Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќбгрунт, чому держ позики €к зас≥б покритт€ деф≥циту бюджу безпечн≥ш≥ н≥ж грошова ем≥с≥€. 9 страница




254. –озкрийте сегмента м≥жнародного ф≥н ринку.

«алежно в≥д зд≥йснюваних на св≥товому ф≥н ринку операц≥й (вал, кред або ≥нвестиц≥йних), ринок маЇ в≥дпов≥дн≥ сегменти: валют ринок, кредитний ринок ≥ ринок ц≥нних папер≥в. ¬одночас кре≠дити та ≥нвест под≥л€ють за терм≥ном реал≥з майнових прав на ко≠ротк≥ (до одного року) ≥ тривал≥, тобто виник сегменти: ринки гро≠шей та кап≥тал≥в.

¬алют ринок Ч найб за розм≥ром сегмент св≥т ф≥н ринку, на €кому об'Їктом куп≥вл≥-продажу Ї валюта, терм≥н реал≥з майнових прав на €ку не перевищуЇ року.  редитний ринок Ч ринок ≥ндив≥дуал≥зованих боргових зобов'€зань. –инок ц≥нних папер≥в Ч це сук-ть сусп в≥днос ≥з приводу ем≥с≥њ й обертанн€ ц≥нних папер≥в, €к≥ мають пох≥дн≥ ≥нструменти. Ќа св≥товому ринку значну роль у забезпе≠ченн≥ м≥жнародноњ л≥кв≥дност≥ в≥д≥граЇ також золото €к валют ≥ сиро≠винний метал, операц≥њ з куп≥вл≥-продажу €кого формують ринок золота.

√рош ринок поЇднуЇ валют ринок ≥ короткостроков≥ боргов≥ зо≠бов'€занн€. –инок кап≥тал≥в Ч це ринок зобов'€зань з терм≥ном понад один р≥к ≥ довгострокових ц≥нних папер≥в.

 ожен ≥з сегмент≥в маЇ справу з певним типом ф≥н актив≥в, що в≥дображаЇ умови куп≥вл≥-продажу тимчасово в≥льних грошей

—в≥т (м≥жнар) ф≥н ринок под≥л€Їтьс€ на централ≥≠зований та децентрал≥зований. ÷ентрал≥зований св≥т ф≥н ринок представлений валютними б≥ржами. …ого також називають б≥ржо≠вим ринком. Ќа децентрал≥зованому (позаб≥ржовому) св≥товому ринку то≠рг≥вл€ повн≥стю децентрал≥зована ≥ зд≥йсн переважно через дил≥нго-в≥ сист, м≥жнар телекомун≥кац≥йн≥ сист, телефоном. Ќа сучасному етап≥ спостер≥гаЇтьс€ процес глобал≥зац≥њ централ≥зованого ф≥н ринку. ѕрикладом цього Ї угода про злитт€ лондонськоњ та фра≠нкфуртськоњ фондових б≥рж. ƒо ц≥Їњ угоди приЇднуЇтьс€ також американ≠ська, €ка у ™вроп≥ представлена через електронну б≥ржу у Ѕрюссел≥.

255. як≥ причини та насл≥дки глобал≥зац≥њ св≥т ф≥н середов

‘≥н глобал≥зац≥€ Ц зрост ф≥н Їдн≥сть та взаЇмозалежн≥сть ф≥ново-ек≥чних сист крањн св≥ту. „инники формув глоб ф≥н середовища:1) ≥нтернац≥онал≥зац≥€ господарського житт€. ≤нтенсиф≥кац≥€ ек≥чних зв'€зк≥в м≥ж крањнами, нац компан≥€ми та актив≥зац≥€ м≥жнародного вир-ва “Ќ  потребували нового ф≥н середовища. ÷е викликало:1)€к≥сн≥ перетворенн€ в м≥жнар валют-кред в≥дносах;2)переплет≥нн€ та доповненн€ нац≥ональних ринк≥в позичкових кап≥тал≥в;3)≥нтеграц≥ю та глобал≥зац≥ю фондових ринк≥в;4)величезн≥ темпи зрост м≥жнар банк операц≥й, створенн€ всесв≥тньоњ мереж≥ ф≥л≥й транснац≥ональних банк≥в; 2) активне поширенн€ наук-техн дос€гнень.  омп'ютеризац≥€ ф≥н сфери привела до форсованого перерозпод≥л св≥т ф≥н сист. ѕоширенн€ нов≥тн≥х технолог≥й викликало справжню "банк≥вську революц≥ю". ≤нформац≥йна революц≥€ на баз≥ м≥кроелектрон≥ки викликала перетворенн€ широкого спектра банк послуг, дала змогу ефективно впроваджувати нов≥тн≥ ф≥н ≥нструменти та забезпечити транснац характер банк≥вськоњ д≥€льн. ÷е в≥дкрило можливост≥ дл€ надзвичайного зрост обс€гу м≥жнар ф≥н трансакц≥й, пришвидшило транскордонн≥ потоки кап≥талу; 3) л≥берал≥зац≥€ м≥жнар валют-кред в≥днос та ф≥н ринк≥в. ‘≥н конкуренц≥€ м≥ж крањнами посилюЇ тенденц≥ю л≥берал≥зац≥њ. ÷ей процес охоплюЇ, по-перше, дедал≥ б≥льшу к≥льк≥сть крањн, €к≥ перегл€дають своњ режими сист м≥жнар ек≥чних в≥днос, в≥дмовл€ютьс€ в≥д протекц≥он≥зму та жорстких заход≥в регулюв св≥то-господарських зв'€зк≥в. ѕо-друге, в≥н поширюЇтьс€ на нов≥, складн≥ш≥ сфери ек≥чних в≥днос. ƒерегулюв ринку кап≥талу дало можлив≥сть власникам ф≥н актив≥в швидко переводити њх з одн≥Їњ крањни в ≥ншу ≥, таким чином, оперувати по сут≥ у глобальному ф≥н середовищ≥; 4) зрост ≥нтеграц≥њ нац≥ональних ринк≥в грошей та кап≥талу,виникла глоб ф≥н арх≥тектура. ¬игоди ф≥н глобал≥зац≥њ розпод≥л м≥ж окремими крањнами не нар≥вно. Ќасл≥дки:1) ‘ормув глобальноњ ф≥н арх≥тектури супроводжуЇтьс€ стр≥мким зростм св≥т ф≥н поток≥в, р≥зким зб≥л-€м обс€г≥в м≥жкрањного переливу кап≥талу, г≥гантським розширенн€м масштаб≥в м≥жнар кред та фондових ринк≥в. 2)ƒл€ сучасного св≥т ф≥н ринку характерне вибухопод≥бне зрост обс€гу операц≥й у вс≥х його сегментах. 3)¬ м≥жнародному об≥гу з'€вл€ютьс€ нов≥ ф≥н ≥нструменти, €к≥ розробл€ютьс€ транснац банками. 4)√лобал≥зац≥€ значно ≥нтенсиф≥кувала потоки пр€мих ≥ноз ≥нвестиц≥й. 5)–озширенн€ св≥т мереж≥ транснац≥ональних корпорац≥й на основ≥ нових пр€мих ≥ноз ≥нвестиц≥й викликало значн≥ м≥жнар ф≥н потоки див≥денд≥в, "ро€лт≥", внутр≥шньо корпорац≥йних кредит≥в та м≥грац≥ю тимчасово в≥льних ф≥н актив≥в у под "оазиси" та офшорн≥ центри транснац≥онального б≥знесу.6)ўе одним насл≥дком глобал≥зац≥њ стало те, що за останн≥ 30 рок≥в виникла справд≥ св≥т мережа ф≥н центр≥в. ¬она об'ЇднуЇ пров≥дн≥ ф≥н центри Ч Ќью-…орк, Ћондон, “ок≥о, ÷юр≥х, а також ≥нш≥ ф≥н центри (‘ранкфурт, јмстердам, ѕариж, √онконг). ƒещо зм≥нилис€ умови формув таких центр≥в. якщо ран≥ше необх≥дними њхн≥ми атрибутами вважалис€ високоперерозпод≥линуга банк сист, велика фондова б≥ржа, то останн≥м часом дл€ виникн-€ де€ких нових ф≥н центр≥в (—≥нгапур, Ѕахрейн,  ≥пр, ѕанама, Ѕагамськ≥ ќстрови ≥ т.д.) ви€вилос€ достатньо таких умов, €к л≥беральне ф≥н законодавство, в≥дсутн под на дох, спрощена процедура реЇстрац≥њ представництв та ф≥л≥й ≥ноз банк≥в ≥ проведенн€ б≥ржових операц≥й. як≥сно новою рисою ц≥Їњ мереж≥ стали взаЇмозалежн≥сть, взаЇмодоповнюван≥сть ≥ зрост ≥нтеграц≥€ в Їдину систу.7) дедал≥ вагом≥шими суб'Їктами глоб ф≥н середовища стають велик≥ ≥нституц ≥нвестори (пенс≥йн≥, страх фонди, ≥нвест компан≥њ, взаЇмн≥ фонди). 8)√лобал≥зац≥€ ф≥н породжуЇ багато складних проблем ≥ суперечностей(св≥т ф≥н кризи).

256. Ѕюдж ™—: джерела дох ≥ напр€ми вик бедж кошт≥в.

Ѕюдж ™— Ї централ≥зованим фондом грош кошт≥в крањн-член≥в та водночас ф≥новим планом формув та використ ф≥н ресурс≥в ™вроп —оюзу. ќсновними принципами формув дох бюджу ™— Ї принцип сп≥льноњ ф≥н в≥дпов≥дальност≥, €кий передбачаЇ, що вс≥ держ Ч члени ™— зобов'€зан≥ брати участь у формув дох бюджу ≥ принцип ф≥н сол≥дарност≥ держав Ч член≥в ™—, €кий вимагаЇ приведенн€ внеск≥в держав Ч член≥в ™— у в≥дпов≥дн≥сть до њх ф≥н можливостей.

—першу бюдж ™— формувавс€ ≥з внеск≥в крањн-член≥в, пот≥м була створена сист власних дох бюджу ™—. —ьогодн≥ власн≥ ресурси бюджу ™— об'Їднуютьс€ у три основн≥ групи: 1) традиц≥йно до власних кошт≥в належ мито; с\г збори; под на вир-во. 2) крањни-члени в≥драховують до бюджу ™— певний в≥дсоток в≥д бази оподаткув податком на додану варт≥сть. 3) найважлив≥шу роль серед власних ресурс≥в бюджу ™— в≥д≥грають в≥драх-€ певноњ частки валового нац≥онального доходу. ÷ей додатковий ресурс бюджу покликаний збалансувати бюдж, покриваючи вс≥ видатки ™—, на €к≥ не вистачаЇ кошт≥в ≥з двох перших джерел.

 р≥м власних ресурс≥в, до бюджу зараховують й ≥нш≥ дох, роль €ких Ї незначною: в≥дсотки за наданими кредитами; внески крањн, €к≥ не Ї членами ™—, до певних програм —оюзу (наприклад, наук-досл≥дних); невикористан≥ суми за резами викон-€ бюджу.

ќсновними видатковими статт€ми бюджу ™— Ї так≥: ф≥насув с≥льського госп, соц ≥ рег програм перерозпод≥л, проведенн€ наук-досл≥дних ≥ досл≥дно-конструкторських роб≥т, забезпеч зовн пол≥тичних та ек≥чних зв'€зк≥в, видатки на управл. ј також:

1. спри€нн€ ек зростанню, п≥дтримц≥ конкурентоспроможност≥ та зайн€тост≥. 2. ѕрограми ™вросоюзу, спр€мован≥ на охорону та управл природними ресурсами, покликан≥ забезпечити чистоту навколишнього природного середовища, €к≥сну та еколог≥чно чисту њжу дл€ насел-€ ™вропи. 3. ф≥насувм програм гарантуванн€ громад€нських свобод, захисту прав споживач≥в, п≥дтримки демократ≥њ та свободи слова, контролю за кордонами ™— ≥ м≥грац≥йними процесами загалом. 4. видатки на ф≥насув зовн програм ≥, зокрема, щодо кооперац≥њ з ≥ншими держми, у тому числ≥ крањнами, що перерозпод≥лив. 5. јдм≥н≥стративн≥ витр. 6. платеж≥, €к≥ будуть спр€мован≥ у вигл€д≥ допомоги новим крањнам Ч членам ™—.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 383 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2556 - | 2146 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.