Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 атегор≥њ й функц≥њ пол≥толог≥њ. ѕрикладна пол≥толог≥€




як ≥ вс€ка наукова дисципл≥на, що маЇ предмет досл≥дженн€, пол≥толог≥€ маЇ свою систему категор≥й, тобто вузлових пон€ть, за допомогою €ких розкриваЇтьс€ предмет науки.

—пециф≥кою пол≥толог≥чного категор≥йного апарата Ї те, що будучи сформованим п≥зн≥ше, н≥ж апарати ≥нших сусп≥льствознавчих наук, в≥н запозичив багато категор≥й з ≥сторичних, ф≥лософських, правових, соц≥олог≥чного словник≥в. „имало терм≥н≥в пол≥толог≥€ почерпнула з област≥ природничих наук: к≥бернетики, б≥олог≥њ, теоретичноњ математики й ≥н. —истема пол≥толог≥чних категор≥й перебуваЇ в розвитку, вона пост≥йно збагачуЇтьс€ й на м≥жнародному, ≥ на в≥тчизн€ному р≥вн€х. ѕроте вже всто€лис€, ув≥йшли в широку практику де€к≥ елементарн≥ пон€тт€. ¬они^-то й будуть розкриватис€ й тлумачитис€ в наступних темах.

ƒо числа найважлив≥ших категор≥й пол≥толог≥њ в≥днос€тьс€: пол≥тика, пол≥тична влада, пол≥тична система сусп≥льства, пол≥тичний режим, громад€нське сусп≥льство, пол≥тичн≥ парт≥њ, пол≥тична культура, пол≥тична ел≥та, пол≥тичне л≥дерство й ≥н.

ѕол≥толог≥чн≥ пон€тт€ й оц≥нки, вплив пол≥толог≥њ на житт€ сучасного сусп≥льства стають усе б≥льше розповсюдженими й ≥стотними. ÷е св≥дчить про на€вн≥сть р≥зноман≥тних зв'€зк≥в пол≥толог≥њ ≥з сусп≥льством, про виконанн€ нею р€ду важливих функц≥й. ¬ид≥лимо найб≥льш очевидн≥ (див. мал. 1.2).

ћалюнок 1.2. Ц ‘ункц≥њ пол≥толог≥њ

“еоретико-п≥знавальна функц≥€ пов'€зана з ви€вленн€м, вивченн€м, розум≥нн€м р≥зних тенденц≥й. труднощ≥в, протир≥ч пол≥тичних процес≥в, з оц≥нкою пол≥тичних под≥й, що в≥дбулис€.

ћетодолог≥чнафункц≥€ пол≥тичноњ науки, припускаЇ, що розум≥нн€ загальних законом≥рностей пол≥тичного житт€ сусп≥льства допоможе ≥ншим соц≥альним наукам у вир≥шенн≥ њхн≥х специф≥чних завдань.

јнал≥тична функц≥€ пол≥толог≥њ, €к й ≥нших сусп≥льних наук, спр€мована на збагненн€ сут≥ пол≥тичних процес≥в, €вищ, њхню всеб≥чну оц≥нку.

–егул€тивна функц≥€ пол€гаЇ в т≥м, що пол≥толог≥€ спри€Ї виробленню правильних ор≥Їнтир≥в у бурхливих пол≥тичних потоках, забезпечуЇ вплив людей й орган≥зац≥й на пол≥тичний процес, њхню участь у пол≥тичних под≥€х.

—уть прогностичноњ функц≥њ в т≥м, що знанн€ св≥тових тенденц≥й пол≥тичного розвитку ≥ њхнЇ сп≥вв≥днесенн€ з ≥снуючими в сусп≥льств≥ групами ≥нтерес≥в дозвол€Ї завчасно визначити ефективн≥сть передбачуваних пол≥тичних р≥шень. Ќа€вн≥сть попередньоњ експертизи допомагаЇ застрахувати сусп≥льство в≥д негативних насл≥дк≥в ≥ неефективних д≥й.

Ќаукове прогнозуванн€ майбутнього зд≥йснюЇ спец≥альна наука Ц футуролог≥€. ’арактерною рисою футуролог≥њ Ї те, що вона складаЇ середньостроков≥ прогнози (близько 50 рок≥в). ќднак цей пер≥од занадто великий, щоб визнати в≥рог≥дним пр€ме прогнозуванн€ насл≥дк≥в. Ќа сучасному етап≥ особливо великого значенн€ набуваЇ короткострокове прогнозуванн€ насл≥дк≥в пол≥тичноњ повед≥нки суб'Їкт≥в у р≥зних рег≥онах крањни та пол≥тичних акц≥й, що провод€тьс€ ними.

”мовно пол≥толог≥ю можна розд≥лити на теоретичну й прикладну. ќбидв≥ складов≥ нерозривно пов'€зан≥ м≥ж собою, доповнюють ≥ збагачують один одного.

“еоретична пол≥толог≥€ ставить своњм завданн€м отриманн€ нового знанн€, по€сненн€ ≥ розум≥нн€ пол≥тичноњ реальност≥, розробку нових концептуальних моделей реальност≥.

ѕрикладна пол≥толог≥€ Ц це галузь пол≥тичноњ науки, що досл≥джуЇ конкретн≥ пол≥тичн≥ ситуац≥њ з метою одержанн€ дл€ зац≥кавлених ос≥б й орган≥зац≥й певноњ ≥нформац≥њ, розробки дл€ них пол≥тичних прогноз≥в, практичних порад ≥ рекомендац≥й.

—пециф≥ка прикладноњ пол≥толог≥њ €скраво про€вл€Їтьс€ в њњ ц≥л€х ≥ к≥нцевому продукт≥. “еоретична пол≥толог≥€ ставить метою одержанн€ нових загальних абстрактних знань, досить ун≥версальних, або знань, що характеризують ц≥л≥ типи €вищ. ѕрикладна пол≥толог≥€ прагне розробити в основному короткостроков≥ прогнози передбачуваних под≥й, дати конкретн≥ рекомендац≥њ певним учасникам пол≥тичного процесу.

ѕрикладними пол≥толог≥чними досл≥дженн€ми займаютьс€, €к правило, профес≥йн≥ анал≥тики, експерти, ≥м≥джмейкери (фах≥вц≥ з≥ створенн€ в у€в≥ громад€н, особливо виборц≥в, позитивного образа пол≥тика), радники пол≥тичних д≥€ч≥в й ≥нших особистостей, що мають в≥дношенн€ до реальноњ пол≥тики.

ѕрикладн≥ досл≥дженн€ звичайно зд≥йснюютьс€ за замовленн€м державних орган≥в, парт≥й, ≥нших орган≥зац≥й, кандидат≥в на виборн≥ пости й т.д. “ак≥ досл≥дженн€ досить широко використовуютьс€ при п≥дготовц≥ ур€дових р≥шень, а також при проведенн≥ виборчих кампан≥й. ѕрикладна пол≥толог≥€ розробл€Ї технолог≥њ керуванн€ виборчими кампан≥€ми, процесами створенн€ пол≥тичних парт≥й й об'Їднань, використанн€ можливостей засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ в дос€гненн≥ тих або ≥нших пол≥тичних ц≥лей.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 554 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2270 - | 2080 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.