Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 онсерватизм ≥ неоконсерватизм




 онсерватизм Ц це пол≥тична ≥деолог≥€, €ка ор≥ЇнтуЇтьс€ на збереженн€, п≥дтримку ≥снуючих форм економ≥чного, соц≥ального, пол≥тичного житт€, традиц≥йних духовних ц≥нностей.

“ерм≥н " консерватизм" походить в≥д латинського "conservo" Ц охорон€ю, збер≥гаю.  онсервативна пол≥тична ≥деолог≥€ виникла €к реакц≥€ на ≥деали, образ думки, вимоги й реальн≥ усп≥хи л≥берал≥зму, ≥ насамперед на радикальн≥ ≥дењ й перетворенн€ ¬еликоњ французькоњ революц≥њ 1789 р. ¬перше терм≥н "консерватизм" ув≥в у науковий оборот французький письменник ‘. Ўатобр≥ан, засновник журналу " онсерватор" (1818-1820 рр.). Ќайважлив≥ш≥ представники раннього консерватизму Ц англ≥йський мислитель ≥ пол≥тичний д≥€ч Ё. Ѕерк, французьк≥ сусп≥льн≥ д≥€ч≥ ∆. ћестр ≥ Ћ. Ѕональд.

” розвитку консерватизму можна вид≥лити два етапи: класичний консерватизм ≥ неоконсерватизм.

ќсновн≥ ≥дењ класичного консерватизму:

Ј ¬изнанн€ обмежених можливостей людського розуму у п≥знанн≥ сусп≥льства та недосконалост≥ людськоњ природи;

Ј ¬ економ≥чн≥й сфер≥ акцент робитьс€ на розвитку приватного п≥дприЇмництва, запереченн≥ жорсткого контролю держави за функц≥онуванн€м економ≥ки;

Ј Ќедоторкан≥сть, св€т≥сть приватноњ власност≥;

Ј ≈фективна державна влада, основним завданн€м €коњ Ї п≥дтримка законност≥ та правопор€дку в сусп≥льств≥;

Ј ƒержава вторинна щодо громад€нського сусп≥льства, €ке маЇ морально-рел≥г≥йн≥ засади;

Ј ѕол≥тика п≥дпор€дкована рел≥г≥йн≥й морал≥;

Ј ‘ункц≥онуванн€ сусп≥льства врегульовують не лише закони, але й звичањ;

Ј ѕереконан≥сть про вроджену нер≥вн≥сть людей.

 онсерватизм €к ≥дейно-пол≥тична теч≥€ в≥дображаЇ ≥дењ, ≥деали, ор≥Їнтац≥њ, ц≥нн≥сн≥ норми тих клас≥в ≥ соц≥альних груп, становищу €ких загрожують об'Їктивн≥ тенденц≥њ сусп≥льно-≥сторичного й соц≥ально-економ≥чного розвитку. „асто консерватизм буваЇ своЇр≥дною захисною реакц≥Їю середн≥х ≥ др≥бних п≥дприЇмц≥в, фермер≥в, рем≥сник≥в, €к≥ в≥дчувають страх перед майбутн≥м, що спричин€Ї невизначен≥сть ≥ нер≥дко пог≥ршенн€ соц≥ального статусу.

” середин≥ 70-х рр. ’’ ст. починаЇ формуватис€ неоконсерватизм, €кий виник у процес≥ перегл€ду ≥дей, ц≥нностей класичного консерватизму та л≥берал≥зму, ≥ можна вважати, що в≥н Ї њх своЇр≥дним синтезом.

” теор≥€х неоконсерватизм вид≥л€ютьс€ так≥ дв≥ важлив≥ думки: 1) необх≥дн≥сть обмеженн€ ≥ндив≥дуал≥зму сучасноњ людини; 2) ≥де€ зм≥цненн€ пол≥тичноњ та духовноњ Їдност≥ нац≥њ, збереженн€ њњ самобутност≥. Ќеоконсерватори вважають, що пр≥оритетними в соц≥альному розвитку Ї ≥нтереси держави та нац≥њ, а не окремого ≥ндив≥да.

Ќеоконсерватори виступають проти надм≥рного обкладанн€ податками великого кап≥талу з метою перерозпод≥лу засоб≥в на користь незаможних верств населенн€. Ѕудучи зат€тими супротивниками зр≥вн€льного розпод≥лу, вони вимагають скороченн€ державних соц≥альних програм.  онсерватори переконан≥, що перетворенн€ держави в "д≥йну корову" розбещуЇ людину. ≤ндив≥д повинен розраховувати на своњ власн≥ сили, а також на сол≥дарну п≥дтримку своњх родич≥в ≥ сп≥вгромад€н. —учасна держава, на њхню думку, повинна створювати р≥вн≥сть можливостей, але не р≥вн≥сть результат≥в.

ќдне ≥з центральних м≥сць у погл€дах неоконсерватизма займають морально-етичн≥ проблеми. Ќав≥ть чисто економ≥чн≥ програми розгл€даютьс€ ними через призму морал≥. Ѕез в≥дношенн€ до прац≥ €к одн≥Їњ з головних моральних ц≥нностей не можна домогтис€, на њхню думку, економ≥чного росту.

–≥ст злочинност≥ й наркоман≥њ, розпад родини, низька €к≥сть осв≥ти, забутт€ культурних традиц≥й, забрудненн€ навколишнього середовища Ц ось проблеми, €к≥ вимагають, на думку ≥деолог≥в неоконсерватизма, негайного р≥шенн€.

ќсновн≥ ≥дењ неоконсерватор≥в:

Ј ‘ормуванн€ сильноњ влади, збереженн€ в сусп≥льств≥ сильноњ позиц≥њ держави;

Ј ƒопуск до пол≥тичноњ влади лише представник≥в ел≥тних прошарк≥в сусп≥льства;

Ј —ила державноњ влади Ц в њњ профес≥онал≥зм≥ та моральност≥;

Ј ” м≥жнародних в≥дносинах на першому план≥ повинн≥ бути нац≥ональн≥ ≥нтереси, насамперед економ≥чна зац≥кавлен≥сть.

¬ ц≥лому консерватизм не суперечить ≥дењ розвитку, а лише прагне, щоб розвиток був орган≥чним ≥ майбутнЇ не знищувало минулого.

«араз неоконсервативноњ ≥деолог≥њ дотримуютьс€ т≥льки де€к≥ велик≥ пол≥тичн≥ парт≥њ в зах≥дних крањнах (республ≥канська в —Ўј, л≥берально-консервативна в япон≥њ, консервативна в јнгл≥њ), але коло прихильник≥в консерватизму розширюЇтьс€.

” сучасн≥й ”крањн≥ неоконсервативних позиц≥й дотримуютьс€ ”крањнська республ≥канська парт≥€, ”крањнська консервативна республ≥канська парт≥€ та ≥н.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1057 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

2072 - | 1930 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.