Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѓњ предмет ≥ взаЇмозв'€зок з ≥ншими науками




ѕол≥тична наука €к самост≥йна галузь знань виникаЇ на рубеж≥ —ередньов≥чч€ й Ќового часу, коли мислител≥ почали роз'€сн€ти пол≥тичн≥ процеси за допомогою наукових, а не рел≥г≥йно-м≥фолог≥чних аргумент≥в. ќснови науковоњ пол≥тичноњ теор≥њ заклали Ќ. ћак≥авелл≥, “. √оббс, ƒж. Ћокк, Ў. Ћ. ћонтеск'Ї й ≥н.  ласиками пол≥тичноњ теор≥њ стали так≥ досл≥дники нов≥тнього часу, €к ћ. ¬ебер, –. ћ≥хельс, ћ. ƒюверже, –. ƒарендорф та ≥н.

ѕол≥толог≥€ €к самост≥йна наукова дисципл≥на почала формуватис€ в друг≥й половин≥ ’≤’ ст. ¬ 1857 р. ‘. Ћейбер починаЇ читати курс пол≥толог≥њ в  олумб≥йському коледж≥, в 1880 р. у цьому ж коледж≥ створюЇтьс€ перша школа пол≥тичноњ науки, що поклало початок активному формуванню в —Ўј системи пол≥толог≥чних навчальних ≥ наукових заклад≥в. ј в 1903 р. була створена јмериканська асоц≥ац≥€ пол≥тичних наук, у тому ж роц≥ почав видаватис€ пол≥тичний журнал.

” ‘ранц≥њ викладанн€ Ђпол≥тичних ≥ моральних наукї було започатковано ще в часи ¬еликоњ французькоњ революц≥њ. Ќин≥ б≥льш≥сть французьких пров≥нц≥й мають ≥нститути пол≥тичних наук.

” ¬еликобритан≥њ з 1885 р. функц≥онуЇ Ћондонська школа економ≥чних ≥ пол≥тичних наук, де в≥дбуваЇтьс€ п≥дготовка прац≥вник≥в орган≥в державноњ влади та управл≥нц≥в р≥зних р≥вн≥в.

¬ 1896 м ≥тал≥йський пол≥толог ≥ соц≥олог √. ћоска опубл≥кував книгу Ђ≈лементи пол≥тичноњ наукиї, що даЇ п≥дстави говорити про розширенн€ пол≥тичноњ науки в ™вроп≥, починаючи з к≥нц€ ’≤’ ст.

«авершивс€ процес становленн€ пол≥толог≥њ €к самост≥йноњ науки й навчальноњ дисципл≥ни в 1948 р. ” цьому ж роц≥ п≥д ег≥дою ёЌ≈— ќ була створена ћ≥жнародна асоц≥ац≥€ пол≥тичноњ науки. Ќа проведеному нею ћ≥жнародному конгрес≥ з питань пол≥тичноњ науки (ѕариж, 1948 р.) був визначений зм≥ст ц≥Їњ науки й рекомендовано включити курс пол≥толог≥њ до вивченн€ в систем≥ вищоњ осв≥ти €к загальнообов'€зковоњ дисципл≥ни. Ѕули вироблен≥ визначенн€ й сп≥вв≥дношенн€ основних складових частин пол≥тичноњ науки: 1) пол≥тичноњ теор≥њ; 2) пол≥тичних ≥нститут≥в; 3) парт≥й, груп ≥ сусп≥льноњ думки; 4) м≥жнародних в≥дносин.

” —–—– пол≥толог≥€ тривалий час розгл€далас€ €к буржуазна теор≥€, лженаука й тому перебувала в зародковому стан≥. ќкрем≥ пол≥толог≥чн≥ проблеми розгл€далис€ в рамках ≥сторичного матер≥ал≥зму, наукового комун≥зму, ≥стор≥њ  ѕ–—, ≥нших сусп≥льних наук. ѕри цьому њхнЇ вивченн€ носило догматичний, однобокий характер. ѕол≥толог≥ю, €к новий навчальний курс, починають викладати у вс≥х вищих навчальних закладах ”крањни т≥льки п≥сл€ розпаду —–—–.

як самост≥йна наука пол≥толог≥€ маЇ св≥й об'Їкт ≥ специф≥чний предмет п≥знанн€.

ќб'Їктом пол≥толог≥њ виступаЇ сфера пол≥тичних в≥дносин у сусп≥льств≥.

—фера пол≥тичних в≥дносин набагато ширше того, що можна було б назвати чистою пол≥тикою. ¬она охоплюЇ процеси функц≥онуванн€ й розвитку влади, включенн€ мас у пол≥тику, економ≥чн≥, соц≥альн≥ й духовн≥ ≥нтереси сусп≥льства. ѕол≥тична сфера €вл€Ї собою взаЇмод≥ю в пол≥тичному процес≥ великих ≥ малих соц≥альних груп, об'Їднань громад€н, окремих ≥ндив≥д≥в. ѕол≥тична сфера включаЇ й соц≥ально-пол≥тичн≥ ≥нститути, ≥ орган≥зац≥њ, за допомогою €ких зд≥йснюЇтьс€ взаЇмод≥€ м≥ж окремими суб'Їктами пол≥тики.

ѕредметом пол≥толог≥њ Ї законом≥рност≥ формуванн€ й розвитку пол≥тичноњ влади, форми й методи њњ функц≥онуванн€ й використанн€ в державно орган≥зованому сусп≥льств≥.

—воЇр≥дн≥сть пол≥толог≥њ пол€гаЇ в т≥м, що вс≥ соц≥альн≥ €вища й процеси вона розгл€даЇ сп≥вв≥дносно з пол≥тичною владою. Ѕез влади не може бути пол≥тики, оск≥льки саме влада виступаЇ засобом њњ реал≥зац≥њ.  атегор≥€ Ђпол≥тична владаї ун≥версальна й охоплюЇ вс≥ пол≥тичн≥ €вища. Ќаприклад, проблеми реформи пол≥тичноњ системи, €к≥ дуже гостро обговорюютьс€ в наш≥й держав≥. « погл€ду правовоњ науки вони €вл€ють собою суперечку про зм≥ст правових норм, з погл€ду пол≥толог≥њ Ц це теоретичне в≥дбитт€ боротьби р≥зних соц≥альних сил за волод≥нн€ економ≥чною й пол≥тичною владою в сусп≥льств≥.

“аким чином, пол≥толог≥€ Ц це система знань про пол≥тику, пол≥тичну владу, пол≥тичн≥ в≥дносини й процеси, про орган≥зац≥ю пол≥тичного житт€ сусп≥льства.

ѕол≥толог≥€ виникла й розвиваЇтьс€ у взаЇмод≥њ з багатьма науками, що досл≥джують окрем≥ сторони пол≥тики €к сусп≥льного €вища (див. мал. 1.1).

¬ласн≥ п≥дходи до вивченн€ р≥зних аспект≥в пол≥тики мають ≥стор≥€ й географ≥€, право й соц≥олог≥€, ф≥лософ≥€ й економ≥ка, психолог≥€ й к≥бернетика й р€д ≥нших наук.  ожна з них маЇ своњм предметом досл≥дженн€ того або ≥ншого аспекту сфери пол≥тичних в≥дносин, починаючи в≥д методолог≥чних ≥ к≥нчаючи конкретно-прикладними питанн€ми.

≤стор≥€ вивчаЇ реальн≥ сусп≥льно-пол≥тичн≥ процеси, р≥зн≥ точки зору на ц≥ процеси. “им самим дозвол€Ї з'€совувати й по€снювати причини пол≥тичних процес≥в, що в≥дбуваютьс€.

‘≥лософ≥€ створюЇ загальну картину св≥ту, з'€совуЇ м≥сце людини ≥ њњ д≥€льност≥ в цьому св≥т≥, даЇ загальн≥ пон€тт€ про принципи й умови п≥знанн€, займаЇтьс€ розробкою теоретичних концепц≥й взагал≥, пол≥тичних Ц зокрема.

≈коном≥чна теор≥€ розгл€даЇ економ≥чн≥ процеси €к основу пол≥тичноњ сфери, що даЇ можлив≥сть зрозум≥ти природу пол≥тичних в≥дносин.

ѕраво окреслюЇ загальн≥ рамки д≥€льност≥ вс≥х державних структур, а також ≥нших орган≥зац≥й, громад€н й њхн≥х об'Їднань, тобто рамки формуванн€ €вищ, важливих дл€ пол≥тики.

—оц≥олог≥€ даЇ пол≥толог≥њ ≥нформац≥ю про функц≥онуванн€ сусп≥льства €к системи, про взаЇмод≥ю р≥зних соц≥альних груп в аспект≥ пол≥тичних в≥дносин. ќсобливо коштовними дл€ пол≥толог≥њ Ї методолог≥чн≥ розробки соц≥олог≥њ щодо проведенн€ емп≥ричних досл≥джень (анкетуванн€, контент-анал≥за, експертних опитувань ≥ т.п.).

“≥сно пов'€зана пол≥толог≥€ ≥з психолог≥Їю. јнал≥зуючи д≥€льн≥сть людини в пол≥тичн≥й сфер≥, пол≥толог використовуЇ пон€тт€, розроблен≥ психолог≥чною наукою: Ђпотребиї, Ђ≥нтересиї, Ђ≥деалиї й ≥н.

” своњх досл≥дженн€х пол≥толог≥€ опираЇтьс€ також на дан≥ пол≥тичноњ географ≥њ й пол≥тичноњ антрополог≥њ, використовуЇ матер≥али пол≥тичноњ глобал≥стики.

¬ останнЇ дес€тил≥тт€ з'€вивс€ ц≥лий р€д спец≥альних пол≥толог≥чних дисципл≥н: пол≥тичне моделюванн€, пол≥тична ≥м≥дж≥олог≥€, пол≥тичний маркетинг й ≥н. “ак≥ науки €к к≥бернетика, лог≥ка, статистика, теор≥€ систем дають пол≥толог≥њ форму, к≥льк≥сн≥ вим≥ри, конструкц≥њ подач≥ наукових пов≥домлень ≥з погл€ду абстрактних тлумачень пол≥тичних €вищ ≥ процес≥в.

 

≤стор≥€     Ќаука про пол≥тику     ѕол≥тична географ≥€  
     
‘≥лософ≥€ ѕол≥тична антрополог≥€  
     
≈коном≥чна теор≥€  ≥бернетика  
     
ѕраво     Ћог≥ка  
     
—оц≥олог≥€     —татистика  
     
ѕсихолог≥€ ≤нш≥ науки “еор≥€ систем  
     

ћалюнок 1.1 Ц ¬заЇмозв'€зок пол≥толог≥њ з ≥ншими науками





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 292 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2071 - | 1809 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.