Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥лософ≥€ ≥ культура. ќсновн≥ функц≥њ ф≥лософ≥њ




‘≥лософ≥€ €к св≥тогл€д ≥ система знанн€ Ї надбанн€м духовноњ культури кожного народу та кожноњ ≥сторичноњ епохи. ¬одночас њњ можна назвати вищим дос€гненн€м, узагальненн€м та самоосмисленн€м вселюдського досв≥ду, знанн€ й культури. јдже недаремно ÷ицерон говорив, що Дф≥лософ≥€ Ц то культура розумуФ. якщо у€вити соб≥ вс≥ дос€гненн€ людства у вигл€д≥ п≥рам≥ди, то духовно-≥нтелектуальною верх≥вкою ц≥Їњ п≥рам≥ди маЇ бути саме ф≥лософ≥€, що з≥ своЇњ висоти спогл€даЇ весь пройдений людством шл€х, вс≥ його кол≥з≥њ, драми та спод≥ванн€. ¬она задаЇ смисложиттЇв≥ ор≥Їнтири людству, кожному народов≥ й кожн≥й людин≥. ≤ншими словами, ф≥лософ≥€ виконуЇ впродовж ус≥Їњ ≥стор≥њ в≥дпов≥дн≥, притаманн≥ њй функц≥њ. —еред них можна вид≥лити так≥:

1. –ефлексивно-критична Ц ф≥лософ≥€ виникаЇ ≥ завжди функц≥онуЇ передус≥м €к критика усталених у€влень та думок, здорового глузду, що грецькою позначаЇтьс€ €к doxa (докса). “им-то ф≥лософ≥€ завжди була ≥ Ї УпарадоксаФ, парадоксальною думкою, що п≥дноситьс€ над здоровим глуздом, у€вленн€ми б≥льшост≥. ” роздумах про св≥т ≥ св≥тогл€дн≥ проблеми ф≥лософ≥€ не посилаЇтьс€ на Ддумку авторитетуФ Ц пол≥тичного, рел≥г≥йного чи нав≥ть ф≥лософського. ƒл€ нењ найвищим аргументом Ї Дјвторитет ƒумкиФ. ¬ цьому план≥ кредо вс≥х ф≥лософ≥в висловив давньогрецький мислитель јристотель, маючи на уваз≥ свого вчител€ ѕлатона: ДЋюбий мен≥ ѕлатон, але ≤стину € люблю б≥льшеФ.
ƒл€ ф≥лософських роздум≥в притаманна рефлекс≥€, тобто не безстороннЇ розм≥рковуванн€, а осмисленн€, з одного боку, сутност≥ св≥ту ≥ речей, а з ≥ншого Ц усв≥домленн€, вираженн€ й розум≥нн€ людиною свого власного стану й ставленн€ до цих речей ≥ св≥ту, а також до суджень про них. «розум≥ло, що в такому раз≥ думки не можуть зб≥гатис€ з попередн≥ми м≥ркуванн€ми, що ≥ спонукаЇ до подальших пошук≥в ≥стини. “им-то дл€ справжньоњ ф≥лософ≥њ притаманний плюрал≥зм (множинн≥сть) позиц≥й, думок, ≥дей, концепц≥й, що визнаютьс€ однаково важливими та р≥вноц≥нними.

2. —в≥тогл€дна Ц тут ф≥лософ≥€, €к це видно з попереднього викладу, постаЇ €к специф≥чний св≥тогл€д, а саме €к теоретичне узагальненн€ людиною свого ставленн€ до св≥ту й визначенн€ смислу житт€.

3. ћетодолог≥чна Ц ф≥лософ≥€ виконуЇ функц≥ю теор≥њ загальних метод≥в науки ≥ настанов практичного житт€ людини.

4. √носеолог≥чна Ц ф≥лософ≥€ Ї загальною теор≥Їю знанн€ та п≥знанн€, тобто зТ€совуЇ загальн≥ законом≥рност≥ процесу п≥знанн€ €к засобу дос€гненн€ ≥стини, визначаЇ п≥знавальн≥ можливост≥ людини.

5. ѕедагог≥чно-виховна Ц ф≥лософ≥€ з часу свого зародженн€ й до наших дн≥в Ї педагог≥чною дисципл≥ною, оск≥льки вона може функц≥онувати лише в процес≥ навчальноњ д≥€льност≥ (учитель Ц учень), ≥з залученн€м в≥дпов≥дних дидактичних прийом≥в та засоб≥в дл€ плеканн€ розуму. —аме так ≥ розвивалас€ ф≥лософ≥€, зокрема, в стародавн≥й √рец≥њ (ѕ≥фагор≥йська школа, ѕлатон≥вська јкадем≥€, јристотел≥в Ћ≥кейЕ) ‘≥лософ≥€ постаЇ €к наука житт€, а њњ творц≥ Ц €к мудр≥ вчител≥ людства. —аме через цю функц≥ю ф≥лософ≥€ €к навчальна дисципл≥на охоплюЇ найб≥льшу масу молодих людей ≥ через них забезпечуЇ своЇ неперервне бутт€.

6.  ультуротворча (людинотворча) Ц наведен≥ вище й ≥нш≥ функц≥њ ф≥лософ≥њ у своњй сукупност≥ можна визначити €к так≥, що, з одного боку, постають €к нев≥дТЇмн≥ структурн≥ елементи живого орган≥зму культури, а з ≥ншого Ц €к чинники њњ формуванн€. “им-то вони спр€мован≥ й на формуванн€ самоњ людини через виробленн€ њњ смисложиттЇвих настанов ≥ залученн€ до вищих духовних ц≥нностей, акумульованих ≥ осмислених у ф≥лософських ученн€х минулого ≥ творах сьогочасних мислител≥в. ќтже, п≥дсумовуючи викладену тему, сл≥д сказати, що ф≥лософ≥€ зародившись у надрах стародавнього сусп≥льства, що дос€гло в≥дпов≥дного соц≥ально-економ≥чного стану, р≥вн€ осв≥ти й демократ≥њ, продовжувала функц≥онувати на вс≥х етапах ≥сторичного розвитку. ¬она через своњх речник≥в задавала вищ≥ духовно-культурн≥ ор≥Їнтири, до €ких прагнуло людство й кожна окрема людина у зд≥йсненн≥ свого життЇвого покликанн€ й ун≥версально-св≥тового призначенн€.

 р≥м того, визначивши ф≥лософ≥ю €к систему знанн€ ≥ св≥тогл€д, варто вказати ще на так≥ њњ особливост≥:
1. ‘≥лософ≥€ прагне розвТ€зати т≥ гостр≥, смисложиттЇв≥ питанн€, €к≥ висуваЇ в≥дпов≥дна ≥сторична епоха. Д‘≥лософ≥€ Ц доба, ос€гнута думкоюФ (√егель).
2. ‘≥лософ≥€ Ї нев≥дТЇмним ≥ вищим про€вом духу народу.
3. ‘≥лософ≥€ Ц вершина гори, з €коњ ф≥лософ спогл€даЇ минуле ≥ пров≥щаЇ майбутнЇ Ц свого народу ≥ людства.

—правжн€ ф≥лософ≥€ персон≥ф≥кована, тобто творитьс€ ≥ репрезентуЇтьс€ особистост€ми. “им-то кожен ф≥лософ хоче бути почутим, ≥ його тв≥р чи система Ц його спов≥дь ≥ пропов≥дь. Д‘≥лософ повинен говорити про самого себе, €к л≥ричний поетФ (‘.Ўлегель).

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 578 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2306 - | 2014 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.