Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тичн≥ теор≥њ ’1’ Ц початку ’’ ст




ƒл€ першоњ половини XIX ст. характерне зм≥цненн€ буржуазних прав ≥ свобод, прийн€тт€ в≥дпов≥дних кодекс≥в ≥ конституц≥й. јктив≥зуЇтьс€ д≥€льн≥сть пол≥тичних парт≥й. ¬иникаЇ сучасна представницька держава у форм≥ конституц≥йноњ монарх≥њ або республ≥ки.

Ќа початку XIX ст. проблеми науки про пол≥тику, пол≥тичну владу й пол≥тичн≥ в≥дносини знайшли розробку в прац€х в≥домого н≥мецького ф≥лософа √еорга ¬≥льгельма ‘р≥др≥ха √егел€ (1770Ц1831 р.). ѕол≥тичн≥ питанн€ функц≥онуванн€ держави й права перебували в центр≥ уваги √егел€ на вс≥х етапах творчоњ еволюц≥њ його погл€д≥в. ” найб≥льш ц≥льному й систематичному вид≥ вони викладен≥ в одному ≥з самих значних здобутк≥в ≥стор≥њ пол≥тичних навчань У‘≥лософ≥њ праваФ (1820 р.). ќсновне завданн€ ф≥лософ≥њ права, в≥дпов≥дно до √егел€, Ц наукове п≥знанн€ держави й права, а не вказ≥вка на те, €кими вони повинн≥ бути.

ќсновн≥ положенн€ пол≥тичноњ концепц≥њ √егел€ пол€гають у наступному:

ѕо-перше, держава того часу Ц це конституц≥йна монарх≥€, що волод≥Ї сильною бюрократичною виконавчою владою, ур≥вноваженою участю громад€н в управл≥нн≥.

ѕо-друге, правова й ≥нституц≥ональна структура держави перебуваЇ в процес≥ зм≥н, викликаних пристосуванн€м теоретичних передумов до традиц≥йних умов.

ѕо-третЇ, пол≥тичне житт€ кожноњ епохи формуЇтьс€ й визначаЇтьс€ дом≥нуючими духовними й матер≥альними силами даноњ епохи, њњ культури й цив≥л≥зац≥њ.

√егель вид≥л€Ї громад€нське сусп≥льство й пол≥тичну державу, даЇ њхнЇ визначенн€ й указуЇ на розходженн€.

—тосовно до конкретно-≥сторичного аспекту гегел≥вського навчанн€ варто звернути увагу на те, що в умовах нап≥вфеодальноњ Ќ≥меччини √егель при вс≥й пом≥рност≥ й компром≥сност≥ його погл€д≥в займав ≥сторично прогресивн≥ позиц≥њ, обірунтовував необх≥дн≥сть сусп≥льних перетворень, був прихильником конституц≥йноњ монарх≥њ й законност≥,буржуазних прав ≥ свобод, приватноњ власност≥ й свободи договор≥в ≥ т.п.

ѕол≥тичне вченн€ √егел€ вплинуло на наступну ≥стор≥ю пол≥тичноњ думки. √егел≥вська ф≥лософ≥€ давала досить широкий прост≥р дл€ обірунтуванн€ €к консервативних, реакц≥йних, так ≥ критичних, опозиц≥йних погл€д≥в. ÷е було наочно продемонстровано в наступн≥й ≥стор≥њ гегель€нства й трактувань його вченн€ з р≥зних ≥дейно-теоретичних позиц≥й.

¬ XIX ст. сформувалос€ марксистське пол≥тичне вченн€, €ке зробило вплив не т≥льки на розвиток теор≥њ, але й на дол≥ багатьох народ≥в. «асновниками марксизму були  арл ћаркс (1818Ц1883 р.) ≥ ‘р≥др≥х Ёнгельс (1820Ц1895 р.).

Ѕ≥льше п≥втора стор≥ч не вщухають суперечки навколо теоретичноњ спадщини  . ћаркса й ‘. Ёнгельса. Ќа в≥дм≥ну в≥д гегель€нства, марксизм виступаЇ не т≥льки €к напр€мок теоретичноњ думки, але ≥ €к впливова теч≥€ соц≥ально-пол≥тичноњ думки, т≥сно пов'€зана з масовими сусп≥льними рухами XIX ≥ ’’ ст. Ќа думку р€ду пол≥толог≥в, марксистська концепц≥€ пол≥тики в њњ класичному вид≥ виступила в €кост≥ УмостаФ, що забезпечуЇ наступн≥сть м≥ж класичними концепц≥€ми минулого й сучасних њњ ≥нтерпретац≥й. Ѕагато сучасних концепц≥й пол≥тики формувалис€ п≥д безпосередн≥м впливом марксизму або в боротьб≥ з ним.

ќсновн≥ пол≥толог≥чн≥ концепц≥њ марксизму:

1. ћатер≥ал≥стичне розум≥нн€ ≥стор≥њ. ќсновний принцип ц≥Їњ концепц≥њ Ц визнанн€ первинност≥ сусп≥льного бутт€ й вторинност≥ сусп≥льноњ св≥домост≥. «≥ складноњ сукупност≥ сусп≥льних €вищ марксизм вид≥л€Ї матер≥альн≥ в≥дносини, €к≥ визначають ≥деолог≥чн≥ сусп≥льн≥ в≥дносини. ¬ основ≥ цього вид≥ленн€ лежить той простий ≥ природний факт, що люди, перш н≥ж займатис€ наукою, пол≥тикою, ф≥лософ≥Їю, рел≥г≥Їю й т.п., мають њсти, пити, од€гатис€, мати житло й т.д. ” процес≥ виробництва матер≥альних благ вони вступають у певн≥, в≥д њхньоњ вол≥ не залежн≥ виробнич≥ в≥дносини, €к≥ становл€ть матер≥альну основу, реальний базис сусп≥льства, на €кому п≥дн≥маЇтьс€ ≥деолог≥чна й пол≥тична надбудова сусп≥льства.

2.  ласовий п≥дх≥д до вс≥х €вищ, що в≥дбувають у сусп≥льств≥. Ќаприклад, обумовлен≥сть факту ≥снуванн€ пол≥тичноњ надбудови на€вн≥стю соц≥альних клас≥в, визначен≥сть форми держави процесами взаЇмод≥њ клас≥в, залежн≥сть напр€мк≥в ≥ метод≥в д≥€льност≥ апарата держави в≥д сп≥вв≥дношенн€ класових сил ≥ т.д.

3. ¬ченн€ про диктатуру пролетар≥ату.  . ћаркс ≥ ‘. Ёнгельс обірунтовували необх≥дн≥сть завоюванн€ пол≥тичноњ влади пролетар≥атом дл€ побудови нового сусп≥льства.

ѕол≥толог≥чн≥ концепц≥њ марксизму знайшли в≥дбитт€ в теоретичн≥й ≥ практичн≥й д≥€льност≥ ¬.≤. Ћен≥на (1870Ц1924 р.). ” лен≥нських роботах особлива увага прид≥лена походженню, сут≥ й майбутност≥ держави, питанн€м диктатури пролетар≥ату €к влади роб≥тничого класу. ” пол≥толог≥чн≥й спадщин≥ Ћен≥на значне м≥сце належить також вченню про пол≥тичну парт≥ю. Ћен≥н розробив теоретичн≥ основи й створив пол≥тичну парт≥ю, що зум≥ла вз€ти в руки пол≥тичну владу в держав≥ й довгий час залишалас€ Їдиною правл€чою парт≥Їю.

ќсоблива роль у розвитку пол≥тичноњ науки належить н≥мецькому соц≥ологов≥ ћаксу ¬еберу (1864Ц1920 р.). як ≥ класики марксизму, ћ. ¬ебер вважав, що пол≥тика Ц це область сусп≥льних в≥дносин, що стосуЇтьс€ влади або наданн€ впливу на розпод≥л влади, чи то м≥ж державами, чи то усередин≥ держави м≥ж групами людей, €к≥ вона в соб≥ м≥стить. ќднак веберовський п≥дх≥д в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д марксизму акцентуванн€м уваги на соц≥окультурних факторах пол≥тичного розвитку (ц≥нност€х, в≥руванн€х, ≥деалах ≥ т.д.). ѕ≥д впливом ћ. ¬ебера в пол≥тичн≥й науц≥ склалос€ стале переконанн€ про демократ≥ю €к специф≥чну зах≥дну ц≥нн≥сть, нерозривно пов'€зану ≥з протестантською етикою, духом ≥ндив≥дуал≥зму, культурою консенсусу.

Ќайб≥льш ≥стотна ≥де€ веберовськоњ концепц≥њ пол≥тики пол€гаЇ в тому, що пол≥тика Ї особливим видом людськоњ д≥€льност≥. « одного боку, вона €вл€Ї собою п≥дприЇмство, апарат лег≥тимного пануванн€, а з ≥ншого боку Ц специф≥чну профес≥йну д≥€льн≥сть, що зач≥паЇ все громадське житт€. ¬се сусп≥льство й вс≥ люди в цьому п≥дприЇмств≥ залежно в≥д свого м≥сц€ д≥л€тьс€ на три категор≥њ: перша Ц пол≥тики з нагоди (р€дов≥ виборц≥); друга Ц пол≥тики по сум≥сництву (парт≥йн≥ актив≥сти); трет€ Ц профес≥онали. «начний внесок був зроблений ћ. ¬ебером у розвиток теор≥й влади, бюрократ≥њ, л≥дерства. ÷ей матер≥ал буде розгл€нутий у в≥дпов≥дних розд≥лах курсу.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 468 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2345 - | 2073 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.