Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тика €к сусп≥льне €вище




ѕол≥толог≥€ Ц наука про пол≥тику. ƒл€ розум≥нн€ предмета пол≥толог≥њ потр≥бно з'€сувати суть пон€тт€ "пол≥тика". —лово "пол≥тика" походить в≥д давньогрецького "polis" (м≥сто-держава) та його пох≥дних: "politike" (мистецтво управл€ти державою), "polites" (громад€нин), "politicas" (державний д≥€ч) та ≥н. јнал≥зуючи ц≥ терм≥ни приходимо до висновку, що пон€тт€ пол≥тики охоплюЇ надзвичайно широкий спектр сусп≥льноњ д≥€льност≥, спр€мованоњ на здобутт€, використанн€, п≥дтримку або поваленн€ державноњ влади. як сфера сусп≥льного житт€ пол≥тика включаЇ в≥дносини м≥ж суб'Їктами, власне управл≥нську ≥ орган≥зац≥йну д≥€льн≥сть, повед≥нку людей, њх соц≥ально-пол≥тичн≥ ≥нтереси, потреби, мотиви ≥ традиц≥њ функц≥онуванн€ пол≥тичних ≥нститут≥в та орган≥зац≥й, пол≥тичн≥ ≥дењ та погл€ди.

—уб'Їкти пол≥тики Ц це особи ≥ соц≥уми, а також створен≥ ними установи ≥ орган≥зац≥њ, €к≥ беруть активну, св≥дому участь в пол≥тичному процес≥.

ќб'Їктами пол≥тики Ї вс≥ €вища пол≥тичного та сусп≥льного житт€ Ц елементи пол≥тичноњ, економ≥чноњ, правовоњ ≥ культурно-духовноњ п≥дсистем сусп≥льства, а також соц≥уми ≥ окрем≥ особи, на €к≥ спр€мована д≥€льн≥сть суб'Їкт≥в пол≥тики.

ѕол≥тика маЇ складну будову. ” науков≥й л≥тератур≥ вид≥л€ють р≥зн≥ аспекти й складов≥ частини пол≥тики. ќдне з найб≥льш широко розповсюджених розпод≥л≥в пол≥тики Ц розмежуванн€ в н≥й форми, зм≥сту й процесу (в≥дносин).

‘орма пол≥тики Ц це њњ орган≥зац≥йна структура (держава, парт≥њ й т.д.), а також норми, закони, що забезпечують њњ ст≥йк≥сть, стаб≥льн≥сть ≥ що дозвол€ють регулювати пол≥тичне поводженн€ людей.

«м≥ст пол≥тики виражаЇтьс€ в њњ ц≥л€х ≥ ц≥нност€х, у мотивах ≥ механ≥змах прийн€тт€ пол≥тичних р≥шень, у проблемах, €к≥ вона вир≥шуЇ.

” пол≥тичному процес≥ знаходить висв≥тленн€ складний конфл≥ктний характер пол≥тичноњ д≥€льност≥, про€в ≥ зд≥йсненн€ в≥дносин р≥зних соц≥альних груп, орган≥зац≥й й ≥ндив≥д≥в.

‘орма, зм≥ст ≥ процес не вичерпують будову пол≥тики. ” €кост≥ њњ самост≥йних елемент≥в можна вид≥лити: 1) пол≥тичну св≥дом≥сть, що включаЇ внутр≥шн≥й св≥т, ментал≥тет, ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ й установки ≥ндив≥д≥в, а також пол≥тичн≥ погл€ди й теор≥њ; 2) нормативн≥ ≥дењ: програми й виборч≥ платформи пол≥тичних парт≥й, ц≥льов≥ настанови груп ≥нтерес≥в, пол≥тико-правов≥ норми; 3) ≥нститути влади й боротьби за нењ; 4) в≥дносини володарюванн€ Ц пануванн€ й п≥дпор€дкуванн€, а також пол≥тичного суперництва, боротьби.

ѕол≥тика може зд≥йснюватис€ на дек≥лькох р≥вн€х: буд≥вництво й експлуатац≥€ л≥карень, шк≥л, сусп≥льний транспорт ≥ т.п.).

1. Ќижчий р≥вень включаЇ р≥шенн€ м≥сцевих проблем (житлов≥ умови,

2. Ћокальний р≥вень вимагаЇ державного втручанн€. ÷е пол≥тика на р≥вн≥ рег≥ону. ѓњ зд≥йснюють велик≥ групи, зац≥кавлен≥ в розвитку свого рег≥ону.

3. Ќац≥ональний р≥вень, або його ще називають макрор≥вень, характеризуЇ пол≥тику на державному р≥вн≥: це публ≥чна примусова влада, особливост≥ њњ устрою й функц≥онуванн€.

4. ћ≥жнародний р≥вень, або мегауровень в≥дноситьс€ до д≥€льност≥ м≥жнародних орган≥зац≥й: ќќЌ, ™—, Ќј“ќ й ≥н.

–оль пол≥тики €к особливоњ сфери громадського житт€ обумовлена њњ властивост€ми:

Ј ун≥версальн≥стю, всеохоплюючим характером, здатн≥стю впливати на практично будь-€к≥ сторони житт€, елементи сусп≥льства, в≥дносини, под≥њ;

Ј включенн≥сттю, або проникаючою здатн≥стю, тобто можлив≥стю безмежного проникненн€, €к насл≥док,

Ј атрибутивн≥стю Ц здатн≥стю сполучатис€ з непол≥тичними сусп≥льними €вищами й сферами

√раниц≥ пол≥тики в сусп≥льств≥ Ї, але вони завжди рухлив≥. ѕрот€гом людськоњ ≥стор≥њ вони то розширювалис€, (причому наст≥льки, що ≥нод≥ пол≥тика охоплювала все сусп≥льство), то звужувалис€.

ћайже будь-€ка сусп≥льна проблема може стати пол≥тичною в тому випадку, €кщо, на думку пол≥тичних л≥дер≥в вона зач≥паЇ ≥нтереси всього сусп≥льства й вимагаЇ обов'€зкових дл€ вс≥х громад€н р≥шень. ¬она поширюЇтьс€ на багато економ≥чних, культурних й ≥нших сусп≥льних €вищ, причому ≥нколи, здавалос€ б, нав≥ть на сугубо особист≥ ≥нтимн≥ област≥. “ак, наприклад, на початку 90-х рок≥в ’’ ст. у ѕольщ≥, ‘–Ќ ≥ де€ких ≥нших крањнах гостр≥ пол≥тичн≥ дискус≥њ й протисто€нн€ м≥ж р≥зними сусп≥льно-пол≥тичними рухами викликало питанн€ ≥з приводу заборони аборт≥в.

ѕол≥тика багато в чому залежить в≥д конкретних ≥сторичних умов, пануючоњ в сусп≥льств≥ ≥деолог≥њ, моральних ≥ рел≥г≥йних норм, р≥вн€ розвитку самоњ людини, њњ св≥тосприйн€тт€ та культури.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 494 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

2271 - | 2071 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.