Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«ародженн€ ≥ утвердженн€ сучасноњ пол≥тичноњ думки й пол≥тичноњ науки в ”крањн≥




” роки рад€нського пол≥тичного режиму, пануванн€ марксистсько-лен≥нськоњ ≥деолог≥њ пол≥тична думка в ”крањн≥ фактично не просунулась уперед пор≥вн€но з ≥де€ми та думками, висловленими њњ найвидатн≥шими представниками в дореволюц≥йн≥ часи та в ем≥грац≥њ. ÷е пов'€зано, насамперед, з тим, що в —–—– пол≥тичну науку переважно репрезентувало таке вузько класове ≥ догматичне вченн€, €к "науковий комун≥зм". “ому, здобувши незалежн≥сть, ”крањна вимушена була починати фактично з аз≥в пол≥тичноњ науки, без €коњ неможливий демократичний розвиток жодноњ держави.

¬ 90-т≥ роки ’’ ст. в ”крањн≥ розпочавс€ справжн≥й пол≥толог≥чний ренесанс. ѕоступово були реформован≥ стар≥ й створен≥ нов≥ кафедри пол≥толог≥њ в вузах, виникли в≥дпов≥дн≥ в≥дд≥ли в академ≥чних ≥нститутах, науков≥ установи.

«вичайно, все це з'€вилос€ не на порожньому м≥сц≥. Ѕезц≥нним дл€ пол≥тичного в≥дродженн€ ”крањни став досв≥д св≥товоњ пол≥тичноњ науки. ќсобливо тих закордонних установ, де пост≥йно вивчають украњнську пол≥тичну думку, розвивають пол≥тичну науку та анал≥зують сучасн≥ пол≥тичн≥ проблеми й перспективи розвитку нашоњ держави. Ќасамперед це науков≥ украњнськ≥ заклади в ем≥грац≥њ. —еред них сл≥д вид≥лити так≥:

- ”крањнський соц≥олог≥чний ≥нститут у ¬≥дн≥. ѕерший науковий украњнський заклад в ем≥грац≥њ, заснований в 1919 р. ћ. √рушевським. ѕро≥снувавши до 1922 р., ≥нститут п≥дготував ≥ видав друком р€д роб≥т ћ.√рушевського, ћ. ƒрагоманова, —. ѕодолинського ≥ ≥н.

- ”крањнський в≥льний ун≥верситет. Ќауково-педагог≥чний та видавничий украњнський заклад, заснований у ¬≥дн≥. ѕот≥м функц≥онував у ѕраз≥, а з 1945 р. Ц у ћюнхен≥.

- —х≥дно - ™вропейський досл≥дницький ≥нститут ≥м. ¬. Ћипинського. ƒ≥Ї з 1963 р. у ‘≥ладельф≥њ (—Ўј). “ут збер≥гають, опрацьовують та публ≥кують арх≥вн≥ матер≥али ≥ творчий доробок ¬. Ћипинського, ≥нш≥ документи, пов'€зан≥ з нов≥тньою ≥стор≥Їю ”крањни.

” 90-т≥ роки ’’ ст. за€вили про себе ≥ в≥тчизн€н≥ пол≥толог≥чн≥ центри. ƒо них, зокрема належать:

Ц ≥нститут держави ≥ права ≥м.. ¬.ћ.  орецького ЌјЌ ”крањни. Ќауково-досл≥дницька установа, де досл≥джуЇтьс€ широке коло правових, пол≥тичних та м≥жнародних проблем, що мають важливе значенн€ дл€ розвитку €к юридичноњ, так ≥ пол≥тичноњ науки, становленн€ украњнськоњ правовоњ держави. √оловн≥ напр€мки наукових досл≥джень Ц теоретичн≥ ≥ прикладн≥ проблеми формуванн€ ”крањни €к суверенноњ ≥ незалежноњ, демократичноњ, соц≥альноњ, правовоњ держави; роль закону в регулюванн≥ сусп≥льних в≥дносин; ефективн≥сть реал≥зац≥њ чинного законодавства; ≥стор≥€ розвитку пол≥тико-правових ≥нститут≥в в ”крањн≥; права ≥ свободи людини ≥ громад€нина та ≥н.

Ц ”крањнська асоц≥ац≥€ пол≥толог≥в. ”творена в 1991 р. у  иЇв≥ з метою спри€ти розвитков≥ пол≥тичних наук в ”крањн≥, п≥дготовки наукових кадр≥в, виробленн€ рекомендац≥й дл€ пол≥пшенн€ соц≥ально-пол≥тичноњ ситуац≥њ в республ≥ц≥, п≥дтримки зв'€зк≥в ≥ обм≥ну досв≥дом ≥з пол≥толог≥чними центрами заруб≥жних крањн ≥ м≥жнародних орган≥зац≥й.

Ц ≤нститут пол≥тичних ≥ етнонац≥ональних досл≥джень ЌјЌ ”крањни Ц науково-досл≥дницька установа, утворена в 1991 р. у  иЇв≥. √оловний напр€м д≥€льност≥ Ц досл≥дженн€ законом≥рностей пол≥тичного розвитку та етнонац≥ональних процес≥в. ” структур≥ ≥нституту д≥ють в≥дд≥ли етнопол≥толог≥њ, теоретичних та прикладних проблем пол≥толог≥њ, нац≥ональних меншин та ≥н. “акож при ц≥й установ≥ д≥ють науков≥ центри пол≥тичних технолог≥й, ≥стор≥њ пол≥толог≥њ, проблем церкви та етноконфес≥йних досл≥джень ≥ ≥н.

Ц ”крањнська академ≥€ пол≥тичних наук. ƒобров≥льна громадська орган≥зац≥€, що об'ЇднуЇ науковц≥в, викладач≥в навчальних заклад≥в, прац≥вник≥в орган≥в державноњ влади та управл≥нн€, м≥сцевого самовр€дуванн€ з метою спри€нн€ розвитку пол≥тичноњ науки.

ѕор€д з державними установами проблеми пол≥тичноњ науки вивчаютьс€ ≥ досл≥джуютьс€ ц≥лою низкою приватних установ. «начну роль в розвитку прикладноњ пол≥толог≥њ в≥д≥грають соц≥олог≥чн≥ центри, €к≥ пост≥йно провод€ть соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ пол≥тичноњ думки населенн€ ”крањни ≥ дають своњ експертн≥ оц≥нки пол≥тичним р≥шенн€м, рекомендац≥њ по вир≥шенню тих чи ≥нших пол≥тичних проблем.

”твердженню пол≥тичноњ думки в украњнському сусп≥льств≥ в сучасних умовах значною м≥рою спри€Ї система вищоњ ≥ частково середньоњ осв≥ти в ”крањн≥, €ка зор≥Їнтована на затвердженн€ пол≥тичних знань у молод≥жному середовищ≥.

ѕитанн€ й завданн€

1. Ќазв≥ть основн≥ риси, властив≥ розвитку пол≥тичноњ думки в пер≥од  ињвськоњ –ус≥.

2. ¬ €ких творах викладен≥ основн≥ пол≥тичн≥ ≥дењ кн€жоњ доби?

3. Ќазв≥ть особливост≥ соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни в XVI Ц перш≥й половин≥ XVII ст.

4. яка роль Ѕ. ’мельницького в становленн≥ украњнськоњ державност≥?

5. який внесок у розвиток украњнськоњ пол≥тичноњ думки зробила  иЇво-ћогил€нська академ≥€?

6. ѕроанал≥зуйте вимоги  ирило-ћефод≥њвського товариства по формуванню державно-пол≥тичного ладу.

7. як≥ пол≥тичн≥ ≥дењ ћ. ƒрагоманова робл€ть його одним ≥з найвизначн≥ших представник≥в украњнськоњ пол≥тичноњ думки?

8. як ≥ ким висв≥тлювалис€ проблеми нац≥онального в≥дродженн€ й державност≥ в сусп≥льно-пол≥тичн≥й думц≥ ”крањни другоњ половини XIX Ц початку XX ст.?

9. як≥ основн≥ проблеми постали перед пол≥тичною думкою п≥сл€ набутт€ ”крањною незалежност≥?

–екомендована л≥тература

1. √етьмани ”крањни. ≤сторичн≥ портрети. Ц  ., 1990.

2. √рушевський ћ. ’то так≥ украњнц≥ ≥ чого вони хочуть. Ц  ., 1991.

3. Ћевенець Ќ.ј. “еоретико-методолог≥чн≥ засади украњнськоњ сусп≥льно-пол≥тичноњ думки. ѕроблеми становленн€ та розвитку. Ц  ., 2001.

4. ѕ≥ча ¬. ћ., ’ома Ќ. ћ. ѕол≥толог≥€: Ќавчальний пос≥бник. Ц  .- Ћьв≥в, Ц 2001.

5. ѕол≥толог≥€: наука про пол≥тику/ «а ред.  ремен€ ¬.√. Ц  .Ц’., Ц 2001.

6. ѕол≥толог≥€: ≥стор≥€ та методолог≥€ / «а ред. ‘.ћ.  ирилюка. Ц  ., 2000.

7. ѕол≥толог≥€: ѕ≥дручник / ћ.≤. ѕанов (кер≥вн. авт. кол.), Ћ. ћ. √ерас≥на, ¬. —. ∆уравський та ≥н. Ц  ., 2005.

8. –удич ‘. ћ. ѕол≥толог≥€: ѕ≥дручник. Ц  ., 2004.

9. ”крањнська пол≥толог≥€: витоки та еволюц≥€. Ќавч. пос≥бник/ «а ред. ‘.  ирилюка Ц  ., 1995.

10. ”крањнська державн≥сть у ’’ стол≥тт≥: ≤сторико-пол≥толог≥чний анал≥з. Ц  , 1996.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 465 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2269 - | 1941 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.