Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћ≥фолог≥€ €к тип св≥тогл€ду. ќсобливост≥ св≥тогл€ду давн≥х словТ€н




—в≥тогл€д Ч пост≥йний супутник людськоњ життЇд≥€льност≥ на будь-€кому етап≥ ≥стор≥њ сусп≥льства. Ќайб≥льш вивченими ≥сторичними формами його Ї м≥ф та рел≥г≥€.

” найдавн≥ших св≥тогл€дних системах вс≥х народ≥в м≥фи про природу займають значне м≥сце.

Ќайб≥льш древн≥ми були м≥фи про тварин, походженн€ сонц€, м≥с€ц€, з≥рок. ƒал≥ у б≥льш розвинених м≥фолог≥чних системах широко представлен≥ космогон≥чн≥ (походженн€ всесв≥ту) й антропогон≥чн≥ (походженн€ людей) м≥фи.

’арактерним Ї те, що перв≥сн≥ люди переносили на природн≥ €вища своњ властивост≥, €кост≥, почутт€, скр≥зь вбачаючи в природ≥ д≥ю живих сил чи то зооморфного, чи то антропоморфного іатунку. ќсоблив≥стю м≥фу Ї обовТ€зков≥сть сюжету про походженн€ предмет≥в: описати, по€снити зовн≥шн≥й св≥т Ц значить розпов≥сти про його походженн€ ≥ тим самим задов≥льнитис€.

ћайже повсюдно ун≥версальне у€вленн€ про св≥т люди вт≥лили у образ Усв≥тового дереваФ [2, c.398]. ÷ей образ заф≥ксовано у текстах р≥зного жанру, у образотворчому мистецтв≥ (живопис, орнамент, вишивка), у арх≥тектур≥. ѕо вертикал≥ дерево символ≥зуЇ три основн≥ косм≥чн≥ зони: небесне царство, наземне ≥ п≥дземне; у часовому в≥дношенн≥ три частини дерева можуть символ≥зувати минуле, сучасне й майбутнЇ; у поелементному в≥дношенн≥ Ц вогонь, вода, земл€).

ƒо кожноњ частини дерева можна було в≥днести ≥ окрем≥ класи ≥стот (тварин): до верхньоњ належали птахи, до середньоњ Ц копитн≥, до нижньоњ Ц зм≥њ, миш≥, жаби, риби. ” схем≥ св≥тового дерева горизонтальн≥ в≥с≥ могли в≥дпов≥дати чотирьом сторонам св≥ту, порам року, частинам доби, елементам св≥ту, людським д≥€м. як кажуть досл≥дники, до певноњ м≥ри Усв≥тове деревоФ стаЇ моделлю культури в ц≥лому.

¬≥д самого початку м≥фи були пол≥функц≥ональними, мали вони й сакральний (лат.: saker Ц св€щенний, маг≥чний) характер, тобто були поЇднан≥ з рел≥г≥йними в≥руванн€ми.

¬с≥ предмети природи не т≥льки здавались живими, одушевленими, а до них ≥ ставились ритуально. як вказуЇ ћ≥рча ≈л≥аде (1907-1986), в Уперв≥сн≥й, або архањчн≥й, св≥домост≥ предмети зовн≥шнього св≥ту Ц так же, зрештою, €к ≥ сам≥ людськ≥ д≥њ Ц не мають самост≥йноњ, внутр≥шньо властивоњ њм ц≥нност≥.

ќбТЇкт у€вл€Їтьс€ немов вм≥стилищем чужор≥дноњ сили, що в≥докремлюЇ його з оточенн€ ≥ надаЇ йому смисл ≥ ц≥нн≥стьФ. ћитрополит ≤лар≥он (≤ван ќг≥Їнко, 1882-1972 роки житт€) наводить багато приклад≥в м≥фолог≥чних пережитк≥в дохристи€нського походженн€ у в≥руванн€х украњнського народу, особливо що стосуЇтьс€ води, земл≥, дерев, окремих тварин ≥ рослин [7, c.115].

ѕершим д≥йшов висновку про те, що м≥ф Ї стад≥Їю розвитку св≥домост≥, €ка в≥дпов≥даЇ певн≥й ≥сторичн≥й доб≥, французький культуролог Ћ.Ћев≥-Ѕрюль. ўоправда, в≥н спиравс€ на пл≥дну думку н≥мецького ф≥лософа ‘.Ўелл≥нга про м≥ф €к продукт народноњ творчост≥.

ѕродовжуючи ≥дењ Ўелл≥нга, вже на початку нашого стол≥тт€ н≥мецький мислитель ≈. асс≥рер спробував ос€гнути св≥т "зсередини" в≥дпов≥дно до його власних закон≥в розвитку. ѕ≥д впливом цих мислител≥в у двадц€тому стол≥тт≥ з'€вилась значна к≥льк≥сть л≥тератури, присв€ченоњ досл≥дженню м≥фолог≥чного св≥тогл€ду. Ќайпом≥тн≥шими стали прац≥ ƒ.‘резера та  .Ћев≥—тросса, а у в≥тчизн€н≥й традиц≥њ Ч ќ.‘.Ћосева та р€ду ≥нших.

ћ≥фолог≥чн≥й форм≥ св≥тогл€ду притаманн≥ антропоморф≥зм, тобто ототожненн€ природних сил з людськими, одухотворенн€ њх. “ому усв≥домленн€ факту под≥лу св≥ту на св≥т речей та св≥т антропоморфних ≥стот означало початок розпаду м≥фу. ”особленн€ ж сил природи (символ≥зм) також Ї п≥зньою стад≥Їю м≥фу, що особливо характерно дл€ античноњ м≥фолог≥њ.

ћ≥ф Ї ≥сторично першою формою самосв≥домост≥, котра в≥докремилас€ в≥д практики. “ут криютьс€ витоки його антропоморф≥зму. ƒл€ м≥фолог≥чного св≥тогл€ду характерним Ї, по-перше, усв≥домленн€ роду €к колективноњ особи, переконаноњ у на€вност≥ сп≥льного предка Ч тотема. «а умов тогочасного сусп≥льства тотемн≥ в≥руванн€ ви€вились надзвичайно практичними, через те, що цементували ≥ндив≥д≥в у родову ц≥л≥сн≥сть, а отже, були життЇвою силою.

¬ласне в цьому ≥ пол€гаЇ головне призначенн€ св≥тогл€ду взагал≥. ѕо-друге, м≥фолог≥чний св≥тогл€д значною м≥рою обернений у минуле, адже тотемний предок був, до того ж був €к ≥деал д≥€льност≥. ” цьому секрет м≥фолог≥чного розум≥нн€ ≥сторичного часу.

‘ормально майбутнЇ начебто обернене у минуле, але насправд≥ ретроспективний ≥деал Ї те належне та жадане, до чого прагне родова община јле все ж таки людське житт€ поки що не под≥лене ч≥тко на тепер≥шнЇ ≥ майбутнЇ. ≤ ц€ обставина допомагаЇ зрозум≥ти силу традиц≥њ, а €к насл≥док Ч пануванн€ цикл≥чноњ модел≥ ≥сторичного часу [4, c.35].

ѕо-третЇ, оск≥льки м≥фолог≥чний св≥тогл€д антропоморфний, то неминуче формуванн€ ан≥м≥стичноњ картини бутт€, тобто одухотворенн€ усього сущого. ÷е олюдненн€ природи Ї насл≥дком нерозчленованост≥ бутт€ на суб'Їкт та об'Їкт, а нерозд≥льн≥сть людини ≥ космосу, людини ≥ природи означаЇ, що у св≥тогл€д≥ дом≥нуЇ св≥тов≥дчутт€. “а ≥накше не могло й бути, бо родове сусп≥льство Ч це дитинство людства, ≥ ц≥й стад≥њ м≥г в≥дпов≥дати св≥тогл€д у м≥фопоетичн≥й форм≥. ћ≥ф Ї перше повстанн€ поез≥њ проти прози житт€. ћ≥ф Ї мудр≥сть у поетичн≥й форм≥ юного людства.

≤ под≥бно до того, €к доросла людина тужить за дитинством, розум≥ючи, що дещо втрачено разом ≥з ним назавжди, людство, пройшовши цю стад≥ю, сприймаЇ м≥фопоетичний св≥тогл€д €к неповторне чудо, що породило духовн≥ ц≥нност≥ недос€жного зразка. ≤, мабуть, повс€кчас будуть ностальг≥чн≥ спроби в≥дродити м≥фопоетичну концепц≥ю св≥ту та людини. ” кращому випадку це стимулюЇ процес художньоњ творчост≥ (згадаймо √абр≥ел€ ћаркеса або „инг≥за јйтматова), в г≥ршому Ч породжуютьс€ ≥деолог≥чн≥ м≥фи, що наклали жорстокий в≥дбиток на житт€ людства у XX стол≥тт≥ [3, c.75].





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 836 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2349 - | 2081 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.