Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬иди влади. —пециф≥ка пол≥тичноњ влади




ќсобливост≥ р≥зних елемент≥в влади: суб'Їкта, об'Їкта, ресурс≥в ≥ процесса Ц можуть бути використан≥ в €кост≥ основ њњ типолог≥зац≥њ. ќдн≥Їю ≥з найб≥льш зм≥стовних класиф≥кац≥й влади Ї њњ под≥л зг≥дно з ресурсами, на €ких вона ірунтуЇтьс€, на економ≥чну, соц≥альну, культурно-≥нформац≥йну, примусову ≥ пол≥тичну.

≈коном≥чна влада Ц це контроль над економ≥чними ресурсами, власн≥сть на р≥зного роду матер≥альн≥ ц≥нност≥. ” в≥дносно спок≥йн≥ пер≥оди сусп≥льного розвитку економ≥чна влада дом≥нуЇ над другими видами влади. ÷е Ї можливим, завд€ки таким њњ €кост€м, €к:

Ј зв'€зок з матер≥альними, перв≥сними, найб≥льш сильно д≥ючими потребами людей. «адоволенн€ перв≥сних потреб Ц в њд≥, одеж≥, житл≥ ≥ т.п. Ц необх≥дна умова ≥снуванн€ людини. «г≥дно, наприклад, теор≥њ ј. ћаслоу, саме ц≥ потреби, будучи незадоволеними, в вир≥шальн≥й м≥р≥ детерм≥нують повед≥нку людини. ѕр€мий зв'€зок з основними потребами людини дозвол€Ї широко використовувати економ≥чну владу дл€ забезпеченн€ ло€льност≥ чи пр€мого п≥дкупу пол≥тик≥в, чиновник≥в виборц≥в ≥ т.п.;

Ј пост≥йн≥сть д≥њ. ≈коном≥чна влада пов'€зана ≥з задоволенн€м повс€кденних потреб людей. “ому вона д≥Ї на людей пост≥йно, спонукуючи њх до певних д≥й, в той час €к, наприклад, примусова влада, передбачаЇ санкц≥њ лише за порушенн€ закону ≥ д≥Ї еп≥зодично;

Ј непом≥тн≥сть ≥ широк≥ засоби проникненн€. Ќос≥Їм економ≥чноњ влади Ї грош≥.  анали ≥ обс€ги њх перем≥щенн€ важко контролювати. ÷е дозвол€Ї широко використовувати ф≥нансов≥ ресурси, нав≥ть порушуючи виборч≥ закони, дл€ п≥дтримки виг≥дних њх власниками пол≥тичних сил, в тому числ≥ ≥ п≥д час виборчих компан≥й.

—оц≥альна влада Ц це можлив≥сть розпод≥лу м≥сцезнаходженн€ в соц≥альн≥й структур≥ Ц статус≥в, посад, п≥льг, прив≥лењв. —учасн≥ держави волод≥ють великою соц≥альною владою. «а допомогою соц≥альноњ пол≥тики, використовуючи соц≥альн≥ ресурси, вони можуть впливати на сусп≥льний стан широких верств населенн€, одержуючи завд€ки цьому њх ло€льн≥сть ≥ п≥дтримку.

 ультурно-≥нформац≥йна (духовно-≥нформац≥йна) влада Цце перш за все влада над людьми за допомогою наукових знань, ≥нформац≥њ ≥ засоб≥в њх розповсюдженн€.  р≥м того, вона включаЇ моральну, рел≥г≥йну ≥ де€к≥ ≥нш≥ види влади, пов'€зан≥ з п≥дкоренн€м на основ≥ авторитету. ¬ сучасному сусп≥льств≥ ≥з вс≥х вид≥в духовного впливу на передов≥ позиц≥њ виходить науково-≥нформац≥йна влада. «нанн€ використовуютьс€ €к дл€ п≥дготовки ур€дових р≥шень, так ≥ дл€ безпосереднього впливу на св≥дом≥сть людей з метою забезпеченн€ њх пол≥тичноњ ло€льност≥ ≥ п≥дтримки. “акий вплив зд≥йснюЇтьс€ через учбов≥ заклади ≥ особливо за допомогою «ћ≤ (газет, журнал≥в, рад≥о, телебаченн€, ≤нтернету).

ѕримусова влада спираЇтьс€ на силов≥ ресурси ≥ означаЇ контроль над людьми за допомогою застосуванн€ чи загрози застосуванн€ ф≥зичноњ сили.

ќб'Їктом пол≥толог≥њ Ї не вс€ка влада, а т≥льки влада публ≥чна, пол≥тична, п≥д €кою розум≥Їтьс€ здатн≥сть класу, групи або ≥ндив≥да проводити свою волю в сусп≥льному житт≥, опираючись на систему установ, орган≥зац≥й, закон≥в, пол≥тичних в≥дносин.

ѕол≥тична влада Ц це влада, зд≥йснювана через державу й у державн≥й систем≥, у систем≥ пол≥тичних парт≥й, орган≥зац≥й ≥ рух≥в. ¬она так чи ≥накше пов'€зана з державою й державним регулюванн€м, але не обов'€зково Ї державною владою.

—л≥д зазначити, що пол≥тична й державна влада, багато в чому зб≥гаючись, у той же час не тотожн≥. ”с€ка державна влада Ї пол≥тичною владою, однак не вс€ка пол≥тична влада Ї державною. «м≥ст пол≥тичноњ влади набагато ширше, а державна влада Ї њњ центральним ≥нститутом.

ѕол≥тична влада реал≥зуЇтьс€ не лише державним апаратом, але перш за все через д≥€льн≥сть пол≥тичних парт≥й, сусп≥льних орган≥зац≥й, сусп≥льно-пол≥тичних рух≥в та ≥нших суб'Їкт≥в пол≥тики.

ƒержавна влада Ц своЇр≥дне €дро пол≥тичноњ влади, оск≥льки лише держава волод≥Ї монопол≥Їю на прийн€тт€ закон≥в, обов'€зкових дл€ всього сусп≥льства, ≥ на легальне ф≥зичне насилл€.

“ак, пол≥тичн≥ парт≥њ провод€ть свою волю ≥ впливають на своњх член≥в ≥ на сп≥вчуваючих через статути програми, ≥нструкц≥њ тощо. ƒержавна влада дом≥нуЇ в сусп≥льств≥, оск≥льки використовуЇ своЇ монопольне право на примус. —усп≥льний зм≥ст державноњ влади пол€гаЇ в њњ здатност≥ нав'€зувати свою волю всьому сусп≥льству, аж до подоланн€ опору њњ опонент≥в шл€хом застосуванн€ примусу ≥ в необх≥дних випадках Ц насилл€. ÷€ здатн≥сть санкц≥онована системою правових та ≥деолог≥чних норм.

ѕарт≥њ Ї суб'Їктами пол≥тики, до арсеналу њх засоб≥в вход€ть суто пол≥тичн≥ технолог≥њ: узгодженн€ ≥нтерес≥в, координуванн€ д≥й соц≥альних груп, пошук компром≥с≥в у сп≥льних питанн€х. ƒержава €к основний суб'Їкт влади ккеруЇ сусп≥льством пол≥тико-адм≥н≥стративними засобами.

ѕол≥тична влада на в≥дм≥ну в≥д ≥нших форм влади маЇ свою специф≥ку. ѓњ в≥дм≥тн≥ ознаки:

Ј верховенство, обов'€зков≥сть њњ р≥шень дл€ всього сусп≥льства й в≥дпов≥дно Ц дл€ вс≥х ≥нших вид≥в влади. ¬она може обмежити вплив ≥нших форм влади в розумних межах, або взагал≥ усунути њх;

Ј загальн≥сть, тобто публ≥чн≥сть. ÷е означаЇ, що пол≥тична влада д≥Ї на основ≥ права в≥д ≥мен≥ всього сусп≥льства;

Ј легальн≥сть у використанн≥ сили й ≥нших засоб≥в володарюванн€ в межах крањни;

Ј найширший спектр використовуваних засоб≥в дл€ завоюванн€, утриманн€ й реал≥зац≥њ влади.

5.4. ѕроблеми лег≥тимност≥ влади.

¬изнанн€ сусп≥льством законност≥, правом≥рност≥ оф≥ц≥йноњ влади позначаЇтьс€ в пол≥толог≥њ пон€тт€м лег≥тимн≥сть. ƒане пон€тт€ вказуЇ на сусп≥льне визнанн€ влади, на те, що сусп≥льство, народ робить њй дов≥ру й п≥дтримку, а не на правове, юридичне закр≥пленн€ пол≥тичноњ влади у в≥дпов≥дних державних документах. ќдержати юридичну, правову законн≥сть тим, хто вз€в у своњ руки влада, нескладно. “ому й ц≥на такого формального визнанн€ влади не наст≥льки велика в пор≥вн€нн≥ з визнанн€м пол≥тичноњ влади народом, тобто лег≥тимн≥стю пол≥тичноњ влади. ¬≥дпов≥дно, варто розр≥зн€ти пон€тт€ Улег≥тимн≥сть владиФ (сусп≥льне визнанн€ њњ законност≥) ≥ Улегальн≥сть владиФ (правове, формальне њњ закр≥пленн€).

‘ормуванн€ переконаност≥ людей у правом≥рност≥ й ефективност≥ ≥снуючоњ пол≥тичноњ влади може дос€гатис€ р≥зними способами. Ќ≥мецький соц≥олог ћ. ¬ебер вид≥лив три типи лег≥тимного пануванн€ (див. мал. 5.2).

 


ћалюнок 5.2 Ц “иполог≥€ лег≥тимного пануванн€ по ћ. ¬еберу

ѕерший тип Ц традиц≥йний, це влада вожд≥в, монарх≥в. Ћег≥тимн≥сть њхньоњ влади ірунтувалас€ на прав≥ престолоспадкуванн€, на визнанн≥ божественного характеру влади монарха. —ама влада опираЇтьс€ на традиц≥ю населенн€ п≥дкор€тис€. “радиц≥йний тип лег≥тимност≥ збер≥гс€ в крањнах з монарх≥чною формою правл≥нн€ (—ауд≥вська јрав≥€, …ордан≥€,  увейт й ≥н.) ≥ прим≥тивних сусп≥льствах.

ƒругий тип Ц харизматичний. “ерм≥н УхаризмаФ у переклад≥ ≥з грецького означаЇ Убожественний дарунокФ. —початку зм≥ст терм≥на мав рел≥г≥йний характер. ƒо нос≥њв справжньоњ харизматичноњ влади ћ. ¬ебер в≥дносив пророка ћойсе€, цар€ ƒавида, ћагомета, Ѕудду. ” сучасному сусп≥льств≥ на€вн≥сть у т≥Їњ або ≥ншоњ особистост≥ кер≥вника вин€ткових €костей пр€мо не зв'€зують ≥з Ѕогом. ќднак у сусп≥льн≥й св≥домост≥ ≥снуЇ у€вленн€, що ц€ людина не така, €к ус≥, що в нього Ї щось таке, незвичайне, надприродне, що вона користуЇтьс€ заступництвом €кихось вищих сил. —еред в≥домих ≥сторичних д≥€ч≥в харизматичними €кост€ми над≥л€лис€ Ќаполеон, Ћен≥н, —тал≥н, √≥тлер, ћао-ƒзе-ƒун й ≥н. ’аризматичний тип влади характеризуЇтьс€ абсолютною дов≥рою населенн€ до л≥дера в силу його видатних €костей. ќтже, лег≥тимн≥сть у харизматичному тип≥ влади опираЇтьс€ на в≥ру населенн€ у вин€тков≥ здатност≥ л≥дера. «вичайно харизматичний тип влади виникаЇ в перех≥дних ≥ нестаб≥льних сусп≥льствах. ÷ей тип влади збер≥гаЇ своЇ значенн€ й у крањнах, що розвиваютьс€.

“рет≥й тип Ц рац≥онально^-легальний. ¬≥н заснований на в≥р≥ в правильн≥сть формальних правил, по €ких формуЇтьс€ влада: в≥льн≥ вибори, верховенство закону, р≥вна в≥дпов≥дальн≥сть влади й громад€н перед законом ≥ т.д. ƒаний тип лег≥тимност≥ характерний дл€ демократичних крањн.

ќднак на практиц≥ ц≥ ≥деальн≥ типи ћ.¬ебера вигадливо перем≥шан≥. “ак, нав≥ть у промислово розвинених ≥ демократично стаб≥льних крањнах, наприклад у ¬еликобритан≥њ, лег≥тимн≥сть влади опираЇтьс€ на традиц≥њ (≥нститут монарх≥њ) ≥ визнанн€ результат≥в в≥льних вибор≥в.

јнгл≥йський досл≥дник ƒ. ’елд вид≥л€Ї так≥ види лег≥тимност≥:

- лег≥тимн≥сть, €ка ірунтуЇтьс€ на апат≥њ населенн€, що св≥дчить про його байдуж≥сть до сформованого стилю кер≥вництва ≥ форм правл≥нн€;

- прагматична (≥нструментальна) лег≥тимн≥сть, при €к≥й ви€влена влад≥ дов≥ра зд≥йснюЇтьс€ в обм≥н на дан≥ нею об≥ц€нки тих чи ≥нших соц≥альних благ;

- лег≥тимн≥сть, €к нормативна п≥дтримка, вона передбачаЇ сп≥впад≥нн€ пол≥тичних принцип≥в, под≥люваних населенн€м ≥ владою.

Ћег≥тимн≥сть влади Ц це не пост≥йний, застиглий стан, а досить рухлива зм≥нна. Ћег≥тимн≥сть влади на €кихось етапах њњ ≥снуванн€ може зростати, на €кихось падати. ” сусп≥льств≥ в≥дбуваютьс€ коливанн€ лег≥тимност≥ влади. ÷≥ коливанн€ пов'€зан≥ ≥з процесами лег≥тим≥зац≥њ й делиг≥тим≥зац≥њ влади. Ћег≥тим≥зац≥€ Ц це процес росту сусп≥льного визнанн€ л≥дер≥в й ≥нститут≥в пол≥тичноњ влади. ƒелег≥тим≥зац≥€ Ц процес пад≥нн€ авторитету л≥дера й ≥нститут≥в пол≥тичноњ влади.

Ќайважлив≥шими ознаками пад≥нн€ лег≥тимност≥ влади Ї:

Ј р≥ст ступен€ примусу;

Ј обмеженн€ прав ≥ свобод;

Ј заборона пол≥тичних парт≥й ≥ незалежноњ преси;

Ј р≥ст корумпованост≥ вс≥х ≥нститут≥в влади, њхнЇ зрощуванн€ ≥з крим≥нальними структурами;

Ј низька економ≥чна ефективн≥сть влади.

ќстанн€ ознака Ц найб≥льш ≥стотний показник делиг≥тим≥зац≥њ влади.

Ћег≥тимн≥сть влади може заперечуватис€ њњ супротивниками €к в≥дкрито, так ≥ потай.  райньою крапкою пад≥нн€ лег≥тимност≥ влади Ї революц≥њ, державн≥ перевороти.

” ц≥лому лег≥тимн≥сть влади перебуваЇ в пр€моњ залежност≥ в≥д њњ ефективност≥, тобто ступен€ виконанн€ владою своњх завдань ≥ функц≥й. ¬ ≥деал≥ це означаЇ гарантоване проведенн€ в житт€ владних розпор€джень ≥з найменшим р≥внем примуса, м≥н≥мальними витратами. Ќеобх≥дною умовою дл€ цього Ї достатн≥сть п≥дстав влади й ефективн≥сть використанн€ њњ ресурс≥в.

¬ажливий показник ефективност≥ влади Ц ч≥тка взаЇмод≥€ вс≥х њњ галузей, рац≥ональн≥сть вертикальних ≥ горизонтальних структур.

Ќе менше значенн€ у в≥дносинах громад€н до влади маЇ економ≥чний добробут, забезпеченн€ такого р≥вн€ ≥ €кост≥ њхнього житт€, €кий визнаЇтьс€ в даному сусп≥льств≥ нормою.

¬ ц≥лому влада визнаЇтьс€ ефективною, а виходить, ≥ лег≥тимною, €кщо њй вдаЇтьс€ забезпечити стаб≥льн≥сть, визначен≥сть, пор€док. ¬лада, не здатна запоб≥гти великим пол≥тичним конфл≥ктам, громад€нським й м≥жнац≥ональним в≥йнам, протисто€нню законодавчоњ й виконавчоњ влади, центра, рег≥ональних ≥ м≥сцевих орган≥в, губить свою лег≥тимн≥сть.

” сучасному сусп≥льств≥ вироблен≥ р≥зноман≥тн≥ засоби лег≥тим≥зац≥њ влади: пол≥тичн≥, ≥деолог≥чн≥, економ≥чн≥ й т.д. ƒо пол≥тичних засоб≥в в≥днос€тьс€, насамперед пошук п≥дтримки, розширенн€ соц≥альноњ бази влади. ¬ажливим ≥нструментом ц≥Їњ форми лег≥тим≥зац≥њ Ї демократизац≥€ громадського житт€, розширенн€ участ≥ громад€н в управл≥нн≥. ÷е створюЇ в≥дчутт€ загальноњ причетност≥ людей до пол≥тики, що проводитьс€ владою, дозвол€Ї громад€нам де€кою м≥рою почувати себе њњ суб'Їктом.

¬≥дчуттю причетност≥ до влади можуть спри€ти пропаганда пол≥тичного курсу, що проводитьс€, ≥деолог≥чна обробка мас.

Ќайб≥льш д≥йовим засобом лег≥тим≥зац≥њ влади Ї усп≥шне зд≥йсненн€ державноњ пол≥тики й економ≥чних програм, ст≥йке зростанн€ доход≥в населенн€ й у ц≥лому р≥вн€ житт€.

ѕитанн€ й завданн€

1. ” чому сутн≥сть влади?

2. ќхарактеризуйте основн≥ п≥дходи до визначенн€ влади.

3. ўо €вл€Ї собою структура влади? як≥ њњ основн≥ елементи?

4. Ќазв≥ть в≥дм≥тн≥ ознаки пол≥тичноњ влади.

5. ” чому р≥зниц€ пон€ть лег≥тимн≥сть ≥ легальн≥сть влади?

6. ƒл€ чого використаЇтьс€ принцип под≥лу влади?

7. як≥ типи лег≥тимного пануванн€ вид≥л€в ћ.¬ебер?

8. як≥ джерела формуванн€ пол≥тичноњ влади в ”крањн≥?

–екомендована л≥тература

1. ¬исоцкий ј.ё. Ћегитимность: анализ пон€ти€. // √ран≥. Ц 2003. Ц є 1. Ц —.109-113.

2. ¬исоцький ќ. Ћег≥тимац≥йна пол≥тика: пон€тт€ ≥ сутн≥сть. // ѕол≥тичний менеджмент. Ц 2006. Ц є 3. Ц —. 3-20.

3. ¬оронов ≤. ќ. ‘еномен влади: горизонти людського ≥ пол≥тичного вим≥ру. Ц  ., 2005.

4. «авершанский  .‘. Ћегитимность: генезис, становление и развитие концепта // ѕолис. Ц 2001. Ц є 2. Ц —. 113-131.

5. ћишин ¬. ћ. ћеханизм ответственности власти. Ц ƒнепропетровск, 2001.

6. ѕ≥ча ¬. ћ., ’ома Ќ. ћ. ѕол≥толог≥€: Ќавчальний пос≥бник. Ц  .- Ћьв≥в, Ц 2001.

7. ѕол≥толог≥€: ѕ≥дручник / ћ.≤. ѕанов (кер≥вн. авт. кол.), Ћ. ћ. √ерас≥на, ¬. —. ∆уравський та ≥н. Ц  ., 2005.

8. ѕролеЇв —.¬. ћетаф≥зика влади. Ц  ., 2006.

9. –еутов ≈. ¬. ќбщество и власть.  ризи легитимности? // —оциологические исследовани€. Ц 2006. -є 1. Ц —. 82 Ц 88.

10. ’алипов ¬.‘. Ќаука о власти.  ратологи€: ”чебное пособие. Ц ћ., 2002.

11. Ёнтин Ћ. ћ. –азделение властей. ќпыт современных государств. Ц ћ., 1995.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 860 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2106 - | 1914 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.