Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќовий св≥т новими засобами




ћи з вами звикли жити в зручно улаштованому нами ≥ нашими батьками св≥т≥. ћи нав≥ть не звертаЇмо уваги на те, €ке штучне середовище створили: ми живемо в будинках, од€гнен≥ в од€г, користуЇмос€ численними знар€дд€ми. ¬се це Ў“”„Ќ»… —¬≤“. Ќав≥що?

якби людина була такою ж твариною, €к ≥нш≥ тварини, тод≥ б вона йшла звичайним шл€хом: вона сам би пристосовувалас€ до св≥ту, €к пристосовуютьс€ тварини. ј людина, навпроти, пристосовуЇ св≥т п≥д себе. „ому?

„ому ми Їдин≥ створюЇмо штучний св≥т ≥снуванн€? ≤ насправд≥, нас ус≥х у школ≥ вчать, що прац€ створила з мавпи людину. ќднак ви не думали при цьому: а що таке прац€? јдже прац€ саме Ї те саме, що робить штучне середовище.

ѕрац€ - це саме те, що перетворюЇ св≥т. (сама по соб≥ прац€ може зробити з людини кон€, або робота) Ќе прац€ сама по соб≥ зробила з мавпи людину, а щось у людин≥ змусило њњ трудитис€. якесь ѕќ Ћ» јЌЌя. Ќайважлив≥ше, саме ц≥каве: ўќ саме змусило людини трудитис€ ≥ перетворювати св≥т?

—аме прим≥тивне перше знар€дд€ €кого-небудь австралоп≥тека - п≥вденноњ мавпи, що по сучасним палеоантрополог≥чним датуванн€м в≥дноситьс€ до пер≥оду близько 2,5 млн. рок≥в тому, ви€вл€Їтьс€ набагато ближче до нашоњ сучасноњ найскладн≥ших комп'ютерних систем, чим до тваринного св≥ту, тому що це кам'€не знар€дд€ Ї зас≥б перетворенн€ св≥ту, ≥ т≥льки дл€ цього воно зроблено.

≤ осьде починаЇтьс€ ѕ≈–Ўј «À√јƒ ј —¬≤“ќ√ЋяƒЌќ√ќ ’ј–ј “≈–”.

¬иникаЇ таке в≥дчутт€, що людина цей св≥т сприйн€ла не т≥льки €к св≥й р≥дний св≥т, а €к чужий, в≥д €кого вона повинна в≥докремити себе.

Ћюдина створила штучне знар€дд€, що б десь €кось створити штучне середовище. ѕот≥м з'€вл€Їтьс€ використанн€ вогню, пот≥м з'€вл€ютьс€ штучн≥ житла, ≥ так п≥шло до сьогодн≥шнього дн€.

1. ¬икористанн€ знар€дь перетворенн€ природи..

2. —творенн€ неприродного середовища.

ƒумаю, сам факт того, що людина стала освоювати навколишн≥й св≥т, - це вже ф≥лософська ≥ рел≥г≥йна проблема: не тому людина стала людиною ≥ "сапиенсФ, ≥ мудрою, що вона уз€ла знар€дд€, а вона уз€ла знар€дд€, тому що була мудрою.

Ћюдина мала щось на мет≥. «адум передуЇ д≥њ. «адум = мета + образ зд≥йсненн€.

—пробуйте без вс€коњ ≥дењ щось почати стукати ≥ робити безглуздо, у вас, пов≥рте, нав≥ть кам'€ного рубала не вийде, не говор€чи вже про б≥льш складн≥ знар€дд€. “ому спочатку маЇ бути будь-€кий техн≥чний задум, пот≥м реал≥зац≥€. “ому спочатку повинний бути ≥нтелект, пот≥м уже знар€дд€. ќтже, не прац€ зробила мавпу людиною, а ≥нтелект зробив св≥т знар€дь. Ћюдина спочатку була ≥стотою мисл€чою, пот≥м уже стала виробником знар€дь, а не навпаки.

 

Ќќ¬≤ я ќ—“≤ Ќќ¬ќ√ќ —¬≤“”

Ћюдина прагне повернути перв≥сну, втрачену узгоджен≥сть.

Ћюдина належить цьому св≥ту ≥ людина в≥дчужена в≥д цього св≥ту. Ћюдина ≥снуЇ в св≥т≥ €кий не вм≥щуЇ людину.

Ћюдина Ї не т≥льки м≥крокосм (т≥лесно), маленька частка п≥дпор€дкована законам всесв≥ту, €к ≥ безл≥ч ≥нших природних речей. Ћюдина Ї макрокосм (духовно), тобто €вл€Ї собою те Їдине, що охоплюЇ собою всесв≥т, осмислюЇ його ≥ п≥клуЇтьс€ про нього.

ќтже, ƒ¬≤ “”–Ѕќ“» ≥снують в основ≥ людського ≥снуванн€ Ц турбота про себе ≥ турбота про св≥т. Ћюдина створюЇ новий св≥т за допомогою нових знар€дь ≥ цей св≥т вона хоче бачити не т≥льки багатим, але й прекрасним, що саме по соб≥ зайве дл€ тварини.

Ћюдина створюЇ не т≥льки знар€дд€ прац≥, але й прекрасний наскальний живопис, що й по нин≥ Ї довершеним витвором мистецтва. —в≥т прикрашаЇтьс€ надприродною красою. –озвиваютьс€ знар€дд€ ≥ стаЇ б≥льше можливостей дл€ виразу прекрасного св≥ту, що не вм≥щуЇтьс€ в звичайн≥ природн≥ рамки.

ƒл€ багатьох людських д≥й немаЇ природних причин. ЌемаЇ жодноњ причини, щоб створювати ж≥нц≥ прикраси. ЌемаЇ жодних причин щоб створювати нов≥ ≥ нов≥ орнаменти ≥ прикрашати ними житла, посуд, знар€дд€, зброю.

Ћюдина перетворюЇ св≥т заново, щоб в≥н був:

Х безпечний,

Х сповнений достатку

Х ≥ сповнений красою.

 

–ќ«¬»“ќ  ≤Ќ“≈Ћ≈ “” ≤ ѕ≈–¬≤—Ќј ѕќ¬Ќќ“ј ƒ”’”.

Ћюдина Ц довершена ≥стота в будь-€ку ≥сторичну епоху.

« одного боку ми бачимо, цив≥л≥зац≥йний розвивиток; але з ≥ншого боку, Ї незм≥нна константа Ц духовна довершен≥сть.

¬ершини творчост≥ залишаютьс€ вершинами Ц наскельн≥ малюнки, храми ™гипту, грецьк≥ статуњ. “ак само ≥ у ф≥лософ≥њ: €кий-небудь ѕлатон Ц це вершина ф≥лософського знанн€.

як духовна ≥стота людина досконала, у своњх творчих дос€гненн€х вона одна ≥ та ж. ≤ тому √омер, Ўексп≥р, ѕушк≥н, ѕастернак - це один р≥вень, н≥€кого прогресу тут немаЇ, а от у план≥ зовн≥шньому людина розвиваЇтьс€ Ц вона все б≥льше ≥ повн≥ше освоюЇ св≥т.

ћи не маЇмо права цив≥л≥зац≥йний розвиток, пристосовуванн€ св≥ту п≥д людину вважати за все людське бутт€, вс≥Їю його сутн≥сть. “ак ми н≥чого не зрозум≥Їмо. “ак ми будемо вважати, що наш духовний св≥т зараз незр≥вн€нно багатший н≥ж св≥т Їгипт€нина або стародавнього грека, або перших христи€н, а це €вно не так.

“аким чином, людина ≥снуЇ €к би в двох планах: €к ф≥зична ≥стота, €к ≥стота, звернена до зовн≥шнього св≥ту, тут людина розвиваЇтьс€; проте духовна ≥стота, ≥стота, звернена усередину себе, людина перебуваЇ - не розвиваЇтьс€, а перебуваЇ ≥ цей дар Ї вих≥дна точка людського ≥снуванн€.

—в≥тогл€ди ћ≤‘» не еволюц≥онують вони нарджуютьс€ заново, €к не еволюц≥онуЇ коханн€ в≥д одн≥Їњ людини до ≥ншоњ.  оханн€ Ї народженн€.  оханн€ не маЇ еволюц≥њ в≥д одн≥Їњ особи до ≥ншоњ.  ожне коханн€ народжуЇтьс€, зростаЇ саме в соб≥ ≥ помераЇ в перелюбств≥, або стаЇ в≥чним.

 

“« ≥ “»ѕќ¬≤  ќЌ—“–” “» «Ѕќ– »  ј–“Ќ» —¬≤“”

¬≥д положенн€ точки зору на св≥т зм≥нюЇтьс€ картина св≥ту. –ух т.з. розр≥зн€Їтьс€ в ≥сторичному напр€м≥: _архањчний, _античний, _середньов≥чний, _ренесансний, _св≥тогл€д ’’ ст., _ постсучасний св.

“« Ц архањчна, людина природна; не вид≥лена з≥ св≥ту не в≥дчуваЇ своЇњ особливост≥-обособленост≥.

¬ласн≥ ≥мена людей Ц природн≥ образи. (—ильний ќлень, Ўвидка  осул€). «вичайно це не стосуЇтьс€ обраного народу Ц Їврейського. (...)

–ел≥г≥йн≥ в≥руванн€ Ц тотем≥зм, ан≥м≥зм, фетишизм, пол≥тењзм

“« Ц антична, природа олюднена; центр Ц космос космоцентризм, в≥дчутт€ власноњ особливост≥-обособленност≥, проте не вид≥л€Їтьс€ з≥ св≥ту, ототожнюЇ себе з косм≥чною реальн≥стю.

¬ласн≥ ≥мена людей Ц ≥ндив≥дуальн≥ €кост≥. ¬≥ктор-переможець,

–ел≥г≥йн≥ в≥руванн€ Ц антропоморфн≥ косм≥чн≥ сили. ѕол≥тењзм.

“« Ц середньов≥чн€, особист≥сть надприродна; Ѕог Ц абсоллютна особист≥сть, людина образ божий. ÷ентр Ц Ѕог. “еоцентризм. (¬сюди ≥ н≥де).

¬ласн≥ ≥мена людей Ц особист≥сн≥ €кост≥ Ц ¬≥ра, Ќад≥€, Ћюбов, —оф≥€.

–ел≥г≥йн≥ в≥руванн€ Ц особист≥сний Ѕог. ћонотењзм.

“« Ц ренесансна, особист≥сть приородна; автоном≥€ особистост≥. Ћюдина центр св≥ту. јнтропоцентризм.

¬ласн≥ ≥мена людей Ц особист≥сн≥ €кост≥.............

–ел≥г≥йн≥ в≥руванн€ Ц ћонотењзм. ќкультизм, маг≥зм.

“« Ц св≥тогл€д ’’ ст. особист≥сть сусп≥льна. ÷ентр св≥ту соц≥ум. —в≥тогл€д ≥деолог≥чний.

¬ласн≥ ≥мена людей Ц ≥деолог≥чн≥, технолог≥ч≥н≥. ќкт€брина, –евола, 007, ≈лектра, ≈лектрон≥к...

–ел≥г≥йн≥ в≥руванн€ Ц јтењзм.

“« Ц постсучасний св≥тогл€д. ќсобист≥сть в≥ртуал≥зована. ÷ентр технолог≥чна реальн≥сть. Ўтучний абсолют.

¬ласн≥ ≥мена людей Ц перекодован≥ особистост≥. Ќео, ћорфи, Ўрек

–ел≥г≥йн≥ в≥руванн€ Ц в≥ртуальна маг≥€. ”н≥ф≥кована штучна краса. ¬≥ртуальне безсмертт€.

—¬≤“ќ√Ћяƒ «ј Ќќ—≤™ћ:

1. ≥ндив≥дуальний Ц звужений до ≥ндив≥дуальних характеристик даного ≥ндив≥да.

2. колективний Ц конструюЇ соц≥альн≥ ≥нститути. —≥мТ€, трудовий к-в тощо Ц св≥тогл€д корпоративний, ≥деологема.

3. нац≥ональний Ц в≥дтворюЇ нац≥ональний образ. ѕатр≥отизм.

4. особист≥сний Ц св. спр€мований на јбсолютну реал≥зац≥ю ≥ндив≥дуального обарзу в колектив≥ (сусп≥льств≥) з його нац≥онально-етн≥чними особливост€ми.

—¬≤“ќ√Ћяƒ «ј –≤¬Ќ≈ћ —¬≤“ќЅј„≈ЌЌя:

”св≥домлений Ц укор≥нений у власному досв≥д≥, вз€тий у в≥дпов≥дальн≥сть.

Ќеусв≥домлений Ц укор≥нений у сусп≥льному досв≥д≥, в≥дпов≥дальн≥сть колективна

Ѕуденний Ц повс€кденний, особливий модус напруженн€ протилежн≥сть св€щенному

‘ормований на засадах наукових знань? „и ≥снуЇ такий?

‘≥лософський, рел≥г≥йний та ≥н. Ц зверненн€ до надсв≥домого.

 

Ќјѕ–яћќ  —“јЌќ¬Ћ≈ЌЌя —¬≤“ќ√Ћяƒ”

÷≥нн≥сна шкала. ћораль ц≥кавл€ть саме так≥ реч≥, так≥ про€ви людини, €к≥ в принцип≥ можуть бути певним чином оц≥нен≥, причому саме у зв'€зку з розгл€нутим њњ практичним спр€муванн€м.

™ реч≥ нейтральн≥? н≥ Ц хоча б тому що ми бачимо реч≥.

Х ћи пом≥чаЇмо Ц м≥тимо реч≥. ¬ир≥зн€Їмо т≥ чи ≥нш≥ реч≥ серед безл≥ч≥ ≥нших. „и залежить в≥д мене, що € буду бачити.  оли один бачить гарне лице, а другий Ц добрий вираз обличч€.

 оли Ї образи ненависн≥ ≥ ненагл€дн≥

Х ћи зважаЇмо на ≥снуванн€ речей.

Х ћи ≥Їрарх≥чно розташовуЇмо реч≥.

÷е дл€ нас б≥льш важливе, а це менш.

Х –≥зн≥ шальки ваг≥в Ц ≥ р≥зн≥ еталони ваги Ц ≥деали.

Х Ќаправлен≥сть.

“очка зору Ц Ї тим кришталиком духовного зору, що фокусуЇ з≥р ≥ в≥д його статусу залежить картина св≥ту, що формуЇтьс€ на основ≥ зовн≥шн≥х вражень.

—татус “« в≥дносно т≥ла людини формуЇ емоц≥йно-розсудливу забарвлен≥сть картини св≥ту.

l “« знаходитьс€ в голов≥ Ц розсудлив≥сть, рац≥онал≥зм, лог≥чне конструюванн€.

” мистецтв≥ виражаЇтьс€ у ч≥тких образах, ч-б тонах граф≥ц≥. ↑

l “« знаходитьс€ нижче по€су Ц п≥дсв≥дом≥сть, психоанал≥тика, емоц≥йн≥сть.

” мистецтв≥ виражаЇтьс€ через розмит≥ образи, кольорову пал≥тру. ≈кспрес≥он≥зм. ↓

l “« знаходитьс€ в грудн≥й кл≥тин≥ Ц серц≥. ÷ентральна позиц≥€. ↕ (в золотому перетин≥) Ж.

” мистецтв≥ виражаЇтьс€ через м≥стику ≥ символ≥зм. ћ≥фолог≥чн≥ та рел≥г≥йн≥ образи.

Ќачало, що поЇднуЇ верх-низ, внутр≥шнЇ-зовн≥шнЇ, л≥ве-праве.∞8

 артина св≥ту отримуЇ ту саму основу, що ≥ зовн≥шн≥й св≥т.

ѕитанн€ про зображенн€ принципово не стоњть оск≥льки св≥т спогл€даЇтьс€ не з зовн≥шньоњ сторони, не з боку його €вища ≥ зд≥йсненност≥, застиглоњ даност≥, а з середини сторони максимально можливого, найб≥льш ч≥ткого ≥ €скравого зображенн€. “ут в≥дкрит≥ вс≥ можливост≥ ≥снуванн€ речей ≥ безк≥нечна пал≥тра зд≥йсненн€. «ображенн€ носить багатовим≥рний характер, а не плоску картинку, ≥ нав≥ть не 3D зображенн€. ќбрази тут отримують символ≥чну безк≥нечн≥сть ≥ п-м≥рн≥сть. ≤деальне зображенн€ ≥стинних образ≥в в њх передТ€вленн≥.

–еально дана “« не належить св≥ту, в≥дсторонена в≥д св≥ту ≥ тому Ї “« на св≥т. ќск≥льки щоб щось бачити потр≥бно мати “« в≥дсторонен≥сть, позиц≥ю поза св≥том. ўо може бути поза св≥том? ѕоза св≥том немаЇ н≥чого.

ѕроте ми добре знаЇмо р≥зницю м≥ж ўќ? ≥ ’“ќ? —аме ’то, або ќ—ќЅ»—“≤—“№ маЇ точку положенн€ поза св≥том. ≤ в≥д особистост≥ залежить можливий св≥т.

ѕередбаченн€ Ц пророцтво. ѕозиц≥€ з €коњ Ѕог бачить св≥т. “очка в €к≥й людина виконуЇ своЇ пророче, царське ≥ св€щенницьке покликанн€.

 

–ел≥г≥€ ф≥лософ≥€ наука

–ел≥г≥€ базуЇтьс€ на в≥р≥, тобто на одкровенн≥ ц≥л≥сноњ ≥стини ≥ виведенн€ з нењ часткових знань.

Ќаука, базуЇтьс€ на п≥знанн≥ частковому, досл≥дженн≥ окремих речей та €вищ.

‘≥лософ≥€ базуЇтьс€ на узгоджен≥ часткового ≥ загального, ц≥л≥сного одкровенн€ ≥ часткового досв≥ду, св≥товоњ ≥стини ≥ особист≥сноњ ≥стинност≥.

–ел≥г≥€ даЇ людин≥ в≥ру, над≥ю, любов

‘≥лософ≥€ даЇ людин≥ самост≥йне в≥д почутт≥в пон€т≥йне мисленн€.

Ќаука даЇ людин≥ досл≥д ≥ практику.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 418 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2289 - | 2034 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.022 с.