Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒжерела пол≥тичних ≥дей в ”крањн≥




–озвиток пол≥тичноњ думки безпосередньо пов'€заний з ≥стор≥Їю украњнського народу, його боротьбою за волю й незалежн≥сть. ѕрот€гом I’-’ ст. в≥дбувавс€ процес об'Їднанн€ сх≥днослов'€нських племен навколо  иЇва й формувалос€ сусп≥льство феодального типу Ц  ињвська –усь. ≤з цього часу починаЇтьс€ формуванн€ держави, розвиток права й пол≥тичних погл€д≥в, все це знаходить в≥дображенн€ в л≥тературн≥й творчост≥, ф≥лософ≥њ, ≥стор≥њ й т.п. ¬ажливим етапом у духовно-культурному й пол≥тичному житт≥  ињвськоњ –ус≥ було прийн€тт€ христи€нства.  н€зь  ињвський ¬олодимир —в€тославович (?-1015) розум≥в, що зм≥цненн€ держави можливе лише за умови потужноњ рел≥г≥йноњ централ≥зац≥њ. …ого рел≥г≥йна реформа остаточно затвердила христи€нство в рол≥ державноњ рел≥г≥њ  ињвськоњ –ус≥. ÷е мало велике значенн€ дл€ розширенн€ м≥жнародних зв'€зк≥в  ињвськоњ держави, входженн€ њњ в число потужних держав раннього середньов≥чч€.

ќсновними сусп≥льно-пол≥тичними ≥де€ми  ињвськоњ –ус≥ були погл€ди про об'Їднанн€ уд≥льних кн€з≥вств навколо великого кн€з€  ињвського, самост≥йност≥ й незалежност≥ –ус≥. ѕор€д ≥з цим теоретична думка намагаЇтьс€ усв≥домити сутн≥сть христи€нського св≥тогл€ду, розкрити соц≥ально-пол≥тичн≥ джерела становленн€ державност≥  ињвськоњ –ус≥.

” документах, що св≥дчать про значний розвиток пол≥тико-правовоњ думки в  ињвськ≥й –ус≥, визначено вир≥шенн€ найб≥льш ≥стотних проблем Ц походженн€ держави; становленн€ правл€чоњ династ≥њ; Їдност≥ й суверенност≥ пол≥тичноњ влади; орган≥зац≥њ найб≥льш доц≥льних форм правл≥нн€ (можливост≥ й нав≥ть необх≥дност≥ обмеженн€ влади великого кн€з€ за допомогою ради дружини, ради бо€р ≥ т.п.); законност≥ й реал≥зац≥њ вищих владних повноважень; в≥дносин м≥ж церквою й державою.

ќдним з найдавн≥ших пам'€тник≥в рос≥йсько-украњнськоњ писемност≥, у €кому автор намагаЇтьс€ розкрити багато що з названих вище проблем, Ї "—лово про закон ≥ благодать" (’I ст.) митрополита  ињвського ≤лар≥она, €кий в≥дстоював р≥вноправн≥сть вс≥х христи€нських народ≥в.

¬ ’I ст. жили ≥ творили засновники чернецтва в ”крањн≥-–ус≥ й ѕечерськоњ лаври јнтон≥й та ‘еодос≥й. ѓхн≥ духовн≥ надбанн€ розвивали при переробц≥ найдавн≥ших л≥тописних зведень 30 -40 рок≥в ’I ст. ≥гумен Ќикон, ди€кон Ќестор-л≥тописець та ≥гумен —ильвестр у "ѕов≥ст≥ минулих л≥т". ÷ей видатний тв≥р охоплюЇ найважлив≥ш≥ под≥њ в≥д б≥блейського потопу до започаткуванн€ христи€нства на Ќаддн≥пр€нщин≥ апостолом јндр≥Їм ѕервозданним, в≥д розселенн€ народ≥в Ц до пол≥тичного гуртуванн€ слов'€нських племен, њх перших пол≥тичних пров≥дник≥в, приходу вар€г≥в, виникненн€ власноњ державност≥ тощо.

” розвитку пол≥тико-державноњ думки в  ињвськ≥й –ус≥ пров≥дне м≥сце належить безсмертному "—лову про ≤гор≥в пох≥д", у €кому п≥дкреслюЇтьс€ ≥де€ необх≥дност≥ пол≥тичного об'Їднанн€ рос≥йських земель ≥ припиненн€ м≥жусобноњ боротьби.

” друг≥й половин≥ XII ст.  ињвська –усь розпалас€ на окрем≥ кн€з≥вства й земл≥. ” цей же пер≥од на територ≥њ –ус≥ починаЇтьс€ формуванн€ трьох окремих народностей: на п≥вн≥чному сход≥ Ц рос≥йськоњ, що одержала назву ¬елика –усь, на п≥вденно-заход≥ Ц украњнськоњ, котра одержала назву ћала –усь, або ”крањна (назва У”крањнаФ зустр≥чаЇтьс€ в письмових джерелах з 1187 р.), на заход≥ формувалас€ б≥лоруськ≥ народност≥ з назвою Ѕ≥ла –усь.

¬ XII-XVII ст. украњнськ≥ земл≥ були розд≥лен≥ й розграбован≥ Ц спочатку татаро-монголами, пот≥м Ћитвою, ѕольщею, ”горщиною, ћолдав≥Їю, кримськими татарами.

≤стор≥€ сусп≥льно-пол≥тичних ≥дей на ”крањн≥ маЇ особливост≥, пов'€зан≥ з в≥дсутн≥стю прот€гом багатьох стол≥ть своЇњ державност≥, нац≥онально-територ≥альною роздроблен≥стю, нац≥ональним ≥ рел≥г≥йним гнобленн€м ≥ нац≥онально-визвольним рухом, що не припин€вс€.

Ќа початку XVII ст. в умовах пануванн€ польськоњ шл€хти в ”крањн≥ украњнц≥ не мали власноњ державност≥, влада на земл€х украњнських належала польському королев≥. ™диною силою тод≥, що протисто€ла польському пануванню, була православна церква. ¬ 1620 р. гетьман ¬≥йська «апор≥зького ѕетро —агайдачний в≥дновив  ињвську метропол≥ю й всю православну ≥Їрарх≥ю. “од≥ ж зростаЇ роль  иЇво-ѕечерськоњ Ћаври Цзосередженн€ вчених ≥ пол≥тичних д≥€ч≥в, дух≥вництва. ѕ≥зн≥ше створюютьс€ Ѕратська школа,  ињвська Ћавра,  ињвський колег≥ум, засновником €кого став арх≥мандрит ѕетро ћогила (п≥зн≥ше був перетворений у  иЇво-ћогил€нську академ≥ю).

” творч≥й спадщин≥ ѕетра ћогили (1597-1647 р.) значне м≥сце займають соц≥ально-пол≥тичн≥ проблеми й вченн€. –озгл€даючи державу й сусп≥льство, ѕетро ћогила не в≥докремлюЇ њх одне в≥д другого. ƒержава виникаЇ з необх≥дност≥ забезпеченн€ природних потреб людей на баз≥ закону, над≥л€Ї громад€н матер≥альними благами, орган≥зуЇ вихованн€ й розвиток душ≥ й т≥ла, об'ЇднуЇ людей ≥ захищаЇ њх своњми засобами.

ѕогл€ди ѕетра ћогили на сп≥вв≥дношенн€ церкви й держави по-р≥зному сприймали й розвивали д≥€ч≥  иЇво-ћогил€нськоњ академ≥њ Ц —тефан яворський, ‘еофан ѕрокопович й ≥н. —тефан яворський Ц професор  иЇво-ћогил€нськоњ академ≥њ, а п≥зн≥ше Ц охоронець патр≥аршого престолу в –ос≥њ. ” його прац€х знаход€ть висв≥тленн€ под≥њ, що в≥дбуваютьс€ в сусп≥льному житт≥ в ”крањн≥ й –ос≥њ, р≥шучий протест проти соц≥ального й нац≥онального гнобленн€. ѕ≥д впливом ≥дей ѕлатона й јристотел€ в≥н розгл€даЇ проблему державност≥ й права, спостер≥гаЇтьс€ його в≥дх≥д в≥д теолог≥њ св≥тськоњ влади.

«начне м≥сце у творчост≥ ‘еофана ѕрокоповича займали проблеми держави, абсолютноњ монарх≥њ, сп≥вв≥дношенн€ св≥тськоњ й церковноњ влади. —утн≥сть розробленоњ цим ученим теор≥њ просв≥тительського абсолютизму складалас€ в аргументац≥њ пр≥оритету св≥тськоњ влади, п≥дпор€дкуванн€ церкви держав≥, секул€ризац≥њ, тобто перетворенн≥ церковних ≥ монастирських маЇтк≥в у св≥тськ≥. ћодиф≥куючи теор≥ю природного права й сусп≥льного договору, ‘. ѕрокопович пристосовуЇ њњ до умов ”крањни й –ос≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 443 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2026 - | 1889 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.028 с.