Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈кспрес-анал≥з бухгалтерськоњ зв≥тност≥ 4 страница




јнал≥з д≥ловоњ активност≥ проводитьс€ у к≥лька етап≥в, що зд≥йснюютьс€ у певн≥й посл≥довност≥.

1. «агальна оц≥нка д≥ловоњ активност≥ €к за €к≥сними критер≥€ми, так ≥ за допомогою к≥льк≥сних показник≥в.

ƒо €к≥сних показник≥в включають: розм≥р ринку збуту продукц≥њ, на€вн≥сть продукц≥њ, що експортуЇтьс€, репутац≥ю п≥дприЇмства тощо.

 ≥льк≥сними абсолютними показниками д≥ловоњ активност≥ Ї обс€г реал≥зованоњ продукц≥њ (роб≥т, послуг), прибуток, розм≥р актив≥в, що т≥сно пов'€зан≥ м≥ж собою.


¬ процес≥ досл≥дженн€ проводитьс€ сп≥вставленн€ темп≥в зм≥ни розм≥ру прибутку, обс€гу реал≥зац≥њ та актив≥в. ќптимальним вважаЇтьс€ наступне сп≥вв≥дношенн€ (9.11), що у св≥тов≥й практиц≥ отримало назву "золоте правило економ≥ки":

 

ƒане сп≥вв≥дношенн€ означаЇ наступний причинно-насл≥дковий зв'€зок:

Ø €кщо темпи зростанн€ обс€гу продаж (доходу) ≥ прибутку б≥льше темп≥в зростанн€ актив≥в, то ефективн≥сть використанн€ актив≥в зб≥льшуЇтьс€;

Ø €кщо темпи зростанн€ прибутку Ї б≥льшими за темпи зростанн€ обс€гу продажу, це може бути результатом зниженн€ соб≥вартост≥;

Ø €кщо темпи зростанн€ прибутку б≥льше темп≥в зростанн€ актив≥в, а темпи зростанн€ обс€гу продаж - менш≥, то п≥двищенн€ ефективност≥ використанн€ актив≥в в≥дбувалос€ т≥льки за рахунок зростанн€ ц≥н на продукц≥ю (роботи, послуги);

Ø €кщо темпи зростанн€ прибутку ≥ обс€гу продаж б≥льш≥ темп≥в зростанн€ актив≥в, то в≥дбуваЇтьс€ п≥двищенн€ ефективност≥ д≥€льност≥ п≥дприЇмства.

Ќеобх≥дно враховувати, що при зд≥йсненн≥ вкладень в нов≥ технолог≥њ, техн≥чне переоснащенн€, можуть виникнути в≥дхиленн€ в≥д цього правила (9.11), так €к значн≥ кап≥тальн≥ вкладенн€ можуть окупитис€ ≥ принести вигоду лише через певний пер≥од часу, в перспектив≥.

2. –озрахунок та оц≥нка показник≥в ефективност≥ господарськоњ д≥€льност≥. ÷≥ показники вим≥рюютьс€ одним ≥з способ≥в: витратним, ресурсним або доходним. ѕор€док њх розрахунку наведено в тем≥ 10.

3.  омплексна оц≥нка д≥ловоњ активност≥

ѕоказники д≥ловоњ активност≥ дозвол€ють оц≥нити ефективн≥сть використанн€ власних засоб≥в п≥дприЇмством ≥ виражаютьс€ в оц≥нц≥ оборотност≥ актив≥в п≥дприЇмства.

ќборотн≥сть актив≥в може оц≥нюватис€:

Ø швидк≥стю обороту - к≥льк≥стю оборот≥в, що робл€ть за пер≥од, €кий анал≥зуЇтьс€, активи п≥дприЇмства або њх складов≥;

Ø пер≥одом обороту - середн≥м строком, за €кий повертаютьс€ грошов≥ кошти, що вкладен≥ у господарську д≥€льн≥сть п≥дприЇмства.

Ќа швидк≥сть обороту впливають наступн≥ фактори:

Ј обс€ги д≥€льност≥ п≥дприЇмства;

Ј галузь економ≥чноњ д≥€льност≥:

Ј тривал≥сть виробничого циклу;

Ј к≥льк≥сть та р≥зноман≥тн≥сть вид≥в ресурс≥в, €к≥ споживаютьс€;

Ј географ≥€ постачальник≥в;

Ј система розрахунк≥в за продукц≥ю (роботи, послуги);

Ј платоспроможн≥сть кл≥Їнт≥в;

Ј €к≥сть банк≥вського обслуговуванн€;

Ј темпи зростанн€ виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ;

Ј обл≥кова пол≥тика п≥дприЇмства;

Ј квал≥ф≥кац≥€ менеджер≥в;

Ј ≥нфл€ц≥€ тощо.


ќсновн≥ показники д≥ловоњ активност≥ п≥дприЇмства узагальнен≥ в табл. 9.26.

 


Ќаведемо по€сненн€ до значенн€ ≥ сутност≥ окремих показник≥в д≥ловоњ активност≥.

«агальна оборотн≥сть актив≥в (коеф≥ц≥Їнт оборотност≥ актив≥в) - Ї узагальнюючим показником оборотност≥ ≥ характеризуЇ швидк≥сть обороту всього майна п≥дприЇмства за балансом.  оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ актив≥в пр€мо пропорц≥йний обс€гу продаж та зворотно пропорц≥йний сум≥ актив≥в, що використовуютьс€. ¬им≥рюЇ загальну оборотн≥сть, чи ≥нтенсивн≥сть використанн€ актив≥в.

Ќеобх≥дно пам'€тати, що з точки зору оц≥нки, активи представл€ють собою неоднор≥дну групу ≥ це в≥дображаЇтьс€ на €кост≥ та ступен≥ ≥нформативност≥ коеф≥ц≥Їнта, що розгл€даЇтьс€.

ѕ≥дтриманн€ д≥ловоњ активност≥ п≥дприЇмства передбачаЇ прискоренн€ оборотност≥ оборотних актив≥в. ÷ей показник характеризуЇ швидк≥сть обороту (к≥льк≥сть оборот≥в за пер≥од) вс≥х оборотних актив≥в п≥дприЇмства (€к грошових, так ≥ матер≥альних) ≥ дозвол€Ї проанал≥зувати можлив≥сть вив≥льненн€ њх з господарськоњ д≥€льност≥ та визначити напр€ми б≥льш ефективного використанн€.

«б≥льшенн€ швидкост≥ оборотност≥ оборотних засоб≥в можливе €к за рахунок удосконаленн€ технолог≥њ, автоматизац≥њ виробництва, так ≥ за рахунок скороченн€ часу обертанн€: налагодженн€ постачанн€ та збуту, прискоренн€ розрахунк≥в та документооб≥гу.

—уму вив≥льнених (додатково залучених) оборотних актив≥в внасл≥док зм≥ни њх оборотност≥ можна визначити, помноживши фактичний одноденний оборот з чистого доходу (виручки) за зв≥тнийпер≥од на р≥зницю показник≥в оборотност≥ (у дн€х) зв≥тного та базового пер≥од≥в, тобто на к≥льк≥сть дн≥в прискоренн€ (спов≥льненн€) оборотност≥.

якщо п≥дприЇмство залучаЇ додатков≥ позиков≥ кошти (кредити, позики, кредиторська заборгован≥сть), це означаЇ, що при так≥й швидкост≥ обороту генеруЇтьс€ недостатн€ к≥льк≥сть грошових засоб≥в дл€ покритт€ витрат та розширенн€ д≥€льност≥.

ѕ≥сл€ визначенн€ оборотност≥ оборотних актив≥в доц≥льно визначити оборотн≥сть окремих њх складових (запас≥в, грошових засоб≥в).

 оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ запас≥в ≥нод≥ називають показником ≥нтенсивност≥ використанн€ запас≥в. якщо даний коеф≥ц≥Їнт позитивний (вищий середнього галузевого показника), це означаЇ, що п≥дприЇмство не маЇ надлишк≥в нел≥кв≥дних запас≥в, €к≥ потребують додаткового ф≥нансуванн€. Ќадлишков≥ запаси, зв≥сно Ї непродуктивними, ≥ представл€ють ≤нвестиц≥њ з низьким чи нульовим доходом. ¬исока оборотн≥сть запас≥в Ї також свого роду п≥дтвердженн€м названого вище коеф≥ц≥Їнту поточноњ л≥кв≥дност≥.

 р≥м того, можна проанал≥зувати ефективн≥сть використанн€ виробничих запас≥в.  оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ запас≥в розраховуЇтьс€ в≥дношенн€м чистого доходу до вартост≥ виробничих запас≥в.

 оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ грошових кошт≥в визначаЇтьс€ в≥дношенн€м чистого доходу до середнього залишку грошових кошт≥в за даними балансу та характеризуЇ швидк≥сть обороту грошових кошт≥в.ѕотр≥бно в≥дм≥тити, що в умовах ≥нфл€ц≥њ величина цього коеф≥ц≥Їнту може бути значною, так €к п≥дприЇмствам недоц≥льно накопичувати ≥ тривалийчас збер≥гати грошов≥ кошти, њх необх≥дно €к найшвидше вкладати в матер≥альн≥ оборотн≥ або в основн≥ засоби. ≤ чим вище ≥нфл€ц≥€, тим, €к правило, б≥льше значенн€ цього коеф≥ц≥Їнту. …ого особлив≥сть пол€гаЇ в тому, що пор≥вн€льн≥ оц≥нки на п≥дстав≥ цього показника можуть зд≥йснювати с≥., €кщо р≥вень ≥нфл€ц≥њ стаб≥л≥зуЇтьс€.

 оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ власного кап≥талу характеризуЇ швидк≥сть обороту власного кап≥талу, зб≥льшенн€ коеф≥ц≥Їнту св≥дчить про п≥двищенн€ оборотност≥, зростанн€ д≥ловоњ активност≥. якщо показник надто високий, це означаЇ значне перевищенн€ р≥вн€ продажу над власним кап≥талом ≥ призводить до собою залученн€ додаткових (кредитних) засоб≥в, що, в свою чергу, може сильно п≥д≥рвати позиц≥њ власник≥в п≥дприЇмства ≥ надати кредиторам можлив≥сть б≥льшою м≥рою брати участь у формуванн≥ ф≥нансовоњ пол≥тики п≥дприЇмства.

якщо показник оборотност≥ власного кап≥талу не забезпечуЇ його окупн≥сть, то даний коеф≥ц≥Їнт оборотност≥ св≥дчить про нерац≥ональн≥сть структури частини власних засоб≥в ≥ ставить п≥д сумн≥в доц≥льн≥сть використанн€ власних засоб≥в на п≥дприЇмств≥. ѕри зниженн≥ рентабельност≥ власного кап≥талу необх≥дне адекватне зб≥льшенн€ оборотност≥.

ќборотн≥сть власного кап≥талу показуЇ ефективн≥сть використанн€ актив≥в, €к≥ формуютьс€ за рахунок власного кап≥талу.

 оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ кошт≥в в розрахунках характеризуЇ розширенн€ або скороченн€ комерц≥йного кредиту, наданого п≥дприЇмством. ¬ умовах неплатеж≥в значенн€ цього коеф≥ц≥Їнта буде досить високим.  р≥м того, цей коеф≥ц≥Їнт можна розрахувати €к дл€ поточноњ деб≥торськоњ заборгованост≥, так ≥ дл€ довгостроковоњ. “ак≥ показники визначаютьс€ в≥дношенн€м чистого доходу до в≥дпов≥дного виду деб≥торськоњ заборгованост≥. якщо коеф≥ц≥Їнт зб≥льшуЇтьс€, можна зробити висновок про п≥двищенн€ оборотност≥ в≥дпов≥дного виду деб≥торськоњ заборгованост≥, зниженн€ розм≥ру комерц≥йного кредиту, що надаЇ п≥дприЇмство своњм контрагентам.

 оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ кредиторськоњ заборгованост≥ характеризуЇ зб≥льшенн€ або зменшенн€ комерц≥йного кредиту, що надаЇтьс€ п≥дприЇмству контрагентами.

 оеф≥ц≥Їнт завантаженост≥ актив≥в (њх складових та власного кап≥талу) Ї оберненим до в≥дпов≥дних коеф≥ц≥Їнт≥в оборотност≥.

ƒл€ формуванн€ об'Їктивних висновк≥в за результатами проведеного анал≥зу необх≥дно пор≥вн€ти коеф≥ц≥Їнти оборотност≥ з показниками рентабельност≥.

ѕрипустимо, що оборотний кап≥тал {без поточних ≥нвестиц≥й) обертаЇтьс€ один раз в квартал при рентабельност≥ основноњ д≥€льност≥, що дор≥внюЇ 25 %, тод≥ ≥ндекс д≥ловоњ активност≥ за цей же квартал складе 0,25 чи 25 %. якщо при т≥й же рентабельност≥ оборотн≥сть оборотного кап≥талу зб≥льшуЇтьс€ вдв≥ч≥, то й ≥ндекс д≥ловоњ активност≥ в≥дпов≥дно зростаЇ в вдв≥ч≥, тобто п≥дприЇмство за два обороти того ж самого розм≥ру оборотного кап≥талу за той же пром≥жок часу отримаЇ 0.5 грн. прибутку з кожноњ гривн≥ оборотного кап≥талу.

јналог≥чн≥ висновки робл€тьс€ при зб≥льшенн≥ (зменшенн≥) рентабельност≥. “обто €кщо оборотн≥сть упов≥льнилас€, то компенсувати њњ можна п≥двищенн€м р≥вн€ рентабельност≥. якщо немаЇ можливост≥ п≥двищити рентабельн≥сть необх≥дно виготовл€ти ≥ реал≥зовувати б≥льший обс€г продукц≥њ.

 омплексний анал≥з д≥ловоњ активност≥ передбачаЇ розрахунок й ≥нших показник≥в ефективност≥ використанн€ вс≥х ресурс≥в: продуктивн≥сть прац≥, фонд оплати прац≥, фондоозброЇн≥сть, фондом≥стк≥сть, фондов≥ддача. матер≥алом≥стк≥сть, матер≥алов≥ддача, трудом≥стк≥сть (пор€док розрахунку показник≥в наведений в тем≥ 12).

”загальнюючим показником ефективност≥ використанн€ актив≥в п≥дприЇмства Ї тривал≥сть обороту актив≥в, що представл€Ї собою к≥льк≥сть дн≥в, €ка необх≥дна дл€ њх перетворенн€ в грошову форму ≥ с величиною оберненою коеф≥ц≥Їнту оборотност≥, помноженого на 360 (к≥льк≥сть дн≥в року). ѕер≥од обороту актив≥в залежить в≥д пер≥од≥в обороту його складових частин: пер≥оду обороту деб≥торськоњ заборгованост≥, запас≥в тощо. ѕер≥оди обороту деб≥торськоњ заборгованост≥, запас≥в, кредиторськоњ заборгованост≥ використовуЇтьс€ в подальшому дл€ розрахунку тривалост≥ ф≥нансового циклу п≥дприЇмства.


ѕриклад розрахунку тривалост≥ оборогу актив≥в наведенн≥) в табл. 9.27.

 

ѕозитивними тенденц≥€ми с скороченн€ терм≥ну обороту деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованост≥. Ќегативний - зростанн€ терм≥ну обороту матер≥альних запас≥в. ѕеревищенн€ тривалост≥ ф≥нансового циклу над тривал≥стю ф≥нансового року може бути викликане проведенн€м пол≥тики накопиченн€ запас≥в. ÷е ще раз п≥дкреслюЇ значенн€ управл≥нн€ оборотними засобами.

4. јнал≥з деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованост≥.

—тан деб≥торськоњ ≥ кредиторськоњ заборгованост≥, њх розм≥ри ≥ €к≥сть зд≥йснюють суттЇвий вплив на ф≥нансовий стан п≥дприЇмства.

—истема анал≥зу та управл≥нн€ деб≥торською заборгован≥стю вимагаЇ пост≥йного контролю за р€дом параметр≥в. ƒо них в≥днос€тьс€: час обороту деб≥торськоњ заборгованост≥; структура деб≥тор≥в за р≥зними ознаками; схеми розрахунк≥в з покупц€ми ≥ можлив≥сть њх ун≥ф≥кац≥њ; схема контролю за виконанн€м деб≥торами своњх зобов'€зань; схема контролю ≥ принципи резервуванн€ сумн≥вних борг≥в; система заход≥в, €ка стосуЇтьс€ несумл≥нних покупц≥в тощо.

«м≥ст анал≥зу та управл≥нн€ деб≥торською заборгован≥стю пол€гаЇ в наступному.!њ р≥вень визначаЇтьс€ п≥дприЇмством враховуючи умови розрахунк≥в з≥ своњми кл≥Їнтами. якщо ц≥ умови жорстк≥, то зменшуЇтьс€ обс€г продажу продукц≥њ так €к покупц≥ не мають можливост≥ придбати товар в кредит ≥, в≥дпов≥дно, зменшуЇтьс€ величина деб≥торськоњ заборгованост≥ кл≥Їнт≥в.

« ≥ншого боку, €кщо розрахунков≥ умови послаблюютьс€, з'€вл€Їтьс€ б≥льше замовник≥в, зростаЇ товарооб≥г ≥, в≥дпов≥дно, сума деб≥торськоњ заборгованост≥. ѕослабленн€ розрахункових умов, що зб≥льшуЇ деб≥торську заборгован≥сть покупц≥в, маЇ своњ переваги ≥ недол≥ки. “ак, з одного боку - це зростанн€ обс€гу продажу продукц≥њ та прибутку, а з ≤ншого - зб≥льшенн€ суми безнад≥йних борг≥в та додатков≥ ф≥нансов≥ витрати через на€вн≥сть на баланс≥ деб≥торськоњ заборгованост≥.

 редиторська заборгован≥сть постачальникам може розгл€датись €к безкоштовна позика п≥дприЇмству. ƒл€ сплати борг≥в постачальникам коли в об≥гу п≥дприЇмства немаЇ кошт≥в, п≥дприЇмству довелос€ б брати позику в банку або використовувати св≥й власний кап≥тал. ¬иг≥дн≥сть кредиторськоњ заборгованост≥ п≥дприЇмства пол€гаЇ в тому, що заощаджуютьс€ кошти на сплату процент≥в банку у випадку, коли постачальники одразу вимагають грош≥ за товар. ѕроте п≥дприЇмство не завжди зац≥кавлене в одержанн≥ такого кредиту та оперуванн≥ рахунками кредитор≥в. ќск≥льки постачальники, €к правило, пропонують значн≥ знижки, коли розрахунки за товар зд≥йснюютьс€ одразу або через дек≥лька дн≥в п≥сл€ одержанн€ рахунку-фактури. ” такому випадку найважлив≥ше вир≥шити: чи скористатис€ знижкою ≥ оплатити рахунки одразу, чи придбати товари в кредит ≥ обл≥ковувати кредиторську заборгован≥сть на баланс≥. якщо скористатис€ знижкою, то п≥дприЇмство виграЇ на сум≥ самоњ знижки, але програЇ на в≥дсотках, €к≥ треба сплатити банку за надану позику дл€ розрахунк≥в з постачальниками, а також втратить можлив≥сть мати безпроцентний кредит.

јнал≥з деб≥торськоњ ≥ кредиторськоњ заборгованостей, проводитьс€ за даними анал≥тичного обл≥ку по рахунках третього ≥ шостого клас≥в, та передбачаЇ:

Ј оц≥нку розм≥ру ≥ динам≥ки деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованост≥, пор≥внюючи ѓѓ розм≥р на початок ≤ к≥нець зв≥тного пер≥оду або за дек≥лька зв≥тних пер≥од≥в;

Ј вивченн€ структури деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованост≥ за терм≥нами виникненн€ з метою з'€суванн€ стану розрахунково-плат≥жноњ дисципл≥ни.

јнал≥з деб≥торсько-кредиторськоњ заборгованост≥ доц≥льно проводити за двома напр€мами:

Ј анал≥з контрагента (покупц€, постачальника) - дл€ визначенн€ його плато - та кредитоспроможност≥;

Ј анал≥з на власному п≥дприЇмств≥ - дл€ з'€суванн€ можливост≥ щодо наданн€ комерц≥йних позик та дотриманн€ л≥кв≥дност≥.

ƒл€ оц≥нки розрахунк≥в з деб≥торами складаЇтьс€ анал≥тична таблиц€ за формою табл. 9.28.


«а даними наведеноњ анал≥тичноњ таблиц≥ визначають:

Ј загальну суму деб≥торськоњ заборгованост≥ (гр. 9);

Ј заборгован≥сть щодо окремих покупц≥в, замовник≥в ≥ строк≥в виникненн€ заборгованост≥ понад один р≥к. “аку заборгован≥сть, за на€вност≥ в≥дпов≥дних документ≥в, можна в≥днести до ≥нших операц≥йних витрат ≥ €к деб≥торську заборгован≥сть, стосовно €коњ минув строк позовноњ давност≥, або записати (з р≥шенн€ ≥нвентаризац≥йноњ ком≥с≥њ) до резерву сумн≥вних борг≥в;

Ј
за даними в≥домост≥ обл≥ку розрахунк≥в з покупц€ми ≥ замовниками (або попередньоњ анал≥тичноњ таблиц≥) складаЇтьс€ наступна анал≥тична таблиц€ (табл. 9.29), за €кою анал≥зуЇтьс€ стан деб≥торськоњ заборгованост≥ за строками виникненн€.

 

«а даними табл. 9.29 88.3%деб≥торськоњ заборгованост≥ п≥дприЇмства виникло менше н≥ж за 3 м≥с€ц≥. –азом з тим. борг в сум≥ 144.7 тис. гри., що виник за продукц≥ю (роботи, послуги), деб≥тори не сплачують п≥дприЇмству б≥льше н≥ж п≥вроку.

—тан деб≥торськоњ заборгованост≥ характеризуЇтьс€ р€дом показник≥в (табл. 9.30).

 

 

¬ процес≥ анал≥зу показники оборотност≥ деб≥торськоњ заборгованост≥ за зв≥тний пер≥од пор≥внюють зданими за минулим пер≥од, визначають причини зм≥н та надають њх оц≥нку.

якщо на п≥дприЇмств≥ зб≥льшилас€ сумн≥вна деб≥торська заборгован≥сть ≥ зб≥льшилас€ загальна частка деб≥торськоњ заборгованост≥ в загальному обс€з≥ оборотних актив≥в, то можна зробити висновок про зниженн€ л≥кв≥дност≥ поточних актив≥в у ц≥лому; ≥ отже, пог≥ршенн€ ф≥нансового стану п≥дприЇмства.

јнал≥з деб≥торськоњ заборгованост≥ обов'€зково повинен бути доповнений анал≥зом кредиторськоњ заборгованост≥, методика анал≥зу €кого аналог≥чна до методики анал≥зу деб≥торськоњ заборгованост≥.

¬ажливим у процес≥ анал≥зу деб≥торськоњ заборгованост≥ Ї контроль за сп≥вв≥дношенн€м деб≥торськоњ ≥ кредиторськоњ заборгованостей.


ƒл€ цього доц≥льно скласти розрахунковий баланс, тобто пор≥вн€ти кредитор≥в (джерела актив≥в) з деб≥торами (розм≥щенн€ актив≥в), передбачаючи при цьому, що кредиторська заборгован≥сть маЇ бути перекрита деб≥торською (табл. 9.31).

 

«а даними табл. 9.31 в зв≥тному пер≥од≥ деб≥торська заборгован≥сть зб≥льшилас€ на 1860,6 тис. грн.. що склало 38,1%, а кредиторська - на 362,2 тис. грн. (6,8%). Ќе зважаючи на загальне зб≥льшенн€ €к деб≥торськоњ так ≤ кредиторськоњ заборгованост≥, пасивне сальдо за зв≥тний пер≥од стало активним. ÷е св≥дчить, що деб≥торська заборгован≥сть Ї б≥льшою за кредиторську на 1089,8 тис. грн.. тобто значна частка оборотних актив≥в вилучена з господарськоњ д≥€льност≥.

јнал≥з стану деб≥торськоњ ≥ кредиторськоњ заборгованост≥ передбачаЇ вивченн€ причин виникненн€ заборгованост≥. ƒл€ покращанн€ ф≥нансового стану п≥дприЇмства необх≥дно:

1) сл≥дкувати за сп≥вв≥дношенн€м деб≥торськоњ ≥ кредиторськоњ заборгованост≥. «начне перевищенн€ деб≥торськоњ заборгованост≥ створюЇ

загрозу ф≥нансов≥й ст≥йкост≥ п≥дприЇмства ≥ робить необх≥дним залученн€ додаткових джерел ф≥нансуванн€;

2) при можливост≥ ор≥Їнтуватис€ на зб≥льшенн€ к≥лькост≥ замовник≥в дл€ зменшенн€ ризику неоплати, €кий Ї значним при на€вност≥ монопольного замовника;

3) контролювати стан розрахунк≥в за простроченою заборгован≥стю. ¬ умовах ≥нфл€ц≥њ будь-€ка в≥дстрочка платежу призводить до того, що п≥дприЇмство реально отримуЇ лише частину боргу;

4) своЇчасно ви€вл€ти недопустим≥ види деб≥торськоњ ≥ кредиторськоњ заборгованост≥, до €ких в першу чергу в≥днос€ть прострочену заборгован≥сть постачальникам ≥ прострочену заборгован≥сть покупц€м понад трьох м≥с€ц≥в, по платежам до бюджету тощо.

5. јнал≥з ≥ оц≥нка ст≥йкост≥ економ≥чного зростанн€.

—п≥вв≥дношенн€ м≥ж динам≥кою продукц≥њ ≥ динам≥кою ресурс≥в (витрат) визначаЇ характер економ≥чного зростанн€. ≈коном≥чне зростанн€ може бути дос€гнуте екстенсивним або ≥нтенсивним шл€хом. ѕеревищенн€ темп≥в зростанн€ обс€г≥в продукц≥њ над темпами зростанн€ витрат або ресурс≥в св≥дчить про ≥нтенсивний тип економ≥чного зростанн€. ≤нтенсивний тип економ≥чного зростанн€ може зд≥йснюватис€ в двох формах: фондом≥стк≥й ≥ фондозбер≥гаюч≥й, що потребуЇ в≥дпов≥дного анал≥зу використанн€ ресурс≥в.

 оеф≥ц≥Їнт ст≥йкост≥ економ≥чного зростанн€ показуЇ, €кими темпами в середньому зб≥льшуЇтьс€ економ≥чний потенц≥ал п≥дприЇмства.


¬≥н розраховуЇтьс€ наступним чином:

 

Ќа зм≥ну коеф≥ц≥Їнта ст≥йкост≥ економ≥чного - зростанн€ впливають р€д фактор≥в:

1) див≥дендна пол≥тика;

2) зм≥на рентабельност≥ реал≥зованоњ продукц≥њ (роб≥т, послуг);

3) зм≥на ресурсов≥ддач≥ або фондов≥ддач≥;

4) зм≥на коеф≥ц≥Їнта ф≥нансовоњ залежност≥.

ѕ≥двищити коеф≥ц≥Їнт ст≥йкост≥ економ≥чного зростанн€ можна за рахунок: зниженн€ частки виплачених див≥денд≥в; зб≥льшенн€ ресурсов≥ддач≥; зб≥льшенн€ рентабельност≥; отриманн€ кредит≥в ≥ позик.

9.8. ћетоди пор≥вн€льноњ рейтинговоњ оц≥нки п≥дприЇмств

 омплексна рейтингова оц≥нка п≥дприЇмства означаЇ в≥днесенн€ його до певного розр€ду або класу. “ака оц≥нка може виступати в рол≥ пор≥вн€льноњ характеристики господарськоњ д≥€льност≥ конкуруючих п≥дприЇмств, основи дл€ вибору перспективних вар≥ант≥в розвитку. –ейтинг н≥коли не залишаЇтьс€ пост≥йним, в≥н може п≥двищуватис€ або знижуватис€. ¬ основу встановленн€ рейтингу п≥дприЇмства покладено наб≥р ф≥нансових коеф≥ц≥Їнт≥в, зм≥ст €ких було розкрито в попередн≥х пунктах.  оеф≥ц≥Їнти, що включаютьс€ до набору, отримують оц≥нку в балах, р≥вень €ких залежить в≥д значенн€ даного коеф≥ц≥Їнта в €кост≥ критер≥ю оц≥нки ≥ в≥д ступен€ в≥дпов≥дност≥ нормативному (оптимальному), к≥льк≥сно вираженому р≥вню. —умарна величина бал≥в за вс≥ма коеф≥ц≥Їнтами даЇ п≥дставу в≥днести п≥дприЇмство до того чи ≥ншого класу, присвоњти йому певний розр€д, характеристику.

–озробка методики рейтинговоњ оц≥нки залежить в≥д галузевих ≥ рег≥ональних особливостей, виду д≥€льност≥ п≥дприЇмства.

—кладн≥сть комплексноњ рейтинговоњ оц≥нки пол€гаЇ -у тому, що при багато фактор по му анал≥з≥ важко вид≥лити узагальнений показник - критер≥й оц≥нки, а витрати на проведенн€ анал≥тичних роб≥т не покриваютьс€ отриманим ефектом.  р≥м того, ≥снують труднощ≥ методолог≥чного та орган≥зац≥йного характеру.

ƒл€ проведенн€ комплексноњ рейтинговоњ оц≥нки використовують наступн≥ способи: сум, середньоњ геометричноњ, суми м≥сць, в≥ддалей тощо. –озгл€немо коротко сутн≥сть кожного способу.

—пос≥б сум.  омплексна оц≥нка за цим способом визначаЇтьс€ шл€хом сумуванн€ фактичних значень показник≥в або њх темп≥в зростанн€ в≥дносно бази пор≥вн€нн€.

”мовою використанн€ даного способу сум Ї однакова спр€мован≥сть досл≥джуваних показник≥в (зб≥льшенн€ часткового показника розц≥нюЇтьс€ €к покращанн€ ≥нтегрального ≥ навпаки). Ќедол≥ком способу сум Ї можлив≥сть високоњ оц≥нки результат≥в за ≥нтегральним показником при значному в≥дставанн≥ будь-€кого часткового, що дос€гаЇтьс€ внасл≥док компенсац≥њ високими результатами окремих низьких значень. ÷ього недол≥ку можна частково уникнути, €кщо пор€д з ≥нтегральним використовувати два допом≥жн≥ комплексн≥ показники, €к≥ визначають суму позитивних ≥ негативних значень часткових показник≥в пор≥вн€но з базою пор≥вн€нн€.

—пос≥б геометричноњ середньоњ передбачаЇ розрахунок коеф≥ц≥Їнт≥в в≥дносноњ зм≥ни досл≥джуваних показник≥в (kij) за умови, що найвищий р≥вень показника дор≥внюЇ 1, тобто, 0 < kj< 1.

«агальна комплексна оц≥нка зд≥йснюватиметьс€ за коеф≥ц≥Їнтом:

 
 

 
 

—пос≥б суми м≥сць передбачаЇ попереднЇ ранжуванн€ вс≥х досл≥джуваних об'Їкт≥в за окремими показниками.  ожному об'Їкту в≥дпов≥даЇ певне значенн€ ≥- того показника bij, €ке виражаЇ …ого м≥сце серед ≥нших. «важаючи на значенн€ кожного показника аij, складають таблицю за показниками та розраховують конкретне значенн€ узагальненоњ оц≥нки:

 

ƒл€ отриманн€ б≥льш точноњ комплексноњ оц≥нки будь-€ким з перерахованих способ≥в може бути врахована пор≥вн€льна значим≥сть показник≥в-≥ндикатор≥в.  оеф≥ц≥Їнти значимост≥, €к правило, визначаютьс€ експертним шл€хом.

—пос≥б в≥ддалей пол€гаЇ у тому, що найкращу оц≥нку отримують об'Їкти, максимально наближен≥ до еталона, за €кий приймаЇтьс€ умовний об'Їкт з максимальними оц≥нками за вс≥ма показниками:

 
 

 оеф≥ц≥Їнти визначаютьс€ за кожним показником €к в≥дношенн€ його значенн€ до показника-еталону з максимальним р≥внем. ѕот≥м розраховуЇтьс€ сума квадрат≥в отриманих коеф≥ц≥Їнт≥в. якщо Ї можлив≥сть врахувати пор≥вн€льну значим≥сть ≥ндикатор≥в, то кожен квадрат множитьс€ на в≥дпов≥дний ваговий коеф≥ц≥Їнт значимост≥, а з суми квадрат≥в знаходитьс€ квадратний кор≥нь.

 оеф≥ц≥Їнт в≥дношенн€ показник≥в до еталону розраховуЇтьс€ за формулою:

 
 

 
 

–езультати пор≥вн€льноњ рейтинговоњ оц≥нки визначаютьс€:

 

де  « - коеф≥ц≥Їнт значимост≥, €кий встановлюЇтьс€ експертами (див. тему 3).

 
 

–озгл€немо посл≥довн≥сть розрахунк≥в, використовуючи спос≥б в≥ддалей, на умовному приклад≥. ¬их≥дна ≤нформац≥€ наведена в таблиц≥ 9.32.

 

 
 

–езультати розрахунк≥в за формулами 9.16 ≥ 9.17 наведен≥ в табл. 9.33.

 
 

Ќайб≥льшому значенню рейтинговоњ оц≥нки в≥дпов≥даЇ перше м≥сце при ранжуванн≥ п≥дприЇмств. ѕри рейтингов≥й оц≥нц≥ способом в≥ддалей можна використовувати в≥дхиленн€ критер≥ю, що вивчаЇтьс€, в≥д еталону, тобто в розрахунок застосовувати р≥зницю м≥ж еталоном ≥ показником-коеф≥ц≥Їнтом. ѕри цьому першому м≥сцю буде в≥дпов≥дати найменша величина показник≥в рейтинговоњ оц≥нки.

 
 

« використанн€м наведених способ≥в розроблен≥ р≥зн≥ методики комплексноњ рейтинговоњ оц≥нки ф≥нансового стану п≥дприЇмства, що застосовуютьс€ кредитними установами, ≥нвесторами тощо. –озгл€немо методику, €ка запропонована Ћ.¬. ƒонцовою, Ќ.ј. Ќ≥к≥форовою ≥ уточнена ¬.¬. Ќ≥тецьким ≥ ј.ј. √авр≥ловим.  ритер≥њ оц≥нки показник≥в ф≥нансового стану п≥дприЇмства наведен≥ в табл. 9.34. (пор€док розрахунку показник≥в розкрито в попередн≥х пунктах).

 
 

 

«а результатами розрахунк≥в визначаЇтьс€ клас п≥дприЇмства, економ≥чна характеристика €ких наступна:

Ä 1-й клас (100-94 бали) - в≥дм≥нний ф≥нансовий стан; практично в≥дсутн≥й ризик взаЇмов≥дносин партнер≥в з даним п≥дприЇмством;

Ä 2-й клас (93-85 бали) - добрий ф≥нансовий стан; ≥снуЇ незначний р≥вень ризику взаЇмов≥дносин партнер≥в з даним п≥дприЇмством;

Ä 3-й клас (84-52 бали) - задов≥льний ф≥нансовий стан. –изик взаЇмов≥дносин партнер≥в з даним п≥дприЇмством значний;

Ä 4-й клас (51-21 бали) - ф≥нансовий стан близький до банкрутства; ризик взаЇмов≥дносин партнер≥в з даним п≥дприЇмством досить великий;

Ä 5-й клас (20-0 бал≥в) - незадов≥льний ф≥нансовий стан, п≥дприЇмство може бути визнано банкрутом; взаЇмов≥дносини партнер≥в з даним п≥дприЇмством недоц≥льн≥.

Ќаведену методику рейтинговоњ оц≥нки ф≥нансового стану можна використовувати за певних умов. ƒл€ дотриманн€ принципу пор≥вн€нност≥, показники рейтингу не повинн≥ зм≥нюватис€ прот€гом тривалого пер≥оду часу.

–озробку ефективних методик визначенн€ рейтинговоњ оц≥нки п≥дприЇмства не можна вважати завершеною. –ейтинг повинен бути достатньо об'Їктивним, наочним, а способи розрахунку - доступними.

 

“≈ћј 10





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 786 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1979 - | 1887 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.056 с.