Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћ≥берал≥зм ≥ неол≥берал≥зм




≤сторично першою св≥товою пол≥тичною ≥деолог≥Їю, що одержала широке поширенн€ серед р≥зних народ≥в планети, з'€вивс€ л≥берал≥зм (в≥д лат. liberalis Ц в≥льний). ¬≥н сформувавс€ на основ≥ соц≥альних навчань “. √оббса, ƒж. Ћокка, Ў. Ћ. ћонтеск'Ї, ∆. ∆. –уссо, ј. —м≥та, ≤.  анта й де€ких ≥нших мислител≥в у ’”11-’”111 ст. ≥ дос€г своЇњ найб≥льшоњ теоретичноњ систематизац≥њ й класичноњ завершеност≥ в ’1’ ст.

Ћ≥берал≥зм Ц це ≥деолог≥чна та пол≥тична теч≥€, €ка об'ЇднуЇ прихильник≥в парламентського ладу, в≥льного п≥дприЇмництва, демократичних свобод.

–анн≥й л≥берал≥зм виражав ≥нтереси третього стану й насамперед буржуаз≥њ, €ка боролас€ проти феодальних обмежень, утиск≥в з боку знат≥ й абсолютистськоњ держави.

Ѕазов≥ ц≥нност≥ класичного л≥берал≥зму м≥ст€ть у соб≥ наступн≥ положенн€:

Ј јбсолютна ц≥нн≥сть людськоњ особистост≥ й природна (в≥д народженн€) р≥вн≥сть вс≥х людей;

Ј ≤снуванн€ певних нев≥дчужуваних прав людини, таких €к право на житт€, волю, справедлив≥сть;

Ј ƒержавотворенн€ на основ≥ загального консенсусу з метою зберегти й захистити природн≥ права людини;

Ј —аморегулюванн€ економ≥ки за законами конкуренц≥њ й в≥льного ринку

Ј –ел≥г≥йна в≥ротерпим≥сть ≥ перетворенн€ морал≥ в приватну справу й ≥н.

” ход≥ ≥стор≥њ зм≥ст л≥беральноњ ≥деолог≥њ перетерп≥в ≥стотн≥ зм≥ни й значно розр≥зн€Їтьс€ залежно в≥д пер≥оду часу, конкретних крањн ≥ парт≥й. ” своњй завершен≥й, класичн≥й форм≥ л≥берал≥зм зложивс€ й затвердивс€ в державному устроњ ¬еликобритан≥њ, —Ўј, ‘ранц≥њ й р€ду ≥нших Ївропейських крањн у друг≥й половин≥ ’1’ ст.

ќднак уже на початку ’’ ст. пол≥тична практика л≥беральних держав поставила п≥д сумн≥в ц≥лий р€д л≥беральних ц≥нностей й установок. ¬ умовах глибокоњ класовоњ й соц≥альноњ нер≥вност≥ проголошувана л≥берал≥змом ≥ндив≥дуальна свобода й права особистост≥ в ц≥лому багато в чому залишалис€ прив≥леЇм ≥мущих клас≥в. Ќайб≥льшоњ гостроти протир≥чч€ в зах≥дних крањнах дос€гли в 20-≥ роки ’’ ст., €к≥ вв≥йшли в ≥стор≥ю €к "ера великоњ депрес≥њ". ≈коном≥чн≥ й соц≥альн≥ стреси цих рок≥в вимагали перегл€ду теоретичних ≥ пол≥тичних принцип≥в л≥беральноњ доктрини.

Ќа зм≥ну "класичному л≥берал≥зму" була розроблена концепц≥€ "нового" або "соц≥ального" л≥берал≥зму.

фундамент концепц≥њ "нового л≥берал≥зму" були покладен≥ ≥дењ англ≥йського економ≥ста ƒ.  ейнса, що обірунтував необх≥дн≥сть контролю з боку держави за економ≥чними процесами.

√аслом "нового л≥берал≥зму" стала "держава загального благоденства" з њњ програмою допомоги найб≥льш незахищеним сусп≥льним прошаркам на основ≥ активного втручанн€ держави в економ≥чне житт€ через податки, державну власн≥сть, бюджет, плануванн€. ’арактерною рисою "нового л≥берал≥зму" стала активна соц≥альна пол≥тика: доступне вс≥м медичне обслуговуванн€, безкоштовна шк≥льна осв≥та, розширенн€ системи соц≥ального забезпеченн€ й т.д.

ѕ≥сл€ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни л≥берал≥зм одержав "другий подих" на шл€ху реформуванн€ Ївропейського сусп≥льства. Ћ≥беральн≥ парт≥њ знову стали реальною пол≥тичною силою в јнгл≥њ, —Ўј, Ќ≥меччини, япон≥њ, а також у р€д≥ ≥нших ≥ндустр≥ально розвинених держав.

 ризов≥ €вища в зах≥дному сусп≥льств≥ в 70-х р. ’’ ст. поставили перед ≥деологами л≥беральноњ думки складне завданн€: розробки нових п≥дход≥в до соц≥альних, економ≥чних, пол≥тичних проблем сучасного пост≥ндустр≥ального сусп≥льства. ÷ю фазу в розвитку л≥берал≥зму в≥днос€ть до неол≥берал≥зму.

≈коном≥чна платформа неол≥берал≥зму заснована на поЇднанн≥ механ≥зму в≥льного ринку з державним контролем за економ≥чним житт€м. ѕри цьому на зм≥ну заборонним м≥рам державного контролю приход€ть заохочувальн≥. Ќеол≥берали розробл€ють програми роздержавленн€ власност≥, виступаючи за народну власн≥сть.

Ќеол≥берали також вимагають р≥шучоњ децентрал≥зац≥њ державного регулюванн€, свого роду под≥лу функц≥й м≥ж вищими й нижчими органами державноњ влади.

як ≥ ран≥ше, неол≥берал≥зм в≥дстоюЇ максимально можливу свободу особи, пр≥оритет ≥нтерес≥в ≥ прав людини й родини перед соц≥альними групами, класами або державою.

≤деолог≥€ й пол≥тика л≥берал≥зму й нин≥ маЇ багато прихильник≥в. —учасний л≥беральний рух нараховуЇ понад 100 парт≥й з чисельн≥стю понад 3 м≥льйони член≥в, б≥льш≥сть ≥з €ких об'Їднан≥ в Ћ≥беральний ≤нтернац≥онал, створений ще в 1947 роц≥.

¬ ”крањн≥ також Ї к≥лька пол≥тичних парт≥й, €к≥ дотримуютьс€ л≥беральноњ ≥деолог≥њ. јле ≥стотноњ п≥дтримки виборц≥в на виборах вони не отримують.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 506 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2009 - | 1948 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.