Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—труктура пол≥тичноњ влади




ќсновними компонентами влади Ї њњ джерела, суб'Їкти, об'Їкти, ресурси й процес, що Ї результатом взаЇмод≥њ вс≥х њњ компонент≥в ≥ що характеризуЇтьс€, насамперед механ≥змом, що забезпечуЇ стаб≥льн≥сть усього процесу володарюванн€ (див. мал. 5.1).

ƒжерела влади Ц владна першооснова. як джерела влади можуть виступати авторитет, сила, закон, багатство, знанн€, соц≥альний ≥ пол≥тичний статус, харизма й т.д. јмериканський футуролог ќ. “оффлер у книз≥ У«м≥щенн€ влади: знанн€, багатство й сила на пороз≥ ’’ стол≥тт€Ф докладно анал≥зуЇ три основних джерела, що живл€ть владу. «г≥дно ќ. “оффлеру, сила, багатство й влада зв'€зан≥ в Їдину систему, у певних умовах взаЇмозам≥нн≥ й у сукупност≥ нац≥лен≥ на п≥дтримку влади.  ожний ≥з цих джерел даЇ влад≥ певну €к≥сть: сила або погроза њњ застосуванн€ здатн≥ лише на грубий примус, функц≥онально обмежен≥ й властив≥ лише влад≥ нижчого р≥вн€. Ѕагатство Ї джерелом влади середньоњ €кост≥, що може мати у своЇму розпор€дженн≥ €к негативн≥, так ≥ позитивн≥ засоби стимулюванн€. «нанн€ лежать в основ≥ влади вищоњ €кост≥, найб≥льш ефективноњ. “оффлер стверджуЇ, що в сучасному св≥т≥ знанн€ (у р≥зних формах: ≥нформац≥њ, науки, мистецтва, етики) у силу своњх переваг Ц неск≥нченност≥ (невичерпност≥), загальнодоступност≥, демократичност≥ Ц п≥дкорили силу й багатство, ставши визначальним фактором функц≥онуванн€ влади.

 

 


ћалюнок 5.1. —труктура влади

—уб'Їктивлади Ц нос≥њ влади, активна д≥юча величина в систем≥ влади, в≥д €коњ виходить вплив, випливають розпор€дженн€, вказ≥вки.

—уб'Їкти влади, уз€т≥ в ≥ншому в≥дношенн≥, можуть бути ≥ Ї сам≥ об'Їктами дл€ вищесто€щоњ влади.

ќб'Їкти влади Ц €вища, предмети, органи, установи, п≥дприЇмства, населенн€, на кер≥вництво (керуванн€) €кими за законом або п≥дзаконними актами спр€мована д≥€льн≥сть влади.

—уб'Їкти пол≥тичноњ влади мають складний, багатор≥вневий характер. ѓњ первинними авторами Ї ≥ндив≥ди й соц≥альн≥ групи, вторинними Ц пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ; суб'Їктами найб≥льш високого р≥вн€, що безпосередньо представл€ють у владних в≥дносинах р≥зн≥ групи й орган≥зац≥њ, Ц пол≥тичн≥ ел≥ти й л≥дери. «в'€зок м≥ж цими р≥вн€ми може порушуватис€.

“аким чином, суб'Їктом влади може бути окрема людина, орган≥зац≥€, сп≥льн≥сть людей, наприклад народ або нав≥ть св≥тове сп≥втовариство, об'Їднана наприклад в ќќЌ.

Ѕезпосередн≥м суб'Їктом влади звичайно виступають т≥ люди, €к≥ концентрують у своњх руках величезний вплив ≥ дов≥ру, ф≥нансову могутн≥сть, потужн≥ важел≥ впливу на ≥нших людей.

–еспубл≥канська форма правл≥нн€, демократичний пол≥тичний режим припускаЇ владу народу, €ку в≥н реал≥зуЇ безпосередньо (безпосередн€ демократ≥€) ≥ опосередковано через своњх представник≥в у вищих органах пол≥тичноњ влади (представницька демократ≥€). ќднак можливост≥ безпосередньоњ демократ≥њ обмежен≥ багатьма обставинами. ѕо-перше, занадто мало форм, що дозвол€ють залучити до вир≥шенн€ пол≥тичних питань в≥дразу весь народ (вищими ≥з цих форм Ї в≥льн≥ вибори й референдуми). ѕо-друге, пол≥тичне керуванн€ сусп≥льством Ц це пост≥йна, компетентна робота. ѕредставити в рол≥ такого органа весь народ просто неможливо. ќт чому влада народу Ц це насамперед представницька демократ≥€, народ делегуЇ своњ владн≥ права в≥дпов≥дним органам влади (законодавчим, виборчим, судовим) ≥ конкретним особам (президент, прем'Їр-м≥н≥стр).

¬лада неможлива без п≥дпор€дкуванн€ об'Їкта. —уб'Їкт завжди прагне, окр≥м засоб≥в примуса, п≥дкорити своњй вол≥ об'Їкт. √отовн≥сть об'Їкта до п≥дпор€дкуванн€ залежить в≥д р€ду фактор≥в: в≥д власних €костей об'Їкта володарюванн€, в≥д характеру висунених до нього вимог, в≥д ситуац≥њ й засоб≥в впливу, €к≥ маЇ в своЇму розпор€дженн≥ суб'Їкт. ¬ остаточному п≥дсумку в об'Їкта владноњ вол≥ завжди Ї нехай крайн≥й, але все-таки виб≥р Ц загинути, але не п≥дкоритис€. ”св≥домленн€ залежност≥ влади в≥д р≥вн€ пок≥рност≥ населенн€ знайшло своЇ практичне пол≥тичне вираженн€ в акц≥€х громад€нськоњ непокори, широко використовуваних у сучасному св≥т≥, у тому числ≥ й в ”крањн≥, €к зас≥б ненасильницькоњ боротьби.

¬ажливою соц≥альною причиною п≥дпор€дкуванн€ одних людей ≥ншим Ї нер≥вном≥рний розпод≥л ресурс≥в влади.

–есурси влади Ц це вс≥ т≥ засоби, використанн€ €ких забезпечуЇ вплив на об'Їкт влади в≥дпов≥дно до ц≥лей суб'Їкта. –есурси влади дуже р≥зноман≥тн≥. ¬они можуть застосовуватис€ дл€ заохоченн€, покаранн€ або переконанн€.

–есурси влади так само р≥зноман≥тн≥, €к р≥зноман≥тн≥ засоби задоволенн€р≥зних потреб й ≥нтерес≥в людей. ≤снуЇ к≥лька класиф≥кац≥й ресурс≥в. јмериканський пол≥толог ј. Ётц≥он≥ вид≥л€Ї утил≥тарн≥, примусов≥ й нормативн≥ ресурси.

”тил≥тарн≥ Ц це матер≥альн≥ й ≥нш≥ соц≥альн≥ блага, пов'€зан≥ з повс€кденними ≥нтересами людей. « њхньою допомогою влада може УкупуватиФ не т≥льки окремих пол≥тик≥в, але й ц≥л≥ верстви населенн€. ÷≥ ресурси використаютьс€ €к дл€ заохоченн€, так ≥ дл€ покаранн€ (зб≥льшенн€ або зменшенн€ зарплати, наданн€ або позбавленн€ соц≥альних п≥льг ≥ т.п.).

ѕримусов≥ Ц це м≥ри адм≥н≥стративного й громадського осуду або покаранн€. ¬они використовуютьс€ тод≥, коли не спрацьовують утил≥тарн≥ ресурси. ÷е, наприклад, судове пересл≥дуванн€ учасник≥в страйку, не зл€кавшихс€ економ≥чних санкц≥й.

Ќормативн≥ Ц це засоби впливу на внутр≥шн≥й св≥т, ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ й норми повед≥нки людини. ¬они покликан≥ переконати п≥длеглих у сп≥льност≥ ≥нтерес≥в кер≥вника й п≥длеглих, забезпечити схваленн€ д≥й суб'Їкта влади, прийн€тт€ його вимог.

≤снуЇ класиф≥кац≥€ ресурс≥в в≥дпов≥дно до найважлив≥ших сфер життЇд≥€льност≥: економ≥чн≥, соц≥альн≥, культурно-≥нформац≥йн≥, силов≥.

≈коном≥чн≥ Ц це матер≥альн≥ ц≥нност≥, необх≥дн≥ дл€ сусп≥льного й особистого виробництва й споживанн€, грош≥ €к њхн≥й загальний екв≥валент, техн≥ка, земл€, корисн≥ копалини й т.п.

ѕол≥тична влада використовуЇ економ≥чн≥ ресурси дл€ вир≥шенн€ багатьох проблем загальнодержавного й м≥жнародного характеру. «а допомогою економ≥чних засоб≥в пол≥тична влада може стимулювати ≥нвестиц≥њ в нац≥ональну економ≥ку, стимулювати структурну перебудову господарства, не допустити монопол≥зац≥ю господарських галузей одн≥Їњ або двома компан≥€ми, спов≥льнити темпи ≥нфл€ц≥њ й ≥стотно скоротити безроб≥тт€ й багато чого ≥ншого. ƒл€ дос€гненн€ зазначених ц≥лей пол≥тична, державна влада використовуЇ, насамперед, кошти державного бюджету.

—оц≥альн≥ ресурси Ц здатн≥сть п≥двищенн€ або зниженн€ соц≥ального статусу або рангу, м≥сц€ в соц≥альн≥й стратиф≥кац≥њ. ¬они частково зб≥гаютьс€ з економ≥чними ресурсами. Ќаприклад, доход ≥ багатство, будучи економ≥чним ресурсом, одночасно характеризують ≥ соц≥альний статус. –азом з тим, соц≥альн≥ ресурси включають так≥ показники, €к посада, престиж, медичне обслуговуванн€, соц≥альне забезпеченн€ й т.п.

” тих крањнах, де високий р≥вень розвитку соц≥альних програм Ц завд€ки чому населенню надана широка система страхуванн€, високий р≥вень пенс≥й, розвинена система благод≥йних орган≥зац≥й ≥ т.п., Ц б≥льш≥сть громад€н зац≥кавлена в збереженн≥ ≥снуючоњ пол≥тичноњ влади.

 ультурно-≥нформац≥йн≥ ресурси Ц знанн€ й ≥нформац≥€, а також засоби њхнього одержанн€ й поширенн€: ≥нститути науки й осв≥ти, засоби масовоњ ≥нформац≥њ й ≥н.  онтроль над знанн€ми й ≥нформац≥Їю звичайно пр€мо пов'€заний з волод≥нн€м економ≥чними ресурсами, що мають першор€дну значим≥сть. –азом з тим, у сучасному св≥т≥ досить ч≥тко про€вл€Їтьс€ тенденц≥€ п≥двищенн€ рол≥ культурно-≥нформац≥йних ресурс≥в €к джерела влади. ћова йде, у першу чергу, про засоби масовоњ ≥нформац≥њ. ≤нформац≥йн≥ ресурси здатн≥ служити р≥зним ц≥л€м: не т≥льки поширенню об'Їктивних в≥домостей про д≥€льност≥ ур€ду, положенню в сусп≥льств≥, але й ман≥пулюванню Ц управл≥нню св≥дом≥стю й повед≥нкою людей всупереч њхн≥м ≥нтересам, а нер≥дко й вол≥, заснованому на спец≥альних методах обману.

—илов≥ ресурси Ц це арм≥€, пол≥ц≥€ (м≥л≥ц≥€), р≥зн≥ служби безпеки, прокуратура, суд, а також приналежна њм техн≥ка, озброЇнн€, в'€зниц≥ й т.д. ÷ей вид ресурс≥в традиц≥йно вважаЇтьс€ найб≥льш ефективним, вир≥шальним джерелом влади. …ого використанн€ здатне позбавити людину житт€, вол≥ й майна Ц його вищих ц≥нностей. ќсобливо часто пол≥тична влада приб≥гаЇ до такого роду ресурс≥в у випадках ослабленн€ своЇњ сили, мощ≥ й впливу на сусп≥льство.

–≥зн≥ ресурси влади звичайно застосовуютьс€ њњ суб'Їктами в комплекс≥, особливо державою, у б≥льшому або меншому ступен≥ вс≥ма видами ресурс≥в, що волод≥Ї.

” сучасних умовах пол≥тична влада використаЇ р≥зн≥ методи свого функц≥онуванн€:

Ј установленн€ позитивних стимул≥в, переконанн€;

Ј примус;

Ј ман≥пулюванн€ (р≥зного роду об≥ц€нки, €к≥ найчаст≥ше не виконуютьс€, установленн€ п≥льг ≥ т.д.);

Ј блокуванн€ небажаних насл≥дк≥в (створенн€ перешкод конкурентам у боротьб≥ за владу, зокрема шл€хом використанн€м п≥ар-технолог≥й, зал€куванн€ негативними насл≥дками й т.д.);

Ј пр€мий ≥ непр€мий ≥нформац≥йний контроль (нав'€зуванн€ рекомендац≥й, пропозиц≥й, створенн€ певного ≥м≥джу й т.д.).

ƒом≥нуючим принципом механ≥зму функц≥онуванн€ пол≥тичноњ влади Ї принцип њњ под≥лу. ќсновоположниками теор≥њ под≥лу влади вважають англ≥йського ф≥лософа ƒж. Ћокка й французького просв≥тител€, правознавц€, ф≥лософа Ў. Ћ. ћонтеск'Ї. ¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ теор≥њ дл€ правильного й ефективного функц≥онуванн€ держави повинн≥ ≥снувати незалежн≥ друг в≥д друга законодавча, виконавча й судова влади. ÷е створюЇ систему "стримувань ≥ противаг" проти посиленн€ одн≥Їњ галуз≥ влади, зосередженн€ влади в одному центр≥, зловживанн€ нею; спри€Ї продуманост≥, вив≥реност≥, балансу в прийн€тт≥ р≥шень, а виходить, д≥Ївост≥ пол≥тичного кер≥вництва й управл≥нн€. ¬≥дпов≥дно формуЇтьс€ особливий механ≥зм забезпеченн€ вол≥ й незалежност≥ окремого ≥ндив≥да, його захисту.

Ќос≥Їм законодавчоњ влади виступаЇ вищий представницький державний орган Ц парламент; виконавча влада Ц президент, ур€д, м≥н≥стерства й в≥домства, державно-адм≥н≥стративн≥ установи; судова влада Ц незалежн≥ суди, що п≥дкор€ютьс€ т≥льки закону.

”перше принцип под≥лу влади знайшов своЇ юридичне оформленн€ в  онституц≥њ —Ўј (1787), пот≥м у  онституц≥йних актах ¬еликоњ французькоњ революц≥њ. ” сучасному св≥т≥ в переважн≥й б≥льшост≥ крањн  онституц≥€ми закр≥плений под≥л влади, у тому числ≥ й в ”крањн≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 451 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

2258 - | 2063 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.