Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ напр€мки розвитку сусп≥льно-пол≥тичноњ думки в ”крањн≥ в ’VIII -XIX ст




” XVIII ст. в ”крањн≥ значну роль у розвитку соц≥ально-пол≥тичноњ думки в≥д≥грало просв≥тництво. јктивними творц€ми в≥тчизн€ноњ ф≥лософ≥њ просв≥тництва були √. —коворода, як≥в  озельський, ¬олодимир  апн≥ст, ѕетро Ћод≥й, ¬асиль  араз≥н й ≥н.

ѕросв≥тництво Ц сусп≥льно-пол≥тична теч≥€, представники €коњ прагнули усунути недол≥ки ≥снуючого сусп≥льства, зм≥нити його звичањ, пол≥тику, побут шл€хом поширенн€ ≥дей добра, справедливост≥, наукових знань.

—еред просв≥тител≥в ”крањни пом≥тною ф≥гурою на пол≥тичному небокрањ виступав √ригор≥й —коворода (1722Ц1794 р.).

” своњх ф≥лософських концепц≥€х ≥ просв≥тительськ≥й д≥€льност≥ √.—коворода прид≥л€Ї головну увагу людин≥ ≥ њњ сутност≥, р≥зко засуджуЇ пороки сучасного йому сусп≥льства, тавруЇ царат €к оплот зла, критикуЇ дух≥вництво, чиновник≥в феодального державного апарата, жагуче в≥дстоюЇ р≥вн≥сть м≥ж людьми, право кожного, незалежно в≥д соц≥ального стану, на щаст€, вважаючи волю найвищим дос€гненн€м людини.

ѕросв≥тництво в ”крањн≥ XVIII ст. розвивалос€ в русл≥ вимог сусп≥льно-пол≥тичного житт€, осмислюючи сам≥ гостр≥ й важлив≥ проблеми.

¬ 40-х роках XIX ст. в ”крањн≥ формуютьс€ два основних напр€мки сусп≥льно-пол≥тичноњ думки: л≥берально-демократичне й революц≥йно-демократичне. ≤деологами л≥берально-демократичного напр€мку виступали: ћикола  остомаров, ¬олодимир јнтонович, ћихайло ƒрагоман≥в й ≥нш≥, а революц≥йно-демократичного Ц —ерг≥й ѕодолинський, “арас Ўевченко, ≤ван ‘ранко, Ћес€ ”крањнка й ≥нш≥. „≥тке розмежуванн€ на два ведучих напр€мки про€вилос€ й у д≥€льност≥ першоњ таЇмноњ пол≥тичноњ орган≥зац≥њ в ”крањн≥ Ц  ирило-ћефод≥њвськ≥м товариств≥. ÷€ орган≥зац≥€ виникла в  иЇв≥ наприк≥нц≥ 1845 Ц початку 1846 р. ≥ ставила своЇю метою створенн€ слов'€нськоњ демократичноњ федерац≥њ на чол≥ з ”крањною. «асновниками товариства були професор  ињвського ун≥верситету ћикола  остомаров, студент ¬асиль ЅЇлозерський ≥ чиновник, генерал-губернатор ћикола √улак. јктивну участь у д≥€льност≥ товариства приймав “арас Ўевченко. ќрган≥зац≥€ про≥снувала недовго. ÷арський ур€д розкрив й розгромив  ирило-ћефод≥њвське товариство, а “араса Ўевченко за революц≥йну д≥€льн≥сть заарештували й в 1847 р. в≥ддали в солдати.

ќсновн≥ ≥дењ орган≥зац≥њ й програмн≥ положенн€ викладен≥ в Ђ низ≥ бутт€ украњнського народуї й Ђ”став≥ —лов'€нського товариства св€тих  ирила й ћефод≥€ї. “овариство ставило завданн€м нац≥ональне й соц≥альне зв≥льненн€ ”крањни: л≥кв≥дац≥ю кр≥посництва, станових прив≥лењв, проголошенн€ свободи сов≥ст≥ й т.д. ƒо складу слов'€нськоњ федерац≥њ передбачалос€ вв≥йти ”крањн≥, –ос≥њ, ѕольщ≥, „ех≥њ, —ерб≥њ, Ѕолгар≥њ. ¬ища законодавча влада повинна належати двопалатному сейму, а виконавча Ц президентов≥. „лени товариства прагнули створити пол≥тичний ≥деал, зд≥йсненн€ €кого принесло б насамперед волю ”крањн≥.

” друг≥й половин≥ XIX ст. в ≥стор≥њ сусп≥льно-пол≥тичноњ думки ”крањни видне м≥сце займаЇ творч≥сть ћихайла ƒрагоманова (1841Ц1895 р.). …ого сусп≥льно-пол≥тична концепц≥€ сполучала соц≥ал≥стичн≥ ≥дењ соц≥альноњ р≥вност≥ й справедливост≥ з буржуазно-демократичними ≥де€ми конституц≥йного права, широкого м≥сцевого самовр€дуванн€, необх≥дн≥стю пол≥тичноњ боротьби й т.п.

—уть його програми пол≥тичноњ боротьби дл€ украњнц≥в пол€гала в тому, щоб домагатис€ пол≥тичних реформ, демократизац≥њ й федерал≥зац≥њ в рамках –ос≥њ й јвстро-”горщини, а центром ц≥Їњ нац≥ональноњ боротьби повинна була стати √аличина. ¬≥н уважав, що нац≥ональн≥ права можуть бути дос€гнут≥ на основ≥ пол≥тичних свобод Ц чим б≥льше пол≥тичних свобод, тим б≥льше нац≥ональних прав.

ќдним ≥з представник≥в революц≥йно-демократичноњ теч≥њ в пол≥тичн≥й думц≥ ”крањни був ≤. ‘ранко (1856Ц1916 р.). ¬≥н був соц≥ал≥стом, але не виступав за диктатуру пролетар≥ату, акцентував увагу не на класових, а на загальнолюдських ц≥нност€х. —оц≥ал≥зм, на думку ». ‘ранко, повинен базуватис€ на широкому самовр€дуванн≥. ћислитель виступав за р≥вн≥сть вс≥х нац≥й ≥ вважав, що найкращим р≥шенн€м нац≥ональноњ проблеми може бути створенн€ державних об'Їднань зм≥шаного (федеративно-конфедеративного) типу, основою €ких була б сол≥дарн≥сть ≥нтерес≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 567 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2022 - | 1963 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.