Аналіз рентабельності продукції

У ході аналізу відносних показників ефективності діяльності важливим завданням є вивчення факторів, які зумовлюють зміну їх рівня.

Зміна показників рентабельності відбувається під впливом відповідних факторів. Так, на рівень рентабельності продукції впливають 3 основні фактори першого рівня, наведені на рис. 10.10.

 

Зміна структури продукції впливає на рівень її рентабельності у зв'язку з тим, що, по-перше, рівень рентабельності окремих виробів різний, по-Друге, середній рівень рентабельності виробничої продукції не співпадає з рівнем рентабельності окремих виробів. Вплив цього фактору може бути як позитивним, так і негативним. Розрахунок рівня впливу факторів доцільно здійснювати за допомогою прийому ланцюгових підстановок.

У свою чергу на ціну реалізації та собівартість реалізованої продукції спричиняють вплив різноманітні фактори, зокрема, кон'юнктура ринку, якість продукції, рівень прямих матеріальних і трудових витрат тощо (див. теми 11-13).

Для розрахунку впливу факторів на рентабельність продукції використаємо дані табл. 10.24.

 

Розрахунок зміни рентабельності продукції за рахунок різних факторів здійснювався наступним чином:

 

 

За даними таблиці 10.24 у 2-му році відбулося зростання рентабельності продукції на 0.51 пункта. Це було зумовлено наступними факторами:

Ä зміна цін реалізації на 0.2 грн. (або 1,18 %) підвищила результативний показник на 1.59 пункта;

Ä зміна собівартості реалізації на 0,1 грн. (або 0,79 %) зменшила результативний показник на 1,08 пункта.

Слід відмітити, що зростання обсягу реалізації на 15 тис. шт. (або 19.23 %) і зміна структури реалізації одночасно збільшили та зменшили результативний показник на 6,72 пункта.

Аналогічним чином проводиться факторний аналіз показника рентабельності продажу.

Для розрахунку рентабельності окремих видів продукції використовуються дані бухгалтерського обліку (зокрема, первинні документи).

Рентабельність окремих видів продукції Р, визначається за формулою:

 

 

де Р_і - рентабельність і-го віщу продукції. %: Ц_і, С_і - ціна і собівартість і-го виду продукції відповідно (гри.).

Відмінністю факторного аналізу рентабельності окремих видів продукції від рентабельності усієї продукції єте, що не враховується вплив структурного фактора.

Розглянемо на прикладі факторний аналіз показників рентабельності одиниці продукції в аналітичній таблиці 10.25.

 

 

Розрахунок зміни показників рентабельності продукції А здійснено наступним чином:

 

 

 

Зміна показника рентабельності за рахунок зміни:

Ä ціни реалізації: ∆Р^А_ц= 30 - 28,57 = 1,43 (пункта);

Ä собівартості реалізації: ∆Р^А_с= 25,23 -ЗО = -4,77 (пункта);

∆Р = Р^А₂ – Р^А₁ = ∆Р^А_ц + ∆Р^А_с = 1,43 - 4.77 = - 3,34 (пункта).

По продукції Б проводяться аналогічні розрахунки.

Згідно наведених розрахунків можна зробити наступні висновки: по продукції А значно погіршився показник рентабельності (на 3,34 пункти), через відносно високе зростання собівартості одиниці продукції (на 0,8 грн. або 3,81%) при невідповідному підвищенні ціни реалізації (на 0,3 грн. або 1,11%). Отже, за умови незмінності вказаної тенденції постає питання доцільності випуску продукції А. В іншому випадку підприємству необхідно шукати шляхи більш економічного витрачання матеріалів, трудових ресурсів тощо на виробництво. Така ситуація може також свідчити про підвищення якості продукції А, що зумовило підвищення собівартості, при невідповідному реагуванні кон'юнктури ринку.

Показник рентабельності по продукції Б є відносно кращим. Відбулося зростання на 1,81 пункта, що зумовлено зростанням цін (на 1 грн. або 2,27 %) - на 3,03 пункта. Одночасно негативно вплинуло зростання

собівартості реалізації (на 0,3 грн. або 0,91 %) ~ на 1,22 пункта. Така тенденція теж може пояснюватися зміною якості продукції при адекватній реакції ринку. У цілому для підприємства більш доцільним буде нарощування обсягів виробництва та реалізації продукції Б.

Такий всебічний розгляд впливу факторів на зміну рентабельності дає можливість планувати оптимальне виробництво різної продукції і витрати, пов'язуючи це з прибутком і узгоджуючи з кон'юнктурою ринку.

За результатами факторного аналізу можна проводити групування продукції підприємства за наступними ознаками:

1) за рівнем рентабельності:

Ä нерентабельні види продукції;

Ä вироби з низькою рентабельністю;

Ä вироби з середньою або нормальною рентабельністю (близькою до середньої рентабельності по галузі);

Ä вироби високорентабельні.

2) за ступенем і напрямом зміни рентабельності у порівнянні з попереднім періодом. При цьому визначають кількість виробів (питому вагу) за якими:

Ä рентабельність помітно зросла;

Ä рентабельність суттєво не змінилася;

Ä рентабельність знизилася.

Слід визначити, чи є серед нерентабельних виробів такі, що входять до складу основних видів продукції, чи с нові перспективні вироби. При цьому визначається питома вага кожної групи в загальному обсязі виробленої реалізованої продукції. Групування виробів за вказаними ознаками дає змогу визначити існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковості виробництва.

Згідно з розглянутими вище моделями рентабельності продукції та одиниць продукції, рівень рентабельності не залежить від обсягу реалізації, тому що зі зміною останнього прибуток і сума витрат змінюються рівномірно. Тобто продукція є рентабельною, якщо прибуток змінюється прямо пропорційно до обсягу реалізації. і навпаки, якщо продукція є збитковою, то прибуток змінюється обернено пропорційно. У даному випадку не враховується взаємозв'язок обсягу виробництва (реалізації) продукції і її собівартості. Це суперечить реальній дійсності, адже витрати можуть бути постійними (на які не впливає обсяг реалізації) і змінними (які залежать від обсягу реалізації). Врахування такого підходу до поділу витрат дає змогу здійснити системний факторний аналіз рентабельності одиниці продукції за наступною моделлю:

де Р_П - рентабельність одиниці продукції; Ц_і - ціна за одиницю продукції; В_{ЗМ і} — змінні витрати на одиницю продукції; В_Пі - постійні витрати на окремий вид продукції; ОР_і - обсяг реалізації окремого виду продукції.

Така модель факторного аналізу досліджує і кількісно визначає не лише безпосередні, а й опосередковані зв'язки її елементів, і на основі чого з'являється реальна можливість реалізації управлінським персоналом функції операційного левериджу, розглянутого в п. 10.9.

Для проведення факторного аналізу рентабельності продукції за моделлю (10.16), скористаємося даними таблиці 10.26.

 

 

На підставі наведених даних заповнимо наступну аналітичну таблицю (табл. 10.27).

 

Розрахунок впливу факторів на зміну рентабельності продукції А здійснено наступним чином:

Як видно з наведених розрахунків, дані такого аналізу деталізують інформацію про вплив окремо змінних і постійних витрат на рентабельність продукції. Хоча на підприємстві й збільшився обсяг реалізації продукції А на 5,56 % і підвищилася ціна на 0,55 %, все ж таки, зростання змінних і постійних витрат (на 1,16 і 5,56%) негативно вплинуло на рентабельність продукції (- 0,37 пункта). Чітко прослідковується вплив обсягу реалізації через вплив на собівартість реалізованої продукції - 2,41 пункта.