Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јнал≥з впливу фактор≥в на зм≥ну точки беззбитковост≥ та запасу м≥цност≥




Ќа зм≥ну р≥вн€ беззбитковост≥ зд≥йснюють вплив наступн≥ фактори:

1) зм≥на ц≥ни одиниц≥ виробу. «ниженн€ ц≥ни одиниц≥ реал≥зованоњ продукц≥њ передбачаЇ необх≥дн≥сть зб≥льшувати обс€г реал≥зац≥њ в натуральному вираженн≥, тобто п≥двищувати точку беззбитковост≥ (“Ѕ) дл€ покритт€ витрат;

2) зм≥на р≥вн€ зм≥нних витрат в одиниц≥ реал≥зованоњ продукц≥њ. ¬заЇмозв'€зок зм≥ни суми зм≥нних витрат на одиницю продукц≥њ ≥ точки беззбитковост≥ пр€мий, зростанн€ цих витрат призводить до п≥двищенн€ точки беззбитковост≥;

3) зм≥на пост≥йних витрат. Ќапр€м впливу зм≥ни пост≥йних витрат на точку беззбитковост≥ аналог≥чний.

ƒл€ нагл€дного зображенн€ впливу фактор≥в на точку беззбитковост≥ та запас м≥цност≥ розгл€немо наступний приклад.

якщо припустити, що ц≥на на одиницю продукц≥њ п≥дприЇмства зменшилас€ з 120 грн. до 80 грн., зм≥нн≥ витрати на одиницю зменшилис€ ≥з 40 грн. до 30 грн., сума пост≥йних витрат скоротилас€ з 800 грн. до 500 грн., а обс€г виробництва (ќЅ) ≥з 1000 од. до 800 од., то критичний обс€г реал≥зац≥њ зг≥дно формули (10.22) складе:

ƒл€ факторного анал≥зу зони безпеки п≥дприЇмства можна використати наступну модель:

 

“обто, зона безпеки в нашому приклад≥ складе:

 

ќтже, в ц≥лому зона безпеки п≥дприЇмства зменшилас€ на 0,25 пункта («Ѕ1 - «Ѕ0), в т.ч. за рахунок зм≥ни:

Ä обс€гу виробництва: 98,75 - 99,00 = - 0,25 пункта;

Ä пост≥йних витрат: 99,22 - 98,75 = 0,47 пункта;

Ä ц≥ни продукц≥њ: 98,44 - 99,22 = - 0,78 пункта;

Ä зм≥нних витрат: 98,75 - 98,44 = 0,31 пункта.

ќбс€г виробництва продукц≥њ, ц≥на на продукц≥ю ≥ витрати знаход€тьс€ у визначен≥й функц≥ональн≥й залежност≥ один в≥д одного, тому одержанн€ максимального прибутку можливо при певних поЇднанн€х цих величин. ѕри прийн€тт≥ р≥шень, направлених на зб≥льшенн€ прибутку п≥дприЇмства, необх≥дно враховувати можлив≥ величини граничного доходу ≥ граничних втрат.

“аким чином, метол анал≥зу сп≥вв≥дношенн€ "витрати-обс€г-прибуток" Ї теоретичною основою перспективного анал≥зу, що базуЇтьс€ на ≥нтеграц≥њ обл≥ку, анал≥зу, регулюванн€; г базою дл€ прийн€тт€ оптимальних управл≥нських р≥шень. –езультати такого досл≥дженн€ дають можлив≥сть вир≥шувати наступн≥ завданн€ перспективного анал≥зу д≥€льност≥ п≥дприЇмства:

Ä оптим≥зувати обс€г виробництва (реал≥зац≥њ) продукц≥њ, витрати ≥ прибуток, що дозвол€ють обрати правильний стратег≥чний напр€м розвитку п≥дприЇмства па перспективу;

Ä оптим≥зувати структуру виробництва продукц≥њ;

Ä обірунтувати р≥шенн€ про прийн€тт€ додаткового замовленн€ за ц≥ною нижче соб≥вартост≥:

Ä обірунтувати вар≥анти ц≥н на нов≥ вироби; виб≥р вар≥ант≥в придбанн€ машин ≥ обладнанн€, технолог≥њ! виробництва, випуску або придбанн€ комплектуючих вироб≥в та ≥нше.

ќтже, показник точки беззбитковост≥ варто використовувати при:

Ä введенн≥ у виробництво нового продукту;

Ä модерн≥зац≥њ виробничих потужностей;

Ä створенн≥ нового п≥дприЇмства;

Ä зм≥н≥ виробничоњ чи адм≥н≥стративноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства.

10.7. ѕ≥драхунок резерв≥в зростанн€ прибутку та рентабельност≥

ћаксим≥зац≥€ прибутку та м≥н≥м≥зац≥€ збитку -- одна з ц≥лей д≥€льност≥ будь-€кого п≥дприЇмства. “ому особлива увага в ход≥ анал≥зу ф≥нансових результат≥в прид≥л€Їтьс€ резервам зростанн€ прибутку ≤, в≥дпов≥дно, зменшенн€ збитку.

–езервами зростанн€ прибутку с к≥льк≥сно вим≥рн≥ можливост≥ його зб≥льшенн€ за рахунок зм≥ни фактор≥в, що впливають на нього, а також недопущенн€ (попередженн€) збитк≥в в≥д ≥нших нид≥в д≥€льност≥.

¬изначенн€ (прогнозуванн€) розм≥р≥в резерв≥в, њх моб≥л≥зац≥€ ≥ використанн€ базуютьс€ на науково обірунтован≥й методиц≥ (див. тему 6). ќсновними джерелами резерв≥в зб≥льшенн€ прибутку Ї:

1) зб≥льшенн€ обс€гу реал≥зац≥њ продукц≥њ. ƒл€ визначенн€ резерв≥в зростанн€ прибутку за рахунок зм≥ни обс€гу реал≥зац≥њ продукц≥њ необх≥дно р≥зницю в обс€гах реал≥зац≥њ помножити на фактичний прибуток за певним видом продукц≥њ. —ума таких резерв≥в за р≥зними видами продукц≥њ складе загальний резерв зростанн€ прибутку за рахунок зм≥ни обс€гу реал≥зац≥њ. ƒжерелами ≥нформац≥њ дл€ визначенн€ резерву Ї результати анал≥зу випуску та реал≥зац≥њ продукц≥њ;

2) зниженн€ соб≥вартост≥ продукц≥њ (роб≥т, послуг). ¬ажливим напр€мом пошуку резерв≥в зростанн€ прибутку Ї зниженн€ витрат на виробництво та реал≥зац≥ю продукц≥њ (наприклад, економ≥€ палива, сировини, трудових витрат через удосконаленн€ технолог≥њ тощо). Ќа п≥дстав≥ пор≥вн€нн€ норматив≥в витрат, використанн€ виробничих потужностей з фактичними витратами визначаЇтьс€ резерв њх зниженн€, а отже, й зростанн€ прибутку;

3) п≥двищенн€ ц≥ни реал≥зац≥њ при п≥двищенн≥ €кост≥ продукц≥њ, продажу на б≥льш виг≥дних ринках збуту.

ѕ≥дприЇмство маЇ також можлив≥сть зб≥льшити прибуток за рахунок зм≥ни ринк≥в збуту продукц≥њ. ” цьому важлива роль належить маркетингов≥й служб≥ п≥дприЇмства. ћон≥торинг ринк≥в збуту даЇ змогу ви€вити незадоволен≥ потреби споживач≥в, коригувати ц≥нову пол≥тику з метою п≥двищенн€ ефективност≥ д≥€льност≥ п≥дприЇмства (див. тему 11).

Ќеобх≥дно значну увагу прид≥л€ти анал≥зу ф≥нансових результат≥в в≥д надзвичайних под≥й, тобто ч≥тко розр≥зн€ти де було справжнЇ стих≥йне лихо (пожежа, авар≥€ тощо), а де звичайна недбал≥сть, безгосподарн≥сть. «битки в≥д цих под≥й Ї резервами зростанн€ прибутку.

” зв'€зку з можлив≥стю розрахунку резерв≥в зростанн€ абсолютного показника ефективност≥ д≥€льност≥ - прибутку - можна визначити й резерви зростанн€ в≥дносного показника - рентабельност≥. ÷≥ резерви обчислюютьс€ на п≥дстав≥ визначених резерв≥в зб≥льшенн€ прибутку та зниженн€ соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ. ѕри цьому визначаЇтьс€ можливий р≥вень показника рентабельност≥. …ого пор≥вн€нн€ з фактичним даЇ змогу визначити резерви зростанн€ рентабельност≥.

10.8. јнал≥з формуванн€, розпод≥лу та використанн€ чистого прибутку

ѕ≥сл€ вирахуванн€ з доход≥в ус≥х витрат, понесених дл€ отриманн€ цих доход≥в, п≥дприЇмство отримуЇ чистий прибуток. ¬≥н Ї одним з важливих показник≥в к≥нцевих ф≥нансових результат≥в п≥дприЇмства. ѕор€док його формуванн€ наведено на рис. 10,4, у п. 10.2.

”с≥ показники, €к≥ розраховуютьс€ зг≥дно рис. 10.4, Ї факторами, €к≥ впливають на к≥нцевий результат - чистий прибуток або збиток. ƒл€ визначенн€ впливу фактор≥в на зм≥ну чистого прибутку в≥дпов≥дна сума ф≥нансових результат≥в коригуЇтьс€ на питому вагу чистого прибутку в ф≥нансовому результат≥ в≥д звичайноњ д≥€льност≥ до оподаткуванн€. Ќа п≥дстав≥ цього алгоритму проводитьс€ факторний анал≥з, вих≥дн≥ дан≥ наведено в табл. 10.32.

 

јлгоритм розрахунку та результати факторного анал≥зу формуванн€ чистого прибутку наведено в табл. 10.33.

 

«а даними таблиц≥ 10.32 у 2-му роц≥ зб≥льшивс€ чистий прибуток на 200 грн., що склало 1,9%. ÷е стало можливим за рахунок зб≥льшенн€ ф≥нансового результату в≥д звичайноњ д≥€льност≥ до оподаткуванн€: чистий прибуток зр≥с на 448,70 грн. Ќегативно вплинула зм≥на питомоњ ваги чистого прибутку в прибутку до оподаткуванн€, що зменшило чистий прибуток на + 248,88 грн.

ќдночасно прибуток Ї джерелом ф≥нансових ресурс≥в господарюючих суб'Їкт≥в ≥ держави та п≥дл€гаЇ обов'€зковому розпод≥лу. ƒержава отримуЇ свою частку у вигл€д≥ податку на прибуток. ѕ≥дприЇмство п≥сл€ цього отримуЇ у власне розпор€дженн€ чистий прибуток, €кий використовуЇтьс€ зг≥дно потреб.

ƒос€гненн€ правильних пропорц≥й м≥ж основними напр€мами розпод≥лу прибутку дос€гаЇтьс€ ефективн≥стю ≥ реальн≥стю сп≥вв≥дношенн€ м≥ж споживанн€м ≥ накопиченн€м. ÷е спри€Ї посиленню матер≥альноњ зац≥кавленост≥ та в≥дпов≥дальност≥ п≥дприЇмств за п≥двищенн€ ефективност≥ виробництва та д≥€льност≥ в ц≥лому.

¬ажливим Ї забезпеченн€ оптимального задоволенн€ потреб держави, власник≥в ≥ прац≥вник≥в. —л≥д враховувати, що держава зац≥кавлена отримувати б≥льше доход≥в до бюджету, власники - зд≥йснювати ≥нвестиц≥њ у господарську д≥€льн≥сть, прац≥вники - отримувати вищу винагороду за свою працю.

–озпод≥л чистого прибутку даЇ змогу п≥дприЇмству розширювати д≥€льн≥сть за рахунок власних, в≥дносно дешевих джерел ф≥нансуванн€. ѕри

цьому значно знижуютьс€ втрати на залученн€ додаткових позикових джерел, на випуск нових акц≥й, що збер≥гаЇ систему контролю за д≥€льн≥стю п≥дприЇмства, оск≥льки к≥льк≥сть власник≥в не зб≥льшуЇтьс€.

–озпод≥л чистого прибутку, зокрема в акц≥онерних товариствах, Ї основним питанн€м його див≥дендноњ пол≥тики. ÷им регулюЇтьс€ курс акц≥й. розм≥ри, структура та темпи зростанн€ кап≥талу товариства.

«г≥дно ѕ(—)Ѕќ 5 "«в≥т про власний кап≥тал" можлив≥ наступн≥ шл€хи використанн€ чистого прибутку;

1) розпод≥л прибутку м≥ж учасниками (див≥денди, ≥нш≥ виплати);

2) поповненн€ статутного кап≥талу;

3) поповненн€ резервного кап≥талу.

¬ установчих документах п≥дприЇмства можуть бути передбачен≥ також ≥нш≥ напр€ми розпод≥лу чистого прибутку.

ћетодика анал≥зу розпод≥лу чистого прибутку пол€гаЇ у пор≥вн€нн≥ фактичних даних з прогнозними за минул≥ пер≥оди за основними напр€мами розпод≥лу прибутку. Ќа п≥дстав≥ такого анал≥зу визначаютьс€ в≥дхиленн€ ≥ њх причини. ѕ≥дл€гаЇ оц≥нц≥ питома вага кожного напр€му розпод≥лу прибутку в загальн≥й його сум≥.

ƒжерелами ≤нформац≥њ Ї форма є 3 "«в≥т про ф≥нансов≥ результати", форма є 4 "«в≥т про власний кап≥тал", ф≥нансовий план, розрахунки використанн€ чистого прибутку.

«а результатами проведеного анал≥зу розробл€ютьс€ рекомендац≥њ щодо зм≥н пропорц≥й у розпод≥л≥ прибутку та найб≥льш рац≥ональному його використанн≥.

“акий анал≥з проводитьс€ за допомогою анал≥тичноњ таблиц≥ 10.34.

 

 
 

 

«а даними таблиц≥ 10.34 у 2-му роц≥ зб≥льшилас€ сума чистого прибутку на 1470 грн., що склало 11,73%. ¬≥дпов≥дно, зб≥льшилос€ в≥драхуванн€ з чистого прибутку за р≥зними напр€мами. ќдночасно в≥дбулис€ зм≥ни в питом≥й ваз≥ вирахувань з чистого прибутку: виплат учасникам ≥ поповненн€ статутного кап≥талу - на 5 %. ¬насл≥док цього зб≥льшилис€ суми виплат учасникам на 1361,5 тис.грн., що склало 24,15%; суми на поповненн€ резервного кап≥талу - на 73,5 тис. грн. або 11.73 %. Ќайменш≥ зм≥ни в≥дбувалис€ у розм≥р≥ кошт≥в, спр€мованих на поповненн€ статутного кап≥талу (35 тис. грн. або 0,56 %). ” ц≥лому така тенденц≥€ св≥дчить про пол≥тику п≥дприЇмства, спр€мовану на п≥двищенн€ ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ п≥дприЇмства.

ќц≥нивши розпод≥л чистого прибутку, необх≥дно також проанал≥зувати використанн€ кошт≥в, €к≥ утворюютьс€ у результат≥ його розпод≥лу.

Ќеобх≥дно оц≥нити зм≥ну загальноњ суми кошт≥в, €к≥ були спр€мован≥ зг≥дно з напр€мами розпод≥лу, вивчити фактори, що вплинули на зм≥ни цих сум, досл≥дити њх динам≥ку. ¬ажливим завданн€м анал≥зу Ї вивченн€ питань використанн€ розпод≥лених кошт≥в за рахунок чистого прибутку зг≥дно ц≥льового призначенн€ ≥ затверджених розрахунк≥в, визначенн€ причин в≥дхилень ≥ ефективност≥ проведених заход≥в.

–озгл€немо на приклад≥ анал≥з динам≥ки резервного кап≥талу в таблиц≥ 10.35.

 

јнал≥з даних таблиц≥ 10.35 св≥дчить про значну зм≥ну залишк≥в резервного кап≥талу на початок ≥ к≥нець зв≥тного пер≥од≥в (в≥дпов≥дно, 2,5 тис грн. або 14,53% ≥ 3.5 тис. грн. або 17,77%. ” 2-му роц≥ також в≥дбулос€ зменшенн€ використанн€ кошт≥в резервного кап≥талу. ” ц≥лому наведена динам≥ка може св≥дчити про зростанн€ сум чистого прибутку за обидва роки, а зб≥льшенн€ залишку резервного кап≥талу - про зб≥льшенн€ можливостей п≥дприЇмства застрахуватис€ в≥д ≥мов≥рност≥ банкрутства.

ƒл€ визначенн€ впливу фактор≥в на зм≥ну сум в≥драхувань проводитьс€ факторний анал≥з розпод≥лу чистого прибутку шл€хом розрахунку впливу двох фактор≥в першого р≥вн€:

1) зм≥ни суми чистого прибутку;

2) зм≥ни частки в≥драхувань з чистого прибутку. ‘актори ≥нших р≥вн≥в розгл€нут≥ в п. 10.4.

—ума в≥драхувань ) з чистого прибутку за в≥дпов≥дними напр€мками дор≥внюЇ:

¬ = „ѕ х   (10.28)

де „ѕ - чистий прибуток;   - коеф≥ц≥Їнт в≥драхувань в≥д чистого прибутку.

факторний анал≥з розпод≥лу чистого прибутку на приклад≥ поповненн€ статутного кап≥талу розгл€нуто в таблиц≥ 10.36.

 

 

–озрахунок впливу фактор≥в на зм≥ну в≥драхувань проводивс€ способом ланцюгових п≥дстановок:

¬ = (29,3 х 35 %) /100 % = 10,3 (тис. грн.);

¬ум = (32,4 х 35 %) / 100 % = 11,34 (тис. грн.);

¬2 = (32,4 х 37 %) /100 % = 12 (тис. грн.).

¬плив зм≥ни суми чистого прибутку:

∆¬„ѕ = ¬ум - ¬1 = 11,34 - 10,3 = 1,04 (тис. грн.).

¬плив зм≥ни норми в≥драхувань:

∆¬  = ¬2 - ¬ум = 12 - 1134 = 0,66 (тис. грн.).

«агальна зм≥на суми в≥драхувань на поповненн€ статутного кап≥талу становить:

∆¬ =¬2 Ц ¬1 = ∆¬„ѕ + ∆¬  = 1,04 + 0.66 = 1.7 (тис. грн.).

ќтже, на п≥дприЇмств≥ спостер≥гаЇтьс€ тенденц≥€ зб≥льшенн€ в≥драхувань на поповненн€ статутного кап≥талу (на 1.7 тис. грн. або 16,5 %),на що вплинула зм≥на двох фактор≥в:

Ä чистого прибутку на 3,1 тис. гри. (10,58 %), що зб≥льшило в≥драхуванн€ на 1,04 тис. грн.;

Ä норми в≥драхувань на 2 % - 0,66 тис. грн.

“ак≥ зм≥ни в розпод≥л≥ чистого прибутку спри€тимуть п≥двищенню р≥вн€ автономност≥ п≥дприЇмства.

ѕ≥сл€ розрахунку впливу фактор≥в на розм≥р в≥драхувань необх≥дно проанал≥зувати, чи використовуютьс€ розпод≥лен≥ кошти за ц≥льовим призначенн€м.

 

70.9. јнал≥з впливу використанн€ прибутку на ф≥нансовий стан п≥дприЇмства

—п≥вв≥дношенн€ використанн€ прибутку на споживанн€ ≥ накопиченн€ зд≥йснюЇ вир≥шальний вплив на ф≥нансовий стан п≥дприЇмства. якщо накопичених кошт≥в недостатньо, зростаЇ потреба в залучених коштах, знижуЇтьс€ потенц≥ал розвитку п≥дприЇмства, €кий характеризуЇтьс€ показником рентабельност≥ власного кап≥талу. Ќаприклад, €кщо цей показник дор≥внюЇ 15 %, то це означаЇ, що можна в≥дмовитис€ в≥д споживанн€ ≥ зб≥льшити власн≥ кошти на 15 %, ≥ навпаки. јле в д≥йсност≥ в≥дбуваЇтьс€ пошук оптимального сп≥вв≥дношенн€ м≥ж споживанн€м ≥ накопиченн€м, а також оптимальноњ структури джерел ф≥нансуванн€. “акий взаЇмозв'€зок характеризуЇ категор≥€ левериджу, €ка виступаЇ у двох видах: виробничому та ф≥нансовому.

¬иробничий леверидж (важ≥ль) пол€гаЇ у потенц≥йн≥й можливост≥ впливати на формуванн€ прибутку в≥д основноњ д≥€льност≥ за рахунок зм≥ни обс€гу виробництва (реал≥зац≥њ) продукц≥њ ≥ сп≥вв≥дношенн€ пост≥йно-зм≥нних витрат у структур≥ соб≥вартост≥. ÷ей механ≥зм д≥Ї наступним чином: зростанн€ обс€гу виробництва (реал≥зац≥њ) зменшуЇ р≥вень пост≥йних витрат на одиницю продукц≥њ, а отже, зб≥льшуЇ прибуток на одиницю, що в≥дпов≥дним чином

в≥дображаЇтьс€ на обс€з≥ та структур≥ основних ≥ оборотних засоб≥в ≥ ефективност≥ њх використанн€. ¬иробничий леверидж покладено в основу анал≥зу сп≥вв≥дношенн€ "витрати-обс€г-прибуток".

–≥вень виробничого левериджу можна визначити за формулою:

 

де Ћ¬ - виробничий леверидж; ∆ѕр - прир≥ст прибутку в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, %; ∆ќ– - прир≥ст обс€гу реал≥зац≥њ продукц≥њ, %.

≈коном≥чний зм≥ст виробничого левериджу пол€гаЇ у тому, що в≥н показуЇ р≥вень чутливост≥ валового прибутку до зм≥ни обс€гу виробництва (реал≥зац≥њ).

‘≥нансовий леверидж (важ≥ль) на в≥дм≥ну в≥д виробничого, т≥сно пов'€заний з ф≥нансовою д≥€льн≥стю п≥дприЇмства. ¬≥н Ї потенц≥йною можлив≥стю впливати на ф≥нансов≥ результати та рентабельн≥сть п≥дприЇмства шл€хом зм≥ни обс€гу та структури пасив≥в за рахунок залучених кошт≥в (довгострокових кредит≥в банку, обл≥гац≥йних позик тощо). ¬икористанн€ залучених кошт≥в господарюючими суб'Їктами пов'€зано з певними витратами (сплатою в≥дсотк≥в). ‘≥нансовий леверидж даЇ змогу оптим≥зувати сп≥вв≥дношенн€ м≥ж власними та залученими ресурсами та визначити њх вплив на прибуток.

–≥вень ф≥нансового левериджу зростаЇ при зростанн≥ питомоњ ваги довгострокових позик у зв'€зку з тим, що зростаЇ сума в≥дсотк≥в, €к≥ по них сплачуютьс€. якщо п≥дприЇмство не використовуЇ довгострокових позик, а отже, не сплачуЇ в≥дсотки, ф≥нансовий леверидж дор≥внюЇ одиниц≥, тобто абсолютно не впливаЇ на ф≥нансов≥ результати.

‘≥нансовий леверидж характеризуЇ взаЇмозв'€зок чистого прибутку та прибутку до оподаткуванн€ ≥ розраховуЇтьс€ наступним чином:

 

де Ћ‘ - ф≥нансовий леверидж; ∆ѕ - прир≥ст чистого прибутку, %; ∆ѕо - прир≥ст прибутку до оподаткуванн€, %.

ƒаний показник показуЇ, у ск≥льки раз≥в чистий прибуток перевищуЇ прибуток до оподаткуванн€. ¬≥н т≥сно пов'€заний з пон€тт€м ф≥нансового ризику, тобто ризику, зумовленого можливою нестачею кошт≥в дл€ сплати в≥дсотк≥в за довгостроковими кредитами. ќтже, зростанн€ р≥вн€ ф≥нансового левериджу характеризуЇ зростанн€ ризикованост≥ д≥€льност≥ п≥дприЇмства.

ѕозитивним буде значенн€ ф≥нансового важел€ за умови, що рентабельн≥сть кап≥талу вище ставки позикового кап≥талу, “ому дл€ п≥двищенн€ рентабельност≥ кап≥талу, кр≥м зростанн€ чистого прибутку та суми власного кап≥талу, необх≥дно залучати позиков≥ кошти на виг≥дних умовах.

–озгл€немо розрахунок показник≥в левериджу на п≥дстав≥ даних таблиц≥ 10.37.

 

«а наведеними даними в таблиц≥ 10.37, виробничий леверидж складаЇ:

Ћ¬ = 9,44% / 6,67% = 1,42.

“акий р≥вень виробничого левериджу (1,42) означаЇ, що прир≥ст обс€гу реал≥зац≥њ на 1 % зб≥льшуЇ прибуток в≥д реал≥зац≥њ на 1,42 %. якщо необх≥дно зб≥льшити прибуток на 10%, то необх≥дно зб≥льшити обс€г реал≥зац≥њ на 7.04 % (10 %: 1,42).

‘≥нансовий леверидж становить:

Ћ‘ = 6,67% / 3,86% = 1,73.

јналог≥чно, такий р≥вень ф≥нансового левериджу означаЇ, що прир≥ст прибутку до оподаткуванн€ на 1 % зб≥льшуЇ чистий прибуток на 1,73 %.

”загальнюючим показником левериджу Ї виробничо-ф≥нансовий, €кий розраховуЇтьс€ наступним чином:

Ћ¬‘ = Ћ¬ х Ћ‘, (10.32)

де Ћ¬‘ - виробничо-ф≥нансовий леверидж.

¬иробничо-ф≥нансовий леверидж застосовуЇтьс€ дл€ визначенн€ оптимальноњ структури та обс€гу необх≥дних залучених кошт≥в з урахуванн€м платност≥ останн≥х.

«г≥дно з даними таблиц≥ 10.37 в≥н становить:

Ћ¬‘ = 1,42 х 1,73 = 2,46.

ќтже, використовуючи показники левериджу можна приймати ефективн≥ управл≥нськ≥ р≥шенн€, правильно плануючи оптимальн≥ обс€ги виробництва, структуру пасив≥в, розраховувати ефективн≥сть вкладень з оц≥нкою њх ризиковост≥.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1426 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

2266 - | 2071 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.043 с.