Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетоди пол≥толог≥чного досл≥дженн€




ƒ≥€льн≥сть людей у будь-€к≥й њњ форм≥ (наукова, практична й т.д.) визначаЇтьс€ ц≥лим р€дом фактор≥в.  ≥нцевий њњ результат залежить не т≥льки в≥д того, хто д≥Ї (суб'Їкт) або на що вона спр€мована (об'Їкт), але й в≥д того, €к в≥дбуваЇтьс€ даний процес, €к≥ способи, прийоми, засоби при цьому застосовуютьс€.

ћетоди досл≥дженн€ Ц це прийоми й способи дос€гненн€ певних результат≥в у практичн≥й ≥ п≥знавальн≥й д≥€льност≥.

«алежно в≥д конкретноњ мети досл≥дженн€ пол≥толог≥€ вибираЇ р≥зн≥ прийоми й способи анал≥зу, €ких досить багато. ”мовно методи, використовуван≥ при вивченн≥ пол≥тичних €вищ ≥ процес≥в, можна розд≥лити на загальнотеоретичн≥ й конкретно-емп≥ричн≥ (див. мал. 1.3).

¬ реальних досл≥дженн€х вс≥ методи взаЇмно перепл≥таютьс€, доповнюючи один одного.

ƒо групи загальнотеоретичних метод≥в в≥днос€тьс€ ≥нституц≥ональний, ≥сторичний, системний, пор≥вн€льний, психолог≥чний, б≥хев≥ористський й ≥н.

 
 

 

 


ћалюнок 1.3 Ц ќсновн≥ методи досл≥дженн€, €к≥ використовуЇ пол≥толог≥€

≤нституц≥ональний метод ор≥Їнтований на вивченн€ взаЇмод≥њ пол≥тичних ≥нститут≥в: держави, њњ орган≥в, пол≥тичних парт≥й й ≥нших громадських орган≥зац≥й. јнал≥з будуЇтьс€, виход€чи з≥ сформованих ≥ сусп≥льно вкор≥нених пол≥тичних форм ≥ формальних правил прийн€тт€ р≥шень.

≤сторичний метод заснований на вивченн≥ пол≥тичних €вищ у њхньому розвитку. ƒостоњнство ≥сторичного методу пол€гаЇ насамперед у т≥м, що в≥н даЇ можлив≥сть вивчати пол≥тичн≥ процеси в контекст≥ т≥Їњ ≥сторичноњ обстановки, у €к≥й вони виникають ≥ розвиваютьс€. “акож цей метод дозвол€Ї анал≥зувати неодноразово повторюван≥ в ≥стор≥њ €вища (наприклад, в≥йни й революц≥њ).

¬икористовуючи ≥сторичний метод, досл≥дники мають можлив≥сть узагальнювати сучасний ≥сторичний досв≥д розвитку пол≥тичних систем. јнал≥з р≥зних етап≥в у рус≥ пол≥тичних процес≥в дозвол€Ї ви€вити законом≥рност≥ в њхньому розвитку.

¬ажлив≥сть застосуванн€ в пол≥тичному анал≥з≥ ≥сторичного методу у велик≥й м≥р≥ обумовлена потребами пол≥тичноњ практики. —воЇчасне й правильне його застосуванн€ дозвол€Ї уникнути про€в≥в волюнтаризму й суб'Їктив≥зму в пол≥тиц≥.

ѕор≥вн€льний метод. ƒл€ того щоб зрозум≥ти ≥стинну сутн≥сть св≥ту пол≥тичного, необх≥дно вивчати р≥зн≥ форми його про€ву в р≥зних крањнах ≥ рег≥онах, соц≥ально-економ≥чних, сусп≥льно-≥сторичних ситуац≥€х, у р≥зних нац≥й ≥ народ≥в ≥ т.д. ” цьому контекст≥ €к об'Їкти пор≥вн€льного анал≥зу можуть виступати не т≥льки пол≥тична система у вс≥й ц≥л≥сност≥, њњ форми, типи й р≥зновиди, але ≥ њњ конкретн≥ складов≥. ј це державн≥ структури, законодавч≥ органи, парт≥њ й парт≥йн≥ системи, виборч≥ системи, механ≥зми пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ й т.д. —учасн≥ пор≥вн€льн≥ пол≥тичн≥ досл≥дженн€ охоплюють дес€тки, а то й сотн≥ пор≥внюваних об'Їкт≥в, провод€тьс€ з використанн€м €к €к≥сних п≥дход≥в, так ≥ нов≥тн≥х математичних ≥ к≥бернетичних засоб≥в збору й обробки ≥нформац≥њ.

≤снуЇ к≥лька р≥зновид≥в пор≥вн€льних досл≥джень: кросснац≥ональн≥ пор≥вн€нн€ ор≥Їнтован≥ на з≥ставленн€ держав один з другою; пор≥вн€но ор≥Їнтований опис окремих випадк≥в; б≥нарний анал≥з, заснований на пор≥вн€нн≥ двох (найчаст≥ше схожих крањн); кросскультурн≥ й кросс≥нституц≥йн≥ пор≥вн€нн€, нац≥лен≥ в≥дпов≥дно на з≥ставленн€ нац≥ональних культур й ≥нститут≥в.

—истемний метод акцентуЇ увагу на ц≥л≥сност≥ пол≥тики й характер≥ њњ взаЇмин ≥з зовн≥шн≥м середовищем. Ќайб≥льш широке застосуванн€ системний метод знаходить при досл≥дженн≥ складних об'Їкт≥в, що розвиваютьс€, Ц багатор≥вневих, €к правило, таких що самоорган≥зуютьс€. ƒо них, зокрема, ≥ в≥днос€тьс€ пол≥тичн≥ системи, орган≥зац≥њ, ≥нститути. ѕри системному п≥дход≥ об'Їкт розгл€даЇтьс€ €к безл≥ч елемент≥в, взаЇмозв'€зок €ких обумовлюЇ ц≥л≥сн≥ властивост≥ ц≥Їњ безл≥ч≥. Ќаприклад, серед пол≥тичних ≥нститут≥в важливе м≥сце належить держав≥. ѕри њњ анал≥з≥ основний акцент робитьс€ на ви€вленн≥ р≥зноман≥тт€ зв'€зк≥в ≥ в≥дносин, що мають м≥сце €к усередин≥ держави (системи), так й у њњ взаЇминах ≥з зовн≥шн≥м оточенн€м (≥ншими пол≥тичними ≥нститутами усередин≥ крањни, державами).

«а допомогою системного методу вдаЇтьс€ також ч≥тко визначити м≥сце пол≥тики в розвитку сусп≥льства, њњ найважлив≥ш≥ функц≥њ, можливост≥ при зд≥йсненн≥ перетворень.

ќднак системний метод малоефективний при анал≥з≥ повед≥нки окремих особистостей у пол≥тиц≥ (наприклад, рол≥ л≥дера), при розгл€д≥ конфл≥кт≥в ≥ досл≥дженн≥ кризових ситуац≥й.

ѕсихолог≥чний метод ор≥Їнтований на вивченн€ суб'Їктивних механ≥зм≥в пол≥тичного поводженн€ людей, њхн≥х ≥ндив≥дуальних €костей, рис характеру, а також на з'€суванн€ типових механ≥зм≥в психолог≥чних мотивац≥й, рол≥ п≥дсв≥домих фактор≥в у пол≥тичному житт≥.

ћехан≥зми п≥дсв≥домоњ мотивац≥њ досл≥джували багато вчених, але особлива роль у цьому напр€мку належить «. ‘рейду. Ќа його думку, в основ≥ д≥й людини лежать несв≥дом≥ пот€ги до насолоди сексуальноњ властивост≥ (л≥б≥до). јле вони вступають у протир≥чч€ з розповсюдженими соц≥альними обмеженн€ми. ¬иникаюч≥ на цьому ірунт≥ незадоволен≥сть ≥ внутр≥шн≥ конфл≥кти привод€ть до субл≥мац≥њ (тобто перемиканню) енерг≥њ ≥нстинкт≥в у р≥зн≥ област≥ життЇд≥€льност≥, у тому числ≥ в соц≥ально-пол≥тичну сферу.

” ц≥лому психолог≥зм в≥д≥граЇ значну роль у досл≥дженн€х пол≥тичноњ сфери по р€ду напр€мк≥в:

Ј вплив психолог≥чних фактор≥в на розробку й прийн€тт€ пол≥тичних р≥шень ≥ на њхнЇ сприйн€тт€ громад€нами;

Ј оптим≥зац≥€ образа влади або пол≥тичноњ системи;

Ј створенн€ психолог≥чних портрет≥в л≥дер≥в;

Ј анал≥з залежност≥ пол≥тичноњ повед≥нки громад€н в≥д њхнього включенн€ в соц≥альне середовище;

Ј досл≥дженн€ психолог≥чних характеристик р≥зних соц≥альних груп (етнос≥в, клас≥в, груп ≥нтерес≥в, юрби, демограф≥чних ≥ т.п.) ≥ ≥н.

—воЇр≥дну революц≥ю в пол≥тичн≥й науц≥ зробив б≥хев≥ористський метод. Ѕ≥хев≥оризм (з англ. "поводженн€") Ц у буквальному значенн≥ наука про повед≥нку. —уть б≥хев≥оризму пол€гаЇ у вивченн≥ пол≥тики за допомогою конкретного досл≥дженн€ р≥зноман≥тноњ повед≥нки окремих особистостей ≥ груп. ¬их≥дним положенн€м б≥хев≥оризму Ї твердженн€ про те, що повед≥нка людини Ї реакц≥€ на вплив зовн≥шнього середовища. ÷ю реакц≥ю можна спостер≥гати й описати. ѕол≥тика, стверджують б≥хев≥ористи, маЇ особист≥сний вим≥р.  олективн≥, групов≥ д≥њ людей, так чи ≥накше, звод€тьс€ до повед≥нки конкретних особистостей, що Ї головним об'Їктом пол≥тичного досл≥дженн€. Ѕ≥хев≥оризм в≥дкидаЇ пол≥тичн≥ ≥нститути €к об'Їкт досл≥дженн€ й визнаЇ такими повед≥нку ≥ндив≥д≥в у пол≥тичних ситуац≥€х.

Ѕ≥хев≥оризм з≥грав значну роль у становленн≥ й розвитку пор≥вн€льноњ й прикладноњ пол≥толог≥њ. —аме в рамках б≥хев≥оризму одержали всеб≥чний розвиток конкретно-емп≥ричн≥ методи, використовуван≥ пол≥тичною наукою.

ƒо групи конкретно-емп≥ричних метод≥в в≥днос€тьс€: опитуванн€ населенн€, анал≥з статистичного матер≥алу, вивченн€ документ≥в, ≥гров≥ методи, математичне моделюванн€, вивченн€ фольклору (част≥вок, анекдот≥в ≥ т.п.) ≥ ≥н.

ќпитуванн€населенн€, €к≥ провод€тьс€ €к у форм≥ анкетуванн€, так й ≥нтерв'юванн€, дають багатий фактичний матер≥ал дл€ ви€вленн€ р≥зного роду законом≥рностей. ј њхн≥й ретельний анал≥з даЇ можлив≥сть робити пол≥тичн≥ прогнози.

јнал≥з статистичних матер≥ал≥в дозвол€Ї одержувати досить над≥йн≥ результати при ви€вленн≥ тенденц≥й розвитку пол≥тичних процес≥в.

¬ивченн€ документ≥в включаЇ анал≥з оф≥ц≥йних матер≥ал≥в: програм парт≥й, стенограм зас≥дань ур€ду й парламент≥в, р≥зного роду зв≥т≥в, а також щоденник≥в, мемуар≥в. «начний ≥нтерес можуть представл€ти к≥но-фотодокументи, плакати.

«астосуванн€ ≥гровихметод≥в даЇ можлив≥сть з≥м≥тувати розвиток того або ≥ншого пол≥тичного €вища (переговори, конфл≥кт ≥ т.п.). ÷е дозвол€Ї досл≥дникам розкрити внутр≥шн≥ механ≥зми досл≥джуваного €вища, видати рекомендац≥њ дл€ прийн€тт€ р≥шень.

ћетод математичного моделюванн€ складаЇтьс€ з досл≥дженн€ пол≥тичних процес≥в й €вищ шл€хом розробки й вивченн€ моделей. Ќаприклад, по призначенню вид≥л€ють вим≥рювальн≥, описов≥, по€снювальн≥ й передбачуван≥ модел≥.

—ьогодн≥, у зв'€зку з удосконалюванн€м ≈ќћ ≥ програмних технолог≥й, моделюванн€ пол≥тичних макро- ≥ м≥кропроцес≥в стало одним з першор€дних напр€мк≥в у розвитку методолог≥њ пол≥тичноњ науки.

¬ивченн€ фольклору: анекдот≥в, част≥вок, погов≥рок ≥ т. п. даЇ змогу одержати ун≥кальний матер≥ал дл€ пол≥тичних досл≥джень, допомагаЇ зрозум≥ти в≥дношенн€ широких верств населенн€ до тих чи ≥нших пол≥тичних д≥€ч≥в, до прийн€тих пол≥тичних р≥шень.

–оль пол≥толог≥њ особливо зростаЇ в умовах реформуючого сусп≥льства, коли доводитьс€ вносити серйозн≥ зм≥ни в структуру пол≥тичноњ системи, у зм≥ст пол≥тичного процесу й характеру влади. ѕол≥толог≥€ допомагаЇ вир≥шувати виникаюч≥ на цьому шл€ху проблеми, регулювати сусп≥льну св≥дом≥сть ≥ контролювати пол≥тичне поводженн€ р≥зних груп людей.

ќсобливе значенн€ пол≥толог≥€ маЇ дл€ конкретноњ людини в сусп≥льств≥, €ке т≥льки створюЇ демократичн≥ засади житт€. ѕол≥толог≥€ збагачуЇ особист≥сть пол≥тичним досв≥дом, формуЇ св≥домого та самост≥йного суб'Їкта ≥сторичного процесу.

ѕитанн€ й завданн€:

1. яка структура пол≥тики? ќхарактеризуйте њњ основн≥ елементи.

2. ўо вивчаЇ пол≥толог≥€?

3. ѕроанал≥зуйте зв'€зок пол≥толог≥њ з тими науками, €к≥ ви вивчаЇте в своЇму вуз≥.

4. ¬изначте головн≥ категор≥њ пол≥толог≥њ.

5. як≥ з функц≥й пол≥толог≥њ, на ¬аш погл€д, Ї найважлив≥шими дл€ сучасного украњнського сусп≥льства ≥ чому?

6. як≥ методи досл≥дженн€ використовуЇ пол≥толог≥€?

7. яка роль пол≥толог≥њ у ¬аш≥й профес≥йн≥й п≥дготовц≥?

–екомендована л≥тература

1. Ѕебик ¬. ћ. Ѕазов≥ засади пол≥толог≥њ: ≤стор≥€, теор≥€, методолог≥€, практика. Ц  ., 2000.

2. Ѕоришполец  . ѕ. ћетоды политологических исследований: (”чеб. пособие дл€ вузов). Ц ћ., 2005.

3. √орбатенко ≤. –озвиток пол≥толог≥њ €к навчальноњ дисципл≥ни: здобутки, проблеми, перспективи. // •енеза. Ц 2006. Ц є1. Ц —. 129 Ц 133.

4. ¬ащенко  . ќсновн≥ форми ≥ принципи досл≥дженн€ пол≥тичного анал≥зу й прогнозу. // ѕол≥тичний менеджмент. Ц 2007. Ц є 1. Ц —. 165 -172.

5. ѕ≥ча ¬.ћ., ’ома Ќ.ћ. ѕол≥толог≥€. Ќавчальний пос≥бник дл€ студент≥в вищих заклад≥в осв≥ти I- IV р≥вн≥в акредитац≥њ. 2-е вид., випр. ≥ доп. Ц  ., Ћьв≥в, 2001.

6. ѕол≥толог≥€: ѕ≥дручник / ћ.≤. ѕанов (кер≥вн. авт. кол.), Ћ. ћ. √ерас≥на, ¬. —. ∆уравський та ≥н. Ц  ., 2005.

7. –удич ‘. ћ. ѕол≥толог≥€: ѕ≥дручник. Ц  ., 2004.

8. “€гло ќ. ”крањнська наука про пол≥тику. —проба оц≥нки потенц≥алу. // ѕол≥тичний менеджмент. Ц 2004. Ц є 1. с. 3 Ц 18.

9. „еллен –. ќ политической науке, ее соотношении с другими отрасл€ми знани€ и об изучении политического пространства. // ѕолис: политические исследовани€ Ц 2005. Ц є 2. Ц —. 115 Ц 126.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 852 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2056 - | 1858 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.