Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥альн≥ функц≥њ й види вибор≥в




ѕол≥тичн≥ вибори Ц це не т≥льки безпосереднЇ голосуванн€, але й широкий комплекс заход≥в ≥ процедур щодо формуванн€ управл≥нських орган≥в у держав≥. √оловними серед них Ї:

Ј ѕризначенн€ вибор≥в ≥ визначенн€ дати њхнього проведенн€.

Ј ¬изначенн€ границь виборчих округ≥в ≥ виборчих д≥льниць.

Ј —творенн€ виборчих ком≥с≥й (центральноњ, окружних, д≥льничних).

Ј —кладанн€ списк≥в виборц≥в.

Ј ¬исуванн€ й реЇстрац≥€ кандидат≥в.

Ј ѕроведенн€ передвиборноњ аг≥тац≥њ.

Ј √олосуванн€ й п≥драхунок голос≥в.

Ј ќголошенн€ результат≥в вибор≥в, проведенн€ €кщо буде потреба повторного голосуванн€ або повторних вибор≥в.

—оц≥альне призначенн€ вибор≥в в≥дбиваЇтьс€ в њхн≥х функц≥€х. –озгл€немо найважлив≥ш≥ функц≥њ вибор≥в у демократичних системах.

1. ¬ибори Ї головною формою про€ву суверен≥тету народу, його пол≥тичноњ рол≥ €к джерела влади. «а допомогою вибор≥в забезпечуЇтьс€ участь громад€н у формуванн≥ представницьких, законодавчих, виконавчих ≥ судових орган≥в влади, оск≥льки саме в результат≥ вибор≥в обран≥ народом кандидати над≥л€ютьс€ владними повноваженн€ми. ƒл€ б≥льшост≥ громад€н вибори Ї Їдиною формою њхньоњ реальноњ участ≥ в пол≥тиц≥.

2. ” зв'€зку ≥з цим у демократичному сусп≥льств≥ вибори Ї одним з найважлив≥ших ≥нститут≥в лег≥тим≥зац≥њ ≥снуючоњ пол≥тичноњ системи й пол≥тичного режиму. —ам факт участ≥ громад€н у виборах звичайно означаЇ п≥дтримку ними певного типу пол≥тичноњ системи, пол≥тичного режиму, правил формуванн€ орган≥в влади незалежно в≥д того €к в≥дноситьс€ населенн€ до конкретних посадових ос≥б, ур€ду й правл€чих парт≥й.

3. ¬ибори служать найважлив≥шим каналом представленн€ в органах влади ≥нтерес≥в р≥зних соц≥альних груп. ” пер≥од вибор≥в створюютьс€ найб≥льш спри€тлив≥ можливост≥ дл€ усв≥домленн€ громад€нами своњх ≥нтерес≥в ≥ включенн€ њх у виборч≥ програми парт≥й, рух≥в й окремих депутат≥в. ¬иборча кампан≥€ актив≥зуЇ процес усв≥домленн€ громад€нами своњх ≥нтерес≥в у цей пер≥од, а кандидати в депутати, прагнучи одержати масову п≥дтримку населенн€, стають особливо сприйн€тлив≥ до запит≥в ≥ побажань виборц≥в. ≤ хоча депутати п≥сл€ перемоги на виборах нер≥дко забувають про своњ об≥ц€нки, у розвинених демократичних крањнах депутатський корпус все-таки ор≥ЇнтуЇтьс€ на запити своњх виборц≥в ≥ своњ зобов'€занн€. “аким чином, за результатами вибор≥в соц≥альн≥ ≥нтереси населенн€ одержують своЇ представництво в органах влади.

4. ¬ибори Ц це спос≥б зм≥ни пол≥тичних ел≥т, передача влади в≥д одних людей до ≥нших мирним демократичним шл€хом через волеви€вленн€ народу. ” результат≥ вибор≥в обновл€Їтьс€ склад правл€чоњ пол≥тичноњ й опозиц≥йноњ ел≥ти, зм≥нюЇтьс€ пол≥тична вага парт≥й ≥ њхн≥х представник≥в, створюЇтьс€ можлив≥сть входженн€ в правл€чу пол≥тичну ел≥ту простих громад€н.

5. ” процес≥ вибор≥в в≥дбуваЇтьс€ пол≥тична соц≥ал≥зац≥€ населенн€, розвиток його пол≥тичноњ св≥домост≥ й пол≥тичноњ участ≥. ” ход≥ виборчого процесу р≥зко розширюЇтьс€ пот≥к пол≥тичноњ ≥нформац≥њ й пропаганди, актив≥зуЇтьс€ р≥зноман≥тна пол≥тико-осв≥тн€ робота, концентруЇтьс€ увага людей на актуальних пол≥тичних проблемах й альтернативних шл€хах њхнього р≥шенн€. “ому в цей пер≥од громад€ни особливо ≥нтенсивно засвоюють пол≥тичн≥ ц≥нност≥ й норми, здобувають пол≥тичн≥ навички й досв≥д.

«алежно в≥д того, кого обирають, розр≥зн€ють вибори президентськ≥, парламентськ≥ й мун≥ципальн≥ (вибори в м≥сцев≥ органи влади).

¬ залежност≥ в≥д того, хто обираЇ, вибори бувають пр€м≥ й непр€м≥. ѕерш≥ характеризуютьс€ тим, що питанн€ про обранн€ вир≥шують громад€ни. ѕр€мими виборами обираютьс€ нижн≥ або Їдин≥ палати парламент≥в (лише ≥нод≥ й верхн≥), президенти в президентських ≥ зм≥шаних республ≥ках. ƒл€ непр€мих вибор≥в характерно те, що питанн€ про обранн€ вир≥шують не громад€ни, а обран≥ ними особи Ц виб≥рники, депутати. Ќепр€мими виборами часто обираютьс€ верхн≥ палати парламент≥в, ≥нод≥ президенти (наприклад, у —Ўј), ур€д, судд≥ й ≥н. Ќепр€м≥ вибори можуть мати к≥лька ступен≥в або стад≥й.

¬ибори бувають також чергов≥ й позачергов≥. „ергов≥ вибори провод€тьс€ в строки, зазначен≥ в конституц≥њ або закон≥, чи призначаютьс€ у зв'€зку з вит≥канн€м строку повноважень виборного органа. ѕозачергов≥ вибори призначаютьс€ у випадку дострокового розпуску парламенту або в≥дставки президента.

¬ибори мають певну пер≥одичн≥сть, що визначаЇтьс€ строком повноважень виборних орган≥в. ¬она дозвол€Ї виборц€м регул€рно обновл€ти склад виборних орган≥в, п≥дтверджуючи дов≥ру виборним особам або в≥дмовл€ючи њм в ньому. ÷е спонукуЇ виборних ос≥б ≥ пол≥тичн≥ об'Їднанн€ зважати на ≥нтереси й настроњ виборц≥в, п≥дтримувати з ними пост≥йний зв'€зок, переконувати њх у правильност≥ обраного пол≥тичного курсу.

“ривал≥сть строку повноважень виборного органа маЇ велике значенн€. ѕри визначенн≥ оптимального строку враховуЇтьс€ безл≥ч фактор≥в й обставин, включаючи нац≥ональн≥ й ≥сторичн≥ традиц≥њ. —в≥това практика показуЇ, що строк повноважень парламент≥в звичайно становить 4-5 рок≥в, президент≥в Ц 4-7 рок≥в.

ќптимальним строком уважаЇтьс€ такий, прот€гом €кого обрана особа могла б реал≥зувати свою програму, забезпечити стаб≥льн≥сть ≥ наступн≥сть пол≥тичного кер≥вництва. ”раховуЇтьс€ й те, що цей строк повинен бути не наст≥льки великий, щоб пол≥тик м≥г забути про майбутн≥ вибори й не пам'€тати про свою в≥дпов≥дальн≥сть перед виборц€ми.

ѕринципи вибор≥в

¬≥дпов≥дати своЇму соц≥альному призначенню вибори можуть лише тод≥, коли вони базуютьс€ на певних принципах. ћожна вид≥лити дв≥ групи таких принцип≥в: по-перше, принципи виборчого права, що визначають статус, положенн€ кожного громад€нина на виборах, по-друге, загальн≥ принципи орган≥зац≥њ вибор≥в (див. мал. 6.1).

–озгл€немо основн≥ демократичн≥ принципи виборчого права:


«агальн≥сть —вобода вибору

–≥вн≥сть Ќа€вн≥сть вибору,

альтернативн≥сть кандидат≥в

“аЇмн≥сть вибор≥в «магальн≥сть, конкурентоздатн≥сть

ѕр€ме (безпосереднЇ) ѕер≥одичн≥сть ≥ регул€рн≥сть

голосуванн€ –≥вн≥сть можливостей пол≥-

тичних парт≥й ≥ кандидат≥в

 

ћалюнок 6.1 Ц ќсновн≥ демократичн≥ принципи виборчого права

 

«агальн≥сть Ц вс≥ громад€ни, незалежно в≥д стат≥, расовоњ, нац≥ональноњ, класовоњ або профес≥йноњ приналежност≥, осв≥ти, мови, р≥вн€ доходу, багатства, конфес≥њ або пол≥тичних переконань мають активне (€к виборець) ≥ пасивне (€к кандидат) право на участь виборах. «агальн≥сть обмежуЇтьс€ певним набором ценз≥в. ÷ей наб≥р значною м≥рою й характеризуЇ р≥вень демократичност≥ виборчого права.

¬иборч≥ цензи Ц вимоги, €ким повинен в≥дпов≥дати громад€нин дл€ одержанн€ права брати участь у виборах.

¬≥ковий ценз дозвол€Ї участь у виборах лише з певного в≥ку, €к правило, при дос€гненн≥ повнол≥тт€. ƒл€ реал≥зац≥њ пасивного виборчого права в≥ковий ценз, €к правило, вище двадц€ти рок≥в. ¬ ”крањн≥ кандидатом на посаду президента може стати громад€нин не молодший тридц€ти п'€ти рок≥в, а депутатом ¬ерховноњ –ади Ц не молодший двадц€ти одного року.

÷енз громад€нства поширюЇ пасивне виборче право т≥льки на громад€н за народженн€м.

÷енз нед≥Їздатност≥ обмежуЇ виборч≥ права псих≥чно хворих, що повинно бути п≥дтверджене судовим р≥шенн€м.

ћоральний ценз обмежуЇ або позбавл€Ї виборчих прав ос≥б, що перебувають по вироку суду в м≥сц€х позбавленн€ вол≥.

” багатьох виборчих системах ≥снуЇ ценз ос≥лост≥, що висуваЇ €к умову допуску до вибор≥в, певний строк проживанн€ в дан≥й м≥сцевост≥. Ќаприклад, дл€ парламентських вибор≥в потр≥бне пост≥йне проживанн€ у в≥дпов≥дному виборчому окруз≥: у —Ўј Ц 1 м≥с., у ‘–Ќ Ц 3 м≥с., у  анад≥ Ц 12 м≥с., в ≤рланд≥њ Ц мати Ум≥сце дл€ снуФ, у Ќорвег≥њ Ц проживати в крањн≥ не менш 5 рок≥в.

ƒовгий час у багатьох крањнах виборче право було прив≥леЇм чолов≥чоњ стат≥ й зовс≥м не поширювалос€ на ж≥нок, тобто ≥снував ценз стат≥. ”перше ценз стат≥ був в≥дм≥нений у Ќов≥й «еланд≥њ в1893 р., в 1920 р. ценз стат≥ скасували в —Ўј, в 1928 р. Ц в јнгл≥њ, в 1944 р. Ц у ‘ранц≥њ, в 1956 р. Ц у √рец≥њ, в 1971 р. Ц у Ўвейцар≥њ.

–≥вн≥сть Ц кожен виборець маЇ т≥льки один голос, що оц≥нюЇтьс€ незалежно в≥д його приналежност≥ т≥й або ≥нш≥й людин≥. ѕри цьому н≥ майнове положенн€, н≥ посада, н≥ €к≥-небудь ≥нш≥ статусн≥ або особист≥ €кост≥ не повинн≥ впливати на положенн€ громад€нина €к виборц€.

–≥вн≥сть виборчих прав передбачаЇ також прим≥рну р≥вн≥сть чисельност≥ виборц≥в у виборчих округах. ÷е необх≥дно дл€ того, щоб голоси виборц≥в мали приблизно однакову вагу при обранн≥ депутата. Ќа практиц≥ забезпечити прим≥рну р≥вн≥сть чисельност≥ виборц≥в у виборчих округах досить складно. “ому де€к≥ в≥дхиленн€ в≥д цього принципу допускаютьс€.

“аЇмниц€ вибор≥в Ц р≥шенн€ конкретного виборц€ не повинне бути кому-небудь в≥домо. ÷ей принцип забезпечуЇ свободу вибору, охорон€Ї громад€н в≥д можливих пересл≥дувань. ѕрактично таЇмниц€ вибор≥в забезпечуЇтьс€ закритою процедурою голосуванн€, на€вн≥стю спец≥альних каб≥н дл€ голосуванн€, стандартною формою бюлетен≥в дл€ голосуванн€ або ж використанн€м зам≥сть паперових бюлетен≥в спец≥альноњ техн≥ки, що забезпечуЇ таЇмницю виборчого р≥шенн€ й полегшуЇ процес голосуванн€ й п≥драхунок його результат≥в. “аЇмниц€ вибор≥в забезпечуЇтьс€ також опечатуванн€м виборчих урн, строгим покаранн€м за порушенн€ виборчоњ таЇмниц≥ й т.д.

ѕр€ме (безпосереднЇ) голосуванн€ Ц виборець приймаЇ р≥шенн€ безпосередньо про конкретного кандидата на виборну посаду. ћ≥ж виборц€ми й кандидатами немаЇ н≥€ких опосередкованих ≥нстанц≥й.

ѕор€д ≥з принципами виборчого права пол≥тична практика виробила принципи орган≥зац≥њ вибор≥в:

—вобода вибору. ћаЇ р€д аспект≥в. ÷е насамперед в≥дсутн≥сть пол≥тичного, адм≥н≥стративного, соц≥ально-економ≥чного, психолог≥чного й ≥нформац≥йного тиску на виборц≥в, актив≥ст≥в, кандидат≥в й орган≥затор≥в вибор≥в. ѕриклади пол≥тичного тиску Ц розправи ≥з супротивниками, з актив≥стами або прихильниками парт≥й-конкурент≥в; адм≥н≥стративного Ц погроза зн€тт€ з кер≥вноњ посади кер≥вник≥в й ≥нших посадових ос≥б, що не зум≥ли Уорган≥зуватиФ перемогу правл€чоњ парт≥њ, зал€куванн€ зв≥льненн€м прац≥вник≥в, що в≥дмовл€ютьс€ ставити п≥дпис в п≥дтримку висуванн€ зац≥кавленого кандидата й т.п.; соц≥ально-економ≥чного Ц п≥дкуп, погрози або реальн≥ санкц≥њ, у тому числ≥ стосовно ц≥лих категор≥й населенн€ за допомогою п≥двищенн€ оплати прац≥, виплати затриманих зарплат, пенс≥й, допомоги ≥ т.п., об≥ц€нки п≥льг ≥ прив≥лењв дл€ окремих рег≥он≥в ≥ т.п.; психолог≥чного Ц зал€куванн€ виборц≥в погрозою громад€нськоњ в≥йни, масовими репрес≥€ми й т.п. у випадку перемоги на виборах ≥ приходу до влади парт≥њ-опонента; ≥нформац≥йного Ц систематична однобока й/або перекручена подача ≥нформац≥њ.

Ќа€вн≥сть вибору альтернативних кандидат≥в. ѕо самому своЇму значенню терм≥н УвибориФ припускаЇ в≥дб≥р з р≥зних пропозиц≥й. ” тому випадку, €кщо Ї лише один кандидат (або парт≥€), мова може йти про його (њњ) схваленн≥ або несхваленн≥ виборц€ми, а не про вибори в повному зм≥ст≥ цього слова.

«магальн≥сть, конкурентноздатн≥сть вибор≥в. ѕовинн≥ бути створен≥ умови дл€ вс≥х кандидат≥в ≥ пол≥тичних сил дл€ боротьби за дов≥ру виборц≥в: ознайомленн€ њх з≥ своњми програмами, переконанн€ в перевагах пропонованих р≥шень актуальних проблем ≥ т.д. ѕри цьому повинн≥ дотримуватис€ певн≥ етичн≥ принципи, що зобов'€зують стримано, терпимо ставитис€ до пол≥тичних конкурент≥в, не допускаючи образ на њх адресу, фальсиф≥кац≥њ факт≥в ≥ т.д.

ѕер≥одичн≥сть ≥ регул€рн≥сть вибор≥в. ¬ибори здатн≥ виконувати конструктивн≥ функц≥њ, служити ≥нструментом демократ≥њ за умови, що нос≥њ мандат≥в обираютьс€ на певний, не занадто великий строк. ÷е необх≥дно дл€ того, щоб виборц≥ могли контролювати своњх представник≥в, запоб≥гати зловживанню владою й коректувати пол≥тичний курс ур€ду.

–≥вн≥сть можливостей пол≥тичних парт≥й ≥ кандидат≥в. ¬она припускаЇ насамперед прим≥рну р≥вн≥сть њх матер≥альних й ≥нформац≥йних ресурс≥в. Ќа це спр€мовано так≥ м≥ри, €к установленн€ дл€ будь-€коњ парт≥њ р≥вн€ витрат на проведенн€ вибор≥в, обмеженн€ розм≥ру внеск≥в орган≥зац≥й й окремих ос≥б у виборч≥ фонди парт≥й ≥ кандидат≥в, наданн€ њм на принципах р≥вност≥ безкоштовного часу на державному телебаченн≥ й рад≥о й ≥н.

“ипи виборчих систем

√оловним регул€тором вибор≥в Ї виборча система.

¬иборча система Ц це сукупн≥сть правил, прийом≥в, процес≥в, що забезпечують ≥ регулюють лег≥тимне формуванн€ орган≥в пол≥тичноњ влади.

¬иборча система визначаЇ загальн≥ принципи орган≥зац≥њ вибор≥в, а також способи переведенн€ голос≥в виборц≥в у мандати, владн≥ посади. ќсновне призначенн€ виборчоњ системи Ц забезпечити представництво вол≥ народу, а також сформувати життЇздатн≥ й ефективн≥ органи влади. ” кожн≥й крањн≥ виборча система формуЇтьс€ на основ≥ законодавства, що детал≥зуЇ основн≥ положенн€ щодо даноњ системи, заф≥ксован≥ в конституц≥њ крањни.

¬иборч≥ системи пройшли тривалий еволюц≥йний шл€х. «а майже трив≥ковий розвиток представницька демократ≥€ виробила дв≥ основн≥ форми участ≥ громад€н у формуванн≥ орган≥в державноњ влади й м≥сцевого самовр€дуванн€: мажоритарну й пропорц≥йну виборч≥ системи. Ќа њхн≥й основ≥ в сучасних умовах застосовуютьс€ й зм≥шан≥ форми (див. мал. 6.2).

 


ћалюнок 6.2 Ц ќсновн≥ типи виборчих систем

ћажоритарна виборча система характеризуЇтьс€ тим, що обраним у той або ≥нший виборний орган вважаЇтьс€ кандидат (або список кандидат≥в), що набрав передбачене законом б≥льш≥сть голос≥в. «алежно в≥д того, €ка б≥льш≥сть потр≥бна дл€ перемоги на виборах, мажоритарн≥ виборч≥ системи д≥л€тьс€ на систему в≥дносноњ й абсолютноњ б≥льшост≥.

ћажоритарна система в≥дносноњ б≥льшост≥ Ц це система, при €к≥й обраним вважаЇтьс€ той кандидат, хто одержав найб≥льшу к≥льк≥сть голос≥в, тобто б≥льше голос≥в, чим кожний з його суперник≥в. ÷е найпрост≥ша система. ¬она завжди результативна, тому що хто-небудь завжди набираЇ в≥дносну б≥льш≥сть голос≥в. ¬еличезна перевага ц≥Їњ системи Ц виключенн€ другого тура. ѕри ц≥й систем≥, €к правило, не встановлюЇтьс€ обов'€зковий м≥н≥мум участ≥ виборц≥в у голосуванн≥

ћажоритарна система абсолютноњ б≥льшост≥ вимагаЇ дл€ обранн€ абсолютноњ б≥льшост≥ голос≥в виборц≥в, тобто б≥льше половини (50 % + 1) загального њхнього числа. ѕри ц≥й систем≥, €к правило, встановлюЇтьс€ нижн≥й пор≥г участ≥ виборц≥в у голосуванн≥. якщо в≥н не дос€гнутий, то вибори вважаютьс€ такими, що не в≥дбулис€.

ƒостоњнство даноњ системи в пор≥вн€нн≥ ≥з системою в≥дносноњ б≥льшост≥ пол€гаЇ в т≥м, що обраними вважаютьс€ кандидати, п≥дтриман≥ д≥йсною б≥льш≥стю виборц≥в, що проголосували, нав≥ть €кщо ц€ б≥льш≥сть становила один голос. ” випадку, €кщо жоден кандидат не одержав понад половину голос≥в, проводитьс€ другий тур вибор≥в, на €кому, €к правило, представлен≥ два кандидати, що одержали найб≥льшу к≥льк≥сть голос≥в. ” другому тур≥ переможець, €к правило, визначаЇтьс€ по систем≥ в≥дносноњ б≥льшост≥.

ѕропорц≥йна система припускаЇ розпод≥л мандат≥в пропорц≥йно голосам, отриманим парт≥€ми або парт≥йними блоками.

як ≥ мажоритарна, пропорц≥йна система маЇ р≥зновиди. ≤снуЇ два њњ види:

Ј голосуванн€ по закритих парт≥йних списках. ” цьому випадку виборець голосуЇ за парт≥йний список у ц≥лому, не м≥н€ючи пор€дку розташуванн€ кандидат≥в;

Ј голосуванн€ з в≥дкритими парт≥йними списками. ” цьому випадку виборець маЇ право голосувати не т≥льки за парт≥йний список у ц≥лому, але й переставл€ти кандидат≥в у списку за своњм вибором.

ћажоритарна й пропорц≥йна системи мають своњ достоњнства й недол≥ки.

ƒо числа достоњнств мажоритарноњ виборчоњ системи в≥дноситьс€ те, що в н≥й закладен≥ можливост≥ формуванн€ ефективно працюючого й стаб≥льного ур€ду. ÷е дос€гаЇтьс€ шл€хом розпод≥лу мандат≥в серед великих, добре орган≥зованих парт≥й, €к≥ на основ≥ б≥льшост≥ формують однопарт≥йн≥ ур€ди. ÷€ система також спонукаЇ др≥бн≥ парт≥њ створювати блоки або коал≥ц≥њ ще до початку вибор≥в. ѕрактика показуЇ, що створен≥ на ц≥й основ≥ органи влади Ї ст≥йкими ≥ здатними проводити тверду державну пол≥тику.

ѕри мажоритарн≥й виборч≥й систем≥ населенн€ голосуЇ за конкретних депутат≥в. ” результат≥ виникають м≥цн≥ ст≥йк≥ зв'€зки м≥ж депутатами й виборц€ми. ќск≥льки депутати обираютьс€ безпосередньо громад€нами певного округу й звичайно розраховують на своЇ переобранн€, то вони б≥льше ор≥Їнтуютьс€ на св≥й електорат, намагаютьс€ по можливост≥ виконати своњ передвиборн≥ об≥ц€нки або в≥дгукнутис€ на поточн≥ проханн€ виборц≥в. ” свою чергу виборц≥ краще знають своњх депутат≥в, чим при њхньому обранн≥ в загальному парт≥йному списку при пропорц≥йн≥й систем≥.

–азом з тим мажоритарна виборча система м≥стить ≥ р€д ≥стотних недол≥к≥в. ÷€ система багато в чому спотворюЇ реальну картину переваг ≥ тим самим не в≥ддзеркалюЇ волю виборц≥в. ѕри дан≥й систем≥ дл€ розпод≥лу парламентських мандат≥в найчаст≥ше маЇ значенн€ т≥льки факт одержанн€ кандидатом в≥дносноњ б≥льшост≥ голос≥в. √олоси ж, в≥ддан≥ ≥ншим кандидатам, при розпод≥л≥ мандат≥в до уваги не приймаютьс€ й у цьому сенс≥ пропадають. ≤снуЇ досить велика можлив≥сть ман≥пулювати волею виборц≥в через Унар≥зку виборчих округ≥вФ. «наючи переваги виборц≥в, можна ман≥пулювати географ≥Їю округ≥в. Ќаприклад, створити чисто с≥льськ≥ й чисто м≥ськ≥ округи, або, навпаки, њх зм≥шувати, коли це виг≥дно тому або ≥ншому кандидатов≥ й т.д.

“аким чином, мажоритарна виборча система створюЇ можлив≥сть формуванн€ ур€ду, що опираЇтьс€ на б≥льш≥сть у парламент≥, але не користуЇтьс€ п≥дтримкою б≥льшост≥ населенн€. ¬она сильно обмежуЇ доступ у парламент представник≥в меншост≥, у тому числ≥ невеликих парт≥й. ” результат≥ мажоритарна виборча система може послабити лег≥тимн≥сть влади, викликати в громад€н недов≥ру до пол≥тичного ладу, пасивн≥сть на виборах.

ѕропорц≥йна виборча система значною м≥рою дозвол€Ї усунути €вну нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж к≥льк≥стю поданих за парт≥ю голос≥в ≥ к≥льк≥стю одержуваних нею депутатських м≥сць. “им самим пропорц≥йна виборча система найб≥льш адекватно в≥ддзеркалюЇ пол≥тичну волю населенн€. ƒо достоњнств пропорц≥йноњ виборчоњ системи в≥дноситьс€ й те, що в сформованих з њњ допомогою органах влади представлена реальна картина розм≥щенн€ пол≥тичних сил. ¬она створюЇ можлив≥сть бути представленими в органах влади нац≥ональним, рел≥г≥йним меншост€м й ≥ншим соц≥альним верствам, що утворюють др≥бн≥ парт≥њ. “им самим пропорц≥йна виборча система забезпечуЇ зворотний зв'€зок м≥ж державою й орган≥зац≥€ми громад€нського сусп≥льства, спри€Ї лег≥тим≥зац≥њ влади, актив≥зуЇ участь населенн€ у виборах.

ƒо недол≥к≥в пропорц≥йноњ виборчоњ системи варто в≥днести в≥дносно меншу стаб≥льн≥сть ур€ду. ’арактерне дл€ ц≥Їњ системи широке представництво в парламент≥ р≥зних пол≥тичних сил дуже часто не дозвол€Ї €к≥й-небудь парт≥њ сформувати однопарт≥йний ур€д ≥ спонукаЇ до утворенн€ коал≥ц≥й. ќб'Їднанн€ ж р≥знор≥дних по своњм ц≥л€м парт≥й може приводити до загостренн€ протир≥ч м≥ж ними, до розпаду коал≥ц≥й ≥ в≥дставки ур€ду. ќск≥льки при пропорц≥йн≥й виборч≥й систем≥ голосуванн€ зд≥йснюЇтьс€ не за конкретних кандидат≥в, а за списки парт≥й, об'Їднань, ост≥льки досить слабкий безпосередн≥й зв'€зок м≥ж депутатами й виборц€ми. ÷е обставина також спри€Ї б≥льш≥й залежност≥ депутат≥в в≥д своњх парт≥й, чим в≥д виборц≥в. “ака несвобода може негативно позначитис€ на процес≥ прийн€тт€ важливих закон≥в, депутат найчаст≥ше голосуЇ в ≥нтересах парт≥њ ≥ њњ л≥дер≥в, чим своњх виборц≥в.

ƒл€ того, щоб перебороти надм≥рне парт≥йне дробленн€ складу парламенту, обмежити можлив≥сть проникненн€ в нього др≥бних парт≥й або ж представник≥в украй радикальних, а часом й екстрем≥стських сил, багато крањн використовують так зван≥ Увиборч≥ порогиФ, що встановлюють необх≥дний дл€ одержанн€ депутатських мандат≥в м≥н≥мум голос≥в виборц≥в. ” р≥зних крањнах, що використають пропорц≥йну систему цей Упор≥гФ коливаЇтьс€. “ак в ≤зрањл≥ в≥н становить 1 %, у ƒан≥њ Ц 2 %, в ”крањн≥ Ц 3 %, в ≤тал≥њ, ”горщин≥ Ц 4 %, у Ќ≥меччин≥, –ос≥њ Ц 5 %, у √руз≥њ Ц 7 %, у “уреччин≥ Ц 10 %.  андидати тих парт≥й або парт≥йних блок≥в, €к≥ не перебороли цей Упор≥гФ, автоматично виключаютьс€ з≥ списку претендент≥в. ¬исокий Увиборчий пор≥гФ часом приводить до того, що значна частина виборц≥в ви€вл€Їтьс€ не представленою в парламент≥; м≥н≥мальний Ц власне кажучи, ви€вл€Їтьс€ неефективним.

” р€д≥ крањн з метою з'Їднати позитивн≥ сторони р≥зних систем ≥ звести до м≥н≥муму њхн≥ недол≥ки створюютьс€ виборч≥ системи зм≥шаного типу, у €ких тим або ≥ншим способом сполучаютьс€ елементи мажоритарноњ й пропорц≥йноњ систем. ѕрактична реал≥зац≥€ зм≥шаноњ виборчоњ системи в процес≥ голосуванн€ пол€гаЇ в тому, що кожен виборець одержуЇ два бюлетен≥. ¬≥дпов≥дно в нього два голоси: одним в≥н голосуЇ за конкретного кандидата, що балотуЇтьс€ по даному виборчому окруз≥, ≥ншим Ц за пол≥тичну парт≥ю, об'Їднанн€.

¬иборча система ”крањни

¬иборча система ”крањни ірунтуЇтьс€ на таких законодавчих актах:  онституц≥њ ”крањни, закон≥ ”крањни "ѕро вибори ѕрезидента ”крањни", «акон≥ ”крањни "ѕро вибори народних депутат≥в ”крањни", «акон≥ ”крањни "ѕро вибори депутат≥в ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцевих та с≥льських, селищних, м≥ських гол≥в".

«аконодавч≥ акти про вибори ѕрезидента ”крањни передбачають пор€док висуненн€ ≥ реЇстрац≥њ кандидат≥в у президенти ”крањни. «г≥дно з  онституц≥Їю ”крањни, чергов≥ вибори ѕрезидента ”крањни провод€тьс€ в останню нед≥лю п'€того року повноважень ѕрезидента ”крањни. ” раз≥ дострокового припиненн€ повноважень ѕрезидента вибори провод€тьс€ прот€гом 90 дн≥в з дн€ њх припиненн€.

¬ибори ѕрезидента ”крањни провод€тьс€ за мажоритарною системою абсолютноњ б≥льшост≥.

„ергов≥ вибори до ¬ерховноњ –ади ”крањни провод€тьс€ в останню нед≥лю березн€ п'€того року повноважень ¬ерховноњ –ади ”крањни. ѕозачергов≥ вибори до ¬ерховноњ –ади ”крањни призначаютьс€ ѕрезидентом ”крањни ≥ провод€тьс€ прот€гом 60 дн≥в з дн€ опубл≥куванн€ р≥шенн€ про дострокове припиненн€ повноважень. –≥шенн€ про початок виборчоњ кампан≥њ приймаЇ ÷ентральна виборча ком≥с≥€ (÷¬ ).

ƒепутати ¬ерховноњ –ади ”крањни до 2006 року обиралис€ за пропорц≥йно-мажоритарною виборчою системою, 50% (225 депутат≥в) обиралис€ в одномандатних виборчих округах на основ≥ мажоритарноњ виборчоњ системи в≥дносноњ б≥льшост≥, а ≥нш≥ 50% депутат≥в Ц за списками кандидат≥в у депутати в≥д пол≥тичних парт≥й, виборчих блок≥в у багатомандатному загальнодержавному виборчому окруз≥ на основ≥ пропорц≥йного представництва.

ѕо багатомандатному загальнодержавному виборчому округу мандати розпод≥л€лис€ м≥ж парт≥€ми, виборчими блоками парт≥й, що отримали 4 ≥ б≥льше в≥дсотк≥в голос≥в виборц≥в пропорц≥йно до отриманих ними голос≥в. ѕо одномандатному виборчому округу обраним вважавс€ кандидат, €кий одержав б≥льш≥сть голос≥в виборц≥в, €к≥ вз€ли участь у голосуванн≥ в≥дносно ≥нших кандидат≥в, котр≥ балотувались по даному виборчому округу.

¬ибори депутат≥в обласних, районних, м≥ських, селищних та с≥льських рад, а також гол≥в цих рад проводилис€ за мажоритарною системою в≥дносноњ б≥льшост≥ по одномандатних виборчих округах.

ƒл€ проведенн€ вибор≥в до ¬ерховноњ ради ”крањни в 2006 роц≥, зг≥дно з новим «аконом ”крањни "ѕро вибори народних депутат≥в ”крањни", ÷¬  створила багатомандатний округ, €кий охоплював усю територ≥ю ”крањни. ѕрактично вс≥ депутати, за вин€тком с≥льських ≥ селищних рад, обиралис€ за пропорц≥йною виборчою системою. «аконом установлен≥ певн≥ бар'Їри дл€ в≥дс≥юванн€ парт≥й ≥ парт≥йних блок≥в: дл€ реЇстрац≥њ в ÷ентральн≥й виборч≥й ком≥с≥њ вони повинн≥ з≥брати на свою п≥дтримку 200 тис€ч п≥дпис≥в виборц≥в, а також подолати « % бар'Їр дл€ розпод≥лу мандат≥в у законодавчому орган≥.

«а такою ж системою провод€тьс€ достроков≥ вибори до ¬ерховноњ –ади ”крањни в вересн≥ 2007 року.

¬ибори в≥дбуваютьс€ на засадах законност≥, пол≥тичного плюрал≥зму, гласност≥ та в≥дкритост≥, р≥вност≥ прав ус≥х суб'Їкт≥в вибор≥в, свободи передвиборчоњ аг≥тац≥њ, однакових можливостей доступу до засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.

Ѕезпосередн≥м актом волеви€вленн€ громад€н Ї голосуванн€. ¬ ”крањн≥ кожен виборець маЇ голосувати особисто. ѕроцедура голосуванн€ складаЇтьс€ з ≥дентиф≥кац≥њ особи виборц€, отриманн€ бюлетен€ ≥ власне самого голосуванн€.

ѕ≥драхунок голос≥в, поданих виборц€ми, зд≥йснюють члени д≥льничних виборчих ком≥с≥й в≥дразу ж п≥сл€ зак≥нченн€ голосуванн€. –езультати вибор≥в по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу встановлюЇ ÷¬  на п≥дстав≥ протокол≥в, складених окружними виборчими ком≥с≥€ми.

ѕитанн€ й завданн€

1. ўо таке вибори ≥ €к≥ њхн≥ соц≥альн≥ функц≥њ в демократичному сусп≥льств≥?

2. як≥ види вибор≥в ви знаЇте?

3. Ќазв≥ть ≥ охарактеризуйте основн≥ принципи виборчого права.

4. Ќа €ких принципах орган≥зуютьс€ демократичн≥ вибори?

5. ўо таке мажоритарна система ≥ €к≥ њњ види ¬и знаЇте?

6. ўо €вл€Ї собою пропорц≥йна виборча система?

7. як≥й виборч≥й систем≥ ви в≥ддаЇте перевагу й чому? ѕо€сн≥ть.

8. як≥ особливост≥ виборчоњ системи ”крањни?

–екомендована л≥тература

1. Ѕебик ¬.ћ. Ѕазов≥ засади пол≥толог≥њ: ≥стор≥€, теор≥€, методолог≥€, практика. Ц  ., 2000.

2. Ѕекешк≥на ≤ ≈. “радиц≥€ вивченн€ виборчоњ повед≥нки та в≥тчизн€н≥ реал≥њ // ѕроблеми розвитку соц≥олог≥чноњ теор≥њ. Ц  ., 2001.

3. ¬ар≥й ћ. …. ѕол≥тико-психолог≥чн≥ передвиборч≥ та виборч≥ технолог≥њ: Ќавч.- метод. пос≥бник. Ц  ., 2003.

4. ѕ≥ча ¬. ћ., ’ома Ќ. ћ. ѕол≥толог≥€: Ќавчальний пос≥бник. Ц  .- Ћьв≥в, Ц 2001.

5. ѕолитологи€: ”чебник дл€ вузов / под ред. ћ. ј. ¬асилика. Ц ћ., 2001.

6. –айковський Ѕ. ѕол≥толог≥чний анал≥з виборчого процесу // ѕол≥тичний менеджмент. Ц 2007. Ц є 2. Ц —. 68 Ц 76.

7. —учасний виборчий –R: Ќавч. пос≥бник / ¬. ¬. Ћ≥сничий, ¬. ќ. √рищенко, ¬.ћ. ≤ванов та ≥н. Ц —ЇвЇродонецьк, 2001.

“ерм≥ни ≥ пон€тт€

јристократ≥€ Ц форма правл≥нн€, за €коњ державна влада належить прив≥лейован≥й меншост≥; вищий, прив≥лейований стан (група) певного сусп≥льства, що волод≥Ї особливими правами чи можливост€ми.

Ѕ≥хев≥оризм Ц психолог≥чний напр€м у пол≥толог≥њ та соц≥олог≥њ, що ор≥ЇнтуЇ на вивченн€ проблем пол≥тики ≥ пол≥тичних в≥дносин кр≥зь призму повед≥нки особи ≥ груп.

¬ибори Ц процедура обранн€ або висуненн€ певних ос≥б, способом в≥дкритого чи закритого (таЇмного) голосуванн€; найб≥льш поширений метод створенн€ орган≥в та ≥нститут≥в влади.

¬иборча система зм≥шана Ц такий пор€док визначенн€ результат≥в голосуванн€, у €кому поЇднан≥ елементи мажоритарноњ та пропорц≥йноњ системи.

¬иборча система мажоритарна Ц такий пор€док орган≥зац≥њ вибор≥в ≥ визначенн€ результат≥в голосуванн€, коли обраним вважаЇтьс€ кандидат (або список кандидат≥в), €кий отримав б≥льш≥сть голос≥в у виборчому окруз≥.

¬иборча система пропорц≥йна Ц такий пор€док орган≥зац≥њ вибор≥в ≥ визначенн€ результат≥в голосуванн€, за €кого розпод≥л мандат≥в м≥ж парт≥€ми, €к≥ висунули своњх кандидат≥в у представницький орган, проводитьс€ зг≥дно з к≥льк≥стю отриманих парт≥Їю голос≥в.

¬лада Ц 1)здатн≥сть, право й можлив≥сть розпор€джатис€ ким-небудь або чим-небудь, а також чинити вир≥шальний вплив на долю, повед≥нку та д≥€льн≥сть людей з допомогою р≥зноман≥тних засоб≥в: права, авторитету, вол≥, примусу та ≥н.; 2) система державних орган≥в.

¬лада виконавча Ц одна ≥з трьох г≥лок державноњ влади, €ка орган≥зовуЇ та спр€мовуЇ внутр≥шню й зовн≥шню д≥€льн≥сть держави, забезпечуЇ зд≥йсненн€ вт≥леноњ в законах вол≥ сусп≥льства, охорону прав ≥ свобод людини.

¬лада законодавча Ц одна з трьох г≥лок державноњ влади, сутн≥сть €коњ пол€гаЇ у здатност≥ держави зд≥йснювати свою волю, впливати на д≥€льн≥сть ≥ повед≥нку людей за допомогою закон≥в, правових акт≥в, р≥шень, що њх приймають представницьк≥ органи влади.

¬лада державна Ц вища форма пол≥тичноњ влади, що спираЇтьс€ на спец≥альний управл≥нсько-владний апарат ≥ волод≥Ї монопольним правом на виданн€ закон≥в, ≥нших розпор€джень ≥ акт≥в, обов'€зкових дл€ всього населенн€.

¬лада пол≥тична Ц здатн≥сть класу, групи або ≥ндив≥да проводити свою волю в сусп≥льному житт≥, опираючись на систему установ, орган≥зац≥й, закон≥в, пол≥тичних в≥дносин.

¬лада судова Ц одна з трьох г≥лок державноњ влади, необх≥дна умова реал≥зац≥њ принципу под≥лу влади, покликана запоб≥гати можливост≥ змови чи протисто€нн€ двох ≥нших г≥лок влади (законодавчоњ та виконавчоњ), створювати перепони, щоб унеможливити виникненн€ диктатури.

√ерменевтика пол≥тична Ц одна з галузей прикладноњ пол≥толог≥њ, зор≥Їнтована на тлумаченн€, ≥нтерпретац≥ю пол≥тичних документ≥в.

√еронтократ≥€ Ц на€вн≥сть у владних структурах великоњ к≥лькост≥ людей похилого в≥ку та њх участь в управл≥нн≥ державою, парт≥Їю чи ур€дом або правл≥нн€ пол≥тичних л≥дер≥в, €к≥ довгий час перебувають при влад≥.

ƒемагог≥€ Ц форма св≥домого введенн€ в оману широких мас, спекул€ц≥€ на реальних труднощах ≥ проблемах, потребах ≥ спод≥ванн€х людей з метою дос€гненн€ пол≥тичного усп≥ху.

ƒоктрина Ц систематизоване ф≥лософське, пол≥тичне чи ≥деолог≥чне ученн€, сукупн≥сть принцип≥в, концепц≥й.

≈лекторат Ц сукупн≥сть громад€н, €ким надане право брати участь у виборах певного органу, пол≥тичноњ парт≥њ чи конкретноњ особи.

«асоби масовоњ ≥нформац≥њ («ћ≤) Ц пер≥одичн≥ друкован≥ виданн€ та ≥нш≥ форми розповсюдженн€ ≥нформац≥њ, спр€мован≥ на охопленн€ необмеженого кола ос≥б, соц≥альних груп, держав з метою оперативного ≥нформуванн€ њх про под≥њ ≥ €вища у св≥т≥, конкретн≥й крањн≥, певному рег≥он≥, зор≥Їнтован≥ на виконанн€ специф≥чних функц≥й (контролю, спостереженн€, соц≥ал≥зац≥њ, розвитку культури населенн€ та ≥н.)

≤деократ≥€ Ц верства профес≥йних ≥деолог≥в, що культивують залежн≥сть сусп≥льноњ св≥домост≥ в≥д ≥деолог≥њ.

≤деолог≥€ пол≥тична Ц сукупн≥сть систематизованих ≥дей, погл€д≥в, у€влень т≥Їњ або ≥ншоњ соц≥альноњ групи (сп≥льност≥),€ка м≥стить теоретичне осмисленн€ пол≥тичного житт€ й захищаюча њњ ≥нтереси й ц≥л≥ за допомогою пол≥тичноњ влади.

≤м≥дж≥олог≥€ Ц наука, що вивчаЇ проблеми формуванн€ ≥ створенн€ в сусп≥льн≥й св≥домост≥ образ≥в сусп≥льних ≥нститут≥в (держави, пол≥тичних парт≥й, орган≥зац≥й, установ) та окремих пол≥тичних л≥дер≥в, виробл€Ї сукупн≥сть прийом≥в, технолог≥й ≥ засоб≥в формуванн€ в сусп≥льн≥й св≥домост≥ в≥дпов≥дних образ≥в реальних суб'Їкт≥в пол≥тики.

≤нженер≥€ виборча Ц пристосуванн€ виборчих процедур до реал≥зац≥њ ≥нтерес≥в правл€чоњ та пол≥тичних ел≥т щодо до завоюванн€ ≥ збереженн€ влади в держав≥ (рег≥он≥, м≥ст≥ тощо).

 онсерватизм Ц пол≥тична ≥деолог≥€ ≥ практика сусп≥льно-пол≥тичного житт€, зор≥Їнтована на збереженн€ ≥ п≥дтриманн€ ≥снуючих форм соц≥альноњ структури, традиц≥йних ц≥нностей ≥ морально-правових засад.

Ћег≥тимн≥сть влади Ц визнанн€ сусп≥льством законност≥, правом≥рност≥ оф≥ц≥йноњ влади. Ќе означаЇ юридично оформленоњ законност≥ й цим в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д легальност≥ влади.

Ћ≥берал≥зм Ц ученн€ ≥ сусп≥льно-пол≥тична теч≥€, €ка робить установку на забезпеченн€свободи особистост≥, њњ прав ≥ обмеженн€ сфери д≥€льност≥ держави.

ћак≥авелл≥зм Ц р≥зновид пол≥тичноњ повед≥нки, що виправдовуЇ будь-€к≥ засоби(в тому числ≥ й в≥роломн≥, жорсток≥) заради дос€гненн€ поставленоњ мети. “ерм≥н пов'€заний з ≥м'€м ≥тал≥йського пол≥тичного д≥€ча й мислител€ Ќ. ћак≥авелл≥.

ћон≥торинг пол≥тичний Ц процес спостереженн€, досл≥дженн€ переб≥гу пол≥тичних процес≥в, попередженн€ њх небажаного розвитку й прогнозуванн€ пол≥тичних ситуац≥й, можливого њх негативного повороту.

Ќацизм Ц назва н≥мецького фашизму, що походить в≥д назви Ќац≥онал-соц≥ал≥стськоњ роб≥тничоњ парт≥њ Ќ≥меччини. ƒл€ ≥деолог≥њ нацизму характерн≥: расизм, шов≥н≥зм, антидемократизм, ел≥тизма, зовн≥шньопол≥тичний експанс≥он≥зм, маренн€ про св≥тове пануванн€.

Ќац≥онал≥зм Ц св≥тогл€д ≥ система пол≥тичних погл€д≥в, €ка проголошуЇ приор≥тет нац≥ональних ц≥нностей щодо ус≥х ≥нших.

Ќеоконсерватизм Ц сучасна пол≥тична теч≥€, що пристосовуЇ традиц≥йн≥ ц≥нност≥ консерватизму до реал≥й пост≥ндустр≥ального сусп≥льства.

Ќеол≥берал≥зм Ц р≥зновид класичного л≥берал≥зму, €кий трансформував р€д його ≥дей, зокрема розширив соц≥альн≥ функц≥њ держави ≥ меж≥ њњ втручанн€ в економ≥чну ≥ соц≥альну сфери.

Ќеофашизм Ц р≥зноман≥тн≥ вар≥анти в≥дтворенн€ елемент≥в ≥деолог≥њ ≥ пол≥тичноњ практики фашизму, соц≥альну базу €ких становл€ть марг≥нальн≥ верстви населенн€.

ќл≥гарх≥€ Ц пол≥тичне та економ≥чне пануванн€, влада, правл≥нн€ невеликоњ групи людей, а також сама правл€ча група. “ерм≥н було запроваджено ѕлатоном ≥ јристотелем дл€ позначенн€ одн≥Їњ з найг≥рших, на њхню думку, форм правл≥нн€, коли "владарюють багат≥, а б≥дн≥ не беруть участ≥ у правл≥нн≥".

ќхлократ≥€ Ц 1) ситуац≥€ заколот≥в, погром≥в, безладд€, в €к≥й господарем становища Ї натовп; 2) влада сусп≥льно-пол≥тичних груп, що апелюють до попул≥стських настроњв у њх прим≥тивних, масових вар≥антах.

ѕлеб≥сцит Ц всезагальне опитуванн€ громад€н з метою ви€вити њхню думку, волю й позиц≥ю щодо €когось сп≥льного й значущого питанн€.

ѕлутократ≥€ Ц 1) державний лад, за €кого пол≥тична влада формально ≥ фактично належить заможн≥й верх≥вц≥ пан≥вних клас≥в ≥ структур≥ €кого центральне м≥сце належить володар€м ф≥нансового кап≥талу; 2) пануванн€ багат≥њв, €к≥ завд€ки своЇму багатству активно впливають на державн≥ владн≥ ≥нституц≥њ, внутр≥шню ≥ зовн≥шню пол≥тику держави.

ѕлюрал≥зм Ц система влади, заснована на взаЇмод≥њ та сп≥впрац≥ основних пол≥тичних сил ≥ орган≥зац≥й.

ѕод≥л влади Ц принцип розмежуванн€ функц≥й в Їдин≥й систем≥ державноњ влади з под≥лом њњ на законодавчу, виконавчу й судову г≥лки влади, €к≥ зд≥йснюють своњ повноваженн€ кожна самост≥йно, вр≥вноважуючи одна одну.

ѕол≥тика Ц орган≥зац≥йна, регул€тивна ≥ контрольна сфера сусп≥льства, в межах €коњ зд≥йснюЇтьс€ соц≥альна д≥€льн≥сть, спр€мована головним чином на дос€гненн€, утриманн€ й реал≥зац≥ю влади ≥ндив≥дами й соц≥альними групами задл€ зд≥йсненн€ власних запит≥в ≥ потреб

ѕол≥тика внутр≥шн€ Ц комплекс заход≥в, що охоплюЇ напр€ми економ≥чноњ, нац≥ональноњ, демограф≥чноњ, соц≥ально-≥нтеграц≥йноњ, соц≥ально-культурноњ, примусовоњ ≥ т. п. д≥€льност≥ держави, њњ структур та ≥нститут≥в зор≥Їнтованих на погодженн€ ≥нтерес≥в р≥зних верств населенн€.

ѕол≥тика зовн≥шн€ Ц загальний курс держави в м≥жнародних справах, €кий регулюЇ взаЇмов≥дносини з ≥ншими державами та ≥нституц≥€ми у в≥дпов≥дност≥ з потребами, принципами ≥ ц≥л€ми њњ внутр≥шньоњ пол≥тики.

ѕол≥тична боротьба Ц €вище пол≥тичного житт€, в основ≥ €кого лежить з≥ткненн€ ≥нтерес≥в р≥зних пол≥тичних сил, кожна з €ких прагне дос€гненн€ певноњ пол≥тичноњ мети.

ѕол≥тична вол€ Ц здатн≥сть пол≥тичного суб'Їкта до посл≥довноњ реал≥зац≥њ поставлених ц≥лей у сфер≥ пол≥тичноњ влади.

ѕол≥тичний маркетинг Ц р≥зновид некомерц≥йного маркетингу, д≥€льн≥сть, спр€мована на створенн€, п≥дтриманн€ чи зм≥ну повед≥нки людей щодо конкретних пол≥тичних л≥дер≥в, орган≥зац≥й, ≥дей громад€нського значенн€.

ѕол≥тичний менеджмент Ц 1) система управл≥нн€ пол≥тичними процесами; 2) наука ≥ мистецтво анал≥зу тенденц≥й пол≥тичного розвитку, передбаченн€ його насл≥дк≥в, виробленн€ рекомендац≥й дл€ пол≥тичного кер≥вництва та забезпеченн€ реал≥зац≥њ в пол≥тичн≥й практиц≥.

ѕол≥тичн≥ в≥дносини Ц реальн≥ практичн≥ в≥дносини, взаЇмозв'€зки соц≥альних суб'Їкт≥в, у €ких в≥дображен≥ њхн≥ ≥нтереси ≥ зд≥йснюЇтьс€ пол≥тична д≥€льн≥сть Ц сп≥вроб≥тництво чи боротьба (вибори, референдуми, м≥тинги, з≥бранн€, ман≥фестац≥њ, страйки тощо).

ѕол≥тичн≥ технолог≥њ Ц сукупн≥сть метод≥в ≥ систем посл≥довних д≥й, спр€мованих на дос€гненн€ необх≥дного пол≥тичного результату.

ѕол≥толог≥€ Ц ценаука, €ка м≥стить в соб≥ систему знань про пол≥тику, пол≥тичну владу, пол≥тичн≥ в≥дносини й процеси, про орган≥зац≥ю пол≥тичного житт€ сусп≥льства.

ѕопул≥зм Ц заграванн€ влади або пол≥тичних л≥дер≥в з народом дл€ забезпеченн€ своЇњ попул€рност≥, що характеризуЇтьс€ демагог≥чними гаслами, необірунтованими об≥ц€нками.

ѕрикладна пол≥толог≥€ Ц галузь науки про пол≥тику, €ка безпосередньо стосуЇтьс€ процес≥в практичного зд≥йсненн€ пол≥тики.

–есурси влади Ц це вс≥ т≥ засоби, використанн€ €ких забезпечуЇ вплив на об'Їкт влади в≥дпов≥дно до ц≥лей суб'Їкта

–еферендум Ц всенародне голосуванн€ з метою ви€вленн€ громадськоњ думки дл€ прийн€тт€ остаточного р≥шенн€ щодо державних закон≥в та ≥нших питань загальносусп≥льного значенн€.

—екул€ризац≥€ Ц процес звуженн€ сфери функц≥онального впливу рел≥г≥њ, церкви на життЇд≥€льн≥сть соц≥уму, ≥ндив≥да, зв≥льненн€ сегмент≥в њх житт€ в≥д оп≥ки рел≥г≥йних ≥нститут≥в, в≥д рел≥г≥йно-церковного санкц≥онуванн€.

—оц≥ал-демократ≥€ Ц ≥деолог≥чна ≥ пол≥тична теч≥€, €ка пропагандуЇ концепц≥њ соц≥ального партнерства, активне втручанн€ держави в економ≥чне житт€, перерозпод≥л доход≥в на користь незаможних, розвиток численних державних програм ≥ т. ≥н.

—оц≥ал≥зм Ц вченн€ ≥ теор≥њ, €к≥ стверджують ≥деал сусп≥льного устрою, заснованого на сусп≥льн≥й власност≥ в р≥зноман≥тних формах, в≥дсутност≥ експлуатац≥њ, справедливому розпод≥л≥ матер≥альних благ ≥ духовних ц≥нностей залежно в≥д затраченоњ прац≥, на основ≥ соц≥ально забезпеченоњ свободи особистост≥.

“еократ≥€ Ц форма державного правл≥нн€, за €коњ вс€ повнота влади в держав≥ належить глав≥ церкви та духовенству.

“имократ≥€: за ѕлатоном Ц тип державного устрою, схильний до безперервних воЇн

‘ашизм Ц 1) ≥дейно-пол≥тична теч≥€, що сформувалас€ на основ≥ синтезу сутност≥ нац≥њ €к в≥чноњ та найвищоњ реальност≥ та догматизованого принципу соц≥альноњ справедливост≥; 2) екстрем≥стський пол≥тичний рух, р≥зновид тотал≥таризму.

’аризма Ц ≥нтелектуальна ≥ духовно-моральна вин€тков≥сть л≥дера, "божий дар", доповнений найвищим профес≥онал≥змом та ≥нтуњц≥Їю кер≥вника.

÷енз Ц умова, що обмежуЇ участь особи у зд≥йсненн≥ тих або ≥нших прав.

Ўов≥н≥змЦ агресивна форма нац≥онал≥зму, пропов≥дь нац≥ональноњ виключност≥, протиставленн€ ≥нтерес≥в одн≥Їњ нац≥њ ≥нтересам ≥ншоњ нац≥њ, схильн≥сть до розпалюванн€ нац≥ональноњ ворожнеч≥ й ненавист≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1069 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2241 - | 1964 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.103 с.