Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќбгрунт, чому держ позики €к зас≥б покритт€ деф≥циту бюджу безпечн≥ш≥ н≥ж грошова ем≥с≥€. 6 страница




219. ≤нструменти кредго ринку ≥ ринку ц≥нних папер≥в.

≤нструментом кредго ринку Ї: комерц≥йн≥ ≥ банк кредити. ≤нструменти ц≥нних папер≥в Ї: акц≥њ, обл≥гац≥њ, казначейськ≥ вексел≥, депозитарн≥ сертиф≥кати, ≥нвест сертиф≥кат, комерц≥йн≥ папери.

 омерц≥йний кредит в≥дображаЇ в≥днос куп≥вл≥-продажу м≥ж субТЇктами госп з в≥дстрочкою платежу. ¬≥н оформл€Їтьс€ борговим зобовТ€занн€м Ч векселем. –озр≥зн€ють два види вексел≥в Ч прост≥ й переказн≥. ѕростий вексель в≥дображаЇ двосторонн≥ в≥днос м≥ж платником, €кий Ї боржником, ≥ отримувачем кошт≥в, €кий виступ в рол≥ кредитора. ѕереказний вексель в≥дображаЇ тристоронн≥ в≥днос Ч м≥ж боржником, кредитором ≥ отримувачем кошт≥в, тобто в≥н склад тод≥, коли заборгован≥сть погашаЇтьс€ не кредитору, а вказан≥й ним трет≥й особ≥.

Ѕанк кредит €вл€Ї собою форму взаЇмов≥днос м≥ж позичальниками ≥ спец≥ал≥зованими кредитними установами, сук-ть €ких становить кредитну систу.

≤нструменти ринку ц≥нних папер≥в:

јкц≥€ €вл€Ї собою документ, €кий засв≥дчуЇ право на певну частину власност≥ акц≥онерного товар иства ≥ даЇ право на отриманн€ доходу в≥д нењ у вигл€д≥ див≥денд≥в. ≤сн р≥зн≥ види акц≥й, €к≥ визначають р≥зн≥ права њх власник≥в: прост≥ й прив≥лейован≥; ≥менн≥ та на предТ€вника; паперов≥ та електронн≥; ном≥наль≠н≥ та без ном≥налу; платн≥ та прем≥альн≥; з в≥льним та обмеженим об≥гом.

ќбл≥гац≥€ €вл€Ї собою боргове зобовТ€занн€ позичальника перед кредитором, €ке оформл€Їтьс€ не кредю угодою, а продажем-куп≥влею спец≥ального ц≥нного паперу. ≤сн р≥зн≥ види акц≥й залежно в≥д ем≥тента, способу виплати доходу, терм≥н≥в, на €к≥ вона випускаЇтьс€, умов об≥гу та над≥йност≥.

 азначейський вексель Ї формою боргового зобовТ€занн€ держ. Ќа в≥дм≥ну в≥д держ обл≥гац≥й, казначейськ≥ вексел≥ випускаютьс€ на строк, €к правило, до одного року п≥д покритт€ бюдж деф≥циту з виплатою доходу у вигл€д≥ дисконту. ƒепозитний сертиф≥кат Ї формою боргового зобовТ€занн€ комерц≥йного банку. ћоб≥л≥зац≥€ ресурс≥в банком на певний, наперед визначений пер≥од, може зд≥йсн шл€хом в≥дкритт€ депозитних вклад≥в ≥ випуску депозитних сертиф≥кат≥в. ѕеревагою сертиф≥кат≥в Ї можлив≥сть њх продажу, тобто досить висока л≥кв≥дн≥сть.

≤нвест сертиф≥кат €вл€Ї собою ц≥нний пап≥р, €кий випускаЇтьс€ ≥нституц≥йними ≥нвесторами дл€ моб≥л≥зац≥њ кошт≥в з метою њх наступного вкладенн€ в ц.п..

 омерц≥йн≥ папери випускаютьс€ в≥домими компан≥€ми з метою моб≥л≥зац≥њ позичкових кошт≥в на б≥льш дешевих умовах, н≥ж банк кредит. ¬они не мають н≥€кого забезпеч ≥ випускаютьс€ на предТ€вника строком до одного року. ƒох за комерц≥йними паперами виплачуютьс€, €к правило, у вигл€д≥ дисконту. «а своЇю сутн≥стю комерц≥йн≥ папери Ї борговим зобовТ€занн€м.

‘ункц≥он-€ ринку ц≥нних папер≥в забезпечуЇтьс€ його субТЇктами: ем≥тентами, ≥нвесторами, посередниками, фондовою б≥ржою.

220. ƒайте визнач-€ ц≥нних папер≥в. боргов≥ ≥ дольов≥ ц.п..

÷.п. - грош документи, що засв≥дчують право волод≥нн€ або в≥днос позики, визначають взаЇмини м≥ж особою, €ка њх випустила, та њхн≥м власником ≥, €к правило, передбачають виплату доходу у вигл€д≥ див≥денд≥в або в≥дсотк≥в, а також можлив≥сть переданн€ грош та ≥нш прав, що випливають з цих документ≥в, ≥ншим особам.

÷.п. виступ €к ек≥чна ≥ юридична категор≥€. як юридична категор≥€ ц.п. визначають так≥ права: волод≥нн€ ц≥нним папером; засв≥дченн€ майнових ≥ обов'€зкових прав; право управл; задоволенн€ переданн€ або отриманн€ власност≥. ÷.п. €к ек≥чна категор≥€ мають певн≥ властивост≥ й характеристики: л≥кв≥дн≥сть, дох≥дн≥сть, курс, над≥йн≥сть, потенц≥ал приросту курсовоњ вартост≥, на€вн≥сть самост≥йного об≥гу.

ќсновн≥ ц.п. под≥л€ють на два типи: дольов≥ ц.п. та позичков≥ (боргов≥) ц.п..

ƒольов≥ ц.п., або акц≥њ, надають право њхн≥м власникам €к на волод≥нн€ частиною майна акц≥онерного товар иства, так ≥ на отриманн€ певноњ частини чистого прибутку ем≥тента у вигл€д≥ див≥денд≥в, розм≥р €ких залежить в≥д величини чистого прибутку ем≥тента. ƒив≥денди на акц≥њ можуть виплачувати не завжди.  р≥м того, акц≥њ здеб≥льшого Ї безстроковими ц≥нними паперами. ѕозичков≥ ц.п., або обл≥гац≥њ, Ї оф≥ц≥йними грошовими документами, €к≥ засв≥дчують факт наданн€ кредиту ≥нвестором ем≥тенту ≥ Ї юридичним зобов'€занн€м ем≥тента повернути цей кредит у зазначений терм≥н. Ќа позичков≥ ц.п. завжди повинн≥ нараховуватис€ ≥ сплачуватис€ див≥денди незалежно в≥д прибутку ем≥тента. ѕозичков≥ ц.п. мають обмежений терм≥н "житт€". ƒо боргових ц≥нних папер≥в в≥днос€тьс€:

а) обл≥гац≥њ п≥дпр; б) держ обл≥гац≥њ ”;

в) обл≥гац≥њ м≥сцевих позик; г) казначейськ≥ зобов'€занн€ ”; і) ощадн≥ (депозитн≥) сертиф≥кати; д) вексел≥.

221. ÷.п.: класиф-€. ¬иди корпоративних ц≥нних папер≥в.

÷.п. - грош документи, що засв≥дчують право волод≥нн€ або в≥днос позики, визначають взаЇмини м≥ж особою, €ка њх випустила, та њхн≥м власником ≥, €к правило, передбачають виплату доходу у вигл€д≥ див≥денд≥в або в≥дсотк≥в, а також можлив≥сть переданн€ грош та ≥нш прав, що випливають з цих документ≥в, ≥ншим особам.

÷.п. виступ €к ек≥чна ≥ юридична категор≥€. як юридична категор≥€ ц.п. визначають так≥ права: волод≥нн€ ц≥нним папером; засв≥дченн€ майнових ≥ обов'€зкових прав; право управл; задоволенн€ переданн€ або отриманн€ власност≥. ÷.п. €к ек≥чна категор≥€ мають певн≥ властивост≥ й характеристики: л≥кв≥дн≥сть, дох≥дн≥сть, курс, над≥йн≥сть, потенц≥ал приросту курсовоњ вартост≥, на€вн≥сть самост≥йного об≥гу.

«а ознаками њхньоњ ек≥чноњ природи ц.п., €к правило, п≥дрозд≥л€ють на пайов≥ папери, боргов≥ та пох≥дн≥ ф≥н ≥нструменти. ѕайов≥ папери засв≥дчують в≥днос сп≥ввласност≥ або пайовоњ участ≥ у формув статут фонду ≥ розпод≥ленн≥ прибутку (акц≥њ). Ѕоргов≥ папери опосередковують банк в≥днос (обл≥гац≥њ, ощадн≥ сертиф≥кати, депозитн≥ сертиф≥кати, вексел≥ та ≥н.). ѕох≥дн≥ ф≥н ≥нструменти (опц≥они, фТючерси, варанти та ≥н.) Ч це особлив≥ фондов≥ ц≥нност≥, €к≥ ф≥ксують пром≥жн≥ права партнер≥в у процес≥ укладанн€ угоди. «алежно в≥д мети њхнього випуску: фондов≥ й комерц≥йн≥. ѕерш≥ призначено дл€ формув кап≥талу (акц≥њ, обл≥гац≥њ та ≥н.), друг≥ Ч дл€ опосередковуванн€ товар них в≥днос (вексел≥, акредитиви та ≥н.) «алежно в≥д ем≥тента: папери, випущен≥ ур€дом, держи установами, м≥сц органами влади, банками, держи п≥дпрми, акц≥онерними товар иствами, ≥ншими недержи п≥дпрми. «а формою виплати див≥денд≥в чи в≥дсотк≥в: ≥менн≥ ц.п., папери на предТ€вника й переказн≥. ≤менний ц≥нний пап≥р засв≥дчуЇ право власност≥ конкретноњ особи, а перех≥д цих прав потребуЇ обовТ€зковоњ ≥дентиф≥кац≥њ (п≥дтвердженн€ особи) власника. ÷≥нний пап≥р на предТ€вника, навпаки, Ї безособовим, ≥ перех≥д прав власност≥ не потребуЇ ≥дентиф≥кац≥њ його попереднього власника.

÷.п. (незалежно в≥д њхн≥х ≥нш ознак) можна п≥дрозд≥л€ти на ринков≥, котр≥ можна перепродувати, ≥ неринков≥, €к≥ дозволено продати т≥льки один раз: ем≥тент продаЇ ц.п. ≥нвестору, €кий у цьому раз≥ Ї не т≥льки першим, а й останн≥м покупцем ц≥нних папер≥в такого виду. «а терм≥ном погашенн€: короткотерм≥нов≥, середньотерм≥нов≥, довготерм≥нов≥, безтерм≥нов≥. ўодо часу погашенн€ Ч одн≥ папери п≥дл€гають погашенню т≥льки в указаний терм≥н, а ≥нш≥ Ч будь-коли. ÷.п. з правом раннього погашенн€ под≥л на ретроспективн≥ (з обмежм) ≥ неретроспективн≥. «а способом виплати доходу: а) ц.п. з ф≥ксованим платежем, до €ких належ обл≥гац≥њ та прив≥лейован≥ акц≥њ; б) ц.п. з плаваючою ставкою, наприклад, обл≥гац≥њ з плаваючим в≥дсотком, що залежить, головне, в≥д обл≥ковоњ банк≥вськоњ ставки; в) ц.п., дох≥д в≥д €ких безпосер залежить в≥д розм≥ру чистого прибутку п≥дпр (прост≥ акц≥њ, ≥нвест сертиф≥кати). «а м≥сцем реЇстрац≥њ оф≥су ем≥тента: в≥тчизн€н≥ та ≥ноз. ƒо ≥ноз належ ц.п. ем≥тент≥в, котр≥ не Ї резидентами ” ≥ випуск €ких (папер≥в) зареЇстровано в ≥нш крањнах. «а ознакою територ≥њ об≥гу: рег≥ональн≥ (обл≥гац≥њ м≥сцевих орган≥в самоуправл), нац≥ональн≥ (папери внутр≥шнього фонд ринку), м≥жрег≥ональн≥ (папери, котр≥ можуть в≥льно обертатис€ на територ≥њ ≥нш держав).

222. ÷.п.: сутн, класиф-€. ¬иди держ ц≥нних папер≥в.

÷.п. Ч це грош документи, що засв≥дчують право волод≥нн€ або в≥днос позики м≥ж особою, €ка њх випустила, та њх власником ≥ передбачають, €к правило, виплату

доходу у вигл€д≥ див≥денд≥в або процент≥в, а також можлив≥сть переданн€ грош та ≥нш прав, що випливають ≥з цих документ≥в, ≥ншим особам.

÷.п. можна класиф≥кувати також за такими ознаками:

1) за ем≥тентами (держ, приватн≥ та зм≥шан≥);

2) за ступенем захисту (висококласн≥ та низькокласн≥);

3) за обс€гом наданих прав (з правом власност≥, з правом управл та з пра≠вом кредитуванн€);

4) за територ≥Їю об≥гу (мун≥ципальн≥, держ, ≥ноз);

5) за формою отриманн€ доходу (з пост≥йним доходом та з точковим доходом);

6) за можлив≥стю обм≥ну (конвертован≥ та неконвертован≥).

ƒерж ц.п. засв≥дчують право на власн≥сть ≥ належн≥сть до держ кредиту.

ƒерж ц.п. Ч це держ зобов'€занн€, що випускаютьс€ в документарн≥й або електронн≥й формах центральним ур€дом, м≥сц органами влади ≥ окремими

держи п≥дпрми з метою розм≥щ-€ позик ≥ моб≥л≥зац≥њ грош ресурс≥в у в≥дпов≥дн≥ бюджи. Ќайпоширен≥шим видом держ ц≥нних папер≥в Ї обл≥гац≥њ

держ позик. ќбл≥гац≥€ Ч це ц≥нний пап≥р, €кий, по≠1, засв≥дчуЇ внесенн€ њњ власником певних грош кошт≥в на њњ придбанн€ (в даному випадку Ч на користь держ); по≠2, надаЇ њњ власников≥ право на отриманн€ певного доходу в≥д обл≥гац≥њ; по≠ 3, потверджуЇ зобов'€занн€ держ в≥дшкодувати повну ном≥нальну варт≥сть обл≥гац≥њ

у передбачений умовами позики строк.¬ипускаютьс€ обл≥гац≥њ внутр ≥ зовн держ ≥ м≥сцевих позик. ќбл≥гац≥њ держ позик можуть бути €к ≥менними, так ≥ на

пред'€вника. √оловними набувачами держ обл≥гац≥й Ї, €к правило, комерц≥йн≥ банки.

ƒерж обл≥гац≥њ можуть в≥льно обертатис€, або мати обмежене коло об≥гу, вони ощадн≥ й бувають казначейськ≥.  азначейськ≥ зобов'€занн€ (вексел≥) держ Ч це вид держ ц≥нних папер≥в, що засв≥дчуЇ внесенн€ њх власником грош кошт≥в до бюджу ≥ даЇ право на одержанн€ ф≥ксованого доходу прот€гом строку волод≥нн€ цими паперами.  азначейськ≥ зобов'€занн€ випускаютьс€ державою на р≥зний терм≥н, тому вони можуть бути: довгостроков≥, серед≠ньостроков≥ ≥ короткостроков≥.

223. як≥ ≥сн види ц≥нних папер≥в держ? «а рах €ких кошт≥в держ виплачуЇ дох по держ позиках ≥ погашаЇ

ќформленн€ держ позик може зд≥йсн двома видами ц≥нних папер≥в Ч обл≥гац≥€ми ≥ казначейськими зобовТ€≠занн€ми (вексел€ми). ќбл≥гац≥€ €вл€Ї собою боргове зобовТ€зан≠н€ держ, за €ким у встановлен≥ строки повертаЇтьс€ борг ≥ виплачуЇтьс€ дох≥д у форм≥ процента чи виграшу. ¬они можуть бути знеособленими (на покритт€ бюдж деф≥циту) ≥ ц≥льовими (п≥д конкретн≥ проекти). ќбл≥гац≥€ маЇ ном≥нальну варт≥сть Ч зазначену суму боргу Ч ≥ курсову ц≥ну, за €кою вона продаЇтьс€ ≥ перепродаЇтьс€ залежно в≥д њњ дох≥дност≥, над≥йност≥ й л≥кв≥дност≥. –≥зниц€ м≥ж курсовою ц≥ною ≥ ном≥нальною варт≥стю обл≥гац≥њ становить курсову р≥зницю.  азначейськ≥ зобовТ€≠занн€ (вексел≥) мають характер боргового зобовТ€занн€, спр€мованого т≥льки на покритт€ бюдж деф≥циту. ¬иплата доходу зд≥йсн у форм≥ процент≥в чи на дисконтн≥й основ≥.  азначейськими зобовТ€занн€ми, €к правило, оформл€ютьс€ короткостроков≥ позики (≥нод≥ середньостроков≥ Ч казначейськ≥ ноти), обл≥гац≥€ми Ч середньо- та довгостроков≥.

ƒжерелами погашенн€ держ позик можуть бути:

Ч дох в≥д ≥нвест позичених кошт≥в у високоефективн≥ проекти;

Ч додатков≥ надходж в≥д под;

Ч ек≥€ кошт≥в в≥д зменшенн€ видатк≥в;

Ч ем≥с≥€ грошей;

Ч залучен≥ в≥д нових позик кошти (реф≥насув боргу).

224. ‘≥н послуги, њх види та характер.

ф≥н послуга - операц≥њ з ф≥новими активами, що зд≥йснюютьс€ в ≥нтересах трет≥х ос≥б за власний рах чи за рах цих ос≥б, а у випадках, передбач законодавством, - ≥

за рах залучених в≥д ≥нш ос≥б ф≥н актив≥в, з метою отриманн€ прибутку або збереженн€ реальноњ вартост≥ ф≥н актив≥в;

ринки ф≥н послуг - сфера д≥€льн учасник≥в ринк≥в ф≥н послуг з метою наданн€ та спожив-€ певних ф≥н послуг. ƒо ринк≥в ф≥н послуг належ профес≥йн≥ послуги на ринках банк послуг, страх послуг, ≥нвестиц≥йних послуг, операц≥й з ц≥нними паперами та ≥нш видах ринк≥в, що забезп об≥г ф≥н актив≥в;

учасники ринк≥в ф≥н послуг - юридичн≥ особи та ф≥з особи - суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥€льн, €к≥ в≥дпов≥дно до зак мають право зд≥йснювати д≥€льн з наданн€ ф≥н послуг на територ≥њ ”, та споживач≥ таких послуг;

‘≥новими вваж так≥ послуги:

1) випуск плат≥жних документ≥в, плат≥жних карток, дорожн≥х чек≥в та/або њх обслуговуванн€, кл≥ринг, ≥нш≥ форми забезпеч розрахунк≥в;

2) дов≥рче управл ф≥новими активами;

3) д≥€льн з обм≥ну валют;

4) залученн€ ф≥н актив≥в ≥з зобов'€занн€м щодо наступного њх поверненн€;

5) ф≥н л≥зинг;

6) наданн€ кошт≥в у позику, в тому числ≥ ≥ на умовах ф≥н кредиту;

7) наданн€ гарант≥й та поручительств;

8) переказ грошей;

9) послуги у сфер≥ страх та накопичувального пенс≥йного забезпеч;

10) торг≥вл€ ц≥нними паперами;

11) факторинг;

‘≥н послуги надаютьс€ ф≥новими установами, а також, €кщо це пр€мо передбачено законом, ф≥зичними особами - суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥€льн.

‘≥н послуги в≥дпов≥дно до положень «ак ѕро ф≥н послуги та держ регулюв ринк≥в ф≥н послуг надаютьс€ суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥€льн на п≥дстав≥ договору.

225. ѕо€сн в≥дм≥нност≥ м≥ж л≥зинг ≥ факторинг.

Ћ≥зинг (англ. leasing Ч оренда, майновий найм) Ч п≥дприЇмницька д≥€льн, спр€мована на ≥нвест власних чи залучених ф≥н кошт≥в, €ка пол€гаЇ в наданн≥ л≥зингодавцем у виключне корист-€ на визначений строк л≥зингоодержувачу майна.

‘акто́ринг Ч (в≥д англ. Factoring - посередник) ф≥н ком≥с≥йна операц≥€, при €к≥й кл≥Їнт переуступаЇ деб≥торську заборгован≥сть факторингов≥й компан≥њ з метою: миттЇвого отриманн€ б≥льшоњ частини платежу; гарант≥њ повного погашенн€ заборгованост≥; зниженн€ витрат по веденню рахунк≥в.

Ћ≥зинг можна розгл€дати €к р≥зновид довгострокового кредиту, що надаЇтьс€ в майнов≥й форм≥ ≥ погашенн€ €кого зд≥йсн в розстрочку.

” л≥зингов≥й угод≥ беруть участь три сторони:

Ј постачальник, €кий Ї виробником об'Їкта л≥зингу;

Ј л≥зингодавець, €кий оплачуЇ об'Їкт л≥зингу ≥ здаЇ його в л≥зинг;

Ј л≥зингоодержувач, той, хто отримуЇ ≥ використовуЇ об'Їкт л≥зингу.

—уть факторингу пол€гаЇ в тому, що банк купуЇ у кл≥Їнта право на вимогу боргу. як правило, банком купуютьс€ деб≥торськ≥ рахунки, пов'€зан≥ з поставкою товар чи наданн€м послуг. “акож банк може надавати кл≥Їнту р€д ≥нш послуг, таких €к веденн€ бухгалтер≥њ, ≥нформац≥йн≥, юридичн≥ послуги.

” факторингу беруть участь три сторони:

Ј фактор (спец≥ал≥зована установа, спец в≥дд≥л комерц≥йного банку);

Ј постачальник;

Ј покупець.

‘≥н л≥зинг передбачаЇ виплату прот€гом твердо встановленого пер≥оду сум, €к≥ достатн≥ дл€ повноњ амортиз кап≥тальних вкладень ≥ здатн≥ забезпечити л≥зингодавцю прибуток.

Ќайпрост≥ша схема л≥зинговоњ операц≥њ передбачаЇ:

Ј подачу за€ви кл≥Їнтом, в €к≥й зазначаютьс€ об'Їкт л≥зингу, його характеристики, бажаний строк угоди. “акож надаютьс€ ф≥н документи;

Ј анал≥з документ≥в ≥ прийн€тт€ р≥шенн€ щодо п≥дписанн€ договору про л≥зинг;

Ј передача об'Їкта л≥зингу.

Ћ≥зингова послуга виникаЇ таким чином: на проханн€ кл≥Їнта банк купуЇ майно (обладнанн€, транспортн≥ засоби, обчислювальну техн≥ку та ≥нше) ≥ приймаЇ на себе практично вс≥ зобов'€занн€ власника: в≥дпов≥дальн≥сть за збер≥ганн€ майна, внесенн€ страх платеж≥в, сплату майнових под.  л≥Їнт, на проханн€ €кого було придбано майно, укладаЇ з банком угоду про оренду, в €к≥й визнач, разом з ≥ншими умовами, розм≥р та пер≥одичн≥сть орендноњ плати. ƒо складу л≥зингового платежу включаютьс€ амортизац≥йн≥ в≥драх-€, плата за ресурси, л≥зингова маржа, прем≥€ за ризик.

‘акторингова послуга може надаватись банком €к в поЇднанн≥ з ф≥насувм, так ≥ без ф≥насув. ѕри факторингу без ф≥насув кл≥Їнт подаЇ фактору документи, що п≥дтверджують в≥двантаженн€ товар у, а фактор зобов'€зуЇтьс€ отримати на користь кл≥Їнта грош кошти. “обто роль фактора зводитьс€ до ≥нкасуванн€ ф≥н документ≥в. ‘акторинг з ф≥насувм пол€гаЇ в тому, що фактор купуЇ рахунки-фактури кл≥Їнта ≥ виплачуЇ йому грош кошти у розм≥р≥ 80-90% в≥д суми боргу. –ешта 10-20%, що лишилис€, банк утримуЇ €к компенсац≥ю ризику до погашенн€ боргу. ѕ≥сл€ погашенн€ боргу банк повертаЇ утриману суму кл≥Їнтов≥.

‘акторингова послуга оформл€Їтьс€ шл€хом укладанн€ угоди м≥ж банком ≥ кл≥Їнтом, в €к≥й маЇ бути зазначено вид факторингу: закритий чи в≥дкритий. ѕри в≥дкритому факторингу деб≥торам надсилаЇтьс€ пов≥домленн€ про укладанн€ угоди ≥ пропонуЇтьс€ зд≥йснити платеж≥ безпосер фактору. ѕри закритому факторингу деб≥тори направл€ють кошти кл≥Їнту, а той розраховуЇтьс€ з фактором.

ƒох фактора в≥д зд≥йсн факторинговоњ операц≥њ склад з двох частин:

Ј ком≥с≥йн≥ за послуги по обслуговуванню боргу (в розм≥р≥ 1Ч2% загальноњ суми придбаних банком рахунк≥в);

Ј позичковий процент, нарахований на виданий кл≥Їнту аванс.

¬насл≥док швидкого об≥гу деб≥торських рахунк≥в ≥ в зв'€зку з незначним пер≥одом корист-€м авансом дох≥д банку в≥д позичкового процента менший, н≥ж в≥д ком≥с≥йних платеж≥в.

226. ќбгрунт, чому страх це сегмент ринку ф≥н послуг.

‘≥н ринок - це вс€ сист ек≥чних в≥днос, що виник м≥ж його пр€мими учасниками при формув попиту ≥ пропозиц≥њ на специфпослуги - ф≥н послуги, пов'€зан≥ з процесом куп≥вл≥-продажу, розпод≥лу та перерозпод≥лу ф≥н актив≥в, €к≥ знаход€тьс€ у власност≥ ек≥чних суб'Їкт≥в нац≥ональноњ, рег≥ональноњ та св≥т ек≥ки [ 2,76].

як ек≥чна категор≥€ ф≥н ринок виражаЇ екон в≥днос м≥ж суб'Їктами ек≥ки з приводу реал≥з вартост≥ та споживчоњ вартост≥, укладеноњ у ф≥н активах. ÷≥ екон в≥днос визнач об'Їктивними еки законами ≥ ф≥н пол≥тикою держ, впливом пол≥тичних парт≥й та клан≥в (особливо в сучй ” на стад≥њ становленн€ цив≥л≥зованоњ державност≥), €к≥ формують в остаточному п≥дсумку сутн ф≥н ринку, тобто зв'€зки ≥ в≥днос €к на самому ринку, так ≥ у його взаЇмозв'€зку з ≥ншими еки категор≥€ми. Ќа ф≥н ринку д≥ють закони попиту та пропозиц≥њ, граничноњ корисност≥, конкуренц≥њ, що зумовлюють реальн≥ можливост≥ функц≥он-€ вс≥х суб'Їкт≥в ек≥ки в≥дпов≥дно до умов ринковоњ ек≥ки. Ќа ф≥н ринку в≥дбув сусп визнач-€ €кост≥ та ц≥ни ф≥н.

Ќа ринку ф≥н послуг ” сьогодн≥ найактивн≥шими ≥нституц≥йними учасниками Ї комерц≥йн≥ банки, страх компан≥њ та фондов≥ б≥рж≥, оск≥льки вони акумулюють найб≥льшу питому вагу ф≥н ресурс≥в та справл€ють пр€мий вплив на перерозпод≥л вир-ва в крањн≥, ≥нвест кл≥мат та добробут насел-€.

—егментац≥€ ф≥н ринку - це класиф-€ потенц≥йних споживач≥в ф≥н послуг зг≥дно з њхн≥ми вимогами до перерозпод≥л ф≥н ринку. ¬она базуЇтьс€ на застосуванн≥ р≥зних критер≥њв под≥лу споживач≥в на групи, що представл€ють р≥зний за €к≥стю й обс€гом попит на окрем≥ види ф≥н актив≥в (послуг).—трах ринок Ї сферою грош в≥днос, де обТЇктом куп≥вл≥-продажу виступ специф≥чний товар Ц страх послуга (страх захист), формуЇтьс€ попит ≥ пропозиц≥€ на нењ.

¬ажливим сегментом ринку ф≥н послуг в ” Ї ринок страх, повноц≥нне ≥снув-€ €кого Ї важливою умовою не лише дл€ п≥двищенн€ добробуту насел-€, але й дл€ сталого ек перерозпод≥л крањни. “емпи зрост основних показник≥в, що хар суч стан перерозпод≥л ринку страх послуг, обумовлен≥ насамперед зб≥л-€м обс€г≥в добров≥льного страх майна, що становить 80-85% в≥д ус≥х страх прем≥й станом на 2007-2009 роки.  ≥льк≥сть страх компан≥й в ” на к≥нець 2009 року становила 398, утому числ≥ 50 страховик≥в, що зд≥йснюють страх житт€, та 343 страховик≥в, що зд≥йснюють ≥нш≥ види страх. ” пор≥вн€нн≥ ≥з 2007 роком к≥льк≥сть страх компан≥й зб≥льшилас€ на 41, або на 11,5%, що св≥дчить про динам≥чний перерозпод≥л даного сегменту ринку ф≥н послуг.

227. ѕо€сн, €кдерж регул ф≥н ≥ страх ринок.

«” Ђѕро ф≥н послуги та держ регулюв ринк≥в ф≥н послугї: ƒерж регулюв ринк≥в ф≥н послуг -зд≥йсн державою комплексу заход≥в щодо регулюв та нагл€ду за ринками ф≥н послуг з метою захисту ≥нтерес≥в споживач≥в ф≥н послуг та запоб≥ганн€ кризовим €вищам. ¬оно зд≥йсн шл€хом: 1) веденн€ держ реЇстр≥в ф≥н установ та л≥цензуванн€ д≥€льн з наданн€ ф≥н послуг; 2) нормативно-правового регулюв д≥€льн ф≥н установ; 3) нагл€ду за д≥€льн ф≥н установ; 4) застос-€ уповноваженими держи органами заход≥в впливу; 5) проведенн€ ≥нш заход≥в з держ регулюв ринк≥в ф≥н послуг. ќргани, €к≥ зд≥йснюють держ регулюв ринк≥в ф≥н послуг 1) щодо ринку банк послуг Ц ЌЅ”; 2) щодо ринк≥в ц≥нних папер≥в та пох≥дних ц≥нних папер≥в -

ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фонд ринку; 3)щодо ≥нш ринк≥в ф≥н послуг - спец≥ально уповноваженим органом вик влади у сфер≥ регулюв ринк≥в ф≥н послуг. јнтимонопольний ком≥тет ” та ≥нш≥ держ органи зд≥йснюють контроль за д≥€льн учасник≥в ринк≥в ф≥н послуг та отримують в≥д них ≥нформац≥ю у межах повноважень, визначених законом.

ћетоди регулюв банк≥вськоњ д≥€льн. 1 .Ѕанк≥вське регулюв Ч одна з ф-й ЌЅ”, що пол€гаЇ у створенн≥ сист норм, €к≥ впор€дковують д≥€льн банк≥в, визначають њњ заг принципи, пор€док зд≥йсн банк≥вського нагл€ду, в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ банк≥вського законодавства. ќсновн≥ екон та правов≥ засади кредитуванн€ закр≥плен≥ в чинному законодавств≥ ”. «г≥дно ≥з «”"ѕро банки та банк≥вську д≥€льнї2. –егулюв д≥€льн учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в. (ƒерж ком≥с≥€ ц≥нних папер≥в та фонд ринку) 1. «аконодавче регулюв ринку ц≥нних папер≥в. 2. «аконодавче закр≥пленн€ списку ц≥нних папер≥в. 3. ƒерж регулюв випуску ц≥нних папер≥в. 4. ѕубл≥кац≥€ ем≥тентом р≥чних зв≥т≥в.5. ƒерж л≥цензуванн€ посередницькоњ д≥€льн. 6. ƒерж контроль на ринку ц≥нних папер≥в. 7. Ѕ≥ржовий та позаб≥ржовий сегменти ринку ц≥нних папер≥в. 8. —аморегул≥вн≥ орган≥зац≥њ на ринку ц≥нних папер≥в. ƒерж регулюв страх ринку - сист ек≥чних й адм≥н≥стративно-правових в≥днос, €к≥ виник м≥ж учасниками страх ринку та державою у процес≥ ц≥леспр€мованого держ впливу на страх ринок за допомогою адм≥н≥стративно-правових й ек≥чних регул€тор≥в. ƒо сист заход≥в держ регулюв вход€ть: реЇстрац≥€ страх орган≥зац≥й; л≥цензуванн€ д≥€льн страх орган≥зац≥й; нагл€д за д≥€льн страховик≥в та њх об'Їднань. ƒерж ком≥с≥€ з регулюв ринк≥в ф≥н послуг ”- головний орган.. …ого стратег≥чн≥ завданн€: розробленн€ та впровадженн€ стратег≥њ перерозпод≥л страховоњ справи; встановленн€ Їдиних вимог ≥ стандарт≥в наданн€ страх послуг; гармон≥зац≥€ страх законодавства з Ївропейськими стандартами; веденн€ статистичноњ та бухгалтерськоњ зв≥тност≥ в≥дпов≥дно до м≥жнар стандарт≥в; вир≥шенн€ методолог≥чних питань, зокрема уточненн€ критер≥њв ≥ процедур оц≥нки страх компан≥й, њх проб≥рок ≥ мон≥торингу д≥€льн; посиленн€ вимог до кап≥тал≥зац≥њ з метою п≥двищити платоспроможн≥сть страховик≥в; розробленн€ нормативних акт≥в, що регулюють перестрах, посередницьку д≥€льн на страх ринку, механ≥зм формув резерв≥в. ƒерж ком≥с≥€ з регулюв ринк≥в ф≥н послуг ” забезпечуЇ проведенн€ державноњ пол≥тики у сфер≥ страх, у своњй д≥€льн керуЇтьс  ”, законами ”, актами ѕрезидента ”,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”, узагальнюЇ практику застос-€ законодавства з питань, що належ до його компетенц≥њ, розробл€Ї пропозиц≥њ щодо вдосконаленн€ законодавства, у визначеному пор€дку вносить њх на розгл€д ѕрезидентов≥ ” та ћ”. ” межах своњх повноважень ц€ ком≥с≥€ орган≥з викон-€ акт≥в законодавства ≥ систтично контролюЇ њхню реал≥зац≥ю.

228. —утн ф≥н субТЇкт≥в госп, њх ф-њ та принципи

‘≥н субТЇкт≥в госп Ц це особлива галузь функц≥он-€ самих ф≥н ≥ ф≥н в≥днос з метою забезпеч процесу вир-ва. ‘≥н субТЇкт≥в госп Ц це процес формув фонд≥в грош кошт≥в дл€ обслуговуванн€ виробничого процесу з метою одержанн€ прибутку, п≥двищенн€ ефективност≥ вир-ва, забезпеч розрахунк≥в з ƒерж бюджом, ф≥новими ≥нститутами та ≥ншими юридичними ≥ ф≥зичними особами.

‘≥н субТЇкт≥в госп виражають свою сутн через так≥ ф-њ:

1)формув, розпод≥л та використ ф≥н ресурс≥в дл€ забезпеч операц≥йноњ вир та ≥нвестиц≥йноњ д≥€льн 2)контроль за формувм та використм ф≥н ресурс≥в у процес≥ в≥дтворенн€.

√рош фонди Ч це частина грош кошт≥в, €к≥ мають ц≥льове спр€муванн€. ƒо грош фонд≥в належ: статутний фонд, фонд оплати прац≥, резервний фонд та ≥н.

ќрган≥з та функц≥он-€ ф≥н п≥дпр базуЇтьс€ на в≥дпов≥дних принципах. ƒо них належ: комерц≥йний розрах, господарська та ф≥н незалежн≥сть, ф≥н в≥дпов≥дальн≥сть, матер≥альна зац≥кавлен≥сть.

‘≥н в≥днос виник уже на стад≥њ формув статут фонду п≥дпр, €кий з ек≥чноњ точки зору €вл€Ї собою майно субТЇкта госп на дату його створенн€.  ошти, спр€мован≥ в основн≥ та оборотн≥ засоби при формув статут фонду, €вл€ють собою початков≥ ф≥н ресурси п≥дпр

229.¬н та зовн ф≥н в≥днос субТЇк госп.¬плив на ф д≥€л п≥дпр

ф≥н в≥днос п≥дпр в≥дображ в грош потоках, €к≥ хар њх р≥зноман≥тн≥ й р≥зноб≥чн≥ взаЇмозвТ€зки.

ƒо зовн ф≥н в≥днос п≥дпр вход€ть:

а) в≥днос обм≥ну:

взаЇмов≥днос м≥ж субТЇктами госп, у вигл€д≥ розрахунк≥в з постачальниками ≥ покупц€ми;

б) в≥днос розпод≥лу:

взаЇмов≥днос з бюджом: платеж≥ та асигнуванн€;

взаЇмов≥днос з фондами ц≥льового призначенн€: внески ≥ надходж;

взаЇмов≥днос з≥ страхи компан≥€ми: страх платеж≥ й страх в≥дшкодуванн€;

взаЇмов≥днос з банками: в≥дкритт€ та веденн€ рахунк≥в, збер≥ганн€ кошт≥в на депозитах, отриманн€ ≥ погашенн€ кредит≥в, отриманн€ ≥ сплата процент≥в;

взаЇмов≥днос з ≥нституц≥€ми ф≥н ринку: розм≥щ-€ власних ц≥нних папер≥в та ≥нвест тимчасово в≥льних кошт≥в;

взаЇмов≥днос з галузевими ≥ корпоративними органами: внески у централ≥зован≥ фонди ≥ надходж з них.

¬нутр ф≥н в≥днос п≥дпр мають розпод≥льний характер ≥ включають:

розпод≥л доходу ≥ формув прибутку;

розпод≥л чистого прибутку та його використ;

формув та використ амортизац≥йних в≥драхувань;

утворенн€ та використ фонд≥в п≥дпр.

¬ основу орган≥зац≥њ ф≥н п≥дпр покладено комерц≥йний розрах. «а ринковоњ ек≥ки господарський механ≥зм самоперерозпод≥л базуЇтьс€ на таких основних принципах: саморегулюв, самоокупн≥сть та

самоф≥насув. ÷им принципам в≥дпов≥даЇ комерц≥йний розрах, тобто метод веденн€ госп, що пол€гаЇ в пост≥йному пор≥внюванн≥ (у грошму вираженн≥) витрат та рез≥в д≥€льн. …ого метою Ї одержанн€ максимального прибутку за м≥н≥мальних витрат кап≥талу та

м≥н≥мально можливого ризику. ѕитанн€ про те, що виробл€ти, €к виробл€ти, дл€ кого виробл€ти, за ринкових умов дл€ п≥дпр визнач основним ор≥Їнтиром Ч прибутком.

 омерц≥йний розрах справл€Ї значний вплив на орган≥зац≥ю ф≥н п≥дпр. ¬≥н передбачаЇ, що ф≥н в≥днос п≥дпр регламентуютьс€ державою в основному еки методами Ч з допомогою важел≥в в≥дпов≥дноњ податк, амортизац≥йноњ, валютњ, протекц≥он≥стськоњ пол≥тики. «битки (в т≥м числ≥ втрачена вигода), що њх зазнало п≥дпр внасл≥док викон-€ вказ≥вок держ орган≥в та посадових ос≥б, €к≥ суперечать чинному законодавству, повинн≥ бути в≥дшкодован≥ в≥дпов≥дними органами.

230. ћетоди орган≥зац≥њ ф≥н д≥€льн п≥дпр. ѕринципи, мета

‘≥н д≥€льн п≥дпр може бути орган≥зована трьома методами, а саме: комерц≥йний розрах;неприбуткова д≥€льн;кошторисне ф≥насув.

ќсновний метод ф≥н д≥€льн Ч комерц≥йний розрах. ¬изначальну роль у формув ф≥н ресурс≥в при цьому метод≥ в≥д≥грають власн≥ кошти, котр≥ покривають значну частину витрат, а також Ї забезпечм отриманих кредит≥в. Ѕюдж асигнуванн€ ≥ надходж з ц≥льових та централ≥з фонд≥в вик допом≥жну роль, а збалансуванн€ потреб у ф≥н ресурсах зд≥йсн за допомогою кредиту. ћетою д≥€льн Ї отриманн€ прибутку.

 омерц≥йний розрах ірунтуЇтьс€ на таких принципах: повна господарська ≥ юридична в≥докремлен≥сть; самоокупн≥сть; прибутков≥сть; самоф≥насув; ф≥н в≥дпов≥дальн≥сть.

√осподарська в≥докремлен≥сть даЇ змогу самост≥йно приймати р≥шенн€ з питань вир ≥ ф≥н д≥€льн. ёридична в≥докремлен≥сть про€вл€Їтьс€ в наданн≥ прав юридичноњ особи, €ка маЇ в≥дпов≥дну адресу, рахунки в банках та самост≥йний баланс, з допомогою €кого визначають ф≥н рези. —амоф≥насув передбачаЇ покритт€ витрат на перерозпод≥л вир-ва за рах отриманого прибутку та залучених кредит≥в, €к≥, у свою чергу, також погашаютьс€ за рах прибутку. ‘≥н в≥дпов≥дальн≥сть. —утн цього принципу пол€гаЇ в тому, що п≥дпр несе повну в≥дпов≥дальн≥сть за ф≥н рези своЇњ д≥€льн.

Ќеприбуткова д≥€льн. √оловна мета функц≥он-€ неприбуткових п≥дпр, орган≥зац≥й та установ Ч забезпеч певних потреб сусп≥льства, а не отриманн€ прибутку. ¬≥дсутн прибутку даЇ змогу знизити р≥вень ц≥н ≥ зробити в≥дпов≥дн≥ товар и та послуги б≥льш доступними. Ќа принципах неприбутковост≥ можуть зд≥йснювати свою д≥€льн установи соцњ сфери та п≥дпр мун≥ципального госп. ¬икорист цього методу даЇ змогу поЇднати в умовах ринку €к дос€гненн€ основноњ мети п≥дприЇмницькоњ д≥€льн Ч отриманн€ прибутку на основ≥ комерц≥йного розрахунку в прибуткових галуз€х, так ≥ забезпеч соц значущих потреб сусп≥льства. ¬одночас цей метод, забезпечуючи з≥ставленн€ витрат ≥ дох, спри€Ї рац≥ональному веденню господарськоњ д≥€льн.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 420 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

2039 - | 1891 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.075 с.