту њх надходж до споживач≥в. «аощадженн€ пр€мо перетворюютьс€ на ≥нвест, коли п≥дпр використовуЇ св≥й нерозпод≥лений прибуток дл€ придбанн€ нових технолог≥й, основних фонд≥в або коли ур€д зд≥йснюЇ буд≥вництво шл€х≥в за рах в≥дпов≥дноњ статт≥ держ бюджу. ѕр€мо перетворюватись на ≥нвест можуть лише власн≥ кошти, а чуж≥ повинн≥ пройти певний опосередкований шл€х, €кий лежить через ф≥н ринок.

‘≥н ринок Ї забезпечуючою структурою, насамперед дл€ ф≥н субТЇкт≥в госп, €к≥ Ї базовою сферою ф≥н сист. ѓх ф≥н д≥€льн розпочинаЇтьс€ з формув ресурс≥в. ѕризначенн€ в забезпеченн≥ п≥дпрм належних умов дл€ залученн€ необх≥дних кошт≥в ≥ продажу тимчасово в≥льних ресурс≥в.ѕ≥дпр на ф≥н р≥внозначн≥, €к у рол≥ покупц€, так ≥ продавц€ ресурс≥в.

–оль щодоЧ держ ≥ ф≥з ос≥б Ч дещо ≥нша. ƒерж використовуЇ ф≥н ринок переважно дл€ формув своњх дох на позиков≥й основ≥, хоча певною м≥рою бере участь ≥ у формув його ресурсного потенц≥алу. “обто њњ м≥сце у рол≥ покупц€ значно вагом≥ше, н≥ж у рол≥ продавц€. ‘≥з особи, навпаки, б≥льше продають тимчасово в≥льн≥ кошти, н≥ж позичають њх, хоча споживчий кредит у сучасних умовах також досить поширений.

‘≥н ринок ” створ нов≥ та розширюютьс€ апробо≠ван≥ н≥ш≥ ф≥н серв≥су. Ќа в≥тчизн€ному ф≥н ринку, активно розв наданн€ роздр≥бних послуг дл€ насел-€. «ростаЇ роль ≥ндив≥дуального консультуванн€ щодо проведенн€ ф≥н операц≥й, а також удосконалюЇтьс€ комун≥кативна база з використм ≥нформац≥йно-технолог≥чних нововведень.

¬ ” ≥снуЇ проблема ≥з залученн€м заруб≥жних ≥нвестор≥в. «аруб≥жн≥ експерти негативно оц≥нюють ф≥н стан нашоњ держ.

ѕроте ф≥н ринок ” вкрай нер≥вном≥рно перерозпод≥лив за окремими своњми сегментами. Ќизький р≥вень дов≥ри м≥ж ринковими контр≠агентами, а також недостатн≥й захист прав власност≥ та контрактних прав виступ чи не найб≥льшими перешкодами дл€ формув д≥йсних, а не њx активнiсть.

‘≥н ринок ” еволюц≥онуЇ шл€хом модиф≥кац≥њ к≥льк≥сних ≥ €к≥сних характеристик свого поступального перерозпод≥л. ѕодальш≥ перспек≠тиви його функц≥он-€ вимагають вир≥шенн€ р€ду вже перел≥чених ≥ по≠в'€заних з ними проблем. –озширенн€ спектра ф≥н послуг (але т≥льки лег≥тимних ≥ €к≥сних), €к≥ надаютьс€ ф≥новими установами ”, од≠ночасно Ї забезпечм належного р≥вн€ њх конкурентоспроможност≥.

206. —убТЇкти ф≥н ринку ≥ њх ф-њ. ћ≥сце ≥ роль держ на ф р

‘≥н ринок Ч це сук-ть обм≥нно-перерозпод≥льних в≥днос, повТ€заних з процесами куп≥вл≥-продажу ф≥н ресурс≥в, необх≥дних дл€ зд≥йсн вир та ф≥н д≥€льн. —уб'Їктами: ф≥з особи, не обмежен≥ законом д≥Їздатностю, групи громад€н, трудов≥ колективи, юр особи ус≥х форм власност≥, держ.

за формою: ƒ омогосп: частина доходу, що не використовуЇтьс€ домогоспм упродовж поточ пер≥оду, перетвор на заощадженн€ ≥ за на€вност≥ в≥дпов≥дного ф≥н механ≥зму може бути потужним джерелом ек зрост крањни.

(суб'Їкти госп) Ч юридичн≥ особи, резиденти певноњ держ, €к≥ займс€ вир-вом товар та наданн€м послуг. ƒо ≥нститут≥в поза ф≥н сфери належ промислов≥ та с\г п≥дпр, кооперативи, орендн≥ п≥дпр, фермерськ≥ госп, мал≥ п≥дпр, корпорац≥њ, асоц≥ац≥њ, консорц≥уми, сп≥льн≥ (зм≥шан≥) п≥дпр, установи, орган≥зац≥њ. –азом з ≥ноземними учасниками ринку вони або Ї ≥нвесторами, або ем≥тують ≥ розм≥щують на ринку власн≥ ф≥н активи.

ƒерж ќск≥льки держ витр перевищують дох, то виникаЇ бюджний деф≥цит, €кий може покриватис€ за рах позик, що зд≥йснюютьс€ на ф≥н ринку. ÷≥ позики реал≥з шл€хом продажу ур€дових ц≥нних папер≥в €к ф≥новим посередникам, так ≥ безпосер п≥дпрм ≥ домогоспм. ƒерж на ф≥н ринку Ї, в основному, позичальником, регул€рно розм≥щуючи на зовн≥шньому ≥ внутр≥шньому ринках своњ боргов≥ зобов'€занн€; вона також виконуЇ специф≥чну ≥ дуже важливу ф-ю Ч регулюв ф≥н ринку. «а допомогою закон≥в держ вплив на повед≥нку учасник≥в ринку ≥ певною м≥рою спр€мовуЇ перерозпод≥л ринку в заданому напр€м≥. ≤нод≥ держ може бути на ф≥н ринку ≥нвестором, зд≥йснюючи ф≥н п≥дтримку певних суб'Їкт≥в госп. ÷е в≥дбув у тому випадку, коли в держ виникаЇ надлишок ф≥н ресурс≥в. “од≥ ур€д стаЇ постачальником грош кошт≥в на ф≥н ринок.

207. ѕо€сн, чому необх≥дне держ регулюв ф≥н ринку

ќсновн≥ причини виникн-€ мегарегул€тор≥в на ф≥н ринках. ѕершою Ї зрост к≥лькост≥ та рол≥ ф≥н конгломерат≥в, у €ких Їдиний власник волод≥Ї к≥лькома ф≥новими установами. ÷≥ установи надають послуги, €к≥ належ до р≥зних сегмент≥в ф≥н ринку. ƒругою причиною Ї перехресн≥ пропозиц≥њ ф≥н послуг: банки пропонують послуги щодо колективного ≥нвест, брокерсько-дилерськ≥ компан≥њ Ц послуги ≥нвес-тиц≥йного банку, страх компан≥њ надають пенс≥йн≥ послуги. “рет€ причина пол€гаЇ в секТюритизац≥њ ф≥н продукт≥в.

 р≥м того, не останню роль у створенн≥ ф≥н мегарегул€тор≥в в≥д≥граЇ р€д таких чинник≥в: наданн€ ф≥новими установами тих послуг, €к≥ ран≥ше надавались ви-ключно орган≥заторами торг≥вл≥ на фондовому ринку; вих≥д на ф≥н ринок крупних п≥дпр реального сектора ≥ торг≥вл≥; диверсиф≥кац≥€ ф≥н ≥нструмент≥в та засоб≥в њх продажу, €к≥ виник внасл≥док перерозпод≥л електронноњ торг≥вл≥, у тому числ≥ використ ≤нтернет-мереж≥. ” звТ€зку ≥з цими тенденц≥€ми в≥дбув поступова консол≥дац≥€ регулюв сегмент≥в ф≥н ринку, €к≥ ран≥ше перерозпод≥ливались окремо.

—л≥д зазначити, що механ≥зми регулюв ф≥н ринк≥в р≥зн€тьс€ м≥ж собою залежно в≥д того, за €ким принципом зд≥йсн регулюв Ц ≥нституц≥йним чи ц≥льовим. “ак, ≥нституц≥йний (або секторальний) п≥дх≥д передбачаЇ спр€мован≥сть регулюв на д≥€льн певних ф≥н установ. ” той час, €к при ц≥льовому (або функц≥ональному) п≥дход≥ один регул€тор зд≥йснюЇ контроль за плато-спроможн≥стю ф≥н установи, ≥нший нагл€даЇ за њњ взаЇмов≥дносами ≥з кл≥Їнтами, ≥нший регул€тор Ц за перерозпод≥литком конкуренц≥њ.

208. –инок грошей ≥ ринок кап≥тал≥в, њх призначенн€

–инок грошей €вл€Ї собою ринок, дезд≥йсн короткострокове ≥нвест кошт≥в(до 1 року): короткостроков≥ казначейськ≥ зобов'€занн€, ощадн≥ та депозитн≥ сертиф≥кати, вексел≥, р≥зн≥ види короткострокових обл≥гац≥й. Ќа ринку грошей корпорац≥њ за≠лучають кошти дл€ п≥дтримки об≥гового кап≥талу в раз≥ виникн-€ тимчасових короткострокових потреб у грош коштах. ‘≥н ≥нститути, зокрема комерц≥йн≥ банки, залучають кошти на тако≠му ринку дл€ наданн€ позичок ≥ншим суб'Їктам ринку та дл€ п≥д≠тримки л≥кв≥дност≥ на належному р≥вн≥.  ороткостроков≥ ц.п. на ринку грошей б≥льш л≥кв≥дн≥ ≥ харс€ меншим коливанн€м ц≥н, н≥ж на ринку кап≥тал≥в, тому зд≥йсн ≥нвестиц≥й на грошму ринку менш ризикове, н≥ж на ринку кап≥тал≥в.

–инок кап≥тал≥в призначений дл€ довгострокового ≥нвест кошт≥в в основний кап≥тал. Ќа ринку кап≥тал≥в надаютьс€ середньо- та довгостроков≥ кредити, перебув в об≥гу середньо- та довгостро≠ков≥ боргов≥ ц.п., а також ≥нструменти власност≥ Ч акц≥њ, дл€ €ких терм≥н об≥гу не встановлюЇтьс€. ≈м≥туючи акц≥њ та обл≥гац≥њ, залучаючи банк кредити, корпорац≥њ формують на ринку кап≥≠тал≥в ф≥н ресурси, необх≥дн≥ дл€ модерн≥зац≥њ ≥ розширенн€ вир-ва, впровадженн€ нових технолог≥й, освоЇнн€ вир-ва нових вид≥в продукц≥њ. ‘≥з особи та буд≥вельн≥ орган≥зац≥њ за≠лучають кошти дл€ придбанн€ та буд≥вництва нерухомост≥. ‘≥н ≥нститути формують власн≥ ф≥н ресурси, €к≥ перебув у њх використанн≥ прот€гом усього пер≥оду функц≥он-€ ≥ забезп екон зрост та ек≥чну стаб≥льн≥сть ф≥н ≥нституту.

¬ ц≥лому на ринку довгострокових запозичень держ, п≥дприЇм≠ницьк≥ структури ≥ насел-€ отримують за визначену плату в дов≠гострокове або безстрокове корист-€ ф≥н ресурси ≥нш учасник≥в ринку. –инок кап≥тал≥в перерозпод≥лив б≥льшою м≥рою в крањнах з досить визначеними та спри€тливими еки пер≠спективами. —тановленн€ ринку кап≥тал≥в передбачаЇ невисок≥ тем≠пи ≥нфл€ц≥њ, а також стаб≥льн≥сть пол≥тичноњ та ек ситу≠ац≥њ в крањн≥.

209. ≤нструменти ф≥н ринку, њх склад ≥ характер.

¬иконуючи операц≥њ на ф≥н ринку, його учасники вибирають в≥дпов≥дн≥ ф≥н ≥нструменти Ч ф≥н документи, що обертаютьс€ на ринку, мають грош варт≥сть ≥ за допомогою €ких зд≥йснюютьс€ операц≥њ на ф≥н ринку. «а о видами ф≥н ринк≥в:

1) ≥ ринку позичкових кап≥тал≥в (гр ≥ розрахунков≥ документи, €к≥ обертаютьс€ на грошму ринку)2)≥. ринку ц≥нних папер≥в (р≥зноман≥тн≥ ц.п., що обертаютьс€ на ньому ринку)

3) ≥. валют ринку (≥ноземна валюту, розрахунков≥ валют≥ документи, а також окрем≥ види ц≥нних папер≥в, €к≥ обслуговують цей ринок).4) ≥. страх ринку (страх послуги, розрахунков≥ документи та окрем≥ види ц≥нних папер≥в).

5) ≥.–инок золота (ср≥бла, платини) та дорогоц≥нного кам≥нн€ (вказан≥ види ц≥нних метал≥в та камен≥в, €к≥ купуютьс€ з метою формув ф≥н резерв≥в ≥ тезаврац≥њ, а також розрахунков≥ ц.п.).

6)≥. ринку нерухомост≥ в≥днос€ть ц.п. та документи, що засв≥дчують право власност≥ на нерухомост≥.

«а терм≥нами об≥гу: -  ороткостроков≥ (з пер≥одом об≥гу до року). -ƒовгостроков≥ з пер≥одом об≥гу б≥льше року).

«а характером ф≥н зобов'€зань 1) наступн≥ ф≥н зобов '€занн€ за €кими не виник (≥нструменти без наступних ф≥н зобов'€зань).

2)Ѕоргов≥ характеризуючи банк в≥днос м≥ж њх покупцем ≥ продавцем, зобов'€зують боржника погасити в передбачен≥ терм≥ни њх ном≥нальну варт≥сть ≥ заплатити додаткову винагороду у форм≥ в≥дсотка (€кщо вона не входить до складу ном≥нальноњ вартост≥ боргового ф≥н ≥нструменту, €кий погашаЇтьс€).3) ƒольов≥ (пайов≥) п≥дтверджують право њх власника на частку (пай у статутному фонд≥ њх ем≥тента) ≥ на отриманн€ в≥дпов≥дного доходу (у форм≥ див≥денду, в≥дсотка ≥ «алежно в≥д пр≥оритетноњ значимост≥ розр≥зн€ють:

- ѕервинн≥ (першого пор€дку)- ¬торинн≥ або деривативи

«алежно в≥д складу первинних ф≥н ≥нструмент≥в деривативи под≥л на фондов≥, валют, страх, товар н≥ ≥ т. п. ќсновними видами дериватив≥в Ї опц≥они, свопи, ф'ючерсн≥ ≥ форвардн≥

«а гарантован≥стю р≥вн€ дох≥дност≥:

з ф≥ксованим доходом. (прив≥лейован≥ акц≥њ)

з невпзначеним доходом. (прост≥ акц≥њ)

- «а р≥внем ризику вид≥л€ють:

- Ѕезризиков≥ ф≥н ≥нструменти (держ короткостроков≥ ц.п., короткостроков≥ депозитн≥ сертиф≥кати над≥йних банк≥в)

- ‘≥н ≥нструменти з низьким р≥внем ризику (короткостроков≥ боргов≥ ф≥н ≥нструменти, що обслуговують ринок грошей)

- ‘≥н ≥нструменти з пом≥рним р≥внем ризику.

- ‘≥н ≥нструменти з високим р≥внем ризику.

- ‘≥н ≥нструменти з дуже високим р≥внем ризику ("спекул€тивн≥ ") (акц≥њ "венчурних" (ризикових) п≥дпр; обл≥гац≥њ з високим р≥внем в≥дсотка).

211. ласиф-€ фонд ринку за характером руху ≥нструмент≥в ≥ за формою його орган≥зац≥њ. —убТЇкти фонд ринку.

‘ункц≥он-€ ринку ц≥нних папер≥в забезпечуЇтьс€ його субТЇктами: ем≥тентами, ≥нвесторами, посередниками, фондовою б≥ржою. ≈м≥тент Ч це юридична особа, чи уповноважений державою орган, €кий зд≥йснюЇ випуск ц≥нних папер≥в в об≥г. ≤нвестор Ч це юридична чи ф≥з особа, а в окремих випадках держ, €ка, купуючи ц.п. певного ем≥тента, вкладаЇ (≥нвестуЇ) кошти в його д≥€льн.

ѕосередники вик роль сполучноњ ланки м≥ж ем≥тентом та ≥нвестором. « одного боку, вони вик посередницьк≥ ф-њ стосовно ем≥тента, провод€чи операц≥њ з випуску ≥ розм≥щ-€ ц≥нних папер≥в на ринку, њх реЇстрац≥њ ≥ збер≥ганн€.

«а характером руху ф≥н ≥нструмент≥в ф≥н ринок под≥л€Їтьс€ на первинний ≥ вторин.ѕервинний ринок характер ринок ц≥нних папер≥в, на €кому зд≥йсн первинне розм≥щ-€ њх ем≥с≥њ. ÷е розм≥щ-€, €к правило, орган≥з андерайтер (≥нвест дилер), €кий самост≥йно або з групою ≥нш андерайтер≥в купуЇ весь (або основний) обс€г ем≥тованих акц≥й, обл≥гац≥й ≥ т. п. з метою њх наступного продажу ≥нвесторам б≥льш др≥бними парт≥€ми.

¬торин ринок характер ринок, де пост≥йно обертаютьс€ ц.п., €к≥ ран≥ше були продан≥ на первинному ринку. ¬торин ринок охоплюЇ переважну частину б≥ржового ≥ позаб≥ржового обороту ц≥нних папер≥в. Ѕез перерозпод≥линеного втор фонд ринку, €кий забезпечуЇ пост≥йну л≥кв≥дн≥сть ≥ розпод≥л ф≥н ризик≥в, не може ефективно ≥снувати первинний ринок ц≥нних папер≥в. ќдн≥Їю ≥з основних ф-й втор ринку Ї встановленн€ реальноњ ринковоњ ц≥ни (курсовоњ вартост≥) на окрем≥ ц.п., що в≥дображаЇ всю ≥нформац≥ю про ф≥н стан њх ем≥тент≥в ≥ умови ем≥с≥њ. за формою орган≥зац≥њ ф≥н ринки под≥л на орган≥зац≥йн≥ та розпод≥льн≥. ѕрикладом орган≥зац≥йного ринку Ї б≥рж≥.

 

210.ќбгр, €к –.÷.ѕ поЇдн держ, ≥нституц та ≥ндив≥д ≥нтереси

–инок ц≥нних папер≥в поЇднуЇ держан≥, ≥нституц та ≥ндив≥д ≥нтереси, виконуючи так≥ завданн€:

1. јкумул€ц≥€ кошт≥в насел-€ та п≥дпр (заощаджень, нагромаджень, тимчасово в≥льного кап≥талу).

2.  онцентрац≥€ кошт≥в, створенн€ умов дл€ формув великого кап≥талу, здатного вир≥шувати складн≥ екон завданн€.

3. «б≥л-€ частки кап≥тальних вкладень у валовому нац≥ональному продукт≥ та нац≥ональному доход≥, що спри€Ї оздоровленню й зм≥цненню ф≥н сист держ ≥ створенню необх≥дних резерв≥в кап≥талу.

4. «алученн€ в≥тчизн€ного та ≥ноземного кап≥талу в ек≥ку ” в рез≥ створенн€ механ≥зму ≥нвест й розширенн€ сфери впливу кап≥талу на екон процеси.

5. ќптим≥зац≥€ галузевоњ, вир та рег≥ональноњ структури з допомогою:

а) м≥грац≥њ кап≥талу - в≥дтоку з галузей, де Ї його надлишок, у галуз≥, де його бракуЇ;

б) переливанн€ кап≥талу з малорентабельних галузей ≥ рег≥он≥в у високорентабельн≥;

в) вир≥внюванн€ норми прибутку на вкладений кап≥тал.

6. Ѕаланс попиту ≥ пропонуванн€ кап≥талу, а в≥дтак ≥ баланс вир-ва та спожив-€ матер ц≥нностей.

7. —при€нн€ приватизац≥њ на њњ завершальному етап≥, формув ≥нституту власник≥в ≥ менеджер≥в, здатних найефективн≥ше розпор€джатис€ власн≥стю акц≥онерних товар иств.

8. ”згодженн€ майнових держ, ≥нституц≥ональних та ≥ндив≥дуальних ≥нтерес≥в у процес≥ об≥гу ц≥нних папер≥в.

9. —тимул-€ виникн-€ нових господарських ≥нститут≥в, що в≥дпов≥дають новим ек в≥дносам.

10. —таб≥л≥зац≥€ курсу нац≥ональноњ валюти через стримуванн€ ≥нфл€ц≥њ, захист ≥нтерес≥в насел-€ ≥ п≥дпр.

11. —творенн€ конкуренц≥њ сист≥ банк≥вського кредиту, що забезпечуЇ пол≥пшенн€ €кост≥ обслуговуванн€ кл≥Їнт≥в.

12. ≈к≥€ сусп витрат об≥гу, пол≥пшенн€ сист взаЇморозрахунк≥в п≥дпр, зниженн€ њх заборгованост≥, перерозпод≥л товар ообороту.

13. —при€нн€ реал≥з наук-техн дос€гнень через створенн€ акц≥онерних венчурних ф≥рм ≥ впровадженн€ ≥нш заход≥в дл€ заохоченн€ використ новоњ технолог≥њ.

14. —при€нн€ зб≥льшенню ефективност≥ управл п≥дпрм, передовс≥м акц≥онерним.

15. —при€нн€ перерозпод≥литков≥ самоуправл, зокрема з допомогою випуску мун≥ципальних обл≥гац≥й.

16. —творенн€ умов дл€ ≥нтеграц≥њ у св≥тову ек≥чну систу, завд€ки репродукуванню загальноосв≥тн≥х принцип≥в ≥ стандарт≥в функц≥он-€ фонд ринку. «абезпеч участ≥ у процес≥ ≥нтернац≥онал≥зац≥њ св≥т фонд ринку.

212. ќбгрунт, брокер≥в, дилер≥в та андеррайтер≥в

” класичному розум≥нн≥ посередник в особ≥ брокера або дилера виконуЇ роль фах≥вц€, €кий зд≥йснюЇ консультац≥њ ≥ виконуЇ дорученн€ свого кл≥Їнта в≥дпов≥дно до його мети.

Ѕрокер Ч це посередник, €кий спри€Ї зд≥йсненню угод м≥ж за≥нтересованими сторонами Ч кл≥Їнтами фондовоњ б≥рж≥. Ѕрокери укладають угоди з дорученн€ кл≥Їнта ≥ його коштом, одержуючи за ц≥ послуги в≥д нього ком≥с≥йну винагороду. Ѕрокерами можуть бути €к приватн≥ особи, так ≥ ц≥л≥ орган≥зац≥њ (компан≥њ, ф≥рми). ≤ т≥, ≥ т≥, €к правило, Ї членами фондовоњ б≥рж≥. ƒилерська д≥€льн Ч зд≥йсн цив≥льно-правових угод щодо куп≥вл≥-продажу ц≥нних папер≥в в≥д свого ≥мен≥ й за власний рах шл€хом публ≥чного оголошенн€ ц≥н куп≥вл≥ та/або продажу ≥з зобовТ€занн€м викон-€ угод за цими ц≥нними паперами за оголошеними ц≥нами. ƒилер €к ≥нвест посередник виступ у двох рол€х: на первинному ринку в≥н зд≥йснюЇ операц≥њ з випуску ц≥нних папер≥в ≥ стаЇ њхн≥м власником дл€ подальшого перепродажу; на вторинному Ч зд≥йснюЇ п≥дтримку фонд ринку, покладаючи на себе зобовТ€занн€ з котируванн€ ц≥нних папер≥в, формуЇ р≥вень ц≥н на орган≥зованому ринку ц≥нних папер≥в. –оль андеррайтер≥в пол€гаЇ у первинному розм≥щенн≥ ц≥нних папер≥в на ринку. ‘-њ андеррайтер≥в на перерозпод≥лин ринках вик, €к правило, велик≥ ≥нвест банки, ≥нвест компан≥њ, брокерськ≥ ф≥рми, у багатьох крањнах також ≥ комерц≥йн≥ банки. јндеррайтер викуповуЇ весь обс€г ем≥туЇмих ц≥нних папер≥в чи його частину з метою подальшого розм≥щ-€ серед ≥нвестор≥в. ќсновна перевага андеррайтингу перед пр€мим розм≥щ-м пол€гаЇ в тому, що ем≥тент практично в≥дразу одержуЇ необх йому обс€г ф≥насув.  р≥м того, тому що андеррайтер, €к правило, Ї в≥домим ф≥новим ≥нститутом з≥ сформованою ≥ ст≥йкою репутац≥Їю, сам факт його участ≥ у випуску ц≥нних папер≥в служить дл€ ≥нвестор≥в сигналом про €к≥сть ≥ над≥йн≥сть ем≥туЇмих ф≥н ≥нструмент≥в

213.—утн ≥ призначенн€ фонд ринку. Ѕ≥ржовий та позаб≥рж. —т 2 «” Ђѕро ц.п. та фондовий ринокї: ‘ондовий ринок (‘–) - сук-ть учасник≥в ‘– та правов≥днос м≥ж ними щодо розм≥щ-€, об≥гу та обл≥ку ц≥нних папер≥в ≥ пох≥дних (дериватив≥в). ‘– виступ засобом забезпеч нормального функц≥он-€ вс≥х галузей ек≥ки, засобом поЇднанн€ держ, ≥нституц≥йних та ≥ндив≥дуальних ≥нтерес≥в, захисту грош кошт≥в насел-€ в≥д ≥нфл€ц≥њ та пол≥пшенн€ його матер≥ального становища. ‘–-на ньому реал≥з в≥днос власност≥, зд≥йсн в≥льне перем≥щенн€ ц≥нних папер≥в м≥ж р≥зними секторами ек≥ки, форм ф≥н джерела ек зрост, концентруютьс€ ≥ розпод≥л ≥нвест ресурси, створ умови дл€ конкуренц≥њ й обмеж монопол≥зму. ‘– обТЇктивно створюЇ механ≥зм ефективного використ ф≥н ресурс≥в, оск≥льки розм≥щ-€ папер≥в зд≥йсн на основ≥ в≥льного вибору обТЇкта вкладенн€ з певними майновими гарант≥€ми. ≤нвестуючи своњ в≥льн≥ кошти у ц.п., ф≥з ≥ юридичн≥ особи перетворюють њх на кап≥тал, а п≥дприЇмницьк≥ структури мають можлив≥сть отримати додатков≥ ф≥н ресурси дл€ розширенн€ своЇњ господарськоњ д≥€льн. ”часники ‘–: 1)ем≥тент - юридична особа, ј–  або м≥ськ≥ ради, а також держ в особ≥ уповноважених нею орган≥в державноњ влади, €ка в≥д свого ≥мен≥ розм≥щуЇ ем≥с≥йн≥ ц.п. та бере на себе зобов'€занн€ щодо них перед њх власниками; 2) ≥нвестори в ц≥нн≥ папери - ф≥з та юридичн≥ особи, резиденти ≥ нерезиденти, €к≥ набули права власност≥ на ц.п. з метою отриманн€ доходу в≥д вкладених кошт≥в та/або набутт€ в≥дпов≥дних прав, що надаютьс€ власнику ц≥нних папер≥в в≥дпов≥дно до законодавства; 3)саморегул≥вна орган≥з профес≥йних учасник≥в ‘– - неприбуткове об'Їднанн€ учасник≥в ‘–, що провад€ть профес≥йну д≥€льн на ‘– з торг≥вл≥ ц≥нними паперами, управл активами ≥нституц≥йних ≥нвестор≥в, депозитарну д≥€льн (д≥€льн реЇстратор≥в та збер≥гач≥в), утворене в≥дпов≥дно до критер≥њв та вимог, установлених ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фонд ринку; 4) профес≥йн≥ учасники ‘– юридичн≥ особи, €к≥ на п≥дстав≥ л≥ценз≥њ, виданоњ ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фонд ринку, провад€ть на ‘– профес≥йну д≥€льн, види €коњ визначен≥ законами ”. ≤нструментами забезпеч обороту ф≥н ресурс≥в на ‘– Ї ц.п. - документи встановленоњ форми з в≥дпов≥дними рекв≥зитами, що посв≥дчують грош або ≥нш≥ майнов≥ права, визначають взаЇмов≥днос особи, €ка њх розм≥стила (видала), ≥ власника, та передбачають викон-€ зобов'€зань зг≥дно з умовами њх розм≥щ-€, а також можлив≥сть передач≥ прав, що випливають ≥з цих документ≥в, ≥ншим особам. ÷≥нн≥ папери (акц≥њ; обл≥гац≥њ п≥дпр; обл≥гац≥њ м≥сцевих позик; держ обл≥гац≥њ ”; ≥потечн≥ сертиф≥кати; ≥потечн≥ обл≥гац≥њ; сертиф≥кати фонд≥в операц≥й з нерухом≥стю;≥нвест сертиф≥кати;казначейськ≥ зобов'€занн€ ”). ‘– под≥л€Їтьс€ за стад≥€ми торг≥вл≥ на 1)ѕервинний ринок - сук-ть правов≥днос, пов'€заних з розм≥щ-м ц≥нних папер≥в. 2)¬торин ринок -сук-ть правов≥днос, пов'€заних з об≥гом ц≥нних папер≥в. «а м≥сцем торг≥вл≥ ‘–: Ѕ≥ржовий включаЇ угоди, що укладаютьс€ на фондов≥й б≥рж≥, й охоплюЇ насамперед вторин ринок, хоча в окремих випадках ≥ первинне розм≥щ-€ ц≥нних папер≥в може зд≥йсн через фондову б≥ржу. ѕозаб≥ржовий ринок охоплюЇ угоди, €к≥ укладаютьс€ ≥ зд≥йснюютьс€ поза б≥ржою. ¬≥н повТ€заний насамперед з первинним ринком, однак позаб≥ржов≥ операц≥њ можуть зд≥йсн ≥ на вторинному ринку.

 

 

214.¬изначте призначенн€ фонд ринку. ѕервинний ≥ вторин

‘ондовий ринок виступ засобом забезпеч нормального функц≥он-€ вс≥х галузей ек≥ки, а також засобом поЇднанн€ держ, ≥нституц≥йних та ≥ндив≥дуальних ≥нтерес≥в, захисту грош кошт≥в насел-€ в≥д ≥нфл€ц≥њ та пол≥пшенн€ його матер≥ального становища.

–инок ц≥нних папер≥в структуруЇтьс€ за двома ознаками: стад≥€ми та м≥сцем торг≥вл≥. «а стад≥€ми торг≥вл≥ вид≥л€Їтьс€ первинний та вторин ринок. ѕервинний ринок €вл€Ї собою випуск ц≥нних папер≥в в об≥г, €кий зд≥йсн на основ≥ оголо≠шенн€ про ем≥с≥ю. “орг≥вл€ ведетьс€ м≥ж ем≥тентами, з одного боку, та ≥нвесторами ≥ ф≥новими посередниками Ч з ≥ншого. Ќа первинному ринку ем≥тент передаЇ майнов≥ права на свою власн≥сть ≥ншим особам, одержуючи натом≥сть кошти дл€ ≥нвестиц≥й. ¬торин ринок характер. операц≥€ми перепродажу ц≥нних папер≥в, €к≥ зд≥йснюютьс€ м≥ж окремими ≥нвесторами, ≥нвесторами ≥ ф≥новими посередниками та м≥ж ф≥нови≠ми посередниками. √оловною метою втор ринку Ї забезпеч л≥кв≥дност≥ ц≥нних папер≥в, тобто створенн€ умов дл€ найкращоњ торг≥вл≥ ними.

215. ‘ондова б≥ржа: сутн, ф-њ.

‘ондова б≥ржа - це передус≥м м≥сце, де знаход€ть один одного продавець ≥ покупець ц≥нних папер≥в, де ц≥ни на ц≥ папери визнач попитом ≥ пропозиц≥Їю на них, а сам процес куп≥вл≥-продажу регламентуЇтьс€ правилами ≥ нормами, тобто це певним чином орган≥зований ринок ц≥нних папер≥в.

«а орган≥зац≥йно-правовою сутн≥стю фондова б≥ржа Ї ф≥ново-посередницькою структурою, де, зг≥дно з чинним законодавством та статутом такого п≥дпр, зд≥йснюютьс€ торгов≥ угоди м≥ж продавц€ми ≥ покупц€ми фондових ц≥нностей за участю б≥ржових посередник≥в.

‘-њ фондовоњ б≥рж≥: а) створенн€ пост≥йно д≥ючого ринку;

б) визнач-€ ц≥н;

в) поширенн€ ≥нформац≥њ про товар и ≥ ф≥н ≥нструменти, њх ц≥ну умови об≥гу;

г) п≥дтримка профес≥онал≥зму торгових ≥ ф≥н посередник≥в;

д) виробленн€ правил;

е) ≥ндикац≥€ стану ек≥ки, њњ товар них сегмент≥в ≥ фонд ринку.

‘ондова б≥ржа виконуЇ також ще так≥ ф-њ: забезпечуЇ моб≥л≥зац≥ю тимчасово в≥льних грош засоб≥в; встановлюЇ ринкову ц≥ну (курс) ц≥нних папер≥в; зд≥йснюЇ перем≥щенн€ кап≥талу м≥ж галуз€ми.

216.ќбгрунт, чому фондова б≥ржа вважаЇтьс€ центром торг≥вл≥ ц≥нними паперами. —уч стан б≥ржового ринку в ”.

‘ондова б≥ржа вважаЇтьс€ центром торг≥вл≥ ц≥нними паперами, оск≥льки вона забезпечуЇ прискоренн€ централ≥зац≥њ кап≥талу ≥ розширюЇ меж≥ використ тимчасово в≥льних кошт≥в дл€ ф≥насув госп.  р≥м того, б≥ржа п≥двищуЇ моб≥льн≥сть акц≥онерного кап≥талу, створюЇ умови дл€ прискоренн€ його кругообороту. ” рез≥ пост≥йного об≥гу кап≥тал≥в ≥ зм≥н у склад≥ ≥нвестор≥в б≥ржа забезпечуЇ перерозпод≥л кап≥талу м≥ж р≥зними галуз€ми ≥ сферами ек≥ки.

—уч стан б≥ржовоњ торг≥вл≥ св≥дчить, що вона потребуЇ структурноњ перебудови, суттЇвоњ технолог≥чноњ модерн≥зац≥њ, адаптац≥њ до правових норм Ївроп законодавства та впровадженн€ кращоњ практики функц≥он-€ аналог≥чних сист на св≥т ринках. “енденц≥њ перерозпод≥л св≥т ф≥н та орган≥зованих товар них ринк≥в св≥дчать, що б≥рж≥ €к ≥нституц≥њ, що управл€ють регульованими секторами цих ринк≥в, зм≥цнили своњ позиц≥њ. ÷е сталос€ завд€ки процесу консол≥дац≥њ б≥рж ≥ ун≥версал≥зац≥њ њх д≥€льн.

—учасну б≥ржову торг≥влю в ” процеси консол≥дац≥њ та ун≥версал≥зац≥њ не зачепили, що спричин€Ї низьку л≥кв≥дн≥сть б≥ржових ринк≥в ≥ в≥дсутн необх≥дних дл€ њх перерозпод≥л ресурс≥в.  онкурентну боротьбу виграють т≥, хто маЇ менш жорстк≥ правила ≥ Дгнучк≥ший" етичний кодекс. ÷е треба зм≥н на р≥вн≥ державноњ пол≥тики, формуючи нац≥ональну б≥ржову систу.

ѕ≥д нац≥ональною систою б≥ржовоњ торг≥вл≥ треба розум≥ти сформовану через процес горизонтальноњ або вертикальноњ консол≥дац≥њ б≥рж б≥ржову ≥ндустр≥ю. ¬она маЇ встановити зв'€зок м≥ж реальним сектором ек≥ки й ф≥новим, стимул наук-техн≥чний прогрес ≥ забезпечити виг≥дне та над≥йне розм≥щ-€ накопичень громад€н. ÷ентральним €дром б≥ржовоњ ≥ндустр≥њ мають стати ун≥версальн≥ нац≥ональн≥ б≥рж≥. Ќац б≥ржа зобов'€зана створити ринок строкових угод за базовими активами, що Ї основними б≥ржовими товар ами на ринках, €кими вона управл€Ї. ”н≥версальн≥сть д≥€льн Ї основною, окр≥м перел≥чених вище, ознакою претендента на статус нац≥ональноњ б≥рж≥. ƒерж не може бути засновником, акц≥онером або пр€мим учасником б≥ржовоњ торг≥вл≥ на так≥й б≥рж≥, але опосередковано брати участь в торгах, в тому числ≥ розм≥щати держ ц.п. на фондових або зд≥йснювати товар н≥ ≥нтервенц≥њ на ун≥версальних товар них б≥ржах.

217. ≤нструменти фонд ринку, њх склад ≥ характер.

≤нструментами ринку ц≥нних папер≥в Ї: акц≥њ, обл≥гац≥њ (внутр держ та м≥сцевих позик, зовн держ позик, п≥дпр), казначейськ≥ вексел≥, депозитн≥ та ≥нвест сертиф≥кати, комерц≥йн≥ папери, приватизац≥йн≥ папери, а також до њх складу вход€ть деривативи Ч пох≥дн≥ ≥нструменти (опц≥они, фТючерси та ≥н.), €к≥ вдображ р≥зн≥ види контракт≥в з торг≥вл≥ ц≥нними паперами. јкц≥€ €вл€Ї собою документ, €кий засв≥дчуЇ право на певну частину власност≥ акц≥онерного товар иства ≥ даЇ право на отриманн€ доходу в≥д нењ у вигл€д≥ див≥денд≥в. ќбл≥гац≥€ €вл€Ї собою боргове зобовТ€занн€ позичальника перед кредитором, €ке оформл€Їтьс€ не кредю угодою, а продажем-куп≥влею спец≥ального ц≥нного паперу.

 азначейський вексель Ї формою боргового зобовТ€занн€ держ. Ќа в≥дм≥ну в≥д держ обл≥гац≥й, казначейськ≥ вексел≥ випускаютьс€ на строк, €к правило, до одного року п≥д покритт€ бюдж деф≥циту з виплатою доходу у вигл€д≥ дисконту.

ƒепозитний сертиф≥кат Ї формою боргового зобовТ€занн€ комерц≥йного банку.

≤нвест сертиф≥кат €вл€Ї собою ц≥нний пап≥р, €кий випускаЇтьс€ ≥нституц≥йними ≥нвесторами дл€ моб≥л≥зац≥њ кошт≥в з метою њх наступного вкладенн€ в ц.п..

ѕриватизац≥йн≥ папери спец≥альн≥ ц.п. €к≥ дають право брати участь в приватизац≥њ державноњ власност≥.

 омерц≥йн≥ папери це короткостроков≥ незабезпечен≥ боргов≥ зобовТ€занн€, терм≥н об≥гу €ких не перевищуЇ 270 дн≥в.

218. ≤нструменти ринку ц≥нних папер≥в, њх склад ≥ класиф

«а ознаками њхньоњ ек≥чноњ природи ц.п., €к правило, п≥дрозд≥л€ють на пайов≥ папери, боргов≥ та пох≥дн≥ ф≥н ≥нструменти. ѕайов≥ папери засв≥дчують в≥днос сп≥ввласност≥ або пайовоњ участ≥ у формув статут фонду ≥ розпод≥ленн≥ прибутку (акц≥њ). Ѕоргов≥ папери опосередковують банк в≥днос (обл≥гац≥њ, ощадн≥ сертиф≥кати, депозитн≥ сертиф≥кати, вексел≥ та ≥н.). ѕох≥дн≥ ф≥н ≥нструменти (опц≥они, фТючерси, варанти та ≥н.) Ч це особлив≥ фондов≥ ц≥нност≥, €к≥ ф≥ксують пром≥жн≥ права партнер≥в у процес≥ укладанн€ угоди. «алежно в≥д мети њхнього випуску: фондов≥ й комерц≥йн≥. ѕерш≥ призначено дл€ формув кап≥талу (акц≥њ, обл≥гац≥њ та ≥н.), друг≥ Ч дл€ опосередковуванн€ товар них в≥днос (вексел≥, акредитиви та ≥н.) «алежно в≥д ем≥тента: папери, випущен≥ ур€дом, держи установами, м≥сц органами влади, банками, держи п≥дпрми, акц≥онерними товар иствами, ≥ншими недержи п≥дпрми. «а формою виплати див≥денд≥в чи в≥дсотк≥в: ≥менн≥ ц.п., папери на предТ€вника й переказн≥. ≤менний ц≥нний пап≥р засв≥дчуЇ право власност≥ конкретноњ особи, а перех≥д цих прав потребуЇ обовТ€зковоњ ≥дентиф≥кац≥њ (п≥дтвердженн€ особи) власника. ÷≥нний пап≥р на предТ€вника, навпаки, Ї безособовим, ≥ перех≥д прав власност≥ не потребуЇ ≥дентиф≥кац≥њ його попереднього власника. ÷.п. (незалежно в≥д њхн≥х ≥нш ознак) можна п≥дрозд≥л€ти на ринков≥, котр≥ можна перепродувати, ≥ неринков≥, €к≥ дозволено продати т≥льки один раз: ем≥тент продаЇ ц.п. ≥нвестору, €кий у цьому раз≥ Ї не т≥льки першим, а й останн≥м покупцем ц≥нних папер≥в такого виду. «а терм≥ном погашенн€: короткотерм≥нов≥, середньотерм≥нов≥, довготерм≥нов≥, безтерм≥нов≥. ўодо часу погашенн€ Ч одн≥ папери п≥дл€гають погашенню т≥льки в указаний терм≥н, а ≥нш≥ Ч будь-коли. ÷.п. з правом раннього погашенн€ под≥л на ретроспективн≥ (з обмежм) ≥ неретроспективн≥. «а способом виплати доходу: а) ц.п. з ф≥ксованим платежем, до €ких належ обл≥гац≥њ та прив≥лейован≥ акц≥њ; б) ц.п. з плаваючою ставкою, наприклад, обл≥гац≥њ з плаваючим в≥дсотком, що залежить, головне, в≥д обл≥ковоњ банк≥вськоњ ставки; в) ц.п., дох≥д в≥д €ких безпосер залежить в≥д розм≥ру чистого прибутку п≥дпр (прост≥ акц≥њ, ≥нвест сертиф≥кати). «а м≥сцем реЇстрац≥њ оф≥су ем≥тента: в≥тчизн€н≥ та ≥ноз. ƒо ≥ноз належ ц.п. ем≥тент≥в, котр≥ не Ї резидентами ” ≥ випуск €ких (папер≥в) зареЇстровано в ≥нш крањнах. «а ознакою територ≥њ об≥гу: рег≥ональн≥ (обл≥гац≥њ м≥сцевих орган≥в самоуправл), нац≥ональн≥ (папери внутр≥шнього фонд ринку), м≥жрег≥ональн≥ (папери, котр≥ можуть в≥льно обертатис€ на територ≥њ ≥нш держав).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 338 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

2092 - | 1832 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.047 с.